Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ3/2018/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 24
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-24

Диагностическая значимость рентгенологических (радиологических) методов исследования у девочек и женщин с гиперпролактинемией различного генеза [Текст] / А. В. Рзаева [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 78-80. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ (диагностика, рентгенография)
ТУРЕЦКОЕ СЕДЛО (патофизиология, рентгенография)
ГИПОФИЗА НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, патофизиология, рентгенография)
ЖЕНЩИНЫ
ДЕТИ
Анотація: Мета дослідження: визначення інформативності рентгенологічних (радіологічних) методів дослідження у дівчаток і жінок з гіперпролактинемією (ГП). Матеріали та методи. Обстежено 92 дівчинки і жінки з ГП. Дослідження включало клінічні, рентгенологічні, радіологічні та лабораторні методи. Результати. За даними рентгенологічної краніографії у 75% хворих на ГП патологій не виявлено, у 19,6% відзначалися «сумнівні» рентгенологічні ознаки патології турецького сідла: подвоєння контурів сідла, ущільнення твердих мозкових оболонок у лобнотім’яній ділянці, розширення каналів, склерозування турецького сідла, ущільнення твердих мозкових оболонок у задній частині турецького сідла, посилення судинного малюнка у ділянці склепіння черепа. У 5,4% обстежуваних виявлено органічні зміни у ділянці турецького сідла. Наявність «сумнівних» і патологічних рентгенологічних проявів турецького сідла були показаннями для проведення магнітно-резонансної томографії. Заключення. Проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ) дозволило виявити мікроаденому у 4,3% хворих з гіперпролактинемією, макроаденому – в 1,1%, синдром «порожнього» турецького сідла – у 2,2%, що дозволило вважати МРТ високоінформативним методом для діагностики патологічних утворень гіпофіза.

Дод.точки доступу:
Рзаева, А. В.; Султанова, М. Д.; Алиева, Э. М.; Будагова, А. Я.; Аббасова, Ф. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Sexual dysfunctions in women in premenopause [Текст] / O. V. Romashchenko [et al.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 81-84. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ (диагностика, эпидемиология)
ПРЕМЕНОПАУЗА
ДИСПАРЕУНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, психология, терапия)
Анотація: Мета дослідження: встановлення частоти та спектра жіночих сексуальних дисфункцій (ЖСД) у період пременопаузи. Матеріали та методи. Середній вік початку менопаузи в Україні – 48,3 року. Проведено сексологічне та гінекологічне обстеження 37 жінок віком від 46 до 48 років з непорушеним менструальним циклом. Сексологічне обстеження включало: анкетування методом інтерв’ю, оцінювання судинних реакцій статевих органів (допплерографія судин зони клітора на апараті XARIO TOSHIBA, рНметрія піхви) до та після відеоеротичної стимуляції, визначення рівнів естрадіолу (Е2), загального та вільного тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві стероїди (SHBG), індексу вільного тестостерону (FТ) у динаміці. Результати. Диспареунія (21,6%) формувалась протягом 1–2 років на тлі зменшення лубрикації у поєднанні зі зниженням лібідо (18,9%), формуванням вторинної аноргазмії (16,2%) і з дисгармонією взаємостосунків партнерів (18,9%). Під час допплерографії судин зони клітора встановлено швидкість об’ємного кровотоку у спокої – 1,7–2,5 см/с та через 30 хв після відеоеротичної стимуляції – 3,7–4,5 см/с. Зміни швидкості об’ємного кровотоку не відзначено у 16,2% жінок із сексуальними дисфункціями (диспареунія, зменшення сексуального бажання, аноргазмія) – від 0,9 до 1,4 см/с. При використанні вібротесту встановлено зростання больової чутливості ерогенних зон першого порядку у жінок з сексуальними дисфункціями. У пацієнток з сексуальними розладами відзначено зменшення концентрації у крові E2 (в 1,2–1,5 разу) та індексу вільного тестостерону (в 1,3–1,5 разу) порівняно з жінками із непорушеним сексуальним здоров’ям. Лікування жінок з сексуальними дисфункціями базувалось на принципах міждисциплінарного підходу: індивідуальна психотерапія, психотерапія пари, локальне використання естріолвмісних свічок у поєднанні з курсом плазмотерапії. Сексуальну гармонію пари було відновлено. Заключення. Диспареунія є однією з перших ознак генітоуринарних розладів на тлі змін гормонального гомеостазу та потребує своєчасної корекції у пременопаузі. Попередження ЖСД у період пременопаузи повинно бути комплексним із урахуванням змін загального стану, вікових особливостей (у тому числі порушень кліторальної чутливості та вагінальної лубрикації) у жінок та психологічних проблем пари в єдиному ключі.

Дод.точки доступу:
Romashchenko, O. V.; Biloholovska, V. V.; Melnykov, S. M.; Khodzhava, M. M.; Myronenko, N. O.; Babych, O. V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Возможности комплексного подхода к диагностике и лечению неспецифического вагинита [Текст] / Н. С. Луценко [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 85-88. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Лименда
   Биоселак
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, микробиология)
Анотація: Неспецифічний вагініт є актуальною медико-соціальною проблемою і посідає провідне місце у структурі причин звернення пацієнток у жіночу консультацію. Мета дослідження: комплексне оцінювання ефективності двоетапної терапії неспецифічного вагініту препаратами Ліменда і Біоселак. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне дослідження ефективності комплексного використання вагінальних супозиторіїв Ліменда (метронідазол з міконазолом) і капсул Біоселак (активні штами лактобактерій) у лікуванні 30 жінок фертильного віку з неспецифічним вагінітом. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з нормоценозом піхви. Результати. Як етіологічний агент неспецифічного вагініту виявлено переважання умовно-патогенних мікроорганізмів кишкового походження (у 46,67% виявлений Enterococcus faecalis, в кожному третьому випадку – Escherichia coli, у 26,67% – Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis, у 16,67% – Streptococcus group B) на тлі повної відсутності (у 40,0%) або низького титру (у 60,0%) лактобацилярної флори. Суб’єктивні прояви дисбіозу піхви супроводжувалися змінами і у психоемоційному стані жінок (підвищення тривожності, погіршення самопочуття, зниження активності і настрою). Використання двоетапної місцевої терапії аеробного вагініту сприяло зникненню клінічних симптомів, нормалізації кольпоскопічної картини і пейзажу вагінального мазка у 100,0% жінок, що дозволило досягти нормоценозу вагінальної екосистеми практично в усіх (96,67%) пацієнток та значно поліпшило їхню якість життя. Заключення. Результати дослідження достовірно свідчать про високу ефективність вагінальних препаратів Ліменда і Біоселак, які необхідно поетапно використовувати для місцевої терапії неспецифічного вагініту.

Дод.точки доступу:
Луценко, Н. С.; Мазур, О. Д.; Евтерева, Е. А.; Потебня, В. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ткаченко, А. В.
Біохімічні маркери росту плаценти при багатоплідній вагітності та їхнє прогностичне значення [Текст] / А. В. Ткаченко // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 65-68
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ
ПЛАЦЕНТА (рост и развитие)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (профилактика и контроль)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання прогностичної значущості визначення рівня фактора росту плаценти (PlGF) та його ймовірної ролі у виникненні найбільш поширених гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності. Матеріали та методи. Проведено вивчення інформативності показника фактора росту плаценти (PlGF) у сироватці крові 64 вагітних з багатоплідністю (у 16–22 тиж вагітності) як прогностичного маркера розвитку гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з неускладненим перебігом одноплідної вагітності. Результати. Доведено, що рівень PlGF у сироватці крові у жінок з двійнями істотно нижче (р0,01) порівняно з таким при одноплідній вагітності у випадках розвитку передчасних пологів, плацентарної дисфункції та прееклампсії (?154,23±16,2; ?252,14±23,4; ?315,56±25,2 пг/мл відповідно порівняно з 434,3±14,2 пг/мл), що може слугувати прогностично несприятливим біохімічним критерієм ризику розвитку гестаційних ускладнень і негативних перинатальних наслідків. Заключення. Раннє і поетапне проведення патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції, що включає низькомолекулярні гепарини, низькі дози ацетилсаліцилової кислоти, ангіопротектори, а також санацію і лікування запальних захворювань статевих шляхів, дозволило знизити частоту і ступінь вираженості ускладнень вагітності і сприяло пролонгуванню гестації і поліпшенню перинатальних наслідків у жінок з двійнями.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гуменна, І. Є.
Корекція змін функціонального стану ендотелію, системи перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у вагітних з артеріальною гіпертензією [Текст] / І. Є. Гуменна, С. М. Геряк, М. І. Швед // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
АНТИОКСИДАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Одним із провідних механізмів розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та формування її ускладнень є порушення функціонування ендотелію судин. Недостатній контроль артеріального тиску (АТ) у вагітних і прогресування симптомів АГ супроводжуються активізацією перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та зниженням активності системи антиоксидантного захисту, наростанням дисфункції ендотелію. Мета дослідження: підвищення ефективності антигіпертензивного лікування у вагітних з хронічною АГ шляхом адекватної корекції активності ПОЛ та порушень функціонального стану ендотелію судин. Матеріали та методи. Обстежено 64 вагітні з хронічною АГ ІІ стадії та 2-го ступеня тяжкості, які перебували у відділенні екстрагенітальної патології на стаціонарному лікуванні у Тернопільському обласному перинатальному центрі «Мати і дитина» у 2015–2017 рр. Усі вагітні з діагностованою хронічною АГ у І, ІІ, ІІІ триместрах отримували профілактичні дози ацетилсаліцилової кислоти (75 мг/добу). Вагітним І групи (22 жінки), починаючи з 20-го тижня вагітності, для стабілізації АТ призначали базову антигіпертензивну терапію, яка включала допегіт 250 мг 4 рази на добу. Пацієнткам ІІ групи (21 жінка) додатково з 30-го тижня призначали небівололу гідрохлорид у дозі 5 мг на добу як високоселективний бета-блокатор ІІІ покоління з вазодилативними властивостями і здатністю модулювати синтез NO ендотелієм судин. У контрольну (ІІІ) групу ввійшла 21 вагітна – умовно здорові жінки з одноплідною вагітністю і без соматичної патології, зіставні за віком і термінами вагітності з пацієнтками І та ІІ груп. Результати. Базове лікування сприяє зниженню АТ та покращанню клінічних показників вагітної та плода, але не нормалізує системи ПОЛ, антиоксидантного захисту та функції ендотелію і тому не попереджує розвитку гемодинамічних ускладнень у вагітних і плода. Включення у комплексне лікування високоселективного бета-блокатора з вазодилативними властивостями за рахунок модуляції синтезу оксиду азоту небівололу гідрохлориду сприяє зниженню активності ПОЛ, підвищенню захисної здатності ферментів антиоксидантної системи, що у кінцевому результаті приводить до нормалізації АТ і попереджує розвиток порушень гемодинаміки у вагітної і плода. Заключення. 1. Артеріальна гіпертензія (АГ) у вагітних супроводжується прогресивною дисфункцією ендотелію судин, яку спричинює суттєвий дисбаланс у функціонуванні системи прооксидантно-антиоксидантного захисту: рівень перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) зростав на тлі зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. 2. Включення у базову терапію вагітних з АГ високоселективного бета-блокатора з вазодилативними властивостями сприяє зниженню активності ПОЛ, підвищенню антиоксидантного захисту, що супроводжується відновленням функції ендотелію судин та нормалізацією АТ і гемодинаміки у системі мати–плацента–плід. Це достовірно демонструють нормалізація показників біофізичного профілю плода та оцінка КТГ плода за шкалою Fisher.

Дод.точки доступу:
Геряк, С. М.; Швед, М. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Профилактика и лечение вульвовагинальных инфекций в постменопаузе [Текст] / Н. К. Никифоровский [и др.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 74-77. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Полижинакс
MeSH-головна:
ВУЛЬВОВАГИНИТ (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
ПОСТМЕНОПАУЗА
Анотація: Цель. Определение эффективности использования лекарственной формы комплексного препарата ПолижинаксВирго в лечении и профилактике вульвовагинальных инфекций в постменопаузе. Пациенты и методы. Проведено рандомизированное когортное исследование, включавшее 68 женщин в постменопаузе с показаниями для санации влагалища. Всем больным выполнено микроскопическое исследование мазка из влагалища, расширенное кольпоскопическое и цитологическое исследование, определение кислотности (рН) влагалищного содержимого. Локальная антибактериальная терапия осуществлялась с использованием Полижинакса-Вирго или Полижинакса в вагинальных капсулах. Оценивалась эффективность лечения и приемлемость формы Вирго на основании субъективных ощущений пациенток и объективной регистрации нежелательных лекарственных реакций. Результаты. На фоне лечения неспецифического кольпита с использованием обеих форм препарата Полижинакс у всех больных отмечена положительная лабораторная динамика (уменьшение лейкоцитарной реакции, снижение рН). При проведении кольпоскопического исследования картина атрофии сохранялась, но уменьшилась кровоточивость, исчезли воспалительные изменения. Эффективность формы Полижинакс-Вирго (18 из 21 – 85,7%) в отношении купирования субъективных симптомов неспецифического кольпита сравнима с аналогичным по составу препаратом в форме вагинальных капсул (16 из 18 – 88,9%) (р0,05). Треть женщин отметили более удобное, по сравнению с вагинальными свечами, использование формы Вирго. Это обусловлено отсутствием дискомфорта, связанного с введением препарата при выраженной сухости слизистой оболочки, а также жидких выделений, присущих другим влагалищным формам препаратов. Заключение. Полижинакс имеет высокую эффективность при лечении неспецифических кольпитов в постменопаузе. Форма Полижинакс-Вирго позитивно оценивается пациентками, что позволяет рекомендовать ее для терапии и профилактики вульвовагинальных инфекций на фоне атрофических изменений влагалища в постменопаузе, особенно для тех пациенток, которые испытывают дискомфорт при введении других влагалищных форм лекарственных препаратов.

Дод.точки доступу:
Никифоровский, Н. К.; Покусаева, В. Н.; Молчанова, Т. В.; Габор, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Суслікова, Л. В.
Аналіз ефективності використання естрогенів для корекції стану ендометрія у програмах лікування методами ДРТ [Текст] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 103-108. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (лекарственная терапия, патофизиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
ЭНДОМЕТРИЙ (аномалии, действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ЭСТРОГЕНЫ (терапевтическое применение)
Анотація: У статті оцінено ефективність та проаналізовано доцільність застосування препаратів естрогенів у програмах лікування методами ДРТ за стандартним протоколом (шляхом застосування під час контрольованої стимуляції суперовуляції препаратів естрогенів) і в програмі підготовки до ембріотрансферу вітрифікованих ембріонів у попередніх невдалих спробах (за рахунок збільшення добової дози естрадіолу) для корекції різних ступенів відставання розвитку ендометрія та покращання клінічних наслідків лікування методами ДРТ у пацієнтів з невдалими спробами лікування безплідності з трубно-перитонеальним фактором. Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування естрогенів для корекції різних ступенів відставання розвитку ендометрія та покращання клінічних наслідків у пацієнтів з невдалими спробами лікування безплідності з трубно-перитонеальним фактором у повторних програмах лікування безплідності методами ДРТ: 1) за стандартним протоколом та 2) у програмі підготовки до ембріотрансферу вітрифікованих ембріонів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 283 пацієнтки з невдалими спробами лікування методами ДРТ безплідності з трубно-перитонеальним фактором та різними ступенями відставання розвитку ендометрія. З них у 180 випадках було виявлено помірне відставання розвитку ендометрія та у 103 випадках – виражене відставання розвитку ендометрія. Для корекції різних ступенів відставання розвитку ендометрія під час стандартного протоколу КСЯ та у програмі підготовки до трансферу вітрифікованих ембріонів у пацієнтів застосовували препарати естрогенів. Результати. У програмі лікування методами ДРТ (КС+ЕТ) додаткове використання у ЦС препаратів естрогенів не привело до збільшення товщини ендометрія при відставанні розвитку ендометрія (різних ступенів вираженості) на 7-й день ЦС. Не відзначали поліпшення результатів лікування за показниками ЧНВПЕ і відсотка втрат вагітності у I триместрі. У програмі КРІО-ЕТ поступове збільшення у ЗГТ добової дози естрадіолу з 7-го дня лікувального циклу у хворих з вираженим відставанням розвитку ендометрія не забезпечило збільшення товщини ендометрія до норми. Клінічні наслідки за показниками ЧНВПЕ і частоти ранніх репродуктивних втрат у програмі КРІО-ЕТ істотно поступаються результатам, які спостерігалися у жінок з нормальним розвитком ендометрія. У жінок з помірним відставанням розвитку ендометрія на 7-й день циклу КРІО-ЕТ збільшення дози естрадіолу забезпечило нормалізацію М-ехо. Заключення. У разі відставання розвитку ендометрія буде актуальним поліпшення стану основних систем гомеостазу в ендометрії та усунення відставання розвитку саме ендометрія з вираженим відставанням розвитку.

Дод.точки доступу:
Сербенюк, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Fiscaletti, M.
Важность витамина D в охране здоровья матери и ребенка: глобальная перспектива [Текст] / M. Fiscaletti, P. Stewart, C. F. Munns // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 109-117. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РАХИТ (осложнения, профилактика и контроль, рентгенография, эпидемиология, этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, осложнения, рентгенография)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ
Анотація: Витамин D и кальций являются важными питательными веществами для развития скелета и здоровья костной ткани. Дети и беременные женщины особенно чувствительны к дефициту 25-гидроксивитамина D (ДВD). ДВD, с или без диетического дефицита кальция, может привести к нутритивному рахиту (НР), остеомаляции и нарушениям гомеостаза кальция. Многочисленные исследования связали ДВD с неблагоприятными последствиями для здоровья как у детей, так и у беременных женщин, которые выходят за пределы здоровья костной ткани. ДВD остается важной глобальной проблемой общественного здравоохранения, и необходимо проводить дифференциацию между влиянием ДВD на детей и взрослых. Сообщения о повышении частоты НР продолжают появляться. НР является полностью предотвратимым заболеванием, которое можно было бы искоренить у младенцев и детей во всем мире при адекватной насыщенности витамином D с добавлением кальция. Желание и необходимость создания глобальной системы для предотвращения этой потенциально разрушительной педиатрической болезни не должны вызывать споры. ДВD и НР являются глобальными проблемами общественного здравоохранения, для которых требуется совместный многоуровневый подход для реализации возможных превентивных стратегий. В этом обзоре освещаются история, факторы риска и спорные вопросы, связанные с ДВD во время беременности и детства, с особым акцентом на глобальную профилактику НР.

Дод.точки доступу:
Stewart, P.; Munns, C. F.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Новообразования матки. Клиническое руководство в онкологии [Текст] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 118-129. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Особливості «антенатального портрета» та спадкового анамнезу у жінок із гіпоменструальним синдромом. Основні чинники зниження репродуктивного потенціалу [Текст] / О. М. Макарчук [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 90-93. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
АМЕНОРЕЯ
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
Анотація: Репродуктивні можливості суттєво залежать від того, як перебігав період пубертатного розвитку майбутньої жінки. Мета дослідження: оцінювання причин порушення становлення менструальної функції та визначення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу у жінок із гіпоменструальним синдромом у пубертатний період. Матеріали та методи. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв’ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан менструальної функції, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 жінок із гіпоменструальним синдромом для оцінювання імовірних чинників розвитку порушення менструальної функції. Результати. Антенатальний період супроводжувався високим відсотком гестаційних ускладнень у матерів: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, народження дітей з низькою масою тіла, шкідливі звички батьків, дистрес плода під час пологів. Індекс соматичних захворювань був високий: більше двох третин пацієнток відзначили в анамнезі хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2% – виявлена коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі переважає клініка передменструального синдрому та альгодисменореї. Запальні процеси статевих органів виявлені у 46,2% випадків, що, без сумніву, збільшує частку пацієнток з абсолютним або відносним ризиком безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози фіксували у 16,7%, за наявності гінекологічної патології – у два рази частіше. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках та спадкову схильність до порушення репродуктивної функції. Заключення. Отримані результати дають можливість класифікувати фактори ризику зниженого репродуктивного потенціалу для жінок із гіпоменструальним синдромом, що дозволяє оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращання репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими факторами, що знижують репродуктивний потенціал, є ускладнений перебіг вагітності їхніх матерів (тяжкі гестози, ускладнені пологи та перинатальні інфекції), особливо на ранніх термінах, оперативні втручання на яєчниках у підлітковому віці, гіпотиреоз та шкідливі звички (куріння). Вагомий вплив здійснюють психоемоційні розлади та стрес-індуковані фактори.

Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.; Островська, О. М.; Вакалюк, Л. М.; Римарчук, М. І.; Околох
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Косей, Н. В.
Ультраструктурні особливості різних клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки [Текст] / Н. В. Косей // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (осложнения, ультраструктура)
ЛЕЙОМИОМА (осложнения, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (осложнения)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ (осложнения)
Анотація: Мета дослідження: вивчення ультраструктурних особливостей будови лейоміоми матки (ЛМ) у випадках ізольованого її росту та поєднаного з патологією грудних та щитоподібної залоз. Матеріали та методи. Було проведено електронно-мікроскопічне дослідження видалених маток 111 жінок з ЛМ. З них: у 36 жінок – з ізольованою ЛМ (І група), у 23 пацієнток – з поєднанням ЛМ та дисгормональних захворювань грудної залози (ДЗГЗ) (ІІ група), у 27 жінок – з поєднанням наведеної вище патології матки і захворювань щитоподібної залози (ІІІ група) та у 25 пацієнток – з поєднанням ЛМ, ДЗГЗ і патології щитоподібної залози (ІV група), яким до радикального втручання за показаннями була проведена гістеректомія. Результати. Виявлені загальні зміни, притаманні ЛМ, на ультраструктурному рівні у формі гіпертрофії гладком’язових клітин з інтенсифікацією в них метаболічних процесів, збільшення синтетичної діяльності клітин та гіперкооперації міоцитів. У разі ізольованого розвитку ЛМ переважали пошкодження органел міоцитів дегенеративно-деструктивного характеру на тлі вираженого перицелюлярного фіброзу, у той час як у разі поєднання міоми та патології грудних або щитоподібної залоз – значне збільшення кількості енергетичних та пластичних органел (мітохондрій, рибосом та ендоплазматичного ретикулума) з гіперкооперацією клітин. У випадках поєднання дисгормональної патології матки, грудних та щитоподібної залоз виявлені найбільш виражені ультраструктурні зміни, які свідчили про інтенсифікацію енергетичного та пластичного обмінів, підвищення синтезу скорочувальних білків та збільшення проліферативного потенціалу клітин разом із поступовими процесами загибелі деяких міоцитів. Заключення. Результати даного дослідження є підставою для розроблення диференційованої тактики ведення лейоміом матки при різних клініко-патогенетичних варіантах її розвитку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Дубчак, А. Є.
Причини хірургічного лікування придатків матки та його наслідки у жінок з безплідністю [Текст] / А. Є. Дубчак, О. В. Мілевський, Н. М. Обейд // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 100-102. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ (осложнения, хирургия)
БЕСПЛОДИЕ (хирургия, этиология)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ
Анотація: Мета дослідження: визначення причин та наслідків хірургічного лікування придатків матки у жінок з безплідністю. Матеріали та методи. Обстежені 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки в ургентному та плановому порядку. Результати. За результатами обстеження 76 (63,7%) жінкам основної групи (1-а група) хірургічне лікування було проведено у плановому порядку, 44 (36,7%) пацієнткам основної групи (2-а група) хірургічне лікування було проведено в ургентному порядку. Причинами хірургічного втручання у жінок з безплідністю на придатках матки в ургентному порядку була апоплексія яєчника, порушена позаматкова вагітність, у плановому порядку – доброякісні утворення яєчників, апоплексія яєчника, непорушена трубна вагітність. Заключення. Виявлено погіршення показників оваріального резерву яєчників, який значною мірою залежить від плановості хірургічної терапії і супутнього обсягу оперативного втручання, та психологічну дезадаптацію більшості обстежених пацієнток, хірургічне лікування яким було проведено в ургентному порядку.

Дод.точки доступу:
Мілевський, О. В.; Обейд, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Мушак, Н. І.
Профілактика плацентарної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпертензією в умовах йодного дефіциту [Текст] / Н. І. Мушак // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ИОД (дефицит)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (осложнения)
Анотація: У статті представлені результати профілактики плацентарної дисфункції (ПД) у вагітних з артеріальною гіпертензією (АГ) в умовах йодного дефіциту. Мета дослідження: зниження частоти ПД у вагітних в умовах йодного дефіциту на тлі АГ на підставі вивчення особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу, шляхом розроблення та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Було обстежено 100 вагітних, які мешкають в умовах йодного дефіциту. Серед них 70 жінок із АГ, які становлять групу високого ризику щодо розвитку ПД. Усі пацієнтки були розподілені на такі групи: І група – 30 вагітних, які одержували загальноприйняті лікувальнопрофілактичні заходи з метою профілактики ПД; ІІ група – 40 вагітних, які одержували розроблену нами методику профілактики ПД. У контрольну групу увійшли 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту, народжують вперше, без соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи. Результати. У результаті проведених досліджень встановлено, що формування і функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із високим ризиком розвитку ПД характеризується значущим рівнем порушень функціонального стану плода, плаценти на тлі виражених гемодинамічних і ендокринних порушень. Заключення. Використання запропонованої лікувальнопрофілактичної методики дозволяє знизити частоту розвитку плацентарної дисфункції, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, затримки росту плода у вагітних в умовах йодного дефіциту на тлі артеріальної гіпертензії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

    Прилепская, В. Н.
    Предменструальный синдром и качество жизни женщины. Эффективность фитопрепаратов [Текст] / В. Н. Прилепская, Э. Р. Довлетханова // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 27-30. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Циклодинон
   Мастодинон
MeSH-головна:
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Предменструальный синдром (ПМС) – патологический симптомокомплекс, который значительно снижает качество жизни женщины. Этиология и патогенез его до настоящего времени изучены недостаточно, но определены направления в диагностике, лечении и профилактике, которым необходимо следовать. Лечение ПМС должно быть дифференцированным, учитывающим состояние общего и репродуктивного здоровья женщины, сопутствующие заболевания, степень тяжести ПМС, переносимость терапии и т. д.

Дод.точки доступу:
Довлетханова, Э. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Аналіз показників імунітету у жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим пієлонефритом у поєднанні із запальними захворюваннями органів малого таза залежно від періоду менструального циклу [Текст] / А. В. Руденко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 31-38. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ (иммунология, осложнения, патофизиология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (иммунология, осложнения, патофизиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ (иммунология)
ИММУНИТЕТ
Анотація: У статті наведені результати дослідження місцевого та системного імунітету у 90 жінок репродуктивного віку з гострим неускладненим пієлонефритом у поєднанні із запальними захворюваннями органів малого таза з урахуванням періоду і тривалості менструального циклу. Одержані результати дозволяють стверджувати, що зміни у місцевому імунітеті відіграють суттєву роль у виникненні гострого пієлонефриту, який формується на тлі хронічних запальних захворювань органів малого таза у період з 20-го до 5-го дня менструального циклу, та достовірно прогнозують несприятливий перебіг гострого неускладненого пієлонефриту. Це дає можливість по-новому оцінити принципи профілактики даного захворювання у жінок репродуктивного віку, а також своєчасно і обґрунтовано призначати протирецидивні курси антибактеріальної та імунокоригувальної терапії. Такий підхід дозволить підвищити ефект протирецидивної терапії і зменшити соціально-економічні витрати, пов’язані з лікуванням та реабілітацією жінок репродуктивного віку.

Дод.точки доступу:
Руденко, А. В.; Пасєчніков, С. П.; Ромащенко, О. В.; Самчук, П. О.; Яковенко, Л. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Романенко, Т. Г.
Папіломавірусна інфекція статевих органів (Клінічна лекція) [Текст] / Т. Г. Романенко, Т. В. Довбня // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, хирургия)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ (терапевтическое применение)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (вирусология, этиология)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ
Анотація: Метою даної лекції є сприяння формуванню у лікаря сучасних уявлень про папіломавірусну інфекцію (ПВІ). У лекції основна увага приділяється питанням епідеміології ПВІ, історії відкриття вірусу папіломи людини та його ролі у розвитку раку шийки матки, патогенезу та стадіям клінічного перебігу ПВІ. Також зроблено акцент на діагностиці та профілактиці ПВІ та рекомендаціях щодо скринінгу у жінок різних вікових груп, розглянуті варіанти лікувальної тактики.

Дод.точки доступу:
Довбня, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Сухин, В. С.
Нетипичная мезенхимальная опухоль матки, представленная цистаденомой (Случай из практики. Обзор литературы) [Текст] / В. С. Сухин, О. В. Слободянюк, Л. Д. Скрыпник // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 16-18. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, хирургия)
ЦИСТАДЕНОМА СЕРОЗНАЯ (диагностика, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Кістозні утворення, які виявляють у порожнині малого таза у жінок, як правило, виходять з придатків матки і найчастіше однобічні. Однак вкрай рідко діагностують і серозні цистаденоми матки. Основний метод діагностики – трансвагінальна ехографія, який, однак, не дозволяє провести диференціальну діагностику цистаденом яєчників та матки, у тому числі зі злоякісною патологією. Лікування серозних цистаденом – хірургічне.

Дод.точки доступу:
Слободянюк, О. В.; Скрыпник, Л. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Гепатобіліарна патологія у вагітних - акушерські аспекти [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 19-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, эпидемиология)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, эпидемиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, эпидемиология, этиология)
Анотація: В останні роки відзначається підвищення частоти патології гепатобіліарної системи у молодому віці, причому у жінок у 4–7 разів частіше, ніж у чоловіків, що призводить до збільшення числа вагітних із захворюваннями печінки. У зв’язку з цим вивчення особливостей клініки і діагностики захворювань гепатобіліарної системи у вагітних, а також їхнє ведення залишається актуальною проблемою і сьогодні. У статті представлені сучасні дані щодо питань патогенезу, діагностики та лікування гепатобіліарної патології у вагітних, наведені результати статистичного аналізу історій хвороб вагітних з цією патологією.

Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.; Мамчич, В. І.; Чайка, М. О.; Слободян, Ю. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Садигов, Ю. М.
Роль інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки [Текст] / Ю. М. Садигов // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 53-55. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТКИ БОЛЕЗНИ (микробиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (микробиология, этиология)
АДЕНОМИОЗ (микробиология, этиология)
ЛЕЙОМИОМА (микробиология, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (микробиология, этиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения)
Анотація: Мета дослідження: встановлення ролі інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки. Матеріали та методи. Було обстежено 250 жінок, яких розподілено на п’ять груп. Критерії включення у дослідження: наявність поєднаних гіперпластичних процесів матки – два і більше захворювань (гіперплазія ендометрія, міома матки і аденоміоз), верифікованих морфологічно; фертильний вік (25–45 років). Результати. Установлено, що у хворих з поєднанням гіперплазії ендометрія з міомою матки і аденоміозом є ознаки хронічного запального процесу у тканинах матки. Інфікування тканин ендометрія і міометрія умовно-патогенними мікроорганізмами відзначено у 21,7% жінок з гіперпластичними процесами матки; ураженість ними не лише слизової оболонки, але і міоцитів – у 26,9% пацієнток з міомою матки, у 16,1% – з гіперплазією ендометрія, у 40% – з аденоміозом. Високий середній титр Mycoplasma hominis – 6,12±0,19 КУО/мл (від 104 до 109). Кореляція гіперпластичних захворювань матки зі штамами – мутантами Mycoplasma hominis (r=+0,36; p=0,012). Заключення. Отримані результати дозволяють розглядати інфекційні патогени як кофактори гіперпластичних процесів матки, що патогенетично пов’язані з представникамифлори нижніх відділів генітального тракту і беруть участь у реалізації запального процесу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Паньків, В. І.
Нові рекомендації Американської діабетичної асоціації 2018 року з діагностики та лікування цукрового діабету [Текст] / В. І. Паньків // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 56-60
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА
Анотація: У статті розглядаються окремі аспекти нещодавно опублікованих рекомендацій Американської діабетичної асоціації (ADA) стосовно діагностики, профілактики та лікування цукрового діабету.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)