Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2018/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 24
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-24

Романенко, Т. Г.
Папіломавірусна інфекція статевих органів (Клінічна лекція) [Текст] / Т. Г. Романенко, Т. В. Довбня // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, хирургия)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ (терапевтическое применение)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (вирусология, этиология)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ
Анотація: Метою даної лекції є сприяння формуванню у лікаря сучасних уявлень про папіломавірусну інфекцію (ПВІ). У лекції основна увага приділяється питанням епідеміології ПВІ, історії відкриття вірусу папіломи людини та його ролі у розвитку раку шийки матки, патогенезу та стадіям клінічного перебігу ПВІ. Також зроблено акцент на діагностиці та профілактиці ПВІ та рекомендаціях щодо скринінгу у жінок різних вікових груп, розглянуті варіанти лікувальної тактики.

Дод.точки доступу:
Довбня, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сухин, В. С.
Нетипичная мезенхимальная опухоль матки, представленная цистаденомой (Случай из практики. Обзор литературы) [Текст] / В. С. Сухин, О. В. Слободянюк, Л. Д. Скрыпник // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 16-18. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, хирургия)
ЦИСТАДЕНОМА СЕРОЗНАЯ (диагностика, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Кістозні утворення, які виявляють у порожнині малого таза у жінок, як правило, виходять з придатків матки і найчастіше однобічні. Однак вкрай рідко діагностують і серозні цистаденоми матки. Основний метод діагностики – трансвагінальна ехографія, який, однак, не дозволяє провести диференціальну діагностику цистаденом яєчників та матки, у тому числі зі злоякісною патологією. Лікування серозних цистаденом – хірургічне.

Дод.точки доступу:
Слободянюк, О. В.; Скрыпник, Л. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гепатобіліарна патологія у вагітних - акушерські аспекти [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 19-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, эпидемиология)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, эпидемиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, эпидемиология, этиология)
Анотація: В останні роки відзначається підвищення частоти патології гепатобіліарної системи у молодому віці, причому у жінок у 4–7 разів частіше, ніж у чоловіків, що призводить до збільшення числа вагітних із захворюваннями печінки. У зв’язку з цим вивчення особливостей клініки і діагностики захворювань гепатобіліарної системи у вагітних, а також їхнє ведення залишається актуальною проблемою і сьогодні. У статті представлені сучасні дані щодо питань патогенезу, діагностики та лікування гепатобіліарної патології у вагітних, наведені результати статистичного аналізу історій хвороб вагітних з цією патологією.

Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.; Мамчич, В. І.; Чайка, М. О.; Слободян, Ю. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мушак, Н. І.
Профілактика плацентарної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпертензією в умовах йодного дефіциту [Текст] / Н. І. Мушак // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ИОД (дефицит)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (осложнения)
Анотація: У статті представлені результати профілактики плацентарної дисфункції (ПД) у вагітних з артеріальною гіпертензією (АГ) в умовах йодного дефіциту. Мета дослідження: зниження частоти ПД у вагітних в умовах йодного дефіциту на тлі АГ на підставі вивчення особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу, шляхом розроблення та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Було обстежено 100 вагітних, які мешкають в умовах йодного дефіциту. Серед них 70 жінок із АГ, які становлять групу високого ризику щодо розвитку ПД. Усі пацієнтки були розподілені на такі групи: І група – 30 вагітних, які одержували загальноприйняті лікувальнопрофілактичні заходи з метою профілактики ПД; ІІ група – 40 вагітних, які одержували розроблену нами методику профілактики ПД. У контрольну групу увійшли 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту, народжують вперше, без соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи. Результати. У результаті проведених досліджень встановлено, що формування і функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із високим ризиком розвитку ПД характеризується значущим рівнем порушень функціонального стану плода, плаценти на тлі виражених гемодинамічних і ендокринних порушень. Заключення. Використання запропонованої лікувальнопрофілактичної методики дозволяє знизити частоту розвитку плацентарної дисфункції, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, затримки росту плода у вагітних в умовах йодного дефіциту на тлі артеріальної гіпертензії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Прилепская, В. Н.
    Предменструальный синдром и качество жизни женщины. Эффективность фитопрепаратов [Текст] / В. Н. Прилепская, Э. Р. Довлетханова // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 27-30. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Циклодинон
   Мастодинон
MeSH-головна:
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Предменструальный синдром (ПМС) – патологический симптомокомплекс, который значительно снижает качество жизни женщины. Этиология и патогенез его до настоящего времени изучены недостаточно, но определены направления в диагностике, лечении и профилактике, которым необходимо следовать. Лечение ПМС должно быть дифференцированным, учитывающим состояние общего и репродуктивного здоровья женщины, сопутствующие заболевания, степень тяжести ПМС, переносимость терапии и т. д.

Дод.точки доступу:
Довлетханова, Э. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Аналіз показників імунітету у жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим пієлонефритом у поєднанні із запальними захворюваннями органів малого таза залежно від періоду менструального циклу [Текст] / А. В. Руденко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 31-38. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ (иммунология, осложнения, патофизиология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (иммунология, осложнения, патофизиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ (иммунология)
ИММУНИТЕТ
Анотація: У статті наведені результати дослідження місцевого та системного імунітету у 90 жінок репродуктивного віку з гострим неускладненим пієлонефритом у поєднанні із запальними захворюваннями органів малого таза з урахуванням періоду і тривалості менструального циклу. Одержані результати дозволяють стверджувати, що зміни у місцевому імунітеті відіграють суттєву роль у виникненні гострого пієлонефриту, який формується на тлі хронічних запальних захворювань органів малого таза у період з 20-го до 5-го дня менструального циклу, та достовірно прогнозують несприятливий перебіг гострого неускладненого пієлонефриту. Це дає можливість по-новому оцінити принципи профілактики даного захворювання у жінок репродуктивного віку, а також своєчасно і обґрунтовано призначати протирецидивні курси антибактеріальної та імунокоригувальної терапії. Такий підхід дозволить підвищити ефект протирецидивної терапії і зменшити соціально-економічні витрати, пов’язані з лікуванням та реабілітацією жінок репродуктивного віку.

Дод.точки доступу:
Руденко, А. В.; Пасєчніков, С. П.; Ромащенко, О. В.; Самчук, П. О.; Яковенко, Л. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Корнацька, А. Г.
Порівняльна оцінка ефективності медикаментозного та хірургічного менеджменту ранніх репродуктивних втрат [Текст] / А. Г. Корнацька, І. Б. Вовк, О. Трохимович // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 39-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АБОРТ НЕСОСТОЯВШИЙСЯ (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
АБОРТ ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЙ
Анотація: Мета дослідження: проведення порівняльного оцінювання ефективності медикаментозного та хірургічного переривання викидня, що не відбувся, у ранні терміни гестації. Матеріали та методи. Обстежено 100 вагітних із викиднем, що не відбувся, у термінах вагітності 5–9 тиж. У контрольну групу увійшли 30 жінок з одноплідною вагітністю, що нормально розвивається, відповідно до термінів гестації. З метою переривання викидня, що не відбувся, застосовували комбінацію препаратів міфепристон 600 мг перорально та мізопростол 400–800 мг вагінально або сублінгвально з 36–48-годинним інтервалом. Результати. Установлено, що викидень, що не відбувся, поєднується із суттєвим порушенням мікроекології статевих шляхів, частота асоціативних форм бактеріального обсіменіння статевих органів сягала 73% випадків на тлі підвищення частоти діагностики гарднерел (33%), уреаплазм (27%), мікоплазм (21%) та хламідій (18%). Ефективність медикаментозного методу переривання вагітності становила 98%, що відповідало ефективності хірургічного методу. При цьому частота ускладнень була втричі меншою у разі медикаментозного переривання вагітності, що свідчило про безпечність та пріоритетність застосування даного методу з метою збереження репродуктивного здоров’я жінок із ранніми втратами вагітності. Заключення. Медикаментозний метод переривання завмерлої вагітності у ранні терміни є сучасною безпечною альтернативою хірургічному аборту.

Дод.точки доступу:
Вовк, І. Б.; Трохимович, О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Стрелко, Г. В.
Досвід застосування дидрогестерону для підтримки лютеїнової фази у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників [Текст] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА (действие лекарственных препаратов)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO
ЭМБРИОНА ПЕРЕНОС
ФЕРТИЛЬНОСТЬ СТИМУЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ЖЕНСКИЕ (терапевтическое применение)
ДИДРОГЕСТЕРОН (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження. Порівняльна характеристика застосування пероральної форми прогестерону – дидрогестерону та вагінальної форми мікронізованого прогестерону у підтриманні лютеїнової фази менструального циклу у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників з дослідженням їхньої ефективності. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності використання перорального ретропрогестерону – дидрогестерону для підтримання лютеїнової фази менструального циклу у жінок з низькою відповіддю на контрольовану стимуляцію яєчників порівняно із застосуванням вагінальної форми мікронізованого прогестрону за кількістю імплантацій, вагітностей, які настали, та ранніх репродуктивних втрат. Результати. Доведено, що дидрогестерон при пероральному введенні та мікронізований прогестерон при інтравагінальному застосуванні мають високу ефективність у підтриманні лютеїнової фази менструального циклу. В обох досліджуваних групах отримані подібні показники щодо кількості вагітностей, імплантованих ембріонів та відсотка втрат вагітностей з деякою перевагою при застосуванні дидрогестерону, однак із відсутністю статистично вірогідної різниці як у циклах донації ооцитів, так і у лікувальних циклах контрольованої стимуляції яєчників і при кріоперенесенні. Заключення. Ретропрогестерон дидрогестерон має достатньо високу ефективність у рамках використання його для підтримання лютеїнової фази менструального циклу у програмах ДРТ, зокрема у жінок з низькою оваріальною відповіддю на стимуляцію яєчників, а фармакокінетичні властивості дозволяють вживати його перорально, що забезпечує більш зручну та прийнятну форму лікування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шулятицька, С. М.
Особливості клінічної характеристики дівчат-підлітків з тиреоїдною патологією та порушеннями менструальної функції [Текст] / С. М. Шулятицька // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (осложнения, патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ (осложнения, патофизиология)
ЗОБ (осложнения, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ (осложнения, патофизиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (патофизиология, этиология)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу різної тиреоїдної патології на менструальну функцію дівчат-підлітків. Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 81 пацієнтки віком від 14 до 17 років з різною патологією щитоподібної залози (основна група), а також 20 дівчат-підлітків аналогічного віку, у яких була відсутня гінекологічна та соматична патологія (група контролю). Під час уточнення характеру менструальної функції обстежуваних дівчаток виявлено, що порушення менструального циклу спостерігалося у 53 дівчат з патологією щитоподібної залози, які увійшли до I основної групи спостереження, тоді як у 28 підлітків з патологією щитоподібної залози порушень менструального циклу не виявлено, і вони увійшли до II основної групи спостереження. Результати. Під час порівняльного аналізу спостережуваних груп підлітків з тиреоїдною патологією залежно від наявності у них порушення менструального циклу було відзначено суттєві відмінності. Анамнез хворих з патологією щитоподібної залози і порушенням менструального циклу відрізнявся від такого у дівчаток з тиреоїдною патологією та відсутністю порушень менструального циклу за частотою вагітностей у матерів, ускладнених загрозою переривання вагітності; за наявністю у перинатальному анамнезі дистресу плода і асфіксії під час пологів, а також за наявністю у родинному анамнезі патології щитоподібної залози, зокрема еутиреоїдного і дифузного токсичного зоба. Відмінність за структурою патології щитоподібної залози в аналізованих групах дівчаток полягала в основному у високій частоті зустрічальності субклінічного гіпотиреозу при порушенні менструального циклу. В обох порівнюваних групах питому вагу у структурі тиреоїдної патології становив дифузний нетоксичний зоб. У дівчаток з нормальним менструальним циклом друге місце за частотою зустрічальності тиреоїдної патології посідав автоімунний тиреоїдит. Заключення. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Садигов, Ю. М.
Роль інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки [Текст] / Ю. М. Садигов // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 53-55. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКИ БОЛЕЗНИ (микробиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (микробиология, этиология)
АДЕНОМИОЗ (микробиология, этиология)
ЛЕЙОМИОМА (микробиология, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (микробиология, этиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения)
Анотація: Мета дослідження: встановлення ролі інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки. Матеріали та методи. Було обстежено 250 жінок, яких розподілено на п’ять груп. Критерії включення у дослідження: наявність поєднаних гіперпластичних процесів матки – два і більше захворювань (гіперплазія ендометрія, міома матки і аденоміоз), верифікованих морфологічно; фертильний вік (25–45 років). Результати. Установлено, що у хворих з поєднанням гіперплазії ендометрія з міомою матки і аденоміозом є ознаки хронічного запального процесу у тканинах матки. Інфікування тканин ендометрія і міометрія умовно-патогенними мікроорганізмами відзначено у 21,7% жінок з гіперпластичними процесами матки; ураженість ними не лише слизової оболонки, але і міоцитів – у 26,9% пацієнток з міомою матки, у 16,1% – з гіперплазією ендометрія, у 40% – з аденоміозом. Високий середній титр Mycoplasma hominis – 6,12±0,19 КУО/мл (від 104 до 109). Кореляція гіперпластичних захворювань матки зі штамами – мутантами Mycoplasma hominis (r=+0,36; p=0,012). Заключення. Отримані результати дозволяють розглядати інфекційні патогени як кофактори гіперпластичних процесів матки, що патогенетично пов’язані з представникамифлори нижніх відділів генітального тракту і беруть участь у реалізації запального процесу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Паньків, В. І.
Нові рекомендації Американської діабетичної асоціації 2018 року з діагностики та лікування цукрового діабету [Текст] / В. І. Паньків // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 56-60
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА
Анотація: У статті розглядаються окремі аспекти нещодавно опублікованих рекомендацій Американської діабетичної асоціації (ADA) стосовно діагностики, профілактики та лікування цукрового діабету.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Загородня, О. С.
Мінливість деяких показників гомеостазу у динаміці I-II триместрів вагітності [Текст] / О. С. Загородня, С. Ст. Леуш, А. С. Дем'яненко // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 62-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (кровь, метаболизм, патофизиология)
ГЕМОГЛОБИНЫ
ГЕМАТОКРИТ
ГЕМОДИЛЮЦИЯ
БЕЛКИ КРОВИ (метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ
Анотація: У статті викладено особливості динаміки основних показників гомеостазу в процесі прогресування вагітності в аспекті фізіологічного значення гемодилюції, а також залежно від наявності раннього гестозу. Мета дослідження: визначення особливостей показників гомеостазу у І та ІІ триместрах вагітності залежно від наявності раннього гестозу. Матеріали та методи: Обстежено 109 першовагітних, яких було розподілено на дві групи: 58 пацієнток І групи мали прояви раннього гестозу, 51 учасниця ІІ групи мала неускладнений перебіг І триместра вагітності. У всіх вагітних у термінах 10–11 та 20–21 тиж було визначено показники гомеостазу – вміст гемоглобіну, гематокритне число, показники білкового обміну. Результати. Уже наприкінці І триместра вагітності в обох групах спостерігаються ознаки гемодилюції, проте ІІ групу відрізняє більша кількість пацієнток із затримкою цього процесу. У динаміці прогресування вагітності явища гемодилюції наростають, що проявляється зниженням гематокритного числа та незначним зменшенням концентрації загального білка, проте у групі жінок з неускладненим перебігом І триместра вагітності ці зміни є менш вираженими. Заключення. 1. Ранній гестоз не чинить негативного впливу на основні показники гомеостазу, які наприкінці І триместра вагітності не відрізняються від показників групи здорових вагітних. 2. У групі жінок з неускладненим перебігом І триместра вагітності порівняно з жінками, у яких діагностовано ранній гестоз, більш поширеним було явище недостатньої гемодилюції. У термінах 20–21 тиж саме у цій групі виявлено більш високий середній показник гематокриту, що підтверджує концепцію про неадекватну адаптацію до вагітності.

Дод.точки доступу:
Леуш, С. Ст.; Дем'яненко, А. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Ткаченко, А. В.
Біохімічні маркери росту плаценти при багатоплідній вагітності та їхнє прогностичне значення [Текст] / А. В. Ткаченко // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 65-68
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ
ПЛАЦЕНТА (рост и развитие)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (профилактика и контроль)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання прогностичної значущості визначення рівня фактора росту плаценти (PlGF) та його ймовірної ролі у виникненні найбільш поширених гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності. Матеріали та методи. Проведено вивчення інформативності показника фактора росту плаценти (PlGF) у сироватці крові 64 вагітних з багатоплідністю (у 16–22 тиж вагітності) як прогностичного маркера розвитку гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з неускладненим перебігом одноплідної вагітності. Результати. Доведено, що рівень PlGF у сироватці крові у жінок з двійнями істотно нижче (р0,01) порівняно з таким при одноплідній вагітності у випадках розвитку передчасних пологів, плацентарної дисфункції та прееклампсії (?154,23±16,2; ?252,14±23,4; ?315,56±25,2 пг/мл відповідно порівняно з 434,3±14,2 пг/мл), що може слугувати прогностично несприятливим біохімічним критерієм ризику розвитку гестаційних ускладнень і негативних перинатальних наслідків. Заключення. Раннє і поетапне проведення патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції, що включає низькомолекулярні гепарини, низькі дози ацетилсаліцилової кислоти, ангіопротектори, а також санацію і лікування запальних захворювань статевих шляхів, дозволило знизити частоту і ступінь вираженості ускладнень вагітності і сприяло пролонгуванню гестації і поліпшенню перинатальних наслідків у жінок з двійнями.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Гуменна, І. Є.
Корекція змін функціонального стану ендотелію, системи перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у вагітних з артеріальною гіпертензією [Текст] / І. Є. Гуменна, С. М. Геряк, М. І. Швед // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
АНТИОКСИДАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Одним із провідних механізмів розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та формування її ускладнень є порушення функціонування ендотелію судин. Недостатній контроль артеріального тиску (АТ) у вагітних і прогресування симптомів АГ супроводжуються активізацією перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та зниженням активності системи антиоксидантного захисту, наростанням дисфункції ендотелію. Мета дослідження: підвищення ефективності антигіпертензивного лікування у вагітних з хронічною АГ шляхом адекватної корекції активності ПОЛ та порушень функціонального стану ендотелію судин. Матеріали та методи. Обстежено 64 вагітні з хронічною АГ ІІ стадії та 2-го ступеня тяжкості, які перебували у відділенні екстрагенітальної патології на стаціонарному лікуванні у Тернопільському обласному перинатальному центрі «Мати і дитина» у 2015–2017 рр. Усі вагітні з діагностованою хронічною АГ у І, ІІ, ІІІ триместрах отримували профілактичні дози ацетилсаліцилової кислоти (75 мг/добу). Вагітним І групи (22 жінки), починаючи з 20-го тижня вагітності, для стабілізації АТ призначали базову антигіпертензивну терапію, яка включала допегіт 250 мг 4 рази на добу. Пацієнткам ІІ групи (21 жінка) додатково з 30-го тижня призначали небівололу гідрохлорид у дозі 5 мг на добу як високоселективний бета-блокатор ІІІ покоління з вазодилативними властивостями і здатністю модулювати синтез NO ендотелієм судин. У контрольну (ІІІ) групу ввійшла 21 вагітна – умовно здорові жінки з одноплідною вагітністю і без соматичної патології, зіставні за віком і термінами вагітності з пацієнтками І та ІІ груп. Результати. Базове лікування сприяє зниженню АТ та покращанню клінічних показників вагітної та плода, але не нормалізує системи ПОЛ, антиоксидантного захисту та функції ендотелію і тому не попереджує розвитку гемодинамічних ускладнень у вагітних і плода. Включення у комплексне лікування високоселективного бета-блокатора з вазодилативними властивостями за рахунок модуляції синтезу оксиду азоту небівололу гідрохлориду сприяє зниженню активності ПОЛ, підвищенню захисної здатності ферментів антиоксидантної системи, що у кінцевому результаті приводить до нормалізації АТ і попереджує розвиток порушень гемодинаміки у вагітної і плода. Заключення. 1. Артеріальна гіпертензія (АГ) у вагітних супроводжується прогресивною дисфункцією ендотелію судин, яку спричинює суттєвий дисбаланс у функціонуванні системи прооксидантно-антиоксидантного захисту: рівень перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) зростав на тлі зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. 2. Включення у базову терапію вагітних з АГ високоселективного бета-блокатора з вазодилативними властивостями сприяє зниженню активності ПОЛ, підвищенню антиоксидантного захисту, що супроводжується відновленням функції ендотелію судин та нормалізацією АТ і гемодинаміки у системі мати–плацента–плід. Це достовірно демонструють нормалізація показників біофізичного профілю плода та оцінка КТГ плода за шкалою Fisher.

Дод.точки доступу:
Геряк, С. М.; Швед, М. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Профилактика и лечение вульвовагинальных инфекций в постменопаузе [Текст] / Н. К. Никифоровский [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 74-77. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Полижинакс
MeSH-головна:
ВУЛЬВОВАГИНИТ (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
ПОСТМЕНОПАУЗА
Анотація: Цель. Определение эффективности использования лекарственной формы комплексного препарата ПолижинаксВирго в лечении и профилактике вульвовагинальных инфекций в постменопаузе. Пациенты и методы. Проведено рандомизированное когортное исследование, включавшее 68 женщин в постменопаузе с показаниями для санации влагалища. Всем больным выполнено микроскопическое исследование мазка из влагалища, расширенное кольпоскопическое и цитологическое исследование, определение кислотности (рН) влагалищного содержимого. Локальная антибактериальная терапия осуществлялась с использованием Полижинакса-Вирго или Полижинакса в вагинальных капсулах. Оценивалась эффективность лечения и приемлемость формы Вирго на основании субъективных ощущений пациенток и объективной регистрации нежелательных лекарственных реакций. Результаты. На фоне лечения неспецифического кольпита с использованием обеих форм препарата Полижинакс у всех больных отмечена положительная лабораторная динамика (уменьшение лейкоцитарной реакции, снижение рН). При проведении кольпоскопического исследования картина атрофии сохранялась, но уменьшилась кровоточивость, исчезли воспалительные изменения. Эффективность формы Полижинакс-Вирго (18 из 21 – 85,7%) в отношении купирования субъективных симптомов неспецифического кольпита сравнима с аналогичным по составу препаратом в форме вагинальных капсул (16 из 18 – 88,9%) (р0,05). Треть женщин отметили более удобное, по сравнению с вагинальными свечами, использование формы Вирго. Это обусловлено отсутствием дискомфорта, связанного с введением препарата при выраженной сухости слизистой оболочки, а также жидких выделений, присущих другим влагалищным формам препаратов. Заключение. Полижинакс имеет высокую эффективность при лечении неспецифических кольпитов в постменопаузе. Форма Полижинакс-Вирго позитивно оценивается пациентками, что позволяет рекомендовать ее для терапии и профилактики вульвовагинальных инфекций на фоне атрофических изменений влагалища в постменопаузе, особенно для тех пациенток, которые испытывают дискомфорт при введении других влагалищных форм лекарственных препаратов.

Дод.точки доступу:
Никифоровский, Н. К.; Покусаева, В. Н.; Молчанова, Т. В.; Габор, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Диагностическая значимость рентгенологических (радиологических) методов исследования у девочек и женщин с гиперпролактинемией различного генеза [Текст] / А. В. Рзаева [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 78-80. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ (диагностика, рентгенография)
ТУРЕЦКОЕ СЕДЛО (патофизиология, рентгенография)
ГИПОФИЗА НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, патофизиология, рентгенография)
ЖЕНЩИНЫ
ДЕТИ
Анотація: Мета дослідження: визначення інформативності рентгенологічних (радіологічних) методів дослідження у дівчаток і жінок з гіперпролактинемією (ГП). Матеріали та методи. Обстежено 92 дівчинки і жінки з ГП. Дослідження включало клінічні, рентгенологічні, радіологічні та лабораторні методи. Результати. За даними рентгенологічної краніографії у 75% хворих на ГП патологій не виявлено, у 19,6% відзначалися «сумнівні» рентгенологічні ознаки патології турецького сідла: подвоєння контурів сідла, ущільнення твердих мозкових оболонок у лобнотім’яній ділянці, розширення каналів, склерозування турецького сідла, ущільнення твердих мозкових оболонок у задній частині турецького сідла, посилення судинного малюнка у ділянці склепіння черепа. У 5,4% обстежуваних виявлено органічні зміни у ділянці турецького сідла. Наявність «сумнівних» і патологічних рентгенологічних проявів турецького сідла були показаннями для проведення магнітно-резонансної томографії. Заключення. Проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ) дозволило виявити мікроаденому у 4,3% хворих з гіперпролактинемією, макроаденому – в 1,1%, синдром «порожнього» турецького сідла – у 2,2%, що дозволило вважати МРТ високоінформативним методом для діагностики патологічних утворень гіпофіза.

Дод.точки доступу:
Рзаева, А. В.; Султанова, М. Д.; Алиева, Э. М.; Будагова, А. Я.; Аббасова, Ф. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Sexual dysfunctions in women in premenopause [Текст] / O. V. Romashchenko [et al.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 81-84. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ (диагностика, эпидемиология)
ПРЕМЕНОПАУЗА
ДИСПАРЕУНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, психология, терапия)
Анотація: Мета дослідження: встановлення частоти та спектра жіночих сексуальних дисфункцій (ЖСД) у період пременопаузи. Матеріали та методи. Середній вік початку менопаузи в Україні – 48,3 року. Проведено сексологічне та гінекологічне обстеження 37 жінок віком від 46 до 48 років з непорушеним менструальним циклом. Сексологічне обстеження включало: анкетування методом інтерв’ю, оцінювання судинних реакцій статевих органів (допплерографія судин зони клітора на апараті XARIO TOSHIBA, рНметрія піхви) до та після відеоеротичної стимуляції, визначення рівнів естрадіолу (Е2), загального та вільного тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві стероїди (SHBG), індексу вільного тестостерону (FТ) у динаміці. Результати. Диспареунія (21,6%) формувалась протягом 1–2 років на тлі зменшення лубрикації у поєднанні зі зниженням лібідо (18,9%), формуванням вторинної аноргазмії (16,2%) і з дисгармонією взаємостосунків партнерів (18,9%). Під час допплерографії судин зони клітора встановлено швидкість об’ємного кровотоку у спокої – 1,7–2,5 см/с та через 30 хв після відеоеротичної стимуляції – 3,7–4,5 см/с. Зміни швидкості об’ємного кровотоку не відзначено у 16,2% жінок із сексуальними дисфункціями (диспареунія, зменшення сексуального бажання, аноргазмія) – від 0,9 до 1,4 см/с. При використанні вібротесту встановлено зростання больової чутливості ерогенних зон першого порядку у жінок з сексуальними дисфункціями. У пацієнток з сексуальними розладами відзначено зменшення концентрації у крові E2 (в 1,2–1,5 разу) та індексу вільного тестостерону (в 1,3–1,5 разу) порівняно з жінками із непорушеним сексуальним здоров’ям. Лікування жінок з сексуальними дисфункціями базувалось на принципах міждисциплінарного підходу: індивідуальна психотерапія, психотерапія пари, локальне використання естріолвмісних свічок у поєднанні з курсом плазмотерапії. Сексуальну гармонію пари було відновлено. Заключення. Диспареунія є однією з перших ознак генітоуринарних розладів на тлі змін гормонального гомеостазу та потребує своєчасної корекції у пременопаузі. Попередження ЖСД у період пременопаузи повинно бути комплексним із урахуванням змін загального стану, вікових особливостей (у тому числі порушень кліторальної чутливості та вагінальної лубрикації) у жінок та психологічних проблем пари в єдиному ключі.

Дод.точки доступу:
Romashchenko, O. V.; Biloholovska, V. V.; Melnykov, S. M.; Khodzhava, M. M.; Myronenko, N. O.; Babych, O. V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

    Возможности комплексного подхода к диагностике и лечению неспецифического вагинита [Текст] / Н. С. Луценко [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 85-88. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Лименда
   Биоселак
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, микробиология)
Анотація: Неспецифічний вагініт є актуальною медико-соціальною проблемою і посідає провідне місце у структурі причин звернення пацієнток у жіночу консультацію. Мета дослідження: комплексне оцінювання ефективності двоетапної терапії неспецифічного вагініту препаратами Ліменда і Біоселак. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне дослідження ефективності комплексного використання вагінальних супозиторіїв Ліменда (метронідазол з міконазолом) і капсул Біоселак (активні штами лактобактерій) у лікуванні 30 жінок фертильного віку з неспецифічним вагінітом. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з нормоценозом піхви. Результати. Як етіологічний агент неспецифічного вагініту виявлено переважання умовно-патогенних мікроорганізмів кишкового походження (у 46,67% виявлений Enterococcus faecalis, в кожному третьому випадку – Escherichia coli, у 26,67% – Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis, у 16,67% – Streptococcus group B) на тлі повної відсутності (у 40,0%) або низького титру (у 60,0%) лактобацилярної флори. Суб’єктивні прояви дисбіозу піхви супроводжувалися змінами і у психоемоційному стані жінок (підвищення тривожності, погіршення самопочуття, зниження активності і настрою). Використання двоетапної місцевої терапії аеробного вагініту сприяло зникненню клінічних симптомів, нормалізації кольпоскопічної картини і пейзажу вагінального мазка у 100,0% жінок, що дозволило досягти нормоценозу вагінальної екосистеми практично в усіх (96,67%) пацієнток та значно поліпшило їхню якість життя. Заключення. Результати дослідження достовірно свідчать про високу ефективність вагінальних препаратів Ліменда і Біоселак, які необхідно поетапно використовувати для місцевої терапії неспецифічного вагініту.

Дод.точки доступу:
Луценко, Н. С.; Мазур, О. Д.; Евтерева, Е. А.; Потебня, В. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Особливості «антенатального портрета» та спадкового анамнезу у жінок із гіпоменструальним синдромом. Основні чинники зниження репродуктивного потенціалу [Текст] / О. М. Макарчук [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 90-93. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
АМЕНОРЕЯ
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
Анотація: Репродуктивні можливості суттєво залежать від того, як перебігав період пубертатного розвитку майбутньої жінки. Мета дослідження: оцінювання причин порушення становлення менструальної функції та визначення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу у жінок із гіпоменструальним синдромом у пубертатний період. Матеріали та методи. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв’ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан менструальної функції, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 жінок із гіпоменструальним синдромом для оцінювання імовірних чинників розвитку порушення менструальної функції. Результати. Антенатальний період супроводжувався високим відсотком гестаційних ускладнень у матерів: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, народження дітей з низькою масою тіла, шкідливі звички батьків, дистрес плода під час пологів. Індекс соматичних захворювань був високий: більше двох третин пацієнток відзначили в анамнезі хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2% – виявлена коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі переважає клініка передменструального синдрому та альгодисменореї. Запальні процеси статевих органів виявлені у 46,2% випадків, що, без сумніву, збільшує частку пацієнток з абсолютним або відносним ризиком безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози фіксували у 16,7%, за наявності гінекологічної патології – у два рази частіше. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках та спадкову схильність до порушення репродуктивної функції. Заключення. Отримані результати дають можливість класифікувати фактори ризику зниженого репродуктивного потенціалу для жінок із гіпоменструальним синдромом, що дозволяє оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращання репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими факторами, що знижують репродуктивний потенціал, є ускладнений перебіг вагітності їхніх матерів (тяжкі гестози, ускладнені пологи та перинатальні інфекції), особливо на ранніх термінах, оперативні втручання на яєчниках у підлітковому віці, гіпотиреоз та шкідливі звички (куріння). Вагомий вплив здійснюють психоемоційні розлади та стрес-індуковані фактори.

Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.; Островська, О. М.; Вакалюк, Л. М.; Римарчук, М. І.; Околох
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Косей, Н. В.
Ультраструктурні особливості різних клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки [Текст] / Н. В. Косей // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (осложнения, ультраструктура)
ЛЕЙОМИОМА (осложнения, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (осложнения)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ (осложнения)
Анотація: Мета дослідження: вивчення ультраструктурних особливостей будови лейоміоми матки (ЛМ) у випадках ізольованого її росту та поєднаного з патологією грудних та щитоподібної залоз. Матеріали та методи. Було проведено електронно-мікроскопічне дослідження видалених маток 111 жінок з ЛМ. З них: у 36 жінок – з ізольованою ЛМ (І група), у 23 пацієнток – з поєднанням ЛМ та дисгормональних захворювань грудної залози (ДЗГЗ) (ІІ група), у 27 жінок – з поєднанням наведеної вище патології матки і захворювань щитоподібної залози (ІІІ група) та у 25 пацієнток – з поєднанням ЛМ, ДЗГЗ і патології щитоподібної залози (ІV група), яким до радикального втручання за показаннями була проведена гістеректомія. Результати. Виявлені загальні зміни, притаманні ЛМ, на ультраструктурному рівні у формі гіпертрофії гладком’язових клітин з інтенсифікацією в них метаболічних процесів, збільшення синтетичної діяльності клітин та гіперкооперації міоцитів. У разі ізольованого розвитку ЛМ переважали пошкодження органел міоцитів дегенеративно-деструктивного характеру на тлі вираженого перицелюлярного фіброзу, у той час як у разі поєднання міоми та патології грудних або щитоподібної залоз – значне збільшення кількості енергетичних та пластичних органел (мітохондрій, рибосом та ендоплазматичного ретикулума) з гіперкооперацією клітин. У випадках поєднання дисгормональної патології матки, грудних та щитоподібної залоз виявлені найбільш виражені ультраструктурні зміни, які свідчили про інтенсифікацію енергетичного та пластичного обмінів, підвищення синтезу скорочувальних білків та збільшення проліферативного потенціалу клітин разом із поступовими процесами загибелі деяких міоцитів. Заключення. Результати даного дослідження є підставою для розроблення диференційованої тактики ведення лейоміом матки при різних клініко-патогенетичних варіантах її розвитку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)