Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ26/2018/17/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 16
Показанi документи с 1 за 16

Кланца, М. П.
Особливості морфофункціональної перебудови гепатоцитів печінки щурів та їх кількісна характеристика при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою [Текст] / М. П. Кланца, І. Є. Герасимюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 6-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ГЕПАТОЦИТЫ
ПЕЧЕНЬ (цитология)
АСПИРИН (отравления)
Анотація: За результатами проведеного дослідження встановлено, що хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою призводить до виражених розладів органного кровообігу у печінці у вигляді застійного венозного як портального, так і кавального повнокров'я з рефлекторним зниженням пропускної здатності артеріального відділу кровоносного русла. Тривалий венозний застій і рефлекторна вазоконстрикція артерій ведуть до ішемії тканини печінки з розвитком та прогресуванням дистрофічних змін гепатоцитів. Із збільшенням тривалості спостереження виникає розширення ділянок клітин із ознаками зернистої дистрофії, які переходять у поля з дискомплектацією печінкових балок, порушенням міжклітинних меж, гомогенізацією цитоплазми і деструкцією ядер гепатоцитів. Кількісно це проявлялося збільшенням площі перерізу гепатоцитів і їх ядер з відповідною динамікою ядерно-цитоплаз-матичних співвідношень.

Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ротар, О. В.
Порушення функцій шлунково-кишкового тракту за гострим некротичним панкреатитом [Текст] / О. В. Ротар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 12-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ (патология)
Анотація: Мета дослідження. Дослідити зміни функції шлунково-кишкового тракту, з урахуванням поглинальної і метаболічної, та їх вплив на розвиток ускладнень на етапах перебігу гострого некротичного панкреатиту. Матеріал і методи. Проведено проспективне когортне дослідження 151 пацієнтів із гострим некротичним панкреатитом, які госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії. Тяжкість кишкової дисфункції оцінена відповідно до рекомендацій Європейського товариства інтенсивної терапії (ESICM). Вивчено клінічні та лабораторні зміни, а також концентрацію цитруліну в плазмі крові. Результати та їх обговорення. Порушення функції шлунково-кишкового тракту І ступеня виявлено в 17,9%, ІІ ступеня – в 29,1%, ІІІ ступеня – в 31,7%, ІVступеня – в 8,6% хворих на гострий некротичний панкреатит. Концентрація цитруліну в сироватці крові менше 12,5 ммоль/л дала змогу вірогідно діагностувати розвиток кишкової недостатності. Під час багатофакторного аналізу методом логістичної регресії встановлено, що дихальна, серцево-судинна, ниркова та кишкова недостатності були незалежними чинниками летальності. Висновки. Порушення функції шлунково-кишкового тракту в 35,8% хворих на гострий некротичний панкреатит виявляється непереносимістю орального харчування, у 33,2% пацієнтів – кишковою недостатністю. Рівень цитруліна в плазмі крові дає змогу з високою чутливістю і специфічністю діагностувати розвиток кишкової недостатності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

П'ятночка, В. І.
Морфологічна характеристика тканин передньої черевної стінки на імплантацію поліпропіленової сітки з PRF мембраною [Текст] / В. І. П'ятночка, І. Я. Дзюбановський, К. С. Волков // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 16-23. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ СТЕНКА (анатомия и гистология)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ
Анотація: В експериментальному дослідженні, проведеному на в’єтнамських свинях після імплантації в ретромускулярний простір поліпропіленової сітки з PRF мембраною, висвітлено результати отриманих гістологічних змін тканин м’язово-апоневротичного шару черевної стінки. Доведено, що на 14 добу проведення експерименту запальні зміни тканин є значно меншими, ніж при ізольованій імплантації поліпропіленової сітки без PRF мембрани. Збільшується активація фібробластів та ознаки формування волокнистих структур навколо матеріалу сітки. У пізній термін експерименту (28 доба) на мікроскопічному та електронномікроскопічному рівнях виявлено незначні прояви запальної реакції, покращення мікроциркуляції в ділянці імплантації сітки з PRF мембраною, що сприяє підвищенню активності фібробластів і формуванню колагенових волокон навколо матеріалу сітки. Застосування PRF мембран плазми крові стимулює активне збільшення нових капілярів, покращує кровотік, пришвидшує обмінні процеси у тканинах, різко збільшення утворення колагену, гіалуронової кислоти, що, в свою чергу, створює сприятливі умови для повноцінної інтеграції поліпропіленової сітки з м’язово-апоневротичним шаром тканин передньої черевної стінки.

Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І.Я.; Волков, К.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Юр'єва, Л. М.
Особливості функціонального стану системи мати-плацента-плід у вагітних із плацентарною дисфункцією [Текст] / Л. М. Юр'єва // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 24-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ
Анотація: Серед причин, які призводять до антенатального ураження плода, а саме його гіпоксії, гіпотрофії, анте- та інтранатального дистресу, є плацентарна дисфункція (ПД). Перинатальна смертність у жінок, які перенесли ПД, серед доношених новонароджених становить 10,3‰, серед недоношених новонароджених – 49‰. Перинатальна захворюваність при ПД сягає 700‰, а смертність – 20%. Мета. Дослідити функціональний стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із ПД. Матеріал та методи. Досліджено функціональний стан ФПК у 104 пацієнток із ПД (основна група) і у 136 жінок із неускладненим перебігом вагітності та пологів (контрольна група) із застосуванням ультразвукової плацентографії, доплерометрії. Результати дослідження. Встановлено, що ультразвуковими особливостями плацентарної дисфункції були: невідповідність ступеня зрілості плаценти терміну гестації, достовірне потовщення плаценти, її гіпоплазія, зменшення ехогенності, маловоддя. Доплерометричні ознаки порушення матково-плацентарного кровотоку: високий периферійний судинний опір як в домінантних, так і в субдомінантних маткових артеріях (МА), а також патологічна асиметрія кровотоку в МА. Плодово-плацентарний кровообіг на тлі ПД характеризувався зниженням кінцевої діастолічної швидкості кровотоку в артеріях пуповини, підвищенням периферійного судинного опору плодової частини плаценти і зниженням плацентарного коефіцієнту. Особливістю фетального кровоплину у вагітних із ПД вважаємо достовірне зниження середнього значення як індексів судинного опору в середній мозковій артерії плода, так і зниження це ребро-умбілікального індексу. Висновки. У вагітних із плацентарною дисфункцією гемодинамічні зміни в матково-плацентарному басейні супроводжуються зменшенням інтенсивності плацентарно-плодового кровотоку і в 16,3% випадків централізацією кровообігу плода. Своєчасне проведення доплерометрії є важливим як у діагностиці компенсаторних можливостей ФПК, так і під час визначення правомірно обгрунтованої акушерської тактики.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Блищак, Н. Б.
Морфологічна перебудова піднижньощелепної залози щурів через 2 та 4 тижні перебігу експериментального цукрового діабету [Текст] / Н. Б. Блищак, Р. Я. Борис, У. М. Галюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 29-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ПОДЧЕЛЮСТНАЯ ЖЕЛЕЗА (анатомия и гистология)
СТРЕПТОЗОТОЦИН
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (осложнения)
Анотація: У роботі представлені результати щодо вивчення морфологічних особливостей піднижньощелепної залози у 40 щурів-самців на тлі перебігу експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету в кінці 2 та 4 тижнів. Виявлено, що в піднижньощелепних слинних залозах білих щурів спостерігаються зміни деструктивного характеру як паренхіматозних та стромальних елементів, так і судин мікроциркуляторного русла, починаючи з 2 тижня з подальшим їх наростанням до 4 тижня перебігу експериментального цукрового діабету. Відбувається статистично достовірне зменшення діаметра органної артерії, збільшення показника трофічної активності тканини піднижньощелепної залози, а також зменшення показника щільності пакування капілярів. Спостерігається достовірне зменшення діаметра міжчасточкових артеріол, діаметра внутрішньочасточкової (передкапілярної) артеріол та капілярів. Через 4 тижні експерименту виникають явища деструктуризації ангіографічного рельєфу піднижньощелепної залози, артерії та артеріоли залишаються звуженими. Подекуди спостерігається вихід формених елементів за межі гемокапілярів.

Дод.точки доступу:
Борис, Р.Я.; Галюк, У.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Монастирський, В. М.
Характеристика параметрів нирки за даними магнітно-резонансної томографії хворих на сечокам'яну хворобу в осіб з єдиною ниркою [Текст] / В. М. Монастирський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 38-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ (диагностика)
ПОЧКИ
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ (использование)
Анотація: Проведено комплексне обстеження 84 хворих на сечокам’яну хворобу з єдиною ниркою та 65 хворих з двома нирками, які не мали захворювань нирок та сечових шляхів. Встановлено, що морфометричні параметри єдиної нирки (довжина, ширина, товщина та об’єм) хворих на сечокам’яну хворобу статистично значуще відрізнялися від аналогічних показників у пацієнтів, які не мали захворювань нирок та сечових шляхів. Показник об’єму правої єдиної нирки у чоловіків, хворих на СКХ, порівняно з аналогічним показником у пацієнтів з двома нирками, які не мали захворювань нирок та сечових шляхів, був найбільшим: понад два рази (p0,05).

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Lectin-histochemical regularities of differentiation of the human parotid gland epithelial germs [Text] / O. M. Slobodian [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - P44-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА (анатомия и гистология, эмбриология)
ЛЕКТИНЫ
Анотація: Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу анатомо-лектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Досліджено 35 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Глікополімери виявляли шляхом обробки серійних зрізів лектинами, кон’югованими з пероксидазою хрону. У динаміці пренатального морфогенезу зародків та передплодів 4-го – 12-го тижнів ембріогенезу експресія глікополімерів – рецепторів лектинів на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків привушної залози та ротової порожнини людини з її похідними за перерозподілом глікополімерів – схожі, що може слугувати лектиногістохімічним підтвердженням ектодермального джерела походження епітеліального зачатка привушної залози. Занурення клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у нижче прилеглу мезенхіму з формуванням у зародків 11,0-12,5 мм ТКД первинних зачатків привушної залози та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ?-D-галактози та ?-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA), кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12-ти тижнів як на цитолемі клітин епітеліальної закладки привушної залози, так і в їх цитоплазмі. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.

Дод.точки доступу:
Slobodian, O.M.; Lavriv, L.P.; Stoliar, D.B.; Kashperuk-Karpiuk, I.S.; Rak, L.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Юзько, Р. В.
Морфологічні перетворення трубчастих структур печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки плодів [Текст] / Р. В. Юзько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ (анатомия и гистология)
Анотація: Компоненти печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки відіграють важливу роль у процесі травлення. Конкременти у спільній жовчній протоці виявляються в 10-15% осіб, хворих на хронічний калькульозний холецистит, а непрохідність жовчних проток виявляється в 59,1-67,4% випадків. Метою дослідження було визначення особливостей морфогенезу компонентів печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки в перинатальному періоді онтогенезу людини, індивідуальної та вікової анатомічної мінливості, просторово-часових перетворень, анатомо-гістологічних особливостей її структур. Для досягнення поставлених цілей використовували комплекс методів: макроскопічний – для візуального вивчення стану компонентів печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки, ін'єкції судин – для вивчення особливостей та варіантів ангіоархітектоніки артеріальних компопентів печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки, статистичний – для встановлення особливостей морфологічних перетворень компонентів печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки та суміжних структур у різні терміни пренатального і постнатального періодів онтогенезу. За результатами досліджень встановлено наявність та описано декілька додаткових трикутників печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки. Спільна жовчна протока, загальна печінкова протока, міхурова протока, права та ліва печінкові протоки, печінкова ворітна вена, загальна печінкова артерія, права шлункова артерія, власна печінкова артерія, права, ліва, та додаткова гілки власної печінкової артерії – постійні компоненти зв'язки, що формують між собою безліч комбінацій перетинів. Проте, нами встановлені певні закономірності утвореного візерунку, а саме: пропонуємо виділити як мінімум 5 постійних трикутників: трикутник Кало або "верхній латеральний трикутник", "верхній медіальний трикутник", "нижній медіальний трикутник", "нижній латеральний трикутник", "центральний простір печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки".

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Банул, Б. Ю.
Морфометричні параметри похідних мезонефричних та парамезонефричних проток на початку плодового періоду онтогенезу людини [Текст] / Б. Ю. Банул, Д. В. Проняєв // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
МЮЛЛЕРОВЫ ПРОТОКИ (эмбриология)
ВОЛЬФОВЫ ПРОТОКИ (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Важливою умовою для розуміння етіопатогенезу багатьох гінекологічних захворювань є саме досконале вивчення фетального морфогенезу не лише сечостатевої системи але й інших органів. До прикладу, хронічний тазовий біль може бути наслідком широкого спектру порушень: ендометріоз, міоми, спайки, цистит, коліт, патологія кульшового суглоба та захворювання кісток таза. Проте більшість з цих захворювань так само можливо діагностувати, попередити або вилікувати в антенатальному пе-ріоді. Комплексом морфологічних методів дослідження простежено закономірності морфогенезу внутрішніх жіночих статевих органів на початку плодового періоду на 50 препаратах плодів людини. Використано морфологічні та гістологічні методи. У статті висвітлені особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних на початку плодового періоду онтогенезу людини. З’ясовано, що на початку плодового періоду положення та форма маткових труб зумовлені тісними корелятивними взаємовідношеннями з прилеглими органами та структурами. Вздовж маткової труби формується від трьох до шести звужень. Морфометричні параметри ампули маткових труб змінюються залежно від віку плода.

Дод.точки доступу:
Проняєв, Д.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Проданчук, А. І.
Особливості формування складок твердого піднебіння впродовж другого і третього триместрів внутрішньоутробного розвитку [Текст] / А. І. Проданчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
НЕБО ТВЕРДОЕ (эмбриология)
Анотація: Поглиблене дослідження анатомо-функціональних особливостей кісток черепа сприятиме впровадженню нових способів виконання радикальних та реконструктивно-відновлювальних хірургічних втручань на лиці та черепі. Мета дослідження: з’ясувати особливості становлення будови складок твердого піднебіння у плодовому і ранньому неонатальному періодах онтогенезу. Матеріал і методи. Дослідження виконані на 53 препаратах трупів плодів від 4-х до 10 місяців розвитку та на 9-ти препаратах трупів новонароджених за допомогою макро-мікропрепарування, виготовлення гістологічних і топографоанатомічних зрізів, морфометрію. Встановлено, що формування складок твердого піднебіння впродовж другого і третього триместрів внутрішньоутробного розвитку проходить наступні етапи: стовщення епітелію, занурення в прилеглу мезенхіму, що дає початок зачатку складки; вирівнювання базальної мембрани та випинання епітелію над поверхнею з формуванням первинної складки; конденсація мезенхімних клітин під верхівкою складки; формування волокнистої строми всередині складки, що є своєрідним стержнем; вирівнювання епітелію до рівномірної товщини, подібного до того, що охоплює ділянки між складками з формуванням остаточної складки. Наприкінці третього триместру внутрішньоутробного розвитку задні поперечні піднебінні складки стають менш вираженими, деякі з них зникають, а передні стають більш вираженими і наближеними, стаючи притисненими одна до іншої.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Можливості верифікації неонатального сепсису [Текст] / Л. О. Безруков [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 69-77. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
СЕПСИС (эмбриология)
Анотація: Проведені дослідження та власні спостереження показали сучасні можливості верифікації неонатального сепсису у новонароджених дітей. В обох наведених клінічних випадках неонатальний сепсис виник у передчасно народжених немовлят від матерів з наявністю інфекційних чинників ризику в анамнезі. Особливостями клінічних проявів було швидке наростання явищ поліорганної недостатності з ураженням багатьох органів та систем, тромбоцитопенією та лейкоцитозом, підвищеного рівня С-реактивного білка та рівня пресепсину. В епідеміологічному відношенні серед збудників переважали асоціації мікроорганізмів, зокрема провідне місце серед них посідали антибіотикорезистентні штами Klebsiella pneumonia поєднано з Ac. Baumannii та St. Epedermadis. Показано, що визначення рівня пресепсину у біологічних середовищах є перспективним щодо ранньої та надійної верифікації неонатального сепсису, особливо серед передчасно народжених немовлят.

Дод.точки доступу:
Безруков, Л.О.; Власова, О.В.; Колюбакіна, Л.В.; Нікорич, Г.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Підмурняк, О. О.
Спостереження ускладнення екстрагенітального ендометріозу післяопераційного рубця [Текст] / О. О. Підмурняк, В. В. Власов, П. В. Просвітлюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 78-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
Анотація: Наведено спостереження хворої, віком 36 років, що потрапила до лікарні з діагнозом: ендометріоїдний вузол післяопераційного рубця, ускладнений рецидивною зовнішньою кровотечею. Пацієнтка перенесла кесарський розтин вісім місяців тому. Через два місяці в рубці з’явився вузол. З наступними місячними вузол почав кровоточити та боліти. Через 8 місяців звернулася на огляд до хірурга. Виконано операцію: видалення ендометріоїдного вузла з висіченням післяопераційного рубця; пошарове зашивання післяопераційної рани. Перебіг в післяопераційний період без ускладнень. Хвора оглянута через один рік – скарги відсутні.

Дод.точки доступу:
Власов, В.В.; Просвітлюк, П.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Діагностика недостатності колоректальних анастомозів (огляд зарубіжної літератури) [Текст] / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 81-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (хирургия)
Анотація: Представлений огляд зарубіжної літератури щодо діагностики розходжень колоректальних анастомозів. Проаналізовано 25 зарубіжних праць. Методом вибору з додаткових методів досліджень є комп’ютерна томографія після клізми з водорозчинними контрастними препаратами. Чутливість і специфічність цього методу сягає понад 90%. Ендоскопічні методи візуалізації розходжень колоректальних анастомозів не знайшли поширення, корисними можуть виявитись лабораторні дослідження ексудату з дренажів.

Дод.точки доступу:
Сенютович, Р.В.; Іващук, O.I.; Бодяка, В.Ю.; Чупровська, Ю.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Сучасний погляд на молекулярно-генетичні механізми міжклітинної взаємодії у процесі кісткового ремоделювання [Текст] / О. М. Слободян [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 88-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ (анатомия и гистология)
КОСТИ МОРФОГЕНЕТИЧЕСКИЕ БЕЛКИ
Анотація: Кістки не є інертними структурами всередині людського тіла; вони динамічно та з високою пластичністю реагують на екзо- та ендогенні чинники зміною свого складу, структури, характеристик міцності тощо. Цей процес скелетних змін, відомий як ремоделювання кістки, забезпечує структурну цілісність кісткової системи та метаболічно сприяє балансу кальцію і фосфору; ремоделювання спричиняє резорбцію старої або пошкодженої кістки з подальшим формуванням нового кісткового матеріалу. Кісткові морфогенетичні білки (BMP, bone morphogenetic protein) – це група морфогенетичних сигнальних факторів росту (також відомі як цитокіни), спочатку були описані як молекули, що стимулюють формування ендохондріальной кісткової тканини. Остеопротегерин (оsteoprotegerin, OPG) – представник суперродини розчинних рецепторів до фактора некрозу пухлин-? (ФНП-?) та відноситься до секреторних низькомолекулярних глікопротеїнів, трансмембранні рецептори до яких розташовані на поверхні остеобластів, імунних клітинах і попередниках остеокластів. Трансформуючий фактор росту-Бета1 (TGF?1) – представник цитокінів білкової природи, який виділяється у міжклітинний матрикс клітинами кісткової тканини, а також макрофагами, та контролює життєвий цикл клітин остеоїдного ряду, а саме – їх проліферацію, клітинне диференціювання та функціональну активність. Склеростін (СКС) виробляється тільки остеоцитами, мінералізованими гіпертрофованими хондроцитами і цементоцитами (дентальними клітинами); СКС є компонентом родини глікопротеїнів DAN (differential screening-selected gene aberrant in neuroblastoma – диференційовані скринінг-селективні аберантні гени нейробластоми).

Дод.точки доступу:
Слободян, О.М.; Лаврів, Л.П.; Лопушняк, Л.Я.; Бамбуляк, А.В.; Бойчук, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Марчук, Ф. Д.
До 65-річчя від дня народження нашого учня, хірурга-експериментатора та науковця, кандидата медичних наук Ватамана Віктора Миколайовича [Текст] / Ф. Д. Марчук, М. Д. Лютик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 99 . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897

Дод.точки доступу:
Лютик, М.Д.; Ватаман, Виктор Николаевич \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Професор Юрій Танасович Ахтемійчук (1958-2014) [Текст] / Т. М. Бойчук [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 100-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897

Дод.точки доступу:
Бойчук, Т.М.; Слободян, О.М.; Лаврів, Л.П.; Ахтемійчук, О.В.; Манчуленко, Д.Г.; Ахтемийчук, Юрий Танасович \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)