Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ27/2021/XX/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Білоока, Ю. В.
Асоціація поліморфізму гена CD14(C-159T) та синдрому подразненого кишечнику з ожирінням [Текст] / Ю. В. Білоока // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ (генетика)
ОЖИРЕНИЕ (генетика)
Анотація: Мета дослідження – вивчити асоціацію поліморфного варіанта С-159Т гена CD14 у хворих із синдромом подразненого кишечнику (СПК) та ожирінням залежно від переважання у клінічному перебігу діареї чи закрепів та взаємозв’язок між генотипами гену CD14(С-159Т) та деякими показниками крові. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 90 хворих із СПК (30 чоловіків та 60 жінок віком від 22 до 56 років). Поліморфний варіант гена CD 14 (C-159T) проаналізований методом полімеразної ланцюгової реакції у 90 пацієнтів із СПК без та із супутнім ожирінням і 30 практично здорових осіб (ПЗО). Визначали вміст у крові С-реактивного білка (СРБ), фактора некрозу пухлин ? (ФНП?), трансформувального фактора росту ?1 (ТФР?1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), 8-ізопростану, церулоплазміну, середніх молекул та рівень кальпротектину в калі. Результати. У хворих із СПК та ожирінням частота генотипу ТТ (36,7%) була більшою порівняно з ПЗО (ТТ генотип – 13,3%). У хворих із СПК, поєднаним з ожирінням, із ТТ генотипом та переважанням діареї, достовірно вищий рівень в сироватці крові СРБ (у 3,5 раза та на 26,7%), ФНП? (в 1,7 раза та 19,5%), ТФР?1 (на 29,8% та 19,2%), 8-ізопростану (на 54,1% та 31,9%), церулоплазміну (на 56,7% та 33,0%), середніх молекул (на 7,5% та 12,9%) та кальпротектину у калі (на 55,7% та 37,4%) порівняно з СС та СТ генотипом. Висновки. Встановлена асоціація поліморфного варіанта CD14 (С-159Т) гена з ризиком розвитку СПК у хворих із ожирінням. При ТТ генотипі з переважанням діареї характерними є вищий вміст прозапальних цитокінів (ФНП?), нижчий рівень протизапальних цитокінів (ІЛ-10), підвищений вміст СРБ, більш суттєві зміни прооксидантної та антиоксидантної систем крові (вищий рівень 8-ізопростану та церулоплазміну), більша активність локального запалення (збільшення вмісту кальпротектину) та вираженість ендотоксикозу (вищий вміст середніх молекул).

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кишкан, П. Я.
3D моделювання експериментального ранового каналу, спричиненого колюче-ріжучим засобом з однобічною заточкою леза [Текст] / П. Я. Кишкан // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ФОТОГРАММЕТРИЯ (использование)
РАНЫ КОЛОТЫЕ
Анотація: Мета роботи – з використанням методу фотограмметрії провести 3D моделювання ранового каналу, утвореного колюче-ріжучим засобом з однобічною заточкою леза для подальшого дослідження його морфологічних особливостей та отримання лінійних розмірів із високою точністю у просторі графічного редактора «3ds Max». Матеріали та методи. Відтворено п’ятнадцять експериментальних ранових каналів за допомогою альгінатної відбиткової маси з гумоподібним ефектом «Hydrogum 5» (фірма «Zhermack», Італія), яка швидко твердне, після полімеризації залишається еластичною, дає змогу отримувати відбитки з надзвичайно гладкою поверхнею і найбільш точно зберігає та відтворює властивості зануреного в неї клинка досліджуваного ножа. Для нанесення експериментального пошкодження використовували колюче-ріжучий засіб – ніж з однобічною заточкою леза, довжиною клинка 9,6 см, шириною в місці найбільшого потовщення клинка – 2,6 см, товщиною обушка – 0,24 см. Дані розміри колюче ріжучого знаряддя були отримані за допомогою штангенциркуля з похибкою ± 0,03-0,15 см. Утворений рановий канал ділили на фрагменти з кроком біля 3,5 см. Кожен фрагмент ранового каналу контрастували барвником (1% спиртовий розчин діамантового зеленого). Дані фрагменти ранового каналу відкривали паралельно його довжині й поміщали на обертальний столик, який знаходився у світловому кубі для забезпечення достатнього освітлення, і проводили фотозйомку. Для фотографування використовували цифрову камеру марки SONY RX 10 II. На об’єкт зйомки ставили порядковий номер і фрагмент масштабної лінійки довжиною 1,0 см для проведення подальшого калібрування масштабу та контролю розмірів досліджуваного об’єкта в комп’ютерних програмах. Отримані фотографії у форматі JPEG завантажували в комп’ютерну програму «Agisoft Photoscan», у якій створювали 3D текстуровані моделі фрагмента ранового каналу. Отриману модель і текстуру експортували у форматі «OBJ». Після цього здійснювали переміщення отриманих 3D моделей у графічний простір програми «3ds max» для калібрування масштабу моделі і в графічному редакторі проводили реконструкцію ранового каналу за допомогою 3D моделей його фрагментів. Результати. Вимірювання лінійних розмірів ушкоджень проводили спочатку класичним методом (за допомогою лінійки). При цьому отримали глибину ранового каналу, яка складається із трьох фрагментів, згідно з методикою вимірювання глибини ранового каналу у тілі трупа шляхом складання його окремих частин відповідно до занурення та проходження леза у тілі потерпілого (у шкірі, підшкірній клітковині з м’язами, стінці порожнини та в ній самій, внутрішньому органі й інших анатомічних утвореннях). У такий же спосіб на різних рівнях занурення були зафіксовані ширина ранового каналу та відстань між кутами з боку обушка, які ілюструють товщину клинка леза ножа та довжини окремих його фрагментів, що, у свою чергу, відтворюють параметри леза гострого травмуючого предмета. Наступний етап нашої роботи – дослідження та отримання лінійних розмірів ушкоджень 3D моделей за допомогою графічного редактора «3ds max». У цьому випадку вказана комп’ютерна програма дала можливість отримати описані нами розміри уже на порядок із вищою точністю (до 0,001 см). Результати, отримані нами в експерименті, дають змогу стверджувати про високу точність вимірювань, проведених за допомогою комп’ютерної програми для 3D моделювання «3ds Max». При поєднанні отриманих лінійних розмірів ушкодження з підвищеною точністю і можливістю проведення ретроспективної діагностики найбільш специфічної частини ранового каналу, утвореної черевцем клинка, рівень точності та візуалізації проведеної судово-медичної експертизи значно підвищується. Висновки. Результати, отримані за допомогою фотограмметрії та 3D моделювання ранового каналу, дають можливість стверджувати про підвищену точність досліджень окремих морфологічних характеристик ушкоджень і забезпечують проведення ретроспективної ідентифікації фрагментів ранового каналу зі знаряддям травми. При цьому судово-медичні експерти отримують сучасний об’єктивний інструмент відбору та ідентифікації використаного колюче-ріжучого знаряддя з-поміж наданих на експертизу судово-слідчими органами. Впровадження в судово-медичну та медико-криміналістичну практику сучасних методів 3D моделювання дає змогу покращити точність та візуалізацію проведення експертиз і виводить їх на новий більш високий рівень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кишкан, І. Г.
Порівняльний аналіз впливу тренталу й ксантинолу нікотинату на функціональний стан нирок у щурів за умов сольового навантаження [Текст] / І. Г. Кишкан // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ПОЧКИ (действие лекарственных препаратов)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН (терапевтическое применение)
КСАНТИНОЛА НИКОТИНАТ (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – здійснити порівняльний аналіз впливу тренталу й ксантинолу нікотинату на функціональний стан нирок у щурів за умов сольового навантаження після одноразового та тривалого (7 днів) введення препаратів. Матеріали та методи. В експериментах на нелінійних білих щурах досліджено зміни екскреторної, водо- та іонорегулювальної функцій нирок після одноразового та тривалого (7 днів) уведення тренталу й ксантинолу нікотинату в дозах по 3 мг/кг за умов сольового навантаження 0,45% розчином NaCl. Результати. Спостерігали як швидку реакцію нирок після одноразового введення тренталу й ксантинолу нікотинату, так і значущі зміни ренальних функцій після тривалих (7 днів) уведень препаратів за умов сольової гідратації 0,45% розчином NaCl. Порівняльна оцінка ренальних впливів при одноразовому введенні показала, що ксантинолу нікотинат значно виразніше, ніж трентал, активує водо-, іонорегулювальну та екскреторну функції нирок. Порівняно з контролем, після введення ксантинолу нікотинату діурез у щурів збільшувався на 74%, натрійурез – на 66 %, екскреція креатиніну – на 52%, тоді як після введення тренталу досліджувані показники підвищувались лише на 62%, 33% та 34% відповідно. Після тривалого (7 днів) сольового навантаження водорегулювальна функція нирок активувалася виразніше, ніж після одноразового введення препаратів. Порівняно з контролем, під впливом тренталу діурез збільшився в 1,8 раза, ксантинолу нікотинату – в 1,9 раза. Екскрецію ендогенного креатиніну трентал підвищував в 1,4 раза, ксантинолу нікотинат – в 1,6 раза. Натрійурез під дією ксантинолу нікотинату збільшився майже у 2 рази, тренталу – в 1,4 раза. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між збільшенням діурезу та натрійурезу лише після тривалого введення ксантинолу нікотинату (r=0,784, р0,05). Потужнішим калійуретиком після тривалого введення виявився трентал. Висновки. Після одноразового та тривалого (7 днів) уведення щурам похідних метилксантину – тренталу й ксантинолу нікотинату, у дозах по 3 мг/кг за умов гідратації 0,45% розчином натрію хлориду, активується екскреторна, водо- та іонорегулювальна функції нирок. Ренальні ефекти досліджуваних препаратів характеризуються збільшенням екскреції ендогенного креатиніну. За умов тривалого введення натрійуретична дія більш виражена в ксантинолу нікотинату, калійуретичний ефект – у тренталу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Вивчення впливу порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок з вузловим зобом [Текст] / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ
ПЛАЦЕНТЫ БОЛЕЗНИ
Анотація: Патологія щитоподібної залози є однією з найпоширеніших у світі і за своєю важливістю перебуває на одному рівні з цукровим діабетом і захворюваннями серцево-судинної системи. Екстрагенітальна патологія, зокрема вузловий зоб, у вагітних виступає як додатковий стресовий фактор, що може негативно вплинути на гормональні взаємозв’язки в системі мати-плацента-плід і сприяти збільшенню частоти ускладненню вагітності, пологів, порушенню стану плода і новонародженого. Мета роботи – вивчити вплив порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок із вузловим зобом. Матеріали і методи. Проведено аналіз стану плода і новонародженого від 20 практично здорових жінок (контрольна група) і від 54 жінок (основна група), хворих на вузловий зоб. З них 30 новонароджених від жінок із вузловим зобом І ступеня увійшли до І групи, а 24 новонароджених від жінок з вузловим зобом ІІ ступеня – до ІІ групи. Стан внутрішньоутробного плода визначали за даними кардіотокографії, біофізичного профілю плода (БПП), ультразвукового дослідження, результатів доплерометрії. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом визначення концентрації у сироватці крові естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону, плацентарного лактогену, а також за результатами гістологічного дослідження плацент. Результати. Вивчення гормональної функції плаценти, результатів ультразвукової діагностики і гістологічного дослідження плацент засвідчують про наявність плацентарної дисфункції у вагітних із вузловим зобом, що вплинуло на стан плода і новонародженого. Зокрема, кардіотокографічний показник у плодів від вагітних із вузловим зобом достовірно менший, ніж у плодів здорових вагітних (р0,05). Середній бал БПП у жінок із вузловим зобом також достовірно нижчий, ніж у контрольній групі (р0,05). Дані доплерометрії вказують на зміну показників материнської гемодинаміки, що призводило до порушення матково-плацентарного кровоплину, розвитку гіпоксії плода. Висновки. Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кравченко, В. І.
Діагностика і хірургічне лікування розшаровуючої аневризми аорти типу А, результати операцій [Текст] / В. І. Кравченко, І. М. Кравченко, О. А. Третяк // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 31-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
АНЕВРИЗМА РАССЛАИВАЮЩАЯ (диагностика, хирургия)
АОРТЫ АНЕВРИЗМА (диагностика, хирургия)
Анотація: Мета роботи – оцінити результати досвіду хірургічного лікування розшаровуючих аневризм аорти типу А. Матеріали і методи. Хірургічне лікування розшаровуючих аневризм аорти типу А залишається однією з найскладніших проблем у кардіохірургії. У статті представлено весь досвід (947 випадків розшаровуючих аневризм типу А) хірургічного лікування таких аневризм одним колективом. Визначено фактори, що могли спричинити формування аневризми (розшарування) аорти. Результати. Загальна госпітальна летальність під час хірургічного лікування розшаровуючої аневризми аорти типу А становила 9,7 %, при цьому в гострій стадії – 10,1 %, у хронічній – 8,4 %. Висновки. Накопичення хірургічного досвіду, вдосконалення методик захисту серця, мозку під час хірургічного лікування розшаровуючої аневризми аорти типу А дало змогу зменшити госпітальну летальність до 4,8 %.

Дод.точки доступу:
Кравченко, І.М.; Третяк, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кричун, І. І.
Можливості аргініновмісної терапії у лікуванні неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта [Текст] / І. І. Кричун, Н. В. Васильєва // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА (лекарственная терапия)
АРГИНИН (терапевтическое применение)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ
Анотація: Мета дослідження – на прикладі препарату глутаргін оцінити патогенетичну доцільність застосування L-аргініну у хворих на неврологічні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта на основі оцінки клінічної картини, даних церебральної доплерографії та аналізу вмісту в плазмі крові деяких показників ендотеліальної дисфункції, таких як фібронектин, розчинна fms-подібна тирозинкіназа-1 (sFlt-1) та туморонекротичний фактор (TNF-?). Матеріали та методи. Обстежено 104 хворих чоловічої статі з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта віком від 25 до 45 років (середній вік – 34,05±5,7) без ожиріння, соматичної та судинної патології та 25 практично здорових осіб, які не відрізнялись за віком від групи обстежених хворих. Серед обстежених хворих було 50 хворих на радикулопатії на тлі гриж міжхребцевих дисків, верифікованих за допомогою нейровізуалізації, та 54 хворих на рефлекторні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта. Дослідження клініки неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта проводили методом стандартного неврологічного обстеження з використанням візуально-аналогової шкали болю (ВАШ). Стан вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою стандартних проб на вегетативну реактивність та вегетативне забезпечення діяльності, а також із використанням анкети для виявлення ознак вегетативних змін та схеми дослідження для виявлення ознак вегетативних порушень (О.М. Вейн, 1993). Дослідження церебрального кровообігу проводили методом екстра-інтракраніальної доплерографії за стандартними методиками на апараті «Сономед-350» із використанням тесту на цереброваскулярну реактивність Овершута. Концентрацію у плазмі крові фібронектину, фактора некрозу пухлин альфа та розчинної fms-подібної тирозинкінази досліджували імуноферментним аналізом за процедурою продуцента в лабораторних умовах. Використаний парний критерій Стьюдента та кутове фі-перетворення Фішера. Результати. У групі хворих, які в комплексному лікуванні вживали глутаргін, виявлено статистично вірогідне зменшення больового синдрому за шкалою ВАШ. Суттєвих змін у вегетативному гомеостазі при використанні глутаргіну не виявлено. Індекс ендотелійзалежної вазодилятації у групі хворих, які вживали глутаргін, після лікування наблизився до показників контрольної групи – (0,3±0,06 при значеннях у контрольній групі – 0,3±0,096). Аналіз даних дослідження фібронектину, sFlt-1 та TNF-? у групах хворих на корінцеві прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта до та після лікування засвідчує про те, що в обох групах хворих як з використанням стандартного лікування, так і з використанням у стандартному лікуванні глутаргіну відбулись позитивні зміни досліджуваних показників, проте тільки в групі хворих, які вживали додатково до стандартного лікування глутаргін, зменшення вмісту в плазмі крові фібронектину та туморонекротичного фактора набули статистичної вірогідності. Підвищення показників sFlt-1 в обох групах хворих виявилось статистично невірогідним. Висновки. Використання глутаргіну в комплексному лікуванні хворих із корінцевими неврологічними проявами поперекового остеохондрозу позитивно впливає на клінічний перебіг, вірогідно зменшуючи інтенсивність больового синдрому, та призводить до покращення функціонального стану ендотелію.

Дод.точки доступу:
Васильєва, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Луцик, А. П.
Роль дисфункції ендотелію при запальних захворюваннях кишківника [Текст] / А. П. Луцик, Є. І. Шоріков // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 45-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (кровь)
ЭНДОТЕЛИЙ (патология)
Анотація: Мета дослідження – оцінити ступінь порушення функції ендотелію у пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом (НВК) та хворобою Крона (ХК) залежно від тяжкості перебігу захворювання. Матеріал та методи. Обстежено 34 хворих із НВК та 18 осіб із ХК із безперервно рецидивним перебігом, 15 пацієнтів з НВК та 15 пацієнтів із ХК у стадії ремісії. Контрольна група складалася з 30 здорових добровольців. Результати. Встановлено, що пацієнти з активним перебігом НВК та ХК характеризуються порушенням проліферативної (VEGF-165) та адгезивної (VCAM-1) функцій ендотелію, порівняно з контролем та пацієнтами з неактивним перебігом захворювання (p0,05). У пацієнтів із високим та помірним ступенем активності НВК встановлено вищий вміст VEGF-165 та VCAM-1 порівняно з хворими, що мали легкий ступінь активності, p0,05. Доведено вірогідне збільшення концентрації VEGF-165 при високій активності ХК – на 21,5% щодо помірного, на 63,1% – щодо низького ступеня, p0,05. Встановлено, що адгезивний фенотип ендотеліальної дисфункції при високій активності НВК асоціювався з підвищеним вмістом молекули адгезії залежно від ступеня активності процесу – на 69,4% відносно легкого ступеня, p0,05. Розвиток адгезивного фенотипу ендотеліальної дисфункції доведено для хворих із високою активністю хвороби Крона порівняно з помірною та низькою активністю процесу, p0,05. Виявлено вірогідний прямий регресійний зв’язок між вмістом васкуло-ендотеліального фактора росту та активністю НВК за шкалою Truelove-Witts (r

Дод.точки доступу:
Шоріков, Є.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Невишна, Ю. В.
Оцінка перебігу пологів та післяпологового періоду залежно від типів проведення допологової підготовки [Текст] / Ю. В. Невишна // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 51-56. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ РОДИТЕЛЕЙ
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС
Анотація: Мета роботи – провести порівняльну оцінку стану новонародженого залежно від різних типів допологової підготовки. Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі пологового відділення для вагітних та породіль з акушерською патологією ДУ «Інститут педіатрії акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук'янової НАМН України». До першої групи увійшли 45 вагітних жінок, які проходили курс психофізичної підготовки з позитивною мотивацією на партнерські пологи. Другу групу склали 45 вагітних, які також проходили курс психофізичної підготовки з позитивною мотивацією на партнерські пологи, але мали бажання не проводити знеболення в пологах, тому обрали підготовку за методом транскраніальної електростимуляції (ТЕС) структур мозку. Усім вагітним проведено визначення їх психоемоційного стану для встановлення рівня ситуаційної тривожності за методикою Ч.Д. Спілбергера та Ю.Л. Ханіна. Другій групі вагітних тестування проводили після четвертої процедури ТЕС та повторно за день до пологів. Також визначали поріг больової чутливості вагітної у кожній групі. Суб’єктивну оцінку проводили породіллям у першу добу після пологів за вербально-описовою шкалою оцінки болю (Verbal Descriptor Scale, 1990). Для оцінки стану плода під час пологів проводили кардіотокографічне дослідження, а після народження – оцінку за шкалою Апгар на першій та п'ятій хвилині. Результати. У жінок, які проходили курс психофізичної підготовки з позитивною мотивацією на партнерські пологи разом із методом транскраніальної електростимуляції, фізіологічні пологи протікали в 1,2 раза частіше, аніж у жінок-пацієнток, які не проходили курс допологової підготовки (88,9% проти 75,6% відповідно). Усі пологи, що відбулися в другій групі, почалися самостійно і не потребували пологозбудження, натомість у першій групі цей показник становив 6,3% випадків. Висновки. Встановлено, що проведення допологової підготовки позитивно впливає не тільки на стан жінки, але й на стан плода та новонародженого. Психофізична підготовка до пологів із мотивацією на партнерську підтримку з використанням методу ТЕС достовірно підвищує поріг терпимості болю, покращує перебіг пологів та можливість адаптаційних механізмів матері і плода, про що засвідчує оцінка балів за шкалою Апгар, адаптація немовлят, раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері та дитини.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Невойт, Г. В.
Серцево-судинний континуум у результатах короткого запису варіабельності ритму серця: можливості інструментальної діагностики [Текст] / Г. В. Невойт, М. М. Потяженко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 57-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА
Анотація: У статті висвітлено питання клінічного значення і можливостей застосування оцінки показників спектрального аналізу короткого запису варіабельності ритму серця задля оцінки функціонального стану пацієнтів відповідно до етапу серцево-судинного континуума при неінфекційних захворюваннях. Мета роботи – дослідити показники короткого запису варіабельності ритму серця у респондентів із різними етапами серцево-судинного континууму задля підвищення в Україні ефективності заходів із запобігання та лікування неінфекційних захворювань шляхом удосконалення їх діагностики та профілактики у зв’язку із впровадженням у медичну практику сучасних наукоємних технологій. Матеріали і методи. За допомогою апаратно-програмного комплексу Поліспектр (Нейрософт, Росія) виконано реєстрацію і аналіз короткого запису варіабельності ритму серця у 307 респондентів: у 200 коморбідних хворих на неінфекційні захворювання, яких розподілено на чотири підгрупи залежно від стадії серцево-судинного континууму та ступеня коморбідності, та у 107 функціонально здорових осіб (контроль), з яких сформовано дві підгрупи залежно від рівня спортивної тренованості. Результати. Встановлено зниження електромагнітної потужності (загальної й усіх спектральних компонент) у хворих на неінфекційні захворювання залежно від етапу серцево-судинного континууму. Представлені результати персоніфікованого аналізу за спектральними показниками усіх груп дослідження та подана їх медико-клінічна інтерпретація. Висновки. Неінфекційні захворювання супроводжуються поступовим зниженням електромагнітної потужності (загальної й усіх спектральних компонент) серцевої діяльності відповідно до зростання ступеня коморбідності і прогресування серцево-судинного континууму. Підтверджено клініко-діагностичне значення короткого запису варіабельності ритму серця як методу діагностики функціонального стану і доцільність його використання у комплексному обстеженні хворих у клініці внутрішніх хвороб.

Дод.точки доступу:
Потяженко, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Біомікроскопія капілярного русла: міждисциплінарний підхід та ефективність діагностики патологічних станів [Текст] / Ю. М. Нечитайло [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 65-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ
Анотація: Мета роботи – оцінити особливості та діагностичну цінність результатів біомікроскопії капілярного русла при різних патологічних станах. Матеріали і методи. У роботі представлені дані вивчення мікроциркуляції у пацієнтів різного віку (дорослих та дітей) з різною соматичною патологією (цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, хронічним гастродуоденітом, гострим бронхітом) порівняно зі здоровими особами. Стан мікроциркуляції реєстрували за допомогою цифрового USB мікроскопу та оцінювали за якісними та напівкількісними показниками. Результати. У пацієнтів із цукровим діабетом зареєстровано найбільше змін у вигляді мікроаневризм капілярів та венул, зменшення кількості функціонуючих судин, уповільнення кровотоку, зменшення артеріоло-венулярного коефіцієнта тощо. При артеріальній гіпертензії домінували ознаки збільшення периферійного опору, а при запальних захворюваннях гастродуоденальної зони та при бронхітах спостерігалося уповільнення кровотоку в артеріолах та капілярах, збільшення звивистості судин та феномен «сладжування» еритроцитів. Висновки. Біомікроскопія є доступним та інформативним методом вивчення мікроциркуляції як при хронічних, так і гострих захворюваннях, а об’єм та характер порушень переважно залежить від виду патології, тяжкості та тривалості її перебігу.

Дод.точки доступу:
Нечитайло, Ю.М.; Юхимець, І.О.; Нечитайло, О.Ю.; Отмен, М.Б.; Міхєєва, Т.М.; Нечитайло, Д.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Семененко, С. І.
Особливості морфологічних змін у структурах головного мозку щурів в умовах модельної черепно-мозкової травми [Текст] / С. І. Семененко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ
МОЗГ ГОЛОВНОЙ (анатомия и гистология)
Анотація: Експериментальні тваринні моделі черепно-мозкової травми (ЧМТ) створені для дослідження морфо-функціональних особливостей перебігу захворювання та для заповнення терапевтичного вікна між доклінічними випробуваннями і впровадженням препаратів у клінічну медичну практику. Мета роботи – вивчити морфологічні зміни у структурах головного мозку щурів в умовах модельної ЧМТ. Матеріали та методи. Досліди проведено на білих щурах-самцях масою 160-190 г. Експериментальну модель ЧМТ щурам в умовах пропофолового наркозу (60 мг/кг) викликали дією потоку вуглекислого газу під тиском, який створювали із використанням газобалонного пневматичного пістолета. Для гістологічного дослідження головний мозок фіксували 10% нейтральним формаліном, зневоднювали у спиртах концентрації, що зростала, та занурювали у парафін. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, толуїдиновим синім. Мікроскопію гістологічних препаратів проводили за допомогою світлового мікроскопа OLIMPUS BX 41 із застосуванням збільшень у 40, 100, 200 та 400 разів. При морфологічному дослідженні вивчали структурні зміни нейроцитів сенсомоторної зони кори великих півкуль головного мозку, гіпокампальних структур зони СА1 та стан судин у двох групах тварин: І група – псевдооперовані щури (моделювали лише трепанаційну травму без дії безпосередньо травматичного фактору); ІІ група – щури з модельованою ЧМТ. Результати. У тварин з модельною ЧМТ мало місце переважання кількості дегенеруючих пірамідних нейронів над збереженими в сенсомоторній зоні кори великих півкуль та в зоні СА1 гіпокампа. При цьому в сенсомоторній зоні кори великих півкуль загибель нейронів проявлялась морфологічними ознаками каріопікнозу, каріорексису та цитопікнозу з явищами цитолізу. У пірамідному шарі візуалізувались лише поодинокі збережені нейрони; більша частина клітин представлена пікнотичними клітинами; 3) у гіпокампі тварин із ЧМТ в основному спостерігався цитолітичний тип загибелі нервових клітин. Морфологічні ознаки цитолізу свідчать про глибоке пошкодження всіх структур нейроцитів. Висновки. Морфологічною основою ремоделювання структур головного мозку при ЧМТ є: зменшення у піддослідних тварин кількості нормохромних нейронів, утворення значної кількості гіпохромних нейроцитів, утворення гіперхромних нейронів із вираженими ознаками тигролізу, порушення гемодинаміки з формуванням перицелюлярного і периваскулярного набряку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Фелештинський, Я. П.
Оптимізація вибору лапароскопічної та відкритої апопластики при післяопераційних вентральних грижах [Текст] / Я. П. Фелештинський, О. М. Лерчук, В. В. Сміщук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 80-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (хирургия)
Анотація: Мета роботи – підвищити ефективність хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (ПВГ) шляхом оптимізації вибору лапароскопічної та відкритої алогерніопластики. Матеріали та методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 508 пацієнтів із ПВГ за період із 2009 по 2020 рр. Відповідно до класифікації Європейської асоціації хірургів-герніологів ПВГ розподіляли у такий спосіб: MW1-2R0 діагностовано y 217 (42,7%), MW3R0 – y 291 (57,3%) пацієнтів. Діастаз прямих м’язів живота до 5 см був у 217 (42,7%) пацієнтів, діастаз 5-10 см – у 127 (25%), діастаз більше 10 см – у 164 (32,3%) пацієнтів. Залежно від розміру грижі та ширини діастазу прямих м’язів живота пацієнтів розподілено на 3 групи. У І групі у 109 (21,5%) пацієнтів при ПВГ малого та середнього розмірів із діастазом до 5 см виконували лапароскопічну алогерніопластику, зокрема у 63 пацієнтів розроблену лапароскопічну преперитонеальну та у 46 – лапароскопічну ретромускулярну алопластику. Група порівняння Іа складалася зі 108 (15,1%) пацієнтів, яким виконували відкриту ретромускулярну алогерніопластику. У ІІ групі з 64 (12,6%) пацієнтів при ПВГ великих розмірів та діастазом прямих м’язів живота від 5-10 см виконували відкриту алогерніопластику методикою «sublay». Групу порівняння ІІа сформували з 63 (12,4%) пацієнтів, яким виконували відкриту методику «onlay». У ІІІ групі з 82 (16,1%) пацієнтів при ПВГ гігантських розмірів та діастазі прямих м’язів живота більше 10 см виконували передню методику роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки, поєднану з алопластикою з інтраабдомінальним розміщенням сітчастого імплантата з антиадгезивним покриттям за розробленим способом. До групи порівняння ІІІа входили 82 (16,1%) пацієнти, яким виконували передню методику роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки в поєднанні з алопластикою методикою «onlay». Результати. При ПВГ малих та середніх розмірів та діастазом прямих м’язів живота до 5 см оптимальною є лапароскопічна алогерніопластика з преперитонеальним та ретромускулярним розміщенням сітчастого імплантата та ліквідацією діастазу, яка порівняно з відкритою ретромускулярною алогерніопластикою сприяє значному зниженню частоти сероми з 35,2% до 3,7%, нагноєння післяопераційної рани – з 6,5% до 0%, запального інфільтрату – з 4,6% до 0%, хронічного післяопераційного болю – з 6,4% до 2,6%, рецидиву грижі – з 6,4% до 0%. Оптимальним способом алогерніопластики при ПВГ великих розмірів та діастазі прямих м’язів живота від 5 до 10 см є відкрита методика «sublay», що забезпечує порівняно з відкритою методикою «onlay» зниження частоти сероми з 23,8% до 6,3%, нагноєння післяопераційної рани – з 4,8% до 1,6%, хронічного післяопераційного болю – з 4,8% до 1,6%, рецидиву грижі – з 7,9% до 3,1%. При ПВГ гігантських розмірів, контрактурі прямих м’язів живота та діастазі більше 10 см оптимальною є передня методика роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки, поєднана з інтраабдомінальною алопластикою, що порівняно з використанням передньої методики роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки, поєднаної з методикою «onlay», дає змогу досягти суттєвого покращення результатів лікування, а саме: зменшення частоти сероми з 25,6% до 7,3%, інфікування післяопераційної рани – з 4,9% до 2,4%, інфільтрату післяопераційної рани – з 13,4% до 2,4%, хронічного післяопераційного болю – з 8,1% до 1,6%, рецидиву ПВГ – з 6,5% до 1,6%. Висновок.Оптимізації вибору лапароскопічної та відкритої алогерніопластики дає змогу суттєво підвищити ефективність хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж та зменшити кількість післяопераційних ускладнень.

Дод.точки доступу:
Лерчук, О.М.; Сміщук, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Особливості виконання органозберігаючої ампутації стопи, поєднаної з регіональною озонотерапією, локальним застосуванням аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, та вакуумною санацією післяопераційної рани у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи [Текст] / В. Д. Фундюр [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 88-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА (хирургия)
АМПУТАЦИЯ (методы)
ОЗОН (терапевтическое применение)
Анотація: У хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи (СДС) позитивний результат лікування є можливим при оптимальному виборі операційного втручання, ефективному відновленні кровопостачання та дієвої стимуляції процесу відновлення тканин на клітинному рівні. Мета роботи – вивчити ефективність пропонованого органозберігаючого варіанта операційного втручання, поєднаного із застосуванням комплексу допоміжних факторів активації репаративного процесу в рані: регіональної озонотерапії, вакуумної санації та локального застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами. Матеріали та методи. За період з 2017 по 2020 рр. у 210 хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи вивчено ефективність одного з варіантів органозберігаючого операційного втручання. У контрольній групі (104 хворих – 49,52%) лікування виконувалось за стандартною схемою. В основній групі (106 хворих – 50,47%) водночас проводили регіональну озонотерапію, вукуумну санацію та локальне застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ). Результати. Аналіз отриманих результатів показав, що виконані лікувальні заходи дали змогу скоротити термін лікування хворих у стаціонарі до 24±1,2 діб в основній групі, порівнюючи з 37±2,4 у контрольній. Через 2 роки у хворих основної групи підтверджено формування функціонально спроможної для ходи кукси стопи, з кутовим зміщенням опилу кубоподібної та човноподібної кісток. Висновки. Виконання запропонованої модифікації органозберігаючої та малооб'ємної ампутації стопи у хворих із IV ступенем ішемії за умови СДС, засвідчує про можливість виконання такого операційного втручання, як варіанта вибору у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи. Комплекс виконаних допоміжних лікувальних заходів (регіональної озонотерапії, вукуумної санації і локального застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами), активує процес загоєння хронічних ран стопи та надає можливість скоротити термін перебування хворих у стаціонарі до 24±1,2 діб в основній групі, порівнюючи з 37±2,4 у контрольній. Клінічні спостереження віддаленого післяопераційного періоду (через 2 роки) підтверджують можливість формування кукси стопи, функціонально спроможної для ходи, з кутовим зміщенням половинного опилу кубоподібної і човноподібної кісток у положення, функціонально вигідне для опорного навантаження.

Дод.точки доступу:
Фундюр, В.Д.; Гродецький, В.К.; Якобчук, С.О.; Хомко, О.Й.; Козловська, І.М.; Фундюр, Ю.В.; Фундюр, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Ілащук, Т. О.
Особливості поєднаного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень та хронічної ішемічної хвороби серця (огляд літератури) [Текст] / Т. О. Ілащук, О. П. Микитюк, Я. В. Чобану // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 96-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
Анотація: Мета роботи – проаналізувати дані літературних джерел щодо особливостей поєднаного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та хронічної ішемічної хвороби серця (ХІХС) з урахуванням ендотеліальної дисфункції, системного запалення та оксидативного стресу. Висновки. Ендотеліальна дисфункція, системне запалення, десинхроноз є головними механізмами, залученими у прогресування поєднаного перебігу ХОЗЛ та ІХС. Плейотропні і багатогранні молекулярні взаємодії сиртуїнів мають чіткі фізіологічні ефекти: запобігання розвитку і прогресування емфіземи при ХОЗЛ, прогресування гіпертрофії міокарда і серцевої недостатності. Дослідження міжмолекулярних взаємодій за участі сиртуїну є перспективним напрямом пошуку ефективних нових діагностично-прогностичних критеріїв та терапевтичних стратегій при ХОЗЛ і серцево-судинних захворюваннях.

Дод.точки доступу:
Микитюк, О.П.; Чобану, Я.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXI [Текст] / С. Є. Дейнека [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 105-106 . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ИНТЕРНЕТ (использование)
НОВОСТИ

Дод.точки доступу:
Дейнека, С.Є.; Яковець, К.І.; Сорохан, В.Д.; Дейнека, Л.Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)