Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ27/2018/13/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 21
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-21

Стан здоров'я дитячого населення - майбутнє країни (частина 1) [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 11-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ
ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ
ДЕТИ
Анотація: Стаття колективу провідних вчених педіатрів та організаторів педіатричної охорони здоров’я України присвячена вивченню основних тенденцій у стані здоров’я дитячого населення країни за останні 22 роки. Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення України, рівнів малюкової смертності протягом останніх двох десятиліть свідчить про те, що вони залишаються значно вищими від середньоєвропейських показників на тлі прогресивного зменшення чисельності дитячої популяції на 3,16 млн осіб. Поширеність дитячих хвороб в Україні за останні 22 роки зросла на 41 %, захворюваність на дитячі хвороби — на 36 %. Розглянуті шляхи вирішення низки нових соціальних та медико-екологічних проблем, що негативно впливають на здоров’я дітей.

Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.; Волосовець, О. П.; Майданник, О. П.; Березенко, В. С.; Моісеєнко, Р. О.; Виговська, О. В.; Кривопустов, С. П.; Заболотько, В. М.; Аряєв, М. Л.; Абатуров, О. Є.; Крючко, Т. О.; Бекетова, Г. В.; Охотнікова, О. М.; Крамарьов, С. О.; Петренко, В. І.; Шмалько, Н. О.; Щербинська, К. М.; Мозирська, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Абатуров, О. Є.
Експресія мРНК галектину-9 при ожирінні у дітей з поліморфізмами гена лактази [Текст] / О. Є. Абатуров, В. Є. Досенко, А. О. Нікуліна // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 22-28
MeSH-головна:
ГАЛЕКТИНЫ (кровь)
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ (метаболизм)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ (диетотерапия, лекарственная терапия, метаболизм)
ЛАКТОЗЫ НЕПЕРЕНОСИМОСТЬ (диетотерапия, лекарственная терапия)
Анотація: Мета. Вивчення асоціації експресії мРНК галектину-9 (Gal-9) та мальабсорбції лактози при ожирінні у дітей з поліморфізмами (SNP) гена лактази (LCT) та дослідження ефективності лікування лактазної недостатності з використанням препаратів екзогенної лактази. Матеріали та методи. Обстежено 70 дітей з ожирінням (індекс маси тіла 95-го перцентиля), а також 16 дітей без ожиріння віком 6–18 років. Визначено SNP LCT (матеріал для дослідження — венозна кров) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі, експресії мРНК Gal-9 (матеріал для дослідження — букальний епітелій) методом ПЛР у реальному часі зі зворотною транскрипцією, дослідження мальабсорбції лактози за допомогою водневого дихального тесту. Серед дітей з ожирінням першу групу спостереження становили 38 дітей з генотипом С/С 13910, другу групу — 32 дитини з фенотипово ідентичними генотипами С/Т 13910 та Т/Т 13910, р 0,05. У дітей з першої групи спостереження також визначався рівень експресії мРНК Gal-9 та мальабсорбції лактози після використання препаратів екзогенної лактази. Результати. Генотип С/С 13910 реєструвався у 38 (54,3 %), генотип С/Т 13910 — у 22 (31,4 %), генотип Т/Т — у 10 (14,3 %) пацієнтів. Мальабсорбція лактози у дітей з генотипом С/С 13910 становила в середньому 32,7 ± 10,4 рmm, у дітей з генотипами С/Т 13910 — 26,3 ± 4,9 рmm (р 0,05), при генотипі Т/Т 13910 та у дітей без ожиріння була відсутня (р 0,05). Середній рівень експресії мРНК Gal-9 у дітей з генотипом С/С 13910 дорівнював 564,3 ± 32,8 УО ?mRNA Gal-9/mRNA actin, у дітей з генотипами С/Т і Т/Т 13910 — 61,04 ± 15,30 УО ?mRNA Gal-9/mRNA actin, р 0,01. Важливим є той факт, що в підгрупі дітей з генотипом С/С 13910 і мальабсорбцією лактози (n

Дод.точки доступу:
Досенко, В. Є.; Нікуліна, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Взаємозв'язки порушень біохімічного й імунологічного гомеостазу у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з урахуванням тривалості захворювання [Текст] / Н. С. Шевченко [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 29-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ (иммунология, метаболизм)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ (метаболизм)
ИММУНИТЕТ
Анотація: Актуальність. Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) належить до довічних патологічних станів. Тому актуальними є дослідження, що вивчають закономірності його розвитку, функціонування метаболічних систем, розвиток дистрофічних змін на тлі запального процесу. Мета. Вивчення особливостей метаболізму сполучнотканинних структур відповідно до стану імунного гомеостазу на етапах еволюції ЮРА у хворих дитячого віку. Матеріали та методи. Вивчено особливості структурного складу компонентів сполучної тканини, вмісту мікроелементів, імунологічного гомеостазу у дітей із ЮРА. Проаналізовано 355 клінічних спостережень хворих на ЮРА з урахуванням ретро- і проспективних досліджень за 2012–2016 роки. Клінічна група становила 117 хворих на суглобову форму віком від 2 до 18 років (у середньому 6,0 ± 0,5 року). Результати. Дослідження імунного статусу визначило зниження рівня Т-загальних лімфоцитів (р 0,001), Т-лімфоцитів-хелперів (р 0,001), Т-супресорів/цитотоксичних (р 0,001), підвищення імунорегуляторного індексу (р 0,05), зменшення бактерицидної активності нейтрофілів (р 0,001), збільшення показників тесту з нітросинім тетразолієм і зниження показника індексу стимуляції нейтрофілів (р 0,001), підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (р 0,001). Аналіз умісту прозапальних цитокінів довів підвищення рівня інтерлейкіну-1 (р 0,05) та інтерлейкіну-6. Визначено залежність імунологічних показників від тривалості хвороби. Встановлено підвищення вмісту хондроїтин-4- та -6-сульфатів, кератан- і дерматансульфатів крові. Найбільші відхилення відзначались на перших етапах розвитку хвороби, що, безперечно, пов’язано з активністю патологічного процесу до призначення протизапального лікування або на перших етапах його отримання. У віддалені періоди захворювання відбувається зменшення рівня загальних глікозаміногліканів, хондроїтин-4- та -6-сульфатів, сповільнення екскреції уронових кислот (рt 0,05). Аналіз змін у вмісті неорганічних компонентів залежно від тривалості хвороби виявив незначне зниження втрати організмом фосфору у період 3–5 років ЮРА. Аналіз відхилень імунобіохімічних співвідношень на різних етапах еволюції патологічного процесу виявив зміни кількості та характеру взаємозв’язків між показниками сполучнотканинного метаболізму й імунологічного гомеостазу. Висновки. Висока активність захворювання є основним предиктором розвитку дистрофічних змін, що підтверджується численними кореляційними взаємозв’язками показників обміну сполучної тканини та імунологічних параметрів. Найбільш несприятливими періодами є перші 1,5 року і через 3–5 років від початку захворювання. Виявлені зміни є підставою для проведення медикаментозної корекції біохімічного складу сполучнотканинних структур з метою профілактики розвитку вторинних дистрофічних змін в уражених суглобах у дітей з ЮРА, а також можуть відображати недостатню ефективність проведеного лікування та збереження субклінічної активності запалення.

Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.; Лебец, І. С.; Кашкалда, Д. А.; Неліна, І. М.; Зайцева, Є. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Скорочення тривалості синдрому астенії у дітей, що розвинулась на тлі гострих респіраторних захворювань, з використанням метаболічної терапії препаратом Кардонат [Текст] / Т. В. Стаєва [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кардонат
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (метаболизм, осложнения, патофизиология)
АСТЕНИЯ (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Актуальність. Кардонат — унікальний комплексний препарат, що чинить протиастенічну, імуностимулюючу й кардіопротекторну дію. Завдяки наявності в його складі необхідних для організму коферментів вітамінів групи В (кобамамід, кокарбоксилаза, піридоксал-5-фосфат), а також амінокислот карнітину і лізину він сприятливо впливає на прискорення відновлювальних реакцій на тлі гострої респіраторної інфекції в дітей. Матеріали та методи. У роботі наведені результати спостереження 50 дітей віком від 6 до 10 років, які були госпіталізовані з діагнозом гострого простого бронхіту. Методом випадкової вибірки діти були розподілені на дві групи. В основній групі діти поряд зі стандартним лікуванням з першого дня терапії приймали препарат Кардонат (згідно з інструкцією). Діти контрольної групи отримували стандартну терапію, тривалість якої обмежувалася гострим періодом захворювання. Дітям обох груп було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження в гострому періоді, на етапі реконвалесценції (7-й день) і на 30-й день від початку захворювання. Оцінювалися клінічні прояви астеновегетативного синдрому (за шкалою MFI-20), гематологічний показник неспецифічної імунної активності (індекс «лейкоцити — швидкість осідання еритроцитів» (ЛШОЕ)), що свідчить про інтенсивність запального процесу, метаболічні зміни (наявність кетонів сечі, коефіцієнт «лактат/піруват сироватки крові»), а також зміни електрокардіограми (інтервал RR, RS-T, зубець T), що вказує на інтоксикацію та порушення енергетичного обміну. Результати. Під час аналізу отриманих даних відмічено вірогідний регрес ознак загальної інфекційної астенії та її показників за субшкалами «зниження мотивації», «психічна астенія» вже на етапі реконвалесценції (з 72,3 ± 4,0 до 47,8 ± 3,3, р 0,01) в основній групі, на той час як у контрольній групі спостерігалася лише тенденція до покращання результатів, а вірогідна різниця з вихідними даними досягнута лише на 30-й день (51,4 ± 2,7, р 0,01) порівняно з основною групою, де на 30-й день показник загальної інфекційної астенії знизився з 72,3 ± 4,0 до 25,5 ± 5,0, р 0,01. Результатом впливу метаболічної корекції в основній групі також стало значне зниження ендогенної інтоксикації, відновлення енергетичного обміну імунної системи, підвищення функціональних можливостей її клітинної ланки, що демонструвало відновлення показника ЛШОЕ, нормалізація електрокардіографічних показників, коефіцієнта «лактат/піруват» на 30-ту добу в основній групі, на той час як у контрольній групі спостерігалася лише тенденція до позитивної динаміки регресу досліджуваних показників. Висновки. З огляду на ефективність метаболічної корекції препаратом Кардонат гострих інфекційних захворювань респіраторного тракту в дітей, розпочатої з першого дня терапії, що підтверджено відновленням лабораторно-інструментальних показників, зниженням рівня астенії під час гострого інфекційного процесу, визначається оптимальна тривалість терапії препаратом Кардонат не менше від 30 днів для досягнення повної компенсації метаболічного обміну та відновлення енергетичних процесів імунної системи.

Дод.точки доступу:
Стаєва, Т. В.; Браткова, Л. Б.; Прохорова, С. В.; Рижикова, Т. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сучасні можливості препарату Кардонат у комплексній терапії гострих вірусних інфекцій: досвід фахівця [Текст] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 45-48
Рубрики: Кардонат
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Речкина, Е. А.
    Опыт применения комбинированной терапии препаратами Тос-Май и Лангес у детей с острыми неспецифическими заболеваниями органов дыхания инфекционно-воспалительного характера [Текст] / Е. А. Речкина, В. А. Стриж // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 51-57. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Тос-Май
   Лангес
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, патофизиология)
КАШЕЛЬ (лекарственная терапия)
ДЕТИ
Анотація: Респіраторна патологія посідає провідні позиції в педіатричній практиці. Лікування кашлю як клінічного симптому захворювань цієї групи вимагає підвищеної уваги лікарів. З урахуванням різноманіття причин виникнення кашлю необхідний індивідуалізований підхід до диференційної діагностики та раціонального призначення протикашльової терапії. У статті подані результати клінічного вивчення ефективності та переносимості поетапної терапії кашлю препаратами Тос-Май і Лангес при гострих респіраторних захворюваннях.

Дод.точки доступу:
Стриж, В. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пріоритетність застосування фітопрепаратів у лікуванні вірусних респіраторних інфекцій у дітей [Текст] / Т. О. Крючко [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 59-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Папалор
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. На сьогодні понад 80 % населення планети використовують лікарські препарати рослинного походження. Комплексно впливаючи на організм, вони реалізують декілька лікувальних ефектів. На підставі чітких наукових критеріїв, даних клінічних випробувань підтверджена ефективність і добра переносимість препаратів на основі Pelargonium sidoides. Мета: вивчення клінічної ефективності та безпечності рослинного препарату Папалор (Pelargonium sidoides) у лікуванні дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Матеріали та методи. У клінічне дослідження було включено 67 хлопчиків і 53 дівчинки віком від 1 до 12 років із діагнозом ГРВІ. Усі діти були розподілені на три вікові підгрупи: 1–2, 3–5 та 6–12 років. Пацієнти основної групи (n = 60) приймали препарат Папалор, пацієнти контрольної групи (n = 60) одержували лише симптоматичне лікування. Серед хворих на ГРВІ частка дітей віком 3–5 років була найбільшою. Нозологічні прояви гострого респіраторного вірусного захворювання спостерігались у вигляді назофарингіту, гострого бронхіту та риносинуситу. У рамках дослідження було проведено 3 контрольні візити. Результати. Аналіз загальних критеріїв ГРВІ виявив, що середня тривалість лихоманки у хворих в основній групі становила 2,7 дня, у контрольній — 3,4 дня, симптомів інтоксикації — 2,2 і 2,9 дня відповідно. Катаральні явища (нежить, кашель, біль у горлі) у хворих основної групи в середньому тривали 4,2 дня, у контрольній — 4,6 дня. Понад 60 % пацієнтів обох груп мали прояви гострого бронхіту. На початку лікування середній рівень показника шкали тяжкості бронхіту (Bronchitis severity score, BSS) в обох групах був практично однаковим. Уже через 3–5 днів спостерігалась вірогідна різниця на користь основної групи (p 0,001), а на кінець лікування (7-й день) вона була ще більш вираженою. З моменту початку терапії і до її завершення індекс BSS покращився на 7,4 ± 1,8 у групі, що отримувала Pelargonium sidoides, порівняно з показником 5,2 ± 1,7 у дiтей групи контролю. Висновки. Проведене клінічне дослідження ефективності препарату Папалор на основі Pelargonium sidoides у лікуванні ГРВІ у дітей дозволило отримати клінічно вірогідні результати. Виражений противірусний, помірний бактеріостатичний ефекти, а також мукоциліарні, протизапальні та імуномодулюючі властивості препарату Папалор дозволяють застосовувати його як у комплексному лікуванні, так і в монотерапії.

Дод.точки доступу:
Крючко, Т. О.; Абатуров, О. Є.; Ткаченко, О. Я.; Токарева, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Няньковський, С. Л.
Харчова поведінка та якість життя школярів старших класів м. Львова [Текст] / С. Л. Няньковський, О. Р. Садова // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 66-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ
ШКОЛЬНИКИ
ПОДРОСТКИ
Анотація: Актуальність. Негативна динаміка захворюваності дитячого населення та щорічне її збільшення свідчать про необхідність посилення уваги до проблеми, передусім до забезпечення дієвого профілактичного компонента. Аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров’я займає провідні позиції. Мета дослідження — вивчення особливостей способу життя, харчової поведінки школярів старших класів та їх впливу на основні показники якості життя. Матеріали та методи. Спосіб життя та харчову поведінку 80 здорових дітей віком 14–17 років було вивчено за допомогою анкети, що містила питання про сімейний анамнез, житлово-побутові умови, харчування та режим дня. Для оцінки основних параметрів якості життя було використано опитувальник MOS SF-36. Результати. Аналіз опитування показав, що 45 % дітей щоденно вживають м’ясні продукти промислового виробництва. Страви з риби в щоденному раціоні дітей наявні лише в 13,8 % випадків. Молоко і молочні продукти відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини опитаних дітей (35 %). Виявлено високий відсоток вживання підлітками слабоалкогольних напоїв (15 %). З’ясовано, що 45 % дітей проводять більше 3 годин на день за комп’ютером або біля телевізора, лише 22,5 % гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу. Показники якості життя були вірогідно вищі за шкалою життєздатності в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день. У дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності, значення за шкалою психологічного здоров’я і шкалою життєздатності. Відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше). У школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники якості життя за шкалою психологічного здоров’я і шкалою загального здоров’я. У дітей із тривалістю нічного сну 8 годин відзначена вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою емоційного функціонування (р 0,05). Висновки. Раціон харчування сучасних школярів не відповідає встановленим нормативам. Це може бути фактором ризику гастродуоденальної патології в майбутньому, тому потребує систематичної корекції. Крім раціонального харчування, чинниками, що впливають на самопочуття та психоемоційний статус школярів, є дозовані фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та обмежене користування комп’ютером. Оцінка якості життя є простим та інформативним методом комплексного вивчення стану здоров’я школярів і може бути рекомендована до широкого застосування в педіатрії.

Дод.точки доступу:
Садова, О. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пічкур, Н. О.
Класична галактоземія: особливості діагностики та лікування [Текст] / Н. О. Пічкур, Н. В. Ольхович, Я. І. Дороніна // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 74-84. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГАЛАКТОЗЕМИИ (диагностика, диетотерапия)
Анотація: Актуальність. Галактоземія І типу, або класична галактоземія (КГ), — найбільш тяжка форма спадкових порушень обміну вуглеводів, зокрема галактози. Галактоземія не включена до програми масового неонатального скринінгу в Україні. КГ характеризується неспецифічністю дебютних симптомів, супроводжується високими показниками смертності у неонатальному періоді. Актуальними є питання ранньої діагностики та лікування КГ за відсутності програми масового неонатального скринінгу в Україні. Мета. Аналіз клініко-лабораторних, молекулярно-генетичних особливостей КГ; визначення комплексу клінічних симптомів щодо формування селективних груп пацієнтів для призначення дієтотерапії та проведення лабораторної діагностики; розробка поетапної схеми ефективної ранньої діагностики та лікування пацієнтів при КГ за відсутності масового неонатального скринінгу з метою запобігання інвалідизації хворих, зниження показника дитячої смертності. Матеріали та методи. Впродовж 2014–2017 рр. у Центрі орфанних захворювань обстежено 317 пацієнтів із діагнозом «гепатит невизначеного генезу». Вік хворих — від 3 днів до 16 років. Хлопчиків було 145 (45 %), дівчаток — 172 (55 %). У всіх пацієнтів відзначена полісиндромна клінічна картина з переважним ураженням печінки. В усіх пацієнтів визначали активність ферменту GАLT в еритроцитах периферичної крові, проводили ДНК-дослідження з метою виявлення мажорних мутацій у гені GАLT. Всі хворі були обстежені на наявність вірусних гепатитів. За результатами біохімічного дослідження визначали рівень печінкових трансаміназ, лужної фосфатази, білірубіну, показники згортання крові. Також проводили тандемну мас-спектрометрію з метою виявлення порушень обміну амінокислот, органічних кислот і мітохондріального бета-окислення жирних кислот. У 5 пацієнтів за наявності припущення про глікогеноз проведене кількісне визначення глікогену у біоптаті печінки. Результати. Діагноз КГ підтверджений у 15 (4,7 %) з 317 пацієнтів: у 9 хлопчиків і 6 дівчаток віком від 14 діб до 15 років. У 13 (86,7 %) дітей клінічний діагноз КГ встановлений у середньому через 47 ± 15 діб життя. У 2 пацієнтів КГ діагностована у віці 2 і 15 років. У всіх пацієнтів активність ферменту GALT в еритроцитах була знижена і становила 0,08–5,8 Од/г Hb, у середньому 3,3 ± 1,6 Од/г Hb (в нормі 10 Од/г Hb). Молекулярно-генетичний аналіз проведений у 14 (93,3 %) пацієнтів. У 5 хворих виявлений гомозиготний генотип за Q188R, в одного — за K285N, у 6 — гетерозиготний генотип за двома мажорними мутаціями (Q188R/K285N), в одного пацієнта виявлений генотип був р.Y209S/р.K285N, ще в одного — виявлена мутація р.K285N тільки в одній алелі. Отже, у 14 пацієнтів досліджені 28 алелей у гені GALT, ідентифіковані 27 мутацій: Q188R — у 57 % спостережень, K285N — у 36 %, р.Y209S — у 3 % (виявлена в одного пацієнта в одній алелі). В цілому мутації Q188R і K285N виявляли з частотою 93 %, що свідчить про високий рівень їх мажорності в українській популяції. Жовтяниця виявлена у 93 % хворих, гепатомегалія — у 80 %, диспептичний синдром — у 87 %. Катаракта була діагностована у 6 (40 %) пацієнтів, в усіх спостереженнях поєднана з неврологічними симптомами. Ураження нервової системи (спастичний тетрапарез, дистонія, тремор, когнітивна недостатність, дизартрія, затримка мовленнєвого розвитку) відзначені у 7 (21,8 %) хворих при КГ. Померли 4 (26,7 %) з 15 пацієнтів віком від 20 днів до 2,5 місяця. За даними клініко-генеалогічного аналізу у родинах хворих на КГ виявлено часті випадки ранньої смерті дітей (віком до 14 тижнів) унаслідок печінкової недостатності. У неонатальному періоді померли 4 дітей із трьох родин з обтяженим анамнезом. У цілому в родинах наших пацієнтів померли 8 (42,1 %) із 19 дітей з аналогічними клінічними симптомами. Лікування всім пацієнтам призначали з суттєвим запізненням, у середньому на 44-й день. Запропоновано схему діагностично-лікувальних заходів у пацієнтів селективної групи. Висновки. КГ — загрозливе для життя захворювання, що характеризується ураженням клітин печінки, диспептичним синдромом, сепсисом і спричиняє високий рівень смертності немовлят у неонатальному періоді. В цілому мутації Q188R і K285N виявлені у 93 % спостережень, що свідчить про високий рівень їх мажорності в українській популяції. Всі немовлята з жовтяницею, зумовленою гіпербілірубінемією, за наявності гепатомегалії, диспепсії, порушень згортання крові, високого рівня трансаміназ мають бути обстежені щодо КГ і негайно переведені на безлактозну дієту до отримання остаточних результатів лабораторної діагностики.

Дод.точки доступу:
Ольхович, Н. В.; Дороніна, Я. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Вакуленко, Л. І.
Дисметаболічна нефропатія як фактор ризику розвитку пієлонефриту в дітей [Текст] / Л. І. Вакуленко // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 85-89. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ (этиология)
УРОЛИТИАЗ (осложнения)
ГИПЕРОКСАЛУРИЯ (осложнения)
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. Дисметаболічні нефропатії (ДН) сприяють розвитку сечокам'яної хвороби у дітей, виникненню інфекції сечовидільної системи та розвитку вторинного пієлонефриту, тубулоінтерстиціальних змін в нирках. Мета. Аналіз частоти та структури ДН як фактора ризику формування пієлонефриту у дітей. Матеріали та методи. Проведено аналіз 297 випадків у дітей із дисметаболічними нефропатіями. Всім дітям було здійснено загальноклінічне обстеження, ультразвукову діагностику сечовидільної системи, лабораторне обстеження. Результати. Спостерігалося значне переважання чисельності дівчаток (72,6 %) у порівнянні з хлопчиками (27,4 %). У 88,1 % дітей переважали оксалатні нефропатії, що реєструвалися ізольовано. Значно рідше зустрічалися фосфатні й уратні ДН, як ізольовано, так і в поєднанні з оксалатними нефропатіями. Звертало на себе увагу збільшення чисельності дітей із ДН з віком. Питома вага оксалатних, фосфатних і уратних ДН з віком у дітей суттєво не змінювалася та була приблизно однаковою в усіх вікових групах. У 73 % випадків ДН поєднувалися з інфекційно-запальними захворюваннями сечовидільної системи. Так, більше ніж дві третини дітей (68,9 %) мали пієлонефрит. У половини дітей раннього віку відзначалося поєднання ДН з гострим пієлонефритом. Поступово з віком питома вага гострого пієлонефриту зменшувалася та кількість випадків хронічного пієлонефриту (в групі хворих віком 11–17 років він реєструвався у 58,3 % дітей) збільшувалася. Досліджено поширення ДН серед дітей Дніпропетровської області у зв’язку з місцем проживання. Висновки. Серед дитячої популяції відзначається висока частота ДН, серед яких переважають ізольовані оксалатно-кальцієві нефропатії. Ризик розвитку ДН зростає пропорційно віку дитини. Виявлення ДН у дітей перших років життя, особливо у дівчаток, повинне розглядатись як фактор ризику інфекційно-запальних захворювань сечовидільної системи. Найчастіше ДН реєструються у великих промислових центрах області, що є екологічно забрудненими.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Больбот, Ю. К.
Рівень забезпеченості вітаміном D та особливості продукції IFN-? і IL-4 у дітей раннього віку з повторним бронхообструктивним синдромом [Текст] / Ю. К. Больбот, К. К. Годяцка, Т. А. Бордій // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 90-98. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ (диагностика, иммунология, кровь, патофизиология)
БРОНХИТ (диагностика, иммунология, кровь, патофизиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (осложнения)
ИНТЕРФЕРОН-ГАММА
ИНТЕРЛЕЙКИН-4
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета: вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-?) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Матеріали та методи. Обстежені 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років з клінічним діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (J20), які були розподілені на дві групи (I група — 60 дітей з епізодичним БОС, II група — 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 місяців до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульсоксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2–3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-?, IL-4 методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів «ІФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Російська Федерація) та загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р 0,05. Результати. Більшість пацієнтів із повторним перебігом захворювання (56,7 %) мали 4 епізоди БОС за останні 12 місяців. Аналіз анамнестичних показників, у тому числі алергологічного анамнезу, не виявив суттєвих відмінностей між групами (p 0,05). У 78,3 % пацієнтів II групи був негативний API. Тяжкий перебіг БОС удвічі частіше реєструвався серед дітей II групи порівняно з I групою (23,3 і 10,0 % відповідно, ?2 = 4,50, р = 0,034). Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові у дітей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p 0,001). Рівень забезпеченості VD у 75 % дітей II групи відповідав критеріям дефіциту, тоді як у I групі даний показник становив 6,6 % (?2

Дод.точки доступу:
Годяцка, К. К.; Бордій, Т. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Квашніна, Л. В.
Особливості кальцієвого гомеостазу в дітей шкільного віку [Текст] / Л. В. Квашніна // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кальцикер
MeSH-головна:
ГИПОКАЛЬЦИЕМИЯ (лекарственная терапия, осложнения)
КАЛЬЦИЙ (метаболизм, терапевтическое применение, физиология)
КАЛЬЦИЙ ПИЩЕВОЙ (метаболизм)
ДЕТИ
ШКОЛЬНИКИ
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия, осложнения)
Анотація: У статті висвітлені питання фізіологічної ролі кальцію в дитячому організмі в різні вікові періоди, наведені дані про еволюцію фармакологічних препаратів кальцію та їх дію. На підставі результатів власних досліджень показано, що в здорових дітей шкільного віку на тлі харчового дефіциту кальцію в критичні періоди розвитку виникають гіпокальціємія та D-гіповітаміноз, що спричиняє дисгармонічний розвиток, появу низки захворювань. Для корекції цих станів може використовуватися препарат Кальцикер.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Абатуров, А. Е.
Антигистаминные препараты при лечении аллергического ринита у детей [Текст] / А. Е. Абатуров, Е. Л. Кривуша, В. Л. Бабич // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 109-120. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дезлоратадин
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ (терапевтическое применение)
ДЕТИ
Анотація: В огляді літератури подані сучасні відомості щодо клінічної ефективності, безпеки та переносимості класичного представника другого покоління H1-антигістамінних препаратів дезлоратадину при лікуванні алергічного риніту в дітей. Для написання статті здійснювався пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar. Надана коротка характеристика фармакокінетики та фармакодинаміки дезлоратадину, що є потужним і селективним щодо H1-рецепторів зворотним агоністом із найтривалішим періодом напіврозпаду, який не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і не має седативної дії. Акцентовано увагу на здатності дезлоратадину не тільки ефективно пригнічувати гістамінасоційовані клінічні прояви алергічного риніту, але й пригнічувати активність запального процесу за рахунок зниження активності фактора транскрипції NF-kB. У наукових дослідженнях показана висока ефективність дезлоратадину в купіруванні клінічних проявів алергічного риніту в дітей та вказано на хороший профіль безпеки під час його використання.

Дод.точки доступу:
Кривуша, Е. Л.; Бабич, В. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Пластичний бронхіт: клінічне спостереження [Текст] / М. О. Гончарь [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 121-125. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БРОНХИТ (диагностика, патофизиология, рентгенография)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ (диагностика, патофизиология, рентгенография)
БРОНХИ (патофизиология)
ДЕТИ
Анотація: Публікація присвячена поглибленому розгляду етіології, патогенезу, діагностики та лікування рідкісного захворювання бронхів — пластичного бронхіту. Пластичний бронхіт формується частіше у дітей з уродженими вадами серця після проведення паліативної операції Фонтена (1–4 %), рідше — після оперативного втручання з приводу тетради Фалло, постопераційного хілотораксу або асциту, реконструктивних операцій; а також бронхоектатичної хвороби, бронхіальної астми, туберкульозу, муковісцидозу, хронічного бронхіту, трансплантації легень, грипу H1N1, серцевої недостатності, ревматоїдного артриту чи амілоїдозу. Ідея написання статті виникла під час клінічного спостереження дівчинки п’яти років, яка була госпіталізована в стаціонар з ознаками прогресуючої гіпоксії, задишки та нав’язливого нападоподібного кашлю; при бронхоскопії у неї виявлені пластичні зліпки. Діагностичний пошук захворювання, для якого притаманні такого роду зліпки, показав обмеженість інформації в світових літературних джерелах. Україномовних публікацій, присвячених даному захворюванню, нами не знайдено. Авторами проведений огляд сучасної світової літератури, наведені критерії діагнозу, сучасна класифікаційна система пластичного бронхіту, заснована на гістології зліпків; наведені ефективні методики діагностики та диференційної діагностики захворювань-тригерів пластичного бронхіту. Клінічне спостереження ілюстровано фотографіями зліпків бронхів, результатами рентгенографії та комп’ютерної томографії легень в спіральному режимі кроком 3 мм з мультипланарною реконструкцією, що, з нашої точки зору, може доповнити банк знань педіатрів, дитячих пульмонологів, торакальних хірургів, а також кардіохірургів і кардіологів в Україні.

Дод.точки доступу:
Гончарь, М. О.; Муратов, Г. Р.; Логвінова, О. Л.; Пушкар, О. М.; Яблонська, Н. М.; Костенко, В. В.; Башкірова, Н. В.; Долгарева, С. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Абатуров, А. Е.
Лекарственные средства, основанные на молекулярных структурах антимикробных пептидов, и терапевтические возможности при лечении инфекционных заболеваний респираторного тракта (часть 2) [Текст] / А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко, Г. А. Леженко // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 126-137. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия)
ПЕПТИДЫ КАТИОННЫЕ АНТИМИКРОБНЫЕ (терапевтическое применение)
ДЕФЕНСИНЫ (терапевтическое применение)
Анотація: На даний час у лікарській практиці вже продемонстрована ефективність застосування антимікробних пептидів у лікуванні місцевого інфекційного процесу, наприклад дериватів кателіцидину (оміганану), дефензиноміметика (брилацидину), ?-спірального магаїніну (пексиганану), синтетичного протимікробного пептидоміметика (літиксару). Однак препарати цієї групи, які, можливо, будуть рекомендовані для лікування пневмоній, знаходяться на ранніх стадіях дослідження. Створення нових антимікробних пептидів із високим терапевтичним індексом (співвідношення бактерицидності і токсичності) та вирішення питання доставки їх в осередок ураження легені у хворих з інфекційними захворюваннями, у тому числі і респіраторного тракту, дозволить досягти ерадикації бактерій з мультимедикаментозною резистентністю. Даний напрямок дасть змогу відкрити постантибіотичну еру в широкій практичній діяльності терапевтів, педіатрів, хірургів та лікарів інтенсивної терапії.

Дод.точки доступу:
Крючко, Т. А.; Леженко, Г. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Андрух, В. С.
Про раптову екзантему (Exanthema subitum) у дітей [Текст] / В. С. Андрух // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 138-142. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭКЗАНТЕМА ВНЕЗАПНАЯ (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДЕТИ
Анотація: У статті висвітлено етіопатогенез, клінічну картину, діагностику, менеджмент та прогноз раптової екзантеми. Дане захворювання зустрічається в майже всіх дітей раннього віку, але недостатньо відоме медичній спільноті. Раптова екзантема в дітей, переважно віком від 6 міс. до 2 років, викликається вірусами герпесу (HSV-6, HSV-7) що передаються повітряно-крапельним та контактним шляхом, і характеризується гіпертермічним синдромом і екзантемою. Гіпертермічний синдром (? 39 °С) триває приблизно 3 дні. З 4-го дня хвороби температура тіла нормалізується, але з’являються плямисті висипання, переважно на тулубі. Вони тривають теж 3 дні, інколи залишаючи після себе еритему. Захворювання слід диференціювати з низкою станів, починаючи з банального прорізування зубів в дитини й закінчуючи стартом гострої менінгококової інфекції. Подібно до раптової екзантеми можуть перебігати лихоманки невідомої етіології, краснуха, кір, скарлатина, інфекційна еритема, енантеми ентеровірусного походження, токсико-алергічні висипи, пневмонія, пієлонефрит, отит. Існує ціла низка лабораторних методів верифікації діагнозу, але серед них найчастіше застосовується імуноферментний аналіз та полімеразна ланцюгова реакція з використанням зворотної транскриптази. Для лікування в гарячковий період слід використовувати нестероїдні протизапальні середники. Показано також симптоматичне лікування. Клінічні дані щодо використання противірусних препаратів ганцикловір, фоскарнет, цидофовір нечисленні, їх ефективність суперечлива. Основні критерії діагнозу раптової екзантеми такі: вік дитини 6 міс. — 2 роки; раптовий початок з лихоманкою ? 39 °С, що утримується протягом 3–4 днів при відносно задовільному загальному стані; поява екзантеми з 4-го дня захворювання, переважно на тулубі, на фоні нормалізації температури тіла; у більшості випадків захворювання має добрий перебіг і не вимагає спеціального лікування. Разом з тим воно може бути маскою інших, значно серйозніших захворювань та ускладнень, у зв’язку з чим потрібне ретельне медичне спостереження за хворою дитиною.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Гончарь, М. О.
Сучасний підхід до діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених із груп перинатального ризику в неонатальний період [Текст] / М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 143-146. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА (патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКОВ ДИСФУНКЦИЯ (диагностика)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: З метою удосконалення та систематизування підходу до діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених шляхом комплексної оцінки допплерехокардіографічних параметрів, біохімічних маркерів (рівень лактатдегідрогенази, ?-глутамілтрансферази) та поліморфними варіантами С786Т у гені ендотеліальної синтази оксиду азоту (еNOS), T58C у гені мітохондріальної супероксиддисмутази (MnSOD2) та Ser49Gly в гені ?1-адренорецептора (ADRB1) обстежені 133 новонароджені, із них 73 з групи перинатального ризику (І група) та 60 здорових доношених новонароджених (ІІ група). За результатами обстеження, бівентрикулярна дисфункція встановлена в 19,1 % дітей І групи, серед яких у 4 (5,5 %) обстежених встановлена систоло-діастолічна, у 10 (13,6 %) новонароджених — діастолічна дисфункція шлуночків серця. У 12 (20,0 %) передчасно народжених дітей та в 4 (30,7 %) новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку встановлено гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки, що супроводжувалося підвищеними рівнями лактатдегідрогенази і ?-глутамілтрансферази в сироватці крові та змінами діастолічного наповнення шлуночків серця. Встановлена наявність асоціації між генотипом СС поліморфізму гена еNOS та скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка, інтегральною функцією лівого шлуночка за індексом Теї у передчасно народжених дітей із групи перинатального ризику, носіїв алелі С за поліморфізмом гена MnSOD2 та з легеневою гіпертензією, в неонатальний період. Наявність генотипу GG поліморфізму гена ADRB1 можна вважати предиктором розвитку гіпокінетичного режиму центральної гемодинаміки.

Дод.точки доступу:
Бойченко, А. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Хронічна гранулематозна хвороба: діагностика та ведення хворих на сучасному етапі [Текст] / В. А. Клименко [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 147-154. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРАНУЛЕМАТОЗНАЯ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕТИ
Анотація: У статті наведено відомості про поширеність, діагностику, лікування, профілактику бактеріальних і грибкових інфекцій у дітей з хронічною гранулематозною хворобою.

Дод.точки доступу:
Клименко, В. А.; Піонтковська, О. В.; Лупальцева, О. С.; Халтурина, Т. О.; Савво, О. М.; Тімохіна, Н. І.; Соболєва, Г. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Делеція 22g11.2 хромосоми: світові критерії визначення, стандарти діагностики та моніторингу [Текст] / М. О. Гончарь [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 155-163. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
22Q11 ДЕЛЕЦИИ СИНДРОМ (диагностика, патофизиология)
ДИ ДЖОРДЖИ СИНДРОМ (диагностика, патофизиология)
Анотація: У статі подано власне клінічне спостереження синдрому мікроделеції 22q11.2 хромосоми в дитини з природженою вадою серця, фенотиповими ознаками її також були аномалії лицьового черепа, імунні порушення, затримка розвитку та навіть когнітивний дефіцит. Для діагностики даного синдрому авторами проведено аналіз сучасних світових критеріїв визначення, стандартів діагностики та моніторингу хворих. У роботі визначена епідеміологія синдрому делеції 22q11.2, що зустрічається з частотою від 1 : 3000 до 1 : 6000 новонароджених і успадковується автосомно-домінантним способом, проте в Україні синдром діагностується рідко, що, на нашу думку, обумовлено відсутністю неонатального скринінгу й недостатньою обізнаністю лікарів щодо клінічних особливостей хвороби. Ділянка 22q11.2 є однією з найбільш структурно складних у геномі, передусім через декілька великих блоків. Локус LCR (low copy repeats) регіону 22q11.2 вразливий до генетичної помилки, що обумовлено 96% ідентичністю. Акцентовано увагу на тому, що симптоми клінічної маніфестації варіюють залежно від віку. У дітей раннього віку типові симптоми включають комбінацію природженої вади серця, імунодефіциту, мальформації верхнього піднебіння, гіпокальціємію, труднощі в годуванні, затримку психічного й мовленнєвого розвитку, розлади поведінки, аномалії будови нирок та статевих органів, ларинготрахеоезофагальні мальформації, гіпотиреоїдизм, порушення будови скелета. У деяких дітей захворювання маніфестує в шкільному віці аномаліями поведінки, затримкою психічного розвитку й гіпокальціємією. Наявність характерних рис обличчя може сприяти ідентифікації синдрому в будь-якому віці. Водночас труднощі діагностики пов’язані з широкою фенотиповою мінливістю. У статті детально описана генетична діагностика синдрому за декількома методиками (флуоресцентна гібридизація in situ, мультиплексна лігазна ланцюгова реакція, застосування хромосомного мікрочіпу), вибір яких залежить від періоду життя та вираженості фенотипових ознак. Для моніторингу стану дитини із синдромом мікроделеції 22q11.2 хромосоми застосовуються методики «багатопрофільний командний підхід» і «система за системою».

Дод.точки доступу:
Гончарь, М. О.; Логвінова, О. Л.; Страшок, А. І.; Коновалова, Н. В.; Івахненко, Д. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Маркова, А. І.
Гастроінтестинальні симптоми при гострих нейроінфеціях у дітей [Текст] / А. І. Маркова, С. О. Крамарьов // Здоровье ребенка. - 2018. - . 13, № 1. - С. 164-169. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ (патофизиология)
ПЕЧЕНЬ (патофизиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ (осложнения, патофизиология)
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. При тяжких формах інфекційних захворювань окрім локального запалення можуть відбуватися вторинні ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Мета дослідження. Вивчити семіотику та епідеміологію гастроінтестинальних симптомів у дітей з гострими нейроінфекціями. Матеріали та методи. Дослідження обсерваційне ретроспективне, типу «випадок — контроль». Був проведений аналіз історій хвороби дітей віком від 1 місяця до 18 років, які проходили стаціонарне лікування з приводу гострих нейроінфекцій (менінгіт, енцефаліт та енцефаломієлополінейропатія). Результати. Дослідження включало 117 дітей з гострими інфекційними ураженнями нервової системи. Клінічні симптоми ураження ШКТ спостерігались у 83 (70,9 %) дітей. У симптоматиці переважали порушення моторики кишечника (запор і діарея). Прояви ураження гепатобіліарної системи у вигляді підвищення трансаміназ (аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП)) та/або змін при ультразвуковому дослідженні (збільшення розмірів, дифузні структурні зміни) спостерігались у 39,1 % хворих. Серед лабораторних показників підвищені рівні АЛТ у 8,3 % пацієнтів, білірубін підвищений тільки в однієї дитини, ЛФ вище вікової норми у 11,8 %, підвищення ГГТП від вікової норми — у 31,3 % хворих. Рівень біомаркеру I-FABP був підвищений у 86,4 % хворих, L-FABP — у всіх (100 %) пацієнтів. Клінічні прояви гастроінтестинальної дисфункції (наявність принаймні одного з гастроінтестинальних симптомів) мали обернений зв’язок з віком дитини (точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції (rpb) = –0,19; p = 0,033), корелювали з перебуванням у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (відношення шансів (ВШ) = +5,25; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,62–16,97), проведенням штучної вентиляції (ВШ = +4,5; 95% ДІ 1,00–21,69), рівнем I-FABP (rpb = 0,34; p = 0,019). Висновки. Серед гастроінтестинальних симптомів при гострих нейроінфекціях у дітей найчастіше зустрічаються порушення моторики кишечника у вигляді запору та діареї. Ураження гепатобіліарної системи переважно проявляються помірними змінами лабораторних показників. Біомаркери I-FABP та L-FABP є високочутливими тестами для діагностики ураження ШКТ і гепатобіліарної системи.

Дод.точки доступу:
Крамарьов, С. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)