Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ17/2018/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 53
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-53

Корильчук, Н. І.
Клініко-патогенетичні особливості метаболічного синдрому в загальній лікарській практиці [Текст] = Clinical and pathogenetic features of metabolic syndrome in general drug practice / Н. І. Корильчук, Б. Т. Корильчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 8-15
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X
ОЖИРЕНИЕ
Анотація: Метаболічний синдром на сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою, до якої прикута увага широкого кола спеціалістів: ендокринологів, кардіологів, гастроентерологів, ревматологів, гінекологів, урологів, сімейних лікарів та педіатрів. Експерти ВООЗ характеризують метаболічний синдром як пандемію ХХІ століття. В даній роботі проведено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, що формують поняття «метаболічного синдрому». Показано нагромаджені фундаментальні знання та клінічні спостереження, що дають можливість глибоко проаналізувати етіологію та клініко-патогенез, перебіг, прогресування та наслідки метаболічного синдрому. Актуальність проблеми зумовлена не тільки його значною поширеністю, а й вираженим помолодшанням недуги, негативним впливом на якість і тривалість життя, істотним збільшенням ризику серцево-судинних катастроф. В Україні летальність від атерогенних кардіоваскулярних захворювань посідає одне з перших місць у структурі загальної смертності населення. Наявність метаболічного синдрому в 3–6 разів підвищує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень і є важким економічним тягарем систем охорони здоров’я в Україні та світі. У таких умовах метаболічний синдром, який поєднує одразу декілька чинників високого судинного ризику, не може залишитися без уваги фахівців. Актуальність проблеми зумовлена й тим, що цей стан є зворотним, тобто при відповідному лікуванні можна домогтися зникнення чи бодай зменшення виразності основних його проявів. Пацієнт з метаболічним синдромом – це хворий з множинною поєднаною патологією, у якого, поряд з серцево-судинними проявами, наявні захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, виражені зміни ліпідного та вуглеводного обмінів, наявні проблеми із суглобами та вагою тощо. Хворі на метаболічний синдром найчастіше є пацієнтами загальної лікарської практики, проте доволі часто не всі складові синдрому привертають увагу лікаря, що призводить до однобічного лікування

Дод.точки доступу:
Корильчук, Б. Т.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Рябуха, О. І.
До структурних та функціональних передумов виникнення тиреоїдної патології (огляд літератури) [Текст] = To the structural and functional preconditions of the emergence of thyroid pathology (literature review) / О. І. Рябуха // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 16-24
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ
ОБЗОР
Анотація: Значне поширення та суспільне значення тиреоїдної патології робить необхідним поглиблене з’ясування основних передумов її виникнення. Мета роботи – проаналізувати та узагальнити особливості будови і функціонування щитоподібної залози, які можуть бути передумовами виникнення її патології. Умовно їх можна поділити на структурні та функціональні. Складний ембріогенез щитоподібної залози, значна варіабельність її макроморфологічних типів, рясна васкуляризація та особливості вегетативної іннервації, наявність у паренхімі органа, поряд із тироцитами, їх клітин-антагоністів, а також клітин-продуцентів інших біологічно активних речовин, та клітин, які беруть участь у імунних процесах, є основними морфологічними передумовами появи і розвитку девіацій у діяльності залози. Разом з тим, регулювання функції щитоподібної залози здійснюється розгалуженою системою екстратиреоїдних та інтратиреоїдних зв’язків, з яких найбільше значення мають зв’язки гіпоталамо-гіпофізарної, вегетативної нервової та імунної систем, діяльність С-клітин, концентрація іонів йоду та кальцію в сироватці крові. Така складна система контролю, попри свою поліваріантність, може бути вразливою у разі змін умов існування, відхилень чи порушень у діяльності органа. Вплив регулювальної системи гіпоталамус–гіпофіз на щитоподібну залозу відбувається залежно від кількості йоду, що надходить до організму. Споживання незначних доз йоду супрово-джується зміною низки функціональних констант, зокрема інтратиреоїдних співвідношень між монойодтирозином та дийодтирозином, дийодтирозином та тироксином, трийодтирозином та тироксином; у випадках вираженого дефіциту йоду у тканинах зростає швидкість трансформації Т4 в Т3 та значно зменшується рівень Т4 при нормальному або збільшеному вмісті Т3, що може призвести до вичерпання адаптаційних резервів організму. Тривале споживання збільшеної кількості йоду і зумовлене цим підвищення рівня ТТГ порушує координування діяльності щитоподібної залози і функціонально пов’язаних з нею органів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бабінець, Л. С.
Стан протеолізу і антипротеолітичного захисту при остеоартрозі на тлі екскреторної недостатності підшлункової залози [Текст] = State of proteolysis and antiproteolytic protection in osteoarthrosis on the background of excretory pancreatic insufficiency / Л. С. Бабінець, І. М. Галабіцька, Ю. Я. Коцаба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 25-28
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
Анотація: У статті розглянуті сучасні погляди на патогенез первинного остеоартрозу і проблему коморбідності первинного остеоартрозу та захворювань, що супроводжуються порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Проаналізовано рівень активації системи протеолізу і системи антипротеолітичного захисту. Дослідниками було встановлено наявність більш глибокого порушення екскреторної функції підшлункової за-лози (тяжкого ступеня) при остеоартрозі з коморбідними патологіями шлунково-кишкового тракту із зовнішньо-секреторною недостатністю підшлункової залози, а також наявність зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози легкого ступеня у І групі хворих на первинний остеоартроз. У хворих на первинний ОА, що перебігав ізольовано або у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, було встановлено статистично значиму активацію загального протеолізу за рівнем протеолітичної активності плазми. Також аналіз засвідчив наявність підвищення специфічного протеолізу, або кініногенезу, за рівнем протеолітичного ферменту калікреїну. Встановлено зниження неактивного попередника калікреїну – прекалікреїну. Був підвищений рівень ?1-інгібітора протеїназ, який здійснює контроль за активністю протеолізу, зв’язуючи трипсин та протеолітичні ферменти ендо- та екзогенного походження. Виявлено зниження рівня ?2-макроглобуліну, що свідчить про виснаження інгібіторного захисту організму, адже даний показник блокує кініногеназну дію калікреїну і виводить активні портеїнази ендо- та екзогенного походження. Також було виявлено зниження активності кінінази–ІІ, що свідчить про ослаблення захисних реакцій організму через гіперпродукцію кінінів.

Дод.точки доступу:
Галабіцька, І. М.; Коцаба, Ю. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Суглобовий біль при первинному гонартрозі у людей похилого віку: шляхи підвищення ефективності реабілітації [Текст] = Joint pain in primary conarthritis in the elderly? ways to increase the effectiveness of rehabilitation / Т. Г. Бакалюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 29-33
MeSH-головна:
ПОЖИЛЫЕ
РЕАБИЛИТАЦИЯ
СУСТАВЫ
Анотація: Джерелом болю при остеоартрозі (ОА) можуть бути хрящова тканина, синовіальна мембрана, субхондральна кістка і періартикулярні тканини. Корекція всіх провідних ланок патогенезу ОА за допомогою лікарських засобів є недостатньою, а шляхи підвищення ефективності лікування названого захворювання пов’язані із застосуванням методів, здатних впливати на механізми як патогенезу, так і саногенезу. Все це є спонукальним моментом пошуку шляхів підвищення ефективності реабілітації. Мета роботи – дослідити ефективність застосування об’ємного пневмопресингу (ОПП) в амбулаторних умовах у хворих на первинний гонартроз (ПГА) похилого віку. Матеріал і методи. Клінічні спостереження проведені у 47 пацієнтів з ПГА віком від 60 до 74 років ((64,8±0,4) р.), які проходили амбулаторний етап реабілітації. Методом рандомізації хворі були поділені на дві групи. Реабілітаційний комплекс відрізнявся застосуванням в одній з груп ОПП на нижні кінцівки. Результати. За даними реовазографічних досліджень у пацієнтів з ПГА після проведеного реабілітаційного комплексу із застосуванням ОПП встановлено прискорення гемодинаміки (р0,05), а за даними артросонографії – зменшення кількості надлишкової рідини в тканинах суглоба. Також встановлено достовірне (р0,05) зменшення больового синдрому, покращення функціональної активності суглобів та фізичної працездатності. Висновки. На основі отриманих результатів запропоновано застосування в програмі реабілітації хворих на ПГА об’ємного пневмопресингу, який сприяє нормалізації функціонального стану рефлекторно змінених м’язів, активує місцевий кровообіг та зменшує венозний стаз. Реабілітаційний комплекс з включенням ОПП дозволяє підвищити ефективність проведених відновлювальних заходів на амбулаторному етапі реабілітації у хворих похилого віку з ПГА.

Дод.точки доступу:
Бакалюк, Т. Г.; Мисула, І. Р.; Сірант, Г. О.; Завіднюк, Ю. В.; Зятковська, О. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Структурні зміни слизової оболонки шлунка при хронічному гастриті у дітей на фоні поєднання паразитарної та H. pylori інфекції [Текст] / К. Т. Глушко [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 34-36
MeSH-головна:
ГАСТРИТ
БИОПСИЯ
HELICOBACTER PYLORI
ДЕТИ
Анотація: Останніми роками зростає увага дослідників до впливу паразитозів на перебіг захворювань травної системи у дітей, оскільки кишкові паразити є одними з найчастіших патогенів шлунково-кишкового тракту. Мета – проведення порівняльного аналізу структурних змін слизової оболонки шлунка у дітей, хворих на хронічний гастрит, залежно від поєднання інфікування H. pylori та інвазування Giardia intestinalis. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження дітей з хронічним гастритом віком від 7 до 17 років, з наступною біопсією, та досліджено морфологічні й морфометричні особливості слизової оболонки шлунка. Результати. Найменш виражені патогістологічні та морфометричні зміни слизової оболонки шлунка спостерігали у дітей з хронічним гастритом при моноінвазії Giardia intestinalis, тоді як поєднання інфікування H. pylori та лямбліозу при хронічному гастриті призводить до дистрофічно-некротичних змін епітелію, порушення регенерації, розвитку кишкової метаплазії та розладів кровообігу. Це підтверджується максимальним зниженням ядерно-цитоплазматичного індексу (0,0584±0,0047), підвищенням клітинної щільності інфільтрату на 9,84 % та зменшенням відносного об’єму капілярів та капілярно-епітеліоцитарного відношення, порівняно з моноінвазією Giardia intestinalis. Висновки. Найбільш виражені патогістологічні та морфометричні зміни виявлено у досліджуваній групі пацієнтів з хронічним гастритом, асоційованим з H. pylori, у поєднанні з лямбліозом.

Дод.точки доступу:
Глушко, К. Т.; Загричук, Ю. Г.; Смачило, А. І.; Миколенко, А. З.; Смачило, І. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Глушок, В. С.
Можливості дерматоскопії в діагностиці актинічного кератозу [Текст] = The opportunities of dermoscopy in the diagnostics of actinic keratosis / В. С. Глушок, Т. В. Святенко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 37-41
MeSH-головна:
КЕРАТОЗ АКТИНИЧЕСКИЙ
КАРЦИНОМА ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ
ГИСТОЛОГИЯ
Анотація: Діагностика актинічного кератозу (АК) потребує оптимізації. Мета – вивчити дерматоскопічні ознаки АК у пацієнтів з різними клінічними формами захворювання, провести аналіз дерматоскопічних зображень. Матеріал і методи. Ми провели клінічне та дерматоскопічне обстеження пацієнтів з АК, у яких виявили різні дерматоскопічні ознаки на етапі ініціальної оцінки. Результати. Застосування у практиці і продовження вивчення можливостей дерматоскопії, як сучасного високоінформативного високоспецифічного і чутливого методу неінвазивної діагностики новоутворів шкіри, в тому числі передракових захворювань і АК, допоможе встановлювати клінічний діагноз з високим ступенем достовірності вже на етапі консультування пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Святенко, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гребеник, М. В.
Особливості перебігу післяінфарктного періоду у пацієнтів із коморбідністю, які перенесли перкутанне коронарне втручання [Текст] = The peculiarities of the post-infarction period course in comorbidity patients, who had percutaneous coronary intervention / М. В. Гребеник, О. І. Левчик // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 42-47
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО
КОМОРБИДНОСТЬ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
ГИПЕРТЕНЗИЯ
Анотація: Цукровий діабет 2 типу (ЦД) та інфаркт міокарда (ІМ) часто поєднуються, на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) це поєднання зумовлює швидкий розвиток ускладнень з боку судин нирок, великих судин серця, мозку, периферійних судин нижніх кінцівок. У таких пацієнтів прогноз зазвичай гірший, а летальність перевищує аналогічні показники у осіб без порушень вуглеводневого обміну. Навіть після успішно проведеного перкутанного коронарного втручання (ПКВ) ризик несприятливих подій складає 10 % в перший рік та 5 % щорічно впродовж наступних чотирьох років. Мета дослідження – вивчити особливості перебігу післяінфарктного періоду у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією, які перенесли перкутанне коронарне втручання. Матеріали та методи. Обстежено 325 пацієнтів із гострим коронарним синдромом в поєднанні із ЦД та АГ, віком від 37 до 92 років (в середньому (66,22±0,53) роки), із них 133 жінки та 192 чоловіки. Відповідно до методу відновлення коронарного кровотоку хворих було поділено на дві групи: 1 група – пацієнти, яким провели ПКВ (n=124), 2 група – пацієнти, яким не проводили інвазивне втручання (n=201). Далі проаналізували та оцінили клініко-лабораторні та інструментальні показники для виявлення особливостей. Результати. У пацієнтів обох груп виявлено й іншу супутню патологію, надмірну вагу тіла, шкідливі звички (куріння), Ехо-показники, притаманні концентричній гіпертрофії міокарда. Осіб 1 гр. закономірно швидше госпіталізовано в стаціонар (через (14,50±2,04) год), ніж 2 гр. (47,42±5,63) год (p0,001). Ранній післяінфарктний період у них характеризувався достовірно меншою кількістю ускладнень, таких як ГСН ІІІ і ІV (за Killip) – 9 та 5 % у 1 гр. проти 25 та 16 % у 2 гр.; аритмії – 13 проти 25 %, та блокади – 11 проти 20 %. Механічні та тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів із ПКВ виявлені не були. Інтервенційне відновлення коронарної прохідності стало профілактикою розвитку ранньої післяінфарктної стенокардії, яка виникла у 11 % у пацієнтів без ПКВ. 30-денна летальність у пацієнтів обох груп суттєво не відрізнялась і становила у 1 гр. 3,17 %, у 2 гр. – 5,74 %, (p0,05). Однак річне виживання було достовірно вищим у пацієнтів із ендоваскулярним втручанням – 92,60 % у 1 гр. проти 85,63 % у 2 гр., p = 0,029. Висновки. 1. Перебіг післяінфарктного періоду у пацієнтів із поєднанням АГ та ЦД характеризувався високою часткою таких грізних ускладнень як кардіогенний шок, серцева астма, гостра лівошлуночкова недостатність, нерідко з розвитком набряку легень. Вказана коморбідність достовірно відрізнялась проаритмогенною активністю міокарда та розвитком блокад серця. 2. Перкутанне коронарне втручання в умовах коморбідності суттєво впливало на зменшення ускладнень у гострому періоді інфаркту міокарда: рідше виникали порушення ритму та провідності, гостра серцева недостатність ІІІ – ІV ст. (Killip) та механічні ускладнення. Коронарне втручання також служило профілактикою розвитку ранньої післяінфарктної стенокардії. 3. Річне виживання пацієнтів після інвазивного відновлення коронарного кровотоку достовірно вище, ніж у пацієнтів, яким реваскуляризація не проводилася.

Дод.точки доступу:
Левчик, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Добрянська, В. Ю.
Предиктори екстрасистолічної аритмії та її лікування у вагітних із первинним пролапсом мітрального клапана [Текст] = Predictors of extrasistic arrythmia and its treatment in pregnant military valve prolapses / В. Ю. Добрянська, С. М. Геряк, М. І. Швед // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 48-52
MeSH-головна:
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА ПРОЛАПС (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: В статті описано та проаналізовано предиктори екстрасистолічної аритмії та її лікування у вагітних із первинним пролапсом мітрального клапана. Мета дослідження – визначити предиктори розвитку екстрасистолії при різних варіантах ПМК та підвищити ефективність лікування аритмії у вагітних. Матеріал і методи. Всім хворим було проведено загальноклінічне обстеження; анкетування за розробленою анкетою для виявлення фенотипових маркерів сполучнотканинної дисплазії (СТД) і стигм дизембріогенезу, спадковості за різними захворюваннями; ЕКГ-дослідження в 12 загальноприйнятих відведеннях; ХМ ЕКГ за допомогою програмно-апаратного комплексу “DiaCard” (“Сольвейг”, Україна); визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР); ЕхоКГ-дослідження в М-, В- і Д-режимах на апараті “Toshiba istyle SSA-580A”; визначення електролітного балансу крові – вмісту в плазмі Са2+, Мg2+ i K+ (колориметричним методом за допомогою фотометра Biosystems BTS-330). Після попередньої рандомізації вагітним із ПМК та частою екстрасистолією було призначено три варіанти антиаритмічної терапії та вивчено їх ефективність. Результати. При комплексному антропометричному та клінічному обстеженні 53 вагітних з пролапсом мітрального клапана було виявлено, що фенотиповими маркерами аритмогенезу в жінок із ПМК слід вважати: зріст 180 см, гіпермобільність суглобів, підвищену розтяжність шкіри, ознаки зап’ястка та великого пальця, варикоз, які мають позитивні кореляційні зв’язки зі ступенем пролабування передньої стулки МК, наявністю міксоматозної дегенерації (МД) стулок, мітральної регургітації та двостулковим пролабуванням і, певним чином, визначають тяжкість та особливості перебігу ПМК у вагітних. Предикторами екстрасистолічної аритмії у вагітних із ПМК можуть слугувати міксоматоз стулок МК, мітральна регургітація більше ІІ, відносна гіпомагніємія, а також вегетативна дисфункція і порушення електрофізіологічних властивостей міокарда. Встановлено високу антиаритмічну ефективність небівололу при шлуночковій екстрасистолії, ритмокору – при суправентрикулярній екстрасистолії та комбінації цих препаратів – при шлуночковій і суправентрикулярній екстрасистолії.

Дод.точки доступу:
Геряк, С. М.; Швед, М. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив високочасотної магнітно-імпульсної терапії Hit theracell®100 на хронічний біль спини [Текст] = Influence of high frequency magnetic-impulse therapy of hit theracell®100on the chronic back pain / М. Кастнерова [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 53-59
MeSH-головна:
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ
РЕАБИЛИТАЦИЯ
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ
Анотація: Хронічний біль при патології опорно-рухового апарату – одна з найчастіших проблем, яка призводить до погіршення якості життя і потребує безперервного та довготривалого лікування, що вказує на необхідність розробки нових методів лікування та реабілітації. Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хворих із хронічним болем опорно-рухового апарату шляхом застосування приладу HIT TheraCell®100. Матеріал і методи. Всі хворі із хронічним болем опорно-рухового апарату проходили комплексне обстеження, лікування та реабілітацію за загальноприйнятими та спеціальними методами із використанням приладу HIT TheraCell®100. Ефективність застосування високоенергетичного імпульсного поля HIT TheraCell®100 оцінювали за результатами кількісного методу дослідження з використанням анонімного анкетування. Результати. У статті наведені результати лікування хворих із хронічним болем опорно-рухового апарату. Встановлено, що застосування високоенергетичного імпульсного поля HIT TheraCell®100 ефективно сприяє полегшенню болю і не обтяжливе для пацієнтів, що дозволяє підвищити якість лікування та реабілітації. Результати свідчать про перспективність подальшого вивчення методики та впровадження її у клінічну практику. Висновки. Лікування хронічного болю опорно-рухового апарату із використанням приладу TheraCell®100 може використовуватись як терапевтичний метод. Воно сприяє полегшенню болю і не забирає багато часу, що не обтяжливо для пацієнтів. Отже, лікування хронічного болю опорно-рухового апарату за допомогою HIT TheraCell®100 може знайти своє місце серед лікувальних методик у Чеській Республіці та в Україні.

Дод.точки доступу:
Кастнерова, М.; Бабінець, Л. С.; Боровик, І. О.; Боцюк, Н. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Радіозахисні властивості 2-меркаптобензотіазолу на клітини in vitro [Текст] = 2-mercaptobenzothiazole radioprotective effect on in vitro cell culture / Х. М. Литвинчук [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 60-70
MeSH-головна:
ИОНИЗИРУЮЩЕЕ ИЗЛУЧЕНИЕ
ПРОТИВОЛУЧЕВЫЕ СРЕДСТВА
КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ
МИТОЗ
АПОПТОЗ
Анотація: Метою роботи було дослідження радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах первинної та перещеплюваної культур проліферуючих клітин. Матеріал і методи. Використовували цитологічні і статистичні методи. Результати. При інкубації перещеплюваних клітин лінії L929 з 2-меркаптобензотіазолом у діапазоні концентрацій 0,03–3,00 мкг/м не було виявлено статистично достовірної зміни (р?0,05) щільності клітинної популяції у моношарових культурах. Водночас спостерігали для усіх застосованих концентрацій реагенту стимуляцію мітотичної активності на термінальній (5 доба) стадії культивування. Опромінення клітин гамма-квантами 60Со в дозах 1,5 та 10 Гр призвело до дозозалежних морфофункціональних змін у культурі клітин. Опромінення клітин у присутності 2-меркаптобензотіазолу істотно зменшило негативний вплив радіації на показники життєздатності клітин та їх диференціацію в культурі. Висновки. Кількісна оцінка радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах культури міогенних клітин та лінії L929 (фібробластоподібні клітини) показала, що найвищі показники коефіцієнта захисту (0,31–0,36) реагент показав при концентрації 3 мкг/мл при опроміненні в дозі 1 Гр, а фактор зменшення дози був максимальний – 4, за концентрації 3,00 мкг/мл. За сукупністю даних літератури та результатів власних досліджень можна вважати 2-меркаптобензотіазол реагентом із радіопротекторними властивостями для клітин in vitro.

Дод.точки доступу:
Литвинчук, Х. М.; Лавренчук, Г. Й.; Гурандо, В. Р.; Кліщ, І. М.; Ковальчук, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Ефективність виконання рентгенологічного обстеження в діагностиці внутрішньосуглобових м’якотканинних ушкоджень на ранніх стадіях коксартрозу [Текст] = Efficiency of execution of X-ray genetical examination in diagnostics of intrauture soft treatment damage in early stages of coxarphrosis / В. Г. Луцишин [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 71-77
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА
СУСТАВЫ
РЕНТГЕНОГРАФИЯ
Анотація: Цікавим в науковому та практичному плані є проведення аналізу даних рентгенологічного обстеження хворих з метою визначення патогномонічних рентгенологічних ознакокомплексів, які визначали ушкодження внутрішньосуглобових структур кульшового суглоба та які були підтверджені артроскопічно. Мета дослідження – визначити патогномонічні рентгенологічні ознакокомплекси, які характеризують внутрішньосуглобові м’якотканинні ушкодження кульшового суглоба (ВУМЕКС). Було проведено обстеження 105 хворих з коксартрозом I–II cтадії з визначенням патогномонічних hентгеноознакокомплексів, що характеризують ВУМЕКС, яким проводили артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова в період з 2006–2015 р. Матеріали і методи. Для оцінки поширеності рентгенологічних ознак у хворих з ВУМЕКС та початковими стадіями коксартрозу і їх поєднанням був проведений частотний аналіз. Результати. У обстежених хворих визначена низька частота поширеності рентгенологічних ознак, які характерні для ВУМЕКС при ранніх стадіях КА. До рентгенологічних ознак, що характерні для рincer-типу ФАК, з частотою ?0,4 зустрічалися такі: ознака заднього краю (posterior wall sing) (0,47); кут Віберга менше 39° (0,45); зменшення величини індексу екструзії (0,40), ацетабулярний індекс менше 0 (0,42) та поєднання ознак: ознака заднього краю (posterior wall sing) + кут Віберга менше 39° (0,4). Серед рентгенологічних ознак, що характерні для cam-типу ФАК, з частотою ?0,4 зустрічалися такі: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета (0,46); горизонтальне положення росткової зони (0,45); ШДК менше 125° (0,46), кут альфа більше 50° (0,48); індекс офсету менше 0,18 (0,40) та поєднання ознак: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета + кут альфа більше 50° (0,42). У той же час достовірними вважали дані, що складали ?0,60. Висновок. Жодну з визначених рентгенологічних ознак (ознакокомплекс) не можна вважати достовірною в діагностиці ФАК у обстежених хворих, що доводить доволі низьку діагностичну цінність рентгенологічного обстеження даної категорії хворих.

Дод.точки доступу:
Луцишин, В. Г.; Калашніков, А. В.; Майко, В. М.; Майко, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Аналіз дієвості програми реабілітації хворих на хронічний панкретит із супутньою анемією на амбулаторному рівні допомоги [Текст] = Аnalysis of the rehabilitation program activity for patients with chronic pancreatitis and related anemia at the ambulatory level / М. В. Палихата [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 78-80
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ (реабилитация)
АНЕМИЯ
Анотація: Актуальною на сьогодні є проблема поширення полідефіцитної анемії, яка зумовлена тим, що нестача вмісту заліза в організмі, як правило, асоціюється з дефіцитом міді, цинку, кобальту, марганцю, білка, вітамінів В і С, роль яких безпосередньо пов’язана з обміном заліза. Саме тому додатково до схеми загального лікування було запропоновано призначати комплексний залізовмісний полімінерально-вітамінний препарат по 1 капсулі двічі на день протягом місяця двічі на рік в якості реабілітаційних заходів. Мета – провести порівняльний аналіз параметрів обміну заліза у пацієнтів з ХП у поєднанні із ЗДА у ході загальноприйнятого лікування і програми терапії з використанням комплексного залізовмісного полімінерально-вітамінного препарату Ферсінол-Z. Матеріал і методи. Було проаналізовано схеми лікування 29 обстежених хворих на ХП із супутньою анемією, які отримували лікування на базі гастроентерологічного відділення КНП “ТКМЛ No 2". Результати. Встановили позитивну динаміку досліджуваних показників обміну заліза після лікування, порівняно з такими до лікування: рівень RBC збільшився на 14,28 %, HGB – на 12,36 %, КП – на 3,49 %, HCT – на 26,69 %, MCV – на 9,45 %, ЗС – на 40,63 %, НТЗ – на 55,10 %, ЗЗЗС і ЛЗЗС зменшилися на 9,33 % і 19,11 % відповідно (p0,05). Рівні MCV і HCT нормалізувалися, що свідчило про повну елімінацію мікроцитозу еритроцитів. Рівень ЛЗЗС також нормалізувався, що свідчило про поповнення депо заліза. Прийом препарату зумовив зменшення кількості рецидивів (загострень) ХП залежно від тяжкості клінічного перебігу хвороби: у пацієнтів із легким перебігом – з (1,48±0,15) до (0,68±0,1), із середнім ступенем тяжкості – з (2,32±0,17) до (1,87±0,19) і з тяжким – з (4,11±0,31) до (3,18±0,37). Висновки. Включення комплексного залізовмісного полімінерально-вітамінного препарату Ферсінол-Z до програми комплексної реабілітації хворих на хронічний панкреатит із супутньою ЗДА привело до покращення лабораторних параметрів обміну заліза, а також до зменшення кількості рецидивів ХП, що довело дієвість запропонованого курсу реабілітації за впливом на клінічний перебіг ХП із супутньою анемією.

Дод.точки доступу:
Палихата, М. В.; Бабінець, Л. С.; Сабат, З. І.; Боровик, І. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Пасієшвілі, Л. М.
Асоціація метаболічних і генетичних маркерів ризику розвитку остеопенічних станів при поєднанні хронічного панкреатиту і гіпертонічної хвороби [Текст] = Association of metabolic and genetic markers in the risk of development of osteopenic conditions in combining chronic pancreatitis and hypertensive disease / Л. М. Пасієшвілі, Т. І. В’юн, О. А. Лазуткіна // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 81-85
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
ОСТЕОКАЛЬЦИН
ВИТАМИН D
ОСТЕОКАЛЬЦИН
Анотація: При обстеженні 70 пацієнтів з хронічним панкреатитом (ХП) і гіпертонічною хворобою (ГП) проведені дослідження ролі гена рецепторів вітаміну D у перебігу цих захворювань. Встановлено, що коморбідність нозологічних форм частіше спостерігалася у осіб з наявністю В-алеля поліморфізму гена VDR (84,3 %), на відміну від контролю (75,7 %) і групи пацієнтів з ізольованим ХП (77,5 %). Також при ХП і ГХ частіше формувалися остео-поротичні зміни (27,3 %), на відміну від групи порівняння, де таких хворих було 10 %. Показані достовірні зміни показників вмісту остеокальцину, що мають залежність від поліморфізму гена VDR.

Дод.точки доступу:
В’юн, Т. І.; Лазуткіна, О. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Регеда, М. С.
Значення окремих показників прооксидантної системи в надниркових залозах тварин на етапах розвитку експериментального алергічного альвеоліту в умовах стресу та їх корекція [Текст] / М. С. Регеда, М. Є. Ковальська // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 86-89
MeSH-головна:
АЛЬВЕОЛИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ ЭКЗОГЕННЫЙ
НАДПОЧЕЧНИКИ
Анотація: Мета дослідження – вивчення процесів перекисного окиснення ліпідів у надниркових залозах мурчаків на різних етапах розвитку експериментального алергічного альвеоліту (АА) в умовах іммобілізаційного стресу та корекція їх порушень корвітином. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – 40 мурчаків (самок) масою тіла 0,18–0,20 кг, поділених на 4 групи по 10 тварин у кожній: 1 група – інтактні тварини; 2 група – тварини із експериментальним АА, 34 доба експерименту; 3 група – тварини із експериментальним АА в умовах іммобілізаційного стресу (ІС), 34 доба експерименту; 4 група – тварини із експериментальним АА умовах ІС після лікування корвітином (К). Препарат «Корвітин» (Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод) протягом 10 діб вводили внутрішньочеревно в дозі 40 мг/кг. Потім тварин декапітували і визначали в надниркових залозах вміст продуктів ПОЛ. Вміст дієнових кон’югатів (ДК) визначали за методом В. Г. Гаврилова, В. І. Мишкорудної, малонового діальдегіду (МДА) – за методом Е. Н. Ко-робейнікова. Експериментальний іммобілізаційний стрес відтворювали за методом П. Д. Горизонтова. Експериментальний АА відтворювали за методом О. О. Орєхова, Ю. А. Кирилова. Статистичне опрацювання цифрових даних проводили методом Стюдента. Статистично достовірними вважали результати, для яких Р?0,05. Результати. Визначення в надниркових залозах мурчаків вмісту продуктів ПОЛ показало збільшення показників МДА та ДК при ЕАА як без, так і в умовах стресу, що свідчить про включення у патологічний процес адаптаційних механізмів. Також вивчали показник ДК у надниркових залозах тварин з ЕАА в умовах стресу без та нього. Одержані результати дозволяють припустити активацію неспецифічних факторів захисту організму. Для корекції показників ПОЛ використовували антиоксидант корвітин (К), який вводили впродовж 10 діб внутрішньочеревно в дозі 40 мг/кг. Застосування цього препарату привело до зменшення показників ДК та МДА в надниркових залозах експериментальних тварин. Висновки. Показники ДК та МДА зростають, порівняно з контролем, у пізній період розвитку експериментального АА в умовах іммобілізаційного стресу, що свідчить про порушення неспецифічної резистентності організму, зокрема, про наявність клітинних механізмів пошкодження. Призначена терапія корвітином привела до зниження показників ПОЛ, що дає підставу стверджувати про коригуючий вплив цього препарату.

Дод.точки доступу:
Ковальська, М. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Русин, В. В.
Ретроспективний аналіз успішності дентальних імплантатів, встановлених у ділянці аугментації кістковими блоками аутогенного та алогенного походження [Текст] = Retrospective analysis of success rate of dental implants installed in the area of bone augmentation with the use of autogenic and allogenic blocks / В. В. Русин, М. Ю. Гончарук-Хомин, А. Т. Кенюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 90-96
MeSH-головна:
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ
Анотація: Динаміка та особливості ремоделювання різних за походженням кісткових блоків можуть безпосередньо впливати на результати успішності та виживання встановлених у них дентальних імплантатів, тому дослідження останніх показників є важливим аспектом у плануванні та прогнозуванні наслідків ятрогенних втручань. Мета дослідження – аналіз параметрів успішності встановлених дентальних імплантатів у ділянках аугментації кісткової тканини щелеп, що проводилася з використанням кісткових блоків аутогенного та алогенного походження, за даними попередньо проведених досліджень. Матеріал і методи. Проведення дослідження відбувалося згідно з рекомендаціями щодо проведення системних оглядів та мета-аналізів клінічних досліджень, що передбачають оцінку результатів ятрогенних втручань, та висвітлені у Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses (http://www.prisma-statement.org). З метою відбору публікацій, що потенційно можуть стосуватися до цілі та фокусного питання дослідження, був проведений електронний пошук у електронних базах даних MEDLINE®/PubMed®, Cochrane CENTRAL та Ovid MEDLINE. Пошук у електронних базах даних здійснювався згідно дескрипторів Medical Subject Headings (MeSH). Результати. Враховуючи дані, отримані в ході аналізу публікацій, та основну мету проведеного дослідження, отримані результати можна згрупувати за наступними категоріями: успішність імплантатів, встановлених в аутологічні кісткові блоки, складала 93,0–98,5 % (згідно з даними моніторингу – 368 імплантатів), 99,2 % (згідно з даними моніторингу – 525 імплантатів), 94,11 % (згідно з даними моніторингу – 45 імплантатів), 95,2 % (згідно з даними моніторингу 21 імплантат), 86,9–90 % (згідно з даними моніторингу – 43 імплантати), 83,3–96,9 % (згідно з даними моніторингу – 53 імплантати), 94,1 % (згідно з даними моніторингу – 162 імплантати), 96,4 % (згідно з даними моніторингу – 54 імплантати); успішність імплантатів, встановлених в алогенні кісткові блоки, склала 96 % (згідно з даними моніторингу – 287 імплантатів), 95,5 % (згідно з даними моніторингу – 90 імплантатів), 98 % (згідно з даними моніторингу – 63 імплантати). Висновок. У ході аналізу публікацій виявлено, що показники успішності імплантатів залежать не тільки від обраного матеріалу для аугментації (його походження), а й від низки інших параметрів, таких як ділянка аугментації, період навантаження, період встановлення інтраосальних титанових опор відносно часу проведення реконструкції резидуального гребеня, топографії ділянки хірургічного втручання, часу спостереження, критеріїв, що були відібрані для оцінки показників успішності. Зокрема, при подовженні терміну спостереження показник успішності імплантації зменшувався, хоча даний параметр загалом не залежав від численності первинної вибірки встановлених імплантатів, за якими в подальшому проводився моніторинг.

Дод.точки доступу:
Гончарук-Хомин, М. Ю.; Кенюк, А. Т.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Аналіз поширеності і захворюваності на бронхіальну астму та стану атмосферного повітря в Одеському регіоні протягом 2006-2016 років [Текст] = Analysis of the prevalence and incidence of bronchial asthma and the state of atmospheric air in the Odesa region during 2006-2016 / О. І. Сандул [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 97-106
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ
Анотація: Метою нашого дослідження було провести аналіз поширеності та захворюваності на бронхіальну астму серед дорослого населення в Одеському регіоні протягом 2006–2016 рр. та оцінити епідеміологічну ситуацію по співвідношенню до техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз звітної документації Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації щодо поширеності бронхіальної астми серед дорослого населення Одеського регіону за період з 2006 по 2016 рік. Також були проаналізовані дані річних звітів Міністерства екології та природних ресурсів України щодо стану навколишнього природного середовища за 2010–2016 роки та проведений аналіз техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами в Одеському регіоні за цей період. Рівні показників поширеності та захворюваності на бронхіальну астму співвідносяться з динамікою обсягів техногенного забруднення атмосферного повітря. Результати. За проаналізований період в Одеському регіоні показники поширеності та захворюваності на бронхіальну астму серед дорослого населення значно перевищили середні показники по Україні. При цьому в атмосферному повітрі відмічалися перевищення гранично допустимих концентрацій ряду специфічних техногенних забруднювачів, здатних чинити негативний вплив на стан дихальної системи та сприяти розвитку бронхіальної астми. Серед найнебезпечніших забруднювачів атмосферного повітря були такі шкідливі речовини як формальдегід, фенол, сажа та сірководень, концентрації яких в Одеському регіоні впродовж багатьох років перевищують гранично допустимі. Це підтверджує також факт того, що рівень поширеності та захворюваності на бронхіальну астму є вищим у містах регіону, де зосереджені важливі промислові об'єкти, ніж у сільській місцевості. Рівні показників захворюваності на бронхіальну астму співвідносяться з динамікою обсягів забруднення атмосферного повітря. Так, збільшення об’ємів викидів техногенних забруднювачів збігалося у часі зі зростанням захворюваності на бронхіальну астму у регіоні. Висновки. Простежується чіткий взаємозв’язок між динамікою захворюваності на бронхіальну астму та рівнем техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами, оскільки піки забруднення та захворюваності збігаються в часі.

Дод.точки доступу:
Сандул, О. І.; Величко, В. І.; Данильчук, Г. О.; Брашко, І. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Cірчак, Є. С.
Клінічні особливості гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет ІІ типу [Текст] = Clinical characteristyics of gastroesophageal reflux disease in patients with diabetes mellitus type 2 / Є. С. Cірчак, О. О. Болдіжар, М. П. Стан // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 107-111
MeSH-головна:
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
Анотація: Мета – вивчити клінічні особливості ГЕРХ у хворих на ЦД 2 типу. Матеріал і методи. На базі кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету ДВНЗ «УжНУ» (гастроентерологічне та ендокринологіне відділення ЗОКЛ імені А. Новака) за 2016–2017 рр. обстежено 84 хворих на ЦД 2 типу з супутньою гастроентерологічною патологією (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)). Усі обстежені пацієнти підлягали антропометричним, загальноклінічним, лабораторним та інструментальним методам дослідження. Діагноз цукровий діабет (ЦД) 2 типу встановлено згідно з рекомендаціями International Diabetes Federation (IDF, 2005 р.). Діагноз ГЕРХ встановлювали згідно з критеріями уніфікованого клінічного протоколу (наказ МОЗ України від 31.10.2013 No 943). Результати. Групу обстежених склали хворі на ЦД 2 типу середнього ступеня тяжкості. Аналіз показників антропометричного дослідження свідчить, що у всіх обстежених хворих на ЦД ІІ типу є надмірна вага тіла або ожиріння різного ступеня, а саме – надмірна вага тіла встановлена у 46 (54,7 %) хворих, а ожиріння різного ступеня – у 38 (45,3 %) обстежених хворих на ЦД 2 типу. Скарги з боку органів травлення, характерні для ГЕРХ, встановлено у 56 (66,7 %) обстежених хворих на ЦД 2 типу. Провідними клінічними проявами ГЕРХ у хворих була відрижка кислим, печія, відчуття грудки у горлі, а також дисфагія. У 13,1 % пацієнтів виявлені першіння у горлі, осиплість голосу, а також скарги на сухий гавкаючий кашель. У 20,2 % обстежених хворих, які також отримували консультацію кардіолога, додатково ми визначили наявність загруднинного болю за ходом стравоходу та порушення в роботі серця. Ендоскопічне дослідження у всіх обстежених 84 хворих на ЦД 2 типу підтвердило діагноз ГЕРХ. Висновки. 1. У 66,7 % хворих на ЦД 2 типу ГЕРХ проявляється стравохідними клінічними ознаками, а у 33,3 % пацієнтів – позастравохідною симптоматикою. 2. Стравохідні прояви ГЕРХ частіше спостерігаються у хворих на ЦД ІІ типу з ожирінням, а позастравохідні прояви – у пацієнтів з надмірною вагою тіла.

Дод.точки доступу:
Болдіжар, О. О.; Стан, М. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Сірчак, Є. С.
Дисбіоз кишечника у хворих на цукровий діабет 2 типу та хронічний некалькульозний холецистит [Текст] = Large intestine dysbiosis in patients with combination of diabetes mellitus type 2 and chronic noncalculous cholecistitis / Є. С. Сірчак, С. М. Сідей, В. В. Вайс // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 112-115
MeSH-головна:
ДИСБАКТЕРИОЗ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ
Анотація: Мета роботи – вивчити зміни кількісного і якісного складу мікрофлори товстої кишки у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу та хронічний некалькульзний холецистит (ХНХ). Матеріал і методи. Під нашим спостереженням знаходилося 52 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному та ендокринологічному відділеннях ЗОКЛ імені А. Новака м. Ужгород. Діагноз ЦП 2 типу встановлено згідно з рекомендаціями International Diabetes Federation (IDF, 2005 р.). Діагноз загострення ХНХ встановлювали згідно з клінічним протоколом МОЗ України та локальними протоколами. Усім обстеженим хворим на ЦД 2 типу та ХНХ виконано посів калу на дисбіоз. Ступінь дисбіозу кишечника оцінювали за класифікацією Куваєвої І. Б., Ладодо К. С. (1991 р.). Результати. Основним клінічним проявом загострення ХНХ у обстежених хворих на ЦД ІІ типу були больовий та диспепсичний синдроми. Ниючий біль локалізувався переважно в правому підребер’ї, із характерною іррадіацією у праве плече і праву лопатку. В обстежених хворих на ЦД 2 типу також визначали прояви біліарної та кишкової диспепсії (метеоризм, чергування проносів і запорів). У всіх обстежених хворих на ЦД 2 типу та ХНХ за результатами мікробіологічного дослідження виявили зміни у кількісному і якісному складі мікрофлори товстої кишки. При цьому в обстежених хворих на ЦД 2 типу та ХНХ встановили дисбіоз переважно ІІІ та ІІ ступенів, а саме: дисбіоз ІІІ ступеня – у 53,9 % хворих, ІІ ступеня – у 36,5 % хворих, і лише у 9,6 % пацієнтів виявлено дисбіоз І ступеня. Встановлено, що диспепсичний синдром більш виражений і частіше виявляється у хворих на ХНХ та ЦД 2 типу при дисбіозі ІІІ ступеня. Висновки. 1. У хворих на ЦД 2 типу та ХНХ встановлено дисбіоз товстої кишки переважно ІІІ та ІІ ступенів (у 53,9 % та у 36,5 % хворих відповідно). 2. Встановлено зв’язок між вираженістю проявів диспепсичного синдрому та дисбіозу переважно ІІІ ступеня у хворих на ЦД 2 типу та ХНХ.

Дод.точки доступу:
Сідей, С. М.; Вайс, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Татарчук, Л. В.
Морфометричний аналіз особливостей структурної перебудови артерій клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії [Текст] = orphometrical evaluation of peculiarities of structural reconstruction arteries of ileum at postresection portal hypertension / Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 116-121
MeSH-головна:
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА (хирургия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ
ПЕЧЕНЬ (хирургия)
Анотація: Резекції великих об'ємів печінки нерідко ускладнюються пострезекційною портальною гіпертензією, яка призводить до венозною застою та структурних змін в органах портальної системи, ремоделювання їх артеріального русла. Особливості структурної перебудови останнього у клубовій кишці при пострезекційній портальній гіпертензії вивчені недостатньо. Мета – морфометричне вивчення особливостей ремоделювання артерій клубової кишки при резекції різних об'ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена клубова кишка 36 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3 групи. 1 група нараховувала 12 інтактних тварин, 2–12 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3–12 дослідних тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій дрібного калібру (26–50 мкм) клубової кишки, при якій вимірювали їх зовнішній, внутрішній діаметри, товщину медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Вогенворта, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах та відносний об'єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що при резекції 31,5% паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. При видаленні 58,1% паренхіми печінки виявлена виражена структурна перебудова артерій дрібного калібру клубової кишки. Через місяць після видалення 58,1% паренхіми печінки зовнішній діаметр артерій дрібного калібру зріс на 2,1 %, товщина медії – на 17,9%, товщина адвентиції – на 7,3 %, індекс Вогенворта – у 1,5 раза, вказуючи на істотне порушення пропускної спроможності досліджуваних судин. Просвіт артерій дрібного калібру при цьому з вираженою статистичною достовірністю (р0,001) зменшився на 16,9 %. Висота ендотеліоцитів даних судин виявилася зміненою на 12,6 %, а діаметр ядер – на 7,0 % (р0,001). Нерівномірні диспропорційні зміни морфометричних параметрів ендотеліоцитів та їх ядер призводили до виражених змін відношень між ядром та цитоплазмою, що свідчило про порушення клітинного структурного гомеостазу. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах досліджуваних артерій виявилися суттєво зміненими, а відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 23,4 раза. Наведене свідчить про виражене ремоделювання артерій клубової кишки при видаленні 58,1 % паренхіми печінки, яке призводить до погіршання кровопостачання органа, гіпоксії, дистрофії, некробіозу клітин і тканин, а пізніше – до інфільтративних та склеротичних процесів. Висновки. Видалення 58,1% паренхіми печінки у дослідних тварин ускладнюється пострезекційною портальною гіпертензією, венозним застоєм у басейні печінкової ворітної вени. Зміни гемодинаміки при резекції великих об'ємів печінки призводять до вираженої структурної перебудови артерій дрібного калібру клубової кишки, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зростанням індексу Вогенворта, зниженням пропускної спроможності судин, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопо-стачання органа, гіпоксією, дистрофією, некробіозом клітин і тканин, клітинними інфільтратами, склерозуванням.

Дод.точки доступу:
Гнатюк, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Біохімічні зміни у сироватці крові щурів при ішемічно-реперфузійному синдромі (експериментальне дослідження) [Текст] = Biochemical changes in blood serum of rats with reperfusion-ischemic syndrome (the experimental study) / А. Т. Телев’як [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 122-128
MeSH-головна:
СИНДРОМ
КРОВИ СЫВОРОТКА
КРЫСЫ
Анотація: Низкою досліджень доведено, що порушення клітинного обміну, накопичення у нефізіологічних концентраціях продуктів метаболізму і розвиток ендогенної інтоксикації при ішемічно-реперфузійному синдромі (ІРС) є вагомими механізмами альтерації тканин. Мета дослідження – встановити ступінь порушення обмінних процесів на основі аналізу біохімічних змін у сироватці крові щурів при ІРС, викликаному накладанням артеріального турнікету на задні кінцівки. Матеріал і методи. Проведено біохімічне дослідження сироватки крові 36 піддослідних щурів за умов експериментального ішемічно-реперфузійного пошкодження. У контрольній групі було 11 інтактних тварин. Синдром ішемії–реперфузії моделювали шляхом накладання гумових турнікетів SWAT на задні кінцівки тварин. Забір крові здійснювали шляхом кардіотомії верхівки серця, а евтаназію тварин – шляхом декапітації під тіопентал-натрієвим знеболенням. Біохімічні зміни, а саме показники загального білірубіну, тригліцеридів (ТГ), холестерину, креатиніну, загального білка (ЗБ), лужної фосфатази (ЛФ) та рівень трансаміназ (АлАТ, АсАТ) визначали у кожній піддослідній групі. Дослідження показників проводили у міжкафедральній науково-клінічній лабораторії Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського реактивами ТОВ НВП «Філісіт-Діагностика», м. Дніпро. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Дослідження показали зростання активності трансаміназ, ЛФ та загального білірубіну, зниження рівня креатиніну та ЗБ у ранній реперфузійний період. Зокрема рівень АлАТ досяг свого найвищого значення в 1 добу, що на 89,5 % вище групи контролю (Р0,05), а показник АсАТ був найвищим у тварин з 2-годинною реперфузією, що є на 78,73 % вищим відповідного показника контрольної групи (Р0,005). Рівень ЛФ досяг максимуму на 7 добу, коли був на 45,78 % вище за показник контрольної групи. Відмічено збільшення концентрації загального білірубіну – у тварин на 7 добу показник перевищував контрольний на 105,3 % (Р0,005). Висновки. Зміни біохімічних показників були найбільш виражені у тварин моделі раннього періоду постішемічного ураження (2 година та 1 доба). У сироватці крові піддослідних щурів в цьому періоді спостерігали статистично значуще підвищення вмісту загального білірубіну, зростання рівня трансаміназ та підвищення пересічного показника активності ЛФ, а також відмічалося зниження вмісту ЗБ і креатиніну.

Дод.точки доступу:
Телев’як, А. Т.; Вересюк, Т. О.; Сельський, П. Р.; Боймиструк, І. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)