Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2018/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 23
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-23

Венцківська, І. Б.
Передчасні пологи (Клінічна лекція) [Текст] / І. Б. Венцківська, В. В. Біла, О. С. Загородня // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 9-11. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (лекарственная терапия, профилактика и контроль, смертность, эпидемиология, этиология)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ
Анотація: У статті наведено сучасні погляди на патогенез передчасних пологів, їхню актуальність та класифікацію. З позицій доказової медицини розглянуто методи профілактики. Представлено порівняння основних токолітиків, їхні переваги та недоліки.

Дод.точки доступу:
Біла, В. В.; Загородня, О. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шурпяк, С. О.
Менеджмент дефіциту вітаміну D у пацієнток з дисгормональними поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів [Текст] / С. О. Шурпяк // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 14-18. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (лекарственная терапия, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (лекарственная терапия, этиология)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ (лекарственная терапия, этиология)
ЛЕЙОМИОМА
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ (терапевтическое применение)
ВИТАМИН D (терапевтическое применение)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль)
Анотація: Недостатність вітаміну D, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, має характер пандемії. Дослідження, проведені у різних країнах, свідчать про проблему недостатності/дефіциту вітаміну D незалежно від географічних широт у людей різного віку, національності, надходження його з їжею, при цьому навіть в тих країнах, де нестачі сонячних днів не спостерігається. Низький рівень вітаміну D розглядається як незалежний предиктор формування і прогресу ожиріння, інсулінорезистентності, синдрому полікістозних яєчників, збільшення ризику розвитку ендометріозу, лейоміоми матки. Разом з впливом на багато життєво важливих процесів в організмі людини вітамін D відіграє дуже важливу роль у регуляції репродуктивної функції жінок. D-гормон впливає на репродуктивні органи як безпосередньо – шляхом зв’язування з рецепторами (VDR), так і опосередковано, через стимуляцію синтезу стероїдних гормонів й інші ефекти. Мета дослідження: вивчення ефективності клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D у жінок з поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 350 жінок активного і пізнього репродуктивного віку, мешканок Львівського регіону, які зверталися для профілактичного обстеження або зі скаргами на порушення менструального циклу, безплідність, невиношування вагітності, хронічний тазовий біль. Комплексне обстеження включало ультрасонографічний скринінг органів малого таза, грудних залоз, щитоподібної залози, за показаннями – гістероскопію, пайпель-біопсію ендометрія, діагностичну/оперативну лапароскопію. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначали імуноферментним методом. До I групи увійшли 50 жінок без гінекологічної і супутньої патології на момент включення у дослідження, до ІІ групи – 300 пацієнток з дисгормональною проліферативною патологією репродуктивних органів. Результати. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові в середньому 33,8±2,5 нг/мл зафіксували у 62,0% жінок без гінекологічної патології і тільки у 21,6% жінок з дисгормональною патологією репродуктивних органів; недостатність вітаміну D (25(ОН)D 22,3±1,5 нг/мл) виявлена у 24,0% і 37,7% відповідно. Дефіцит вітаміну D (25(ОН)D 13,8±4,6 нг/мл) у жінок без гінекологічної і соматичної патології діагностований у 5,0% випадків і у 36,3% жінок з доброякісною проліферативною патологією репродуктивних органів (р0,0001), при цьому тяжкий дефіцит вітаміну D (25(ОН)D у сироватці крові від 4 до 9 нг/мл) виявлено у 73,7% з останніх. Проведена диференційована корекція недостатності дефіциту вітаміну D з використанням профілактичних і лікувальних доз холекальциферолу. Заключення. Доза холекальциферолу (вітамін D3) 2000 МО/добу є достатньою профілактичною дозою при початковому адекватному рівні вітаміну D, проте не достатньою для усунення його дефіциту. Вживання холекальциферолу у добовій дозі 100 мкг (4000 МО) у разі дефіциту 25(ОН)D дозволяє через 3 міс досягти рівня 25–28 нг/мл 25(ОН)D, проте не приводить до досягнення рекомендованого рівня 25(ОН)D 40–50 нг/мл. Вживання 6000 МО/добу холекальциферолу у разі тяжкого дефіциту вітаміну D дозволяє досягти рівня 25(ОН)D 40–50 нг/мл у середньому через 2,8±1,2 міс.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кисина, В. И.
Вагинальные инфекции: клиническое значение и лечение [Текст] / В. И. Кисина // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 19-22. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Полижинакс
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТРИХОМОНАДНЫЙ ВАГИНИТ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
МЕТРОНИДАЗОЛ (терапевтическое применение)
Анотація: Наиболее распространенные причины вагинальных выделений: гонококковая и хламидийная инфекции (цервицит), бактериальный вагиноз, кандидозный вульвовагинит, неспецифический вагинит, атрофический вагинит (незначительные выделения), инородное тело во влагалище, контактный дерматит (латекс, средства гигиены), склеротический лишай, красный плоский лишай, псориаз, экзема, атопический дерматит, плоскоклеточная гиперплазия и другие заболевания.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мазур, Ю. Ю.
Особливості тактики ведення пацієнток з ектопією шийки матки на тлі аеробного вагініту [Текст] / Ю. Ю. Мазур, В. І. Пирогова // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ ВОСПАЛЕНИЕ (лекарственная терапия, осложнения)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия, осложнения)
ШЕЙКИ МАТКИ ЭРОЗИЯ (лекарственная терапия, этиология)
ПЕССАРИИ
СУППОЗИТОРИИ (терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ (терапевтическое применение)
Анотація: Дисбіотичні процеси у піхві, зокрема аеробний вагініт (АВ), тісно пов’язані з порушеннями місцевого імунного статусу, перешкоджають фізіологічній метаплазії цервікального епітелію, а також створюють сприятливі умови для приєднання інфекцій, що передаються статевим шляхом, зокрема вірусу папіломи людини. Цей комплекс порушень є одним із визначальних факторів як тривалого ускладненого перебігу ектопії шийки матки (ЕШМ), так і її рецидивування. Мета дослідження: оптимізація тактики лікування пацієнток з ЕШМ, ускладненою АВ. Матеріали та методи. Здійснено комплексне обстеження та лікування 70 жінок репродуктивного віку (18-49 років), у яких перебіг ЕШМ ускладнився наявністю АВ. Усім пацієнткам проведено анкетування з вивченням репродуктивного анамнезу, бактеріоскопічне, цитологічне дослідження, просту та розширену кольпоскопію, pH-метрію вагінального вмісту, дослідження мікробіоти піхви. Сліпим методом, залежно від схеми лікування, пацієнток було розподілено на дві групи. У 1-у групу (основна, n=35) увійшли пацієнтки, лікування яких здійснювали за запропонованою нами схемою: на І етапі пацієнткам було призначено вагінальні супозиторії на основі декспантенолу та хлоргексидину біглюконату – по 1 супозиторію інтравагінально двічі на день та комплексний мультиштамовий пробіотик – по 1 капсулі двічі на день протягом 2 тиж. На ІІ етапі було призначено песарії на основі Triticum vulgare за схемою – по 1 песарію інтравагінально на ніч 10 днів на місяць (з початком використання відразу після завершення чергової менструації) протягом 3 міс. У 2-у групу (група порівняння, n=35) увійшли жінки, які отримували лікування згідно з чинними рекомендаціями МОЗ України. У 3-ю групу (контрольна, n=30) включено умовно здорових жінок, що звернулись з метою планового профілактичного гінекологічного огляду. Результати. Клінічне оцінювання ефективності І етапу лікування засвідчило редукцію скарг пацієнток обох досліджуваних груп у 100% випадків. Як після І, так і після ІІ етапу запропонованої нами схеми лікування виявлено ефективну деконтамінацію слизових оболонок піхви, умовно-патогенних мікроорганізмів не було висіяно у діагностично значущих титрах, кількість лейкоцитів та значення рН вагінального секрету нормалізувались, а середня сума балів за шкалою G. Donders та співавторів засвідчила відсутність ознак АВ у пацієнток основної групи. Показників цитологічної норми за Папаніколау було досягнуто у 91,43±7,43% жінок основної групи та 71,43±7,64% – групи порівняння (р0,05); за системою Bethesda (2001) – у 97,14±2,82% пацієнток 1-ї групи та 80,00±6,76% пацієнток 2-ї групи (р0,05). Після ІІ етапу лікування середня площа ЕШМ достовірно (р0,05) зменшилась у пацієнток основної групи порівняно із 2-ю групою (на 32,68% порівняно із середньою площею до лікування). У 5 (14,29%) пацієнток основної групи та 2 (5,71%) пацієнток групи порівняння під час контрольної кольпоскопії після завершення лікування ЕШМ виявлено не було. Заключення. У частини жінок фізіологічна ектопія шийки матки (ЕШМ) з початком статевого життя ускладнюється розвитком дисбіотичних процесів піхви та вагінітом, що створює несприятливі умови для епітелізації шийки матки і водночас підвищує ризик інфікування інфекціями, що передаються статевим шляхом, зокрема вірусом папіломи людини. Патогенетично обґрунтованими у даному випадку є, у першу чергу, терапевтичні заходи, спрямовані на нормалізацію мікробіоти піхви, реколонізацію її лактофлорою та створення сприятливих умов для фізіологічної епітелізації шийки матки. Запропонована нами схема лікування (комплексне застосування вагінального антисептика у поєднанні із пробіотиком та на наступному етапі – препарату репаративної дії) дозволила редукувати скарги, усунути ознаки аеробного вагініту, нормалізувати стан мікробіоти піхви, зменшити площу ЕШМ та у 14,29% випадків – досягнути повної епітелізації шийки матки.

Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Біла, В. В.
Регіональна центильна таблиця маси тіла новонародженого для м. Києва та Київської області [Текст] / В. В. Біла, В. О. Голяновський, В. М. Муравйов // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 30-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА
ТАБЛИЦЫ
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА
Анотація: Мета дослідження: розроблення регіональної таблиці гестаційних перцентилів маси тіла для новонароджених м. Києва та Київської області. Матеріали та методи. Дані щодо маси тіла новонароджених були зібрані у Перинатальному центрі м. Києва за період з січня 2016 р. до січня 2017 р. У загальну кількість було включено 5244 живих новонароджених у терміні гестації 40+0–40+6 тижнів. Для генерації відсоткових та кривих центильної таблиці був використаний метод стандартного відхилення маси тіла, вираженого як відсоток середньої маси тіла всіх новонароджених, а також центильний калькулятор, розроблений Hadlock та співавторами за підтримки ВООЗ (2008) [24]. Результати. Було побудовано центильну таблицю маси тіла новонароджених залежно від гестаційного віку. Відмінності спостерігались між поточною середньою масою тіла новонароджених для м. Києва та поточними даними ВООЗ. Заключення. Установлено зростання середньої маси тіла новонароджених, що, ймовірно, пов’язано з надмірним, незбалансованим харчуванням та призначенням комплексу полівітамінів та біологічно активних речовин під час вагітності. Це свідчить про важливість використання даної центильної таблиці для диференціальної діагностики нормального росту плода від затримки його росту та малого для даного гестаційного віку плода у межах регіону м. Києва.

Дод.точки доступу:
Голяновський, В. О.; Муравйов, В. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Галицкая, B. B.
Субклинический гипертиреоз: диагностические критерии и принципы лечения (Обзор руководства Европейской тиреоидной ассоциации 2015 года «Diagnosis and Treatment of endogenous subclinical hyperthyroidism») [Текст] / B. B. Галицкая // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 34-38. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТИРЕОЗ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ТИРЕОТОКСИКОЗ (диагностика, лекарственная терапия)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ (диагностика, лекарственная терапия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: У статті висвітлюються рекомендації Європейської тиреоїдної асоціації (European Thyroid Association) з діагностики та лікування субклінічного гіпертиреозу (2015). Визначення рівня тиреотропного гормону може допомогти в діагностиці цілої низки патологічних станів: порушень статевого розвитку, аменореї (первинної або вторинної), ановуляторних циклів, безплідності, невиношування вагітності, які потребують спеціального лікування при виявленні порушень гормонального статусу (субклінічний, маніфестний) з урахуванням віку пацієнта. Діагностика ендогенного субклінічного гіпертиреозу (ЕСГ) ґрунтується виключно на результатах лабораторних досліджень, а не клінічних умовах. ЕСГ визначається у разі наявності субнормального рівня тиреотропного гормону на тлі нормальних рівнів вільного тироксину, загального трийодтироніну і/або вільного трийодтироніну. Розрізняють дві категорії ЕСГ: 1-й ступінь – рівень тиреотропного гормону 0,1–0,39 мМО/л; 2-й ступінь – рівень тиреотропного гормону 0,1 мМО/л. Рівні вільного тироксину і вільного трийодтироніну, як правило, знаходяться в області середньовисоких значень при субклінічному рівні тиреотропного гормону і можуть допомогти диференціювати ЕСГ від маніфестного гіпертиреозу. Рекомендоване дослідження рівня тиреотропного гормону як тест першого рівня для діагностики субклінічного гіпертиреозу. У разі виявлення низького рівня тиреотропного гормону необхідно досліджувати рівень вільного тироксину, вільного і зв’язаного трийодтироніну. Хворі з первинно субнормальним рівнем тиреотропного гормону за концентрації гормонів щитоподібної залози в межах або на верхній межі нормального діапазону повинні бути обстежені через 2–3 міс. Рекомендується виконати сцинтиграфію і, по можливості, 24-годинний тест поглинання радіоактивного йоду за наявності у пацієнта з 2-м ступенем ЕСГ вузлового зоба для визначення тактики лікування. Ультразвукове дослідження з кольоровим допплєром може бути інформативним у пацієнтів з ЕСГ і вузловим зобом. Визначення рівня антитіл до рецептора тиреотропного гормону можуть підтвердити автоімунну етіологію індукованого гіпертиреозу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Маркевич, В. В.
Особливості перебігу вагітності у жінок різного віку [Текст] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 39-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності у жінок різних вікових груп. Матеріали та методи. Були виділені наступні вікові підгрупи: 8–25, 26–28, 29–30, 31–35, 36–40 років і понад 40 років 715 жінок, серед яких 281 були першороділями, а 434 – повторнороділями. Було проведене клініко-лабораторне та інструментальне обстеження. Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що вагітність у жінок різного віку має свої специфічні особливості, які залежать від репродуктивного анамнезу та наявності супутньої генітальної патології. Частота і тяжкість прееклампсії, затримки розвитку плода 3-го ступеня, передчасних пологів зростає зі збільшенням віку вагітних. Частота переношування вагітності і запізнілих пологів має тенденцію до зниження зі збільшенням віку, що пояснюється пильнішою увагою лікарів до «старшої» групи вагітних і активнішою тактикою ведення. Заключення. Отримані результати треба враховувати під час розроблення тактики ведення вагітності у жінок різного віку та паритету.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Савченко, С. Є.
Особливості прокоагулянтної ланки системи гемостазу та перебігу вагітності і пологів у ВІЛ-інфікованих жінок [Текст] / С. Є. Савченко, Т. В. Коломійченко, О. І. Гервазюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ (кровь, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (кровь, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ (кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕМОСТАЗ
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ (действие лекарственных препаратов)
ТРОМБОЦИТОЗ (лекарственная терапия, осложнения)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия, этиология)
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (этиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчення змін у прокоагулянтній ланці системи гемостазу та перебігу вагітності і пологів у ВІЛ-інфікованих жінок залежно від клінічної стадії і початку високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ). Матеріали та методи. У 150 ВІЛ-інфікованих вагітних та роділь оцінювали прокоагулянтну ланку системи гемостазу за кількістю загального фібриногену (Ф), протромбіну за Квіком, активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) та стан системи «мати–плацента–плід», а також об’єм крововтрати під час пологів. Результати. Під час дослідження прокоагулянтної ланки у жінок з ІІ та ІІІ клінічними стадіями ВІЛ-інфекції у ІІ триместрі спостерігалася тенденція до гіперкоагуляційного стану, що проявлялося підвищенням рівнів Ф, протромбіну за Квіком та скороченням АЧТЧ. У ІІІ триместрі у цих пацієнток вже була виявлена достовірна різниця даних показників порівняно із контрольною групою (р0,05). Зміни лабораторних показників у ІІІ триместрі проявляються погіршенням стану системи «мати–плацента–плід» у переважної кількості вагітних з ІІ та ІІІ клінічними стадіями при УЗД з допплерометрією (р0,05). Під час пологів відзначено гіпокоагуляційний стан у жінок з ІІІ клінічною стадією ВІЛ-інфекції та роділь, що розпочали вживання препаратів ВААРТ під час даної вагітності (р0,05). Заключення. Перебіг вагітності у жінок з ІІ та ІІІ клінічними стадіями ВІЛ-інфекції характеризується наявністю гестаційних та перинатальних ускладнень на тлі гіперкоагуляційного стану. Під час пологів у ВІЛ-інфікованих з ІІІ клінічною стадією та жінок, які розпочали вживати препарати ВААРТ під час даної вагітності, спостерігається схильність до кровотеч, що підтверджується змінами коагулограми.

Дод.точки доступу:
Коломійченко, Т. В.; Гервазюк, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гасымова, Г. М.
Особенности течения беременности и родов у женщин инвазированных лямблиями [Текст] / Г. М. Гасымова, Х. Ф. Багирова // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 48-51. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ПАРАЗИТАРНЫЕ (диагностика, патофизиология)
ЛЯМБЛИОЗ (диагностика, осложнения, патофизиология)
Анотація: Проведеними дослідженнями встановлено, що лямбліоз є фактором ризику несприятливого перебігу і наслідків вагітності як для матері, так і для плода, який проявляється значною кількістю ускладнень, найбільш грізними з яких є поєднаний гестоз, звичне невиношування вагітності, гостра і хронічна гіпоксія плода. Найбільш частими ускладненнями серед вагітних було передчасне вилиття навколоплідних вод (25,0±5,8% – у 1-й і 19,7±4,4% – у 2-й групах, 13,3±5,1% – у групі порівняння) та аномалії пологової діяльності (відповідно 14,3±3,8%, 17,6±4,6% і 7,1%). Також відзначалося часткове прикріплення плаценти – 5 (8,9±3,8%) випадків у жінок 1-ї групи, 10 (12,3±3,8%) – 2-ї групи і у 2 (4,4%) жінок групи порівняння. Розродження шляхом кесарева розтину у пацієнток з лямбліозом здійснено у 33 (18,1±2,8%) випадках.

Дод.точки доступу:
Багирова, Х. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Использование растительных дофаминомиметиков у подростков и молодых женщин с нарушенным менструальным циклом [Текст] / И. В. Кузнецова [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 52-58. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Циклодинон
MeSH-головна:
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ (действие лекарственных препаратов)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (лекарственная терапия)
ОЛИГОМЕНОРЕЯ (лекарственная терапия)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ (лекарственная терапия)
АМЕНОРЕЯ (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ
Анотація: В структуре гинекологических заболеваний у подростков и молодых женщин значительную долю занимают функциональные нарушения менструального цикла. Негормональная коррекция является одним из ведущих методов терапии этих нарушений. Цель исследования. Целью настоящего открытого рандомизированного сравнительного исследования стала оценка эффективности применения лекарственного препарата, содержащего витекс священный, у подростков и молодых женщин с нарушениями менструального цикла. Материалы и методы. В исследование были включены 80 подростков и молодых женщин с функциональными нарушениями менструального цикла, рандомизированные в две группы и получавшие Циклодинон (основная группа) или мультивитаминный комплекс (контрольная группа в течение 6 месяцев. Результаты. Было установлено, что при использовании Циклодинона наблюдается сокращение межменструальных интервалов и улучшение контроля ациклических кровяных выделений у пациенток с олигоменореей, достоверно уменьшается выраженность масталгии, улучшается вегетативная функция и нормализуется секреция пролактина. Заключение. Назначение Циклодинона может рассматриваться как вариант терапии у больных с функциональными расстройствами менструального цикла, предположительно связанными с нарушениями секреции пролактина.

Дод.точки доступу:
Кузнецова, И. В.; Успенская, Ю. Б.; Диль, В. В.; Гринева, A. M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Романенко, Т. Г.
Ефективність транексамової кислоти під час терапії кровотечі у І триместрі вагітності [Текст] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності гемостатичної терапії препаратом транексамової кислоти у вагітних з викиднем, який розпочався. Матеріали та методи. У дослідження було включено 110 вагітних із викиднем, що розпочався, з утворенням ретрохоріальної гематоми у терміні 5–22 тиж гестації. В основну групу увійшли 60 вагітних, які отримували гемостатичну терапію препаратом транексамової кислоти Виданол у добовій дозі 1000–1500 мг до спинення кровотечі. У групу порівняння увійшли 50 вагітних, яким проводили стандартну гемостатичну терапію препаратом етамзилат таблетки. Під час ультразвукового дослідження ретрохоріальні/ретроплацентарні гематоми відзначено у 27 (45%) жінок основної групи і 22 (44%) пацієнток з групи порівняння; позаоболонкові гематоми діагностовано у 8 (13,3%) і 9 (18%) жінок відповідно. Передлежання плаценти зареєстровано у 7 (11,7%) і 8 (16%) жінок обох груп відповідно. У решти вагітних спостерігалися кров’янисті виділення зі статевих шляхів внаслідок відшарування хоріона/плаценти або оболонок без утворення гематом. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel. Результати. Спинення кровотечі під час використання транексамової кислоти у середньому відбувалося на 2-у добу від початку терапії, тривалість кровотечі становила 2,1±0,2 доби, тоді як у групі порівняння тривалість кровотечі була достовірно більша – 5,7±0,3 доби (p0,01). Необхідність стаціонарного лікування становила в основній групі 9,7±0,8 ліжко-днів і 15,6±2,7 ліжко-днів відповідно у групі порівняння (p0,05). Під час використання препарату транексамової кислоти організація і розсмоктування гематом у порожнині матки відбувалися у більш короткі терміни – у 19 (54,3%) з 35 жінок основної групи та у 10 (32,3%) з 31 жінки групи порівняння. Повну відсутність гематом відзначено в основній групі через 1,2±0,4 тиж, у групі порівняння – через 4,8±0,5 тиж (р0,05). Заключення. Використання транексамової кислоти як гемостатичної терапії у вагітних з викиднем, що розпочався, достовірно знижує тривалість кровотечі, сприяє прискоренню організації та розсмоктування внутрішньоматкових гематом, зменшує тривалість стаціонарного лікування.

Дод.точки доступу:
Суліменко, О. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Бойко, A. B.
Вплив органозберігальних операцій на органах малого таза на стан оваріального резерву [Текст] / A. B. Бойко // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 63-65. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (вредные воздействия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ (вредные воздействия)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ (патофизиология, хирургия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология, хирургия)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ
Анотація: Мета дослідження: встановлення впливу органозберігальних операцій на органах малого таза на стан оваріального резерву. Матеріали та методи. Проведено аналіз клініко-ехографічного та лабораторного обстеження 100 пацієнток репродуктивного віку, зацікавлених у збереженні фертильності, після органозберігальних оперативних втручань на органах малого таза. Результати. У жінок репродуктивного віку, що перенесли органозберігальні хірургічні втручання на органах малого таза з приводу доброякісних захворювань яєчників, матки і ізольованого трубно-перитонеального чинника безплідності, протягом 6 міс після операції відбувається порушення функціональної активності яєчників і виснаження оваріального резерву. Найбільш виражені зміни спостерігаються при вихідній патології яєчників. Протягом 6 міс після органозберігальних оперативних втручань на органах малого таза у пацієнток репродуктивного віку, незалежно від нозології, формується гіпергонадотропний гіпогонадизм з гіпоестрогенією і гіпоандрогенією, а також зменшення оваріального резерву (у 4 рази), не зумовлене автоімунною агресією. Виявлені зміни параметрів гормонального статусу відповідають клінічній картині передчасного виснаження функції яєчників. Заключення. Отримані результати треба враховувати під час розроблення тактики оперативного лікування жінок репродуктивного віку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Каминский, В. В.
Альтернатива гормональным и нестероидным противовоспалительным средствам в лечении вторичной дисменореи, обусловленной аденомиозом [Текст] / В. В. Каминский, Е. В. Прокопович // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 66-70. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ДИСМЕНОРЕЯ (лекарственная терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИОЗ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
АДЕНОМИОЗ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ
Анотація: Вторинна дисменорея, або болісні менструації, спостерігається майже у половини молодих жінок і суттєво впливає на якість життя, перш за все в емоційній, психічній і комунікаційній сферах, а також нерідко є причиною тимчасової втрати працездатності. Вторинна (органічна) дисменорея зумовлена різними патологічними захворюваннями органів малого таза (лейоміома матки, пухлини яєчників, запальні процеси органів малого таза, пороки розвитку статевих органів, спайковий процес у малому тазі та ін.) і зокрема аденоміозом (внутрішнім ендометріозом). Це захворювання призводить до порушення репродуктивної функції та інвалідизації, викликає почуття неповноцінності, завдаючи фізичної і моральної шкоди жінкам у віці 20–40 років. За різними даними, частота виникнення ендометріозу у популяціях варіює від 7 до 65%. У значній кількості випадків консервативна (гормональна) терапія ендометріозу не досягає своєї мети і чинить безліч негативних впливів на організм жінки. У зв’язку з цим пошук більш безпечного і ефективного лікування є надзвичайно актуальним завданням. Використання у терапії вторинної дисменореї препаратів природного походження, що регулюють кровопостачання, трофіку, метаболізм і функціональний стан репродуктивної ендокринної системи, створює більш сприятливе підґрунтя для комплаєнтності і має все більше поширення. Перевагою таких препаратів є низька токсичність і можливість тривалого застосування без ризику розвитку серйозних побічних реакцій. Позитивні зміни у гормональному статусі і добрий клінічний ефект під час використання препаратів природного походження у пацієнток з вторинною дисменореєю, асоційованою з аденоміозом, підтверджують доцільність його використання у патогенетичному лікуванні зазначеної патології.

Дод.точки доступу:
Прокопович, Е. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Мініна, О. Ю.
Проліферативні процеси ендометрія у жінок у постменопаузі: оптимізація діагностики, лікування та реабілітації [Текст] / О. Ю. Мініна // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 71-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, хирургия)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, хирургия)
ПОЛИПЫ (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, хирургия)
ПОСТМЕНОПАУЗА
Анотація: Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування проліферативних процесів ендометрія у жінок постменопаузального віку на підставі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Було обстежено 213 пацієнток у постменопаузальний період з наявністю проліферативних процесів ендометрія. Усім пацієнткам проводили загально-клінічне (клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, гемостазіограма), лабораторне (дослідження рівня рецепторів до статевих гормонів) та інструментальне обстеження. Результати. Дані, отримані під час виконання ехографії, яку проводили всім пацієнткам після абляції ендометрія, підтвердили високу безпеку такого щадного методу малоінвазивної хірургії, як електрохірургічна абляція. За даними ультразвукового дослідження органів малого таза у перші дві доби після операції відзначено відсутність будь-яких ускладнень, під час контрольних ультразвукових обстежень статевих органів у більш віддалені терміни в обстежених виявлена наявність збережених вогнищ проліферації ендометрія, які мали доброякісний характер. Це підтверджує високу ефективність, малу травматичність і хорошу переносимість абляції і гістерорезектоскопії. Дані методи хірургічних втручань є гідною альтернативою традиційним методам лікування пацієнток старшої вікової групи з доброякісною патологією матки, особливо обтяженою супутньою соматичною патологією, за наявності протипоказань до оперативного лікування і гормонотерапії. Заключення. Використання удосконаленого алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування та профілактувати розвиток рецидивів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Іщак, О. М.
Вплив різних варіантів оперативного лікування апоплексії яєчника на стан оваріального резерву [Текст] / О. М. Іщак // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 75-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЯИЧНИКИ (повреждения, хирургия)
РАЗРЫВ
ИНФАРКТ
ЛАПАРОСКОПИЯ
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ (методы)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу різних варіантів оперативного лікування апоплексії яєчників на стан оваріального резерву. Матеріали та методи. Було проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 65 хворих з апоплексією яєчника, яким вперше проводили лапароскопічні операції. Ці пацієнтки були включені у проспективне дослідження і розподілені на дві групи залежно від використаного під час операції методу гемостазу. До 1-ї групи увійшли 35 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції; у 2-у групу – 30 хворих, кровотеча з яєчника в яких була спинена за допомогою накладення швів. Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що використання гемостазу під час операцій у хворих з апоплексією яєчника, у який би спосіб його не проводили (біполярний ток або накладання швів), призводить до втрати частини оваріального резерву. До великих втрат оваріального резерву призводить використання для спинення кровотечі біполярної електрохірургії. Заключення. Отримані результати необхідно враховувати як під час оперативного лікування жінок з апоплексією яєчника, так і у разі відновлення репродуктивної функції.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Прогнозування виникнення клімактеричного синдрому тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом у період менопаузи [Текст] / Н. Ф. Захаренко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА
ПРИЛИВЫ КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЕ (диагностика, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА
ЛОГИСТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ
ЭНДОМЕТРИОЗ (осложнения)
МЕНОПАУЗА
Анотація: З кожним роком збільшується чисельність жінок, що вступають у період клімактерію, який нерідко ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому (КС). Частота даної патології, за даними різних авторів, варіює від 40 до 75%. Проблема КС є надзвичайно актуальною для пацієнток з ендометріозом, кількість яких становить близько 50% від популяції жінок у перименопаузі. Клімактеричні розлади призводять до тимчасової, а іноді й до стійкої втрати працездатності, погіршуючи якість життя жінок у віці їхньої вираженої соціальної та професійної активності. Враховуючи наведене вище, особливої актуальності набуває своєчасне формування груп високого ризику розвитку КС та створення прогностичних моделей, що дозволить вчасно визначити ймовірність виникнення тяжких форм КС у кожної окремої жінки, призначити диференційовану профілактику та адекватну терапію для забезпечення зменшення кількості постменопаузальних ускладнень. Мета дослідження: визначення групи високого ризику виникнення КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом. Матеріали та методи. За спеціально розробленою анкетою було обстежено 128 жінок віком від 39 до 55 років, з них 72 пацієнтки з ендометріозом та КС тяжкого ступеня та 56 жінок лише з проявами ендометріозу. З метою перевірки надійності розробленої математичної моделі прогнозування тяжкого перебігу КС у жінок з ендометріозом було обстежено ще 94 жінки, з яких у 52 діагностовано КС на тлі ендометріозу та у 42 – лише ендометріоз. Як модель використано метод покрокового дискримінантного аналізу. Для підтвердження чутливості розробленої прогностичної математичної моделі розраховували відносний ризик (ВР) розвитку КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом у період перименопаузи. Визначено величини двох дискримінантних функцій (f1 i f2), перша з яких виявляла ймовірність настання КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом, а друга – заперечувала подібну можливість. Отримані цифрові дані статистично опрацьовано з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою програми Excel Microsoft Office 2010 із застосуванням для абсолютних чисел критерію Стьюдента, для відносних – методу кутового перетворення Фішера. Різницю між величинами, що порівнювали, вважали вірогідною при р0,05, що відповідало вірогідності 95%. Результати. У результаті оброблення даних визначено 9 головних факторів, що найбільш впливали на ризик розвитку тяжких форм КС у жінок з ендометріозом: стресові ситуації в анамнезі, наявність шкідливих чинників виробництва, вживання алкоголю, паління, тип акцентуації особистості, екологічність умов проживання, наявність тривожності, екстрагенітальні захворювання та хірургічне лікування ендометріозу в анамнезі. Під час аналізу частоти КС з тяжким ступенем перебігу у даної групи пацієнток була підтверджена чутливість математичної моделі – 90,38%: із 52 пацієнток з КС тяжкого ступеня на тлі ендометріозу у 47 виникнення його можна було очікувати з високим або середнім ступенем імовірності (ВР 6,5; ДІ: 2,32–9,98). Це підтверджує високу прогностичну точність даної математичної моделі. Збіг реальних результатів з теоретично очікуваними у групі високого ризику зафіксовано у 93,11%, середнього – у 76,92%, а в групі жінок з низькою імовірністю виникнення даної патології (розвиток КС тяжкого ступеня не було прогнозовано) – у 87,18% випадків. Заключення. Ураховуючи отримані дані, можна стверджувати, що розроблений алгоритм і математична модель прогнозування є високочутливими, і їхнє використання допоможе завчасно виділити групи жінок з високим ризиком розвитку КС тяжкого ступеня на тлі ендометріозу, що надасть можливість у подальшому заздалегідь провести профілактичні заходи з метою запобігання розвитку даної патології.

Дод.точки доступу:
Захаренко, Н. Ф.; Татарчук, Т. Ф.; Коваленко, Н. В.; Ретунська, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Шаповал, О. С.
Терапевтичні вектори лікування ендометріоїдних кіст яєчників [Текст] / О. С. Шаповал // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 83-86. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ (иммунология, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ЭНДОМЕТРИОЗ (лекарственная терапия, осложнения)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА (осложнения)
ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ СИНДРОМЫ (осложнения)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-анамнестичних особливостей пацієнток з оваріальними ендометріомами та удосконалення існуючих алгоритмів ведення пацієнток з ендометріоїдними кістами яєчників. Матеріали та методи. Обстежено 32 пацієнтки віком 18–49 років з ендометріоїдними кістами яєчників (основна група) та 50 здорових жінок (контрольна група). Проведені загальноклінічне обстеження, сонографічне, імунологічне дослідження. Результати. За результатами аналізу даних дослідження у пацієнток встановлено наявність 1-го ступеня недостатності адаптивної ланки імунної системи та 1–2-го ступеня розладів неспецифічної ланки. У 74,51% випадків проводили оперативне лікування зазначеної патології. Як консервативну терапію та у післяопераційний період призначали комплексне лікування імуномодуляторами, препаратами індол-3-карбінолу, КОК з гестагенним компонентом. Заключення. Застосування запропонованої нами комплексної терапії ендометріоїдних кіст яєчників у жінок репродуктивного віку продемонструвало високий показник одужання та низький показник рецидивів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Суслікова, Л. В.
Оптимізація прегравідарної підготовки ендометрія перед наступним циклом лікування методами допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю шляхом застосування процедури ін'єкційного скретчингу [Текст] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 87-91. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (терапия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO (методы)
ЭНДОМЕТРИЙ (повреждения)
ГИСТЕРОСКОПИЯ
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА
Анотація: У статті представлено аналіз даних літератури та результати власних проспективних досліджень застосування методу місцевоі? ятрогенноі? травми із паралельним введенням плазми, збагаченої тромбоцитами, у базальний шар ендометрія у прегравідарній підготовці до лікування методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю та вираженим відставанням розвитку ендометрія. Мета дослідження: визначення оптимального часу для проведення процедури ін’єкційного скретчингу у прегравідарній підготовці перед наступним циклом лікування методами ДРТ у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю та вираженим відставанням розвитку ендометрія. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнток з невдалими спробами лікування методами ДРТ трубно-перитонеального фактора безплідності з вираженим ступенем відставання розвитку ендометрія за абсолютними показаннями. Обстежені були розподіленні на три групи. Група А – 47 пацієнток, в яких під час контрольованої стимуляції суперовуляції під час проведення ДРТ (КСЯ+ЕТ) було виявлено виражене відставання розвитку ендометрія та запропоновано застосування процедури ін’єкційного скретчингу ендометрія на 7-й день циклу стимуляції (ЦС). Група Б – 32 пацієнтки, яким процедуру ін’єкційного скретчингу ендометрія було виконано на 22-й день менструального циклу (МЦ), що передував повторному циклу КСЯ+ЕТ. Група В – 30 пацієнток, яким процедуру ін’єкційного скретчингу ендометрія було виконано на 8-й день МЦ, що передував повторному циклу КСЯ+ЕТ. Результати. Застосування ін’єкційного скретчингу більш ефективне для покращання клінічних наслідків лікування методами ДРТ (КСЯ+ЕТ) у разі вираженої затримки розвитку ендометрія у фолікулярній фазі ЦС на 6–7-й день застосування гонадотропінів. Під час лікування методами ДРТ показник частоти настання вагітності на кожне перенесення ембріонів (ЧНВПЕ) був достовірно нижчим, становлячи 9,4% (3 з 32) у групі Б і 7,1% (2 з 28) – у групі В, ніж ЧНВПЕ у групі А – 27,7% (13 з 47). Частота ранніх репродуктивних втрат становила у групі А 23,1% (3 з 13), у групі Б – 66,7% (2 з 3), у групі В – 50% (1 з 2). Заключення. Під час вивчення оптимального періоду призначення ін’єкційного скретчингу було встановлено, що ін’єкційний скретчинг ендометрія з використанням аутоплазми, збагаченої тромбоцитами, демонструє найкращий показник частоти настання вагітності на кожне перенесення ембріонів та найнижчий показник ранніх репродуктивних втрат, якщо його виконують у фолікулярній фазі циклу стимуляції, на 6–7-й день застосування гонадотропінів.

Дод.точки доступу:
Сербенюк, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Стрелко, Г. В.
Клінічне значення хронічного ендометриту у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у програмі екстракорпорального запліднення [Текст] / Г. В. Стрелко, В. В. Уланова // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 92-97. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (лекарственная терапия, патофизиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ
Анотація: Мета дослідження: визначення частоти виявлення, факторів ризику, діагностичних критеріїв хронічного ендометриту у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників з дослідженням ефективності запропонованих схем лікування даного патологічного стану. Матеріали та методи. Проведено дослідження клінічного значення діагностики хронічного ендометриту у 278 жінок (основна група) зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію яєчників для розроблення індивідуальних підходів до подолання безплідності у даної когорти пацієнток з урахуванням не тільки оваріального резерву, але і стану ендометрія, оціненого за допомогою клінічних, інструментальних та лабораторних методів дослідження, для досягнення успішної імплантації та розвитку вагітності. У контрольну групу увійшли 93 пацієнтки з безплідністю, нормальною оваріальною відповіддю на стимуляцію та відсутністю критеріїв поганих відповідачів. Результати. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці ЕКЗ спостерігалася наявність великого відсотка хронічного ендометриту, що значно ускладнює подолання безплідності. Факторами ризику виникнення даного патологічного стану є перенесені захворювання статевих органів інфекційного генезу в анамнезі, оперативні втручання на органах малого таза, внутрішньоматкові маніпуляції. Діагностичними критеріями хронічного ендометриту у жінок з безплідністю є мікрополіпоз, набряк строми, локальна та дифузна гіперемія ендометрія, виявлені під час гістероскопічного обстеження, та висока експресія маркера проліферації CD-138 за результатами імуногістохімічного дослідження пайпель-біоптату ендометрія. Заключення. Схема лікування хронічного ендометриту першої лінії – доксициклін 100 мг 2 рази на добу, курс – 14 діб, неоміцину В сульфат 35 000 МО, ністатин 100 000 МО – по 1 вагінальній свічці 1 раз на добу 10 діб та диклофенак 100 мг ректально 5 діб – має ефективність у 67,5% випадків. У пацієнток, резистентних до попередньої антибактеріальної терапії, при призначенні схеми лікування другої лінії – цефотаксим 2,0 внутрішньовенно краплинно на 200 мл фізіологічного розчину 1 раз на добу, гентаміцин 80 мг 3 рази на добу внутрішньом’язово, метронідазол 100 мл на добу внутрішньовенно краплинно та диклофенак 100 мг ректально 1 раз на добу протягом 7 діб – ефективність лікування хронічного ендометриту досягала 79,1% випадків.

Дод.точки доступу:
Уланова, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Дубчак, А. Є.
Стресорна реакція у жінок з безплідністю, оперованих на придатках матки у плановому та ургентному порядку [Текст] / А. Є. Дубчак, О. В. Мілєвський, Н. М. Обейд // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 98-101. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (психология, хирургия)
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ (психология, хирургия)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ
Анотація: Мета дослідження: вивчення психоемоційного стану у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки у плановому та ургентному порядку. Матеріали та методи. Було обстежено 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки (основна група). У плановому порядку хірургічне лікування було проведено 76 (63,7%) обстеженим основної групи (1-а група); в ургентному порядку хірургічне лікування було проведено 44 (36,7%) пацієнткам основної групи (2-а група). Залежно від доступу – лапароскопія (ЛС) з використанням монополярної або біполярної електрохірургії була проведена у 54 жінок 1-ї групи та у 24 пацієнток 2-ї групи, а лапаротомія (ЛТ) – у 22 пацієнток 1-ї групи та у 20 – 2-ї групи. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з реалізованою репродуктивною функцією без наявності безплідності (3-я група). Двадцять жінок репродуктивного віку з безплідністю без оперативного втручання увійшли у групу порівняння (4-а група). Результати. Вивчено вплив хірургічного лікування на придатках матки у 120 жінок з безплідністю на психоемоційний стан залежно від плановості оперативного втручання. У жінок, яким було проведено хірургічне лікування в ургентному порядку, виявлено, що виражена депресивність і невротичні прояви тісно пов’язані з порушенням сну, зниженням настрою, плаксивістю, подразливістю. Заключення. Через місяць після оперативного втручання виявлено зниження рівнів депресії, тривожності, нервозності, що свідчить про позитивні зміни у психічному стані пацієнток та покращання стану внутрішнього комфорту у результаті відновлення соматичного благополуччя, підвищення впевненості в собі. Це є результатом косметичного ефекту та органозберігального хірургічного лікування.

Дод.точки доступу:
Мілєвський, О. В.; Обейд, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)