Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ВУ11/2020/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 7
Показанi документи с 1 за 7
1.


   
    Intermediary Multicentric Prospective and Comparative Analysis of 435 Mobile Bearing Total Knee Arthroplasties of Ultra Congruent Stabilization Mechanism Versus Peg and Cam Stabilization Mechanism. A point-in-time analysis of the OrthowaveTM6 Database [Text] / JM Durand [et al.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - P4-11 . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование, методы, статистика)
БАЗА ДАННЫХ


Дод.точки доступу:
Durand, JM; Viale, P.; Massin, P.; Cotte, JL
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Парціальні ушкодження великого грудного м’яза [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 12-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
ГРУДНЫЕ МЫШЦЫ (патофизиология, повреждения)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ (диагностика, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
Анотація: Парціальні ушкодження великого грудного м’яза (ВГМ) зустрічаються вкрай рідко, проте потребують вивчення. Мета роботи. Провести порівняльний аналіз клініки, діагностики та лікування пацієнтів із повними та парціальними ушкодженнями великого грудного м’яза. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів оперативного та консервативного лікування 9 пацієнтів, які з 2008 по 2018 р. були на лікуванні у відділенні мікрохірургії та реконструктивно-відновлювальної хірургії верхньої кінцівки ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” (м. Київ). Середній вік хворих із парціальними ушкодженнями ВГМ становив 37,4±10,8 року (від 16 до 42 років), 8 пацієнтів були чоловічої статі та 1 пацієнтка – жіночої. Термін спостереження 12±2,8 місяця після оперативного або консервативного лікування. Переважна кількість розривів була отримана під час виконання вправи “жим лежачи” – 55,6% (5 пацієнтів), на брусах – 22,2% (2 пацієнти), у побуті – 22,2% (2 пацієнти). Результати. Після проведення обстеження: 55,6% (5 пацієнтів) отримали ушкодження на рівні сухожилково-м’язового переходу ІІ C, 33,3% (3 пацієнти) – на рівні сухожилкової частини ІІ D та 11,1% (1 пацієнтка) – на рівні м’яза ІІ B за класифікацією Cordasco 2020 р. Усі пацієнти заперечували прийом стероїдних препаратів для збільшення м’язової маси. Оперативне лікування проводили в терміни 10–643 дні після отримання травми. У 2 оперованих пацієнтів були гострі ушкодження (до 8 тижнів після травми), та в 3 – застарілі ушкодження (понад 8 тижнів після травми). Результати як за шкалою Quick DASH, так і за “Опитувальником суб’єктивної оцінки пацієнтів з ушкодженням великого грудного м’яза” були негативними в обох групах під час початкового лікування. Через рік після лікування спостерігали відмінні та добрі результати в групі оперативного лікування, в консервативного – були незадовільні результати. Ускладнень після оперативних втручань у групи оперативного лікування ми не відмічали. Висновки. Парціальні ушкодження великого грудного м’яза потребують ретельнішого диференціювання та додаткових методів обстеження. Фізично активні пацієнти з парціальними ушкодженнями великого грудного м’яза потребують оперативного лікування. Таке лікування забезпечує відмінні та добрі результати, консервативне – значно гірші результати у фізично активних людей. Питання тактики лікування парціальних ушкоджень ВГМ потребують подальшого вивчення, у нашому дослідженні ця проблема не розглядалась через малу кількість досліджуваних пацієнтів.


Дод.точки доступу:
Страфун, С.С.; Гайович, В.В.; Кулик, Ю.А.; Лєсков, В.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Дехтяренко, Н. О.
    Динаміка імунологічних показників у хворих із посттравматичним остеомієлітом та трофічними розладами тканин гомілки [Текст] / Н. О. Дехтяренко, М. П. Грицай, В. М. Цокало // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
ОСТЕОМИЕЛИТ (иммунология, этиология)
НОГА (патофизиология, хирургия)
Анотація: Робота присвячена дослідженням імунного статусу хворих із посттравматичним остеомієлітом та трофічними розладами тканин гомілки. Мета роботи: Оцінити стан імунної системи у хворих з остеомієлітом гомілки та дистрофічними процесами в тканинах, дослідити динаміку імунологічних показників після оперативних втручань (санувальних та реконструктивно-відновлювальних). Матеріали і методи. Проведено дослідження стану імунної системи 52 хворих із посттравматичним остеомієлітом та трофічними розладами тканин гомілки. Використовувалися клінічні, імунологічні та статистичні методи дослідження. Результати. Виявлено зміни в системі імунного захисту та перебігу трофічних процесів у тканинах (кістках, шкірі, м’язах) ураженої кінцівки. Так, встановлено наявність змін імунного статусу: зменшення кількості Т-лімфоцитів, Т-хелперів, цитотоксичних Т-лімфоцитів, а також зміни в гуморальній ланці імунної системи – зниження рівня імуноглобулинів М та G та підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів. Висновки. Зміни системного імунітету та місцеві трофічні розлади, що виявлені у хворих, взаємно обтяжують перебіг патологічного процесу та ускладнюють його ліквідацію.


Дод.точки доступу:
Грицай, М.П.; Цокало, В.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Liabakh, A. P.
    Medial Gastrocnemius Flap for Covering Tissue Defects Around the Knee [Text] / A. P. Liabakh, H. M. Lazarenko, O. V. Kulieva // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - P28-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ ОТКРЫТЫЕ (классификация, патофизиология, хирургия)
Анотація: Дефекти тканин передньої поверхні гомілки та колінного суглоба є серйозною проблемою при лікуванні пацієнтів з ортопедо-травматологічною патологією. Мета. Аналіз результатів застосування медіального литкового клаптя (МЛК) у ортопедо-травматологічних пацієнтів, висвітлення особливостей хірургічної техніки. Матеріали і методи. 8 пацієнтів (10 випадків), яким була проведена транспозиція МЛК. Вік пацієнтів становив у середньому 40,5±5,7 року (19-74 років), чоловіків було 6, жінок – 2. Структура випадків: відкриті переломи – 2 пацієнти, бойова травма – 2 пацієнти (3 випадки), некроз шкіри після остеосинтезу – 3 пацієнти (4 випадки), некроз шкіри після ендопротезування – 1 пацієнт. Оцінка результатів лікування була проведена в строки від 9 місяців до 10 років за шкалою Lysholm. Результати. Аутодермопластика під час транспозиції МЛК виконана в 2 випадках, в інших – через кілька днів. У випадках відкритих переломів виконували остеосинтез або перемонтаж АЗФ, конверсію остеосинтезу здійснювали через 1 місяць після аутодермопластики. У випадках некрозу шкіри після остеосинтезу та ендопротезування металоконструкції в жодному випадку не видаляли. Функція колінного суглоба за шкалою Lysholm становила від 70 до 100 балів (у середньому 88,2±3,3 бала). Висновки. Транспозиція МЛК для заміщення дефектів тканин передньої поверхні гомілки та колінного суглоба є ефективною методикою в ортопедо-травматологічній практиці, що дозволяє розв’язати проблему інфекційних ускладнень та зберегти опорно-кінематичну функцію нижньої кінцівки.


Дод.точки доступу:
Lazarenko, H.M.; Kulieva, O.V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Спосіб визначення клініко-рентгенограмометричних показників кульшового суглоба у пацієнтів із ДЦП [Текст] / В. Ю. Гошко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 35-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ (патология, патофизиология, рентгенография)
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ (патофизиология, рентгенография)
Анотація: Актуальність. Не викликає сумніву, що отримання істинних параметрів кульшового суглоба дає можливість визначитись із тактикою лікування пацієнтів із дитячим церебральним паралічем (ДЦП) та є актуальним об’єктом досліджень. Мета дослідження. Покращити результати діагностики патології кульшового суглоба у пацієнтів із ДЦП шляхом розробки власного способу. Матеріали і методи. Загальна кількість пацієнтів становила 20 осіб (40 суглобів): 10 хлопчиків та 10 дівчаток. Було прооперовано 16 суглобів. Вік хворих коливався у межах 3-15 років. Усім пацієнтам клінічно визначали торсію стегна за Ruwe, а також використовували власний спосіб визначення клініко-рентгенограмометричних показників кульшового суглоба (патент на корисну модель № 137567). Результати. Власний спосіб є простим, доступним, дешевим та може використовуватись у всіх медичних закладах, де є рентген-кабінет, для діагностики патології кульшового суглоба, а також для скринінгу. Висновки. Власний спосіб є простим та надійним для визначення параметрів кульшового суглоба (торсія стегна, шийково-діафізарний кут (ШДК), кут Віберга, індекс Реймерса, індекс вертикальної міграції, ацетабулярний кут, кут нахилу западини) у пацієнтів із ДЦП. Отримані рентгенометричні показники обох кульшових суглобів при виконанні тільки однієї рентгенограми також значно знижують променеве навантаження на хворого, оскільки пацієнти з дитячим церебральним паралічем підлягають скринінгу протягом всього періоду їх розвитку. Цей спосіб також може застосовуватися при обстеженні та скринінгу пацієнтів із порушенням розвитку та іншими захворюваннями кульшового суглоба.


Дод.точки доступу:
Гошко, В.Ю.; Науменко, Н.О.; Яцуляк, М.Б.; Чеверда, А.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Яцун, Е. В.
    Первый опыт динамического интрамедуллярного остеосинтеза диафизарных переломов большеберцовой кости с применением имплантатов на основе магниевого сплава [Текст] / Е. В. Яцун, Д. В. Ивченко, М. Л. Головаха // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 43-50. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ (использование, методы)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование, классификация, ультраструктура)
Анотація: Визначено ефективність використання методики динамічного блокувального інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС) переломів великогомілкової кістки із застосуванням біорозкладних імплантатів на основі магнієвого сплаву МС-10. Мета дослідження. Апробувати методику і вивчити ефективність динамічного інтрамедулярного остеосинтезу діафізарних переломів великогомілкової кістки із застосуванням блокувальних гвинтів, виготовлених з біорозкладного магнієвого сплаву МС-10. Матеріали і методи. Дослідження виконано у відділенні травматології КНП “МЛЕ і ШМД” м. Запоріжжя за участю 15 пацієнтів із діафізарними переломами великогомілкової кістки, яким виконувався БІОС. Як фіксатор використовувалися канюльовані інтрамедулярні титанові стрижні. У проксимальному відділі в динамічний отвір вводили гвинт, виготовлений із титанового сплаву, в статичний отвір вводили гвинт, виготовлений із біорозкладного магнієвого сплаву МС-10. У післяопераційний період хворі проходили курс комплексних реабілітаційних заходів. Рентгенологічний контроль виконувався протягом першої доби, на 4-му, 8-му і 16-му тижні з моменту операції. Результати. Від початку застосування дозованого навантаження на травмовану кінцівку у всіх пацієнтів рентгенологічно був зафіксований перелом блокувального гвинта, виготовленого зі сплаву МС-10. Динамічний гвинт переміщувався в динамічному отворі, і внаслідок цього відбувалась динамізація перелому. Формування кісткової мозолі в зоні перелому відбувалось без особливостей і в середні фізіологічні терміни. Якість і структура кісткової мозолі без патологічних особливостей. Через 4 місяці після операції всі пацієнти були соціально адаптованими і не використовували при пересуванні джерела додаткової опори. Висновки. На підставі отриманих даних можна зробити висновок про можливість і доцільність застосування біорозкладних імплантатів, виготовлених із магнієвого сплаву МС-10, у динамічному БІОС довгих трубчастих кісток скелета людини.


Дод.точки доступу:
Ивченко, Д.В.; Головаха, М.Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    The Problems of Meniscal Root Tears [Text] / I. M. Zazirnyi [et al.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4. - P51-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ (патофизиология, повреждения, хирургия)
Анотація: Ушкодження кореня меніска визначаються як радіальні ушкодження, розташовані на відстані 1 см від місця прикріплення меніска, або відрив кісткового блоку з кріпленням меніска до нього. Ця травма біомеханічно порівнюється із загальною меніскектомією, що призводить до зменшення площі контакту між великогомілковою та стегновою кістками та збільшення контактного тиску в ураженому відділі. Ці зміни згубно впливають на суглобовий хрящ і, зрештою, призводять до розвитку раннього артрозу. Хірургічне відновлення – це лікування, яке обирають для пацієнтів без значного остеоартрозу (3-й або 4-й ступінь за Outerbridge). Повідомлялося, що відновлення коренів меніска покращує клінічні результати, зменшує екструзію меніска та уповільнює настання дегенеративних змін. Ми описуємо анатомію, біомеханіку, клінічну оцінку, методи лікування, результати та післяопераційну реабілітацію при розривах кореня заднього рогу меніска.


Дод.точки доступу:
Zazirnyi, I.M.; Kostrub, O.O.; Smigielski, R.; Andreev, A.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)