Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2018/8<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 26
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-26

Пирогова, В. І.
Фертильність і оваріальний резерв (Клінічна лекція) [Текст] / В. І. Пирогова, М. Ференц // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 10-13. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ФЕРТИЛЬНОСТЬ (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ (действие лекарственных препаратов, физиология)
ГРААФОВ ФОЛЛИКУЛ
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ
Анотація: У статті розглянуті окремі аспекти фертильності жінок у сучасних умовах, взаємозв’язок оваріального резерву, стану ендометрія і спроможності реалізації репродуктивної функції.

Дод.точки доступу:
Ференц, М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Жук, С. І.
Пролактин і захворювання молочної залози: нові дані [Текст] / С. І. Жук // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 14-17. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (этиология)
ПРОЛАКТИН (вредные воздействия, кровь, физиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ (осложнения, этиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (этиология)
Анотація: У статті йдеться про функції і роль пролактину в організмі жінки, висвітлено нові дані щодо патологічної ролі пролактину в ґенезі розвитку раку молочної залози. Окреслено медичні стратегії, спрямовані на зниження рівня цього гормону.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Юдина, Ю. В.
Замечательное в обыкновенном! [Текст] / Ю. В. Юдина // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 18-19
Рубрики: Тиотриазолин (Далмаксин)
MeSH-головна:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Роль дефицита железа в репродуктивном здоровье женщин. Обзор главы «Анемия» из книги «Беременность ранних сроков. От прегравидарной подготовки к здоровой гестации» [Текст] // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 20-25. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Тотема
MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГЕМОГЛОБИНЫ (действие лекарственных препаратов, дефицит)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
ЖЕЛЕЗА ДВУХВАЛЕНТНОГО СОЕДИНЕНИЯ (терапевтическое применение)
Анотація: Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є одним з поширених дефіцитних станів, клінічні наслідки якого вкрай важливі, тому що пов’язані з ним несприятливі ефекти відображаються не тільки на стані організму жінки, а й здатні впливати на результати вагітності і здоров’я новонароджених. У першій лінії терапії залізодефіциту перевага надається препаратам двовалентного заліза, призначеним для перорального вживання. Своєчасна діагностика й адекватна терапія дозволяють у найкоротші терміни відновити показники обміну заліза у вагітної і не допустити розвитку ускладнень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Віддалені результати лікування спіронолактоном дівчат-підлітків із гіпоменструальним синдромом [Текст] / С. О. Левенець [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 26-29. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (лекарственная терапия)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ (лекарственная терапия)
АМЕНОРЕЯ (лекарственная терапия)
СПИРОНОЛАКТОН (терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета дослідження: визначення клініко-анамнестичних та гормонально-метаболічних показників, які впливають на віддалені результати лікування спіронолактоном. Матеріали та методи. Обстежено 78 дівчат віком 13–17,5 року із гіпоменструальним синдромом (ГМС: олігоменорея – ОМ, вторинна аменорея – ВА) через 2 роки і більше після початку лікування спіронолактоном (3 десятиденних курси). Вивчали хронологічний, менструальний вік (МВ), перинатальний анамнез, тривалість ГМС до початку лікування, індекс маси тіла (ІМТ), об’єм матки за даними ультразвукового дослідження (УЗД) органів малого таза, ступінь вираженості гірсутизму, вміст у крові гонадотропних, статевих гормонів, пролактину, інсуліну імуноферментним методом. Визначали прогностичний коефіцієнт (ПК) та його інформативність (І). Критерієм ефективності лікування слугувала наявність самостійного регулярного менструального циклу. Результати. Віддалена ефективність лікування при ОМ досягала 62,9%, при ВА – лише 20,1% (Р 0,001). Найбільш прогностично значущими щодо позитивних результатів лікування є МВ до 2 років (ПК

Дод.точки доступу:
Левенець, С. О.; Удовікова, Н. О.; Новохатська, С. В.; Кашкалда, Д. А.; Шелудько, О. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Прудніков, П. М.
Аденоміоз: діагностика, тактика лікування та відновлення репродуктивної функції [Текст] / П. М. Прудніков // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 30-32. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, реабилитация, хирургия)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (реабилитация, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
БЕРЕМЕННОСТЬ
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти порушень репродуктивної функції та гестаційних ускладнень у жінок із різними формами аденоміозу на підставі вивчення нових аспектів патогенезу вузлової та дифузних форм, а також розроблення алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів залежно від форми аденоміозу. Матеріали та методи. Дослідження проведено у три етапи. На І етапі було обстежено 200 жінок репродуктивного віку з аденоміозом, які звернулися для хірургічного лікування до відділення оперативної гінекології. На ІІ етапі обстежені 100 жінок репродуктивного віку, які були прооперовані з приводу безплідності, спричиненої наявністю вузлової або дифузної форм аденоміозу 1-го та 2-го ступеня. Усім пацієнткам було проведене лікування безплідності із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій: екстракорпоральне запліднення або ICSI. На ІІІ етапі було вивчено особливості перебігу вагітності та пологів у 33 зі 100 жінок (з ІІ етапу), які проходили різні програми допоміжних репродуктивних технологій. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, ендокринологічні, імуногістохімічні, морфологічні, психологічні та статичні методи. Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що проблема збереження репродуктивного здоров’я у жінок з різними формами аденоміозу є достатньо актуальною і відповідає усім сучасним вимогам. Розроблений нами алгоритм ведення жінок з різними формами аденоміозу, починаючи зі своєчасної діагностики, оперативного лікування, відновлення репродуктивної функції і завершуючи перебігом вагітності та пологів, дозволяє знизити частоту порушень репродуктивного здоров’я у жінок репродуктивного віку з аденоміозом. Заключення. Отримані результати дозволяють рекомендувати даний алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров’я.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Медведєв, М. В.
Досвід використання дієтичної добавки Індол-Ф® у жінок з наявністю вірусу папіломи людини високого канцерогенного ризику в епітелії шийки матки [Текст] / М. В. Медведєв, Ю. В. Донська // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 33-36. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Индол-Ф
MeSH-головна:
PAPILLOMAVIRIDAE (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, осложнения)
ШЕЙКИ МАТКИ ДИСПЛАЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності та безпеки застосування дієтичної добавки Індол-Ф® у жінок, інфікованих вірусом папіломи людини (ВПЛ) високого канцерогенного ризику (ВКР) з наявністю або відсутністю дисплазії 1-го ступеня. Матеріали та методи. У клініці КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» було проведено клінічне обстеження 50 пацієнток, інфікованих ВПЛ ВКР, з наявністю або відсутністю дисплазії. Після того як була перевірена відповідність критеріям включення та відсутність критеріїв виключення проводили рандомізацію на дві групи по 25 жінок та призначення препарату Індол-Ф® по 2 капсули 0,4 г 2 рази на день або плацебо, курс – 6 міс (І підгрупа – плацебо; ІІ підгрупа – Індол-Ф®). Результати. Найбільш вражаючий результат було отримано щодо випадків вірусного навантаження більше 3 Lg/105. У І групі майже не відбулося змін, і у 8 жінок з 9 спостерігався той самий високий рівень навантаження, що і на початку дослідження. У ІІ групі відбулося зменшення кількості жінок з високим вірусним навантаженням у 4 рази, що було вірогідно нижче як порівняно з даними до лікування, так і порівняно з даними після лікування у І групі (p0,05). Заключення. Дієтична добавка Індол-Ф® може бути рекомендована для застосування у клінічній практиці у жінок з ВПЛ ВКР в епітелії шийки матки з наявністю або відсутністю легкої дисплазії, а також дисплазії середнього та тяжкого ступеня, у складі комплексної терапії. Дієтична добавка Індол-Ф® може бути рекомендована для застосування у клінічній практиці у жінок з наявністю ВПЛ ВКР в епітелії шийки матки з дисплазією до та після петльової ексцизії шийки матки з метою запобігання рецидиву уражень, асоційованих із ВПЛ ВКР.

Дод.точки доступу:
Донська, Ю. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Особливості гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки [Текст] / І. А. Жабченко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (этиология)
ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ШЕЙКИ МАТКИ ГОТОВНОСТЬ К РЕЛАКСАЦИИ
ШЕЙКА МАТКИ (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ (патофизиология, этиология)
ПРОГЕСТЕРОН (дефицит)
ЭСТРОГЕНЫ (дефицит)
Анотація: Проблема несвоєчасного дозрівання шийки матки (запізніле при переношеній вагітності або передчасне – при порушенні обтураційної функції шийки матки) у сучасному акушерстві розглядається як біологічний процес, тісно пов’язаний з такими факторами, як хронологічна тривалість вагітності, механізми початку та тривалості пологів, стан фетоплацентарного комплексу та шийки матки. Мета дослідження: визначення особливостей гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки. Матеріали та методи. У динаміці вагітності було обстежено 28 жінок, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності та пологів ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Розподілення пацієнток з порушеним дозріванням шийки матки проведено наступним чином: 1-а група – 13 жінок з ризиком переношування, переважну кількість яких становили першовагітні; 2-а група – 15 першовагітних з істміко-цервікальною недостатністю. Результати. Напередодні пологів у 39–40 тиж концентрація естрадіолу у сироватці крові жінок 1-ї групи досягла максимальних значень і становила 68,2±1,3 нмоль/л. У жінок з істміко-цервікальною недостатністю концентрація естрадіолу у сироватці крові була у межах гестаційної норми. Як свідчать дослідження, концентрація прогестерону у сироватці крові у 1-й групі становила 759,9±23,2 нмоль/л, коефіцієнт П/Е2 – 10,9±0,78. Слід зазначити, що у 2-й групі дослідження відзначено зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік естрогенів, що свідчить про підвищення активності ?2-адренорецепторів та зниження представництва і активності ?-адренорецепторів. У переважної кількості обстежених жінок 2-ї групи за даними кольпоцитології був естрогенний тип мазка (68,4%), що відповідає їхнім гормональним змінам у концентрації естрадіолу та прогестерону у сироватці крові. Підвищення концентрації кортизолу у крові вагітних 1-ї групи свідчить про високий рівень психоемоційного стресу та напруження нейроендокринних механізмів адаптації, що може бути однією з причин переношування вагітності. У той самий час секреція пролактину достовірно зменшувалась у вагітних 2-ї групи щодо показників жінок 1-ї групи. Заключення. Наведені дані свідчать про характерну для вагітних з функціональним порушенням обтураторної функції шийки матки відносну прогестеронову недостатність, яка проявляється зсувом естроген-прогестеронового співвідношення і є ознакою нестійкості гормонопродукувальної функції плаценти та однією з головних патогенетичних ланок її дисфункції і неспроможності шийки матки під час вагітності. Перебіг вагітності у жінок з ризиком переношування супроводжується порушенням функції фетоплацентарного комплексу, репрезентованим абсолютною та відносною гіпоестрогенією за наявності незмінної щодо норми концентрації прогестерону у сироватці крові.

Дод.точки доступу:
Жабченко, І. А.; Ліщенко, І. С.; Сюдмак, О. Р.; Бондаренко, О. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Камилова, М. Я.
Особенности течения беременности, родов и перинатальные исходы у многорожавших женщин с анемией [Текст] / М. Я. Камилова, Дж. М. Хокимов, З. Н. Салимова // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 43-46. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ (осложнения)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (профилактика и контроль, этиология)
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ (этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД
Анотація: У статті представлені результати ретроспективного аналізу історій пологів жінок з анемією. Вивчено особливості перебігу вагітності, пологів і перинатальні наслідки залежно від паритету і ступеня тяжкості залізодефіцитної анемії. Отримані результати підтверджують кумулятивний ефект негативного впливу на перебіг вагітності, пологів і перинатальні наслідки у разі поєднання двох несприятливих чинників – великої кількості пологів та анемії і обґрунтовують необхідність лікування анемії у прегравідарний період, профілактики прееклампсії і первинної плацентарної недостатності донатором оксиду азоту у І триместрі вагітності.

Дод.точки доступу:
Хокимов, Дж. М.; Салимова, З. Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Герзанич, С. О.
Алгоритм прогнозування невиношування вагітності в умовах природного йодного дефіциту [Текст] / С. О. Герзанич, О. Ю. Мулеса // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ (диагностика)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ (диагностика)
ИОД (дефицит)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ
ПРОГНОЗ
АЛГОРИТМЫ
Анотація: У статті представлено алгоритм прогнозування невиношування вагітності у ІІ триместрі в умовах йодної недостатності, в основу роботи якого закладене урахування клініко-лабораторних факторів впливу, зокрема змінених параметрів йодно-тиреоїдного гомеостазу. Мета дослідження: розроблення та апробація можливості практичного застосування алгоритму, який на основі аналізу кількісних і якісних параметрів з високою достовірністю дає змогу робити клінічні висновки та на їхній підставі прогнозувати ризик невиношування у ІІ триместрі вагітності. Матеріали та методи. Обстежено 80 вагітних, що проживають в умовах природного йодного дефіциту (50 жінок, у яких було діагностовано мимовільний аборт у ІІ триместрі вагітності, і 30 жінок, у яких дана вагітність закінчилась строковими пологами). Параметри йодно-тиреоїдного гомеостазу оцінювали за показниками йодурії, вільного тироксину та титру антитіл до тиреопероксидази. В основі алгоритму застосовано патометричну процедуру розпізнавання із розрахунком інформативності параметрів та прогностичних коефіцієнтів та побудовою диференційно-прогностичної таблиці. Результати. Результатом правильної роботи алгоритму став обґрунтований висновок про необхідність комплексного урахування параметрів йодно-тиреоїдного гомеостазу під час оцінювання ризику невиношування вагітності. Також встановлено, що самостійне прогностичне значення даних показників щодо високого ризику невиношування реалізується лише із урахуванням сукупності їхніх відхилень та за рівня йодурії 49 мкг/л. Відповідно за рівня йодурії 50 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодного дефіциту, або відсутності такого (100 мкг/л) самостійне прогностичне значення гіпотироксинемії та високого титру антитіл до тиреопероксидази не є статистично значущим. Заключення. Представлений алгоритм з високим рівнем чутливості і специфічності дозволяє прогнозувати ризик невиношування вагітності у ІІ триместрі. Показано високу прогностичну значущість відхилень параметрів, що характеризують йодно-тиреоїдний гомеостаз, яка реалізується повною мірою в умовах йодного дефіциту середнього–тяжкого ступеня.

Дод.точки доступу:
Мулеса, О. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Коньков, Д. Г.
Особливості терапії безсимптомної бактеріурії у вагітних, які мали в анамнезі передчасні пологи [Текст] / Д. Г. Коньков, А. В. Старовєр // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Афлазин
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БАКТЕРИУРИЯ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ПИЕЛОНЕФРИТ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (профилактика и контроль)
Анотація: Мета дослідження: вивчення клінічної ефективності препарату рослинного походження Афлазин як додаткового до антибактеріальної терапії засобу при безсимптомній бактеріурії (ББУ) у вагітних з попередніми передчасними пологами. Матеріали та методи. Було обстежено 48 вагітних пацієнток із передчасними пологами в анамнезі та ББУ. Двадцять шість вагітних увійшли до основної групи, їм додатково до антибактеріальної терапії (7 діб) призначали фітопрепарат Афлазин (14 діб). До групи порівняння увійшли 22 вагітні, які отримували лише антибактеріальну терапію (7 діб). За віком, анамнестичними захворюваннями сечовидільних органів, перебігом вагітності пацієнтки були зіставні. Посіви сечі виконували за допомогою наборів стандартних поживних середовищ для виявлення факультативно-анаеробних та аеробних мікроорганізмів. Основними критеріями порівняльного оцінювання клінічної ефективності терапії були: частота маніфестації патології сечових шляхів, передчасних пологів й народження дітей з низькою масою тіла, частота рецидивів бактеріурії. Результати. У вагітних із попередніми передчасними пологами збудником ББУ у 75,0% була E. сoli. Найбільшу чутливість E. coli проявляла до амоксициліну/клавуланату, найменше виділені культури були чутливі до ампіциліну та цефтріаксону. При додаванні до основної антибактеріальної терапії фітопрепарату Афлазин відзначали достовірне зниження частоти рецидивів ББУ через 14 тиж після лікування (р=0,01), зменшення кількості випадків пієлонефриту під час вагітності (р=0,047) та малого для гестаційного віку плода (р=0,047). Заключення. Використання препарату рослинного походження Афлазин на додаток до антибактеріальної терапії для лікування безсимптомної бактеріурії мало виражену клінічну ефективність (зниження частоти рецидивів безсимптомної бактеріурії протягом вагітності, зменшення випадків пієлонефриту та народження дитини із низькою масою тіла). Не було відзначено жодних побічних ефектів та алергійних реакцій на фітопрепарат Афлазин.

Дод.точки доступу:
Старовєр, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Диндар, О. А.
Ефективність застосування препарату Магнефар В6 в акушерській практиці [Текст] / О. А. Диндар // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Магнефар В6
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия, осложнения)
Анотація: Мета дослідження: проведення порівняльного оцінювання ефективності та безпечності застосування у вагітних препарату Магнефар В6 з іншими солями магнію щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 60 вагітних, з яких 30 вживали фармпрепарат Магнефар В6 у добовій дозі 1500 мг магнію аспарагінату та 15 мг піридоксину гідрохлориду (основна група) і 30 – препарати інших солей магнію (група порівняння). Симптоми магнієвого дефіциту визначено шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу першої половини вагітності з визначенням частоти і структури ускладнень, рівня артеріального тиску, показників ультразвукових досліджень, загальних та біохімічних аналізів крові, сечі, стану ліпідного і вуглеводного обмінів, системи гемостазу, системного імунітету залежно від препарату, що застосовувався для відновлення балансу магнію. Результати. Анкетування виявило стан магнієвого дефіциту в усіх вагітних. Основними ускладненнями перебігу першої половини вагітності визнані: загроза переривання вагітності; аборт, що розпочався; вагітність, що не розвивається; ранній гестоз; анемія; респіраторна вірусна інфекція; загострення екстрагенітальної патології; артеріальна гіпертензія. Під час аналізу показників вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, Т- і В-клітинних ланок імунітету у вагітних із гіпомагніємією виявлено стан інсулінорезистентності, підвищення атерогенного потенціалу, початкові прояви гіперкоагуляції, дисбаланс імунокомпетентних клітин на системному рівні. Заключення. Корекція хронічного дефіциту магнію, проведена фармпрепаратом Магнефар В6, забезпечила зниження частоти і тяжкості ускладнень перебігу вагітності, нормалізацію показників артеріального тиску, вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, Т- і В-клітинних ланок імунітету.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Голяновський, О. В.
Порівняльна прогностична значущість УЗ- та МРТ-методів діагностики аномально інвазивної плаценти [Текст] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 65-69. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ (профилактика и контроль, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ (использование)
Анотація: Акушерські кровотечі (АК) є однією з основних причин материнської смертності. Кожна п’ята АК зумовлена саме передлежанням плаценти (Саконбат Е., 2008), що супроводжується високим рівнем перинатальної (22%) та материнської смертності (2–10%). У цьому контексті патологія плацентації є основною причиною профузних кровотеч, що призводять до розвитку геморагічного шоку з фатальними наслідками. У структурі причин материнської смертності протягом багатьох років посідала провідне місце екстрагенітальна патологія, проте з 2012 року, на жаль, на перше місце вийшли масивні АК, що виникають на тлі аномально інвазивної плаценти (АІП). Останні дослідження як вітчизняних, так і закордонних авторів присвячені пошуку сучасних методик терапії акушерських кровотеч, зменшенню крововтрати, можливості збереження фертильної та менструальної функцій жінки. Мета дослідження: визначення чутливості, специфічності та прогностичної цінності методів УЗ- та МРТ-дослідження під час проведення антенатальної діагностики АІП у вагітних з рубцем на матці та передлежанням плаценти. Матеріали та методи. Проведено УЗ- та МРТ-діагностику у 107 вагітних з кесаревим розтином в анамнезі та передлежанням плаценти (основна група). У подальшому основна група вагітних була розподілена на дві підгрупи: до Іа підгрупи увійшли 57 вагітних, у яких на тлі передлежання плаценти спостерігалися ознаки АІП (після розродження діагноз підтверджений методами УЗД і МРТ), і до Іб підгрупи – 50 вагітних з рубцем на матці, передлежанням плаценти без ознак істинного прирощення плаценти (АІП, або pl. accretа/incretа/percretа). Результати. Проведеним дослідженням встановлено, що чутливість методу УЗ-діагностики щодо визначення наявності АІП становила 94,7%, специфічність – 90,3%, прогностична значущість позитивного результату – 94,0%. Ці результати цілком відповідають даним світової наукової літератури, що переконливо свідчить про високу прогностичну цінність ультразвукового методу діагностики АІП. У 32 (56,14%) вагітних з 57 була діагностована за даними УЗД і МРТ парціальна placenta accreta; у 15 – pl. increta і у 10 жінок – pl. percreta, які проростали у міометрій не по всій площі плаценти. Відповідність діагнозів АІП за даними МРТ зафіксовано у 52 (91,2%) із 57 вагітних, попередній діагноз відрізнявся у 5 (8,8%) із 57 жінок. Наявність АІП за допомогою обох методів правильно діагностовано у 54 (94,7%) жінок. Заключення. Пренатальну діагностику аномально інвазивної плаценти (АІП) у вагітних з рубцем на матці та передлежанням плаценти можна вважати цілком задовільною із використанням двох основних методів – УЗД і МРТ. Вони дають можливість точно діагностувати істинне прирощення плаценти і встановити глибину інвазії плацентарної тканини та мають високу чутливість і специфічність. За підозри на АІП, у разі технічних можливостей, краще застосовувати обидва методи, особливо при неоднозначному заключенні УЗД чи МРТ.

Дод.точки доступу:
Іванкова, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Якимчук, Н. В.
Поширеність різних типів психологічної домінанти під час вагітності високого акушерського та перинатального ризику. Особливості акушерських ускладнень із урахуванням психосоматичних взаємозв'язків [Текст] / Н. В. Якимчук // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 70-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА (психология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (психология, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (психология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (психология, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ (осложнения)
ДЕПРЕССИЯ (осложнения)
ПСИХОМЕТРИЯ
Анотація: Як відомо, з моменту розвитку вагітності багато жінок відзначають зміни самопочуття, які формують клінічні прояви астенічного симптомокомплексу, що дозволяє оцінити зазначені розлади як «психосоматичну реакцію на вагітність». Частота їх коливається, за даними різних авторів, від 13,7 до 33,3%. Виявлено і доведено їхній вплив на розвиток гестаційних ускладнень, а проведений аналіз тестування демонструє донозологічні психічні зміни і у здорових вагітних у 73,0% спостережень. Особливу цінність мають дослідження, які дозволяють прогнозувати успіх материнства, що і обґрунтувало мету даного наукового пошуку. Мета дослідження: встановлення структури та частоти типів психологічного компонента гестаційної домінанти, що впливають на показники репродуктивних втрат та ускладнений перебіг вагітності у жінок групи високого ступеня акушерського та перинатального ризику. Матеріали та методи. Експериментально-психодіагностичне дослідження проводили на базі Центру свідомого батьківства «Дівія» суцільним методом на добровільній основі за участю жінок, які очікують народження дитини і перебувають на різних термінах вагітності. Проаналізовано дані 840 пацієнток, які спостерігалися та проходили допологову підготовку у Центрі, та проведено визначення типів психологічного компонента гестаційної домінанти (ПКГД) з використанням клініко-психологічного методу И.В. Добрякова «Тест ставлення вагітної» із встановленням типів ПКГД: оптимальний, гіпогестогнозичний, ейфоричний, тривожний, депресивний. Паралельно з метою уточнення та отримання більш достовірних даних була використана психодіагностична «Анкета знайомства» та проективна малюнкова методика «Я і моя дитина» за Філіповою Г.Г. Інтерпретацію отриманих результатів проводили за ознаками малюнка, які дозволяли віднести самосприймання вагітності та майбутньої дитини до того чи іншого стилю. За відсутності провідних стверджень, що характеризують ті чи інші ознаки типу ПКГД, визначали комбіновані варіанти (оптимально-тривожний, оптимально-гіпогестогнозичний) та змішані типи. Було прийнято вважати сприятливими щодо перебігу вагітності оптимальний (у тому числі оптимально-тривожний, оптимально-гіпогестогнозичний) та змішані типи, а чисті тривожні, депресивні, ейфоричні і гіпогестогнозичні типи – несприятливими. Статистичний аналіз проведено з використанням ліцензійного пакета Stata 12 із розрахунком показника відношення шансів (OR – odds ratio) та 95% довірчого інтервалу для оцінювання впливу факторних ознак на патологічний перебіг вагітності. Результати. Згідно з отриманими результатами, найбільш часто відзначали оптимальний тип ПКГД (60,47%), який корелював із найбільш сприятливим перебігом вагітності та пологів. Несприятливі чисті типи ПКГД становили 352 (41,90%) спостереження. Найвагомішу частку серед несприятливих типів гестаційної домінанти становив тривожний тип (58,81%), гіпогестогнозичний тип відзначено у 21,87% випадків. Для пацієнток, у яких в ході моніторингу вагітності діагностовано плацентарну дисфункцію та її ускладнення, характерним було переважання несприятливих типів ПКГД, які супроводжували весь гестаційний період. Зокрема, слід відзначити переважання тривожного типу у формі чистого (52,65%) та комбінованого (47,34%) варіантів. Депресивний та ейфоричний тип у вибірці відзначено в основному тільки у складі комбінованого варіанта приблизно в однакових частках – 9,09% та 10,23% спостережень відповідно. Оцінка характеру перебігу вагітності та пологів в обстежених жінок із врахуванням сприятливого чи несприятливого типу гестаційної домінанти дозволила встановити відмінності у частоті передчасних пологів, резистентності до лікування прееклампсії та частці аномалій пологової діяльності і медикаментозної її корекції. Патологічний перебіг періоду вагітності та пологів у жінок групи з несприятливим типом ПКГД фіксували у 2,8 разу частіше, відсоток оперативного розродження у 3,5 разу перевищував дані у групі зі сприятливим типом ПКГД, гестози різного ступеня тяжкості у 2,6 разу частіше діагностовані у пацієнток з несприятливими типами ПКГД. У 2,0 разу частіше відзначали плацентарну дисфункцію з об’єктивізованими критеріями порушення матково-плацентарного кровотоку, причому у третині випадків вона супроводжувалася негативними наслідками для плода, зокрема ЗРП та дистресом плода під час вагітності. Заключення. Оцінка структури типів психологічної компоненти гестаційної домінанти продемонструвала високий відсоток несприятливих типів ПКГД (41,90%), а також статистично значущу залежність між особливостями перебігу вагітності та пологів, що мають тісний зв’язок із порушенням плацентації, гестаційними ускладненнями, що його супроводужують (прееклампсія та дистрес плода), і прогресуванням дизадаптації матково-плацентарного кровообігу. У разі діагностики тривожного типу ПКГД ризик та прогресування плацентарної дисфункції підвищується у 7,27 разу (OR – 7,27; 95%СІ: 4,66–11,35), і жінка потребує психологічної допомоги вже на преконцепційному етапі. Отримані результати свідчать про достатність резервів для зменшення числа випадків негативних перинатальних наслідків, серед яких не тільки ретельне оцінювання акушерського та соматичного анамнезу, а й комплексне клініко-лабораторне обстеження, що дозволяє сформувати групи підвищеного ризику, диференціювати надання психологічної допомоги жінкам та вибудовувати профілактичні заходи і терапевтичну допомогу уже на етапі планування вагітності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Частота дефицита кальцитриола и полиморфизма гена рецепторов витамина D у беременных с плацентарной дисфункцией на фоне перинатального инфицирования [Текст] / Г. С. Манасова [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 75-78. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (этиология)
ВИТАМИН D (физиология)
РЕЦЕПТОРЫ КАЛЬЦИТРИОЛА (генетика)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (генетика, кровь, осложнения)
КАЛЬЦИТРИОЛ (дефицит, кровь)
Анотація: Плейотропным внескелетным эффектам кальцитриола, его влиянию на репродуктивную функцию женщины и развитие различных осложнений беременности сегодня посвящается много работ. Цель исследования: оценка статуса витамина D (VD) и частоты полиморфизма гена, кодирующего его рецепторы, у беременных с плацентарной дисфункцией (ПД) на фоне верифицированного перинатального инфицирования (ВПИ). Материалы и методы. Обследовано 40 пациенток с физиологическим течением беременности и 56 беременных с ПД на фоне ВПИ. Методом ИФА в крови определяли уровень общего VD (25(ОН)D); для оценки частоты BsmI-полиморфизма гена рецепторов VD использовали ПЦР-диагностику. Результаты. При ПД достоверно в 1,9 раза чаще диагностируют VD-дефицитный статус – 28,5% против 15,30% (RR=1,42; 95%CI: 1,08–1,87; p?0,05). Средний уровень VD в крови беременных с ПД был достоверно меньшим, чем у женщин с физиологическим течением беременности (31,73 нг/мл против 43,38 нг/мл соответственно; р?0,01). У беременных с ПД гетерозиготное сочетание аллелей по типу A/G встречается достоверно чаще (71,43%), чем у здоровых беременных (35%) (OR=3,61; 95%CI: 2,01–6,47; критерий ?2 19,24; р0,01): у носителей данного типа Bsml-полиморфизма гена VD-рецепторов риск развития ПД увеличивается в 3,6 раза. Заключение. Плейотропные эффекты VD могут некоторым образом объяснить формирование плацентарной дисфункции, однако необходимо проводить дальнейшие исследования, в том числе в молекулярно-генетическом направлении, что, вероятно, может позволить прогнозировать и предупреждать развитие дисфункции плаценты у определенного контингента женщин.

Дод.точки доступу:
Манасова, Г. С.; Зелинский, А. А.; Диденкул, Н. В.; Кузьмин, Н. В.; Чумак, З. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Суханова, А. А.
Досвід застосування препарату Глутоксим у хворих із доброякісними та пограничними епітеліальними пухлинами яєчників після виконання консервативного хірургічного лікування [Текст] / А. А. Суханова, М. Ю. Єгоров // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Глутоксим
MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ (лекарственная терапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ (профилактика и контроль)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ (профилактика и контроль)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
Анотація: Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з доброякісними і пограничними епітеліальними пухлинами яєчників (ЕПЯ) після виконаних консервативних операцій на підставі визначення групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю експресії маркерів р53, Кі-67, рецепторів естрогенів (ER), CD34 та Е-кадгерину і включення до комплексної протирецидивної терапії імуномодулювального препарату Глутоксим. Матеріали та методи. Було проведено клінічне обстеження 60 пацієнток репродуктивного віку з ЕПЯ, яким виконували органозберігальне хірургічне лікування (основна група). З цих 60 пацієнток у 30 жінок (підгрупа І) діагностували доброякісні ЕПЯ (ДЕПЯ), в інших 30 жінок (підгрупа ІІ) – пограничні ЕПЯ (ПЕПЯ) Іа та Іб стадій за FIGO. У видалених пухлинах після рутинного патогістологічного дослідження визначали молекулярний профіль за допомогою імуногістохімічного визначення білка-регулятора апоптозу р53, індексу проліферації (ІП) за експресією Кі-67, рецепторів до естрогенів – ER, щільності мікросудин за експресією CD34 та білка міжклітинної адгезії Е-кадгерину. На підставі даних визначення молекулярного профілю видалену пухлину відносили до групи високого або низького ризику рецидиву і малігнізації. Пацієнткам з групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю до складу комплексної протирецидивної терапії включали імуномодулювальний препарат Глутоксим – внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж з повторенням курсу через кожні півроку протягом 3 років. До групи контролю увійшли 64 пацієнтки з ДЕПЯ і ПЕПЯ, яким виконували консервативне хірургічне лікування без призначення протирецидивного лікування у подальшому. Результати. Під час дослідження молекулярного профілю було встановлено, що високий ризик рецидиву та малігнізації мають ЕПЯ з показниками експресії р53 (ІМ?15%), високою проліферативною активністю клітин за експресією Кі-67 (ІП?10%), низькою рецепцією естрогенів (ІМ ER49,5%), високою щільністю мікросудин за експресією CD34 (ІМ?40 мс/мм2), низьким рівнем міжклітинної адгезії за експресією Е-кадгерину (ІМ59%). Молекулярний профіль, що характеризує високий ризик рецидиву і малігнізації, в абсолютній переважній більшості випадків був властивий ПЕПЯ. Призначення комплексного протирецидивного лікування з включенням імуномодулювального препарату Глутоксим (внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж) після виконання щадного консервативного хірургічного лікування з повторенням курсу через кожних півроку у хворих групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю дозволило знизити рецидиви ЕПЯ до 6,7% у хворих основної групи порівняно з 20,3% – у групі контролю протягом трьох років катамнестичного спостереження пацієнток. Різниця статистично вірогідна (р0,05). Заключення. З метою запобігання випадкам рецидиву і малігнізації у пацієнток з ЕПЯ групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю після проведення органозберігального щадного хірургічного лікування з метою збереження їхньої репродуктивної функції рекомендовано включення до комплексної протирецидивної терапії імуномодулювального препарату Глутоксим – внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж з повторенням курсу через кожних півроку протягом 3 років.

Дод.точки доступу:
Єгоров, М. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Vorobii, V. D.
Features of pain syndrome in women with different forms of endometriosis [Текст] / V. D. Vorobii // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 87-89. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ (осложнения, патофизиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ (диагностика, патофизиология, этиология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання типу та інтенсивності болю у жінок з різними формами ендометріозу. Матеріали та методи. Дослідження включало 65 жінок з діагнозом зовнішнього генітального ендометріозу, які увійшли до І групи; 38 хворих на внутрішній генітальний ендометріоз увійшли до ІІ групи. У контрольну групу увійшли 30 жінок репродуктивного віку без діагнозу генітального ендометріозу. Візуальну аналогову шкалу (VAS) використовували для визначення інтенсивності болю. Результати. Хронічний тазовий біль був більш характерним для осіб ІІ групи, ніж І (?2=12,11; p0,001). Також у 69,23% у І групі та 86,84% у ІІ групі констатовано дисменорею, у 43,08% і 42,11% відповідно – диспареунію, у 10,77% і 15,79% – дисхезію; 57,89% хворих в ІІ групі скаржились на біль, який не був пов’язаний з менструальним циклом, що було більш часто, ніж у І групі (?2

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Лахно, И. В.
Применение влагалищной формы Lactobacillus acidophilus и Bifidobacterium - обоснованный выбор в лечении вагинальных инфекций [Текст] / И. В. Лахно // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 90-92. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Флорика
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ПРОБИОТИКИ (терапевтическое применение)
Анотація: Стан екології піхви багато в чому визначається наявністю резидентних штамів лактобацил. Зменшення кількості або загибель лактобацилярного біотопу зумовлює виникнення дисбіозу піхви. У статті розглянуті захисні властивості вагінальних пробіотиків, що містять Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium. Наведені можливості використання свічок у комплексі лікування вагінітів, бактеріального вагінозу та з метою профілактики вагінального дисбіозу під час проведення антибіотикотерапії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Заболотін, А. В.
Діагностика та ендоскопічне лікування аномалій розвитку матки [Текст] / А. В. Заболотін // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 94-97. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКА (аномалии, хирургия)
МАТКИ БОЛЕЗНИ (диагностика, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ (использование)
ГИСТЕРОСКОПИЯ (использование)
ГЕМОСТАЗ
ТРОМБОЗ (профилактика и контроль)
ГЕМОРРАГИИ (профилактика и контроль)
Анотація: Мета дослідження: підвищення ефективності оперативного лікування жінок з аномаліями розвитку матки (АРМ) на підставі наукового обґрунтування та впровадження удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Було обстежено 50 жінок репродуктивного віку з АРМ (основна група) та 30 жінок репродуктивного віку без АРМ (контрольна група). У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, ендоскопічні, лабораторні та статистичні методи. Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що використання вдосконаленого нами алгоритму дозволяє нормалізувати стан всіх ланок системного гемостазу. Це, зрештою, сприяє зниженню частоти тромбогеморагічних ускладнень і поліпшенню відновного лікування жінок з АРМ після лапароскопічних гінекологічних операцій. Заключення. Використання диференційованого підходу до оперативного лікування аномалій розвитку матки у поєднанні с удосконаленим алгоритмом лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити тривалість операції на 7,5% та операційну крововтрату на 10,0%, а також попередити розвиток тромбогеморагічних ускладнень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Дубчак, А. Є.
Вагінальний мікробіом у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки [Текст] / А. Є. Дубчак, О. В. Мілєвський, Н. М. Обейд // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 98-102. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (осложнения, хирургия)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, микробиология, осложнения, эпидемиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, микробиология, осложнения, эпидемиология)
ВЛАГАЛИЩЕ (микробиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчення мікробіому вагінальних шляхів у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки. Матеріали та методи. Було проведено обстеження вагінальних виділень на флору та інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), у 120 жінок репродуктивного віку з безплідністю та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким виконано органозберігальне оперативне втручання на придатках матки. З них 76 пацієнткам (1-а група) хірургічне лікування було проведено у плановому порядку, 44 (2-а група) – в ургентному. Результати. Запальні захворювання статевих органів частіше діагностували у жінок з безплідністю, яким хірургічне лікування було проведено в ургентному порядку, ніж у жінок 1-ї групи (р0,05). Особливо запальні захворювання шийки матки – майже вдвічі частіше, ніж у 1-й групі. Вагінальний мікробіом обстежених жінок з безплідністю, які були госпіталізовані на хірургічне лікування в ургентному порядку, свідчить про суттєвий дисбаланс між показниками контамінації статевих шляхів умовно-патогенною та нормальною мікрофлорою. Це, насамперед, проявлялось високою частотою визначення у жінок 2-ї групи представників факультативних аеробів та анаеробів (р0,05). Концентрація факультативно-аеробних та анаеробних мікроорганізмів була у пацієнток 2-ї групи в основному високого ступеня мікробного обсіменіння, у жінок 1-ї групи – середнього та низького. ІПСШ виявляли в основному в асоціації з анаеробними та аеробними мікроорганізмами у пацієнток, яких оперували в ургентному порядку. Заключення. Необхідно проводити корекцію вагінального біотопу у жінок з безплідністю до хірургічного лікування – своєчасно впливати на патогенні мікроорганізми протимікробними засобами та відновлювати фізіологічний вагінальний мікробіом піхви.

Дод.точки доступу:
Мілєвський, О. В.; Обейд, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)