Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ27/2018/XVII/3(ч.2)<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 31
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-31

Коркушко, О. В.
Некоторые изменения сердечно-сосудистой системы при старении [Текст] / О. В. Коркушко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 4-8 . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
СТАРЕНИЕ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА (рост и развитие)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Абрамов, А. В.
Функціональний стан вазопресинергічної системи гіпоталамуса при багатоденній дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії [Текст] / А. В. Абрамов, Ю. М. Колесник, В. О. Шаменко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ГИПОТАЛАМУС
АНОКСИЯ
ВАЗОПРЕССИНЫ (секреция)
Анотація: Важливою ланкою активації гіпоталамо-гіпофізарно-адненокортікальної системи при адаптації організму до дії гострих і хронічних стресорів є вазопресинергічна система гіпоталамуса. Основна частина вазопресин-синтезуючих нейронів локалізується у супраоптичному ядрі (SON), а також у латеральної частині заднього крупноклітинного суб'ядра (PVHpml) та у медіальному дрібноклітинному суб'ядрі (PVHmp) паравентрикулярного ядра гіпоталамуса. Мета роботи - вивчити особливості синтезу і секреції вазопресину пептидергічними нейронами гіпоталамуса при багатоденної дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії та у віддалений постгіпоксичний період. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 самцях щурів лінії Wistar. Переривчаста гіпоксія моделювалася щоденним 6-годинним перебуванням щурів на висоті 6000 м (pO2 = 9,8%) протягом 15 днів, постгіпоксичний період тривав 10 днів. Розподіл [Arg8]-вазопресину (AVP) досліджували методами кількісної імунофлуоресценції у серійних фронтальних зрізах гіпоталамуса. Результати. Гіпоксичні тренування сприяли підвищенню площі імунореактивності до AVP в аксонах SON без зміни цього показника у самих нейронах. Але вміст AVP в нейронах SON знижувався у 2 рази, а в аксонах мав тенденцію до підвищення (р=0,0505). У постгіпоксичний період вміст AVP у нейронах SON відновлювався, а в аксонах залишався на 15% менше, ніж в контролі. У PVHpml гіпоксичні тренування приводили до зростання вмісту AVP у нейронах та їх аксонах у 6 разів. Дані показники частково знижувалися у постгіпоксичний період, але залишалися достовірно вище за показниками контролю. У PVHmp гіпоксичні тренування призводили до 2-кратного підвищення площі імунореактивності до AVP у нейронах та до 4-кратного підвищення цього показника в аксонах. Вміст AVP у нейронах збільшувався в 6 разів, а в аксонах - у 8 разів. У постгіпоксичний період в PVHmp відбувалася значна депресія даних показників, площа імунореактивності до AVP в нейронах ставала в 9 разів менше, ніж в контролі, а вміст AVP - у 2 рази менше. Висновки. Гіпоксичні тренування призводять до різних змін функціонального стану AVP-ергічної системи гіпоталамуса: в PVHmp і в PVHpml відзначається підвищення синтезу і секреції AVP. У постгіпоксічний період в PVHmp спостерігається значне пригнічення синтезу і секреції AVP, а в PVHpml показники активності AVP-ергічної системи залишаються підвищеними. У SON дія гіпоксії супроводжується незначним пригніченням синтезу AVP, яке відновлюється в постгіпоксічний період.

Дод.точки доступу:
Колесник, Ю.М.; Шаменко, В.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бойчук, Т. М.
Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Т. М. Бойчук, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО (физиология)
СВЕТ
НЕЙРОНЫ
Анотація: Мета роботи - з'ясувати морфофункціональний стан супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби та активність нейронів вказаних ядер за умов світлової депривації. Матеріали і методи. Експерименти проведені на 48 статевозрілих самцях безпородних білих щурів, які поділені на 2 серії досліджень. Забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год. Тварини 1-ої серії перебували 7 діб за умов звичайного світлового режиму (світло з 08.00 до 20.00 год, освітленість люмінесцентними лампами на рівні кліток 500 Лк). Тварини серії №2 перебували за умов світлової депривації (постійної темряви) протягом 7-ми діб. Після закінчення 7-денного експерименту наступного дня о 14.00 і о 02.00 год здійснювали виведення тварин з експерименту шляхом одномоментної декапітації під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньочеревинно). Морфометричний і денситометричний аналіз нейронів гіпоталамуса і кількісний аналіз вмісту в них РНК проводили на комп'ютерній системі цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина) у видимому спектрі. Отримані експериментальні дані обробляли на персональних комп'ютерах пакетом прикладних і статистичних програм VIDAS-2.5 (Kontron Elektronik, Німеччина) і Excel-2003 (Microsoft Corp., США). Для вибірок усіх показників розраховували значення середнього арифметичного, середньоквадратичного відхилення та похибки середнього. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів СХЯ гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. Так, порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год відмічали вірогідне збільшення (на 7,8±1,5%) площі тіла нейронів СХЯ, зумовлене зростанням площі ядра клітин. Моделювання підвищеної мелатонін-продукувальної активності шишкоподібної залози характеризувалося більш глибшими проявами о 02.00 год, порівняно з 14.00 год. Зокрема, морфометрично це проявлялося вірогідним зниженням площі нейрона на 21,89±3,26%. Це зумовлено вірогідним зменшенням площ його ядра на 25,67±4,01% та цитоплазми - на 16,38±2,12%. Не зважаючи на зменшення площі нейрона і його компонентів, у нічний період в ядрі реєстрували вірогідно вищу концентрацію РНК (на 11,43±1,25%) внаслідок її підвищення в ядерці (на 12,24±1,09%). Паралельно вміст РНК вірогідно зростав і в цитоплазмі, де її концентрація становила 0,168±0,0018 од. опт. щільності. Висновки. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на фоторецепторні пейсмекери супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів. Світлова депривація порізному віддзеркалюється на морфофункціональній активності пейсмекера циркадіанного періодизму, а саме: вдень - знижує, а вночі - підвищує її. Крім того, утримування тварин за умов постійної темряви призводить до згладжування добових відмінностей площі тіла нейрона СХЯ, порівняно з інтактними тваринами.

Дод.точки доступу:
Абрамов, А.В.; Булик, Р.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Bondarenko, L.
Dynamics of daily rhythm changes of pancreas hormonal activity in long-term hypopinealism [Text] / L. Bondarenko, T. Mishchenko // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - P22-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОНЫ (физиология)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА (патология)
Анотація: Мета роботи: дослідити в динаміці особливості змін хроноритмів інсулінемії та глікемії при довготривалому гіпопінеалізмі. Матеріали та методи: дослідження виконано на 15 самцях кроля віком чотири-п'ять місяців. Контрольних тварин утримували в стандартних умовах віварію, піддослідних - в умовах цілодобового освітлення впродовж десяти місяців. Концентрацію глюкози та інсуліну в сироватці крові визначали глюкозооксидазним та імуноферментним методами, відповідно. Результати: тривала мелатонінова недостатність внаслідок перебігу метаболічного синдрому викликає нівелювання циркадного ритму концентрації інсуліну в крові в результаті гіпоінсулінемії протягом доби та відсутність добових змін циркуляторного рівня глюкози внаслідок сталої гіперглікемії. Висновки. Виявлені зміни показників вуглеводного обміну слід розглядати як передумову для маніфестації цукрового діабету 2 типу в подальшому.

Дод.точки доступу:
Mishchenko, T.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Геворкян, А. Р.
Динамика изменений морфофункционального состояния супрахиазматических ядер гипоталамуса при гипопинеализме [Текст] / А. Р. Геворкян, Г. И. Губина-Вакулик // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 27-34. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА (патология)
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО (физиология)
ГИПОТАЛАМУС
Анотація: Мета роботи - вивчити, яким чином зміна світлового режиму, а саме тривала світлова експозиція в нічний час доби, впливає на морфофункціональні характеристики СХЯ гіпоталамуса. Матеріали та методи. Робота виконана на 20 молодих статевозрілих кролях-самцях (вік 4-5 місяців), яких утримували в умовах цілодобового освітлення протягом 5 місяців: вдень природне світло, вночі електричне освітлення з використанням ламп розжарювання потужністю 100 Вт. Інтенсивність освітлення в клітках коливалася від 30 до 40 люкс. Контрольних тварин утримували в умовах природної зміни дня і ночі. Ділянку головного мозку, що прилягає до hiasma opticus, фіксували в 10% формаліні, мікропрепарати фарбували гематоксиліном-еозином і галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном. На комп'ютерних відображеннях (Axiostar ("Zeiss", ФРН) мікропрепаратів визначали площу великих нейронів СХЯ та їх ядер. На мікропрепаратах, забарвлених за Ейнарсоном на сумарні нуклеїнові кислоти, визначали оптичну щільність ядер і цитоплазми нейронів СХЯ, а також плоїдність їх ядер. Результати. Нейрони СХЯ сформовані групами клітин неправильної форми і мають цитологічні ознаки помірної активності: деякі нейрони з еухромним ядром, але більшість з ядром середнього ступеня гетерохромності, ядерця яких видно. Цитоплазма в більшості клітин з великим вмістом РНК. Нейропіль дрібночарунковий і добре пофарбований галоціаніном, що є свідченням високого вмісту РНК в відростках нейронів. Між нейронами велика кількість гліоцитів. Через 1 місяць цілодобового освітлення нейронів СХЯ стало менше, вони набули округлу форму. Спостерігається різноманітність клітин: одні - темні з ядром, яке важко розгледіти, інші - світліші, з розширеною цитоплазмою, що, ймовірно, є наслідком збільшення площі, що займає ендоплазматичний ретикулум, в якому синтезуються, а потім виводяться до кровообігу нейропептиди. Подовження світлової експозиції до 5 місяців призвело до того, що нейрони СХЯ гіпоталамуса стають дрібнішими й темнішими, з ядром, яке майже не проглядається. Біля нейронів з'являються мікрогліальні інфільтрати. Збільшується кількість нейронів з пікнотичними ядрами. Результати цитометрії нейронів СХЯ гіпоталамуса показали, що у кролів основних груп в динаміці розвитку патологічного процесу спостерігається поступове, наростаюче у часі зменшення площі нейронів, яка через 1 місяць після початку світлової експозиції становить 78,8 % (Р 0,001), через 3 місяці 67,8 % (Р 0,001) і через 5 місяців 57,6 % (Р 0,001) від середньої площі нейронів СХЯ в групі контролю. Таким чином, наприкінці експерименту нейрони СХЯ стають майже вдвічі меншими, ніж у тварин контрольної групи. Зменшення розмірів клітин відбувається за рахунок зменшення площі і ядер, і цитоплазми. Ці дані свідчать про значне пригнічення морфофункціональної активності нейронів СХЯ. Була розрахована плоїдність (С) нейронів СХЯ. Виявилося, що C у інтактних тварин становила (8,4 ± 1,1), тобто поліплоїдія притаманна нейронам СХЯ. Через 1 місяць цілодобового освітлення цей показник становив (6,2 ± 0,5), через 3 місяці (5,2 ± 0,9), а через 5 місяців (4,0 ± 0,4). З огляду на факт зменшення кількості нейронів СХЯ протягом тривалої світлової експозиції, можна припустити, що першими гинуть найбільш морфофункціонально активні, з більш високим рівнем плоїдності. Решта нейронів мали зменшену площу власне клітини, тобто і ядра, і цитоплазми. При визначенні на мікропрепаратах, забарвлених за Ейнарсоном, ядра нейронів, що залишилися, мали зменшену оптичну щільність, особливо в кінці експерименту тобто, очевидно, в них формувалася підвищена еухромность для компенсаторного підвищення морфофункціональної активності. Виявлення зменшеної оптичної щільності цитоплазми нейронів СХЯ, що залишилися, може бути пояснено тим, що в групі тварин, що знаходяться під впливом цілодобового світла, особливо в останньому терміні, в СХЯ залишилися морфофункціонально менш активні нейрони в порівнянні з нейронами контрольної групи. Висновок. На тлі тривалого освітлення (навіть низької інтенсивності) СХЯ атрофуються зі зменшенням кількості нейронів (в першу чергу, максимально поліплоїдних нейронів) і компенсаторною гіперактивністю нейронів, що залишилися.

Дод.точки доступу:
Губина-Вакулик, Г.И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Давидова, Н. В.
Стан біохімічних показників крові щурів за умов комбінованого введення етанолу та кофеїну та його корекція мелатоніном [Текст] / Н. В. Давидова, Н. П. Григор'єва // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 35-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
КРОВЬ (действие лекарственных препаратов)
ЭТАНОЛ (кровь)
КОФЕИН (кровь)
МЕЛАТОНИН (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи - вивчити стан показників вуглеводного, ліпідного та білкового обміну в крові щурів за умов підгострої алкогольної інтоксикації, поєднаної із введенням кофеїну та можливість їх корекції мелатоніном. Матеріали та методи. Досліди проведені на 32 білих щурах-самцях масою 180-230 г, яких утримували за стандартних умов віварію. Підгостру алкогольну інтоксикацію викликали шляхом внутрішньошлункового введення 40% етанолу в дозі 7 мл/кг маси впродовж 7 діб. Кофеїн вводили одночасно із етанолом внутрішньошлунково в дозі 30 мг/кг маси. Результати. Встановлено, що інтоксикація етанолом у поєднанні з уведенням кофеїну впродовж 7 діб супроводжувалась зниженням рівня глюкози (на 33%), загального білка (на 16%), сечовини (на 46%) в плазмі крові щурів, підвищенням концентрації креатиніну (на 47%) та загального холестерину (на 54%) в порівнянні з контролем. Введення мелатоніну щоденно о 2000 у дозі 5 мг/кг маси на фоні поєднаного впливу етанолу та кофеїну запобігало змінам концентрації глюкози, загального білка, креатиніну та холестерину в плазмі крові щурів та сприяло тенденції до нормалізації рівня сечовини. Висновки. Введення мелатоніну за умов поєднаної дії етанолу та кофеїну запобігає змінам показників вуглеводного, білкового та ліпідного обміну, що підтверджує його гепатопротекторні властивості.

Дод.точки доступу:
Григор'єва, Н.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив мелатоніну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантного захисту у нирках щурів при хронічному гломерулонефриті [Текст] / М. В. Дікал [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 39-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ (кровь)
МЕЛАТОНИН (прием и дозировка)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов)
ПОЧКИ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета роботи - дослідити вплив мелатоніну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ферментів антиоксидантного захисту (АОЗ) у гомогенатах нирок щурів за умов експериментального гломерулонефриту. Матеріали та методи. Досліди проведено на 36 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях, які перебували в умовах віварію зі сталим температурним та світловим режимами і були розподілені на три групи: перша - контрольна група тварин; друга - тварини, яким моделювали хронічний гломерулонефрит (ХГ) шляхом дворазового внутрішньоочеревинного уведення кролячої нефротоксичної сироватки в дозі 0,6 мл/100 г маси тіла; третя - тварини, яким з метою корекції вводили екзогенний мелатонін в дозі 5 мг/кг впродовж усього періоду розвитку хронічного гломерулонефриту. У гомогенатах нирок визначали вміст дієнових кон'югат (ДК), малонового діальдегіду (МДА) та активності супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ), глутатіонпероксидази (ГПО). Результати. Встановлено, що мелатонін достовірно знижував вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (МДА, ДК), накопичення яких спричиняє глибокі поліорганні пошкодження, у тому числі розвиток ренальної дисфункції. Паралельно підвищувалась активність ферментів антиоксидантного захисту (СОД, КТ, ГПО) у гомогенатах нирок щурів за умов хронічного гломерулонефриту, що є передумовою нормалізації рівноваги про- й антиоксидантної системи нирок. Висновки. Доведено, що мелатонін нейтралізує вільні радикали, перешкоджає процесам перекисного окиснення ліпідів, оскільки знижує концентрацію дієнових кон'югат, малонового діальдегіду та стимулює активність ферментів антиоксидантного захисту, які знешкоджують активні форми кисню.

Дод.точки доступу:
Дікал, М.В.; Хоменко, В.Г.; Рябая, О.В.; Копчук, Т.Г.; Білоус, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив мелатоніну на функціональний стан нирок щурів за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції [Текст] / І. І. Заморський [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 44-49. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН (терапевтическое применение)
ПОЧКИ (действие лекарственных препаратов)
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ (лекарственная терапия)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА (патология)
Анотація: Мета роботи - дослідити вплив мелатоніну на функціональний стан нирок щурів за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції. Матеріал та методи. Експерименти проведено на 28 статевозрілих нелінійних білих щурах масою 150-180 г, яких було рандомізовано розподілено на 4 групи (n=7): інтактний контроль (І), у тварин ІІ-IV групи моделювали пінеальну гіпофункцію (ПГ) шляхом утримання протягом 7 днів при постійному освітленні (24.00 год. світло : 0.00 год. темрява), з 8 дня у тварин III-IV груп моделювали гентаміцинову нефропатію (ГН) шляхом щоденного в/м введення щурам 4% розчину гентаміцину сульфату дозою 80 мг/кг один раз на добу протягом 6 днів, тваринам IV групи через 1 год після кожної ін'єкції гентаміцину в/о вводили мелатонін в дозі 5 мг/кг. Функціональний стан нирок щурів оцінювали через 24 год після останнього введення мелатоніну за показниками екскреторної, іонорегулювальної та кислотнорегулювальної функції нирок. Результати. Гіпофункція пінеальної залози викликала десинхроноз функції нирок, що виявлявся зростанням екскреції іонів натрію та калію на тлі зниження діурезу та швидкості клубочкової фільтрації. Введення гентаміцину на тлі пінеальної гіпофункції призвело до розвитку олігуричної форми гострого пошкодження нирок, що виявлялось зниженням клубочкової фільтрації, наростанням ретенційної азотемії, протеїнурією, ацидозом сечі, порушенням реабсорбції іонів натрію та калію, розвитком гіпокаліємії. Застосування мелатоніну дозою 5 мг/кг у профілактично-лікувальному режимі частково компенсувало дефіцит ендогенного гормону та чинило нефропротекторний ефект за токсичного впливу гентаміцину, що підтверджується покращанням досліджених показників діяльності нирок. Висновки. Встановлено, що за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції мелатонін виявляє нефропротекторну дію, що реалізується у покращанні функціонального стану нирок щурів. Отримані результати створюють підґрунтя для подальших досліджень ефективності застосування мелатоніну для корекції різноманітної ниркової патології, що розвивається в умовах зміненої активності пінеальної залози.

Дод.точки доступу:
Заморський, І.І.; Дудка, Є.А.; Щудрова, Т.С.; Петрюк, А.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Захарчук, О. І.
Біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при вікових змінах шишкоподібної залози [Текст] / О. І. Захарчук, Ю. М. Вепрюк // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ (физиология)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА (иммунология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ
Анотація: Мета роботи - дослідити стан динаміки циркадіанних і сезонних ритмів показників неспецифічної адаптації організму при епіфізектомії та виявити характер впливу шишкоподібної залози (ШЗ) на ритмостаз показників природного неспецифічного імунітету при старінні організму. Матеріали та методи. Дослідження проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях двох вікових груп: статевозрілих і старих. Тваринам уводили внутрішньоочеревинно синтетичний мелатонін у дозі 100 мкг на 100 г маси тіла. Вивчали показники неспецифічного імунітету: активність сироваткового комплементу, яку визначали фотометричним методом за 50% гемолізом (од/мл), концентрацію сироваткового лізоциму (мкг/мл) визначали турбодиметричним методом за Перрі в модифікації Грант, загальну кількість лейкоцитів (109/л) периферичної крові визначали за А.Я.Альтгаузеном, НСТ-тест (%) визначали за С.У.Пастером, мієлопероксидазну активність нейтрофілів (од) досліджували за методом Т.Попова і Л.Нейковської, рівень глікогену (од) в лейкоцитах визначали за І.Тодоровим (1966), фагоцитарну активність (%) і фагоцитарний індекс (од) поліморфноядерних лейкоцитів вивчали в присутності об'єкта фагоцитозу (жива добова культура стафілококу). Результати. Сезонна і циркадіанна хроноструктура активності сироваткового комплементу залежить не тільки від віку та наявності ШЖ, але й від пори року, особливо навесні та влітку. Вміст сироваткового лізоциму у дорослих щурів після епіфізектомії зменшувався, а у старих щурів спостерігалося нівелювання циркадіанного ритму. Сезонний ритм унаслідок видалення ШЗ змінювався: у старих щурів мініфаза зміщувалася на осінь. Уведення мелатоніну супроводжувалося зростанням вмісту лізоциму у контрольних групах дорослих і старих щурів, а у епіфізектомованих дорослих тварин - зменшенням рівня показника. Слід вказати на суттєву роль лізоциму, вміст якого зростав при старінні, що є компенсаторним механізмом, спрямованим на активацію ферментативної активності фагоцитів, і, насамперед, лізосомальних ферментів, зокрема муромідази, яка руйнує стінки бактерій. Після епіфізектомії спостерігалася лейкопенія, як у дорослих, так і у старих щурів. Зменшувалася фазність циркадіанного ритму, зміщувалися акрофаза та мініфаза. Після видалення ШЗ змінюються показники активності сироваткового комплементу, вмісту лізоциму, глікогену, рівня НСТ-тесту і мієлопероксидазної активності, що є прямим свідченням зміни фагоцитарної активності сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів. Фагоцитарна активність у старих тварин достовірно знижувалася, а епіфізектомія призводила до порушення фазності добової кривої, до змін акрофази і батифази, рівні показників достовірно знижувалися в усі годинні проміжки доби. Уведення екзогенного мелатоніну нормалізувало знижені показники фагоцитарної активності, як у дорослих, так і у старих щурів, а при наявності залози гормон не впливав на цей показник при звичайному фотоперіоді. При пригніченні ШЗ тривалим освітленням введення мелатоніну стимулювало активність фагоцитозу як у дорослих, так і у старих тварин контрольної групи. Отже, за відсутності ШЗ ефекти мелатоніну не залежать від фотоперіоду. Біоритмологічні зміни гуморальних і клітинних показників неспецифічної резистентності проявляють різноспрямованість, що забезпечує найбільш повноцінне пристосування організму до циклічних змін зовнішнього середовища. ШЗ має пряме відношення до регуляції циркадіанних ритмів системи неспецифічної імунологічної резистентності організму. Є певні вікові особливості, а вплив шишкоподібної залози зберігається до глибокої старості. Регулююча дія ШЗ на імуноструктурний гомеостаз здійснюється мелатоніном і, можливо, іншими біологічно активними речовинами, які продукуються цим органом. Дослідження зі зміненим освітленням свідчать про існування принципової можливості стимуляції мелатонінутворюючої функції ШЗ шляхом збільшення довжини темнового періоду, і, як наслідок, посилення роботи системи неспецифічної імунологічної резистентності організму, що є особливо актуальним при корекції вікових змін та з метою продовження тривалості життя. Висновки. 1. Гуморальні та клітинні складові системи неспецифічної адаптації організму підпорядковані чітким циркадіанним та сезонним коливанням, які мають вікові особливості. 2. Шишкоподібна залоза бере безпосередню участь у формуванні хроноритмів системи неспецифічного імунного захисту, що чітко підтверджується відповідними змінами після еліфізектомії та уведення мелатоніну. 3. Циркадіанна архітектоніка імуноструктурного гомеостазу має пряму залежність від довжини фотоперіоду: за умов подовженої темряви спостерігається активація системи неспецифічного імунного захисту, а при постійному освітленні - відбувається пригнічення. 4. Можлива часткова корекція змінених показників системи неспецифічного імунітету під час розвитку процесів старіння організму шляхом штучної регуляції світлового режиму та уведенням екзогенного мелатоніну.

Дод.точки доступу:
Вепрюк, Ю.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Ковальчук, Ю. П.
Зміна вмісту основного білка мієліну в різних відділах головного мозку щурів під час постнатального розвитку [Текст] / Ю. П. Ковальчук, Г. О. Ушакова // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МИЕЛИНОВАЯ ОБОЛОЧКА
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ
МОЗГ ГОЛОВНОЙ (метаболизм)
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості розподілу основного білка мієліну (ОБМ) у різних відділах головного мозку щурів на різних етапах постнатального розвитку. Матеріали та методи. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар. Для дослідження постнатального розвитку використано 24 щури. Тварин розподілено на чотири групи за віком (n = 6): 1 - новонароджені тварини (1 день), 2 - 30, 3 - 90, 4 - 180 днів. З мозку виділяли три відділи: мозочок, таламус і гіпокамп, які в подальшому використовували для отримання цитозольних білкових фракцій. Рівень загального білка в отриманих фракціях визначали за методом Бредфорда. Вміст ОБМ визначали за методикою імуноферментного аналізу. Статистична обробка результатів проведена за однофакторним дисперсійним аналізом ANOVA. Результати. Загальний пул білків у цитозольних фракціях, отриманих із різних відділів головного мозку новонароджених щурів, встановлено на рівні 1,93 - 2,21 мг/мл. У мозочку та таламусі щурів спостерігалося поступове збільшення загального вмісту білків у процесі розвитку до 90 днів: у мозочку - до 2,77 ± 0,19 мг/мл, таламусі - до 3,07 ± 0,21 мг/мл, а на 180 добу постнатального розвитку встановлено значне зменшення рівня загального вмісту білків порівняно з 90 денними тваринами. У гіпокампі визначено поступове зменшення загального вмісту білків у процесі розвитку тварин порівняно з новонародженими. За результатами досліджень у новонароджених (1-денних) щурів зазначено незначну кількість ОБМ, концентрація ОБМ значно збільшується впродовж першого місяця розвитку тварин. У мозочку 30 денних щурів концентрацію основного білка мієліну зазначено на рівні 4,56 ± 0,28 мкг/100 мг тканини, у таламусі - 1,99 ± 0,42 мкг/100 мг тканини, у гіпокампі - 0,63 ± 0,08 мкг/100 мг тканини. На 90 день постнатального розвитку тварин встановлено стрімке збільшення рівня ОБМ у гіпокампі до 2,29 ± 0,72 мкг/100 мг тканини. Вміст ОБМ у мозочку 30-денних щурів є найвищою серед інших відділів головного мозку. Це вказує на те, що у мозочку процеси мієлінізації розпочинаються одразу після народження тварин й досягають максимуму на 30 добу постнатального розвитку. Вміст основного білка мієліну на 180 днів постнатального розвитку має тенденцію до зменшення у всіх досліджуваних відділах головного мозку щурів. Висновки. Встановлені кількісні показники основного білка мієліну впродовж постнатального розвитку, які мають специфіку залежно від відділу мозку та терміну формування мієлінової оболонки під час онтогенезу нервової системи щурів.

Дод.точки доступу:
Ушакова, Г.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Колесник, Т. В.
Вплив динамічних характеристик варіабельності систолічного артеріального тиску на гіпертрофію та діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] / Т. В. Колесник, Г. А. Косова // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 63-70. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ
СЕРДЦА ГИПЕРТРОФИЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
Анотація: Мета роботи - вивчити особливості динамічних властивостей варіабельності систолічного артеріального тиску у хворих на АГ для виявлення індивідуальних характеристик перебігу захворювання за даними ДМАТ з виділенням найбільш несприятливих ознак для формування гіпертрофії та діастолічної дисфункції (ДД) лівого шлуночка. Матеріали і методи. Обстежено 94 хворих на артеріальну гіпертензію II стадії, які не отримували антигіпертензивну терапію. Усім хворим проводили ДМАТ з аналізом традиційних показників і спеціально розрахованих динамічних характеристик варіабельності АТ за допомогою інформаційної технології обробки даних ДМАТ "NeuroModelDBPM" (патент №26761 від 10.10.07 р.), трансторакальну ехокардіографію. Результати і висновки. Динамічні характеристики варіабельності АТ характеризують вплив гемодинамічного навантаження коливань АТ на процеси структурно-функціональних змін серця. Проведення нейромереживої кластерізації допомогло виділити категорії хворих, у яких незалежно від більш низьких рівнів САТ та ДАТ, показників "навантаження тиском", встановлено наявність чисельних асоціацій між ІММЛШ, ДД та характеристиками добового профілю АТ, у тому числі таких хронобіологічних показників, як величина ранкового підйому та варіабельність САТ і ДАТ. Використання новітніх інформаційних технологій аналізу результатів ДМАТ, дає змогу виявляти і аналізувати приховані закономірності хронобіологічних особливостей АТ.

Дод.точки доступу:
Косова, Г.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Колеснікова, О. В.
Показники ліпідного і вуглеводного обмінів як фактори передчасного старіння в осіб із різним кардіоваскулярним ризиком [Текст] / О. В. Колеснікова, К. В. Вовк, А. О. Радченко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 71-75. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
СТАРЕНИЕ ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ (этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (кровь)
Анотація: Мета роботи - оцінити зв'язок між біологічним віком (БВ), календарним віком (КВ) і показниками ліпідного і вуглеводного обмінів у пацієнтів з різним кардіоваскулярним ризиком (КВР) і виявити фактори ризику передчасного старіння. Матеріали та методи. У дослідження залучені 73 пацієнти, середній вік яких становив 51,99 ± 8,93 років. Залежно від ступеня КВР пацієнти розділені на три групи: I (n=27) - з низьким і помірним КВР; II (n=20) - з високим ризиком; III (n=26) - з дуже високим. БВ визначали відповідно до методики А. Г. Горелкіна і Б. Б. Пінхасова (№. 2387374, 2010). Результати. Достовірні відмінності виявлені між I і II, I і III групами за такими показниками, як КВ, БВ, ІМТ, глюкоза, а також за рівнем загального холестерину (ЗХС) між групами I і II, і тригліцеридів (ТГ) між групами I і III . Кореляційний зв'язок між БВ і глюкозою, ТГ, холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), ЗХС зростала зі збільшенням ступеня КВР. Середньої сили прямий зв'язок виявлений між ХС-ЛПНЩ, ЗХС і БВ, зворотній - між ХС-ЛПНЩ, ЗХС і КВ. Висновки. Можна припустити, що ХС-ЛПНЩ і ЗХС можуть бути віднесені до факторів передчасного старіння, особливо в осіб з КВР дуже високих градацій, що вимагає корекції. Визначення БВ може поліпшити якість вторинної профілактики у цієї категорії пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Вовк, К.В.; Радченко, А.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Кухлевський, Ю. І.
Вікові анатомо-функціональні зміни кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у осіб молодого віку [Текст] / Ю. І. Кухлевський // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 76-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ (анатомия и гистология)
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ (анатомия и гистология)
Анотація: Десинхроноз - один з найбільш вагомих чинників для розвитку однієї з найпоширеніших неінфекційних хвороб, пов'язаних зі способом життя - остеопорозу. Встановлено, що зміни вмісту Ca2+ - ключовий фактор анатомо-функціональних змін кісткової тканини (КТ), проте які фізіологічні чинники сприяють її можливим варіантам анатомічної та індивідуальної мінливості остаточно не встановлені. Конусо-променева комп'ютерна томографія (КПКТ) використовується для визначення 3D та поперечних параметрів структур черепно-лицевої ділянки і зміни якості кісткової тканини, проте чи її застосування дозволить вірогідно верифікувати ранні вікові прояви змін КТ з метою формування груп ризику стосовно їх виникнення не відомо. Мета роботи - вивчити вікові відмінності структурно-функціональних КТ щелеп у здорових (безсимптомних) молодих людей та пацієнтів без будь-яких метаболічних розладів за допомогою КПКТ. Матеріали і методи. Групу спостереження склали 120 молодих осіб, з них чоловіків (n = 45) та жінок (n = 75), що були розділені за віковим цензом на 1-у підгрупу - 22-28 рр., 2-у - 29-35 рр. (дозвіл комітету біоетики ЛНМУ, №3, 16.03.2015 р.). Для виявлення лінійних змін ЩКТ у верхньо-щелепних та нижньо-щелепних аналогічних сегментах ліворуч та праворуч використано 3D комп'ютерне моделювання КПКТ ("Point 3D Combi 500", PointNix, Південна Корея), для встановлення відмінностей щільності КТ (ЩКТ) - порівняльна характристика за параметрами Hounsfield одиниць між аналогічними сегментами та відповідними симетричними ділянками верхньої і нижньої щелеп для кожного пацієнта. 40 пацієнтів було виключено з дослідження. Дані 2400 зразків [80 (пацієнти) х 10 (сегменти) х 3 (рівні)], в яких аналіз лінійних величин коміркового паростку верхньої та нижньої щелепи, товщини кісткової тканини (внутрішні та зовнішні компактні пластини та губчастий шар), ЩКТ було статистичного опрацьовано. Результати. Виявлено вікові відмінності ЩКТ: у осіб обох статей 2-ї групи виявлено зменшення на 22,3 ± 5% порівняно з групою осіб 22-28 рр. згідно досліджень сегментів "13-14" та "23-24". Встановлено найбільші відмінності у ЩКТ у сегментах "36-37" (у 30% у жінок віком 29-35 років). Отримані результати КПКТ показують, що напрямок змін лінійних значень щелеп асоціюється з максимальним зменшенням щільності кісткової тканини щелеп. Висновки. Встановлено, що існують вікові відмінності у змінах щільності кісткової тканини верхньої і нижньої щелеп у здорових молодих людей. КПКТ може бути корисним інструментом для оцінки ранніх ознак щільності кісткової тканини щелеп, призначення відповідного лікування та створення фізіологічної персоналізованої медичної стратегії профілактики остеопорозу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Kushnir, O. Yu.
Changes of the antioxidant defence in kidneys of alloxan diabetic rats under melatonin action [Text] / O. Yu. Kushnir, I. M. Yaremii // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - P83-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (кровь)
МЕЛАТОНИН (терапевтическое применение)
ПОЧКИ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета роботи - полягала в тому, щоб визначити вплив мелатоніну на базальний рівень глюкози (БГ), вміст малонового диальдегіду (МДА), рівень глутатіону (GSH), глутатіонредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП), глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (Г-6-фДГ) в нирках щурів з алоксановим діабетом. Матеріал і методи. Діабет був індукований у самців пацюків роду Вістар за одиничним інтраперетонеальним введення алоксану (170 мг / кг). Через чотири дні після індукції цукрового діабету (ЦД) щурів розподіляли на діабетичну (неліковану) та мелатонін-діабетичну групу (5 мг / кг, щодня та перорально протягом двох тижнів). Серед діабетичних тварин були щури зі збереженою нормоглікемією (порушення толерантності до глюкози - ПТГ) та щури із ЦД (БГ08 ммоль/л). Кров забирали з хвостової вени, щоб оцінити рівень БГ. Декапітація щурів була на 19-й день з початку експерименту відповідно до етичного поводження з тваринами. Визначення активності ферментів були стандартними методами. Статистичний аналіз проводився за допомогою Statistica 10 StatSoft Inc. Результати. У групі щурів з ЦД активності ГР, ГП, Г-6-фДГ та рівень GSH знижувалися на 45%, 18%, 48% та 49%, відповідно, порівняно з контролем. Встановлено, що рівень МДА вищий на 90% у групі з ЦД і на 55% у групі тварин з ПТГ, ніж у контролі. У групі щурів з ПТГ активність ГР, ГП, Г-6-фДГ та рівень GSH збільшені на 42%, 18%, 82% та 55% відповідно, порівняно з контролем. Ін'єкції мелатоніну були ефективними для нормалізації цих досліджуваних показників. Висновок. Ін'єкції мелатоніну діабетичним щурам щоденно впродовж двох тижнів призвели до зниження в останніх рівня базальної глікемії, як і до нормалізації показників порушення антиоксидантної системи захисту, а саме активності ГР, ГП, Г-6-фДГ, вмісту МДА та GSH в нирках щурів.

Дод.точки доступу:
Yaremii, I.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Лукашевич, І. В.
Вікові особливості зміни імунологічного статусу хворих на хронічний холецистит під впливом лікування препаратами чистотілу великого [Текст] / І. В. Лукашевич, Н. В. Черновська, О. В. Глубоченко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 88-92. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ (иммунология, лекарственная терапия)
ЧИСТОТЕЛ
Анотація: Мета роботи - вивчення вікових особливостей впливу курсового лікування настоянкою чистотілу великого на показники імунного статусу хворих на хронічний некаменевий холецистит (ХНХ). Матеріали і методи. Імунологічні дослідження проведені у 52 хворих на хронічний некаменевий холецистит в стадії вираженого загострення віком від 18 до 79 років та 19 практично здорових осіб. Результати. Вивчення стану клітинного та гуморального імунітету у хворих на ХНХ показало, що в період активності патологічного процесу в 38 (72,65%) випадках виявляються зміни в імунному статусі. Ці зміни полягали в розвитку відносної та абсолютної Т-лімфопенії, зниженні вмісту субпопуляцій, функціональної активності Т-клітин, достовірному підвищенні індексу співвідношення Тh/Ts, підвищенні вмісту В-лімфоцитів, Ig M, Ig G, титру ЦІК. Комплексне лікування ХНХ з використанням чистотілу великого сприяло більш чіткому підвищенню рівня Т-лімфоцитів, фагоцитарної активності, титру комплементу, зниженню рівня В-лімфоцитів, ЦІК, Ig M, Ig G, в порівнянні з показниками пацієнтів, яким імуноактивні препарати не призначалися. Ці зміни були більш вираженими у осіб молодого та зрілого віку і менш помітними в пацієнтів похилого та старечого віку. Висновки. Курсове застосування препаратів чистотілу великого у пацієнтів з хронічним некаменевим холециститом молодого та зрілого віку сприяє нормалізації показників Т- і В-систем імунітету та природного захисту тим самим забезпечуючи стійкість та тривалість ремісії.

Дод.точки доступу:
Черновська, Н.В.; Глубоченко, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Nechytailo, Yu. M.
The peculiarities of sleep timing in teenagers [Text] / Yu. M. Nechytaylo, O. Y. Pidmurniak // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - P93-97. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ
СНА РАССТРОЙСТВА (этиология)
Анотація: Сон є дуже важливим для здоров'я та благополуччя людини, а його скорочення сну і порушення пов'язані з широким діапазоном негативних наслідків для здоров'я, особливо у дітей. Мета роботи - оцінити особливості сну та порушення сну у дітей сучасного шкільного віку. Матеріал та методи. Ми обстежили 562 дітей віком 10-18 років (середній вік - 13,6 ± 0,08 років) з міських та сільських районів двох областей. Демографічні та клінічні дані, часові характеристики сну (початок сну, час прокидання, тривалість засинання), частота денного сну, тривалість сну та оцінка його якості були отримані з опитувальників сну. Висновки. Аналіз сну встановив у обстежених дітей недостатність нічного сну, зростання витрат часу на мультимедійні та електронні розваги перед сном. Самооцінка якості сну у дітей була низькою в цілому, особливо у віці 14-15 років.

Дод.точки доступу:
Pidmurniak, O.Y.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Павловський, Я. І.
Вікові зміни вмісту VCAM та IL-1 бета за умов модифікації дії H2S [Текст] / Я. І. Павловський // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 98-103. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
СОСУДИСТЫХ КЛЕТОК АДГЕЗИИ МОЛЕКУЛА-1
АСПИРИН
Анотація: Згідно сучасних даних, встановлено важливу роль газових медіаторів (NO, CO і H2S) для балансу про- та протизапальних реакцій в організмі та забезпечення функцій ендотелію, хоча їхня взаємодія залишається остаточно не з'ясованою. Саме тому, дослідження дії H2S-асоційованих сполук НСПЗП (H2S-НСПЗП) у віковому аспекті є актуальним з огляду на широкий спектр призначення даних препаратів. Основні маркери порушення стану ендотелію включають хемокіни (VCAM-1 та IL-1бета). Мета роботи - дослідити вікові зміни показників прозапальних реакцій за умов введення класичного й гібридного H2S-асоційованого аспірину в різні терміни застосування. Матеріали та методи. Для дослідження було залучено 108 нелінійних щурів самців, віком 12-16 тижнів (n = 54) та 48-56 тижнів (n = 54), масою 180-220 г. Було сформовано групи молодих і старих щурів для досліджень: контрольна група (інтактні тварини), яким вводили 1 мл 0,9% р-ну NaCl; групи з експериментальною аспіриновою гастропатією за умов одноразового та 9-ти денного в/о введення аспірину; групи тварин, яким вводили Н2S-аспірин разово та у продовж 9 днів. Кожну групу тварин підрозділяли на дві підгрупі: без та з індукцією гострого водноіммобілізаційного стресу. Тварин виводили з експерименту під загальним знечуленням і методом кардіопунтування забирали кров для визначення вмісту VCAM та ІL-1бета за допомогою ІФА. Результати показали, що у групі контролю вміст VCAM і IL-1бета в сироватці крові молодих щурів дещо нижчий ніж у старих щурів. При вивченні спрямованості протизапальних реакцій у молодих щурів виявлено, що застосування ASA призвело до збільшення вмісту VCAM і IL-1бета, тоді як у разі застосування Н2S-ASA рівень цитокінів був нижчим. Індукція стресу у молодих щурів з попереднім введенням аспірину призвела до зменшення VCAM у двічі при разовому введенні і відсутності суттєвих змін за 9-ти денного застосування. Коли застосовували H2S-аспірин рівень VCAM зменшився у тричі при разовому введенні і наближено до даних контролю у разі 9-ти денного застосування. Динаміка змін вмісту VCAM і IL-1бета у старих щурів показала, що дія ASA та Н2S-ASA спричинила збільшення приблизно на 20%. Захисні реакції за умов індукції стресу та разового або тривалого застосування ASA та H2S-ASA у старих щурів мали практично однакову спрямованість з молодими тваринами. Висновок. В обох серіях досліджень H2S-ASA мав виразну протизапальну дію, зменшуючи вміст VCAM і IL-1бета на 25% порівняно з показниками групи, яким вводили класичний аспірин що вказує, на виразний сприятливий протизапальний ефект. Таким чином, гібридні Н2S-асоційовані НСПЗП мають вазотропну дію та здатність змінювати ендотеліальну дисфункцію у кращій мірі порівняно з класичними аналогами.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Ревенко, О. В.
Вікові морфо-функціональні зміни структур брижі за умов стрес-індукованих пошкоджень і дії гідроген сульфіду (H2S) [Текст] / О. В. Ревенко, О. С. Заячківська // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 104-108. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
БРЫЖЕЙКА (ультраструктура)
СЕРОВОДОРОД (прием и дозировка)
Анотація: На даний час мало досліджено вікові особливості функціонування і значення брижі у організмі людини. Мезантеріальні ускладнення відіграють важливу роль в різноманітній патологіях, включаючи діабет, ожиріння, колоректальний рак, хвороба Крона і метаболічний синдром. Не досліджено також зміни жирової тканини брижі за умов цитолітичного впливу нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП) та застосування гібридних НСПЗП, збагачених сірководнем H2S. Мета роботи - виявлення функціональних та ультраструктурних змін мезентеріальної жирової тканини (МЖТ) за впливу НСПЗП та в поєднанні з впливом висококалорійного з високим вмістом вуглеводів харчування (ВКВВХ) та індукцією стресу у тварин різного віку. Матеріал та методи. Дослідження виконано на щурах самцях (n=60), яких було розділено на молодих і старих (МЩ і СЩ, відповідно), що склали: 1 (контрольну) групу, що отримувала 1 мл 0,9% NaCl внутрішньочеревинно (во), 2 групу, що отримувала класичний аспірин (АСК, 10 мг/кг, во) та 3 групу, що отримувала H2S- аспірин (ATB-340, Antibe Therapeutics Inc, Торонто, Канада, 17,5 мг / кг). Тварини з кожної груп було розподілено на підгрупи, який індукували стрес (Takagi, 1964) або виводили з експерименту. Парні зразки МЖТ були отримані з тканини брижі тонкої кишки МЩ і СЩ. Морфологічні методи (світлова та трансмісійна електронна мікроскопія (відповідно, СM і TEM) використовувались для виявлення характеристик МЖТ та аналізу їх змін у всіх експериментальних групах. Результати. Виявлено, що у МЩ і СЩ з введенням H2S-аспірину на тлі стресу пошкодження МЖТ були помірними порівняно до групи з АСК, встановлено виразний вазотропний ефект. Ультраструктурні зміни мітохондрій адипоцитів МЖТ вказували на характерне їх контурування та насичення їхнього матриксу кристами, що можна трактувати вазодилятаторною та антиоксидантною дією H2S. Дія ATB-340 призвела до захисного ефекту та зниження ступеня пошкоджень МЖТ майже удвічі порівняно до АСК. Висновок. Отримані результати вказують на наявність вікових відмінностей у відповіді МЖТ МЩ і СЩ. Захисний ефект H2S-аспірину на МЖТ модулюється шляхом активування ендогенного синтезу H2S, інгібування запалення за рахунок покращення функцій ендотелію.

Дод.точки доступу:
Заячківська, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Родниченко, А. Е.
Т-лимфоциты, макрофаги головного мозга, функциональное состояние тимуса у мышей разного возраста с купризоновой моделью рассеянного склероза и их изменения после введения мелатонина [Текст] / А. Е. Родниченко, И. Ф. Лабунец // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 109-113. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН (терапевтическое применение)
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ (лекарственная терапия)
T-ЛИМФОЦИТЫ (действие лекарственных препаратов)
МАКРОФАГИ (действие лекарственных препаратов)
КУПРИЗОН (прием и дозировка)
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості впливу мелатоніну на зміни Т-лімфоцитів, клітин мікроглії/макрофагів в головному мозку, рівня тимуліну в крові мишей різного віку, які отримували нейротоксин купризон. Матеріали та методи. Миші лінії 129/Sv віком 3-5 міс та 15-17 міс отримували з їжею нейротоксин купризон, щоденно протягом 3 тижнів. З 8-ї доби купризонової дієти мишам щоденно вводили мелатонін, о 1800, із розрахунку 1 мг/кг. Результати. Встановлено, що в головному мозку молодих та старіючих мишей зростає кількість CD3+Т-лімфоцитів та Мас-1+-клітин, та рівень тимуліну в крові. Введення мелатоніну мишам обох вікових груп відновлює кількість CD3+Т-лімфоцитів та Мас-1+-клітин в головному мозку, що спостерігається на тлі істотного підвищення в крові рівня тимуліну (особливо у молодих мишей). Висновки. Мелатонін може бути перспективним засобом у лікуванні розсіяного склерозу як у молодому, так і старіючому організмі. Ефект гормону більш виразний у молодих тварин.

Дод.точки доступу:
Лабунец, И.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Сопова, І. Ю.
Вплив гострої гіпоксії на вміст окиснювально-модифікованих білків у базальних ядрах головного мозку за різної епіфізарної активності [Текст] / І. Ю. Сопова, М. В. Амаріуца // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ЭПИФИЗЫ
БАЗАЛЬНЫЕ ГАНГЛИИ
АНОКСИЯ
Анотація: Мета роботи - дослідити вміст окиснювально-модифікованих білків як один з "маркерів" розвитку патологічного процесу за дії гострої гіпоксії як стресуючого фактору на тлі різної функціональної активності епіфізу в базальних ядрах головного мозку (хвостате ядро, бліда куля, прилегле ядро перегородки, амігдала). Матеріали та методи. Робота виконана на 96 щурах-самцях ювенільного віку. Шляхом утримання тварин впродовж тижня за умов постійного освітлення моделювали гіпофункцію епіфізу, за умов постійної темряви - гіперфункцію. Контроль знаходився за звичайного режиму освітлення: природня зміна світлової та темнової фаз. Частина контролю та "дослідних" тварин зазнавали дії гострої гіпоксії, яку моделювали у модифікованій барокамері шляхом імітації підйому щурів на висоту 12 000 м. Через 30 хвилин після дії гіпоксії проводили декапітацію тварин. Для дослідження забирали структури мозку: хвостате ядро, бліду кулю, прилегле ядро перегородки, амігдалярний комплекс. Вміст окиснювально-модифікованих білків визначали за рівнем альдегід- і кетон- динітрофенілгідразонів нейтрального характеру, що реєстрували при 370 нм, та основного характеру (430 нм). Отримані експериментальні дані оброблено методами варіаційної статистики за допомогою пакета програм "STATISTICA 5.0.", проаналізовано з використанням t-критерію Ст'юдента. Результати. Аналіз результатів дослідження показав, що у базальних ядрах мозку тварин із зміненою активністю епіфізу під впливом гострої гіпоксії переважно (винятком є тільки бліда куля) спостерігалося більше зростання вмісту окиснених білків, ніж у базальних ядрах мозку тварин із звичайною епіфізарною активністю. Висновки. Епіфізарна активність є важливим фактором, що може коригувати дію інших чинників, зокрема на структури мозку. Зміна активності епіфізу модулює вплив гострої гіпоксії на метаболізм у базальних ядрах головного мозку, супроводжуючись переважно ще більшим збільшенням продуктів білкової пероксидації у цих регіонах мозку, ніж після дії гіпоксії у щурів із звичайною активністю епіфізу.

Дод.точки доступу:
Амаріуца, М.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)