Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2018/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 21
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-21

Економічна ефективність та організаційні аспекти реалізації програм кардіореабілітації згідно з міжнародним досвідом, перспективи розвитку в Україні [Текст] = Economic efficiency and organizational aspects of implementation of cardiac rehabilitation programs according to international experience, prospects of development in Ukraine / П. Ф. Колісник [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 6-16
MeSH-головна:
РЕАБИЛИТАЦИЯ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА
УКРАИНА
СМЕРТНОСТЬ
Анотація: Серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують займати перше місце серед причин смертності працездатного населення, а їх поширеність вища в країнах з низьким та середнім рівнями доходу. В зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами цих країн виникає необхідність раціонального розподілу коштів, виділених на охорону здоров’я. Особливого значення в цих умовах набувають превентивна кардіологія та кардіореабілітація (КР). Мета – провести огляд наукової літератури, присвяченої економічній ефективності та організаційним аспектам реалізації програм КР у країнах з різним рівнем доходів; запропонувати модель КР для України. Матеріал і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричній базі даних MEDLINE та на офіційних електронних ресурсах міжнародних об’єднань кардіологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Пошук проведено за ключовими словами: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness. Результати і висновки. У статті проаналізовано ефективність та описано особливості організації КР у країнах з різним рівнем доходів. На основі огляду літератури зроблені висновки щодо можливих шляхів розвитку та запропонована модель організації КР в Україні. Використання альтернативних моделей КР може підвищити її доступність для більшості населення України, а, отже, покращити якість життя та знизити смертність від ССЗ.

Дод.точки доступу:
Колісник, П. Ф.; Долинна, О. В.; Колісник, С. П.; Баранова, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Forecasting caused by Kozyavkin® method changes in hand function parameters in children with spastic form of cerebral palsy at their baseline levels as well as EGS, HRV and GDV [Текст] = Прогнозування змін моторної функції рук внаслідок застосування методу Козявкіна® у дітей із пастичною формою церебрального паралічу за їх початковим рівнем, а також за показниками ЕЕГ, ВСР та ГРВ / O. V. Kozyavkina [et al.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 17-35
MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
РЕАБИЛИТАЦИЯ
Анотація: Раніше ми повідомляли, що у дітей із спастичною формою церебрального паралічу (CФЦП) після двотижневого курсу реабілітації методом Козявкіна© тести на моторну функцію рук змінювалися неоднозначно (у 11 із 14 поліпшувались, проте у 3 погіршувалися), і такі зміни супроводжувалися різноспрямованими змінами низки параметрів ЕЕГ, варіабельності ритму серця (ВРС) та газорорядної візуалізації (ГРВ). Мета дослідження – виявити особливості змін параметрів ЕЕГ, ВРС і ГРВ у дітей зі сприятливими і несприятливими змінами параметрів моторної функції рук, а також з’ясувати можливість передбачити характер змін моторної функції рук за сукупністю початкових параметрів організму. Матеріал і методи. Об'єктом спостереження було 14 дітей (6 дівчаток та 8 хлопчиків) у віці 8–15 років з СФЦП. Стан моторного розвитку за шкалою GMFCS був на рівні II?IV. Функціональний стан рук за шкалою MACS був на рівні II?III. Оцінка функції рук здійснювалася за допомогою динамометрії (D), тесту «коробка і блоки» (BB) та тесту «дев'ять лунок і кілків» (NHP). Ми реєстрували також компоненти м'язового тонусу за допомогою пристрою «NeuroFlexor» (Aggero MedTech AB, Швеція), параметри ВРС та EEГ одночасно за допомогою апаратно-програмних комплексів «Cardiolab + VSR» та «NeuroCom Standard» (ХАІ Медика, Харків, Україна), а також параметри ГРВ «GDV Chamber» («Biotechprogress», СПб, РФ). Результати. Методом дискримінантного аналізу з’ясовано, що прогнозування лише за статтю, шкалою MACS, ВВ тестом лівої руки і в’язкою компонентою м'язового тонусу, попри безпомилковість, все ж недостатньо надійне (квадрат віддалі Mahalanobis D2M між кластерами 6,85; p=0,208). Натомість дискримінантна модель на основі 7 параметрів ЕЕГ і ULF смуги ВРС вже цілком надійна (D2 M=116; p=0,011). Додаткове включення у модель параметра ГРВ веде до подальшого підвищення надійності прогнозу (D2 M=222; p=0,011), котра сягає максимуму при врахуванні ВВ тесту правої руки (D2 M=262; p=0,002). Висновок. Характер змін параметрів моторної функції рук внаслідок курсу реабілітації методом Козявкіна© кондиціонується як їх початковим рівнем, так і сукупністю параметрів ЕЕ, ВРС і ГРВ і піддається надійному прогнозуванню.

Дод.точки доступу:
Kozyavkina, O. V.; Kozyavkina, N. V.; Hordiyevych, M. S.; Voloshyn, T. B.; Lysovych, V. I.; Babelyuk, V. Y.; Dubkova, H. I.; Korolyshyn, T. A.; Popovych, D. V.; Mysula, I. R.; Sydliaruk, N. I.; Zukow, W.; Popovych, I. L.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Volotovska, N. V.
Morphological and metabolic changes caused by syndrome of ischemia-reperfusion, and features of its therapeutic influence [Текст] = Морфологфчні та метаболічні зміни, спричинені синдромом ішемії-реперфузії, та особливості терапевтичного впливу на них / N. V. Volotovska, A. Yu. Hodovana, Appiah Nicansah // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 36-41
MeSH-головна:
ИШЕМИЯ
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ
НЕКРОЗ
АПОПТОЗ
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ
Анотація: У статті проаналізовано літературні джерела щодо причин та особливостей розвитку синдрому ішемії-реперфузії, а також прояви патофізіологічних змін за умов впливу чинників зовнішнього середовища. Досліджено вплив лікувально-профілактичних заходів, направлених на зменшення обсягу ураження. Коли йдеться про живлення кожного органа, то мають на увазі приплив оксигенованої крові, що містить також і нутрієнти. Ішемія, будучи станом обмеження чи припинення кровопостачання, має численні причини – гострі та хронічні. Метою дослідження є систематизація причин і особливостей синдрому ішемії-реперфузії, а також прояви патофізіологічних змін під впливом факторів навколишнього середовища. Зміни, які викликає ішемія, можуть розвиватися десятиріччями (кардіоваскулярні та цереброваскулярні хвороби). А є і такі, що виникають на тлі порівняно короткого проміжку часу й пов’язані із раптовим припиненням кровопостачання (емболії, тромбоз, синдром довготривалого стискання та один із його різновидів – ускладнення, що виникають на тлі використання кровоспинного джгута, а також турнікета з метою припинення кровопостачання органа під час операції). Саме вид ішемії, який призводить до відновлення кровотоку, спричиняє особливий феномен, коли відновлення кровопостачання ішемізованої тканини призводить до ще сильнішого ушкодження тканин, ніж ті, що виникають на тлі ізольованої ішемії. Це явище отримало назву синдрому ішемії-реперфузії. Симптомами гострої ішемії кінцівки є біль, набряк, втрата функції та порушення стану нерва. Але в складних випадках це може призвести до ураження всього організму.

Дод.точки доступу:
Hodovana, A. Yu.; Nicansah, Appiah
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бабінець, Л. С.
Раціональний вибір комбінації антигіпертензивних препаратів при артеріальній гіпертензії з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок в амбулаторній практиці [Текст] = Rational selection of combination of antihypertensive drugs in arterial hypertension with corrosive atherosclerosis of lower limbs / Л. С. Бабінець, В. В. Білочицька, Ю. Я. Коцаба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 42-46
Рубрики: Телмисартан
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ
АТЕРОСКЛЕРОЗ
АМЛОДИПИН
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: Проведено дослідження впливу комбінації антигіпертензивних препаратів на основні показники центральної та периферійної гемодинаміки 96 хворих на артеріальну гіпертензію з атеросклеротичним ураженням периферійних артерій нижніх кінцівок. Мета дослідження – вивчити вплив антигіпертензивних препаратів різних груп першої лінії на центральну, периферійну та внутрішньосерцеву гемодинаміку з метою вибору оптимальної комбінації цих препаратів для лікування хворих на артеріальну гіпертензію із ураженням периферійних артерій нижніх кінцівок на етапі первинної медичної допомоги. Висновки. Порівняння впливу комбінацій карведилол+гідрохлортіазид, телмісартан+гідрохлортіазид і лізиноприл+амлодипін показало таке: 1) зазначені комбінації антигіпертензивних препаратів забезпечують стабільний і рівномірний гіпотензивний ефект протягом доби і мають коригуючий вплив на добовий профіль артеріального тиску, достовірно знижуючи середньодобовий, середньоденний і середньонічний систолічний і діастолічний артеріальний тиск, а також частоту серцевих скорочень; 2) зазначені комбінації антигіпертензивних препаратів у хворих на АГ, що поєднується із атеросклеротичними ураженнями магістральних артерій нижніх кінцівок, при гіперкінетичному або еукінетичному типі центральної гемодинаміки із превалюванням симпатичної нервової системи позитивно впливають на основні показники центральної та периферійної гемодинаміки; 3) комбінацію антигіпертензивних препаратів лізиноприл+амлодипін слід вважати найбільш вдалою для лікування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з атеросклеротичними ураженнями магістральних артерій нижніх кінцівок за впливом на досягнення цільового рівня артеріального тиску протягом 6 місяців, за сумарним впливом на параметри загального і питомого периферійного судинного опору і рівень ремоделювання судин (за товщиною комплексу інтима-медіа); 4) позитивний вплив досліджених комбінацій антигіпертензивних препаратів на периферійну гемодинаміку дозволяє зменшити дозу судинорозширювальних препаратів, що застосовуються для лікування хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок.

Дод.точки доступу:
Білочицька, В. В.; Коцаба, Ю. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Патобіомеханічні порушення та методи корекції при первинному гонартрозі у пацієнтів похилого віку [Текст] = Pathobiomechanical disorders and methods of correction in primary gonarthritis in the elderly / Т. Г. Бакалюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 47-52
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ
МЫШЦЫ
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: В осіб похилого та старечого віку проблема остеоартрозу (ОА) набуває особливого значення у зв’язку з супутніми захворюваннями та інволютивними змінами в організмі. Патологія колінних суглобів спричиняє зміни функціонування всього опорно-рухового апарату, в першу чергу хребта. Підбір для хворих на ОА реабілітаційних комплексних програм, які дозволять відновити статико-динамічні властивості кістково-м’язової системи, і будуть мати одночасно протизапальну, знеболювальну та антиспазмолітичну дію, залишається актуальним завданням. Все це спонукає до пошуку шляхів корекції патобіомеханічних порушень при проведенні реабілітації хворих на ОА колінних суглобів в похилому віці. Мета роботи – патогенетичне обґрунтування застосування реабілітаційного комплексу із включенням методик для корекції патобіомеханічних порушень у хворих на первинний гонартроз в похилому віці на амбулаторному етапі реабілітації. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 42 хворих на первинний гонартроз із неспецифічним больовим синдромом у поперековому відділі хребта, які знаходились на амбулаторному етапі реабілітації. Середній вік становив (65,13±0,31) р., тривалість захворювання – (9,24±0,42) р. Пацієнти були поділені на 2 групи, реабілітаційні комплекси відрізнялись за методиками застосування об’ємного пневмопресингу. Результати. Встановлено достовірне (р0,05) зменшення больового синдрому як у суглобі, так і в поперековому відділі хребта, покращення функціональної активності, тонусу м’язів та фізичної працездатності при застосуванні запропонованого реабілітаційного комплексу із корекцією патобіомеханічних порушень. Висновки. На основі отриманих результатів запропоновано диференційований підхід до призначення реабілітаційних заходів у хворих на первинний гонартроз залежно від патобіомеханічних порушень. За допомогою комбінованої методики застосування об’ємного пневмопресингу локально на колінні суглоби та на м’язи спини усуваються зміни в м’язовому апараті колінних суглобів та хребта.

Дод.точки доступу:
Бакалюк, Т. Г.; Мисула, І. Р.; Стельмах, Г. О.; Завіднюк, Ю. В.; Максів, Х. Я.; Жеворонко, Н. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сучасні аспекти реабілітації дітей із spina bifida [Текст] = Modern aspects to rehabilitation of children with spina bifida / О. Р. Боярчук [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 53-57
MeSH-головна:
СПИНАЛЬНЫЙ ДИЗРАФИЗМ
ДЕТИ
РЕАБИЛИТАЦИЯ
Анотація: Спинномозкова грижа є однією з найпоширеніших вроджених вад, що полягає у поєднаному ураженні органів і систем та спричиняє ранню постійну недієздатність і навіть смерть. Лікування та реабілітація дітей зі Spina bifida є складним та довготривалим процесом, що потребує залучення та співпраці лікарів різних спеціальностей. Метою нашої роботи було проаналізувати літературні дані щодо сучасних можливостей покращення якості життя дітей з розщілиною хребта. До найпоширеніших проблем у дітей з цією патологією належать обмеження чи повна відсутність рухливості, зниження шкірної чутливості та утворення ран і пролежнів, розвиток гідроцефалії, нейрогенні розлади сечового міхура та кишечника, що часто супроводжуються нетриманням сечі та випорожнень; у тяжких випадках спостерігаються когнітивні розлади. Обмеження чи відсутність фізичної активності призводить до ожиріння і пов’язаних із ним ускладнень. Забезпечення здатності самостійно пересуватися та покращення фізичної активності знижує ризик ожиріння та поліпшує соціальні контакти й якість життя. Реабілітація нейрогенних розладів сечового міхура забезпечується чистою періодичною катетеризацією, проведенням лікувальної фізкультури та фізіотерапії. Вправи лікувальної фізкультури спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна. Різновид фізіотерапії залежить від виду нейрогенного сечового міхура. Одним із ефективних методів корекції розладів сечовипускання є метод біологічного зворотного зв’язку. Він у досить простий спосіб дозволяє навчити дитину координувати роботу м’язів тазового дна. Висновок. Реабілітація дітей із spina bifida є довготривалою і багатоцільовою роботою, яка у значній мірі залежить від стану дитини та потребує мультидисциплінарного ведення. Об’єднання зусиль лікарів та батьків, використання сучасних методів реабілітації можуть покращити якість життя дітей із spina bifida. Пошук літератури здійснювався за допомогою баз даних PubMed та КиберЛенинка.

Дод.точки доступу:
Боярчук, О. Р.; Глушко, К. Т.; Свірська, Н. М.; КовальовВ. В.; Шило, О. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Психопатологічна феноменологія депресивних розладів з урахуванням фактора міграції [Текст] = Psychopathological phenomenology of depressive disordeds in emigrants and re-emigrants / О. П. Венгер [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 58-63
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА
ЧЕЛОВЕКА МИГРАЦИЯ
Анотація: Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення). Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру. Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією. Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продовження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів.

Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.; Смашна, О. Є.; Мисула, Ю. І.; Білоус, В. С.; Сас, Л. М.; Люта, О. О.; Несторович, Я. М.; Гусєва, Т. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Основні психопатологічні прояви продромального періоду психозу [Текст] = Main psychopathological manifestations in the prodromal period of psychosis / О. П. Венгер [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 64-69
MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА
Анотація: Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів в якості основної стратегії лікування психозів загалом і шизофренії зокрема пропонують раннє виявлення цієї патології та своєчасне медичне втручання. Особливе значення надається ранньому втручанню у продромальному періоді психозу. Мета дослідження – вивчення психопатологічних закономірностей розвитку продромальної стадії психозу для виявлення факторів ризику формування психозу. У процесі виконання дослідження були обстежені 137 пацієнтів з першим психотичним епізодом. Результати. Найважливішими діагностичними ознаками продромального періоду психозу (ППП) у хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) є стереотипне мислення, соціальна ізоляція, дезорганізаційні розлади мислення, пасивно-апатична соціальна відстороненість, підозріливість. Найінформативнішими продромальними симптомами ГП у хворих на ПШ є концептуальна дезорганізація мислення, хмерне мислення, соціальна ізоляція або усамітнення, підозріливість / персекуторні ідеї, зниження вираженості емоцій. Висновки. Отримані дані дозволяють прогнозувати у пацієнтів з гострим поліморфним психотичним розладом (ГППР) меншу прогредієнтність психотичного розладу, його більш сприятливий перебіг і кращий вихід.

Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.; Смашна, О. Є.; Несторович, Я. М.; Мисула, Ю. І.; Сас, Л. М.; Білоус, В. С.; Люта, О. О.; Гусєва, Т. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив фізичної реабілітації на якість життя хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] = Influence of the conducted physical rehabilitation on quality of life in patients with copd / І. М. Григус [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 70-74
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ
РЕАБИЛИТАЦИЯ
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) посідає провідне місце серед основних причин смертності й інвалідності в більшості країн світу і зумовлює значні економічні витрати на лікування та реабілітацію хворих. Проблема ХОЗЛ набула не лише медичного, а й соціально-економічного значення, оскільки захворювання впливає не тільки на життя пацієнта, порушуючи його працездатність та знижуючи якість життя, а й на членів його родини. Мета роботи – вивчити ефективність впливу запропонованої методики фізичної реабілітації на якість життя хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 78 хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості, які методом рандомізації були поділені на дві групи. Хворі контрольної групи отримували лікування та реабілітацію за загальноприйнятою методикою, а хворі основної групи – лікування за тим самим протоколом і реабілітацію за запропонованою методикою. Результати. Застосування стандартного лікування та фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості приводить до суттєвого підвищення якості життя. За результатами фізичної реабілітації в основній групі настає статистично значимо більша динаміка зростання різниці між значеннями після і до реабілітації. Після застосування запропонованої програми фізичної реабілітації для кожного хворого ОГ на ХОЗЛ ми спостерігали підвищення загальної якості життя та стану здоров’я за рахунок збільшення показників у проблемних субсферах. Висновки. Застосування фізичної реабілітації дозволяє значно поліпшити якість життя хворих, істотно впливаючи на психоемоційну сферу. Достовірне (р0,05) підвищення загальної якості життя і стану здоров’я хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості жіночої статі основної групи відбулося за всіма сферами і субсферами якості життя, за винятком духовної.

Дод.точки доступу:
Григус, І. М.; Нестерчук, Н. Є.; Ногас, А. О.; Примачок, Л. Л.; Захарченко, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Грушко, В. В.
Порівняльна характеристика результатів використання адеметіоніну і його віддалених ефектів на показники клітинного імунітету у спортсменів високої професійної майстерності і у хворих на хронічний гепатит С [Текст] = Comparative characteristics of the results of using ademetionine and its remote effects on cellular immunity parameters in highly skilled athletes and in patients with chronic hepatitis C / В. В. Грушко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 75-80
Рубрики: Адеметионин
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C
СПОРТСМЕНЫ
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА
Анотація: У спортсменів високої професійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень спостерігаються статистично достовірні зміни з боку клітинного імунітету, які багато в чому нагадують аналогічні зміни при хронічному гепатиті С. Прийом спортсменами адеметіоніну у відновний період приводив до нормалізації показників клітинного імунітету, які залишалися стабільними у віддалений період. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз субпопуляцій лімфоцитів у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень і у хворих на хронічний гепатит С і визначити вплив гепатопротектора адеметіоніну на показники клітинного імунітетту в обох групах. Матеріал і методи. Було обстежено 38 практично здорових осіб, 34 спортсмени-біатлоністи високої професійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень і 40 хворих на хронічний гепатит С. Оцінювали показники клітинного імунітету: Т-лімфоцити (CD3+, CD19-), Т-хелпери/Т-індуктори (CD4+, CD8-), Т-супресори/Т-цитотоксичні клітини (CD4-, CD8+), імунорегуляторний індекс, цитотоксичні клітини (CD3+, CD56+), NK-клітини (CD3-, CD56+), В-лімфоцити (CD3-, CD19+), моноцити (CD14), загальний лейкоцитарний антиген (ЗЛА, CD45). Методи діагностики: проточна цитофлуориметрія. Результати. Визначені показники клітинного імунітету, які змінюються у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень; показаний позитивний вплив адеметіоніну на нормалізацію імунного статусу спортсменів під час його прийому і у віддалений період. При хронічному гепатиті С під час прийому адеметіоніну також спостерігали нормалізацію показників клітинного імунітету, але вона була нетривалою і зникала після відміни гепатопротектора. Висновки. Адеметіонін позитивно впливає на показники клітинного імунітету як у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень, так і у хворих на хронічний гепатит С, але в останніх нормалізація була нетривалою.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Залежність складових компонентів маси тіла від функціонального стану автономної регуляції у здорових осіб чоловічої статі молодого віку [Текст] = Dependence of constituent compositions of the body weight from the functional state of autonomous regulation in healthy mandators of young age / О. П. Кентеш [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 81-88
MeSH-головна:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
МУЖЧИНЫ
Анотація: Зрушення, які виникають у діяльності ефекторів, пов’язані, насамперед, з характеристиками функціонального стану автономної нервової системи (парасимпатикотонічна або симпатикотонічна її спрямованість). На наш погляд, зміну вегетативного забезпечення необхідно розглядати як донозологічний критерій соматичного неблагополуччя. Саме тому незбалансованість регуляторних систем може бути пусковим механізмом розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, яке є найбільш вірогідним предиктором серцево-судинних захворювань. Однак на сьогоднішній день немає чітких даних щодо взаємозв’язку між індексом маси тіла (ІМТ), вмістом загального жиру (ВЗЖ), вмістом вісцерального жиру (ВВЖ), вмістом безжирової маси (ВБМ) з показниками АНС. Мета – дослідити залежності та встановити взаємозв’язки між функціональними показниками стану АНС та складовими компонентами маси тіла у групах практично здорових осіб чоловічої статі з різним функціональним станом автономної регуляції. Матеріал і методи. В дослідженні взяв участь 31 чоловік віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників компонентного складу проводилося з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан АНС визначали за допомогою аналізу ритмограми варіабельності серцевого ритму (ВСР) у фоновому записі (тривалістю 5 хв). Реєстрацію ритмограми проводили за допомогою комп’ютерного апаратного комплексу «КАРДІОЛАБ» (ХАИ-МЕДИКА, Україна). Результати були статистично опрацьовані за допомогою програми Minitab 17. Результати. Виявлено, що у осіб чоловічої статі з різним характером вихідного тонусу регуляції АНС статистично значимо відрізняються показники складових компонентів маси тіла, а саме ІМТ, ВЗЖ, ВВЖ та ВБМ. При оцінці результатів кореляційного аналізу було виявлено, що ІМТ має статистично значимий позитивний кореляційний зв’язок з ПАРС та IS. У результаті проведених досліджень було встановлено, що дисбаланс автономної нервової системи, для якого характерне зниження загальної варіабельності серцевого ритму з переважанням центральних нейрогуморальних впливів та надмірне підвищення впливу однієї з ланок АНС призводить до порушення обміну речовин з наступним виникненням надлишкової маси тіла та ожиріння й ряду небажаних станів.

Дод.точки доступу:
Кентеш, О. П.; Немеш, М. І.; Паламарчук, О. С.; Костенчак-Свистак, О. Є.; Фекета, В. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Варіанти перебігу хламідійної інфекції у практиці лікарів різних спеціальностей [Текст] = The variants of chlamydia infection in the practice of doctors of differents specialties / С. І. Климнюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 89-93
MeSH-головна:
ХЛАМИДИИ
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ
Анотація: Актуальність проблеми хламідіозів на сьогодні надзвичайно велика – у зв’язку зі значним поширенням хвороби та різноманітністю клінічних проявів. Хламідії спричиняють полісистемні та поліорганні ураження, що знаходить відображення у відповідних діагнозах. За клініко-епідеміологічними характеристиками проблема хламідіозів знаходиться у зоні професійних інтересів інфекціоністів, урологів, окулістів, акушерів-гінекологів, ревматологів. Необізнаність про них (особливо щодо атипових форм) не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, призводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, відсутності адекватного лікування. Метою нашого дослідження було дослідити частоту виникнення атипових форм хламідіозу у пацієнтів, що звертаються до лікарів різних спеціальностей. Матеріал і методи. Нами обстежено 17 пацієнтів із синдромом Рейтера хламідійного ґенезу, чоловіків було 15, жінок – 2, що збігається з даними літератури. Основним методом верифікації діагнозу був імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення специфічних IgM і G. Результати. Хворі, що були включені у дослідження, зі скаргами зверталися до різних спеціалістів (ревматолога, інфекціоніста, уролога, гінеколога, офтальмолога і сімейного лікаря). Найчастіше було діагностовано уретрит, дизуричні розлади, реактивний артрит, кератокон'юнктивіт, увеїт, кератит. Проте синдром Рейтера при першій консультації було встановлено лише 5 пацієнтам (29,41 %), що свідчить про низьку настороженість щодо цього захворювання і вибір помилкової тактики лікування, яка не враховує етіологічну першопричину виникнення цього синдрому. Синдром Рейтера при другому зверненні було виявлено у 7 хворих (41,78 %), а решті хворих (29,41 %) діагноз було встановлено лише після консультації із суміжними спеціалістами. Висновки. Отже, сидром Рейтера на сьогоднішній день є поширеним захворюванням, що трапляється у практиці різних спеціалістів. Цей синдром потребує подальшого вивчення для полегшення верифікації діагнозу і вибору правильної тактики лікування, що враховує етіологічну причину розвитку даного захворювання та чутливість збудника до сучасних антибактеріальних засобів, що і буде метою наших подальших досліджень.

Дод.точки доступу:
Климнюк, С. І.; Борак, В. П.; Романюк, Л. Б.; Кравець, Н. Я.; Борак, В. Т.; Ткачук, Н. І.; Малярчук, Г. Р.; Олійник, Н. М.; Галабіцька, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Кулик, О. В.
Кінезіологічні показники діагностики та критерії відновлення фізичної повноцінності в динаміці відновлення свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми у пацієнтів з неусвідомленою руховою активністю [Текст] = Kinesiological indicators of the diagnostics and criteria for the restoration of physical fullness in the dynamics of the recovery of consciousness after heavy craniocerebral injury in patients with unconsciously motor activity / О. В. Кулик // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 94-108
MeSH-головна:
КОМА ПОСЛЕ ЧЕРЕПНОМОЗГОВОЙ ТРАВМЫ
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА
Анотація: Посттравматичні посткоматозні стани тривалого розладу свідомості – це група синдромів, які характеризують порушення свідомості і, водночас, стадійність її відновлення після гострої тривалої церебральної коми, що виникла внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми. До групи цих синдромів належать посткоматозні синдроми пригніченої свідомості, синдроми реінтеграції свідомості, перехідні синдроми та синдроми ясної свідомості. Мета дослідження – обґрунтувати та розробити систему медичної (фізичної) ранньої реабілітації хворих з посткоматозними порушеннями свідомості внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми, визначити предиктори неврологічного (рухового) дефіциту та високінформативні прогностичні індекси відновлення свідомості. Матеріал і методи. У дослідження було включено 220 хворих із травматичними посткоматозними розладами свідомості, які обстежувалися і проходили курси нейрореабілітаційного лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України» та в ТОВ «Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус» з січня 2007 по липень 2018 року включно. Результати. Доведено пряму кореляційну залежність відновлення тонких координаторно-локомоторних актів з рівнем «якості» свідомості. Тетрапарези на стадії синдромів пригніченої свідомості неодмінно призводили до виражених рухових дисфункцій у всіх кінцівках, які у повній мірі зберігалися до синдрому ясної свідомості. При цьому у всіх без винятку пацієнтів виявлено різні за проявом приховані, значимі кінезіологічні розлади, тоді як клініко-неврологічний статус вважали прийнятним. Латентний перебіг даного роду порушень був притаманний пацієнтам з перехідними синдромами і синдромами ясної свідомості, що зумовлено необхідністю продовжити комплекс відновного лікування. Висновки. Проведення кінезіологічного обстеження досліджуваних пацієнтів за розробленими сценаріями КО дозволило диференційовано використати та оптимізувати методи кінезіологічного тестування залежно від вихідних фізичних можливостей хворих, які визначалися посткоматозними порушеннями свідомості в динаміці травматичної хвороби.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Взаємозв'язок показників компонентного складу тіла з функціональним станом серцево-судинної системи у жінок молодого віку залежно від типу гемодинаміки [Текст] = Interaction of indicators of the component composition of the body with the functional status of the csrdiovascular system in young age women depending on the type of hemodynamics / М. І. Немеш [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 109-114
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА
ГЕМОДИНАМИКА
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму. Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла. Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група). Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ. Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функціональних можливостях ССС.

Дод.точки доступу:
Немеш, М. І.; Кентеш, О. П.; Паламарчук, О. С.; Костенчак-Свистак, О. Є.; Фекета, В. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

П'ятночка, В. І.
Порівняльна морфометрична оцінка процесів регенерації тканин передньої черевної стінки після імплантації різних типів поліпропіленових сіток в експерименті [Текст] = Comparative morphometric assessment of regeneration processes of the anterior abdominal wall tissues after implantation of various types of polypropylene meshes in the experiment / В. І. П'ятночка, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 115-122
MeSH-головна:
ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ
БРЮШНАЯ СТЕНКА
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ
Анотація: Широке впровадження в хірургічну практику сучасних алопластичних матеріалів суттєво покращило результати хірургічного лікування хворих на вентральну та післяопераційну вентральну грижі. Проте імплантація синтетичного матеріалу в тканини передньої черевної стінки супроводжується різними місцевими реакціями, особливо при використанні «важких» сіток, що часто призводить до розвитку ускладнень. Необхідність аналізу отриманих результатів зумовлює актуальність даного дослідження. Мета роботи – провести морфометричну оцінку змін артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких» та «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною. Матеріал і методи. Морфометричний аналіз артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких», «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною, за допомогою світлооптичного дослідження мікропрепаратів. Експерименти виконані на 18 статевозрілих свинях-самцях в’єтнамської породи, які були поділені на 6 груп. Результати. Виміри, проведені в групі інтактних тварин, показали, що зовнішній діаметр артерій дрібного калібру дорівнював (35,80±0,24) мкм, внутрішній – (12,60±0,15) мкм, товщина медії – (10,50±0,09) мкм, індекс Керногана (відношення площі просвіту до всієї площі судини) становив (12,40±0,12) %. Висота ендотеліоцитів цих судин досягала (6,20±0,03) мкм, діаметр їх ядер – (2,98±0,02) мкм. Ядерно-цитоплазматичні відношення у досліджуваних клітинах дорівнювали (0,230±0,003). На 28-му добу експерименту за умов імплантації «легкої» сітки товщина медії судин дорівнювала (10,90±0,12) мкм. Цей морфометричний параметр на 3,8 % перевищував аналогічний контрольний і статистично достовірно (p0,05) від нього відрізнявся. При імплантації «легкої» сітки в комбінації з PRF мембраною відбувалися зміни відносного об’єму пошкоджених ендотеліоцитів у артеріях дрібного калібру. У 1-й групі спостережень вказаний морфометричний параметр дорівнював (2,40±0,03) %, а у 4-й – (2,60±0,09) %. Морфометричні параметри артерій дрібного калібру при імплантації «важкої» сітки були такими: зовнішнішній діаметр вказаних судин збільшився всього на 0,22 %, а внутрішній діаметр майже не змінився і дорівнював (12,70±0,18) мкм. Товщина медії артерій дрібного калібру передньої черевної стінки виявилася збільшеною і досягала (10,92±0,15) мкм. Цей морфометричний параметр статистично достовірно (p0,05) відрізнявся від аналогічного контрольного – (10,50±0,09) мкм. Виявлена різниця між наведеними морфометричними параметрами дорівнювала 4,0 %. Висновки. У результаті морфометричних вимірювань артерій дрібного калібру встановлено, що імплантація «легкої» сітки, порівняно із «важкою», у віддаленому періоді експерименту призводила до вираженішого ремоделювання досліджуваних судин, що підтверджувалося відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, який, відповідно, дорівнював (4,10±0,05) % та (4,90±0,05) %. Використання для імплантації «легкої» сітки з PRF мембраною приводило до найменш вираженішої структурної перебудови артерій.

Дод.точки доступу:
Гнатюк, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Аналіз фізичної активності студенток першого року навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського [Текст] = Analysis of physical activity of woman students of the first year of studies at I. Horbachevsky Ternopil state medical university / Д. В. Попович [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 123-127
MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
САМООЦЕНКА
Анотація: Навчання у вищому навчальному закладі потребує зусиль, напруженої розумової праці. Побут і навчання студенток проходять в умовах обмеженої рухової активності та великого навчального навантаження, стресових ситуацій та неповноцінного харчування. Мета – вивчити та оцінити рівень фізичної активності студенток першого року навчання в ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України». Матеріал і методи. Проведено анкетування 333 студенток ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», вік опитаних складав 17–19 років. Їм було запропоновано заповнити анкету з демографічної та загальної фізичної активності. В якості методу дослідження використано повну версію анкети «Міжнародна фізична активність» (IPAQ). Результати. Результати проведеного анкетування продемонстрували доволі високий рівень загальної фізичної активності студенток. Найвищий рівень фізичної активності був під час заняття спортом, а найнижчий – під час домашньої праці. Згідно з дослідженням, більшість опитаних студенток мали нормальну вагу тіла. За результатами дослідження рівня фізичної активності в залежності від кількості вільного часу виявлено, що студентки, які вважали, що вони не мають вільного часу, мали найвищий рівень загальної фізичної активності, так само як і у всіх видах фізичної активності (у роботі, вдома та у спорті). Цілеспрямована праця щодо усвідомлення негативних ефектів гіподинамії повинна була відобразитися на динаміці зміни рівня фізичної активності в бік зменшення. Проте серед студенток на першому році навчання в Університеті простежується різке збільшення кількості осіб із високим рівнем фізичної активності. Висновки. Студентки першого курсу навчання мають високий рівень фізичної активності (5590,2 МЕТ?хв/тиждень відповідно). Більшість опитаних студенток мали нормальну вагу, лише у 6 % студенток була надмірна маса тіла. Студентки, які вважали, що вони не мають вільного часу, мали найвищий рівень загальної фізичної активності, а також у всіх видах фізичної активності; таким чином, ці люди більш обґрунтовано та раціонально проводили свій вільний час.

Дод.точки доступу:
Попович, Д. В.; Сопель, О. М.; Бондарчук, В. І.; Дяченко, М. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Сичов, О. С.
Можливості досягнення жорсткого контролю частоти серцевих скорочень у хворих із постійною формою фібриляції передсердь неклапанної етіології та супутньою серцевою недостатністю [Текст] = Possibility of achieving strict control heart rate in patients with permanent atrial fibrillation non-valvular etiology and heart failure / О. С. Сичов, П. Б. Романюк, В. Г. Гурьянов // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 128-142
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
Анотація: Мета дослідження – визначити предиктори досягнення жорсткого контролю ЧСС у хворих із постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) та супутньою серцевою недостатністю на момент виписки із стаціонару, виявити переваги застосування бісопрололу чи карведилолу для контролю ЧСС. Матеріал і методи. У дослідження послідовно включені 30 пацієнтів. Тривалість спостереження склала 238,3±17,0 днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилося 67,7±10,3 днів (інтервал між 1 і 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав 170,6±17,7 днів (інтервал між 2 і 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) і тест 6-хвилинної ходьби (6МТХ) проводилися під час 2 і 3 візитів. Результати. Пацієнтів було поділено на дві групи – з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду СНзберФВ (n=159) та з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду СНзнижФВ (n=64) лівого шлуночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ та підгрупи відповідно до призначеного ББ. Середня ЧСС за даними ЕКГ на момент виписки із стаціонару складала (78,6±11,1) уд/хв, у 148 (66,4 %) пацієнтів мав місце жорсткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – м’який. Для контролю ЧСС застосовували наступні препарати: бісопролол у 171 (76,7 %) хворого, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Висока доза ?-адреноблокаторів, тобто середньотерапевтична і вища, мала місце у 139 (81,3 %) випадках при застосуванні бісопрололу та у 24 (46,2 %) – при прийомі карведилолу. На момент виписки дозування препаратів для контролю ЧСС було наступним: бісопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг. Висновки. На момент виписки жорсткого контролю ЧСС у пацієнтів із ПФФП досягнуто у 34,4 % і супутньою СНзнижФВ та у 63,5 % і супутньою СНзберФВ, а м’якого контролю ЧСС – у 65,6 % та 36,5 % хворих відповідно. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки у хворих із ПФФП та супутньою СНзнижФВ знижується за умови використання карведилолу, порівняно з терапією бісопрололом (p=0,049) при стандартизації за іншими факторами ризику. При цьому, як наслідок, зростає застосування дигоксину (p=0,03) як допоміжного препарату для контролю ЧСС. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки для пацієнтів із ПФФП та супутньою СНзберФВ пов’язана із використанням високих доз (середня терапевтична і вище) ?-адреноблокаторів (p0,001); при стандартизації за іншими факторами ризику використання бісопрололу не має значимої переваги, порівняно із терапією карведилолом (p

Дод.точки доступу:
Романюк, П. Б.; Гурьянов, В. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Шульгай, А. Г.
Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання м'язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об'ємів паренхіми печінки [Текст] = Quantitative morphological assessment of features of remodeling of the muscular layer of jejunum at the resection of different volumes of liver parenchyma / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 143-148
MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ
ТОЩАЯ КИШКА
Анотація: Видалення великих об'ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із порожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.

Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.; Гнатюк, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Оцінка видового складу мікрофлори просвіту товстої кишки у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну [Текст] = Estimation of the species composition of the microflora of thick intestine in the rats at the multiple inhalation reaction of nitroxoline / Г. І. Яськів [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 149-153
MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА
КРЫСЫ
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ
Анотація: Важливим у схемі досліджень з гігієнічного обгрунтування регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії. Мета – оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстої кишки у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну. Матеріал і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3 шляхом інтраназального введення. Результати. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е.coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота виявлення пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % – 66,7 %, протею – 16,7 % – 50,0 %, грибів роду кандида – 16,7 % – 33,3 %, плісеневих грибів – 0 % – 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3 показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 г/м3 не викликав змін у структурі мікробіоти кишки. Концентрації 15 мг/м3, 45 мг/м3 викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота виявлення протею, грибів роду Candida, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м3) та третьої дослідної груп (45 мг/м3) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту. Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м3 викликає дисбактеріоз товстої кишки у щурів, при цьому концентрація сполуки 15 мг/м3 є пороговою для цього ефекту.

Дод.точки доступу:
Яськів, Г. І.; Кузьмінов, Б. П.; Платонова, І. Л.; Руда, І. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Тромбофілія, ускладнена рецидивуючою тромбоємболією легеневої артерії - клінічний випадок із аналізом сучасних діагностично-лікувальних алгоритмів ведення хворих [Текст] = Thrombophilia, complicated by recurrent pulmonary thromboembolism - clinical case with analysis of modern diagnostic and treatment algorithms / М. І. Швед [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 154-160
MeSH-головна:
ТРОМБОФИЛИЯ
ТРОМБОЭМБОЛИЯ
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ
Анотація: Венозний тромбоз і емболія (ВТЕ) – одне з найтяжчих за перебігом і загрозливих для життя ускладнень. Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до діаґностики і лікування хворих із тромбофілією, ускладненою рецидивуючою тромбоемболією легеневої артерії, на основі власного клінічного випадку. Результати. Для оцінки ризику ВТЕ у госпіталізованих пацієнтів терапевтичного профілю доцільно використовувати шкалу Падуа, а при повторних ВТЕ/ТЕЛА, особливо у пацієнтів молодого віку, показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження/виключення вродженої або набутої тромбофілії, що визначає програму профілактики повторних ВТЕ. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антикоагулянтних засобів профілактики. Показання для застосування прямих чи непрямих антикоагулянтних засобів визначаються наявністю у пацієнта певної форми тромбофілії. Лише використання такого діагностичного алгоритму дозволяє своєчасно призначити таким пацієнтам адекватну профілактичну антикоагулянтну терапію, що підтверджує описаний нами клінічний випадок. Висновок. Велика частота захворюваності на ВТЕ, недостатні знання практикуючих лікарів щодо діагностики самої хвороби, визначення її причин і клінічних форм, а також неоднозначність отриманих результатів різних програм лікування і профілактики ВТЕ/ТЕЛА обґрунтовують необхідність проведення додаткових багатоцентрових клінічних досліджень та більш широкого обговорення даної проблеми в лікарському середовищі.

Дод.точки доступу:
Швед, М. І.; Ковбаса, Н. М.; Геряк, С. М.; Липовецька, С. Й.; Левицька, Л. В.; Прокопович, О. А.; Сидоренко, О. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)