Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ38/2016/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 6
Показанi документи с 1 за 6
1.


    Сергиенко, В. А.
    Диабетическая кардиальная автономная нейропатия: каковы перспективы в лечении? [Текст] / В. А. Сергиенко, А. А. Сергиенко // Артериальная гипертензия = Артеріальна гіпертензія = Hypertension : научно-практический журнал. - 2016. - № 1. - С. 13-28. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2224-1485. - ISSN 2307-1095
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ (терапия)
Анотація: Кардіальна автономна нейропатія (КАН) є серйозним і частим ускладненням цукрового діабету. Незважаючи на її зв'язок із підвищеним ризиком серцево-судинної смертності та різними симптомами і порушеннями, значимість КАН складно переоцінити. Зміна способу життя, інтенсивний глікемічний контроль дозволяють запобігти розвитку або прогресуванню КАН. Патогенетичне лікування КАН включає: збалансовану дієту та фізичну активність; оптимізацію глікемічного контролю; лікування дисліпопротеїнемії; корекцію метаболічних порушень у міокарді; профілактику та лікування тромбозу; застосування інгібіторів альдозоредуктази; застосування дигомо-гама-ліноленової кислоти (ДГЛК); застосування ацетил-L-карнітину, антиоксидантів, насамперед альфа-ліпоєвої кислоти (альфа-ЛК), застосування омега-3 і омега-6 поліненасичених жирних кислот (омега-3 і омега-6 ПНЖК), вазодилататорів, жиророзчинного вітаміну В1, аміногуанідину; замісну терапію ростовими факторами, у тяжких випадках - лікування ортостатичної гіпотензії. Багатообіцяючим є застосування засобів, що підвищують кровоток у vasa vasorum, у тому числі аналогів простацикліну, блокаторів тромбоксану А2, а також препаратів, які сприяють посиленню і/або нормалізації функції Nа+-, К+ - АТФази (інгібітори фосфодіестерази), альфа-ЛК, ДГЛК, омега-3 ПНЖК, а також одночасне призначення альфа-ЛК, омега-3 ПНЖК і ДГЛК.


Дод.точки доступу:
Сергиенко, А.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Сравнительная характеристика профилактики сердечно-сосудистых заболеваний в Украине и Европе по данным EUROASPIRE IV: госпитальная линия [Текст] / В. Н. Коваленко [и др.] // Артериальная гипертензия = Артеріальна гіпертензія = Hypertension : научно-практический журнал. - 2016. - № 1. - С. 29-34. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2224-1485. - ISSN 2307-1095
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (профилактика и контроль)
Анотація: У статті надано опис дослідження EUROASPIRE IV, проведеного в 2012-2013 рр. у 24 країнах, зокрема і в Україні, присвяченого профілактиці серцево-судинних захворювань і цукрового діабету. Наводиться порівняння даних, отриманих в Україні, із результатами, отриманими в інших країнах Європи.


Дод.точки доступу:
Коваленко, В.Н.; Долженко, М.Н.; Несукай, Е.Г.; Дьяченко, Я.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Крушинська, Н. А.
    Динаміка стану пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну [Текст] / Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко // Артериальная гипертензия = Артеріальна гіпертензія = Hypertension : научно-практический журнал. - 2016. - № 1. - С. 37-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2224-1485. - ISSN 2307-1095
MeSH-головна:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ
ЭЛАСТИЧНОСТЬ
АРТЕРИИ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
Анотація: У статті проаналізовано в динаміці стан пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та синдром обструктивного апное сну (СОАС) в середньому через 9 місяців спостереження на фоні прийому стандартної антигіпертензивної терапії. Мета дослідження: оцінити зміни показників пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з АГ та СОАС в динаміці на фоні прийому стандартної медикаментозної антигіпертензивної терапії. Матеріали та методи. У дослідження було включено 36 хворих на АГ та СОАС і 19 хворих на АГ (група контролю), середній вік - 51,55+-2,44 року. Хворим проводилась оцінка денної сонливості методом опитування за Epworth Sleepiness Scale, сомнологічне дослідження за допомогою портативного монітора, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску, визначення центрального артеріального тиску (ЦАТ) та пружно-еластичних властивостей артерій методом апланаційної тонометрії. Результати. В результаті дослідження встановлено, що хворі з АГ та СОАС мають достовірно вищу (11,26+-0,45 м/с при СОАС проти 9,99+-0,42 м/с без СОАС, р0,05) швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (ШППХе) та достовірно вищий ЦАТ (139,61+-4,14 мм рт.ст. при СОАС проти 125,68+-3,83 мм рт.ст. без СОАС, р0,05). При повторному дослідженні виявлено достовірне підвищення ШППХе у хворих із СОАС на 1,72 м/с порівняно з вихідними показниками (12,98+-0,55 м/с проти 11,26 м/с, р0,02) та на 3,27 м/с порівняно з групою контролю (12,98+-0,55 м/с проти 9,71+-0,56 м/с, р0,0001), а також достовірне підвищення швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях м'язового типу на 1,26 м/с порівняно із групою контролю (9,51+-0,39 м/с проти 8,25+-0,35 м/с, р0,05). Висновки. Зроблено висновки про негативний вплив СОАС на показники еластичності артерій. Встановлено, що прийом стандартної антигіпертензивної терапії не запобігає прогресуванню артеріальної жорсткості у хворих з АГ та СОАС при відсутності специфічної терапії порушень дихання під час сну.


Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Сіренко, Ю. М.
    Оцінка впливу моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на показники офісного артеріального тиску та артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів із м'якою та помірною артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, А. С. Доброход // Артериальная гипертензия = Артеріальна гіпертензія = Hypertension : научно-практический журнал. - 2016. - № 1. - С. 45-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2224-1485. - ISSN 2307-1095
MeSH-головна:
ДИГИДРОПИРИДИНЫ (прием и дозировка)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия)
Анотація: Вибір лікування артеріальної гіпертензії (АГ) базується на попередньому досвіді застосування препаратів у конкретного пацієнта, профілі серцево-судинного ризику, наявності уражень органів-мішеней, серцево-судинних захворювань, захворювань нирок і цукрового діабету. Як правило, в одного пацієнта є кілька факторів ризику, тому лікування АГ слід проводити диференційовано, часто вдаючись до комбінованої терапії. Перевага комбінованої терапії полягає в тому, що одночасне використання двох різних препаратів не тільки більш активно знижує артеріальний тиск (АТ), а й забезпечує вплив на різні патогенетичні механізми гіпертензії. Це дозволяє більш ефективно запобігати ураженню органів-мішеней, а також зменшити кількість побічних ефектів. Мета. Дане дослідження ставило за мету порівняння ефективності різнодозової комбінації лерканідипіну та дилтіазему у пацієнтів із м'якою та помірною АГ щодо впливу на офісний АТ і АТ при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. У дослідження були включені 123 пацієнти з м'якою та помірною АГ: середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного (ДАТ) АТ - 149,12/91,92+-1,42/0,93 мм рт. ст. Середній вік хворих становив 51,83+-0,86 року. Всіх пацієнтів було розділено на групи терапії. Перша група (п=20) - пацієнтам призначався дилтіазем в дозі 240 мг на добу у два прийоми. Друга група (п=20) - пацієнтам призначався лерканідипін 20 мг один раз на добу. Третя група (п=22) - пацієнтам призначалася нефіксована комбінація 20 мг лерканідипіну та 240 мг дилтіазему на добу. Четверта група (п=20) - пацієнтам призначалася нефіксована комбінація 10 мг лерканідипіну та 240 мг дилтіазему на добу. П'ята група (п=21) - пацієнтам призначалася нефіксована комбінація 10 мг лерканідипіну та 120 мг дилтіазему на добу. Шоста група (п=20) - пацієнтам призначалася нефіксована комбінація 20 мг лерканідипіну та 120 мг дилтіазему на добу. Усім пацієнтам на початку та наприкінці лікування проводили такі дослідження: вимірювання маси тіла та зросту, розрахунок індексу маси тіла. Проводили вимірювання офісного САТ, ДАТ та частоти серцевих скорочень, добове моніторування АТ (ДМАТ), біохімічне дослідження крові, що включало визначення вмісту загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності, індекс атерогенності. Термін лікування становив 1 місяць. Результати. Після аналізу всіх даних було встановлено, що показники офісних САТ і ДАТ значно знизилися у хворих як із м'якою, так і з помірною гіпертензією у всіх групах практично однаково. Через 1 місяць терапії: в групі дилтіазему 240 мг офісний САТ/ДАТ достовірно знизився на 9,94/9,89 мм рт. ст., у групі лерканідипіну 20 мг - на 12,35/8,18 мм рт. ст., у групі комбінації "лерканідипін 20 мг/дилтіазем 240 мг" - на 12,75/8,19 мм рт. ст., у групі комбінації "лерканідипін 10 мг/дилтіазем 240 мг" - на 11,60/8,33 мм рт. ст., у групі комбінації "лерканідипін 20 мг/дилтіазем 120 мг/дилтіазем 120 мг" - на 13,88/9,76 мм рт. ст. Тобто всі вибрані схеми лікування були однаково ефективними щодо зниження офісного АТ. За даними ДМАТ, комбіноване лікування на основі лерканідипіну і дилтіазему було таким же ефективним, як і лікування на основі монотерапії лерканідипіном і дилтіаземом: у групі дилтіазему 240 мг 24САТ/ДАТ достовірно знизився на 11,92/7,22 мм рт. т., у групі лерканідипіну 20 мг - на 8,65/9,06 мм рт. ст., у групі комбінації "лерканідипін 20 мг/дилтіазем 240 мг" - на 6,10/6,94 мм рт. ст., у групі комбінації "лерканідипін 10 мг/дилтіазем 240 мг" - на 8,96/5,54 мм рт. ст., у групі комбінації ""лерканідипін 10 мг/дилтіазем 120 мг" - на 7,21/5,47 мм рт. ст., у групі комбінації "лерканідипін 20 мг/дилтіазем 120 мг" - на 6,81/7,89 мм рт. ст. Тобто всі вибрані схеми лікування були однаково ефективними щодо зниження добового АТ. Досягнення цільових рівнів офісного АТ та АТ при ДМАТ було однаковим у всіх групах лікування. У групі лерканідипіну як офісний АТ, так і АТ при ДМАТ було досягнуто у 76,47% пацієнтів. У групі комбінації "лерканідипін 20 мг/дилтіазем 240 мг" цільовий офісний АТ досягнуто у 56,25% пацієнтів, а цільовий АТ при ДМАТ у 62,50% пацієнтів. У групі комбінації "лерканідипін 10 мг/дилтіазем 240 мг" цільовий офісний АТ досягнуто у 66,67% пацієнтів, а цільовий АТ при ДМАТ у 73,34% пацієнтів. У групі комбінації "лерканідипін 10 мг/дилтіазем 120 мг" цільовий офісний АТ досягнуто у 52,63% пацієнтів, а цільовий АТ при ДМАТ у 78,95% пацієнтів. У групі комбінації "лерканідипін 20 мг/дилтіазем 120 мг" цільовий офісний АТ досягнуто у 82,35% пацієнтів, а цільовий АТ при ДМАТ - у 52,94% пацієнтів. Висновок. Терапія на основі як моно-, так і комбінації лерканідипіну та дилтіазему була ефективною щодо зниження як офісного АТ, так і АТ при добовому моніторуванні. Внаслідок найкращої переносимості лерканідипіну 20 мг на добу та низькодозової комбінації "лерканідипін 10 мг і дилтіазем 120 мг'' ці стратегії можна рекомендувати для подальшого лікування пацієнтів з АТ м'якого та помірного ступеня.


Дод.точки доступу:
Рековець, О.Л.; Доброход, А.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Вплив моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії на активність системного запалення у хворих на гіпертонічну хворобу [Текст] / Л. А. Міщенко [и др.] // Артериальная гипертензия = Артеріальна гіпертензія = Hypertension : научно-практический журнал. - 2016. - № 1. - С. 67-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2224-1485. - ISSN 2307-1095
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
Анотація: Метою дослідження є оцінка впливу моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії на показники системного запалення (С-реактивний протеїн (СРП), інтерлейкін (ІЛ)-6 і фактор некрозу пухлини (ФНП) альфа у взаємозв'язку з динамікою характеристик добового профілю артеріального тиску. Обстежено 99 хворих на гіпертонічну хворобу І-ІІ стадії 1-2-го ступеня, які були рандомізовані в 3 групи терапії: 29 пацієнтів отримували монотерапію телмісартаном у дозі 40-80 мг/добу, 27-S-амлодипіном у дозі 5 мг/добу та 43 - фіксовану комбінацію валсартану з амлодипіном у дозі 160/5 мг/добу). Визначення вмісту СРП, ІЛ-6 і ФНП-альфа проводили до початку (після 7-денного безмедикаментозного періоду та після 6 міс. терапії. Було встановлено, що лікування телмісартаном сприяє зниженню сироваткового рівня СРП на 13,9% та ІЛ-6 - на 36,4%, проте не впливає на вміст ФНП-альфа у крові хворих на гіпертонічну хворобу. Монотерапія антагоністом кальцію S-амлодипіном призводить до зменшення вмісту в крові прозапальних цитокінів: ІЛ-6 - на 39% та ФНП-альфа - на 11,9%. Застосування фіксованої комбінації валсартану з амлодипіном чинить більш суттєвий антигіпертензивний ефект, проте це не супроводжувалося більш вираженим, ніж у групах монотерапії, зниженням СРП і ІЛ-6, що становило відповідно 12,5 і 31,5%. Було виявлено, що сниження АТ прямо пов'язане зі зменшенням активності системного запалення. Так, зменшення сироваткового вмісту ФНП-альфа корелює зі зниженням систолічного та діастолічного АТ у всі періоди доби під впливом лікування, а зниження рівня СРП асоціюється зі змінами середньодобового та середньоденного систолічного артеріального тиску, його добового індексу та нічної варіабельності. Отримані нами дані засвідчують зменшення активності запалення низької градації під впливом блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (телмісартан) та антагоністів кальцію (S-амлодипін) як при монотерапії, так і при використанні їх комбінації (валсартан із амлодипіном), яке прямо корелює зі зниженням артеріального тиску за даними амбулаторних вимірювань.


Дод.точки доступу:
Міщенко, Л.А.; Боженко, Г.М.; Матова, О.О.; Радченко, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Радченко, А. Д.
    Диуретики в лечении артериальной гипертензии: так ли они плохи и все ли одинаковы? [Текст] / А. Д. Радченко // Артериальная гипертензия = Артеріальна гіпертензія = Hypertension : научно-практический журнал. - 2016. - № 1. - С. 83-95. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2224-1485. - ISSN 2307-1095
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия)
ДИУРЕТИКИ (терапевтическое применение)
Анотація: Статья является первой частью обзора данных литературы о применении диуретиков в лечении артериальной гипертензии. Оценивается их антигипертензивная эффективность и способность предупреждать сердечно-сосудистые события. Кроме того, освещаются вопросы истории возникновения, классификации, фармакокинетики и фармакодинамики диуретиков. Делаются выводы, что диуретики должны широко применяться для лечения артериальной гипертензии как в виде монотерапии, так и в составе комбинированной терапии.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)