Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Дисертації та автореферати (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 108
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-108

Коломаченко, В. І.
Спосіб анестезіологічного забезпечення при ендопротезуванні кульшового суглоба у осіб похилого віку. П'ятий Британсько-Український Симпозіум [Текст] / В. І. Коломаченко // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2013. - N 1. - С. 80-81
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
АНЕСТЕЗИЯ (методы)
ПОЖИЛЫЕ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

A comparsion of patient reported outcomes between total knee arthroplasty patients receiving the journey II bi-cruciate stabilizing knee system and total hip arthroplasty patients [Text] / M. A. Snyder [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - P5-10. - Библиогр.: с. 9-10
MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
Анотація: Незадоволеність результатами лікування відзначається у 11–20 % випадків у разі первинного тотального ендопротезування колінного суглоба (ТЕКС), водночас після тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКуС) цей показник залишається низьким. Мета: показати, наскільки використання системи ендопротеза колінного суглоба journey II bi-cruciate stabilizing (JIIBCS) зі збереженням обох схрещених зв’язок (виробництво компанії Smith & Nephew, США) в разі ТЕКС дає змогу поліпшити результати лікування порівняно з результатами після ТЕКуС. Методи: проведено ретроспективний аналіз підсумків лікування 48 хворих після ТЕКС із використанням конструкції JIIBCS і 48 хворих після ТЕКуС, оцінена задоволеність пацієнтів результатом лікування через 3 міс. і рік після операції. Демографічні показники, стать, шкала ASA, супутня патологія та діагноз були еквівалентні між групами. Результати: виявлено відсутність різниці в задоволеності лікуванням 96 пацієнтів після ТЕКС конструкцією JIIBCS і ТЕКуС. Не відмічено значущих відмінностей між групами через 3 міс. (р = 0,398, і через рік після операції (p = 0,590). У групі JIIBCS зафіксовано вищий бал за шкалою UCLA, ніж у групі після ТЕКуС через 3 міс. (р = 0,028) і через рік (p 0,001). Через 3 міс. після операції в групі JIIBCS після ТЕКС хворі відзначали вищий бал за шкалою EQ-5D (p 0,001), проте достовірних відмінностей цього показника між групами через рік після операції не виявлено. Також не визначено різниці в часі, коли пацієнти повернулися до роботи, спорту або щоденної фізичної активності. Висновки: використання оптимізованої конструкції ендопротеза колінного суглоба приводить до результатів, які не гірше після ТЕКуС.

Дод.точки доступу:
Snyder, M. A.; Sympson, A. N.; Gregg, J. L.; Levit, A. R.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Косяков, О. М.
Віддалені результати тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки "Physiohip" [Текст] / О. М. Косяков, О. А. Бур'янов, В. К. Бондар // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 99-103. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы, оборудование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
ФАКТОРЫ РИСКА
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Усе частіше в Україні знаходять застосування короткі стегнові компоненти ендопротезів, у тому числі трабекулярно-біонічні ніжки «Physiohip». Мета: проаналізувати результати тотального ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) з використанням трабекулярного-біонічної ніжки «Physiohip», визначити фактори, які впливають на розвиток асептичної нестабільності ендопротеза. Методи: проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 37 пацієнтів у терміни від 1 до 7 років після операцій ЕКС. Чоловіків було 25 (68 %), жінок 12 (32 %). Середній вік склав 46 років (від 28 до 77). Операції виконані в разі ідіопатичного коксартрозу III–IV ст., диспластичного коксартрозу III–IV ст., асептичного некрозу головки стегнової кістки III–IV ст. та перелому шийки. Функціональні результати оцінювали за шкалою Harris Hip Score. Результати: через 7 років після операції у 16 пацієнтів (43 %) отримано відмінний результат, у 9 (24 %) — хороший, у 4 (11 %) — задовільний, а у 8 (22 %) — незадовільний. Кращі функціональні результати досягнуті в пацієнтів з асептичним некрозом головки стегнової кістки та ідіопатичним коксартрозом. Висновки: застосування трабекулярно-біонічної ніжки «Physiohip» має чіткі показання, виконання операції вимагає суворого дотримання хірургічної техніки, а післяопераційне реабілітаційне лікування необхідно проводити з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Чинниками розвитку асептичної нестабільності були неточності вибору розміру ніжки ендопротеза, недостатнє дотримання техніки встановлення ніжки ендопротеза, явища остеопорозу та рання активна післяопераційна реабілітація, особливо пацієнтів із надмірною масою тіла.

Дод.точки доступу:
Бур'янов, О. А.; Бондар, В. К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Мультимодальна анальгезія з використанням Анапірону, нестероїдних протизапальних препаратів, локальної інфільтраційної анестезії та прегабаліну в разі первинного ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / С. Е. Бондаренко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 11-15. - Бібліогр.: с. 14
Рубрики: Прегабалин
   Анапирон
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНАЛГЕЗИЯ (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ (методы)
ПАРАЦЕТАМОЛ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета: оцінити ефективність знеболювання, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка пацієнтів із коксартрозом IV стадії після ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) за умов використання мультимодальной аналгезії із застосуванням Анапірона, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), локальної інфільтраційної анальгезії (ЛІА) і прегабаліну в порівнянні зі стандартною анальгезією на основі опіоїдів. Методи: у проспективне рандомізоване порівняльне дослідження включено 100 пацієнтів (вік від 51 до 72 років) із коксартрозом IV стадії різної етіології після первинного ЕКС. У досліджуваній групі (50 осіб) використано протокол мультимодальної анальгезії: прегабалін 150 мг напередодні операції, потім по 150 мг двічі на добу протягом 5 діб, інтраопераційно — ЛІА ділянки КС сумішшю (бупівакаїн 0,25 % 40 мл, адреналін 0,3 мл, кеторолак 30 мг, дексаметазон 4 мг); після операції — Анапірон 1 г, 6 разів протягом 2 діб; парекоксиб 20 мг, 2 рази протягом доби; далі — декскетопрофен 50 мг у разі болю більш 3 балів за ВАШ. 50 пацієнтам контрольної групи протягом 2–3 діб після операції парентерально вводили опіоїдні препарати та декскетопрофен 50 мг/доб. Визначали больовий синдром за ВАШ на 1, 2 і 3-тю добу після операції, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка. Результати: в обох групах досягнуто ефективне знеболювання без значущої різниці за параметром «больовий синдром». Побічні явища (нудота, блювота, запаморочення) в досліджуваній групі виявлено набагато рідше, ніж у контрольній. Пацієнти контрольної групи самостійно піднімалися з ліжка на добу пізніше, ніж досліджуваної (р = 0,047). Висновки: використання мультимодальної анальгезії зі застосуванням Анапірона, НПЗП, ЛІА і прегаболіна в пацієнтів із коксартрозом IV стадії в разі первинного ЕКС дає змогу отримати ефективне знеболювання, знизити кількість побічних явищ і раніше активізувати хворих порівняно з використанням стандартних схем на основі опіоїдних анальгетиків.

Дод.точки доступу:
Бондаренко, С. Е. ; Філіпенко, В. А.; Лизогуб, М. В.; Баднауі, С. Є.; Мойсей, А. О.; Лизогуб, К. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Коломаченко, В. І.
Динаміка рівня фібриногену при артропластиці кульшового суглоба [Текст] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 55-58. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (история, методы)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ (диагностика, этиология)
ФИБРИНОГЕН (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Мета роботи - аналіз динаміки рівня фібриногену (РФ) в періопераційному періоді у пацієнтів, яким виконували артропластику кульшового суглоба (КС). Первинна артропластика КС виконана у 136 пацієнтів у плановому порядку. Проаналізовано періопераційну динаміку РФ у залежності від методів інтраопераційної анестезії (ІОА), післяопераційної аналгезії (ПОА), типу патології, статі пацієнтів. РФ у крові у всіх пацієнтів перед операцією становив у середньому (3,8 +- 1,03) г/л. На 1-шу добу після операції він дещо знизився - до (3,3 +- 0,65) г/л (p = 0,00016). На 3-тю добу РФ поступово підвищився та становив (4,6 +- 0,88) г/л (p 0,0001). На 7-му добу РФ у крові у всіх пацієнтів значно підвищився порівняно з вихідним рівнем та становив у середньому (5,1 +- 1,03) г/л (p 0,0001). Найбільш вираженим було підвищення РФ після артропластики КС у пацієнтів, які після операції отримували системну опіоїдну аналгезію, порівняно з пацієнтами, яким застосовували пролонговану реуіонарну аналгезію. РФ був вищим як перед, так і після операції у пацієнтів, яким операції виконували з приводу переломів, порівняно з пацієнтами, яким операції виконували з приводу коксартрозу в КС. За гендерною ознакою не виявлено істотної різниці в динаміці РФ у пацієнтів після артропластики КС. Висновки: РФ знижується на 1-шу добу та підвищується на 3-тю і 7-му доби після артропластики КС, особливо у пацієнтів, які одержують системне знеболювання опіоїдами та оперовані з приводу переломів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Використання адитивних технологій при лікуванні хворих із дефектами кульшової западини [Текст] / Г. В. Гайко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 4-10. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (рентгенография, хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА (патология, рентгенография, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ
ИЗОБРАЖЕНИЯ ОБРАБОТКА КОМПЬЮТЕРНАЯ (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ
Анотація: Методика 3D-моделювання з виготовленням ацетабулярного пластикового прототипу при лікуванні хворих із дефектами кульшової западини може бути рекомендована до впровадження у центри, які займаються ревізійним ендопротезуванням кульшового суглоба. Мета. Покращити діагностику дефектів кульшової западини за допомогою 3D-моделювання з виготовленням ацетабулярного пластикового прототипу. Методи. Представлено повідомлення про результати ревізійного ендопротезування 6 хворих із дефектами кульшової западини, що були прооперовані в клініці ортопедії та травматології дорослих ІТО НАМН України. У передопераційний період для діагностики дефектів кульшової западини та визначення тактики оперативного втручання використовували пластиковий прототип кульшової западини, виготовлений за допомогою ЗD-технології. Результати. Використання запропонованої технології дозволило зменшити час оперативного втручання, інтраопераційну крововтрату та досягти хороших функціональних результатів у всіх прооперованих пацієнтів. Висновки. Адитивні технології є найбільш ефективним методом візуалізації складних кісткових дефектів та деформацій кісток. 3D-моделювання та виготовлення прототипу з ABS-пластику дозволяє підібрати оптимальну конструкцію імплантатів та визначити їх правильне просторове розташування в передопераційний період під час підготовки до ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Використання 3D-технологій дозволяє скоротити час оперативного втручання, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та збільшити його ефективність і може бути рекомендовано до впровадження у центри, які займаються ревізійним та складним ендопротезуванням.

Дод.точки доступу:
Гайко, Г. В.; Галузинський, О. А.; Козак, Р. А.; Підгаєцький, В. М.; Бурбурська, С. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лоскутов, О. А.
Выбор позиции ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)
Анотація: Актуальність. Диспластичний коксартроз (ДК) належить до найбільш складної патології, з приводу якої виконується ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС). Захворювання супроводжується великою кількістю ускладнень, пов’язаних, у першу чергу, з тяжкою деформацією та дефектами кульшової западини (КЗ), внаслідок чого виникають великі проблеми як із вибором конструкції ацетабулярного компонента (АК), так і його анатомічною орієнтацією позиції. Мета роботи. Вивчити залежність позиції різних видів безцементних ацетабулярних компонентів, які запресовуються та загвинчуються, при ендопротезуванні хворих із різним ступенем ДК. Матеріали та методи. Проведено порівняльну оцінку позиції ацетабулярного компонента при ЕКС із приводу ДК у 322 хворих, яким виконано 394 операції. Переважав II та III ступінь ДК за Crowe – 268 хворих. У 380 випадках використана безцементна методика фіксації АК. Залежно від ступеня ДК, деформації і дефекту КЗ у 329 випадках використано АК, що загвинчуються, та у 51 – АК, що запресовуються. Проведена рентгенморфометрична оцінка кута інклінації та антеверсії АК у ранній та віддалений періоди після операції. Результати. Встановлено, що на позицію АК при ДК впливає ступінь ДК та конструктивні особливості АК. При I ступені ДК проблем із вибором позиції АК не виникає. При II та III ступені ДК спостерігається достовірне збільшення кута інклінації АК від 48,7±3,1° до 52,4±6,7°, при цьому при використанні АК, що запресовуються, виявлено достовірне значне збільшення їх вертикалізації до 56,3±5,1° в порівнянні з АК, що загвинчуються, – 49,6±4,2°. У строки від 1 до 10 років у 9,8% випадків спостерігалась нестабільність АК, що запресовуються, а при використанні АК, що загвинчуються, з приводу їх нестабільності ревізія виконана тільки у 3,3% хворих. Висновки. Кут інклінації АК залежить від ступеня ДК та деструктивного руйнування КЗ, при цьому при ДК II та III ступеня спостерігається достовірна тенденція до збільшення кута інклінації. При використанні АК, що загвинчуються, в процесі операції є можливість змінити їхню позицію та поліпшити якість первинної стабілізації, попереджаючи таким чином нестабільність та вивих ендопротеза. У віддалений період вторинна стабільність та результати при використанні АК, що загвинчуються, при ендопротезуванні хворих із ДК значно переважають результати використання АК, що запресовуються.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Результати лабораторних досліджень рідини з колінних та кульшових суглобів після ендопротезування для ранньої діагностики перипротезної інфекції [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование)
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
Анотація: Перипротезна інфекція є одним із найбільш тяжких ускладнень після тотального ендопротезування кульшових та колінних суглобів, тому визначення кількості лейкоцитів у синовіальній рідині при діагностиці перипротезної інфекції може зменшити кількість сумнівних результатів, що потребують додаткових досліджень. Мета дослідження - проведення клініко-мікроскопічного і біохімічного дослідження рідини, одержаної з колінних та кульшових суглобів після ендопротезування з подальшим визначенням діагностичної чутливості лабораторних показників для ранньої діагностики перипротезної інфекції. Матеріали та методи. Дослідження виконувалось на 53 пацієнтах, яким було проведено 61 оперативне втручання на колінному і кульшовому суглобах. Виконані ендопротезування колінного (n = 41) і кульшового (n = 14) суглобів, дебридмент (n = 6), із них первинних ендопротезувань - 42, ревізійних - 13. Чоловіків було 16, жінок - 37, вік хворих - від 35 до 79 років. Усіх хворих було розподілено на три групи: І група - пацієнти, яким було діагностовано перипротезну інфекцію в термін до 4 тижнів після операції (n = 7); ІІ група - пацієнти, в яких інфекцію було діагностовано при звернені в клініку, але післяопераційний період перебігав без ускладнень (n = 8); ІІІ група - пацієнти, у яких був нормальний перебіг післяопераційного періоду (n = 46). Одержану з колінних та кульшових суглобів рідину досліджували за такими показниками: цитоз, процент нейтрофілів, лімфоцитів, синовіоцитів та макрофагів, вміст загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, глюкози, гіалуронової кислоти, С-реактивного білка та інтерлейкінів (ІЛ-1β та -6). Діагностичну чутливість (ДЧ) лабораторних показників розраховували за формулою ДЧ = (ТП/Д) × 100 %, де ТП - істинно позитивні результати дослідження, Д - кількість хворих у групі. Результати. У хворих було встановлено зміни в рідині з колінного та кульшового суглобів за цитологічними та біохімічними показниками на всіх термінах спостереження в післяопераційний період. Висновки. У хворих І групи було встановлено поступове збільшення рівня цитозу та нейтрофілів, загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, зниження - лімфоцитів, глюкози і гіалуронової кислоти в післяопераційний період; у ІІ групі хворих рівень цитозу до операції був найвищим, проте після операції з 2-ї до 14-ї доби він суттєво зменшився, кількість нейтрофілів була збільшена до операції та в післяопераційний період; у ІІІ групі хворих рівень цитозу збільшився на 2-гу добу після операції та знизився на 7-му та 14-ту добу, кількість нейтрофілів збільшилась на 2-гу добу після операції, кількість синовіоцитів зменшилась порівняно з показником до операції; ДЧ була найвищою на 2-гу, 7-му та 14-ту добу після операції в показників цитозу, загального білка, С-реактивного білка, гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів та інтерлейкінів.

Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.; Марущак, О. П.; Леонтьєва, Ф. С.; Морозенко, Д. В.; Кузнєцова, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Дігтяр, А. В.
Експериментальне дослідження міцності кісткового цементу залежно від вмісту антибіотика [Текст] / А. В. Дігтяр, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 88-92. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование)
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
ПОЛИМЕТИЛМЕТАКРИЛАТ
ПРОЧНОСТИ ТЕСТЫ
Анотація: Однією з найпоширеніших і складних проблем у травматологічній і ортопедичній практиці, зокрема при тотальному ендопротезуванні кульшового суглоба, є розвиток інфекційних ускладнень. Проблема ревізійного ендопротезування при інфекційних ускладненнях - одна з найбільш актуальних, частка подібних операцій досягає 15 %. На сьогодні золотим стандартом при глибокій перипротезній інфекції вважається двохетапне ревізійне ендопротезування. На першому етапі заміщення дефекту після видалення ендопротеза проводиться з використанням матеріалів, що не розсмоктуються, таких як кістковий цемент на основі поліметилметакрилату, що містить в собі антибіотик для ліквідації вогнища інфекційного процесу. На другому етапі відбувається видалення цементного спейсера і заміщення ендопротезом. Тому дослідження міцності різних комбінацій кісткового цементу з антибіотиками є актуальним. Мета дослідження: вивчити в експерименті залежність міцності кісткового цементу від вмісту антибіотика в суміші. Матеріали та методи. Для проведення експерименту були виготовлені зразки кісткового цементу з домішкою антибіотика в таких співвідношеннях: 100 % цементу; 80 % цементу + 20 % антибіотика (4 : 1); 75 % цементу + 25 % антибіотика (3 : 1); 67 % цементу + 33 % антибіотика (2 : 1); 50 % цементу + 50 % антибіотика (1 : 1). Усього було виготовлено по 5 зразків у кожній з пропорцій цементу з антибіотиком. Усі зразки виготовляли у вигляді куба розміром 5 × 5 × 5 мм. Під час експерименту здійснювали випробування зразків на міцність під впливом стискаючого навантаження. Результати. Межа міцності зразків кісткового цементу знижується зі збільшенням відсоткового вмісту антибіотика в суміші. Контрольні зразки із 100 % цементу показали найвищу міцність - 135,3 ± 19,6 МПа. Найслабшими виявились зразки з 50% вмістом антибіотика - 53,70 ± 8,16 МПа, що вдвічі нижче за аналогічні показники зразків із відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 - 119,7 ± 7,6 МПа. Спостерігається велика різниця межі міцності між зразками з відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 (119,7 ± 7,6 МПа) та зразками з відсотковим співвідношенням 75 : 25 (64,60 ± 8,46 МПа). Показники межі міцності зразків з вмістом кісткового цементу 50, 67 і 75 % не мають статистично значимих відмінностей між собою. Показники межі міцності контрольних зразків із 100 % цементу та зразків із відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 мали статистично значущі відмінності як між собою, так і із зразками з більшим вмістом антибіотика. Висновки. Межа міцності зразків кісткового цементу знижується більше ніж у 2 рази зі збільшенням відсоткового вмісту антибіотика в суміші. Збільшення часткового вмісту антибіотика в цементній суміші до 25 % і більше призводить до значного (більше ніж у 2 рази) зниження межі міцності зразків порівняно із зразками з чистого цементу та його суміші з антибіотиком у відсотковому співвідношенні 80 : 20.

Дод.точки доступу:
Карпінський, М. Ю.; Карпінська, О. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Остеоартроз кульшового суглоба. Клінічні та соціальні аспекти захворювання. Аналітичний огляд літератури. Частина 1. [Текст] / В. О. Фіщенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 127-134. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (патофизиология, реабилитация, хирургия, этиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ (методы)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА
Анотація: Серед численних форм суглобової патології найбільш поширеною є остеоартроз (ОА), від якого страждає кожен п’ятий житель земної кулі. За даними популяційних досліджень, частота та поширеність ОА збільшуються в 2-10 разів за період від 30 до 65 років. Остеоартроз виявляється у більшості осіб старше 65 років і практично у кожної людини після 75-80 років. У роботі розглядаються клінічні та соціальні аспекти остеоартрозу кульшових суглобів при тривалому перебігу захворювання. В історичному розрізі розглянуто розвиток методів консервативного та хірургічного лікування коксартрозу (КА). Через розгляд особливостей анатомічної будови пояса нижніх кінцівок описані концепції щодо причин розвитку захворювань кульшових суглобів, а також основні труднощі, що виникають при ендопротезуванні кульшових суглобів, і причини невдалих результатів артропластики. Відомо, що коксартроз можна розділити на такий, що швидко прогресує (асептичний некроз голівки стегнової кістки, перелом шийки стегна, посттравматичний коксартроз), і такий, що повільно прогресує (диспластичний та ідіопатичний коксартроз). Часто причиною виникнення КА вважають уроджене недорозвинення кульшового суглоба або його суглобових кінців. Факти прогресування процесу руйнування суглоба відомі, але більшість лікарів продовжують дотримуватися тактик очікування у лікуванні цих хворих, що приводить до зростання кількості тяжких форм захворювання на пізніх стадіях. Тяжкий коксартроз клінічно супроводжується сильним больовим синдромом. Це змушує людину щадити хвору кінцівку, скорочувати час опори на неї. З часом це призводить до патологічної ходьби. При відсутності адекватної медичної допомоги в передопераційному періоді у хворого розвиваються контрактури (м’язові спазми), що призводить до рефлекторного перекосу таза, викривлення хребта і збільшення асиметричності ходьби. У хворих спотворюються біомеханічні параметри кульшового суглоба, що проявляється в асиметрії вагових навантажень на стопи, прискоренні коливань загального центра ваги тіла, зменшенні довжини кроку, порушенні ритмічності ходьби та ін. При подальшому розвитку хвороби пацієнти вимушені використовувати додаткову опору - трості, милиці. Кульгавість стає не просто поганою звичкою, а пристосувальною реакцією організму. Операція ендопротезування спрямована на полегшення болю та відновлення діапазону рухів за рахунок перебудови або реконструкції дисфункціонального суглоба. Проте після хірургічного втручання у багатьох людей спостерігається анталгічний візерунок ходьби, або адаптована схема ходьби, через уникнення болю післяопераційного періоду відновлення, і хоча відновлення ходьби повинно відбутися через 6 місяців - 1 рік після операції, у багатьох хворих патологічність ходьби зберігається й надалі. Ця особливість ходьби не підходить для повноцінного функціонування ендопротезів і може значно зменшити їх термін служби та якість життя пацієнта. Грамотно проведені до- та післяопераційні заходи у хворих з коксартрозом є запорукою доброго результату ендопротезування. При недостатньо активному відновному лікуванні адаптація хворого після ендопротезування проходить повільно. Автори багатьох робіт підкреслюють важливість індивідуального підходу до реабілітації, в якій беруть участь фізіотерапевт, лікар лікувальної фізкультури, психотерапевт. Останніми роками за кордоном появилась ціла низка робіт, присвячених реабілітації після ендопротезування суглобів нижніх кінцівок, в яких автори наполягають не тільки на функціональній необхідності проведення періодичних реабілітаційних заходів, але й підкреслюють значну економічну ефективність таких заходів.

Дод.точки доступу:
Фіщенко, В. О.; Кириченко, В. І.; Яремин, С. Ю.; Браніцький, О. Ю.; Карпінська, О. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Лоскутов, А. Е.
Двустороннее эндопротезирование тазобедренных суставов при диспластическом коксартрозе у пациентов с остеопенией и остеопорозом [Текст] / А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 58-63. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (осложнения, рентгенография, хирургия, этиология)
ОСТЕОПОРОЗ (осложнения, рентгенография, этиология)
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ (осложнения, рентгенография, этиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы, оборудование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: У разі тяжких форм диспластичного коксартрозу (ДК) найефективнішим методом лікування є операція тотального ендопротезування кульшового суглоба. Мета: вивчити результати двобічного ендопротезування в пацієнтів із ДК на фоні остеопенії та остеопорозу. Методи: обстежено 72 жінки з ДК, яким виконано двохетапне двобічне тотальне ендопротезування кульшового суглоба. До основної групи ввійшли 45 пацієнток (середній вік (51,5 ± 2,06) року), в яких ДК поєднувався з ознаками остеопенії й остеопорозу, до контрольної — 27 (середній вік (43,5 ± 2,25) року) без зниження мінеральної щільності кісткової тканини. До операції оцінювали індекси: кортикальний, Сінгха, морфо-кортикальний (МКІ), Споторна, Нобля. Аналізували тип каналу за Споторном і Dorr, характер диспластичної деформації кульшової западини. Результати: пацієнтам основної групи виконано 90 операцій: у 86 (95,6 %) випадках встановлено безцементні ендопротези, у 3 (3,3 %) застосовано гібридну фіксацію компонентів, в 1 (1,1 %) — зворотну гібридну. У 82 випадках (91,1 %) встановлені безцементні чашки, які загвинчуються, у 7 (7,8%) — які запресовуються. У хворих контрольної групи виконано 54 операції безцементного ендопротезування (вгвинчуванні чашки в 52 (96,3 %) випадках). Середня оцінка результатів лікування за Харрісом становила в основній групі 88,2 балу, у контрольній — 89,1. Висновки: під час планування ендопротезування в пацієнтів із двостороннім ДК необхідно враховувати рентгеноантропометричні характеристики проксимального відділу стегнової кістки, які дають змогу вибрати конструкцію стегнового компонента ендопротеза і тип його фіксації залежно від двоплощинної форми кістковомозкового каналу. Застосування безцементних чашок, які загвинчуються, уможливлює досягнення первинної стабільної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза за умов диспластичної деформації кульшової западини на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Синегубов, Д. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Масленников, С. О.
Закрытие дефекта капсулы тазобедренного сустава пропиленовой сеткой. Клинико-биомеханическое исследование [Текст] / С. О. Масленников, С. П. Панченко, М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 107-114. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ
Анотація: Вивих стегнового компонента ендопротеза є одним із найчастіших ускладнень тотального ендопротезування кульшового суглоба. Кращим варіантом його профілактики є запобігання розвитку первинної нестабільності. Існують випадки, коли навіть за умов правильного встановлення компонентів ендопротеза виникають вивихи, пов’язані зі слабкістю або дефектом капсульно-зв’язкового апарата. Сьогодні розроблено безліч способів зміцнення та відновлення задніх структур капсули кульшового суглоба за допомогою ауто- й аломатеріалів, що розрізняються за методикою фіксації та фізико-хімічними характеристиками. У роботі запропоновано спосіб відновлення та зміцнення задніх структур капсули кульшового суглоба за допомогою сітчастих імплантатів на основі поліпропілену. Мета: за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення побудувати модель капсули кульшового суглоба після капсулотомії та визначити жорсткісні можливості дефекту, закритого поліпропіленовою сіткою. Методи: дослідження виконано в програмному комплексі, заснованому на методі скінчених елементів. Побудовано розрахункову модель, яка складалася з капсули та головки ендопротеза. Вивчено два способи зашивання розсіченої капсули: вузловими швами ниткою та поліпропіленовою сіткою. У контрольній моделі капсулу не фіксували. Результати: отримані картини розподілу напружено-деформованого стану в системі «головка ендопротеза – капсула суглоба». Висновки: за умов кінематичного навантаження моделі найменші величини розкриття розрізу капсули в разі його закриття сіткою. У випадку використання нитки вони виявилися вищими на 8,5 %. Величини еквівалентних напружень у моделі з сіткою були найбільшими: у капсулі суглоба на 23,8 %, головці ендопротеза — на 60,4 % порівняно з фіксацією ниткою. Отримані результати свідчать, що жорсткішою є модель з сіткою.

Дод.точки доступу:
Панченко, С. П.; Головаха, М. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Профилактика венозной тромбоэмболии с использованием низкомолекулярных гепаринов при выполнении плановых операций эндопротезирования тазобедренного сустава: сравнение эффективности и безопасности начала профилактики в предоперационном и послеоперационном периодах [Текст] / N. Stebel [et al.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 23-31. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ (профилактика и контроль)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ (терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль)
Анотація: Початок профілактики венозної тромбоемболії з використанням низькомолекулярних гепаринів у пацієнтів, які перенесли великі ортопедичні операції, сьогодні здійснюється за допомогою щонайменше 3 різних схем. У Європі профілактику традиційно починають за 12 годин до операції, тоді як в Північній Америці - через 12-48 годин після виконання операції. Третя схема (періопераційна) передбачає початок профілактики раніше ніж за 12 годин до або через 12 годин після виконання операції. На жаль, до кінця невідомо, яка зі схем є оптимальною, через відсутність прямих порівняльних досліджень цих терапевтичних схем, які б мали досить великі розміри вибірки. Мета: оцінити в систематичному огляді відносну ефективність і безпеку трьох схем введення низькомолекулярних гепаринів, використовуваних для профілактики тромбозу після тотального ендопротезування кульшового суглоба. Як показник ефективності використовувалася частота розвитку післяопераційного тромбозу, діагностованого за допомогою контрастної венографії, а як показник безпеки - частота розвитку великих кровотеч. Матеріали та методи. Ми об'єднали результати всіх опублікованих досліджень,що відповідали таким критеріям: 1) щонайменше 1 терапевтична група в дослідженні повинна була включати рекомендовану в даний час дозу низькомолекулярного гепарину, яка схвалена для початку виконання профілактики в перед- і післяопераційному періодах; 2) обов'язкове використання двосторонньої контрастної венографії, що проводиться в проміжку між 6-м і 15-м днями після операції; 3) продовження здійснення тромбопрофілактики до виконання венографії; 4) читання венограм незалежним фахівцем; 5) оцінка клінічно вираженої великої кровотечі за заздалегідь заданими критеріями. З цього систематичного огляду виключалися дослідження, у яких були відсутні будь-які окремі дані про пацієнтів, які перенесли планове ендопротезування кульшового суглоба (у разі комбінації пацієнтів), або якщо про них повідомлялося більше одного разу. Результати. У групі з 1926 пацієнтів, яким застосовувався передопераційний режим профілактики венозної тромбоемболії, частота тромбозу глибоких вен у післяопераційному періоді становила 19,2% (95% довірчий інтервал (ДІ): 17-21%). У групі з 925 пацієнтів, яким застосовувався періопераційний режим профілактики, частота тромбозу глибоких вен становила 12,4% (95% ДІ: 10-14%). А в групі з 694 пацієнтів, яким застосовувався післяопераційний режим профілактики, частота тромбозу становила 14,4% (95% ДІ: 12-17%). Частота розвитку великих кровотеч становила 1,4% (95% ДІ: 1-2%) у групі, в якій застосовувався передопераційний режим профілактики; 6,3% (95% ДІ: 5-7%) в групі, в якій виконувався періопераційний режим профілактики, і 2,5% (95% ДІ: 1-3%) в групі, в якій виконувався післяопераційний режим профілактики. Висновки. Ми не виявили переконливих доказів того, що початок профілактики перед виконанням операції асоціювався з більш низькою частотою розвитку венозної тромбоемболії порівняно з початком профілактики після операції. Періопераційні режими профілактики можуть знижувати ризик розвитку післяопераційного тромбозу, однак цей позитивний ефект компенсується збільшенням частоти розвитку великих кровотеч у післяопераційному періоді.

Дод.точки доступу:
Stebel, N.; Prins, M.; Agnelli, G.; Buller, H. R.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Післяопераційне знеболення у травматологічних хворих з ендопротезуванням кульшового суглоба [Текст] / Ю. Є. Сурсаєв [та ін.] // Медицина болю = Pain Medicine : Міждисциплінарний науково-практичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 60-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-3812. - ISSN 2519-2752
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (использование, методы, реабилитация)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Дослідження проводилися у двох групах хворих (n = 82), оперованих під спинномозковою анестезією (СА) в стандартному виконанні. Дизайн передбачав створення двох рандомізованих груп пацієнтів: досліджувана група складає 42 хворих з ендопротезуванням кульшового суглоба, що підлягали оперативному втручанню, яким у комплекс терапії було включено препарат декскетопрофен за схемою: 1ше введення в дозі 50мг декскетопрофен внутрішньом’язово за 40 хв до оперативного втручання; 2ге введення в тій же дозі (50мгв/м) через 8 год від 1го введення і 3тє– втій же дозі (50 мг в/м) через 8 год від 2го введення. Добова доза лікарського засобу не перевищувала 150 мг/добу згідно з інструкцією до лікарського засобу. Група порівняння (група “Контроль”) складала 40 пацієнтів з аналогічними нозологіями та оперативними втручаннями з боку опорнорухової системи. Пацієнти отримували стандартну терапію без планового застосування препарату декскетопрофен. Виявлено, що застосування декскетопрофену в плановому порядку у складі мультимодальної аналгезії в післяопераційному періоді у травматологічних хворих дозволяє досягти більш якісного знеболювання порівняно з аналгезією “за потребою” опіатами чи іншими НПЗЗ.

Дод.точки доступу:
Сурсаєв, Ю.Є.; Семененко, А.І.; Дацюк, О.І.; Дмитрієв, Д.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Коломаченко, В. І.
Вплив методів знеболювання на ранню реабілітацію пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / В. І. Коломаченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 1. - С. 53-58. - Бібліогр.: с. 57-58
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (реабилитация)
АНЕСТЕЗИЯ (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
АНАЛГЕЗИЯ (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Адекватное обезболивание при эндопротезировании тазобедренного сустава способствует снижению хронической боли, оптимизации функции мышц и восстановлению объема движений в суставах. Цель: сравнить различные методы обезболивания по показателям уменьшения боли и физической активности пациентов после эндопротезирования тазобедренного сустава. Методы: в исследование включены 150 пациентов в возрасте (63,3 ± 12,5) лет, которым проведено первичное эндопротезирование тазобедренного сустава. Использовано 4 варианта интраоперационной анестезии: общая (группа G, n = 25), паравертебральный блок в комбинации с каудальной эпидуральной анестезией (группа PVE, n = 25), спинальная (группа S, n = 75), периферические нервные блоки (группа NB, n = 25). В послеоперационном периоде пациенты получали аналгезию: опиоиды системно (группа O, n = 75); паравертебральный блок (группа PV, n = 50); эпидуральную аналгезию (группа Е, n = 25). Оценивали время достижения соответствия трем критериям: адекватному обезболиванию (интенсивность боли менее 4 баллов по ВАШ), без введения опиоидов больше 12 ч, способность пройти дистанцию 30 м. Результаты: пациентам группы G потребовалось значительно больше времени, (61,2 ± 23,5) ч, для достижения соответствия трем критериям после операции по сравнению с группой PVE — (40,8 ± 17,1) ч, р = 0,0009; S — (48,6 ± 19,3) ч, р = 0,009; NB — (47,6 ± 15,1) ч, р = 0,02. В группе PVE зафиксирован наилучший результат восстановления после операции. Пациентам группы PV потребовалось достоверно меньше времени для соответствия трем критериям после операции (38,4 ± 14,8) ч по сравнению с группой O — (56,2 ± 20,6) ч, p = 0,000001; E — (50,0 ± 17,4) ч, р = 0,003. Выводы: пролонгированная паравертебральная аналгезия улучшает течение послеоперационного периода и обеспечивает лучшие условия для физического восстановления пациентов после эндопротезирования тазобедренного сустава.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Прогнозування ризику вивиху головки ендопротеза та його профілактика в разі ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 1. - С. 79-85. - Бібліогр.: с. 84-85
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ
ФАКТОРЫ РИСКА
РИСКА ОЦЕНКА
Анотація: Одним из самых частых осложнений после эндопротезирования тазобедренного сустава (ТБС) является вывих головки эндопротеза (ВГЭ). Прогнозирование риска его возникновения — актуальная задача ортопедии. Цель: определить количественные критерии прогнозирования риска и разработать способ профилактики ВГЭ после эндопротезирования ТБС на основе ретроспективного и проспективного анализов результатов лечения. Методы: проведен ретроспективный анализ протоколов клинико-рентгенологического обследования 80 больных после эндопротезирования ТБС с нейтральным (без козырька) лайнером. Количественные критерии прогнозирования риска возникновения ВГЭ определены с применением последовательной прогностической процедуры. Проведено проспективное исследование результатов эндопротезирования ТБС с использованием авторского способа профилактики и лечения ВГЭ с лайнером с козырьком — 24 пациента (11 мужчин и 13 женщин, средний возраст (55,0 ± 18,4) года). Результаты: факторы риска ВГЭ ТБС — избыточный вес тела (82,5 %), слабость мышц области ТБС (67,5 %), возраст старше 61 года (52,5 %), нарушение ортопедического режима в послеоперационном периоде (50,0 %). Разработана вычислительная таблица прогнозирования риска вероятности ВГЭ. Предложен способ профилактики и лечения ВГЭ с использованием определенной позиции компонентов эндопротеза и лайнера с козырьком. Выводы: на основе ретроспективного анализа протоколов клинико-рентгенологического обследования больных выявлены факторы риска ВГЭ после эндопротезирования ТБС. Наиболее информативными прогностическими признаками оказались чрезмерные движения в ТБС (I = 1,44), диаметр головки эндопротеза менее 32 мм (I = 0,50), возраст от 61 года и старше (I = 0,47). Благоприятный результат хирургического лечения обеспечен применением 10° лайнера с козырьком.

Дод.точки доступу:
Філіпенко, В.А.; Колесніченко, В.А.; Мезенцев, В.О.; Овчинніков, О. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Применение полипропиленовой сетки у пациента с рецидивирующим вывихом бедренного компонента эндопротеза тазобедренного сустава (случай из практики) [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 1. - С. 86-88. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Одним із ускладнень тотального ендопротезування кульшового суглоба може бути вивих головки стегнового компонента. Його частота в разі первинного ендопротезування коливається від 0,2 до 2 %. При цьому після первинного вивиху і закритого вправляння в 16–59 % хворих трапляються рецидиви. Наведено клінічний випадок лікування рецидивного вивиху стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба. У пацієнта, який переніс дві ревізійні операції, діагностований дефект капсульнозв’язкового апарата суглоба. Під час останньої ревізійної операції його закрили поліпропіленовим сітчастим імплантатом. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На контрольному огляді через 8 років визначено повне відновлення функції кульшового суглоба (згинання понад 90°, відведення до 30°) і можливості ходити. Випадків вивиху стегна не зафіксовано. Викладений у роботі метод лікування відображає можливості сучасної медицини. Одужання хворого — результат своєчасних, кваліфіковано обраних консервативних і хірургічних методик. Застосування поліпропіленової сітки для закриття дефектів м’яких тканин за умов вивиху головки ендопротеза є дискусійним питанням. Проте наш клінічний досвід (відсутність інфекційних ускладнень і повторних вивихів) свідчать про позитивний результат.

Дод.точки доступу:
Головаха, М.Л.; Масленников, С. О. ; Твердовский, А.О.; Забелин, И. Н.; Красноперов, С. Н.; Банит, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Токарь, И. А.
Продленная блокада поясничного сплетения как основа цепи "анальгезия - анестезия - анальгезия" при ТЭТС [Текст] / И. А. Токарь // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 4. - С. 235-236
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)
НЕРВА БЛОКАДА (методы)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЕ СПЛЕТЕНИЕ
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ (лекарственная терапия)
ПОЖИЛЫЕ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Коломаченко, В. І.
Залежність періопераційної глікемії від методів знеболювання при артропластиці кульшового суглоба [Текст] / В. І. Коломаченко // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2018. - Том 24, N 1. - С. 32-40
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
ГЛИКЕМИИ ИНДЕКС
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ (методы)
Анотація: Регіонарні методи знеболювання справляють позитивний вплив на рівень глікемії, секрецію інсуліну та розвиток інсулінорезистентності у пацієнтів, які переносять артропластику кульшового суглоба.
Регионарные методы обезболивания оказывают положительное влияние на уровень гликемии, секрецию инсулина и развитие инсулинорезистентности у пациентов, которые переносят артропластику тазобедренного сустава.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Коломаченко, В. І.
Вплив анестезії та післяопераційної аналгезії на ранню мобілізацію пацієнтів після артропластики кульшового суглоба [Текст] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 3. - С. 62-65
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ (оборудование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
АНАЛГЕЗИЯ (методы)
ПОСТЕЛЬНОГО РЕЖИМА СОКРАЩЕНИЕ
Анотація: Мета. Аналіз впливу анестезії та післяопераційної (ПО) аналгезії на здатність пацієнтів рухатись після артропластики кульшового суглоба (КС). Матеріали і методи. У 150 пацієнтів оцінювали дистанцію, яку вони проходили за 6 хв, протягом трьох діб після ар-тропластики КС в залежності від методики інтраопераційної (ІО) анестезії та ПО аналгезії. Результати. Пацієнти, яких оперували з використанням паравертебральної блокади в поєднанні з каудальною епідуральною анестезією, демонстрували кращі результати 6–хвилинного тесту в порівнянні з пацієнтами, яких оперували під загальною анестезією, в умовах провідникової анестезії та під спінальною анестезією. В післяопераційному періоді пацієнти, які отримували тривалу паравертебральну аналгезію, краще долали відстань за 6 хв порівняно з пацієнтами, яким застосовували системне введення опіоїдів та епідуральну аналгезію. Висновки. Паравертебральна блокада сприяє ранньому фізичному відновленню пацієнтів після артропластики КС.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-108

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)