Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2018/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 28
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-28

Бібінець, Л. С.
Рекомендації фінського клінічного протоколу щодо медикаментозної терапії артеріальної гіпертензії у викладанні сімейної медицини на додипломному рівні [Текст] = Recommendations of the finnish clinical protocol about drug therapy of arterial hypertension in the teaching of family medicine on the pregraduate level / Л. С. Бібінець, Ю. Я. Коцаба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 6-12
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ
Анотація: Висока медико-соціальна значимість АГ у практиці лікаря первинної медичної допомоги (ПМД) визначає актуальність підвищення ефективності викладання цієї теми у рамках програми додипломної медичної освіти. Мета – проаналізувати актуальні аспекти доцільності впровадження положень європейських клінічних протоколів ПМД (Фінляндія) щодо АГ у практику викладання дисципліни ЗП–СМ на етапі додипломної освіти. Висновок. Європейські протоколи для первинної медичної допомоги (Фінляндія), створені за доказовими стандартами, є чіткими, структурованими, зрозумілими для менталітету лікарів України. Алгоритми призначення медикаментозної терапії залежно від ступеня тяжкості гіпертензії в амбулаторній практиці, викладені за фінськими протоколами, доцільно впроваджувати у клінічну практику і викладацький процес вивчення дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» на додипломному рівні вищої медичної освіти.

Дод.точки доступу:
Коцаба, Ю. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бондаренко, О. О.
Метаболічний синдром: довгий шлях еволюції - від повного заперечення до всесвітнього визнання проблеми [Текст] = Metabolic syndrome: a long way of evolution - from a full denial to a worldwide acceptance problem / О. О. Бондаренко, М. І. Сорочка // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 13-19
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X
МЕТФОРМИН
Анотація: Впродовж останніх років чітко спостерігається зростання поширеності ожиріння, цукрового діабету 2 типу, захворювань серцево-судинної системи. Також активно обговорюється питання збільшення частки загальної захворюваності людства на хронічні неінфекційні хвороби. Метаболічний синдром (МС) є однією з основних проблем у галузі охорони здоров’я XXI століття. Ця «хвороба цивілізації», у розвитку якої беруть участь урбанізація, модифікація способу життя, пов’язана з гіподинамією, нераціональним харчуванням, підвищенням калорійності харчових продуктів і зростанням стресових навантажень, привертає особливу увагу у зв’язку з прогресивною тенденцією до «омолодження» населення з даною патологією. Незважаючи на наявність великої кількості літературних даних та результатів клінічних досліджень в цьому напрямку, показники смертності від серцево-судинних ускладнень в осіб з МС залишаються високими, що також свідчить про необхідність подальшого вивчення цієї проблеми, а також пошуку вирішення питань, що стосуються його раннього виявлення та профілактики. У статті проаналізовано літературні дані щодо історії, поширеності, клініко-патогенетичних особливостей компонентів метаболічного синдрому, обговорюються практичні аспекти його виявлення і лікування, включаючи критерії діагностики, групи ризику, особливості клінічних проявів, цільові рівні основних компонентів і схеми медикаментозної корекції, доведено актуальність поглибленого вивчення. Неправильний спосіб життя (гіподинамія, нераціональне харчування, стреси), низька частота діагностики даного захворювання клініцистами та глобальне зростання поширеності ожиріння, інсулінорезистентності та цукрового діабету 2 типу роблять актуальною проблему всебічного вивчення метаболічного синдрому, встановлення клініко-патогенетичних особливостей кластерів даного захворювання, а також розробку на основі цього алгоритмів ведення пацієнтів з МС та коморбідними станами.

Дод.точки доступу:
Сорочка, М. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Христич, Т. М.
Етіологічні фактори, що формують хронічний панкреатит [Текст] = Etiological factors which form the chronical pancreatitis / Т. М. Христич, Д. О. Гонцарюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 20-27
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ
КУРЕНИЕ
АЛКОГОЛИЗМ
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ
Анотація: Хронічний панкреатит (ХП) – одне з поширених гастроентерологічних захворювань, яке становить близько 8–10 % у структурі усіх захворювань органів травлення. Нерідко це захворювання діагностують пізно (алкогольної природи – до 30 місяців, іншої етіології – до 60 місяців від початку розвитку захворювання). За останні роки збільшилася частота захворювання на ХП, який супроводжується структурними змінами, що призводить до екзо- та ендокринної недостатності ПЗ, характеризується значним погіршенням якості життя і достатньо високим ризиком розвитку цукрового діабету й пухлин підшлункової залози. Через 10 років після встановлення діагнозу ХП приблизно 25 % пацієнтів змушені залишити свою професійну діяльність або стають інвалідами. При цьому розвивається зовнішньосекреторна недостатність ПЗ, страждає травлення завдяки формуванню мальдигестії (синдром порушеного перетравлювання) та мальабсорбції (синдром зниженого всмоктування). Знання етіологічних чинників (куріння, алкоголізм, інфекційні, вірусні, гельмінтозні чинники, спадковість, метаболічний синдром, ендокринні захворювання, холелітіаз, хронічна ниркова недостатність тощо) при цьому мають значення не тільки для діагностики, але й для перебігу, диференційного діагнозу, лікування, реабілітаційних заходів та прогнозу перебігу захворювання.

Дод.точки доступу:
Гонцарюк, Д. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вацик, М. О.
Особливості структурно-просторової організації кровоносного русла легень щурів у нормі та його реорганізація при загальному зневодненні [Текст] = Features of structural-spatial organization of the blood channels of rat lung normally and its reorganization in general dehydration / М. О. Вацик // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 28-35
MeSH-головна:
АРТЕРИИ
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ
ЛЕГКИЕ
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Експериментальне моделювання різноманітних захворювань на тваринах є одним із основних методів вивчення закономірностей розвитку патологічних процесів, що часто трапляються у клінічній практиці. Для об’єктивної порівняльної оцінки експериментальних даних та їх наступної екстраполяції на людину важливо знати основні морфометричні параметри органів і тканин у нормі. Щодо загального зневоднення, то воно виникає внаслідок найрізноманітніших фізіологічних та патологічних станів і може бути причиною тяжких порушень у різних органах, включаючи легені. Мета дослідження – встановити особливості структурно-просторової організації кровоносного русла легень щурів у нормі та дати кількісну характеристику змін його окремих параметрів при загальному зневодненні. Матеріали і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях, яким моделювали загальну дегідратацію різного ступеня важкості. Дослідження проводили з використанням рентгенангіографічних, гістологічних, морфофметричних і статистичних методик. Результати. За результатами проведеного дослідження було встановлено певні видові особливості структурної організації легеневої тканини і кровоносного русла легень у щурів і дана їх кількісна оцінка. До цих особливостей належать співвідношення між правою і лівою легенями за об’ємом і масою, поділ на частки кожної із легень та відповідне галуження їх кровоносних судин. Особливістю є також досить часте виявлення артерій «замикаючого» типу. При тривалому загальному зневодненні відмічено висхідну вазоконстрикцію з одночасним зниженням пропускної cпроможності гілок легеневих артерій дрібного і середнього калібру та розширенням просвіту і збільшенням ємності інтраорганних артерій великого калібру. Висновки. 1. У щурів права легеня за об’ємом і масою значно переважає ліву, їх співвідношення складає 2,22 до 1,00. 2. Особливістю легень щурів є їх поділ на частки: права поділяється на 4 частки, у лівій частковий поділ не виражений, що визначає особливості галуження правої і лівої легеневих артерій. 3. Тривале загальне зневоднення призводить до зниження пропускної здатності кровоносних русел легень за рахунок підвищення тонусу і звуження просвіту гілок легеневих артерій дрібного і середнього калібру, а також бронхіальних артерій з одночасним розширенням просвіту і збільшенням ємності інтраорганних артерій великого калібру.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Структурна реакція легеневої тканини та судин малого кола кровообігу в термінальній стадії моделювання гострого перитоніту [Текст] = Structural reaction of pulmonary tissue and blood vessels of small circle of blood circulation in the terminal stage of acute peritonitis / О. М. Герман [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 36-40
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ
ЛЕГОЧНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ
Анотація: Метою нашого дослідження було експериментальне вивчення змін у структурі легеневої тканини та судин малого кола кровообігу за умов експериментального моделювання термінальної стадії гострого перитоніту. Матеріал і методи. Морфометричний (вимірювання товщини міжальвеолярних перегородок, діаметра альвеол); гістологічний, з метою вивчення структури легеневої тканини і судин на світлооптичному рівні, статистичний. Експерименти виконано на 40 білих щурах-самцях, 10 тварин складали інтактну контрольну групу, 30 тваринам моделювали гострий перитоніт (термінальну стадію). Результати. Характер і динаміка розвитку структурних змін, діапазон компенсаторних і адаптаційних реакцій є фундаментальною складовою пошуку корекції негативного впливу патологічних факторів на організм. Дослідження перитоніту залишається актуальною проблемою сучасної клінічної медицини, що пов’язано з тяжкістю перебігу даної патології, розвитком поліорганної недостатності і частотою летальних випадків. Після 36 год від початку експерименту відзначено істотне звуження просвіту альвеол, накопичення транссудату в легеневому інтерстиції. В термінальній стадії спостерігали паралітичне розширення просвіту артерій і колабований стан вен. Характер встановлених в процесі експерименту морфологічних змін у легеневій тканині та судинах малого кола кровообігу, їх динаміка і глибина свідчать про виражений токсичний вплив продуктів обміну в процесі розвитку ендотоксикозу. Висновки. Експериментальний гострий перитоніт у білих щурів-самців у термінальній стадії спричинив істотне звуження діаметра альвеол і просвіту бронхіол на фоні значного потовщення міжальвеолярних перегородок. Ендотоксикоз за умов даної патології викликав розвиток дистрофічних процесів і порушення нормальних тканинно-судинних взаємовідносин у легеневій тканині. У термінальній стадії гострого перитоніту спостерігали паралітичне розширення просвіту артерій і колабований стан вен малого кола кровообігу, що можна розцінювати як декомпенсацію кровообігу і дисфункцію органа.

Дод.точки доступу:
Герман, О. М.; Волошин, М. В.; Волошин, О. С.; Ющак, М. В.; Волошин, В. Д.; Гантімуров, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гнатюк, М. С.
Особливості локальних імунних реакцій у дванадцятипалій кишці при пострезекційній портальній гіпертензії [Текст] = The peculiarities of local immune reactions in duodenum at postresection portal hypertension / М. С. Гнатюк, Л. В. Татарчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 41-46
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ
ПЕЧЕНЬ (хирургия)
ИММУНИТЕТ
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА
Анотація: Резекція великих об'ємів печінки може призводити до різних пострезекційних ускладнень: кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асциту, спленомегалії, вторинного гіперспленізму, паренхіматозної жовтяниці, портосистемної енцефалопатії, печінкової недостатності, портальної гіпертензії. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання їх структур. Венозний дренаж від дванадцятипалої кишки здійснюється через ворітну печінкову вену, де гемодинамічні розлади ускладнюються різними морфологічними змінами у судинах та структурах вказаного органа. Особливості локального імунного захисту дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії вивчені недостатньо. Мета – дослідити особливості локальних імунних реакцій у дванадцятипалій кишці при пострезекційній портальній гіпертензії. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 45 щурах-самцях, які були поділені на 3 групи. До 1 групи увійшли 15 інтактних тварин, до 2 – 15 щурів після резекції лівої бокової частки (31,5 % паренхіми печінки), до 3 – 12 тварин після резекції правої та лівої бокових часток печінки (58,1 % паренхіми печінки). Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Вирізані шматочки із дванадцятипалої кишки фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну і, після відповідного проведення через етилові спирти зростаючої концентрації, заливали у парафінові блоки. Гістологічні зрізи товщиною 5–7 мкм після депарафінізації фарбували гематоксиліном-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. При виявленні плазматичних клітин-продуцентів Ig A, Ig M, Ig G, Ig E мікротомні зрізи дванадцятипалої кишки обробляли моноспецифічними антисироватками проти вказаних класів імуноглобулінів, кон'югованими із ізотіоціанатом флуоресцеїну, застосовуючи прямий метод Кунса з відповідними контролями, які вивчали за допомогою люмінесцентного мікроскопа «Люмам Р-8». У люмінесцентному світлі рахували плазматичні клітини, що давали специфічне світіння, на 1 мм? слизової оболонки досліджуваного органа. Вміст секреторного Ig A (SIgA) визначали методом роздільної імунодифузії в агарі з специфічною сироваткою проти SIgA. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки локальні імунні реакції у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки змінилися незначно. Порушення локального імунного гомеостазу виявилося більш вираженим при резекції 58,1 % об'єму печінки. Так, чиcло плазматичних клітин з IgA у слизовій оболонці досліджуваного зменшилося на 26,6 %, рівень секреторного імуноглобуліну А знизився на 27,9 %, а рівні плазмоцитів-продуцентів IgM, IgG, IgE відповідно збільшилися на 97,0 %, у 4,2 та 6,0 разів. Ступінь змін місцевого гомеостазу корелював із глибиною та поширеністю гемодинамічних розладів, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі, тобто йому належить важлива роль у морфогенезі дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії. Висновки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та виражених змін локального імунного гомеостазу у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки, які характеризуються зниженням рівнів SIgA і кількості плазмоцитів-продуцентів IgA, значними порушеннями співвідношень між імуноцитами, що синтезують IgA, IgM, IgG, IgE, появою імунних комплексів у стромі та судинах. Ступінь змін місцевих імунних реакцій корелює із глибиною та поширеністю гемодинамічних розладів, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі.

Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гудима, А. А.
Вікові особливості активації процесів ліпідної пероксидації в нирці в умовах експериментальної краніоскелетної травми [Текст] = Age peculiarities of activation of lipid peroxidation processes in the kidney in experimental cranioskeletal injury conditions / А. А. Гудима, Ю. І. Сушко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 47-51
MeSH-головна:
ПОЧКИ
РАНЫ И ТРАВМЫ
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ
Анотація: Проблема політравми є актуальною в Україні і світі. З кожним роком зростає частота висококінетичних уражень, які супроводжуються тяжкою множинною і поєднаною травмою, що належить до основних причин смерті в осіб працездатного віку. За прогнозами ВООЗ, травматизм, як основна причина смертності, невдовзі торкатиметься людей усіх вікових груп. Тому відтепер актуальним завданням сучасної медицини є поглиблення знань про патогенез політравми у віковому аспекті. Мета – з’ясувати вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у нирці в динаміці ранніх проявів краніоскелетної травми в особин різних вікових груп. Матеріали і методи. Експерименти проведено на нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових груп (100–120 днів, 6–8 міс. і 19–23 міс.). У дослідних групах під тіопенталонатрієвим неболюванням моделювали краніоскелетну травму, еквівалентну для тварин різних вікових груп. Контрольну групу склали 7 тварин кожної вікової групи, яких тільки вводили в тіопенталонатрієвий наркоз. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травми у нирці піддослідних тварин оцінювали активність процесів ліпідної пероксидації за вмістом ТБК-активних продуктів. Результати. Встановлено, що у контролі інтенсивність процесів ліпідної пероксидації в нирці переважала в молодих щурів. Після нанесення травми в гострий період (1 доба) у молодих тварин вміст ТБК-активних продуктів не змінювався, тоді як у дорослих і старих тварин суттєво зростав. Через 3 доби у тварин усіх вікових груп рівень ПОЛ зростав, проте явно домінував у старих тварин, далі дорослих і молодих. Однак через 7 діб вміст у нирці ТБК-активних продуктів у молодих щурів різко зростав, тоді як у старих – знижувався. Отримані результати дозволяють стверджувати, що інтенсифікація ПОЛ у нирці є важливим фактором патогенезу її вторинного ураження в умовах гострого періоду та періоду ранніх проявів травматичної хвороби, вираженість якої залежить від віку, що вимагає розробки адекватних до вікових реакцій патогенетично обґрунтованих методів корекції. Висновок. У нормі за інтенсивністю процесів ліпідної пероксидації в нирці домінують молоді щури. Після нанесення травми в гострий період (1 доба) у молодих тварин вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ практично не змінюється, тоді як у дорослих і старих тварин суттєво зростає. До 3 доби показник зростає у всіх вікових групах, проте явно переважає у старих тварин, далі у дорослих і молодих. Через 7 діб вміст у нирці ТБК-активних продуктів ПОЛ у молодих і дорослих щурів продовжує зростати з явним переважанням в молодшій віковій групі, в той час як у старих – знижується.

Дод.точки доступу:
Сушко, Ю. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Джус, М. Б.
Динамічне спостереження за дорослими пацієнтами з ювенільним ревматоїдним артритом [Текст] = Dynamic monitoring of adult patients with juvenile idiopathic arthritis / М. Б. Джус // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 52-60
MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ
Анотація: Протягом останніх років у лікуванні ювенільного ревматоїдного артириту (ЮРА) відбувся суттєвий прогрес, пов’язаний із розробленням інноваційних лікарських засобів, хоча доступність для українських пацієнтів обмежена через високу ціну та відсутність достатнього державного забезпечення. Мета роботи – провести обстеження молодих дорослих пацієнтів з ЮРА на момент звернення до дорослого ревматолога та через рік спостереження з оцінкою динаміки клінічних, лабораторних показників, психологічного стану, стану мінеральної щільності кісткової тканини та проведеного лікування. Матеріал і методи. У дослідження включено 168 пацієнтів з ЮРА, що досягли 18-річного віку, які були обстежені на базі Олександрівської міської клінічної лікарні, м. Київ з оцінкою клініко-лабораторних паказників активності захворювання, якості життя (ЯЖ) за SF-36, алекситимії за TAS, рівня депресії за PHQ-9, стану мінеральної щільності кісткової тканини та отриманого лікування. Результати. При динамічному спостереженні за дорослими пацієнтами з ЮРА протягом 1 року на фоні терапії згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги хворим з ЮРА виявлено зменшення тривалості ранкової скутості (p0,05), покращення суглобового синдрому, зменшення артриту кистей (p0,05), артриту більше трьох суглобів (p0,05), симетричного артриту (p0,05), ентезитів (p0,05), болю в хребті (p0,05), що відобразилося в зниженні (p0,05) ступеня функціональної недостатності суглобів та відсутності рентгенологічного прогресування, не збільшилася потреба в протезуванні суглобів, не виявлено динамічних змін системних проявів, наявності увеїту та сакроілеїту. Виявлено відсутність позитивної динаміки лабораторних показників активності ЮРА в дорослому віці за DAS28 та JADAS, ШОЕ, СРБ, хоча є тенденція до їх зменшення. У пацієнтів з ЮРА залишається активність захворювання через 1 рік спостереження в дорослому віці. За рік спостереження виявлено збільшення рівня вітаміну 25-(ОН) (p0,05), хоча він все ще не нормалізувався. Встановлено, що як на момент первинного огляду, так і після спостереження протягом 1 року МЩКТ в різних ділянках скелета та Z- і T-показники відповідних ділянок були достовірно нижчими, порівняно з групою контролю. Однак, при оцінці МЩКТ в різних відділах скелета та Z- і T-показників відповідних ділянок не виявлено їх динамічних змін протягом року спостереження. Через 1 рік спостереження не виявлено відмінностей ні за ЯЖ та її шкалами, ні за рівнем алекситимії, ні за ступенем депресії. Хоча 4 % пацієнтів з ЮРА після 1 року спостереження в дорослому віці мали від легкої «субклінічної» до середнього ступеня тяжкості депресію, тоді як на момент первинного огляду дорослим ревматологом ознаки депресії різного ступеня спостерігали у 61,1 % пацієнтів. Висновки. У дорослих пацієнтів з ЮРА, що перебували під спостереженням протягом 1 року, відмічена стабілізація як клінічного, так і психологічного стану. Через 1 рік спостереження виявлено зменшення тривалості ранкової скутості та покращення суглобового синдрому, що відобразилося в зниженні ступеня функціональної недостатності суглобів та припиненні рентгенологічного прогресування, однак утримувалась висока лабораторна активність. При оцінці МЩКТ у різних відділах скелета та Z- і T-показників відповідних ділянок не виявлено її позитивних динамічних змін протягом року спостереження. Через 1 рік спостереження за дорослими пацієнтами з ЮРА не виявлено відмінностей в ЯЖ за її шкалами, алекситимії, та ступені депресії, що свідчить про необхідність корекції за участі відповідних спеціалістів. Встановлено, що 32 (19 %) пацієнти від дебюту захворювання до дорослого віку не приймали хворобомодифікуючих препаратів, та отримували терапію лише НПЗП та локально глюкокортикоїдами, 53 (31,5 %) пацієнти приймали протягом всієї тривалості захворювання 1 хворобомодифікуючий препарат, 34 (20,2 %) пацієнти отримували послідовно або паралельно 2 хворобомодифікуючих препарати, 11 (6,5 %) пацієнтів отримували послідовно або паралельно 3 хворобомодифікуючих препарати, 19 (11,3 %) пацієнтів отримували 1 хворобомодифікуючий препарат та 1 препарат ІБТ, 10 (6 %) пацієнтів отримували 2 хворобомодифікуючих препарати та 1 препарат ІБТ, 9 (5,4 %) пацієнтів отримували більше 3 хворобомодифікуючих препаратів або більше 2 препаратів ІБТ.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Оптимальний метод лікування артеріальної гіпертензії, поєднаної з дисплазією сполучної тканини [Текст] = Optimal method of treatment of arterial hypertension combined with dysplasia of connective tissue / Є. Х. Заремба [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 61-66
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ ПЕРВИЧНАЯ СЕМЕЙНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із найагресивніших факторів ризику формування та прогресування патології серцево-судинної системи (ССС) з ураженням органів-мішеней та розвитком асоційованих захворювань: ішемічної хвороби серця, гострої та хронічної церебральної патології, системного атеросклерозу, ураження клубочкового апарату нирок з розвитком нефропатії та ниркової недостатності. Мета дослідження – покращити ефективність лікування хворих на АГ, поєднану з ДСТ, на основі вивчення клінічного перебігу, вираженості зовнішніх і внутрішніх фенотипових ознак ДСТ, активності запалення, системи згортання крові, з застосуванням комбінації ІАПФ та БКК та використанням метаболічної терапії в комплексному лікуванні. Матеріал і методи. Обстежено 57 хворих (24 жінки та 33 чоловіки) на АГ ІІ – ІІІ стадії з проявами ДСТ. Хворі були поділені на 3 групи: І група (основна) – 35 хворих, які, крім базисної терапії, отримували 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат (мексикор); ІІ група (порівняння) – 22 хворих, які отримували базисну терапію згідно з клінічним протоколом; ІІІ група – 20 практично здорових осіб. До базисної терапії в якості гіпотензивних засобів входила комбінація раміприл/амлодипін (хартил АМ) з титруванням дози залежно від вихідних рівнів АТ, добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Обстеження хворих проводили згідно з розробленим нами протоколом: об’єктивний огляд, лабораторні дослідження (коагулограма: протромбіновий час (ПЧ), протромбіновий індекс (ПІ) та загальний фібриноген (ЗФ); визначення С-реактивного протеїну (СРП)), інструментальні методи обстеження (ЕКГ, ехоКГ, ДМАТ, УЗД внутрішніх органів та судин нижніх кінцівок, УЗ дуплексне обстеження сонних і хребтових артерій, рентгенологічне дослідження кістково-суглобової системи), консультації офтальмолога, невропатолога, травматолога, стоматолога. Результати. У результаті проведеного дослідження в хворих на АГ ІІ–ІІІ стадій діагностовано ДСТ різного ступеня вираженості. У І групі хворих ДСТ середнього ступеня тяжкості виявлено в 30 (85,7 %), у ІІ групі – в 20 (90,9 %), тяжкого ступеня – в 5 (14,3 %) та 2 (9,1 %) пацієнтів відповідно. Результати дослідження показали, що до 10 діб лікування в основній групі середньодобові САТ і ДАТ знижувалися на 15,6 % і 17,5 % відповідно, а до 30 діб – на 25,2 % і 26,4 %. Після застосування раміприлу/амлодипіну та 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату в комплексному лікуванні хворих на АГ, поєднану з ДСТ, рівень СРП знизився на 42,8 % на 10 день лікування (p0,01) та удвічі після 30 днів спостереження. Достовірно змінився рівень ПІ на 10 день – 85,52±4,93 (р0,05), через 30 днів стаціонарного лікування – 82,39±5,13 (р0,05). Висновки. Застосування раміприлу/амлодипіну та 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату в комплексному лікуванні хворих на АГ, поєднану з ДСТ, покращує клінічний перебіг захворювання, зменшує частоту рецидивів гіпертонічних кризів, знижує кількість ускладнень, призводить до зменшення термінів стабілізації АТ, сприяє нормалізації СРП та показників системи згортання крові.

Дод.точки доступу:
Заремба, Є. Х.; Карпляк, В. М.; Рак, Н. О.; Заремба-Федчишин, О. В.; Заремба, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Короленко, Н. В.
Клініко-функціональні аспекти відновного лікування дітей молодшого шкільного віку з цервікогенним головним болем на тлі нестабільності в шийному відділі хребта [Текст] = Clinical-functional aspects of rehabilitation treatment of primary school aged children with cervicogenic headache against a background of cervical spine instability / Н. В. Короленко, О. В. Горша // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 69-74
MeSH-головна:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА
ДЕТИ
Анотація: Актуальність проблеми вивчення головного болю (ГБ) у дітей обумовлюється поширеністю, складністю патогенетичних механізмів та невизначеністю алгоритмів і методичних підходів до терапії цього захворювання у вказаній віковій групі. Метою дослідження було вивчення в динаміці (до лікування, після курсу та через 1 і 6 місяців після впливу) клінічного ефекту окремого та поєднаного застосування кінезіотейпування і лікувальної фізкультури (ЛФК) і їх впливу на стан гемодинаміки судин вертебробазилярного басейну, вегетативний баланс та психофізіологічний стан дітей молодшого шкільного віку з цервікогенним головним болем (ЦГБ) на тлі нестабільності в шийному відділі хребта. Матеріал і методи. Клініко-функціональний стан у 96 дiтей чоловічої та жіночої статі молодшого шкiльного вiку (6–11 років), якi мали цервiкогенний головний бiль на тлі нестабільності в шийному відділі хребта впродовж бiльш нiж 6 мiсяцiв, вивчено із застосуванням клінічного і рентгенологічного методів, ультразвукової транскраніальної доплерографії, психофізіологічних тестів і аналізу варіабельності ритму серця. Результати. Встановлено, що у дітей з ЦГБ найкращий клініко-функціональний ефект настає при поєднаному застосуванні кінезіотейпування і ЛФК, який зберігається ще 1 місяць та дещо зменшується через 6 місяців після лікування. Комплексний вплив призводить до сприятливої динаміки майже всіх показників обстеження і покращує клінічний стан (зменшення частоти і інтенсивності головного болю), більш значно та довготривало покращує гемодинаміку судин вертебробазилярного басейну (кровотік, пружноеластичні властивості судин, реакція на негативні екстравазальні впливи оточуючих структур, венозний відтік), психофізіологічний стан (нервово-психічна напруженість, увага, динамічна працездатність) і вегетативний статус хворих дітей, ніж окреме застосування означених методик. Досягнуті через 6 місяців після лікування клініко-функціональні ефекти окремого і поєднаного застосування кінезіотейпування і ЛФК є зіставними. Висновок. Найбільшу ефективність ВЛ дітей з ЦГБ на тлі нестабільності ШВХ встановлено при комплексному застосуванні кінезіотейпування і ЛФК. Катамненстичне спостереження через півроку виявляє регрес позитивних результатів у частини хворих дітей, що підтверджує необхідність продовження тривалості курсу ВЛ або їх повторення не пізніше, ніж через 6 місяців.

Дод.точки доступу:
Горша, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Кривенко, В. І.
Стан оксидативного стресу у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу [Текст] = State of oxidative stress in patients with combined course of type 2 diabetes mellitus and osteoporosis / В. І. Кривенко, О. І. Бородавко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 75-80
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
ОСТЕОПОРОЗ
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС
Анотація: Одним із факторів, який може впливати на розвиток та прогресування як цукрового діабету 2 типу (ЦД), так і остеопорозу (ОП), є оксидативний стрес (ОС). Однак, у літературі ми не знайшли повідомлень про виразність ОС у хворих з поєднаним перебігом ЦД та ОП. Мета роботи – оцінити стан оксидативного стресу у хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу. Матеріал і методи. У дослідження включено 94 особи (від 50 до 70 років). До 1 групи увійшли 22 хворих на ОП, до 2 – 22 пацієнти з ЦД, до 3 – 50 хворих з поєднаним перебігом ЦД та ОП. Усім пацієнтам проводили ультразвукову денситометрію на ультразвуковому денситометрі Omnisense 7000 (BeamMedLtd, Ізраїль). Оцінку стану кісткової тканини проводили за критеріями ВООЗ. Інтенсивність ОС оцінювали за рівнем нітротирозину у сироватці крові. Пацієнтам з ЦД проводили дослідження глюкози натще, HbA1с, інсуліну та розрахунок індексу НОМА. Результати. У хворих з поєднаним перебігом ЦД та ОП має місце збільшення виразності ОС, що підтверджено достовірним зростанням рівня нітротирозину у 2,8 раза, порівняно з хворими з ізольованим перебігом ОП, та у 2,1 раза – з ЦД (p0,05). Рівень нітротирозину має вірогідний позитивний взаємозв’язок з HbA1c (r

Дод.точки доступу:
Бородавко, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Максимець, Т. А.
Тригліцерид-глюкозний індекс як опосередкований маркер інсулінорезистентності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та ожирінням [Текст] = Triglycerides-glucose index as a surrogate marker of insulin resistance in patients with coronary artery disease, overweight and obesity / Т. А. Максимець, О. О. Бондаренко, Є. Я. Скляров // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 81-85
MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ТРИГЛИЦЕРИДЫ
Анотація: Існує багато методів оцінки інсулінорезистентності, проте вони мають певні недоліки та високу вартість. Тригліцерид-глюкозний індекс – це простий та доступний опосередкований маркер для виявлення інсулінорезистентності, придатний для скринінгового застосування. Мета. Оцінити тригліцерид-глюкозний індекс у пацієнтів з ІХС та ожирінням залежно від стану інсулінорезистентності. Проаналізувати кореляційні зв’язки в досліджуваній вибірці. Матеріал і методи. Обстежено 107 пацієнтів з ішемічною хворобою серця та надмірною масою тіла чи ожирінням. Їм проводили антропометричні вимірювання, визначення глікозильованого гемоглобіну, глюкози, інсуліну з розрахунком індексу НОМА, досліджували ліпідний спектр крові, рівень сечової кислоти та печінкових трансаміназ, також розраховували тригліцерид-глюкозний індекс. Пацієнти були поділені на 2 групи, залежно від рівня індексу НОМА, при цьому інсулінорезистентними вважали пацієнтів з НОМА1,7. Кореляційний аналіз проводили у всій сукупності пацієнтів. Результати. У групі пацієнтів з інсулінорезистентністю спостерігалися достовірно вищі показники глюкози, інсуліну, рівня тригліцеридів та сечової кислоти. Був встановлений достовірно вищий показник тригліцерид-глюкозного індексу в групі інсулінорезистентих пацієнтів та прямий кореляційний зв’язок з індексом НОМА. Висновки. Тригліцерид-глюкозний індекс є опосередкованим маркером інсулінорезистентності, доступним скринінговим методом для виявлення пацієнтів, що потребують поглибленого обстеження вуглеводного обміну та його корекції.

Дод.точки доступу:
Бондаренко, О. О.; Скляров, Є. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Маланчук, Л. М.
Оцінка перинатальних наслідків у жінок із синдромом втрати плода [Текст] = Evaluation of perinatal consequences in women with fetal loss syndrome / Л. М. Маланчук, Г. О. Кривицька, С. Л. Маланчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 86-90
MeSH-головна:
ПЛОДА СМЕРТЬ
БЕРЕМЕННОСТЬ
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: В Україні відзначається прогресивне скорочення чисельності населення. Серед медичних причин репродуктивних втрат великого значення набуває і зростання числа артифіційних абортів, що сприяють формуванню синдрому втрати плода. Мета – проаналізувати перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого у жінок із синдромом втрати плода та без репродуктивних втрат. Провести порівняння перинатальних наслідків у групах спостереження. Матеріал і методи. Обстежено 150 пацієнток (І, ІІ групи – із синдромом втрати плода, ІІІ – без репродуктивних втрат, по 50 жінок в кожній). Спостереження проводилося з 12 тижнів вагітності, в пологах та післяпологовому періоді. Диспансерне спостереження за вагітними здійснювали згідно з наказом № 417 МОЗ України. Вагітні ІІ групи додатково отримували донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9. Висновки. Перебіг вагітності, пологів у жінок із синдромом втрати плода характеризується розвитком різноманітних ускладнень, відзначаються окремі перинатальні стани у новонародженого. Призначення вагітним із синдромом втрати плода донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дозволить зменшити кількість ускладнень перинатального періоду.

Дод.точки доступу:
Кривицька, Г. О.; Маланчук, С. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Мартинюк, Л. П.
Вплив кетлікану та поляризуючого світла на показники перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичною полінейропатією та дисліпідемією [Текст] = Effect of keltican and polarizing light on lipid peroxidation and antioxidant defenses in type 2 diabetes mellitus with diabetic polyneuropathy and dyslipidemia / Л. П. Мартинюк, Н. Р. Макарчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 91-98
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН
Анотація: У хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу відбувається порушення процесів перекисного окиснення ліпідів, внаслідок чого порушується нормальне функціонування мембранних структур клітин, посилюється їх деструкція, а це може бути фактором прогресування такого ускладнення, як діабетична полінейропатія (ДПН). Метою дослідження було вивчення впливу комплексного лікування препаратом Келтікан та поляризуючим світлом на показники ПОЛ та АОЗ у хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичною полінейропатією і дисліпідемією. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 130 хворих на ЦД 2-го типу, ускладнений діабетичною полінейропатією. Пацієнти були поділенні на 4 групи: до 1 групи увійшли 32 пацієнти, які отримували стандартне лікування, 32 хворих 2 групи додатково отримували келтікан по 1 капсулі тричі на добу впродовж місяця. 35 діабетикам 3 групи додатково було призначено 12 лікувальних процедур поляризуючим світлом. 31 пацієнт 4 групи, окрім стандартного лікування, отримував келтікан та курс світлотерапевтичних процедур поляризуючим світлом одночасно. Стан ПОЛ оцінювали за вмістом дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА). Активність антиоксидантного захисту (АОЗ) вивчали за концентрацією супероксиддисмутази (СОД), каталази та глутатіону відновленого (SH-група). Для оцінки стану ліпідного обміну визначали рівні ХС (холестерину), фракцій ЛПВЩ (ліпопротеїди високої щільності), ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності) і ТГ (тригліцериди). Результати. Включення до стандартного лікування ДПН келтікану та поляризуючого світла має більш виражений вплив на показники ПОЛ та АОЗ, порівняно з стандартним лікуванням. Результати ліпідограми найбільше наближені до цільового рівня під впливом лікування у 4 групи. Висновок. Включення до стандартної терапії ДПН у хворих з цукровим діабетом 2 типу і дисліпідемією препарату Келтікан та світлотерапевтичних процедур мало корегуючий вплив на показники ПОЛ і АОЗ.

Дод.точки доступу:
Макарчук, Н. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Марункевич, Я. Ю.
Особливості суїцидальної поведінки хворих на параноїдну шизофренію з різними клініко-психопатологічними та соціально-психологічними характеристиками [Текст] = Features of suicidal behavior of patients with paranoid schizophrenia with different clinical-psycholopathological and socio-psychological characteristics / Я. Ю. Марункевич // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 99-105
MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ
СУИЦИДАЛЬНЫЕ НАМЕРЕНИЯ
Анотація: Шизофренія – це тяжке психічне захворювання, що супроводжується високим ризиком суїцидальної поведінки. Мета дослідження – вивчити особливості суїцидальної поведінки хворих на параноїдну шизофренію в контексті виразності позитивної, негативної та загальної симптоматики шизофренії, а також соціальної підтримки хворих. Матеріал і методи. За дотримання принципів біомедичної етики було клінічно обстежено 53 чоловіки та 49 жінок, хворих на параноїдну шизофренію, з оцінкою вираженості симптоматики шизофренії за допомогою шкали PANSS та обстеження з використанням шкали MSPSS. Результати. У хворих з суїцидальними думками та суїцидальними діями виявлено достовірно вищі показники маячення, галюцинацій, збудження, розладів мислення, усіх складових негативної симптоматики, тривоги, депресії, малоконтактності, зниження критичності до свого стану, а також інтегральних показників виразності психотичної симптоматики, позитивної та негативної симптоматики, депресії, анергії і порушень мислення. У хворих з суїцидальними діями показники вираженості психопатологічної симптоматики та відмінності, порівняно із хворими з відсутністю суїцидальних тенденцій, більші, ніж у хворих з суїцидальними думками. У хворих з суїцидальними тенденціями є достовірно нижчими показники соціальної підтримки сім’ї, друзів та значущих інших; ці тенденції виявлено у чоловіків, у жінок та у всіх хворих в цілому, при цьому у хворих з суїцидальними діями ці показники є надзвичайно низькими, особливо у чоловіків. Висновки. Виявлені закономірності свідчать, що хворим на параноїдну шизофренію з суїцидальною активністю притаманна загалом більша виразність психопатологічної симптоматики, ніж хворим без суїцидальних тенденцій; як основні предиктори суїцидальної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію можуть розглядатися висока вираженість негативної симптоматики, маячення, галюцинацій, а також тривоги і депресії, а також те, що хворим на параноїдну шизофренію з суїцидальними тенденціями притаманний низький рівень соціальної підтримки сім’ї, друзів та значущих інших; більшою мірою ця тенденція виражена у чоловіків.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Досвід проведення ерадикаційної терапії helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки [Текст] = Experience of helicobacter pylori eradication therapy in patients with stomach ulcer duodenum / Н. В. Пасєчко [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 107-111
MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА
HELICOBACTER PYLORI
Анотація: За даними досліджень та епідеміологічними даними більше половини населення планети інфіковані Helikobakter pilori (HP). Інфекція HР часто є безсимптомною, лише у частини інфікованих (10–15 %) з часом виникають симптоми хронічного гастриту, ВХШ та ВХ ДПК, розвивається рак шлунка, а патогенетичною передумовою усунення НР є ефективна антигелікобактерна терапія (АГБТ), яка є первинною профілактикою раку шлунка. Мета дослідження – визначити ефективність десятидобової послідовної схеми АГБТ у складі інгібітора протонної помпи (ІПП), а також кларитроміцину, амоксициліну в класичних дозах та ІПП, кларитроміцину, амоксициліну та «Денолу» при пептичних виразках дванадцятипалої кишки, асоційованих з H. рylori, в менших дозах та з 4-разовим прийомом, й провести порівняльну її оцінку. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебували 25 хворих віком від 18 до 64 років з НР(+) виразкою дванадцятипалої кишки. Усім пацієнтам проводили ендоскопічне дослідження для верифікації виразкової хвороби, гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки (СО) антрального відділу шлунка та діагностику НР імуноферментним методом. 1 група (n=10) отримувала стандартну потрійну терапію, рекомендовану Маастрихт IV: ІПП + кларитроміцин у дозі 500 мг двічі на добу + амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом 10 днів; 2 група (n= 15) – ІПП + кларитроміцин у дозі 250 мг 4 рази на добу + амоксицилін у дозі 500 мг 4 рази на добу протягом 10 днів; вісмуту субцитрат колоїдний у дозі 120 мг 4 рази на добу. Результати. В усіх пацієнтів після лікування відмічали рубцювання виразок, значне зменшення проявів гастриту, яке проявлялось незначною гіперемією у половини пацієнтів першої групи та у двох пацієнтів другої групи. Гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка підтвердило наявність у частини пацієнтів НР-інфекції. Контрольне дослідження на НР проводили через 6 місяців за допомогою імуноферментного методу. У контрольній групі НР виявлено у 4 (40 %) пацієнтів, в основній – у 3 (20 %). Висновки. Застосування стандартної потрійної терапії ІПП + кларитроміцин у дозі 500 мг двічі на добу + амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом 10 днів не забезпечує повної ерадикації НР та не усуває гістологічної картини гастриту. Прийом колоїдного вісмуту, антибактеріальних препаратів амоксициліну та кларитроміцину у меншій дозі із частішим прийомом (4 рази на добу) забезпечив кращу санацію від НР-інфекції та відновлення гістологічної структури слизової оболонка шлунка, мабуть, через постійнішу й тривалішу антимікробну дію, а також не збільшив вартості лікування, що необхідно довести у подальших дослідженнях.

Дод.точки доступу:
Пасєчко Н. В.; Гаврилюк, М. Є.; Ярема, Н. І.; Боб, А. О.; Наумова, Л. В.; Савченко, І. П.; Смачило, І. В.; Радецька, Л. В.; Хоміцька, А. І.; Крицький, Т. І.; Гаврилюк, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Деякі аспекти модифікації способу життя на основі дієтичних підходів при кардіореабілітації хворих на ішемічну хворобу серця та після операцій на серці [Текст] = Some aspects of modification of the life method on basis of diagnostic approaches in cardiac rehabillitation of patients with ischemic heart disease and after heart surgeries / Н. В. Пасєчко [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 112-116
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН
РЕАБИЛИТАЦИЯ
ГЕМОДИНАМИКА
Анотація: На сьогодні в усьому світі розвиваються реабілітаційні програми, відзначається тенденція до їх індивідуалізації, включення нових методів, розширення показань для їх призначення. Це дозволяє ширше і ефективніше застосовувати можливості відновної медицини. Вивчивши типи інтервального голодування ми застосували просту і безпечну схему харчування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з застосуванням методу обмеження «вікна харчування». Мета роботи – підвищити ефективність кардіореабілітації хворих на ІХС та після операцій на серці шляхом використання методу обмеження «вікна харчування», обґрунтувати доцільність його застосування. Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на ІХС та після операцій на серці віком від 42 до 71 року. У 78,3 % пацієнтів захворювання поєднувалось з супутніми хворобами (гіпертонічна хвороба, аліментарне ожиріння, компенсований цукровий діабет ІІ типу тощо). Усі пацієнти отримували стандартне медикаментозне лікування відповідно до діагнозу, згідно з останніми клінічними рекомендаціями. Клінічну ефективність даного виду реабілітації та фармакологічних засобів оцінювали з урахуванням частоти та інтенсивності нападів стенокардії, ЧСС, АТ, даних ЕКГ у спокої і в умовах динамічного навантаження. При проведенні навантажувального тесту враховували величину порогового динамічного навантаження, розраховували подвійний добуток. У динаміці (на початку та через 6–12 місяців спостереження) досліджували біохімічними методами показники ліпідного обміну, коефіцієнт атерогенності. Результати. При застосуванні тривалого періоду обмеження «вікна харчування» (6–12 місяців) при кардіореабілітації хворих спостерігають позитивну динаміку гемодинамічних показників, підвищення толерантності до фізичних навантажень, нормалізацію параметрів ліпідного профілю крові. Висновок. Обґрунтована доцільність застосування даного методу в комплексі профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих на ІХС та після перенесених операцій на серці.

Дод.точки доступу:
Пасєчко, Н. В.; Радецька, Л. В.; Кузів, П. П.; Ярема, Н. І.; Боб, А. О.; Смачило, І. В.; Мандзій, З. П.; Хоміцька, А. І.; Савченко, І. П.; Наумова, Л. В.#701: ; Гаврилюк, М. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Порівняльне випробування органної моделі для дослідження електрозварного міжкишкового анастомозу в лабораторному експерименті [Текст] = The organ model comparative study for the electric welding anastomosis investigation neeas laboratory experiment / С. С. Подпрятов [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 117-124
MeSH-головна:
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ
СВАРКА
ТОНКАЯ КИШКА
СВИНЬИ
Анотація: При заміщенні живої свині органною моделлю кишки людини зі свинячого органокомплексу для потреб експерименту незрозумілою є повноцінність збереження діелектричних властивостей стінки кишки та можливості утворення в ній субстрату електрозварного з’єднання. Мета – визначити відповідність обраної органної моделі потребам лабораторного етапу відпрацювання умов створення міжкишкового анастомозу з застосуванням методу електрозварювання, замість проведення гострого експерименту на тварині. Матеріал і методи. Дослідили особливості зміни товщини, імпедансу та утворення субстрату електрозварного з’єднання в тканинах тонкої кишки діаметром 24–27 мм та товстої кишки діаметром 27–31 мм. Органною моделлю слугував органокомплекс свині. Його охолоджували до 4 ?С та протягом 6–10 годин доставляли до лабораторії. Там біоімітатор занурювали у теплий (26–32 ?С) розчин 0,9 % NaCl на 10–20 хв. Отримані показники порівняли з отриманими в гострому експерименті на свині масою 45 кг, за згодою комітету з біоетики. Створили 8 електрозварних анастомозів на тваринній моделі та 52 на органокомплексі. Ззовні на електроди прикладали тиск 2,1 Н/мм2 або 3,0 Н/мм2. Подавали імпульсну високочастотну напругу, що рівномірно зростала від 80 В до 120 В впродовж 0,2 секунди. Ділянку з’єднання кишки видаляли для гістологічного дослідження. Результати. Під зовнішнім стисненням ми відзначили подібність еластичності та щільності, на межі еластичності. У живої тварини була вища об’ємна резистентність м’язового шару, але динаміка стоншання – тотожною, що свідчить про подібність структурної міцності шарів тканини. У первинному імпульсі імпеданс плавно знижувався, після чого плавно зростав. У наступному імпульсі імпеданс миттєво падав, а потім майже лінійно зростав впродовж всього імпульсу. Подібна форма реактивності імпедансу стабілізувалася з другого імпульсу в 92,3 % проб на органокомплексі та 96,2 % – на тварині. В усіх дослідженнях утворювалось щільне з’єднання внаслідок коагуляційних змін пучків гладеньком’язових волокон та колагенових волокон неоднорідної глибини, але з утворенням суцільної безперервної структури. Висновки. Динаміка стиснення, перебіг електрозварного імпульсу крізь тканину та структура електрозварного анастомозу при використанні органокомплексу були такими ж, як і під час гострого експерименту на тварині. З огляду на синергійність впливу на тканини кишки при створенні електрозварного анастомозу, розробка технології його створення потребує проведення численних експериментальних досліджень. Враховуючи відтворення у дослідженій органній моделі базових механічних та електричних характеристик живої тканини та очікуваних морфологічних електрозварних перетворень можна зробити висновок, що існує можливість повноцінного заміщення тваринної моделі на цій стадії розробки та проведення тривалого лабораторного експерименту.

Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.; Подпрятов, С. Є.; Гичка, С. Г.; Гетьман, В. Г.; Макаров, А. В.; Маринський, Г. С.; Ткаченко, В. А.; Чернець, О. В.; Васильченко, В. А.; Петренко, О. Ф.; Тарнавський, Д. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Сердулець, Ю. І.
Зміни показників перокидації ліпідів, глутатіонової ланки протиоксидантного захисту, ІЛ-18, ІЛ-10 та матриліну 3 у хворих на остеоартроз, поєднаний з цукровим діабетом 2 типу, ожирінням, артеріальною гіпертензією [Текст] = Changes in the indicators of lipid peroxidation, glutathione level of antioxidant defense, IL-18, IL-10, and matrilin 3 in patients with osteoartritis in combination with type 2 diabetes, obesity, arterial hypertension / Ю. І. Сердулець // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 125-131
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ
ОЖИРЕНИЕ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
ЛИПИДЫ
Анотація: Низка досліджень вказує, що оксидативний стрес (ОС) впливає на патогенез та прогресування остеоартрозу (ОА). Відомо, що ОС є порушенням рівноваги між прооксидантними й антиоксидантними системами в клітинах і тканинах. Інтенсифікація пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) призводить до вивільнення прозапальних цитокінів, порушення мікроциркуляції, структури колагену і сприяє прогресуванню дегенеративного процесу в суглобових тканинах. Мета дослідження – визначити зміни показників пероксидації ліпідів та глутатіонової ланки протиоксидантного захисту, ІЛ-18, ІЛ-10 та матриліну 3 у хворих на остеоартроз, поєднаний з цукровим діабетом 2 типу, ожирінням, артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Обстежено 116 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією, віком від 16 до 65 років (середній вік склав 40,5 років). При розподілі хворих на групи за віком були прийняті якісні вікові періоди, рекомендовані комітетом експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) [37]: молодий вік (16–29 років) – 0,79 %, зрілий вік (30–44 роки) – 10,24 %, середній вік (45–59 років) – 53,54 %, похилий вік (60–65 років) – 35,43 %. Основна частина хворих була середнього працездатного віку. Було виділено 4 клінічні групи динамічного спостереження (хворі з ізольованим остеоартрозом та із супутніми захворюваннями). Пероксидацію ліпідів вивчали за методикою Владимирова Ю. А (1999), стан показників глутатіонової ланки протиоксидантного захисту – титраційним методом за О. В. Травіною в модифікації І. Ф. Мещишена, І. В. Петрової (1983). Доcлiдження цитокінів у cироватцi кровi: інтерлейкінів 10 та 18 – виконано з викориcтанням вiдповiдних наборiв фiрми Bender MedSystems GmbH (Авcтрiя) твердофазовим iмуноферментним методом Platinum ELISA, згiдно з iнcтрукцiєю виробника. Результати. У всіх групах хворих показники малонового альдегіду підвищувалися, але більшою мірою у пацієнтів, у яких остеоартроз перебігав із цукровим діабетом типу 2, ожирінням та артеріальною гіпертензією. Зниження антиоксидантного захисту за даними глутатіону відновленого найвираженішим було також у хворих цієї групи. Показники ІЛ-18 були найвищими при остеоартрозі з ожирінням та артеріальною гіпертензією, а ІЛ-10 – за наявності цукрового діабету. Показники матриліну 3 змінювалися неоднозначно. Висновки. У хворих на остеоартроз із цукровим діабетом 2 типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією значно порушується рівновага між процесами пероксидації ліпідів та глутатіоновою ланкою протиоксидантного захисту, що асоціюється з активацією ІЛ-18 і суттєвою недостатністю ІЛ-10. Показники матриліну 3 знижуються при ізольованому остеоартрозі та за його поєднання з артеріальною гіпертензією, підвищуючись у ІІІ та ІV групах порівняно з ПЗО.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Телев'як, А. Т.
Динаміка показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в м'язовій тканині задніх кінцівок щурів при розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому (експериментальне дослідження) [Текст] = The dynamic of indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in muscle tissue of the hind limbs of the rats in development of the ischemic-reperfusion syndrome (experimental study) / А. Т. Телев'як // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 3. - С. 132-139
MeSH-головна:
ИШЕМИЯ
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ
КРЫСЫ
КОНЕЧНОСТЬ ЗАДНЯЯ ЖИВОТНОГО
Анотація: Гостра ішемія кінцівки виникає в результаті раптового зниження її перфузії, що зазвичай виникає при обтурації просвіту великих артерій внаслідок гострого тромбозу чи емболії або порушення прохідності судин, спричиненого їх травмами чи стисненням (включаючи накладання кровоспинних турнікетів). У разі відновлення кровопостачання раніше ішемізованих тканин виникає ішемічно-реперфузійний синдром, при якому однією з основних патогенетичних ланок альтерації тканин є активація перекисного окиснення ліпідів. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в гомогенаті м’язової тканини задніх кінцівок щурів у різні періоди розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому. Матеріал і методи. Проведено визначення вмісту дієнових кон’югат, трієнових кон’югат, ТБК-активних продуктів, супероксиддисмутази та каталази в гомогенаті м’язової тканини 30 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Гостру ішемію викликали шляхом накладення гумових джгутів SWAT (Stretch–Wrap–And–Tuck) на задні кінцівки тварин тривалістю 2 год. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Експериментально встановлено, що максимальне зростання вмісту дієнових та трієнових кон’югат у пошкодженій м’язовій тканині тварин відбувалося в ранньому постішемічному періоді на 2-гу годину реперфузії зі зниженням на 1-шу та 7-му добу та поверненням до рівня показників контрольної групи в пізньому постішемічному періоді, на 14-ту добу. Зростання вмісту ТБК-активних продуктів у м’язовій тканині відбувалось у перших трьох групах щурів і досягло максимуму в 3-ій групі (реперфузія 1 доба), після чого знижувалось у пізньому реперфузійному періоді, досягши в останній групі значень, близьких до показників контрольної групи. Активність супероксиддисмутази і каталази в ранньому постішемічному періоді поступово зростала і досягла максимуму на 7-му добу ішемічно-реперфузійного синдрому, після чого, на 14-ту добу, показники повернулись до рівня значень групи контролю. Сильний позитивний кореляційний зв'язок між показниками вмісту супероксиддисмутази і каталази (+0,99) вказував на аналогічну динаміку змін зазначених показників. В усіх експериментальних групах щурів у м’язовому гомогенаті відмічалось зниження антиоксидантно-прооксидантного індексу, яке було найбільш вираженим на 1-шу добу ішемії-реперфузії. Висновки. У всіх досліджуваних групах тварин розвивався ішемічно-реперфузійний синдром з активацією перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Перекисне окиснення ліпідів наростало в м’язовій тканині, починаючи з 1-ї години реперфузії, і досягало максимуму на 1-шу добу, після чого більшість показників поступово повертались до значень контрольної групи на 7-му та 14-ту доби реперфузії. Активність ферментів антиоксидантного захисту також поступово зростала і досягла максимуму в м’язовій тканині на 7-му добу, а на 14-ту добу відбулось повернення показників антиоксидантного захисту до рівня значень групи контролю. Зростання активності супероксиддисмутази і каталази свідчить про активацію компенсаторних механізмів антиоксидантного захисту в ішемізованій м’язовій тканині, а їх відносно невисоке зростання може вказувати на субкомпенсований рівень розвитку цих механізмів. Зменшення показника антиоксидантно-прооксидантного індексу в м’язовій тканині було найбільш вираженим на 1-шу добу реперфузії, після чого індекс поступово зростав. Про протилежні тенденції в динаміці змін вмісту про- та антиоксидантів у гомогенаті ішемізованої м’язової тканини свідчить і зворотний кореляційний зв’язок середньої сили між продуктами ПОЛ (дієнові та трієнові кон’югати) та ферментами антиоксидантного захисту (супероксиддисмутаза і каталаза).

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)