Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ26/2018/17/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 18
Показанi документи с 1 за 18

Слободян, О. М.
Особливості становлення будови структур твердого піднебіння у ранньому періоді онтогенезу [Текст] / О. М. Слободян, А. І. Проданчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
НЕБО ТВЕРДОЕ (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Відомості про синтопічні кореляції в пренатальному періоді, джерела, причини та механізми онтогенетичних процесів сприяють як розумінню механізмів нормального формоутворення органа та становлення його топографії, так і визначенню варіантів його будови та природжених вад. Мета дослідження. Встановити особливості морфогенезу структур твердого піднебіння в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Морфологічні дослідження анатомічних особливостей твердого піднебіння вивчено на 118 препаратів зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини за допомогою макроскопії, мікроскопії серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, комп’ютерної томографії, морфометрії. Встановлено, що перші ознаки формування серединного шва визначаються на 10-му тижні внутрішньоутробного розвитку, коли верхній сполучний шар пучків волокон розвинутий вздовж серединної лінії опосередковано біля леміша. Епітеліальні перлини твердого піднебіння поділяються на три типи: серединні перлини, що походять з середньої лінії епітеліального шва піднебіння; присередні перлини – похідні від епітелію різцевого шва Альбрехта; бічні перлини, що виникають із зубної пластини всіх зубних бруньок. Епітеліальні перлини твердого піднебіння розміщуються вздовж серединної лінії, а починаючи з 4-місячних плодів, починають розвиватися бічні та присередні перлини. Упродовж внутрішньоутробного розвитку серединний шов твердого піднебіння формується в два етапи: 1) Початковий, що пов’язаний тільки з ростом і розвитком самого шва – триває до 4-го місяця розвитку; 2) З 4-го місяця розвитку і до народження – відбувається розвиток шва поєднано з ремоделюванням всього кісткового піднебіння. З 4-го місяця розвитку розпочинається ріст леміша в напрямі до твердого піднебіння, горизонтальна пластинка піднебінної кістки обабіч має форму трикутника, верхівка якого вклинюється між лемішем та піднебінним відростком верхньої щелепи. З 5-го по 7-й місяці розвитку нижня частина леміша стає довшою і вклинюється в вузький простір між двома горизонтальними пластинками піднебінних кісток. У 8-місячних плодів та новонароджених внаслідок росту леміша у напрямку серединного шва, серединний шов набуває “Y”-подібної форми в поперечному перерізі. Рентгенологічно тверде піднебіння починає візуалізуватися із середини 5-го місяця розвитку.

Дод.точки доступу:
Проданчук, А.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Аналіз кутових розмірів лицевого відділу черепа людини зрілого віку з різними краніотипами [Текст] / О. М. Сазонова [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ДЕФОРМАЦИИ
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ (использование)
ГОЛОВА (анатомия и гистология)
Анотація: Дослідження проводили за допомогою вивчення 100 кісткових препаратів цілісних та фрагментованих черепів, що увійшли до колекції кафедри нормальної анатомії Харківського національного медичного університету, з використанням різних вимірювальних інструментів та пристроїв: краніоциркуль, набір лицьових лінійок, транспортирів, кутомірів. Для повної характеристики індивідуальної анатомічної мінливості лицевого відділу черепа встановлено, що лицевий кут у чоловіків і жінок зрілого віку змінюється від 75о до 105о. Залежно від крайніх типів будови черепа, лицевий кут у брахікранів має діапазон від 75о до 95о (чол.) та від 75о до 92о (жін.); у мезокранів спостерігається незначне збільшення кута до прямого і, навіть, більше – від 80о до 98о (чол.) та від 78о до 98о (жін.); у доліхокранів лицевий кут повністю наближений до прямого і навіть перевищує його – від 85о до 105о (чол.) та від 85о до 100о (жін.). При зміні кісткової лицевої структури і зменшенні поперечних розмірів черепа спостерігається поступове збільшення лицевого кута у представників з мезокранною формою черепа до 98о (більше прямого кута) та у представників з доліхокранною формою – 100о-105о. Під час аналізі кутових розмірів лицевого відділу черепа людини зрілого віку встановлено індивідуальну анатомічну мінливість цих параметрів залежно від краніотипу та статі.

Дод.точки доступу:
Сазонова, О.М.; Вовк, О.Ю.; Гордійчук, Д.О.; Ікрамов, В.Б.; Дубина, С.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шарапова, О. М.
Морфофункціональні процеси в яєчках щурів після дії ехінацеї пурпурової [Текст] / О. М. Шарапова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 20-23. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЭХИНАЦЕЯ
ЯИЧКИ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: У роботі висвітлені питання перебігу сперматогенного процесу в яєчках щурів у нормі і після вживання тваринами імуномодулятора – 7% спиртової настоянки ехінацеї пурпурової. В експерименті залучено 6 контрольних і 24 дослідних тварин, яким внутрішньошлунково вводили 7% спиртову настоянку ехінацеї пурпурової у дозі 0,0018 мл/г маси тварини. В яєчках контрольних і експериментальних щурів статеві клітини утворювалися шляхом проходження всіх етапів спермато- і сперміогенезу з хвилеподібним процесом в сім’яних канальцях. Доведено, що при вживанні настоянки імуномодулятора в яєчках щурів активізувався процес сперматогенезу, що підтверджувалося збільшенням середнього діаметра сім’яних канальців яєчок до 0,252±0,036 мкм.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Симівська, Р. Р.
Макро-, мікро- та ультраструктурна організація тристулкового та двостулкового клапанів серця білого щура [Текст] / Р. Р. Симівська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 24-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
СЕРДЦА КЛАПАНЫ (ультраструктура)
ТРЕХСТВОРЧАТЫЙ КЛАПАН (ультраструктура)
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (ультраструктура)
Анотація: У статті наведено та проаналізовано дослідження, що проводили на білих щурах самках та самцях репродуктивного віку. Метою дослідження було визначити особливості макро-, мікро- та ультраструктурної організації тристулкового та двостулкового клапанів серця експериментальних тварин. Встановлено, що ендокард правого та лівого передсердно-шлуночкових клапанів складається з трьох шарів: внутрішнього та зовнішнього – ендотеліального – у вигляді пласту плоских полігональних клітин з нерівними хвилястими краями, підендотеліального шару, який представлений сполучною тканиною та м’язово-еластичного шару, що містить гладкі міоцити, обплетені пучками колагенових волокон з фібробластами та більшою кількістю еластичних волокон. Електронно-мікроскопічне дослідження дво- та тристулкового клапанів серця показало, що товщина ендотеліальних клітин неоднакова в різних її ділянках. Ендотелій розміщується на товстій базальній мембрані. Колагенові волокна побудовані з пучків фібрил, зцементованих глікозамінгліканами та глікопротеїнами. Еластичні волокна формуються з еластинових протофібрил, що в комплексі з глікопротеїнами утворюють мікрофібрили.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Корицький, В. Г.
Ультраструктурні зміни щитоподібної залози в динаміці після експериментальної термічної травми за умов застосування подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри [Текст] / В. Г. Корицький, З. М. Небесна, П. Г. Лихацький // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 30-35. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА (ультраструктура)
КОЖА ИСКУССТВЕННАЯ (использование)
ОЖОГИ (терапия)
Анотація: В експерименті на білих щурах проведено вивчення субмікроскопічного стану тироцитів та гемокапілярів після термічної травми ІІІ ступеня та в умовах застосування подрібненого субстрату ліофілізованого ксенодермотрансплантата. Встановлено, що використання ксеношкіри запобігає розвитку деструктивних змін в ранні терміни досліду та позитивно впливає на протікання регенераторних процесів і нормалізацію ультраструктури ендокринних клітин та мікросудин в пізні терміни і позитивно впливає на функціонування органу та транссудинні обмінні процеси.

Дод.точки доступу:
Небесна, З.М.; Лихацький, П.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Topographic-anatomical peculiarities of the temporomandibular joint in the third trimester of the intrauterine development and neonates [Text] / D. B. Stoliar [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - P36-40. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ (анатомия и гистология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ
НОВОРОЖДЕННЫЙ (рост и развитие)
Анотація: Незважаючи на певний прогрес та інтенсивний розвиток стоматологічних технологій, досі існує безліч нез’ясованих питань щодо будови елементів зубощелепної системи. Аномалії розвитку скронево-нижньощелепного суглоба сприяють змінам обрису або розвитку деформації лиця, дегенерації або гіпертрофії жувальних та мімічних м’язів, порушують ковтальні та жувальні рухи, прикус або оклюзію. Дослідження проведено на 19 препаратах плодів 301,0-450,0 мм тім’яно-п’яткової довжини та 6 препаратах новонароджених методами морфометрії та краніометрії, макро- та мікропрепарування, комп’ютерної томографії та статистичного аналізу. Більшість морфометричних параметрів у динаміці третього триместру зростає рівномірно. Інтенсивніше збільшуються окружність голови – на 28-му, 29-му та 30-му тижнях; довжина черепа – на 28-му, 29-му та 35-му тижнях; біпарієтальний діаметр – на 30-31-му та 35-36-му тижнях. Більшість краніометричних параметрів у новонароджених збільшуються рівномірно. Дещо інтенсивніше збільшується окружність голови на 38-му тижні. У новонароджених скронево-нижньощелепний суглоб набуває дефінітивних рис будови, характеризується наявністю незначно ввігнутої суглобової ямки та вираженого суглобового горбика. В ранньому неонатальному періоді спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа, нижньої щелепи та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба. Подальше вивчення скронево-нижньощелепний суглоба сприятиме верифікації даних отриманих шляхом УЗД, КТ, МРТ, а також може слугувати підґрунтям для визначення критичних періодів в розвитку лицевої ділянки черепа плода людини.

Дод.точки доступу:
Stoliar, D.B.; Slobodian, O.M.; Lavriv, L.P.; Kavun, M.P.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Структурні зміни стінки товстої кишки внаслідок розвитку ентеральної недостатності, спричиненої експериментальним перитонітом [Текст] / В. П. Польовий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 41-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ
ТОЛСТАЯ КИШКА (ультраструктура)
Анотація: Мета – дослідити структурні зміни стінки товстої кишки та розвитку ентеральної дисфункції під час перебігу гострого експериментального перитоніту. Матеріал та методи. Експериментальні дослідження проведено на 21 нелінійних білих статевозрілих щурах. Щурам під тіопенталовим наркозом викликали перитоніт шляхом проколу висхідної товстої кишки, а також введенням свіжоприготовленого 15% розчину з розрахунку 0,5 мл на 100 г маси щура. На 1-у, 3-ю і 7-у доби перебігу експериментального перитоніту тварин під каліпсоловим наркозом декапітували. Для гістологічного дослідження забирали шматочки тонкої кишки, зміни в яких досліджували гістологічно. Результати. Виявлено, що на 1-у, 3-ю, та 7-му добу перебігу експериментального перитоніту в слизовій оболонці товстої кишки відбуваються і продовжували наростати з часом структурні зміни, які проявляються її ущільненням за рахунок вираженої лімфо- і гістіоцитарної інфільтрації та поєднаної вогнищевої лейкоцитарної інфільтрації, що відповідає морфологічній структурі коліту. Просвіти крипт зменшуються за рахунок підвищеної секреторної активності та дистрофічних змін епітеліоцитів. У субепітеліальному шарі виявляється нерівномірне кровонаповнення судин у поєднанні із периваскулярним набряком. Висновок. У слизовій оболонці товстої кишки внаслідок експериментального перитоніту відбувається підвищення секреторної активності та розвиток дистрофічних змін поверхневого епітелію. До 3 та 7 доби наростають дистрофічні зміни епітеліоцитів з вираженою лімфо- та гістіоцитарною інфільтрацією строми та її набряку.

Дод.точки доступу:
Польовий, В.П.; Чепега, І.Г.; Паляниця, А.С.; Кнут, Р.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Титаренко, В. М.
Гістоструктурні реакції мозкової речовини надниркової залози при опіку [Текст] / В. М. Титаренко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 46-49. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ (анатомия и гистология)
ОЖОГИ (осложнения)
Анотація: Опікова рана являє собою небезпеку щодо можливості розвитку і генералізації інфекційного процесу і є першопричиною і постійним компонентом опікової хвороби. Метою даної роботи було морфологічне дослідження структурних змін хромафінної тканини і мікроциркуляторного русла мозкової речовини надниркових залоз при експериментальному опіку. В експериментальному дослідженні вивчали структурні зміни мозкової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів через 1, 3, 7, 14, 21 і 30 діб після термічної травми. Опік у щурів моделювали шляхом прикладання до бічних поверхонь тулуба мідних пластин, які попередньо протягом 6 хвилин тримали в воді з температурою 100 ° С. Загальна площа опіку становила 21-23% при експозиції 10 сек., що є достатнім для формування опіку ІІ ступеня. Патоморфоз опікової травми характеризувався розвитком виражених мікроциркуляторних розладів і дистрофічних змін мозкової речовини. На 1 добу після опіку мозкова речовина наднирників мала неушкоджений стан. На 3, 7 і 14 добу спостерігався розвиток дистрофічних порушень мозкової речовини, у деяких тварин реєстрували некроз хромафінної тканини наднирника. Для періоду 21 доби характерна стабілізація морфологічних змін, а на 30 добу відзначені відновлювальні процеси мікроциркуляторного русла і тканини надниркової залози. Таким чином, на основі отриманих гістологічних і морфометричних даних, після експериментального опіку можна виділити три фази: гостра (1-7 добу), яка супроводжується різким порушенням гістоструктури надниркової залози, стабілізації (7-21 добу), коли припиняється прогресування деструктивно-дистрофічних змін і відновлення (21-30 добу), коли спостерігаються ознаки репаративної відновлення.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Півторак, В. І.
Морфофункціональний стан нирок статевозрілих і статевонезрілих самців щурів [Текст] / В. І. Півторак, В. М. Монастирський, І. В. Булько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 50-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ПОЧКИ (ультраструктура)
Анотація: Мета роботи. Дати характеристику структури нирок у статевонезрілих і статевозрілих щурів. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на білих нелінійних щурах-самцях, яких розподілили на дві вікові групи: статевонезрілі (12 тварин) з масою тіла 60-80 г, статевозрілі (12 тварин) з масою тіла 180-200 г. Проведено світлооптичне, морфометричне та електронно-мікроскопічне дослідження нирок. Результати. У статевозрілих щурів-самців порівняно з статевонезрілими площі ниркових тілець, судинних клубочків, просвітів капсул були більшими на 23,5-24,0%. Середня площа проксимальних канальців нефрона статевозрілих щурів-самців була більшою на 12,7%, а площа їх просвітів була більшою на 25,1%. Середня площа дистальних канальців нефрона була більшою на 13,9%, а площа їх просвітів – на 14,0%. Висновок. Морфофункціональний стан нирок у статевонезрілих і статевозрілих щурів-самців не має принципових відмінностей. Морфометричні параметри нефронів та їх структурних компонентів були статистично значуще більшими при досліджені нирок статевозрілих щурів порівняно зі статевонезрілими.

Дод.точки доступу:
Монастирський, В.М.; Булько, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Зміни гістологічної будови проксимального епіфізарного хряща плечових кісток щурів під впливом барвника тартразину [Текст] / Г. В. Лук'янцева [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
РОСТА ЗОНА ЭПИФИЗАРНАЯ (анатомия и гистология)
ТАРТРАЗИН (вредные воздействия)
ПЛЕЧЕВАЯ КОСТЬ (анатомия и гистология)
Анотація: Тривале введення лабораторним щурам тартразину (Е102) в дозах 750 мг/кг і 1500 мг/кг супроводжується дозозалежним зниженням кістковоутворювальної функції проксимального епіфізарного хряща плечової кістки, що проявляється у вигляді звуження усіх ростових ділянок хрящової тканини, збільшення вмісту міжклітинної речовини з одночасним зниженням кількості клітинних елементів. Негативний хондрогенний ефект Е102 в дозі 750 мг/кг характеризується порушенням структури ділянки первинного остеогенезу; введення барвника в дозі 1500 мг/кг додатково вражає ділянки дефінітивного хряща і деструкції. Застосування коректора антиоксидантної дії селенази призводило до прискорення як проліферативної активності хрящової тканини на тлі впливу Е102, так і до інтенсифікації процесу дозрівання клітин.

Дод.точки доступу:
Лук'янцева, Г.В.; Пастухова, В.А.; Ковальчук, О.І.; Заволович, А.Й.; Краснова, С.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Сучасна тактика ендоскопічного лікування захворювань панкреатобіліарної системи [Текст] / І. В. Шкварковський [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 62-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЭНДОСКОПИЯ (методы)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ (хирургия)
Анотація: У роботі наведені результати ендоскопічного лікування 412 хворих з механічною жовтяницею, які знаходились на лікуванні в центрі ендоскопічної хірургії з 2016 по 2018 рр. Порівняльний аналіз виконання ендоскопічних транспапілярних втручань продемонстрував їх високу діагностичну та лікувальну цінність у лікуванні хворих з механічною жовтяницею. Найбільш частою причиною цього захворювання був холедохолітіаз 57,28%, другу за частотою групу утворили хворі з новоутвореннями панкреато-біліарної системи 33,47%. Використання ендоскопічних методів лікування дало підставу швидко ліквідувати жовтяницю в обох групах хворих.

Дод.точки доступу:
Шкварковський, І.В.; Москалюк, О.П.; Бриндак, І.А.; Шкварковська, Н.В.; Більцан, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Герасим, Л. М.
Анатомічні особливості внутрішніх яремних вен в перинатальному періоді [Текст] / Л. М. Герасим, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЯРЕМНЫЕ ВЕНЫ (анатомия и гистология)
Анотація: Дослідження проведено на 50 препаратах трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 9 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів) без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або аномалій та без явних макроскопічних відхилень від нормальної будови серцево-судинної системи. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографоанатомічних зрізів, морфометрію, статистичний аналіз. Встановлено, що у перинатальному періоді онтогенезу внутрішні яремні вени розміщені більш поверхнево порівняно із загальними сонними артеріями і блукаючими нервами. Внутрішні яремні вени розміщуються під груднинно-ключично-соскоподібними та лопатково-під’язиковими м’язами. До присередньої поверхні внутрішніх яремних вен примикають м’язи підпід’язиковою групи, до бічної – присередній край передніх драбинчастих м’язів та діафрагмові нерви. Внутрішні яремні разом з підключичними венами формують яремний венозний кут в межах драбинчасто-хребетного трикутника. Величина яремного венозного кута у 4-10-місячних плодів становить: правого – 105-120o, лівого – 120-140o, найменьші показники даного кута виявляються у 5-місячних плодів. Зазвичай у внутрішню яремну вену впадають занижньощелепна, глоткова, лицева, язикова, верхня щитоподібна вени і рідко (24% випадків) – яремна венозна дуга. Для зовнішніх діаметрів внутрішніх яремних вен притаманні два періоди прискореного розвитку (5-6 і 7-10 місяці та період новонародженості) і період відносно сповільненого розвитку (6-7 місяці).

Дод.точки доступу:
Слободян, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Банул, Б. Ю.
Особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці передплодового періоду онтогенезу людини [Текст] / Б. Ю. Банул, Д. В. Проняєв, Н. Р. Ємельяненко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
МЮЛЛЕРОВЫ ПРОТОКИ (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Щороку серед новонароджених в Україні, за даними медико-генетичної служби МОЗ, фіксується до 3 тисяч випадків природжених вад різних органів та систем. Вади сечово-статевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення, серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Варто зауважити, що дані цифри є певною мірою суб’єктивними, адже певний відсоток патології жіночої репродуктивної системи виявляється лише при досягнені жінки фертильного віку, що значно ускладнює вибір методики та ефективність лікування. У більшості наукових досліджень відсутній комплексний підхід до вивчення проблеми перинатального морфогенезу і становлення топографії внутрішніх жіночих статевих органів. Дослідження, як правило, виконувалися фрагментарно і на незначній кількості об’єктів, без врахування корелятивних взаємовідношень внутрішніх жіночих статевих органів з суміжними органами в різні терміни перинатального періоду. Тому актуальним і своєчасним є проведення досліджень у рамках перинатальної анатомії жіночих статевих органів. У статті висвітлені особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці передплодового періоду онтогенезу людини. З’ясовано, що наприкінці передплодового періоду спостерігається морфометрична асиметрія складових сечостатевих комплексів, асинхронна редукція первинних нирок, а також морфометричні відмінності у розвитку пармезонефричних проток.

Дод.точки доступу:
Проняєв, Д.В.; Ємельяненко, Н.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Особливості вогнепальних поранень при пострілах із великокаліберної зброї [Текст] / І. Г. Савка [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ
ОГНЕСТРЕЛЬНОЕ ОРУЖИЕ
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА
Анотація: У статті представлені результати дослідження вогнепальних ушкоджень, завданих із великокаліберної зброї на прикладі уражень бронебійно-запалювальними кулями Б-32 при пострілах із танкового кулемету Володимирова. Показано морфологічні характеристики ушкоджень тіла людини, що виникають при пострілах із великокаліберної зброї через перешкоду (кабіна вантажного автомобіля) з неблизької дистанції. Наведений обсяг тілесних ушкоджень, що був встановлений при експертизі трупів, свідчить про масивність тілесних ушкоджень, нетипову для кульових вогнепальних поранень внаслідок застосування стрілецької зброї середнього калібру. Наведені поранення також вирізняються наявністю численних ушкоджень від вторинних снарядів, що є більш характерним для вибухової травми та потребують подальшого ретельного вивчення, у зв’язку зі складністю диференційної діагностики.

Дод.точки доступу:
Савка, І.Г.; Ванчуляк, О.Я.; Лавриненко, О.В.; Самойлов, Д.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Сучасні методи хірургічного лікування бульозної емфіземи легень [Текст] / В. В. Яцків [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 83-88. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ БУЛЛЕЗНАЯ (хирургия)
Анотація: Проаналізовано результати лікування 128 хворих на бульозну емфізему легень (БЕЛ) різної локалізації та розповсюдження, віком від 18 до 74 років, які лікувались у відділенні торакальної хірургії Чернівецької обласної клінічної лікарні. Хірургічні втручання виконані у 90 (70,3%) хворих; у тому числі із застосуванням електрозварювання тканин апаратом ЕК-300М1 – у 68 (75,6%) випадків. Обґрунтовано вибір методів лікування з удосконаленням методик окремих етапів операцій при БЕЛ: як малоінвазивних так і відкритих способів, що вважається предметом дискусій та обговорення в сучасній літературі у зв’язку з тим, що наростаюча дихальна недостатність є одночасно показанням до втручання і стримуючим фактором, оскільки суть операцій полягає у зменшенні об’єму легень. Дихальну недостатність різного ступеня вираженості діагностовано у 93 (72,7%) хворих при поступленні; з яких у 76% випадків бульозні зміни легень були множинними. Доведена ефективність використання в хірургії БЕЛ високочастотного електрозварювання паренхіми легень та грудної стінки, що зменшує травматичність операцій, забезпечує надійний аерогемостаз та покращує результати лікування цього контингенту хворих. Запропоновано використання електрозварювальних технологій під відеоторакоскопічним контролем в обробці емфізематозно зміненої паренхіми на другому етапі операцій після резекцій бул, що уповільнює дистрофічні процеси легень та зменшує ризик виникнення ускладнень БЕЛ.

Дод.точки доступу:
Яцків, В.В.; Сливка, В.П.; Фрімет, С.Е.; Лук'янчук, Ю.Д.; Гирла, Я.В.; Мереуца, С.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Спостереження стороннього тіла шлунка [Текст] / В. В. Власов [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 89-91. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА
ЖЕЛУДОК (повреждения)
Анотація: Наведено спостереження стороннього тіла шлунка (риб’ячої кістки) у хворої віком 70 років, що симулювало рак шлунка і ускладнилось пілефлебітом, абсцесом печінки і запальною псевдопухлиною черевної порожнини. Лікування мало два етапи. Першим етапом виконано розкриття та дренування абсцесу VІІІ сегмента печінки. Другим етапом (через 3 тижні) – видалення стороннього тіла шлунка, запальної псевдопухлини. Перебіг в післяопераційний період без ускладнень. Наведений клінічний випадок засвідчує про важкість своєчасної та диференційної діагностики даної патології, а також ілюструє можливий варіант ускладнень. Відсутність висвітлення алгоритму діагностики цієї патології у сучасній літературі, на сьогоднішній день, вказує на її актуальність.

Дод.точки доступу:
Власов, В.В.; Бабій, І.В.; Загоруйко, В.В.; Манюк, В.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Неспроможність колоректальних анастомозів. Клінічний аналіз [Текст] / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 92-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
Анотація: Недостатність колоректальних анастомозів виникла в одному випадку із 30 анастомозів, накладених степлерними швами і у 6 випадках з 60 ручних анастомозів. Усі анастомози накладені дворядними швами і знаходились позаочеревинно. Діагноз недостатності ставився на основі клінічних даних. Помер один хворий. Проаналізовані помилки в діагностиці та лікуванні недостатності колоректальних анастомозів. Підкреслена необхідність візуалізації розходжень анастомозів з допомогою КТ після контрастної клізми.

Дод.точки доступу:
Сенютович, Р.В.; Іващук, O.I.; Бодяка, В.Ю.; Чупровська, Ю.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Гузак, В. Д.
Сучасні відомості про розвиток та становлення будови кісток кисті [Текст] / В. Д. Гузак, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 96-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
КИСТЬ (анатомия и гистология)
ОСТЕОГЕНЕЗ
Анотація: Якщо в анатомії ноги панує принцип з’єднання окремих частин, зміцнення їх зв’язків, то в руці кожна її складова прагне стати вільною, кожен суглоб намагається позбутися своїх кайданів, а кожна ланка – отримати індивідуальну відточену форму. У статті пропонується короткий огляд основних механізмів розвитку та становлення будови кісток кисті. У процесі еволюції із трьох ланок руки (плече, передпліччя і кисть) особливого значення набувала її кінцева (дистальна) частина – кисть. Вона стає не тільки виконавицею волі, але і творцем, вихователем мозку. Територія проекції кисті і особливо великого пальця в передній і задній центральних звивинах кори великих півкуль мозку має майже таку ж довжину, як усе інше тіло.

Дод.точки доступу:
Слободян, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)