Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ26/2015/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 28
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-28 
1.


    Шлімкевич, І. В.
    Механізми розвитку юнацького гіпоталамічного синдрому у дітей [Текст] / І. В. Шлімкевич // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 4-7. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОТАЛАМУС (патология)
ДЕТИ
Анотація: Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з метою вивчення причин, механізмів розвитку, основних підходів до класифікації та клінічних проявів гіпоталамічного синдрому (ГС) пубертатного періоду в дітей та підлітків. Огляд сучасних літературних даних засвідчив важливість поглибленого вивчення юнацького ГС у дітей та підлітків та окреслив основні перспективи вивчення проблеми на сучасному етапі. Проблема медичної й соціальної значимості ГС визначається молодим віком пацієнтів, швидко прогресуючим перебігом захворювання, вираженими нейроендокринними порушеннями, що доволі часто супроводжуються зниженою або повною втратою працездатності. Тому важливо розглянути ГС пубертатного періоду у дітей та підлітків як нейроендокринний синдром, який виникає в пубертатному або постпубертатному періоді внаслідок функціональних ендокринних порушень. У більшості випадків складно з'ясувати його головну причину, оскільки маніфестація часто настає через багато років після дії причинного фактора та викликає серйозні порушення репродуктивного здоров'я дівчаток, що стає причиною розвитку ендокринного безпліддя, полікістозу яйників, наступних акушерських і перинатальних ускладнень. Вивчити симптомокомплекси, що виникають у разі патології гіпоталамічної області, які характеризуються вегетативними, ендокринними, обмінними та трофічними розладами і певного мірою залежать від переважної локалізації ураження саме гіпоталамуса, а також від особливостей нейрогормональних порушень під час гіпоталамо-гіпофізарної взаємодії. Також можна стверджувати, що головним патогенетичним і клінічним аспектом ГС пубертатного періоду є артеріальна гіпертензія, механізми, що зумовлюють взаємозв'язок між артеріальною гіпертензією і ожирінням, складні та багатофакторні.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Головчак, І. С.
    Монотерапія гормонозамісними препаратами постменопаузальних проявів та оцінка її ефективності [Текст] / І. С. Головчак // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 8-10. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОСТМЕНОПАУЗА (действие лекарственных препаратов)
ГОРМОНЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження - вивчення болевих відчуттів і мінеральної щільності кісткової тканини (КТ) поперекового відділу хребта у жінок з дефіцитом статевих стероїдів, після тотальної оваріоектомїї та у разі фізіологічної менопаузи, оцінка ефективності призначення гормонозамісних препаратів. Для розв'язання посталеної мети проводили загальноклінічні обстеження, застосовували метод багатомірної семантичної дескрипції з використанням опитувальника Мак - Гілла, розраховувати індекс числа обраних дескрипторів і ранговий індекс болю та визначали мінеральну щільність КТ за допомогою двохфотонного рентгенівського денситометра. В результаті проведених досліджень виявлено, що у порівнянні з показником до лікування у разі застосування замісної гормональної терапії (ЗГТ) за даними Мак - Гілловського опитувальника вже через 3 міс після початку лікування у жінок основної групи зменшувався середній ранговий індекс болю. Через 3 міс лікування зменшувався також середній індекс числа обраних дескрипторів. Під час аналізу денситометричних показників наприкінці року проведення лікування показники BMD в основній групі були вищі, ніжу жінок порівняльної групи (відповідно $E0,969~symbol С~0,010 г/см. 2 і $E0,903~symbol С~0,007 г/см. 2). Т- і Z- критерії знижувалися майже в 2 і в 2,7 разу відповідно. Висновки: своєчасне та довготривале застосування замісної гормональної терапії (не менше одного року), запобігає ранньому розвитку остеопенічного синдрому та сприяє збереженню еластичності, щільності та міцності КТ у жінок після оваріоектомії, які є групою ризику з виникнення тяжких метаболічних зрушень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Гроховська, М. В.
    Оцінка клітинних процесів при гіперплазіях ендометрію у жінок з екстрагенітальною патологією [Текст] / М. В. Гроховська // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 11-13. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ
Анотація: Проведено оцінку змін на клітинному та субклітинному рівнях, що розвиваються під час гіперпластичних процесів ендометрія у жінок з екстрагенітальною патологією, що надало змогу в подальшому оцінити ефективність проведеного лікування. Обстежено 105 жінок перименопаузального віку з супутньою екстрагенітальною патологією. В діагностичний маршрут включили загальноклінічні обстеження, дослідження рівня вмісту статевих і гонадотропних гормонів у сироватці крові, показників ліпідного та вуглеводного обмінів, трансабдомінальну та трансвагінальну ехографії, ендоскопічне обстеження з використанням гістероскопа фірми "Karl Storz" та біопсію ендометрія з наступним гістологічним дослідженням одержаних матеріалів з порожнини матки. Активність внутріклітинних транспортних АТФ-азних систем ендоплазматичного ретикулуму клітин ендометрія оцінювали за різницею вмісту неорганічного фосфору, що визначали за методом Фіске - Субароу. Під час аналізу одержаних результатів виявлено наявність кореляційних паралелей між патогістологічною характеристикою стану ендометрія та змінами Ca. 2+, Mg. 2+ - АТФ-азної активності ендоплазматичного ретикулуму при застосуванні гестагенів у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія. Найвищий рівень Ca. 2+, Mg. 2+-АТФ-азної активності визначали за атипової гіперплазії ендометрія. Активність названого показника падала в наступній послідовності: вогнищевий аденоматоз, комплексна неатипова гіперплазія, проста неатипова гіперплазія, поліпи ендометрія, фаза проліферації та секреції. Виявлено, що присутність залозистого компонента у поліпі характеризувалася підвищенням активності ферменту, наявність фіброзного компонента супроводжувалась їх зниженням. Тому, зниження Ca. 2+, Mg. 2+-АТФ-азної активності та позитивні морфологічні перетворення ендометрія при застосуванні гестагенних препаратів у жінок з гіперплазіями ендометрія вказують на їх ефективність і можуть розглядатися як прогностичні критерії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Кравчун, П. П.
    Ефективність застосування модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом [Текст] / П. П. Кравчун // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 13-17. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ СУЖЕНИЕ
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
Анотація: Визначено ефективність застосування модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом шляхом обстеження 80-ти хворих із зазначеною патологією. У результаті рандомізації було сформовано 2 підгрупи спостереження: 1 підгрупа - 38 пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом, які одержували еналаприл у добовій дозі 20 мг, метопролол у добовій дозі 50 мг та спіронолактон у дозі 50 мг на добу; 2 підгрупа - 42 пацієнти з постінфарктним кардіосклерозом, які одержували раміприл у добовій дозі 10 мг, бісопролол у добовій дозі 10 мг та еплеренон у дозі 50 мг на добу. Застосування різних комбінацій модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом позитивно впливало на ремоделювання лівого шлуночка, покращувало скорочувальну функцію міокарда, показники адипоцитокінового обмінів, рівні фракталкіну та кластеріну, що призводить до сповільнення прогресування хронічної серцевої недостатності та розвитку декомпенсації. Комбінація раміприлу, бісопрололу та еплеренону мала деяку перевагу над комбінацією еналаприлу, метопрололу та спіронолактону за рахунок більш позитивного впливу на процеси ремоделювання лівого шлуночка, здатність міокарда до скорочення, показники вуглеводного, ліпідного та адипоцитокінового обмінів, рівні фракталкіну та кластеріну; зниження абсолютного ризику загальної смертності на 4,3 %; покращання якості життя хворих у вигляді суттєвого зниження частоти госпіталізації на 15 %; переходу хронічної серцевої недостатності в більш низький функціональний клас. На підгрунті доведеної ефективності комбінованого лікування хворих з постінфарктним кардіосклерозом і даних літератури запропоновано наступну схему: раміприл у добовій дозі 10 мг, бісопролол у добовій дозі 10 мг, еплеренон у дозі 50 мг на добу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Olinyk, O. Ju.
    The effect of the angiotensin-converting enzyme inhibitor on the hemostasis system in patients with peptic ulcer of stomach and duodenum, combined with diabetes mellitus [Text] / O. Ju. Olinyk // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - P18-20. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ (терапевтическое применение)
ГЕМОСТАЗ (действие лекарственных препаратов)
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ
Анотація: Вивчено зміни реологічних властивостей еритроцитів (Ер) та стан системи гемостазу, а також описано їх взаємозв'язок і корекцію виявлених змін за допомогою інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту. Обстежено 115 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в обласному ендокринологічному диспансері та гастроентерологічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернівці. Всіх хворих було розподілено на 3 групи: I група складалась з 39-ти хворих на Hp-асоційовану пептичну виразку (ПВ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), до II групи увійшли 39 хворих на цукровий діабет (ЦД), III групу склали 37 хворих на Hp-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ЦД. Контрольна група складалась з 20-ти практично здорових осіб (ПЗО). Основну групу, залежно від проведеного лікування, розподілили на 3 підгрупи: IIIА - хворі одержували базисну терапію; IIIБ - на тлі базисного лікування хворим було призначено інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (і-АПФ) квінаприл в дозі 2,5 мг 1 раз на добу вранці під контролем гемодинамічних показників упродовж 1 тиж, з переходом на 5 мг 1 раз на добу вранці упродовж 3 тиж. Реологічні властивості Ер визначали за допомогою фільтраційних методів, стан системи гемостазу вивчали за допомогою розгорнутої гемостазіограми. Аналіз результатів дослідження показав, що погіршення морфофункціональних властивостей еритроцитів у хворих на ПВ, поєднану з ЦД, супроводжується розвитком синдрому гіперкоагуляції, який характергауєгься скороченням часових характеристик згортання крові на тлі зниження СФА (за рахунок ФФА) та підвищення НФА (ймовірно, внаслідок наявності фібринолітичних властивостей у недоокиснених продуктів, які, як відомо, у великій кількості продукуються за наявності цукрового діабету). Аналізуючи стан системи гемостазу після лікування, слід відзначити, що у хворих, які одержували лише базисну терапію, спостерігається тенденція до покращання усіх показників, а також одержані дані після лікування достовірно відрізняються від таких же у ПЗО (p 0,05). В групі IIIб спостерігалось суттєве покращання всіх характеристик системи гемостазу (p 0,05). Отже, призначення і-АПФ квінаприлу призводить до суттєвого зменшення гемостазіологічних порушень у хворих на Hp-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ЦД, ймовірно, завдяки позитивному впливу на функціональний стан ендотелію. Отже, у разі ПВ, поєднаної з ЦД, спостерігається схильність до гіперкоагуляції, що проявляється підвищенням рівня фібриногену, активності АТIII, зниженням ХЗФ, підвищенням СФА НФА, ФФА, зниженням рівня XIII фактора. Реакція системи фібринолізу та протеолізу є неадекватною щодо ступеня активності коагуляційного гемостазу у хворих на ПВ, поєднану з ЦД, що може бути свідченням зниження компенсаторних сил організму. Застосування на тлі антихелікобактерної терапії і-АПФ квінаприлу є патогенетично обгрунтованим і допомагає усунути виявлені порушення.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Пасько, А. Я.
    Деякі аспекти профілактики та лікування післяопераційного гіпопаратиреозу [Текст] / А. Я. Пасько, В. Д. Скрипко, В. В. Бойко // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 20-23. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОПАРАТИРЕОЗ (профилактика и контроль, терапия)
Анотація: Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування хворих на різні захворювання ЩЗ в аспекті розвитку післяопераційного ГПТ шляхом розробки нових підходів до його профілактики. Проведено аналіз хірургічного лікування 48-ми хворих на різну патологією ЩЗ віком від 12-ти до 78-ми років, які знаходились на лікуванні в Івано-Франківському обласному онкологічному диспансері та Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні з 2013 по 2015 рр. Залежно від ведення післяопераційного періоду, хворих з ознаками післяопераційного гіпопаратиреозу було розподілено на 2 групи. I група хворих одержувала базову терапію в післяопераційному періоді згідно з наказом МОЗ України № 574 від 05.08.2009., хворі II групи додатково до базової терапії одержували препарат цитофлавін д/в по 10 мл на 0,9 % NaCl 200 мл протягом 7 днів. Використання в післяопераційному періоді після тиреоїдектомії цитофлавіну зменшує прояви ГПТ, сприяючи покращанню оксигенації тканин ПЩЗ та відновлюючи баланс системи ОМБ-АОС, що проявляється вираженим антигіпоксичним та антиоксидантним ефектом препарату та обгрунтовує показання до його застосування за даної патології.


Дод.точки доступу:
Скрипко, В.Д.; Бойко, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Перехрестенко, Т. П.
    Визначення взаємозв'язку між імунологічними показниками у периферичній крові та кістковому мозку хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію, які отримують лікування інгібіторами тирозинкінази [Текст] / Т. П. Перехрестенко // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 24-27. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ (иммунология)
ПРОТЕИН-ТИРОЗИН-КИНАЗЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Резистентність до інгібіторів тирозинкінази (ІТК) досі залишається актуальною проблемою при лікуванні хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Зважаючи на результати наших досліджень з вивчення механізму формування відповіді на терапію ІТК для раннього виявлення предикторів незадовільної відповіді, в якості додаткових пропонуються імунологічні клітинно-молекулярні методи дослідження, котрі можна проводити у проміжках часу між стандартизованими дослідженнями, що дозволить у разі виявлення збільшеної експресії показників внести корекцію у діагностичний процес. Мета дослідження - встановити взаємозв’язок між показниками експресії трансмембранного глікопротеїну Pgp-170, антигену CD 34, внутрішньоядерного протеїну Кі-67 у периферичній крові та кістковому мозку для раннього виявлення ознак незадовільної відповіді на лікування хворих з ХМЛ препаратами ІТК. У дослідженні брали участь 68 пацієнтів на ХМЛ, які лікувалися ІТК першого покоління. Експресію імунологічних показників вивчали у кістковому мозку та периферичній крові пацієнтів методом проточної лазерної цитофлуориметрії з використанням моноклональних антитіл. Аналіз й обробка даних здійснювалась за допомогою методів математичної статистики. Використання кореляційного аналізу дало можливість встановити високий ступінь взаємозв’язків між показниками експресії у периферичній крові та кістковому мозку. У результаті регресійного аналізу побудовані математичні моделі, за допомогою яких можна визначати середнє значення показників кісткового мозку, виходячи з фактичних значень відповідних показників периферичної крові. Це дозволить частіше досліджувати імунологічні маркери резистентності, що сприятиме своєчасному втручанню в діагностичний процес та підвищенню ефективності лікування. Ключові слова: хронічна мієлоїдна лейкемія, резистентність до інгібіторів тирозинкінази, Pgp-170, CD 34, Ki-67, кореляційно-регресійний аналіз.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Поліщук, О. І.
    Стан системи гемостазу у вагітних при загрозі пізнього мимовільного викидню на фоні метрорагії та висхідного інфікування [Текст] / О. І. Поліщук, І. П. Поліщук, Н. І. Геник // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 27-29. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЕТРОРРАГИЯ (кровь)
ГЕМОСТАЗ
АБОРТ ИНФИЦИРОВАННЫЙ (кровь)
Анотація: Мета роботи - визначити стан мікробіоценозу піхви у вагітних з загрозою пізнього мимовільного викидня (ЗПМВ) за наявності хронічної метрорагії й дослідити зміни системи гемеостазу. Під спостереженням знаходилось вагітні жінки із початковим пізнім мимовільним викиднем. У дослідженні використовувались такі методи: клінічні, мікробіологічні, гемостазіологічні та статистичні. Виявлено, що у жінок у разі ЗПМВ за наявності хронічної метрорагії знижується чисельність лактобактерій і збільшується ріст облігатних та факультативних анаеробів. Причому із пролонгацією кровотечі мікроекологія піхви тільки погіршується й виникає ризик розвитку висхідного інфікування плода і, як наслідок, втрати вагітності. Висновок: локальна запальна відповідь на виникле інфікування проявляється активацією згортальної системі крові. Генералізована гіперкоагуляція на фоні зниження фібринолітичних властивостей крові призводить до розвитку хронічного ДВЗ-синдрому. У свою ж чергу більшість компонентів коагуляційного каскаду стимулюють запальну відповідь. Отже, метрорагію під час ЗПМВ слід розглядати як грізний фактор, що спричиняє зміни мікроекоситеми піхви та сприяє висхідному інфікуванню плаценти та плода й вимагає специфічних антиінфекційних заходів та використання антигеморагічних середників.


Дод.точки доступу:
Поліщук, І.П.; Геник, Н.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Притула, В. П.
    Лікування вроджених пахово-калиткових кил у дітей в перші місяці життя [Текст] / В. П. Притула, І. Г. Рибальченко // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 30-32. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ (терапия)
ДЕТИ
Анотація: Мета роботи - підвищити ефективність лікування дітей у перші місяці життя із вродженими килами шляхом удосконалень діагностики та лікувальної тактики. За 22-х річний період на лікуванні у відділенні хірургії новонароджених в НДСЛ "ОХМАТДИТ" МОЗ України перебувало на лікуванні 230 хворих із пахово-калитковими килами. У 194-х (53,0 %) з них діагностовано вроджені однобічні грижі, у 36-ти (9,83 %) - вроджені двобічні грижі. Вік хворих склав від одного до 3-х місяців. За даними клініко-лабораторного дослідження відхилень від вікової норми не було, бо хворих було госпіталізовано соматично здоровими. Всього хворих госпіталізовано на першому місяці життя 64, із яких основної (I) групи 50 (13,66 %) проти контрольної групи (II) 14 (3,82 %). На другому місяці госпіталізовано 152 хворих, із яких основної (I) групи 102 (27,86 %) проти контрольної групи (II) 50 (13,66 %). З метою з'ясування стану пахового каналу та органів калитки, та з метою диференційної діагностики у 150-ти хворих головної групи проводили ультразвукове та допплерографічне дослідження. Дані дослідження вказували на набряк яєчка та придатка із застоєм відтоку, що вказувало на хронічне порушення кровотоку в яєчку. Всім 230-ти хворим проведено оперативне лікування. Хірургічне лікування вроджених однобічних кил проведено у 194-х, а двобічних у 36-ти. Під час проведення хірургічної корекції вроджених однобічних кил у 88-ми зі 194-х хворих зовнішній пахвинний канал не відкривався. Поміж тим, пластика пахвинного канату проводилася у всіх хворих: за Дюамелем, Мартиновим та Кимбаровським. Під час хірургічного лікування вроджених двобічних кил пахвинний канат відкривався. Одночасно проведено операції у 10-ти хворих, із яких 8 головної (I) групи, проти 2 контрольної (II) групи. Лапароскопічна корекція пахових кил проведена в 11-ти (4,78 %) хворих. В основній групі спостерігалося 5 ускладнень у 3-х хворих. В контрольній групі ускладнень було 8 у 6-ти пацієнтів. Всіх дітей після оперативного лікування виписано з клініки, рецидиву грижі не було. Висновки: оптимальним варіантом видалення грижі є виділення мішка на обмеженій ділянці, поперечний його перетин і висока перев'язка проксимальної частини і залишення дистальної частини грижового мішка.


Дод.точки доступу:
Рибальченко, І.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Римарчук, М. І.
    Прогнозування ймовірності розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти [Текст] / М. І. Римарчук // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 33-35. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ (этиология)
Анотація: Значна поширеність недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) від 30 до 80 %, низька керованість даного фактора ризику обгрунтовують необхідність виділення критеріїв диспансерного спостереження вагітних та подальшого вивчення клінічного значення вказаної нозології в перебігу гестаційного процесу. Мета дослідження - визначити місце НДСТ в генезі локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку на її тлі плацентарної дисфункції. Для визначення взаємозв'язку локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку плацентарної дисфункції з НДСТ проведено дослідження випадок-наслідок, що включало 100 пацієнток. Дослідження включало 2 етапи. На першому етапі всі предиктори даного ускладнення було розподілено на 4 групи: соматичний анамнез, акушерсько-гінекологічний та інфекційний анамнез, перебіг даної вагітності, результати тестування на наявність поліморфізму генів II фази детоксикації. На другому етапі всі значні предиктори було включено в багатосторонній логістичний регресивний аналіз. Всього проаналізовано більше 100-а потенційних факторів ризику. Процедури статистичного аналізу виконувалися з допомогою статистичних пакетів STATISTICA 6 та SPSS-20. Найбільш значною причиною локального непрогресуючого відшарування плаценти за плацентарної дисфункції є: НДСТ (OR-18,86; 6,58 - 54,02), її вісцеральні маркери, такі як сколіоз (OR-5,76; 2,08 - 15,97), захворювання серця (пролапс мітрального клапана, нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу, додаткова хорда) (OR-8,61; 3,11 - 23,83), міопія (OR-6,25; 2,26 - 17,29), плоска стопа (OR-4,49; 1,61 - 12,55), захворювання нирок (OR-7,94; 2,87 - 21,98). Вже сама наявність НДСТ у даної категорії пацієнток підвищує ризик порушення інвазії трофобласту та розвитку плацентарної дисфункції у 18 раз, причому найбільш значними вісцеральними маркерами є сколіоз, міопія, плоска стопа, патологія серця та захворювання сечовидільної системи.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Рожко-Гунчак, О. М.
    Вивчення потреби в ортодонтичному лікуванні та розповсюдженості аномалій прикусу у дітей Івано-Франківської області [Текст] / О. М. Рожко-Гунчак // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 36-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРИКУСА АНОМАЛИИ (терапия)
ДЕТИ
Анотація: Вивчаючи потребу в ортодонтичному лікуванні та розповсюдженість аномалій прикусу, було проведено стоматологічне обстеження 350-ти дітей віком 6, 9, 12 років відповідно з молочним, змінним та постійним прикусом. Встановлено, що мешкання в районах із підвищеним вмістом важких металів є причиною розвитку таких скелетних форм аномалій, як: відкритий прикус прогнатія та прогенія, також спостерігається тенденція до зростання потреби в ортодонтичному лікуванні дітей в передгірській та гірській місцевостях.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Царук, О. Я.
    Особливості проведення ехокардіографічного обстеження у немовлят з аортальним стенозом [Текст] / О. Я. Царук // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 39-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА СТЕНОЗ
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ (использование)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Проаналізовано основні ехокардіографічні показники у немовлят Івано-Франківської області з аортальним стенозом (АС). Визначено основні анатомо-гемодинамічні особливості АС на клапанному, підклапанному та надклапанному рівнях. Найбільш розповсюдженим варіантом АС є клапанний стеноз, який складає 70 % серед критичних вроджених вад серця й може комбінуватися з різними варіантами зрощення комісур, дисплазії стулок, гіпоплазії клапанного кільця. Проведено обстеження 59-ти дітей з даною обструктивною вадою віком до одного року. Залежно від ступеня вираженості АС дітей було розподілено на групи: у 45,9 % випадків діагностовано легкий ступінь АС, у 23,7 % - середній, у 13,5 % - тяжкий та у 16,9 % - критичний ступінь АС. Проведено визначення основних ехокардіографічних показників: кінцевий діастолічний індекс, фракцію викиду, індекс Теі, індекс маси міокарду лівого шлуночка і градієнт тиску на аортальному клапані. В результаті динамічного спостереження за пацієнтами із різним ступенем тяжкості АС визначено зміни основних ехокардіографічних параметрів та доведено високу чутливість та інформативність показника індексу Теі для визначення подальшої тактики ведення дітей з АС.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Хвороба Вільсона-Коновалова [Текст] / М. М. Багрій [и др.] // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ
Анотація: Хвороба Вільсона-Коновалова (гепато-церебральна дегенерація (ГЦД), гепато-лентикулярна дегенерація) – рідкісне хронічне захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить порушення метаболізму міді та накопичення її у внутрішніх органах (печінка, головний мозок, нирки тощо), внаслідок зниження виділення її з жовчю. Через рідкісність хвороб та варіабельність клінічних симптомів й ураження різних органів поставити діагноз ГЦД буває дуже важко, її потрібно диференціювати з рядом захворювань. За даними Пономарьова В.В. (2010), в жодному випадку діагноз ГЦД не був встановлений при первинному зверненні за медичною допомогою. Діагноз ГЦД не викликає труднощів, якщо про нього пам’ятати. Захворювання слід запідозрити у будь-якого хворого до 40 років при наявності синдрому паркінсонізму, з невиясненим цирозом печінки, а також у будь-якого родича пацієнта, який страждає на ГЦД. Успіх лікування даного захворювання завжди залежить від його своєчасного розпізнавання. ГЦД – одне з небагатьох спадкових захворювань, які успішно лікуються за умови своєчасної діагностики. Описано випадок хвороби Вільсона-Коновалова у 22-річної хворої, який проявився психіатрично-неврологічною симптоматикою. Прогресування захворювання та його ускладнень призвели до поліорганної недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті. Остаточний діагноз хвороби Вільсона-Коновалова верифіковано посмертно у зв’язку з його рідкістю та недооцінкою даних обстежень. Патоморфологічно верифіковано цироз печінки (печінка зменшена, розмірами 18,0?16,08,0?7,0 см, капсула ущільнена, поверхня горбиста, паренхіма щільна, на розрізі крупно-горбиста із зернистістю, жовто-зелено-коричневого кольору, повнокрівна; патогістологічно – розростання сполучної тканини із формуванням несправжніх часточок різних розмірів, вогнищева лімфо- гістіоцитарна інфільтрація сполучнотканинних септ, повнокрів’я, виражена вакуольна дистрофія гепатоцитів), в ділянці підкоркових вузлів та стовбуровій частині головного мозку численні дрібновогнищеві ділянки некрозу та крововиливів розмірами від 0,1 до 0,3 см, які поряд із клінічним перебігом захворюванням, результатами лабораторно-інструментальних досліджень дозволили верифікувати дане захворювання.


Дод.точки доступу:
Багрій, М.М.; Тарасевич, Н.Р.; Попович, Л.О.; Козловська, М.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Первинний рак маткової труби [Текст] / М. М. Багрій [и др.] // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МАТОЧНЫХ ТРУБ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Анотація: Рак маткової труби продовжує залишатись найбільш рідкісною нозологічною формою в онкогінекології, з частотою від 0,3 до 1,9 % усіх гінекологічних пухлин. Діагностика даної пухлини затруднена через малу вираженість клінічної картини. За даними різних авторів, частота встановлення діагнозу на передопераційному етапі коливається від 0 до 21 %. Точність, навіть інтраопераційної, діагностики раку моткової труби не перевищує 50 %. Описано рідкісний фатальний випадок первинного раку лівої маткової труби у жінки віком 68 років. За даними патологоанатомічного дослідження відзначено збільшення діаметру лівої маткової труби до 2,0 см в ампулярній частині, серозна оболонка труби гладка. Під час її розрізу у просвіті візуалізуються безструктурні білого кольору маси, які повністю її заповнюють, стінка труби потовщена. Пагогістологічно маткова труба обтурована пухлинним ростом, який представлений тубулярно-папілярними структурами, що вистелені епітелієм із полімерними ядрами, деякі з них із мітозами; у просвіті тубулярних структур помірна кількість слизу. У лівому яєчнику виявлено осередкові розростання раку у вигляді солідно-альвеолярних комплексів клітин із некрозом у центральній частині в окремих із них. Права маткова труба та яєчник без ознак пухлинного росту. Парієтальна очеревина місцями горбкувата зі щільними вузликами білого кольору, особливо у малому тазі, що патогістологічно представлено осередками аденокарциноми. У параметрії - множинні осередки тубулярного раку з наявністю у просвітах лімфатичних судин солідних метастатичних осередків. Таким чином, описано рідкісний фатальний випадок первинного залозисто-папілярного раку лівої маткової труби з метастатичним ураженням лівого яєчника, канцероматозом очеревини - це зумовлювало клініку загальної слабкості, внаслідок ендогенної інтоксикації, біль і вздуття живота, закрепи. Виявлено також поодинокі інтраваскулярні метастази легень, двобічний фібринозно-ексудативний плеврит - клініка задишки; гострий тубулоінтерстиційний нефрит - клініка гострого пошкодження нирок із розвитком анурії.


Дод.точки доступу:
Багрій, М.М.; Фазан, І.В.; Халик, І.О.; Клюфінський, І.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Гайова, І. М.
    Церебральна ангіодистонія із синкопальними станами [Текст] / І. М. Гайова // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 51-52. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИСТОНИЯ
Анотація: 20-річний пацієнт втратив свідомість вдруге у своєму житті. Після першого випадку, 3 роки тому, лікувався в ОКДЛ із діагнозом: ”Церебральна ангіодистонія із синкопальними станами”. Цього разу виявлено гепато-лієнальний синдром, що спочатку був розцінений як наслідок хронічної інтоксикації. Заключний клінічний діагноз – диспластичне серце.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Александрук, Н. В.
    Досвід формування навичок по наданню первинної медичної допомоги та проведенню лікувально-евакуаційних заходів на курсах хірургії голови та шиї [Текст] / Н. В. Александрук // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 53-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГОЛОВА (хирургия)
ШЕЯ (хирургия)
ПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ
Анотація: Висвітлено актуальність викладання засад надання первинної медичної допомоги на полі бою за сучасних умов. Викладено досвід формування в лікарів навичок щодо надання первинної медичної допомоги постраждалим на полі бою та проведення лікувально-евакуаційних заходів за сучасних умов під час проходження курсів тематичного удосконалення з хірургії голови та шиї. Показано важливість використання як традиційних педагогічних засобів, так і сучасних технологій навчання.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Александрук, Н. В.
    Зниження слуху при остеопорозі в практиці ЛЗПСМ [Текст] / Н. В. Александрук // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 54-56. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ
СЛУХ
Анотація: Наведено дані про значення слуху в розвитку особистості. Людина, яка не може спілкуватися за допомогою мови та слуху, не повною мірою здійснює комунікативні функції і неспроможна повноцінно існувати в суспільстві, реалізувати себе як особистість в соціальній і професійній сфері. Наведено обгрунтування факторів ризику розвитку приглухуватості в дитячому віці. Зазначено стосовно необхідності звернення особливої уваги ЛЗПСМ на медико-соціальну проблему з ураженням слуху в дитячому віці.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Герасимчук, М. Р.
    Ефективна взаємодія викладача та студента як основа успішного вивчення патологічної фізіології іноземними студентами [Текст] / М. Р. Герасимчук // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 57-60. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ФИЗИОЛОГИЯ (обучение)
СТУДЕНТЫ
Анотація: Висвітлено актуальні питання взаємодії викладача та студентів факультету підготовки іноземних громадян з англійською мовою навчання, які закладають основу для успішного вивчення патологічної фізіології на сучасному етапі. Одним з найбільш важливих моментів у цьому є кооперація та співпраця, що складається між викладачем і майбутнім лікарем. Її ефективність на заняттях залежить від безлічі факторів (успішного визначення цілей спільної діяльності, відповідності педагогічної тактики конкретного завдання даної взаємодії, активності самих студентів і т.д.). Серед них важливу роль відіграє чинник оптимального вибору методів навчання, реалізація яких за конкретних умов освітнього закладу надає високий рівень якості підготовки студентів. Проаналізовано базові моменти взаємовідносин між студентами та педагогами на прикладі іноземних студентів, які вивчають патологічну фізіологію. Так, шанобливе та ввічливе ставлення до викладача з боку майбутнього лікаря є обов'язковим, відповідно аналогічного правила мають дотримуватися також викладачі під час взаємодії зі студентами. Оскільки на кафедрі патофізіології навчаються іноземці з багатьох країн Європи, Азії та Африки, які відрізняються від українських майбутніх лікарів не тільки ментальністю, культурними й етнічними особливостями, а й відношенням до їх педагога відповідно до професійного, вікового й гендерного статусу, а також його авторитету. У сучасній вищій школі студентами надається перевага авторитету особистості викладача, його яскравій, неповторній індивідуальності, що формується за досить високого рівня розвитку 3-х типів педагогічних умінь: "предметних" (наукові знання); "комунікативних" (знання про своїх студентів та колег); "гностичних" (знання самого себе і вміння коректувати власну поведінку). Наведено основні позитивні та негативні педагогічні якості, які визначають ефективність взаємодії зі студентами та їх бажання приділяти більшу увагу до вивчення предмету. Визначено, що для успішного засвоєння студентами-іноземцями того чи іншого предмету необхідно активно практикувати педагогічне спілкування, що є сукупністю засобів і методів, які забезпечують реалізацію цілей і завдань виховання та навчання майбутніх лікарів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Гірник, Г. Є.
    Педагогічна та комунікативна культура викладача вищого медичного навчального закладу як складові педагогічного іміджу [Текст] / Г. Є. Гірник // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 61-63. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
Анотація: Висвітлено актуальні питання взаємодії викладача та студентів факультету підготовки іноземних громадян з англійською мовою навчання, які закладають основу для успішного вивчення патологічної фізіології на сучасному етапі. Одним з найбільш важливих моментів у цьому є кооперація та співпраця, що складається між викладачем і майбутнім лікарем. Її ефективність на заняттях залежить від безлічі факторів (успішного визначення цілей спільної діяльності, відповідності педагогічної тактики конкретного завдання даної взаємодії, активності самих студентів і т.д.). Серед них важливу роль відіграє чинник оптимального вибору методів навчання, реалізація яких за конкретних умов освітнього закладу надає високий рівень якості підготовки студентів. Проаналізовано базові моменти взаємовідносин між студентами та педагогами на прикладі іноземних студентів, які вивчають патологічну фізіологію. Так, шанобливе та ввічливе ставлення до викладача з боку майбутнього лікаря є обов'язковим, відповідно аналогічного правила мають дотримуватися також викладачі під час взаємодії зі студентами. Оскільки на кафедрі патофізіології навчаються іноземці з багатьох країн Європи, Азії та Африки, які відрізняються від українських майбутніх лікарів не тільки ментальністю, культурними й етнічними особливостями, а й відношенням до їх педагога відповідно до професійного, вікового й гендерного статусу, а також його авторитету. У сучасній вищій школі студентами надається перевага авторитету особистості викладача, його яскравій, неповторній індивідуальності, що формується за досить високого рівня розвитку 3-х типів педагогічних умінь: "предметних" (наукові знання); "комунікативних" (знання про своїх студентів та колег); "гностичних" (знання самого себе і вміння коректувати власну поведінку). Наведено основні позитивні та негативні педагогічні якості, які визначають ефективність взаємодії зі студентами та їх бажання приділяти більшу увагу до вивчення предмету. Визначено, що для успішного засвоєння студентами-іноземцями того чи іншого предмету необхідно активно практикувати педагогічне спілкування, що є сукупністю засобів і методів, які забезпечують реалізацію цілей і завдань виховання та навчання майбутніх лікарів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


    Куля, О. О.
    Актуальні питання викладання неонатології для інтернів зі спеціальності "Загальна практика - сімейна медицина" [Текст] / О. О. Куля // Архів клінічної медицини : науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 64-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ (обучение)
Анотація: Висвітлено актуальні питання взаємодії викладача та студентів факультету підготовки іноземних громадян з англійською мовою навчання, які закладають основу для успішного вивчення патологічної фізіології на сучасному етапі. Одним з найбільш важливих моментів у цьому є кооперація та співпраця, що складається між викладачем і майбутнім лікарем. Її ефективність на заняттях залежить від безлічі факторів (успішного визначення цілей спільної діяльності, відповідності педагогічної тактики конкретного завдання даної взаємодії, активності самих студентів і т.д.). Серед них важливу роль відіграє чинник оптимального вибору методів навчання, реалізація яких за конкретних умов освітнього закладу надає високий рівень якості підготовки студентів. Проаналізовано базові моменти взаємовідносин між студентами та педагогами на прикладі іноземних студентів, які вивчають патологічну фізіологію. Так, шанобливе та ввічливе ставлення до викладача з боку майбутнього лікаря є обов'язковим, відповідно аналогічного правила мають дотримуватися також викладачі під час взаємодії зі студентами. Оскільки на кафедрі патофізіології навчаються іноземці з багатьох країн Європи, Азії та Африки, які відрізняються від українських майбутніх лікарів не тільки ментальністю, культурними й етнічними особливостями, а й відношенням до їх педагога відповідно до професійного, вікового й гендерного статусу, а також його авторитету. У сучасній вищій школі студентами надається перевага авторитету особистості викладача, його яскравій, неповторній індивідуальності, що формується за досить високого рівня розвитку 3-х типів педагогічних умінь: "предметних" (наукові знання); "комунікативних" (знання про своїх студентів та колег); "гностичних" (знання самого себе і вміння коректувати власну поведінку). Наведено основні позитивні та негативні педагогічні якості, які визначають ефективність взаємодії зі студентами та їх бажання приділяти більшу увагу до вивчення предмету. Визначено, що для успішного засвоєння студентами-іноземцями того чи іншого предмету необхідно активно практикувати педагогічне спілкування, що є сукупністю засобів і методів, які забезпечують реалізацію цілей і завдань виховання та навчання майбутніх лікарів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 1-20    21-28 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)