Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ22/2023/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 8
Показанi документи с 1 за 8

Особливості загострень бронхіальної астми в постковідному періоді [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (осложнения)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
Анотація: COVID-19 протікає хвилеподібно і непередбачувано, захворювання може набувати тяжкого перебігу після тимчасового покращення, тому особливої актуальності набуває період відновлення пацієнтів після COVID-19. У частини пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) після перенесеного COVID-19 виникає персистуюче погіршення симптомів та загострення астми. Мета роботи: дослідити особливості та частоту загострень БА в постковідному періоді серед госпіталізованих до пульмонологічного стаціонару хворих з постковідним синдромом. Матеріали та методи. Проаналізовані клініко-функціональні показники, лабораторні результати, дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) та фібробронхоскопії в динаміці у 114 хворих з постковідним синдромом, які знаходились на лікуванні в клінічних відділеннях Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України. Пацієнтам проводилось мікробіологічне обстеження мокротиння або бронхоальвеолярного змиву на наявність патогенної бактеріальної та грибкової флори. Наявність вірусної інфекції Епштейн-Барр (EBV) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) слини та зразків з носоглотки. Результати. Серед 114 хворих (у віці від 18 до 85 років) з постковідним синдромом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні, частка осіб з загостренням БА складала 17 (14,9 %) пацієнтів. Усі обстежені з БА в постковідному періоді мали неконтрольований перебіг астми. У 4 (23,5 %) з 17 хворих БА поєднувалась з хронічним обструктивним захворюванням легень, 3 (17,6 %) пацієнти мали бронхоектатичну хворобу, 8 (47,1 %) пацієнтів спостерігалися з приводу серцево-судинних захворювань, 2 (11,8 %) - з приводу захворювань травної та ендокринної систем. У 4 (23,5 %) пацієнтів діагностовано сезонний алергічний риніт, у 6 (35,3 %) - цілорічний алергічний риносинусит, у 1 (5,9 %) пацієнтки - поліпозний етмоїдит. Хронічний тонзиліт мали 7 (41,2 %) пацієнтів. За даними спірометрії, більш ніж у половини хворих спостерігалася фіксована бронхіальна обструкція та обструкція дрібних дихальних шляхів. Методом ПЛР слини та матеріалу носоглотки у 12 (70,6 %) з 17 хворих визначено позитивний тест на EBV. Висновки. Особливостями загострень БА в постковідному періоді є відсутність ефекту від посилення базисної терапії, застосування системної кортикостероїдної та антибактеріальної терапії, відсутність розвитку додаткових емфізематозних змін в легенях за даними КТ ОГК, реактивація хронічної EBV-інфекції.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Линник, М.І.; Ігнатьєва, В.І.; Полянська, М.О.; Гуменюк, Г.Л.; Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Лабораторні маркери алергічних та токсико-алергічних реакцій на медикаменти у хворих на туберкульоз легень [Текст] / О. Р. Панасюкова [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ (диагностика)
Анотація: Мета дослідження: визначити лабораторні маркери розвитку алергічних (АР) та токсико-алергічних побічних реакцій (ТАР) на медикаменти у хворих на туберкульоз легень для прогнозування їх розвитку. Методи та матеріали дослідження. Був проведений аналіз даних обстеження 68 хворих на активний туберкульоз легень, середній вік (38,2 ± 1,8) років, які були розподілені на 4 групи в залежності від наявності побічних реакцій на медикаменти. 1А групу склали 12 пацієнтів з клінічними ознаками алергії (А) та не підвищеними в крові показниками функції печінки; 2ТА групу - 16 осіб з ознаками алергії на фоні підвищених показників функції печінки, що розвинулись при лікуванні (токсико-алергічні реакції - ТА); 3Т групу - 25 осіб з підвищеними показниками функції печінки (токсичні (Т) реакції); 4БП групу - 15 пацієнтів без побічних (БП) реакцій на медикаменти. Всім хворим в динаміці проводилося стандартне клінічне, рентгенологічне, лабораторне, біохімічне, мікробіологічне, а також імунологічне обстеження з наступною комп`ютерною обробкою даних та статистичною обробкою з використанням ранжованих рядів даних. Висновки. Визначено лабораторні маркери (лімфоцитарний коефіцієнт - ЛК та лімфоцитарно-печінковий коефіцієнт - ЛПК) розвитку АР та ТАР на медикаменти у хворих на туберкульоз. Зниження ЛК, розрахованого для CD3+, CD8+, нижче 1 ум. од. і ЛК, розрахованого для CD4+ або CD19+, нижче 0,5 ум. од. підтверджує розвиток АР у хворих з клінічними проявами алергії. При відсутності зниження ЛК за умови наявності у хворого клінічних ознак алергії можливо діагностувати розвиток ТАР. Зростання ЛК для CD16+56+ вище 1,0 ум. од. є свідченням розвитку токсичних реакцій. Зниження ЛПК (розрахованого для CD3+, CD4+, CD8+ або CD19+) нижче 2,5 ум. од. можливо використовувати в якості маркера ТАР.

Дод.точки доступу:
Панасюкова, О.Р.; Матвієнко, Ю.О.; Рекалова, О.М.; Жадан, В.М.; Ясирь, С.Г.; Тараненко, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ликова, М. А.
Профіль сенсибілізації до алергенних компонентів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією [Текст] / М. А. Ликова, С. В. Зайков // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ (диагностика)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
Анотація: Респіраторні алергічні захворювання, до яких відносяться алергічний риніт та бронхіальна астма, становлять серйозну медичну та соціальну проблему в усьому світі через їх значну поширеність та негативний вплив на якість життя відповідної категорії пацієнтів. Розвиток респіраторної алергопатології, як правило, викликають інгаляційні алергени, які поділяють на сезонні: пилок дерев, трав чи бур'янів, а також цілорічні - кліщі домашнього пилу, цвіль, епітелій домашніх тварин. Але при цьому респіраторні прояви алергічної патології нерідко поєднуються з нереспіраторними її проявами, що відображається на профілі сенсибілізації пацієнтів до різноманітних алергенів і потребує персоніфікованого підходу до специфічної алергодіагностики та імунотерапії. Метою дослідження було вивчення профілю сенсибілізації до компонентів різних алергенів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією. Матеріали та методи. Проаналізовано результати мультиплексного дослідження (визначення специфічних IgE до 112 алергенних білків за допомогою тест-системи ImmunoCap ISAC) у 291 пацієнта, що звернулися в Клініку алергології та імунології «Форпост» з ознаками респіраторної алергічної патології. Результати. Серед сезонних алергенів найчастішими причинами сенсибілізації були білки весняних дерев (PR10) - Bet v1, тимофіївки та лугових трав Phl p1, а також амброзії Amb a1. Серед цілорічних алергенів найчастіше виявляли сенсибілізацію до мажорного алергокомпоненту кішки - утероглобіну Fel d1, мажорних компонентів кліщів побутового пилу та цвілевих грибів Alternaria alternata. Серед алергенних білків собаки найчастіше зустрічалась сенсибілізація до сечового калікреїну Can f5. У переважної більшості обстежених пацієнтів також мала місце сенсибілізація до алергенів харчових продуктів трьох основних груп білків - термолабільних білків (PR10), білків-переносників ліпідів (LTP) чи тропоміозину. Висновки. У структурі сенсибілізації серед дорослих пацієнтів важливу роль відіграють головні компоненти пилкових алергенів весняних дерев (Bet v1), лугових трав (Phl p1) та амброзії (Amb a1), а серед цілорічних алергенів - алергени кішки (Fel d1), кліщів побутового пилу (Der р1, Der f1, Der p2, Der f2) та цвілі Alternaria alternata (Alt a1). У пацієнтів з гіперчутливістю до алергенів собаки та кліщів побутового пилу необхідно визначати наявність антитіл до таких важливих компонентів, як Can f5 та Der p23. Сенсибілізація до мінорних компонентів алергенів виявлялась значно рідше, проте відповідне визначення антитіл до них також важливе, оскільки це впливає на вибір тактики лікування пацієнтів. Сенсибілізація до харчових продуктів у осіб з респіраторними алергічними захворюваннями обумовлена перехресними властивостями інгаляційних та харчових алергенів за рахунок молекул PR10, LTP та тропоміозину.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Дитятковська, Є. М.
Ефективність та безпечність підготовки до вакцинації проти вірусу SARS-CoV-2 у пацієнтів із хронічною рецидивуючою кропив'янкою [Текст] / Є. М. Дитятковська, Н. О. Недогибченко // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 30-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (профилактика и контроль)
ВАКЦИНАЦИЯ (использование)
КРАПИВНИЦА (диагностика)
Анотація: Мета роботи: розробити персоніфікований алгоритм вакцинації від СОVID-19 для хворих на тяжку хронічну кропив’янку та оцінити його ефективність і безпечність. Матеріали та методи. У проспективне одноцентрове клінічне дослідження були включені пацієнти з тяжкою (за шкалою UAS7) хронічною спонтанною кропив’янкою та супутньою гастроентерологічною патологією, які спостерігалися на базі Міського алергологічного центру. Усім пацієнтам проводили повне фізикальне обстеження, оцінювання скарг, анамнезу життя та хвороби, наявності супутньої патології. З дослідження були виключені пацієнти, які мали в анамнезі COVID-19 або повну чи часткову вакцинацію від COVID19. Рівень триптази крові визначали перед вакцинацією за допомогою імунофлюороферментного аналізу (ImmunoCAP). Ig E загальний сироватки крові визначався за допомогою імунохімічного методу. Підготовку до вакцинації проти вірусу SARS-COV-2 проводили за розробленим алгоритмом: призначення 5 мг дезлоратадину перорально за 30 хвилин до вакцинації при нормальному рівні триптази ( 11 нг/л) та 20 мг дезлоратадину за 30 хвилин до вакцинації при підвищеному рівні триптази (≥ 11 нг/л) із подальшим спостереженням за станом пацієнтів протягом доби після вакцинації. Результати. У дослідження було включено 30 пацієнтів віком від 24 до 63 років, Ме 52 (39-59) роки, з яких 66,7 % - жінки. Тривалість захворювання була, у середньому, 6 років, а 63,3 % пацієнтів хворіли на кропив’янку протягом п’яти і більше років. Усі 100 % пацієнтів мали тяжкий ступінь перебігу хронічної кропив’янки: від 28 до 42 балів за шкалою UAS7, Ме 42 (42-42) балів. Серед пацієнтів із тяжким перебігом хронічної кропив’янки та супутньою гастроентерологічною патологією, включених у дослідження, 60 % мали підвищений рівень триптази сироватки крові, а також були більш старшого віку та мали більшу поширеність інфекції H. pylori, але меншу поширеність супутньої алергопатології. Рівень триптази не корелював із рівнем загального IgE. Висновки. Розроблений індивідуальний алгоритм передвакцинальної підготовки хворих на тяжку хронічну кропив’янку показав свою ефективність та безпечність щодо підготовки такої важкої категорії пацієнтів до вакцинації від інфекції SARS-CoV-2, яка на сьогодні є життєво необхідною.

Дод.точки доступу:
Недогибченко, Н.О.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Світові тенденції терапії пацієнтів з бронхіальною астмою - персоніфікований підхід до лікування [Текст] / С. В. Зайков [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 35-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
Анотація: Бронхіальна астма (БА) відноситься до тих захворювань, які суттєво порушують адаптацію пацієнтів у суспільстві та родині, призводять до тимчасової та стійкої втрати працездатності, значних економічних витрат в багатьох країнах світу. Цілі лікування осіб з БА останніми роками традиційно залишаються незмінними і полягають у досягненні ефективного контролю симптомів і підтримки нормального рівня активності. Не зважаючи на наявність та доступність сучасних засобів контролюючої терапії БА, відсутність контролю, чи частковий контроль астми, на жаль, звичне явище серед пацієнтів з БА. Основною причиною цього явища є низька прихильність осіб з астмою до протизапальної терапії захворювання. Пацієнти з БА часто покладаються на препарати для полегшення симптомів, однак низька прихильність до базисної терапії та відсутність своєчасного збільшення її об’єму при початкових ознаках втрати контролю над астмою призводить часом до невиправних наслідків. Сучасний підхід до лікування БА у дорослих і підлітків старше 12 років згідно рекомендацій GINA 2022 та NAEPP 2020 полягає у використанні фіксованої комбінації інгаляційного кортикостероїду з формотеролом як для базисної терапії, так і за потреби, оскільки саме вона чинить швидку і одночасно протизапальну дію та є ефективним шляхом полегшення симптомів та зниження ризику розвитку загострення. Глобальна зміна клімату - одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Основною причиною зміни клімату є парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини. Використання великої кількості інгаляторів β2-агоністів короткої дії для полегшення симптомів астми - одна із важливих складових загального викиду вуглецю в атмосферу, що можна зменшити шляхом використання пацієнтами фіксованої комбінації інгаляційного кортикостероїду з формотеролом в якості засобу базисної та симптоматичної терапії.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.; Богомолов, А.Є.; Катілов, О.В.; Гуменюк, Г.Л.; Яковенко, О.К.; Дмитрієва, Е.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Вибір оптимальної стратегії муколітичної терапії при захворюваннях органів дихання [Текст] / Д. В. Добрянський [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 47-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
ОТХАРКИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
Анотація: Здоров’я легень багато в чому залежить від ефективного мукоциліарного кліренсу. При багатьох захворюваннях легень спостерігають класичну патогенетичну тріаду (гіперкринія, дискринія, мукостаз), коли густий і в’язкий слиз важко виділяється, що може призвести до його інфікування, прогресування запалення, а також до порушення прохідності дихальних шляхів. Сьогодні суттєво збільшився арсенал лікарських засобів, які зменшують густину мокротиння, покращують мукоциліарний кліренс і сприяють виведенню мокротиння, тому актуальним постає питання вибору оптимального препарату або їх комбінації, а також шляху ведення при гострих та хронічних захворюваннях органів дихання з урахуванням особливостей перебігу захворювання та наявності супутньої патології. Актуальним також є більш широке впровадження в клінічну практику небулайзерної терапії, яка дозволить суттєво підвищити ефективність муколітичної терапії, що особливо важливо для хворих на хронічні бронхолегеневі захворювання. Інгаляційне застосування гіпертонічного розчину натрію хлориду в комбінації з гіалуроновою кислотою забезпечує прямий муколітичний ефект, оскільки зменшує в’язкість і поліпшує біофізичні властивості трахеобронхіального секрету, покращує його транспорт і виведення.

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.В.; Гуменюк, Г.Л.; Дудка, П.Ф.; Тарченко, І.П.; Дорохова, А.О.; Кожевнікова, К.О.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Калюжна, Л. Д.
Медикаментозно-індукована еритема та пурпура [Текст] / Л. Д. Калюжна, А. В. Петренко, Л. В. Матвеїва // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ЭРИТЕМА (этиология)
ПУРПУРА (этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ (диагностика)
Анотація: Фіксований медикаментозний висип характеризується поодинокими або зрідка множинними добре відокремленими еритематозними або слабкочервоними плямами, які можуть перетворюватись в еритематозні бляшки або міхурі. Ураження розсмоктується з постзапальною пігментацією. Зазвичай провокуючими фіксовану еритему ліками є барбітурати, антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати. Більшість ліків, що спричиняють пурпуру, є такими, котрі викликають тромбоцитопенію, включаючи мієлосупресивні ліки, метотрексат, що часто використовуються дерматологами. Також сюди включають сульфаніламіди, аспірин, седативні засоби, антибіотики. Антикоагулянти можуть призводити до геморагічного інфаркту на будь-якій ділянці шкіри.

Дод.точки доступу:
Петренко, А.В.; Матвеїва, Л.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Мироненко, О. В.
Гіпереозинофілія як фактор ризику тромбоемболії легеневої артерії при онкологічних захворюваннях у практиці лікаря-інтерніста [Текст] / О. В. Мироненко, Ю. В. Губа, Л. І. Конопкіна // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 62-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ТРОМБОЭМБОЛИЯ (этиология)
ГИПЕРЭОЗИНОФИЛЬНЫЙ СИНДРОМ (осложнения)
Анотація: Тромбоемболія легеневої артерії є актуальною проблемою сьогодення. Факторами ризику посиленого тромбоутворення можуть бути захворювання серцево-судинної системи, спадкові фактори порушення гемостазу, пологи та вагітність, хірургічні втручання, травми, іммобілізація, зневоднення тощо. Крім того, одним з факторів, який суттєво підвищує ризик тромбозу, є злоякісні новоутворення. Слід зазначити, що існують фактори, про які нечасто згадується в науковій літературі як про фактор ризику тромбоутворення, наприклад, гіпереозинофілія крові. Підвищення рівня еозинофілів у периферичні крові виникають на тлі алергічних та аутоімунних захворювань, паразитарних та грибкових інфекцій, деяких захворювань шлунково-кишкового тракту, захворювань кісткового мозку. У статті розкриваються патогенетичні основи впливу гіпереозинофілії на ризик тромбозу. Синдром гіпереозинофілії тісно пов’язаний з тромбозом, який може повторюватися, незважаючи на адекватне антикоагулянте лікування або терапію варфарином. Еозинофіли накопичують і експресують тканинний фактор і після його активації можуть ініціювати коагуляцію. У статті описаний клінічний випадок пацієнтки, хворої на рак легень, який супроводжувався лейкемоїдною реакцією у вигляді гіпереозинофілії і ускладнився тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок та тромбемболією легеневої артерії. На прикладі клінічного випадку показаний складний механізм порушень гемостазу на тлі наявності злоякісного новоутворення, особливо за поєднання з паранеопластичною гіпереозинофілією, яка є додатковим фактором ризику розвитку резистентних до лікування венозних тромбозів різної локалізації та тромбоемболії легеневої артерії й потребує профілактичного призначення антикоагулятної терапії, а також більш інтенсивної та тривалої антикоагулянтної терапії при розвитку тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії.

Дод.точки доступу:
Губа, Ю.В.; Конопкіна, Л.І.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)