Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЖУ4/2018/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Новіков, М. С.
Кількісні метаболічні характеристики злоякісних плоскоклітинних пухлин голови та шиї та текстуральні властивості їх зображень при ПЕТ/КТ / М. С. Новіков, Т. М. Бабкіна // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 4-13
MeSH-головна:
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, метаболизм)
ТОМОГРАФИЯ ПОЗИТРОННО-ЭМИССИОННАЯ
Анотація: Переважна більшість злоякісних пухлин голови та шиї представлена плоскоклітинними карциномами верхніх аеродигестивних шляхів. Метаболічна позитроннно-емісійна томографія поєднана із комп’ютерною томографією (ПЕТ/КТ) відіграє важливу роль у характеризації таких пухлин. Однією з переваг метаболічної ПЕТ/КТ є можливість кількісно оцінити певні біологічні функції пухлинного процесу. Окрім кількісних метаболічних параметрів, ПЕТ дані, як і дані будь-якого томографічного методу візуалізації придатні для поглибленого дослідження властивостей зображень або радіоміки. Текстуральний аналіз ПЕТ зображень дозволяє отримувати велику кількість параметрів, що описують властивості цих зображень і згідно теорії радіоміки пов’язані із біологічними властивостями пухлин яких вони відображають. Мета даної роботи – пошук взаємовідносин кількісних метаболічних параметрів та текстуральних властивостей зображень метаболічної ПЕТ/КТ злоякісних плоскоклітинних пухлин верхнього аеродигестивного тракту із ступенем їх клітинної диференціації, що визначається при гістологічному дослідженні, як із однією з біологічних властивостей пухлин, що впливає на агресивність її поведінки та має прогностичне значення. Матеріали та методи: відібрано 37 пацієнтів із гістологічно верифікованими плоскоклітинними пухлинами верхніх аеродигестивних шляхів. З них 10 жінок (27%) та 27 чоловіків (73%), середнім віком 57 років (37-75 років). При гістологічному дослідженні біопсійного матеріалу первинних пухлин проведено визначення ступеню їх диференціації на високопомірно- та низькодиференційовані. Високодиференційовані пухлини (Grade 1) виявлені у 11 пацієнтів (30%), помірнодиференційовані (Grade 2) та низькодиференційовані (Grade 3) відповідно у 17 (46%) та 9 (24%) пацієнтів. ПЕТ/КТ дослідження проведені за допомогою комбінованого томографу Philips GEMINI 16, методика візуалізіації відповідно до рекомендацій Європейської Асоціації Ядерної Медицини щодо проведення метаболічної ПЕТ/КТ візуалізації злоякісних солідних пухлин. Розрахунок кількісних метаболічних параметрів здійснено за допомогою програмного забезпечення OsiriX MD (Pixmeo SARL). Текстуральний аналіз ПЕТ зображень проведено за допомогою програмного забезпечення, що вільно розповсюджується, LIFEx (lifexsoft.org). Статистична обробка масиву отриманих даних здійснена за допомогою програмного забезпечення GraphPadPrism 7. Результати: статистично достовірної різниці між показниками для відокремлення високодиференційованих пухлин від помірнодиференційованих та помірнодиференційованих від низькодиференційованих в даній досліджуваній групи виявлено не було. Проте знайдено статистично достовірну відмінність показників SUVmax (p=0.0125), SUVpeak (p=0.0163) та SUVmean (p=0.019) для диференціації найбільш агресивних, низькодиференційованих пухлин від всіх інших. При аналізі результатів текстуральної обробки ПЕТ зображень була визначена схожа тенденція. Так, жоден з 39 розрахованих показників не досяг статистично достовірної різниці для відокремлення високодиференційованих пухлин від помірнодиференційованих або помірнодиференційованих від низькодиференційованих в даній популяції пацієнтів. Проте, для п’яти показників (LGRE, SRLGE, LRLGE, LGZE, енергія) була визначена статистично достовірна різниця значень при відокремленні низькодиференційованих пухлин від сукупності високо- та помірно диференційованих плоскоклітинних карцином. Висновки:окрім даних необхідних для стадіювання чи оцінки розповсюдженості пухлинного процесу, задля чого зазвичай достатньо якісної, візуальної інтерпретації, метаболічна ПЕТ/КТ забезпечує отримання масиву кількісних даних які можна виражати через велику кількість різноманітних параметрів, від простого підрахунку інтенсивності накопичення в єдиному вокселі до складних показників, що математичним чином відображають неоднорідність розподілення радіафармпрепарату в пухлині. Значення як кількісних, так і текстуральних параметрів ПЕТ зображень демонструють зв’язок із гістологічними властивостями плоскоклітинних пухлин голови та шиї, зокрема ступенем їх клітинної диференціації, дозволяючи відокремлювати низкодиференційовані пухлини, що мають найбільш агресивний потенціал.

Дод.точки доступу:
Бабкіна, Т. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Патоморфологічні зміни м'яких тканин підскроневої ямки після травматичних переломів вилицевого комплексу / В. О. Маланчук [та ін,] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 14-22
MeSH-головна:
СКУЛОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ (патофизиология)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА (патология)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ (патология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (методы)
Анотація: Представлено результати гістологічного дослідження жирової тканини тіла Біша, яка потрапляла в просвіт верхньощелепної пазухи, у пацієнтів з переломами вилицевого комплексу з пошкодженням горба верхньої шелепи. Встановлено ступінь пошкодження пролабуючої в просвіт верхньощелепного синусу жирової тканини, що може вплинути на тактику хірургічного лікування наслідків травми. Показано, що зміни жирової тканини тіла Біша залежали від строків, які пройшли з моменту травми до операції, та корелювали з віком хворих та деякими показниками аналізів крові.

Дод.точки доступу:
Маланчук, В. О.; Єфисько, Н. А.; Єфисько, В. М.; Григоровський, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гаргин, В. В.
Денситометрия костной ткани стенок верхнечелюстного синуса в физиологических условиях и при различных формах хронического гайморита / В. В. Гаргин, А. В. Лупырь, В. В. Алексеева // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 23-28
MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ (диагностика)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА (патофизиология)
ДЕНСИТОМЕТРИЯ (использование)
Анотація: Хронічний риносинусит – стан, що характеризуються запаленням навколоносових пазух і слизової оболонки порожнини носа на протязі 12 або більше тижнів. Верхньощелепна пазуха найчастіше залучається у патологічний процес у зв’язку з особливостями анатомічної будови та розташуванням. Мета роботи – порівняння щільності кісткової стінки при різних формах хронічного продуктивного гаймориту і в фізіологічних умовах. Матеріали і методи: було досліджено СКТ 30 пацієнтів з різними формами хронічного продуктивного верхньощелепного синуситу: 10 хворих з кістозним, 10 – з пристінково-гіперпластичним та 10 – з гнійно-поліпозним верхньощелепним синуситом. Контролем слугували дані СКТ обстежених без ЛОР- патології. Результати: Встановлено, що щільність кістки є максимальною при відсутності будь-яких змін в верхньощелепному синусі та становить: в області нижньої стінки – 165±7,7°Hu, верхньої – 174,2±6,7°Hu, медіальної – 122,1±7,9°Hu При наявності кісти в пазусі середня щільність кістки дорівнює 137,6±5,3°Hu в області нижньої стінки; 191,5±3,87°Hu – в області верхньої стінки і 113,9±3,94°Hu – в області медіальної стінки. Хронічний гнійно-поліпозний верхньощелепний синусит зумовлює максимальне зниження щільності кісткової стінки, яка становить 87,2±5,3°Hu в області нижньої стінки, 70,5±1,97°Hu – в області медіальної стінки та 133,8±3,86°Hu – в області верхньої стінки. Щільність кістки при прістінково-гіперпластичному верхньо-щелепному синуситі дорівнює 124,9±4,9°Hu; 100,4±2,58°Hu; 167,3±3,86°Hu відповідно до наведеного вище порядку. При кістозному верхньощелепному синуситі щільність нижньої стінки знижується на 17%, медіальної – на 7,4%, а верхньої – підвищується на 9% в порівнянні з нормальною пазухою При гнійно-поліпозній формі щільність нижньої стінки зменшується на 47%, верхньої – на 23%, а медіальної – на 42% в порівнянні з фізіологічною нормою. Пристінково-гіперпластичний верхньощелепний синусит зумовлює зниження щільності нижньої стінки на 24,3%, верхньої – на 4,0%, а медіальної – на 17,7%. Висновки: можна припустити, що щільність кістки залежить від вираженості патологічних змін в пазусі. В фізіологічних умовах найщільнішою є верхня стінка гайморової пазухи, найнижча щільність зафіксована в області нижньої стінки. Найменш мінливою під дією патологічного процесу є щільність верхньої стінки.

Дод.точки доступу:
Лупырь, А. В.; Алексеева, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Дослідження стану клітинного складу та імуноглобулинового спектру ротоглоткового секрету після застосування мукозальних вакцин у хворих на хронічний тонзиліт та пацієнтів після тонзилектомії / Д. І. Заболотний [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 29-34
MeSH-головна:
ТОНЗИЛЛИТ (хирургия)
ТОНЗИЛЛЭКТОМИЯ (использование)
РОТОГЛОТКА (иммунология)
ВАКЦИНЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Були проведені дослідження по визначенню клітинного складу секрету ротової частини глотки з визначенням рівня «запальних» клітин та імуноглобулінів, особливо секреторного IgA (sIgA) – як основного компонента гуморального імунного захисту слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у хворих на хронічний тонзиліт та пацієнтів після тонзилектомії, які знаходились в стані клінічної ремісії. В дослідженні взяли участь 90 осіб віком від 18 до 45 років, з них було 40 пацієнтів з хронічним тонзилітом, котрі на момент обстеження знаходились в стадії клінічної ремісії (20 з них приймали мукозальну вакцину місцевої дії – респіброн («Р»), 20 – мукозальну вакцину системної дії ОМ-85, бронховаксом («Б»)); 40 пацієнтів після тонзилектомії (термін після операції – від 1 до 5 років), котрі на момент дослідження не мали ніяких скарг (20 осіб приймали вакцину «Р», 20 осіб – «Б»); 10 практично здорових людей без патології верхніх дихальних шляхів було включено до контрольної групи. Було застосовано методи імуноферментного аналізу та сучасної цитології. Проведені дослідження свідчать про те, що мукозальні вакцини як місцевої, так і системної дії сприяють збільшенню відносної кількості епітеліальних клітин та знижують кількість клітин запального ряду в ротоглотковому секреті хворих на ХТ та у пацієнтів після ТЕ. Мукозальна вакцинація супроводжується нормалізацією рівня імуноглобулінів та стимуляцією продукції секреторного імуноглобуліну А.

Дод.точки доступу:
Заболотний, Д. І.; Тинітовська, О. І.; Левандовська, В. І.; Фараон, І. В.; Мельников, О. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ефективність застосування комбінації оральних антисептиків та імуномодуляторів в терапії дітей з гострим та рецидивуючим фарингітом: Повід. 1: Вплив локальних антисептиків на клініко-імунологічний стан дітей з гострим та рецидивуючим фарингітом / В. М. Писанко [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 35-43
MeSH-головна:
ФАРИНГИТ (лекарственная терапия)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ (терапевтическое применение)
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ (терапевтическое применение)
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. На сьогодні однією з актуальніших проблем дитячої отоларингології є підвищення ефективності лікування пацієнтів з гострими фарингітами та профілактика хронізації процесу. Великого поширення набули медикаментозно-індуковані фарингіти, спричинені впливом місцевих антибактеріальних препаратів. Це пов’язують з тим, що останніми роками в педіатричній практиці панує тенденція до використання препаратів саме місцевого застосування. Мета. Загальною метою даної роботи, був пошук можливостей підвищення ефективності лікування дітей з гострим та рецидивуючим фарингітом за рахунок використання комбінації оральних антисептиків та імуномодуляторів. На першому етапі проведено визначення впливу оральних антисептиків на перебіг гострого та рецидивуючого фарингіту та на стан локальної імунної системи. Матеріали і методи. Було обстежено 79 дітей (38 жіночої та 41 чоловічої статі) віком від 8 до 17 років. Хворих було розподілено на 4 групи. Проводили стандартне отоларингологічне обстеження до лікування та на 3; 5 та 7-у добу від початку лікування. У частини дітей (по 5 з кожної групи) брали матеріал (слину) для дослідження стану місцевої імунної системи до лікування та в останній день лікування. З метою визначення стану локального імунітету в ротовій частині глотки після застосування антисептичних препаратів в ротоглотковому секреті досліджували вміст секреторного імуноглобуліну класу А (sIgA), альфа-інтерферону (?-IFN), та прозапального цитокіну – інтерлейкіну-1? (IL-1). Результати. Локальні антисептики (препарати фузафунгіну, бензидаміну, фенолу) виявились більш ефективними при лікуванні дітей з гострим та рецидивуючим фарингітом, ніж використання стандартної комплексної терапії. Це підтверджується і результатами визначення прозапального цитокіну – IL- 1. Проведені імунологічні дослідження стану місцевого імунітету до та після застосування оральних антисептиків при гострому фарингіті свідчать про різноспрямовану дію місцевих антисептиків на чинники місцевого імунітету ротоглоткового секрету, але при цьому превалює імуносупресивний ефект. Висновки. Локальні антисептики (препарати фузафунгіну, бензидаміну, фенолу) є більш ефективними при лікуванні дітей з гострим та рецидивуючим фарингітом, ніж використання традиційної терапії. Використання препаратів фузафунгіну та фенолу призводило до зниження рівня sIgA в ротоглотковому секреті, а бензидамін гідрохлорид достовірно не впливав на його рівень. В той же час бензидамін гідрохлорид та фузафунгін достовірно не впливали на рівень ?-інтерферону в ротоглотковому секреті, а препарат фенолу достовірно підвищував його вміст.

Дод.точки доступу:
Писанко, В. М.; Мельников, О. Ф.; Миронюк, Б. М.; Кудь, Л. А.; Тимченко, С. В.; Заєць, Т. А.; Хоменко, М. Г.; Цвєткова, М. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мельников, О. Ф.
Експериментальне обгрунтування доцільності застосування препаратів еферентної терапії та аргініну при цитостатичній імуносупресії / О. Ф. Мельников, Е. В. Лукач, Н. В. Гринь // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 44-47
MeSH-головна:
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ (использование)
ИММУНОСУПРЕССИЯ
АРГИНИН (терапевтическое применение)
ЭУКАРИОТЫ
Анотація: Авторами в условиях эксперимента исследовано влияние комбинированной терапии (энтеросгель, аргинин, иммунофан) на восстановление показателей иммунитета у животных с иммунодефицитом, вызванным введением циклофосфана. Было установлено, что включение в комплекс воздействия аргининсодержащих препаратов улучшает показатели врожденного иммунитета. Материалы и методы: все животные были разделены на 4 группы по 8 голов в каждой. 1-я группа была контрольной, 2-я группа получала в течение 7 дней аминокислоту L-аргинин в составе препарата, 3-группа в течение этого периода – энтеросгель и L-аргинин. Крысы 4-й группы получали такие же препараты, как и животные 3-й группы, и, кроме того, подкожные инъекции иммунофана – согласно инструкции препарата. Результаты: Проведенные экспериментальные исследования показывают целесообразность применения комбинированной иммунореабилитации путем применения энтеросорбентов, аргининсодержащих гепатопротекторных соединений и иммуномодуляторов. Также комбинированная терапия положительно способствует восстановлению массы вилочковой железы и количества лейкоцитов как одного из базовых параметров врожденного иммунитета. Выводы: Комплекс препаратов (аргининсодержащих гепаптопротекторов, иммуномодуляторов и сорбентов) действует положительно на восстановление активности НЦК крови, который является одним из ведущих факторов противоопухолевого иммунитета.

Дод.точки доступу:
Лукач, Е. В.; Гринь, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кицук, В. В.
Аналіз якості життя хворих на склерому в залежності від різних видів терапії / В. В. Кицук, Я. П. Грицун // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 48-54
MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ (терапия)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (терапия)
АЦЕТИЛЦИСТЕИН (терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Обстежено 92 (33 чоловіка, 59 жінок) хворих віком від 23 до 79 років (в середньому – 53,5±14,57 років). Дослідження включало оцінку скарг, загальноклінічних показників, результатів огляду ЛОР-органів, ендоскопії гортані, трахеї, бронхів до та після проведеного лікування. Показники якості життя визначались за опитувальником «Коротка версія Опитувальника здоров’я – 36» (The MOS 36-item Short Form Health Survey – SF-36) в таких групах: 1) група порівняння – практично здорові особи (n=20); 2) контрольна група - пацієнти, які отримували стандартну терапію (n=47); 3) основна група – пацієнти, які на тлі стандартної терапії додатково отримували препарат ацетилцистеїну (n=45). Проведені дослідження свідчать про те, що модифікована терапія склероми із включенням препарату ацетил цистеїну сприяла більш ефективному вирішенню окремих терапевтичних завдань у хворих на склерому (зменшення сухості слизових оболонок дихальних шляхів, осиплості голосу, утруднення гортанного дихання, інфільтратів та кількості гнійних кірок у порожнині носа та слизової оболонки трахеї, бронхів), а також вона більш позитивно впливає на якість життя пацієнтів у порівнянні з традиційною терапією.

Дод.точки доступу:
Грицун, Я. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шидловська, Т. А.
Хронічний ларингіт: поширеність за даними звернення до оториноларинголога, супутня патологія та фактори розвитку / Т. А. Шидловська, П. М. Ковальчук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 55-63
MeSH-головна:
ЛАРИНГИТ (диагностика, этиология)
Анотація: Ларингит – одно из самых распространенных заболеваний ЛОР-органов, которое приводят к нарушению дыхательной и голосовой функции, образованию ряда неприятных и даже изнурительных симптомов. Хронические ларингиты, особенно выраженные в значительной степени, очень сложно поддаются лечению, способствуют развитию нарушений голосообразования и ухудшают качество жизни пациентов. При этом пик заболеваемости отмечается у наиболее трудоспособных лиц. Цель исследования – провести анализ количества пациентов с хроническими ларингитами среди общего числа лиц с патологией ЛОР-органов по данным обращения к ЛОР-специалисту, а также основных возможных факторов, способствующих развитию хронических воспалительных заболеваний голосового аппарата. Материалы и методы: было проанализировано количество обращений к оториноларингологу в лечебные учреждения г. Черкассы за период 2013-2017 гг. по поводу хронических воспалительных заболеваний гортани. Во внимание принимались наличие сопутствующих хронических системных заболеваний и патологии ЛОР-органов, а также наличие возможных неблагоприятных факторов профессиональной деятельности. Сведения приведены по данным Черкасского областного отдела медицинской статистики, 2-го Черкасского городского центра первичной медико-санитарной помощи, также были проанализированы обращения в частный кабинет оториноларинголога. Результаты и их обсуждение: Согласно полученным статистическим данным, в ОКБ и другие лечебные учреждения области за этот период обратилось 6877 человек с хроническим ларингитом (3,7% от всех обращений к ЛОР-специалисту), во 2-й Черкасский городской центр первичной медико-санитарной помощи – 1615 (6,5%) человек, в кабинет отоларинголога – 1050 человек (5,1%). В целом по проанализированным нами лечебным учреждениям в указанный период было 232 528 обращений за оториноларингологической помощью, в т.ч. 9542 людей с хроническими воспалительными заболеваниями гортани (4,1%). При анализе данных отдельно по годам оказалось, что динамика выявленных впервые хронических ларингитов и обращений за помощью по поводу обострений заболевания несколько возрастает. Был проведен более конкретный анализ обращений за медицинской помощью во 2-й Черкасский городской центр первичной медико-санитарной помощи и в частный медицинский кабинет оториноларинголога. Среди всех этих пациентов 45,6% составили женщины, 54,4% – мужчины. Наибольшую группу среди них составили лица в возрасте от 28 до 47 лет, активного трудоспособного возраста. При анализе структуры обращений всех лиц с хроническими воспалительными заболеваниями гортани оказалось, что катаральная форма хронического ларингита имела место в 35,98% обращений, гипертрофическая – в 28,56%, атрофическая – в 35,46%. Давность заболевания колебалась от 3 до 15 лет и в среднем составила 10,0±0,7 лет. Количество рецидивов в среднем за год составило 5,1±0,6. Было проанализировано наличие сопутствующих заболеваний – как ЛОР-органов, так и системных, а также профессиональная принадлежность исследуемого контингента пациентов с хроническими воспалительными заболеваниями гортани. В 64,9% случаев хронический ларингит сопровождался другими хроническими заболеваниями ЛОР-органов, а в 45,02% случаев протекал на фоне системных хронических заболеваний. 27,99% составили лица голосо-речевых профессий (учителя средних школ и дошкольных учреждений), 29,87% – работники химических производств. Таким образом, хронический ларингит занимает значительную долю среди всех обращений к оториноларингологу, наблюдается преимущественно у лиц трудоспособного возраста и имеет определенные зависимости от профессиональной деятельности пациента.

Дод.точки доступу:
Ковальчук, П. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Попович, В. І.
Ефективність Мометазону фуроату у формі Спрею Флікс в терапії хронічного риносинуситу з назальним поліпозом / В. І. Попович, І. В. Кошель // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 64-69
MeSH-головна:
НОСА ПОЛИПЫ (терапия)
РИНИТ (лекарственная терапия)
СИНУСИТ (лекарственная терапия)
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ
Анотація: С точки зрения современных взглядов, полипоз носа – хроническое воспалительное заболевание слизистой оболочки полости носа и околоносовых пазух, причем хронический риносинусит является основным заболеванием, а назальный полипоз – его субпопуляцией. Основным принципом консервативного лечения назального полипоза является длительное применение противовоспалительной терапии, направленной на контроль симптомов заболевания. Препаратами выбора в большинстве случаев считаются топические кортикостероиды. Цель исследования: изучение эффективности эндоназального мометазона фуроат в дозе 50 мкг (препарат «Фликс») в терапии назального полипоза. Материалы и методы. В исследование включено 30 пациентов с полипозным риносинуситом, которым применяли 2-месячный курс мометазона фуроат («Фликс»). Эффективность лечения оценивалась по степени и времени регрессии основных субъективных жалоб, а также размеров полипов. Результаты исследования. Результаты контрольного осмотра показали положительную динамику симптомов заболевания: улучшение субъективной симптоматики до уровня незначительных жалоб у 66,7% пациентов, а у 3,3% – до их полного отсутствия, а также уменьшение на 16,6% количества пациентов с обтурирующими полипами носа. Выводы. Проведенное исследование позволяет сделать вывод об эффективности интраназального топического кортикостероида «Фликс «как метода лечения больных с назальным полипозом.

Дод.точки доступу:
Кошель, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Шидловська, Т. А.
Порушення слухової функції у хворих на цукровий діабет / Т. А. Шидловська, І. О. Костицька, Н. Я. Навальківська // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 70-77
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
СЛУХА РАССТРОЙСТВА (этиология)
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є однією з найгостріших медико-соціальних проблем, які відносяться до пріоритетних завдань національних систем охорони здоров’я практично усіх країн світу. В промислово розвинутих країнах Америки та Європи розповсюдженість ЦД складає 5-6% і має тенденцію до подальшого росту, особливо у вікових групах старше 40 років. Захворюваність цукровим діабетом зростає із року в рік, що пояснюється як кращим його виявленням, так і істинним зростанням. Особливо це стосується ЦД 2 типу. За статистичними даними, близько 2 % усього населення України страждає на дану недугу, але реальна кількість хворих значно (у два-три рази) вища. За даними низки авторів, цукровий діабет може проявлятися порушеннями слуху. Мета роботи – оцінити стан слухової функції у пацієнтів з цукровим діабетом. Матеріали і методи: було проаналізовано стан слухової функції у пацієнтів з ЦД 1-го та 2-го типів, які звернулися до сурдологічного кабінету зі скаргами на порушення слуху. Було вивчено дані анамнезу, скарги хворих та проведено суб’єктивну аудіометрію. Аудіометричне дослідження виконувалось у звукоізольованій камері, де рівень шумового фону не перевищував 30 дБ, за допомогою клінічного аудіометра AD 229E фірми «Interacoustics» (Данія). Проводилися тональна порогова (в конвенціональному діапазоні частот – 0,125-8 кГц), надпорогова та мовна аудіометрія, а також камертональні проби Бінга і Федерічі. Результати та їх обговорення: Проаналізовано характер звернень по допомогу зі скаргами на порушення слухової функції пацієнтів з ЦД до сурдологічного кабінету обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Всього за період 2015-2017 рр. до кабінету звернулося 9728 осіб з порушеннями слухової функції. Серед них було 685 пацієнтів з ЦД, що склало 7,1% від загальної кількості звернень. Серед них у 20,0% діагностовано ЦД 1-го типу, а у 80,0% осіб – ЦД 2-го типу. Також було проведено активний огляд пацієнтів, що знаходилися на обліку в ендокринологічному диспансерному відділенні та/або отримували курс стаціонарного лікування на базі ендокринологічного відділення обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Серед 247 обстежених було виявлено 194 (78,5%) особи зі скаргами на порушення з боку слухової системи, яким згодом було проведено аудіометричне обстеження. У всіх них аудіометрично було виявлено порушення слухової функції від початкових до виражених. Лише у 14 пацієнтів (5,7%) було виявлено кондуктивну приглухуватість, переважно за рахунок хронічних запальних захворювань середнього вуха та зовнішнього слухового ходу. Ці пацієнти не увійшли до подальшого аналізу. У 180 пацієнтів (72,9%) було виявлено сенсоневральні порушення слуху. Причому у 111 (61,7%) з них було зафіксовано чисту перцептивну приглухуватість, а у 38,3% випадків сенсоневральна приглухуватість супроводжувалася порушеннями функції звукопроведення, вираженими незначною мірою. Серед усіх пацієнтів з ЦД, у яких було виявлено порушення слуху, переважну більшість (63,9 %) склали хворі на ЦД 2-го типу. При аналізі отриманих даних з урахуванням типу ЦД та ступеню порушення слухової функції виявилося, що серед усіх обстежених нами пацієнтів з ЦД 1-й ступінь приглухуватості мав місце у 36,1 %, 2- й – у 42,8%, а 3-й – у 18,3%. Для ЦД 2-го типу відповідні значення становили 20,0; 53,9 та 21,7%, відповідно. При проведенні аналізу виявлених випадків СНП з урахуванням ступеню порушення слухової функції в плані розподілу за типом ЦД, виявилося, що серед усіх пацієнтів з 1-м ступенем порушення слухової функції 64,6% випадків склав ЦД 1-го типу і 35,4% – ЦД 2-го типу; з 2-м ступенем – 19,5 та 80,5%, відповідно; з 3-м ступенем – 24,2 та 75,8%, відповідно. Отже, серед пацієнтів з більш тяжкими порушеннями слуху частіше були випадки ЦД 2-го типу. Таким чином, проведені нами дослідження показали, що у пацієнтів з ЦД в значному відсотку випадків (72,9%) спостерігаються сенсоневральні порушення слухової функції, виражені в різному ступені. Причому частіше і більш вираженими такі порушення були у хворих на ЦД 2-го типу. Висновки 1. Серед пацієнтів, які звернулися зі скаргами до сурдологічного кабінету, досить значний відсоток (7,1%) складають хворі на ЦД, з них ЦД 1-го типу був у 20,0%, а 2-го типу – у 80,0%. 2. При обстеженні 247 пацієнтів з ЦД, що перебувають на диспансерному обліку, порушення слухової функції виявлено у 180 (72,9%). 3. Більш часто і більш виражені порушення слухової функції мають місце у хворих на ЦД 2-го типу в порівнянні з хворими на ЦД 1-го типу.

Дод.точки доступу:
Костицька, І. О.; Навальківська, Н. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Хірургічне лікування хворих із занедбаними метастазами шиї при злоякісних новоутвореннях голови та шиї / Е. В. Лукач [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 78-82
MeSH-головна:
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ

Дод.точки доступу:
Лукач, Е. В.; Діхтярук, В. Я.; Сережко, Ю. О.; Кравець, О. В.; Ратушнюк, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Пристрій для зупинки кровотечі з мигдаликових ніш при тонзилектомії / О. Г. Плаксивий [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 83-86
MeSH-головна:
ТОНЗИЛЛИТ (хирургия)
ТОНЗИЛЛЭКТОМИЯ (методы)

Дод.точки доступу:
Плаксивий, О. Г.; Калуцький, І. В.; Мазур, О. О.; Незборецький, І. В.; Співак, О. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Пухлік, С. М.
Хірургічні методи лікування захворювань піднебінних мигдаликів / С. М. Пухлік, В. В. Колесніченко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 87-91
MeSH-головна:
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ (хирургия)
ТОНЗИЛЛЭКТОМИЯ (использование, методы)

Дод.точки доступу:
Колесніченко, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Олександр Дмитрович Гусаков: до 80-річчя від дня народження // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 92-93
MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ (история)

Дод.точки доступу:
Гусаков, Олександр Дмитрович (лікар-оториноларинголог, д-р мед. наук, професор ; 1938) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Володимир Олексійович Шкорботун: до 65-річчя з дня народження // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 94-96
MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ (история)

Дод.точки доступу:
Шкорботун, Володимир Олексійович (лікар-оториноларинголог, д-р мед. наук, професор ; 1953) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)