Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (1)

Дисертації та автореферати (13)

Публікації засновників кафедр БДМУ (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Астма бронхиальная<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 573
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Галицька, В. О.
Прогностичне значення тригліцеридно-глюкозного індексу у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, бронхіальною астмою та їх поєднанням [Текст] / В. О. Галицька, Г. Я. Ступницька // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 3-6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (диагностика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
ТРИГЛИЦЕРИДЫ
Анотація: Зважаючи на те, що в пацієнтів із поєднаним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми (БА) частіше спостерігаються метаболічні порушення, варто приділяти особливу увагу їх виявленню з подальшою корекцією, адже їх наявність запускає механізми взаємообтяження, а їх прогресування погіршує прогноз. Мета дослідження – вивчити кореляційні зв’язки між тригліцеридно-глюкозним індексом, показниками біоімпедансометрії та спірометрії у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, бронхіальною астмою, астма-ХОЗЛ перехрестом та за коморбідного цукрового діабету 2-го типу. Матеріал і методи. Обстежено 25 пацієнтів з ХОЗЛ, 23 - з БА, 25 - з астма-ХОЗЛ перехрестом (АХП), 33 пацієнти з АХП та цукровим діабетом 2-го типу. Середній вік хворих становив у когорті ХОЗЛ 57[52;67], БА - 52[50;65], АХП - 51[43;52] та АХП+ЦД2 - 60[53,5;65]. Визначення параметрів функції зовнішнього дихання проводилась за допомогою спірографа BTL 08 SpiroPRO (Великобританія), біоімпедансометрія – за допомогою портативного апарата TANITA BC-601 (Японія). Рівень тригліцеридів (ммоль/л) визначали колориметричним методом, а рівень глюкози натще визначали глюкозооксидазним. Тригліцеридно-глюкозний індекс розраховувано за формулою: ТГІ = ln [ТГ натще (мг/дл) х глюкоза натще (мг/дл)/2]. Результати. Встановлено такі кореляційні зв’язки: ІМТ та ОФВ1/ФЖЄЛ до проведення бронхолітичної проби (r=0,23, p=0,02) та повільною ЖЄЛ (r=-0,24, p=0,01); % жиру та ФЖЄЛ до проведення бронходилатації (r=-0,23, p=0,01), а також повільною ЖЄЛ (r=-0,21, p=0,03); рівень вісцерального жиру із ОФВ1 до та після проведення бронходилатації (r=-0,36, р0,001 та r

Дод.точки доступу:
Ступницька, Г.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Світові тенденції терапії пацієнтів з бронхіальною астмою - персоніфікований підхід до лікування [Текст] / С. В. Зайков [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 35-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
Анотація: Бронхіальна астма (БА) відноситься до тих захворювань, які суттєво порушують адаптацію пацієнтів у суспільстві та родині, призводять до тимчасової та стійкої втрати працездатності, значних економічних витрат в багатьох країнах світу. Цілі лікування осіб з БА останніми роками традиційно залишаються незмінними і полягають у досягненні ефективного контролю симптомів і підтримки нормального рівня активності. Не зважаючи на наявність та доступність сучасних засобів контролюючої терапії БА, відсутність контролю, чи частковий контроль астми, на жаль, звичне явище серед пацієнтів з БА. Основною причиною цього явища є низька прихильність осіб з астмою до протизапальної терапії захворювання. Пацієнти з БА часто покладаються на препарати для полегшення симптомів, однак низька прихильність до базисної терапії та відсутність своєчасного збільшення її об’єму при початкових ознаках втрати контролю над астмою призводить часом до невиправних наслідків. Сучасний підхід до лікування БА у дорослих і підлітків старше 12 років згідно рекомендацій GINA 2022 та NAEPP 2020 полягає у використанні фіксованої комбінації інгаляційного кортикостероїду з формотеролом як для базисної терапії, так і за потреби, оскільки саме вона чинить швидку і одночасно протизапальну дію та є ефективним шляхом полегшення симптомів та зниження ризику розвитку загострення. Глобальна зміна клімату - одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Основною причиною зміни клімату є парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини. Використання великої кількості інгаляторів β2-агоністів короткої дії для полегшення симптомів астми - одна із важливих складових загального викиду вуглецю в атмосферу, що можна зменшити шляхом використання пацієнтами фіксованої комбінації інгаляційного кортикостероїду з формотеролом в якості засобу базисної та симптоматичної терапії.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.; Богомолов, А.Є.; Катілов, О.В.; Гуменюк, Г.Л.; Яковенко, О.К.; Дмитрієва, Е.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Гуменюк, Г. Л.
Всесвітній день боротьби з астмою 2023: доступність лікування астми для всіх [Текст] / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (профилактика и контроль)
Анотація: У світі існує нерівномірність між поширеністю бронхіальної астми (БА) і рівнем надання медичної допомоги хворим. В той час як в країнах з високим рівнем життя досягнуті значні успіхи у лікуванні астми, найбільший тягар захворюваності та смертності від БА припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Ця проблема стала темою Всесвітнього дня боротьби з астмою 2023 року. Мета роботи: вивчити особливості організації лікування хворих на БА в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, в тому числі в Україні. Матеріали та методи. Проаналізовано національні та міжнародні керівництва, а також наукові статті з ведення астми в країнах з низьким і середнім рівнем доходу за даними літератури. Результати. Глобальними проблемами країн з обмеженими ресурсами є недостатня діагностика та неналежне лікування астми. Складнощі полягають у відсутності керівництв та стратегій щодо боротьби з астмою на національних рівнях, нестачі компетентних спеціалістів з лікування респіраторних захворювань, відсутності або недоступності необхідних ліків. Адаптовані для регіонів з обмеженими ресурсами міжнародні рекомендації з ведення БА, що пропонують вузький вибір терапевтичних підходів, подекуди неможливо впровадити через брак або високу вартість інгаляційних кортикостероїдів (ІКС). Перешкодами на шляху надання медичної допомоги хворим на БА є культурні та релігійні особливості і подекуди низька грамотність населення. Щодо України, то незважаючи на статус країни з рівнем доходів нижчим за середній, наша система охорони здоров’я має належні ресурси для повноцінного лікування більшості хворих на БА. Зусилля Всесвітнього дня астми спрямовані на привернення уваги до потреб пацієнтів з астмою в усьому світі, включно з країнами з низьким рівнем життя. Важливим аспектом цих зусиль є забезпечення лікуванням усіх пацієнтів з астмою, де б вони не знаходилися, та надання їм допомоги, яка відповідає базовому стандарту якості, як зазначено в стратегії Глобальної ініціативи по боротьби з астмою GINA. Висновки. Натепер у світі існує глобальна нерівність у доступі хворих на астму до належного лікування через обмеження ресурсів, внаслідок чого діти, підлітки та дорослі страждають від тяжких наслідків захворювання, яких можна уникнути. Міжнародні організації сприяють вирішенню цієї проблеми різними заходами, одним із яких став День боротьби з астмою 2023 року.

Дод.точки доступу:
Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Можливості лікування хворих на неконтрольовану бронхіальну астму з реактивацією Епштейн-Барр вірусної інфекції у постковідному періоді [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 13-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика)
Анотація: Як до початку пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), так і натепер проблеми неконтрольованої бронхіальної астми (БА) є надзвичайно актуальними. Захворювання на COVID-19 негативно впливає на контроль БА. Часто втрата контролю астми внаслідок перенесеного COVID-19 відбувається з причини вторинних інфекційних ускладнень, в тому числі реактивації хронічної Епштейн-Барр вірусної (Epstein-Barr virus, EBV) інфекції. Мета роботи: розробити схему лікування хворих на неконтрольовану БА з реактивацією Епштейн-Барр вірусної інфекції у постковідному періоді та визначити її ефективність. Матеріали та методи. Проаналізовані клініко-функціональні показники, лабораторні результати та дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) в динаміці у 114 хворих (у віці від 18 до 85 років) з постковідним синдромом, які знаходились на лікуванні в клінічних відділеннях Національного інституту фтизіатрії і пульмонології Національної академії медичних наук України (НІФП НАМНУ). Серед них діагноз БА виявлено у 17 пацієнтів. Наявність вірусної інфекції Епштейн-Барр (EBV) визначали методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) слини та зразків з носоглотки. Хворим з реактивацією EBV-інфекції проводили лікування, суть якого полягає у додатковому до базисної терапії БА призначенні: ацикловіру в таблетках, по 400 мг 4 рази на день протягом 20 діб; протефлазіду по 15 крапель за 15-30 хв. до їжі 2 рази на добу протягом 2 міс та місцевої сануючої терапії. Контроль астми до та після лікування визначали за опитувальниками Астма Контроль Тест (АКТ) та Asthma Control Questionnairе (ACQ-7) згідно керівництва GINA-2022. Всім хворим проводилось дослідження функції зовнішнього дихання за даними спірометрії до та після їх лікування. Результати. У 12 із 17 (70,6 %) хворих на БА з постковідним синдромом було виявлено реактивацію хронічної інфекції EBV і проведено їх лікування. Через 20 діб лікування у пацієнтів відзначалося покращення контролю над симптомами БА: АКТ збільшився з (11,4 ± 0,7) балів до (20,8 ± 0,7) балів, ACQ-7 зменшився з (2,6 ± 0,2) балів до (0,9 ± 0,1) балів, р 0,05. Покращення стану спостерігалося у всіх хворих, а клінічна ефективність лікування відносно контролю над симптомами (мінімально клінічно важлива різниця для показника АКТ - 3 бали, а для ACQ-7 - 0,5 балів) досягнута у 10 (83,3 %) з 12 хворих. Після лікування відбувалося покращення всіх показників спірометрії, а пікова швидкість видиху, об’єм форсованого видиху за 1 секунду та показники прохідності дихальних шляхів великого, середнього та малого калібрів збільшилися з достовірно значимою відмінністю показників. Функціональна ефективність досліджуваної схеми лікування склала 75,0 %. Висновки. Хворим на неконтрольовану БА з реактивацією EBV інфекції у постковідному періоді, у яких контроль симптомів захворювання неможливо досягти стандартними методами, додатково до базисного лікування показане призначення ацикловіру, протефлазиду та місцевої сануючої терапії. Клінічна ефективність запропонованого лікування складає 88,3 %, а функціональна ефективність - 75,0 %.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Линник, М.І.; Ігнатьєва, В.І.; Полянська, М.О.; Гуменюк, Г.Л.; Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ликова, М. А.
Профіль сенсибілізації до алергенних компонентів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією [Текст] / М. А. Ликова, С. В. Зайков // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ (диагностика)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
Анотація: Респіраторні алергічні захворювання, до яких відносяться алергічний риніт та бронхіальна астма, становлять серйозну медичну та соціальну проблему в усьому світі через їх значну поширеність та негативний вплив на якість життя відповідної категорії пацієнтів. Розвиток респіраторної алергопатології, як правило, викликають інгаляційні алергени, які поділяють на сезонні: пилок дерев, трав чи бур'янів, а також цілорічні - кліщі домашнього пилу, цвіль, епітелій домашніх тварин. Але при цьому респіраторні прояви алергічної патології нерідко поєднуються з нереспіраторними її проявами, що відображається на профілі сенсибілізації пацієнтів до різноманітних алергенів і потребує персоніфікованого підходу до специфічної алергодіагностики та імунотерапії. Метою дослідження було вивчення профілю сенсибілізації до компонентів різних алергенів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією. Матеріали та методи. Проаналізовано результати мультиплексного дослідження (визначення специфічних IgE до 112 алергенних білків за допомогою тест-системи ImmunoCap ISAC) у 291 пацієнта, що звернулися в Клініку алергології та імунології «Форпост» з ознаками респіраторної алергічної патології. Результати. Серед сезонних алергенів найчастішими причинами сенсибілізації були білки весняних дерев (PR10) - Bet v1, тимофіївки та лугових трав Phl p1, а також амброзії Amb a1. Серед цілорічних алергенів найчастіше виявляли сенсибілізацію до мажорного алергокомпоненту кішки - утероглобіну Fel d1, мажорних компонентів кліщів побутового пилу та цвілевих грибів Alternaria alternata. Серед алергенних білків собаки найчастіше зустрічалась сенсибілізація до сечового калікреїну Can f5. У переважної більшості обстежених пацієнтів також мала місце сенсибілізація до алергенів харчових продуктів трьох основних груп білків - термолабільних білків (PR10), білків-переносників ліпідів (LTP) чи тропоміозину. Висновки. У структурі сенсибілізації серед дорослих пацієнтів важливу роль відіграють головні компоненти пилкових алергенів весняних дерев (Bet v1), лугових трав (Phl p1) та амброзії (Amb a1), а серед цілорічних алергенів - алергени кішки (Fel d1), кліщів побутового пилу (Der р1, Der f1, Der p2, Der f2) та цвілі Alternaria alternata (Alt a1). У пацієнтів з гіперчутливістю до алергенів собаки та кліщів побутового пилу необхідно визначати наявність антитіл до таких важливих компонентів, як Can f5 та Der p23. Сенсибілізація до мінорних компонентів алергенів виявлялась значно рідше, проте відповідне визначення антитіл до них також важливе, оскільки це впливає на вибір тактики лікування пацієнтів. Сенсибілізація до харчових продуктів у осіб з респіраторними алергічними захворюваннями обумовлена перехресними властивостями інгаляційних та харчових алергенів за рахунок молекул PR10, LTP та тропоміозину.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Клінічні особливості бронхіальної астми у хворих із коморбідною патологією органів травлення [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 1. - С. 17-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
Анотація: Мета сучасного лікування пацієнтів із бронхіальною астмою (БА) полягає у досягненні та підтриманні повного контролю над хворобою, а саме: гарного контролю клінічних симптомів, мінімізації фіксованої бронхообструкції й небажаних побічних ефектів лікування, а також зменшення ризиків майбутніх загострень. Контрольованість перебігу БА при коморбідній патології органів травлення за даними літератури на теперішній час є невизначеною. Мета роботи: вивчити клінічні особливості перебігу БА при коморбідній патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: 480 хворих на БА, із них 194 чоловіка та 286 жінок, із контрольованим, неконтрольованим та частково контрольованим перебігом БА, які були проліковані у відділенні бронхообструктивних хвороб легень у хворих на туберкульоз ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (НІФП НАМНУ). Для виявлення можливих причин неконтрольованого перебігу захворювання було проведено анкетування за допомогою анкети-опитувальника для хворого бронхообструктивним захворюванням легень, розробленої в НІФП НАМНУ. Всі хворі вели щоденник самоспостереження, в якому фіксували: нічну астму (кількість пробуджень на протязі ночі через респіраторні симптоми) - у балах, ранкову скутість у грудній клітці (у балах), денні симптоми (у балах), кашель на протязі дня (у балах), середній рахунок задишки (у балах). Усі перераховані вище симптоми складали у сумарний (загальний) астма-рахунок (у балах), також відзначали кількість інгаляцій β2-агоністів короткої дії на добу. Результати. Установлено, що втрата контрольованості БА завжди призводить до збільшення числа та поєднання дисфункції різних органів системи травлення і, навпаки: поява та збільшення коморбідної патології органів травлення обтяжує перебіг та погіршує контрольованість БА. Найбільш частою коморбідною патологією ШКТ при контрольованому перебігу БА є синдром подразненого кишківника - у 44,4 % хворих, при частково контрольованому перебігу: хронічний гастрит - 34,5 %, хронічний холецистит - 22,0 % та хронічний панкреатит - 67,4 %, при неконтрольованому перебігу за високого відсотку хворих із хронічним гастритом, холециститом та синдромом подразненого кишківника збільшувався відсоток хворих із калькульозним холециститом - 25,0 %. При контрольованому перебігові БА не було різниці в клінічних проявах БА в групах хворих з наявністю та відсутністю коморбідної патології ШКТ. При частково контрольованому перебігу БА із супутньою коморбідною патологією органів травлення результати дослідження показали виражену сезонність загострень БА, провокування їх респіраторними чинниками та контактом з причинно-значущими алергенами у 53,5 % хворих на БА середньої тяжкості, а також у 28,0 % обстежених з тяжким перебігом астми, з яких 67,4 % пацієнтів проходили стаціонарне лікування до двох разів на рік, чверть пацієнтів - більше трьох-чотирьох разів на рік, а у 30,2 % осіб тривалість госпіталізації складала до 30 днів. При неконтрольованому перебігу БА із коморбідною патологією ШКТ 56,1 % пацієнтів відмічали сезонність загострення астми, 47,8 % - його зв’язок з контактом з алергенами, 38,0 % - з фізичним навантаженням, 51,2 % осіб - з респіраторними інфекціями. Лише у 46,3 % хворих загострення зустрічалися до двох разів на рік, у 43,9 % - до чотирьох разів, а у 9,8 % - більше чотирьох разів на рік. При цьому загострення середньої тяжкості мали місце у 53,5 % пацієнтів, у 27,9 % - тяжкі, із тривалістю госпіталізації 92,7 % хворих більш ніж 30 днів. Висновки. Контрольованість БА часто залежить від коморбідної патології органів травлення, оскільки прогресування дисфункції системи травлення обмежує можливості медикаментозної терапії БА, зводячи нанівець очікуваний результат від отримуваного лікування, не призводячи до повного та тривалого контролю захворювання, змушуючи повторювати курси системних глюкокортикостероїдів, що знову поглиблює дисфункцію органів травлення, формуючи порочне коло взаємообтяження, а також призводить до збільшення термінів госпіталізації пацієнтів, зумовлює їх інвалідизацію, перешкоджає проведенню реабілітаційних заходів.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Курик, Л.М.; Примушко, Н.А.; Канарський, О.А.; Турчина, І.П.; Крилач, О.І.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Басанець, А. В.
Бронхіальна астма, спричинена хімічними забруднювачами повітря: виклик на території війни [Текст] / А. В. Басанець // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 1. - С. 44-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (химически вызванный)
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ
ВОЙНА
Анотація: Бронхіальна астма (БА) є одним з найбільш поширених станів системи органів дихання, що розвивається у військових та мирного населення на території зон бойових конфліктів, що обумовлено комбінованою експозицією комплексу факторів, забруднюючих середовище при розгортанні воєнних місій. Для України питання захворювань бронхолегеневої системи від впливу хімічних забруднювачів атмосферного повітря на території воєнних дій є новим викликом сьогодення. Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз наукових бібліотек Pub Med, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Pub Med, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних з використанням системного та контент аналізу. Результати. Широкий комплекс хімічних факторів чинить комбіновану дію на організм військових та цивільної популяції, призводячи до розвитку БА. Серед них компоненти вибухових газів, тверді частки, викиди дизельного палива, біологічні чинники, наслідки пожеж, продукти згорання сміття, геологічний пил. За даними епідеміологічних досліджень, розповсюдженість БА серед військових в зонах бойових конфліктів становить 3-6 %. При функціональному дослідженні стану легень у 15 % обстежених виявляється бронхіальна гіперреактивність, що є патогенетичною ланкою таких захворювань, як БА, гіперсенситивний пневмоніт, реактивний синдром дисфункції дихальних шляхів, що відносяться до DRLD - захворювань легень, пов’язаних з військовим розгортуванням. Висновки. БА є одним з найбільш задокументованих захворювань бронхолегеневої системи від впливу хімічних забруднювачів на території зон бойових конфліктів. В Україні потребує удосконалення система надання медичної допомоги військовим та цивільному населенню на території воєнних дій з урахуванням досвіду інших країн. Зокрема, слід розглянути питання щодо затвердження презумпційного переліку станів, що визнаються пов’язаними з проходженням військової служби під час воєнних дій, та включення до нього БА.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Особливості загострень бронхіальної астми в постковідному періоді [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (осложнения)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
Анотація: COVID-19 протікає хвилеподібно і непередбачувано, захворювання може набувати тяжкого перебігу після тимчасового покращення, тому особливої актуальності набуває період відновлення пацієнтів після COVID-19. У частини пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) після перенесеного COVID-19 виникає персистуюче погіршення симптомів та загострення астми. Мета роботи: дослідити особливості та частоту загострень БА в постковідному періоді серед госпіталізованих до пульмонологічного стаціонару хворих з постковідним синдромом. Матеріали та методи. Проаналізовані клініко-функціональні показники, лабораторні результати, дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) та фібробронхоскопії в динаміці у 114 хворих з постковідним синдромом, які знаходились на лікуванні в клінічних відділеннях Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України. Пацієнтам проводилось мікробіологічне обстеження мокротиння або бронхоальвеолярного змиву на наявність патогенної бактеріальної та грибкової флори. Наявність вірусної інфекції Епштейн-Барр (EBV) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) слини та зразків з носоглотки. Результати. Серед 114 хворих (у віці від 18 до 85 років) з постковідним синдромом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні, частка осіб з загостренням БА складала 17 (14,9 %) пацієнтів. Усі обстежені з БА в постковідному періоді мали неконтрольований перебіг астми. У 4 (23,5 %) з 17 хворих БА поєднувалась з хронічним обструктивним захворюванням легень, 3 (17,6 %) пацієнти мали бронхоектатичну хворобу, 8 (47,1 %) пацієнтів спостерігалися з приводу серцево-судинних захворювань, 2 (11,8 %) - з приводу захворювань травної та ендокринної систем. У 4 (23,5 %) пацієнтів діагностовано сезонний алергічний риніт, у 6 (35,3 %) - цілорічний алергічний риносинусит, у 1 (5,9 %) пацієнтки - поліпозний етмоїдит. Хронічний тонзиліт мали 7 (41,2 %) пацієнтів. За даними спірометрії, більш ніж у половини хворих спостерігалася фіксована бронхіальна обструкція та обструкція дрібних дихальних шляхів. Методом ПЛР слини та матеріалу носоглотки у 12 (70,6 %) з 17 хворих визначено позитивний тест на EBV. Висновки. Особливостями загострень БА в постковідному періоді є відсутність ефекту від посилення базисної терапії, застосування системної кортикостероїдної та антибактеріальної терапії, відсутність розвитку додаткових емфізематозних змін в легенях за даними КТ ОГК, реактивація хронічної EBV-інфекції.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Линник, М.І.; Ігнатьєва, В.І.; Полянська, М.О.; Гуменюк, Г.Л.; Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Качковська, В. В.
Дослідження зв'язку фенотипу бронхіальна астма-ожиріння з ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора [Текст] / В. В. Качковська, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ФЕНОТИП
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
РЕЦЕПТОРЫ ГЛЮКОКОРТИКОИДОВ (генетика)
ОЖИРЕНИЕ (осложнения)
Анотація: Метою роботи було вивчення зв’язку між ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР) із індексом маси тіла (ІМТ) хворих на бронхіальну астму (БА) з урахуванням віку дебюту захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 553 хворих на БА та 95 практично здорових осіб, які попередньо підписали інформовану згоду на участь у дослідженні. Пацієнтів розподілено на дві клінічні групи залежно від віку дебюту БА. До І групи увійшло 282 хворих із пізнім дебютом астми (фенотип пізньої астми), до ІІ групи - 271 хворих із раннім (фенотип ранньої астми). Діагноз БА, тяжкість перебігу встановлювали згідно із рекомендаціями GINA-2016 та її наступних версій. Діагностику ожиріння проводили згідно з Наказом МОЗ України від 05.08.2009 № 574 та Європейської Асоціації з вивчення ожиріння (EASO, 2016). Дослідження було схвалено Комісією з питань біоетики медичного інституту Сумського державного університету. Визначення ER22/23EK (rs 6189/6190) і Tth111I (rs10052957) поліморфізмів гена ГР проводили за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції з наступним аналізом рестрикційних фрагментів. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою SPSS-17 програми. Результати. Аналіз антропометричних показників показав, що серед обстежених хворих на БА було 152 (27,5 %) пацієнти із нормальною масою тіла (НМТ), 206 (37,3 %) - із збитковою масою тіла (ЗМТ) та 195 (35,2 %) - із ожирінням. У всіх випадках верифіковано вісцеральний тип ожиріння. Встановлено, що за наявності ЗМТ та ожиріння у хворих на БА вища частота GG генотипу за ER22/23EK поліморфізмом гена ГР порівняно із хворими із НМТ. Гетерозиготи зустрічались частіше у 5,6 рази та 3,5 рази у хворих із НМТ порівняно із хворими із ЗМТ та ожирінням. Аналіз співідношення алелів G і А залежно від ІМТ демонструє вищу частоту алеля G у хворих із ожирінням порівняно із хворими із НМТ та ЗМТ. Розподіл алелів та генотипів за Tth111I поліморфізмом в обстежених хворих на БА залежно від ІМТ демонструють удвічі вищу частоту гомозигот за основним алелем СС у хворих із ЗМТ та ожирінням порівняно із хворими із НМТ. Носії гомозигот за мінорним алелем виявлені у 4,7 та 2,1 рази частіше у хворих із НМТ порівняно із хворими із ЗМТ та ожирінням. Встановлено вірогідну відмінність у розподілі алелей та генотипів за Tth111I поліморфізмом гена ГР у хворих на ранню та пізню БА (р = 0,001). Носії гомозигот за основним алелем СС виявлялись частіше у хворих на ранню і пізню БА за наявності ЗМТ та ожиріння. Висновки. Доведено вищу частоту GG генотипу за ER22/23EK поліморфізмом гена ГР та гомозигот за основним алелем СС за Tth111I поліморфізмом гена ГР у хворих на БА із ЗМТ та ожирінням порівняно із хворими із НМТ. Встановлено протективну роль ER22/23EK поліморфізму гена ГР щодо виникнення ожиріння в рамках домінантної, наддомінантної та адитивної моделей успадкування та Tth111I поліморфізму гена ГР - у наддомінантній моделі. Встановлено вищу частоту носіїв гомозигот за основним алелем СС у хворих на ранню і пізню БА за наявності ЗМТ та ожиріння порівняно із хворими із НМТ, протективну роль Tth111I поліморфізму гена ГР щодо ризику розвитку ожиріння у хворих на пізню БА в наддомінантній та рецесивній моделях успадкування.

Дод.точки доступу:
Приступа, Л.Н.; Орловський, В.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Фещенко, Ю. І.
Дисфункція дрібних дихальних шляхів та можливості її корекції при астмі [Текст] / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (осложнения)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
Анотація: Незважаючи на те, що рандомізовані контрольовані дослідження показали, що контроль астми є досяжною ціллю, реальні дослідження за останні 20 років свідчать, що у значної частини пацієнтів астма залишається недостатньо контрольованою, навіть у тих, хто отримує лікування у спеціаліста з астми, а також у пацієнтів з легкою астмою, які регулярно приймають інгаляційні кортикостероїди. Навіть якщо контроль над астмою досягнутий, він не є оптимальним на всіх сходинках GINA. Дрібні дихальні шляхи були визнані основним місцем обмеження потоку повітря при астмі. Мета роботи: вивчити за даними літератури особливості дисфіункції дрібних дихальних шляхів при астмі та оцінити можливості її лікування. Матеріали та методи. Проаналізовано наукові статті, в яких висвітлювались патофізіологія порушень дрібних дихальних шляхів, її вплив на контроль астми, методи діагностики та фармакологічні методи лікування. Результати. Дихальні шляхи з внутрішнім діаметром 2 мм, які не містять хрящ у своїх стінках і простягаються з 8-ї генерації дихальних шляхів до периферії легені, разом називаються «дрібні дихальні шляхи». Їх називають ТИХОЮ ЗОНОЮ, оскільки їх важко оцінити та лікувати у пацієнтів з астмою, коли хвороба не контролюється оптимальним чином, але показники ОФВ1 відносно нормальні та є непропорційна дисфункція дрібних дихальних шляхів (ДДДШ). ДДДШ зустрічається у пацієнтів на всіх сходинках лікування і пов’язана із поганим контролем захворювання. Дослідження ATLANTIS показало, що дисфункцію дрібних дихальних шляхів мають до 91 % пацієнтів з астмою. В дрібних дихальних шляхах висока щільність кортикостероїдних та бета2-адренорецепторів, а це означає, що на них можна впливати. Основна задача при цьому — препарати мають досягти цих дрібних дихальних шляхів. Звичайні інгалятори, які генерують частинки розміром більше 2 мкм, не вирішують проблему дисфункції дрібних дихальних шляхів у пацієнтів з астмою. Інгаляційні пристрої, які продукують ультрадрібні частинки інгаляційних кортикостероїдів окремо або в комбінації з β-агоністами тривалої дії з діаметром менше 2 мкм, мають потенціал для поліпшення довгострокового контролю астми разом з відповідним поліпшенням функції дрібних дихальних шляхів. Фіксована комбінація беклометазону діпропіонату з формотеролом має оптимальну депозицію в дихальних шляхах — на центральну легеневу депозицію приходиться 66 %, а на периферичну — 34 % дози, таким чином препарат доставляється як в центральні, так і в периферичні дихальні шляхи і чинить вплив на запалення та бронхоконстрикцію по всій легені. Цьому сприяє технологія MODULITE. Ефективність та безпечність застосування комбінації БДП/Ф (препарат Фостер) в режимі MART підтверджена значною доказовою базою, що і гарантувало її місце в Шляху 1 лікування астми. Висновки: У пацієнтів з астмою відбувається серйозний запальний процес у периферичних дихальних шляхах, що і робить їх основним місцем обструкції при астмі; дисфункція дрібних дихальних шляхів переважає у пацієнтів на всіх сходинках лікування, пов’язана із поганим контролем захворювання, відповідає за затримку повітря, що корелює з поганим контролем астми і передбачає підвищений ризик загострень у пацієнтів. Фіксована комбінація бекламетазон/формотерол в одному інгаляторі (Фостер) — єдина екстрадрібнодисперсна фіксована комбінація ІКС/ТДБА, що досягає дрібних дихальних шляхів; фіксована комбінація БДП/формотерол в режимі MART забезпечує значне зниження частоти тяжких ускладнень, госпіталізацій, викликів швидкої допомоги та зменшує кількість курсів системних кортикостероїдів.

Дод.точки доступу:
Полянська, М.О.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Авраменко, Я. М.
Сучасні погляди на роль прозапального цитокіну IL-26 в розвитку та клінічному перебігу бронхіальної астми в поєднанні з ожирінням і стратегія лікування [Текст] / Я. М. Авраменко, І. П. Кайдашев // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 4. - С. 74-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
ЦИТОКИНИНЫ
ОЖИРЕНИЕ (диагностика)
Анотація: В Україні та світі одночасно зростає захворюваність на бронхіальну астму (БА) та ожиріння серед дитячого і дорослого населення, що є серйозною проблемою громадського здоров’я та менеджменту охорони здоров’я. Сучасні дослідження пов’язують патогенетично обидва захворювання. Мета роботи: проаналізувати патогенетичний взаємозв’язок між БА та ожирінням, сформулювати клінічне розуміння, патофізіологію фенотипів астми та ожиріння, вплив та ефективність стратегій лікування ожиріння та його поєднання з БА. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій за темою виконаний з використанням баз наукових бібліотек, пошукових систем Google Scholar, Pub Med, Science Direct. та ін. Результати. На сьогодні запропоновані різні гіпотези для пояснення зв’язку між ожирінням і астмою, такі як загальна генетична схильність, порушення розвитку організму, змінена механіка дихання, наявність системного запального процесу та підвищена поширеність супутніх захворювань у цієї когорти пацієнтів. Пацієнти з ожирінням і БА мають більше симптомів, тяжчий перебіг БА, недостатню ефективність стандартного лікування, прогресивне погіршення якості життя. Незважаючи на більш ніж десятиріччя досліджень зв’язку цих захворювань, точні механізми, які лежать в основі взаємодії ожиріння з астмою, залишаються до кінця нез’ясованими та потребують подальшого вивчення. Розуміння механізму зв’язку між ожирінням і астмою може призвести до розробки нових ефективних терапевтичних стратегій для лікування цієї чутливої групи населення. Висновки. Поширеність захворювання, економічні витрати на лікування та його малоефективність потребують подальших наукових досліджень в даному напрямку. Необхідно визначити роль нових біомаркерів, в тому числі IL-26, в розвитку та клінічному перебігу БА в поєднанні з ожирінням й підвищити ефективність лікування таких хворих.

Дод.точки доступу:
Кайдашев, І.П.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Галицька, В. О.
Ефективність використання розувастатину та легеневої реабілітації у пацієнтів з поєднаним перебігом бронхіальної астми, ХОЗЛ та цукрового діабету 2-го типу [Текст] / В. О. Галицька, Г. Я. Ступницька // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика)
ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
Анотація: Мета – оцінити ефективність застосування розувастатину та легеневої реабілітації у пацієнтів з астма-ХОЗЛ перехрестом (АХП), поєднаним із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Матеріал і методи. Обстежено 26 пацієнтів з АХП, поєднаним із ЦД 2-го типу (середній вік – 61) [55.6; 67.8]. Пацієнтам основної групи, окрім стандартної терапії, призначали розувастатин та програму легеневої реабілітації. Ефективність лікування оцінювали за результатами опитувальників (САТ, ACQ, SGRQ), шкали вираженості задишки mMRC, індексом BODE, функцією зовнішнього дихання, біоімпедансометрії, тестом із 6-хвилинною ходьбою, станом вуглеводного, ліпідного обмінів, вмісту 8-ізопростану, sCD14, СРБ, стабільних метаболітів NO – нітрит- та нітратіонів, ендотеліну-1 у крові. Результати дослідження. Встановлено, що в основній групі в динаміці лікування спостерігалось зниження індексу BODE на 40% (р0.05), задишки за шкалою mMRC - на 33,4% (p0.05), САТ - на 28,5%, ACQ - на 40,8% та SGRQ - на 20,6%, ІМТ - на 1,3%, вмісту жиру в організмі - на 13%, рівня вісцерального жиру - на 23,5%, зростання толерантності хворих до фізичного навантаження - на 16%, ОФВ1 - на 27,5% (p0.05), зниження рівня ЗХ - на 8,1% (p0.01), тригліцеридів - на 20% (p0.05), ЛПНЩ - на 24,9% та КА - на 27,2% (p0.05), вмісту СРБ - на 23,8% (p0.05), рівня 8-ізопростану вдвічі в крові (p0.05), зниження сироваткового рівня sCD14 - на 58%, підвищення рівня стабільних метаболітів NO - на 59,8% (p0.05) та зниження ендотеліну-1 - на 55% (p0.05). Висновки. Застосування розувастатину та легеневої реабілітації суттєво покращує якість життя пацієнтів з АХП, поєднаного з ЦД 2-го типу, зменшує вираженість задишки, підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує функцію зовнішнього дихання, знижує рівень вісцерального жиру та % жиру в організмі, покращує ліпідний спектр крові та ендотеліальну функцію при одночасному зниженні оксидативного стресу і системного запалення без погіршення вуглеводного обміну.

Дод.точки доступу:
Ступницька, Г.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Качковська, В. В.
Вміст вітаміну D у хворих на бронхіальну астму залежно від індексу маси тіла та віку дебюту захворювання [Текст] / В. В. Качковська // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 4. - С. 38-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
Анотація: Відомо, що ожиріння і дефіцит вітаміну D пов’язані з посиленням симптомів бронхіальної астми (БА) у дітей і дорослих. Ожиріння асоціюється із збільшенням вмісту прозапальних медіаторів, а також — із зниженням рівня вітаміну D. У свою чергу, дефіцит вітаміну D тісно пов'язаний із ожирінням і може сприяти посиленню гіперреактивності бронхів, клінічних симптомів БА та розвитку фіброзу легень. Метою дослідження було визначення вмісту вітаміну D у хворих на БА з урахуванням індексу маси тіла (ІМТ), віку дебюту та клініко-функціональних характеристик захворювання. Матеріал та методи дослідження. Обстежено 553 хворих на БА. Контрольну групу склали 95 практично здорових осіб без наявності в індивідуальному та сімейному анамнезі симптомів БА, алергії й атопії. Всі обстежені підписали попередньо інформовану згоду на участь у дослідженні. Для визначення вмісту вітаміну D залежно від ІМТ пацієнтів розподілено на три групи: І групу склали 152 хворих із нормальною масою тіла (НМТ), ІІ — 206 хворих із зайвою масою тіла (ЗМТ), ІІІ — 195 — із ожирінням. Для аналізу залежно від віку дебюту астми сформовано 2 групи: 1 група включила 271 хворих із раннім початком БА (серед них — 100 хворих із ожирінням), 2 група — 282 хворих із пізнім (95 — із ожирінням). Дослідження було схвалено Комісією з питань біоетики навчально-наукового медичного інституту Сумського державного університету. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою SPSS-17 програми. Результати. Дослідження вмісту вітаміну D у хворих на БА (n = 553) без урахування віку дебюту та ІМТ показало вірогідне зниження його рівня (31,9 ± 0,62) порівняно із практично здоровими особами (43,1 ± 1,04) нг/мл (р = 0,001), що свідчило про недостатній його рівень. Зважаючи на те, що ожиріння асоційоване із дефіцитом вітаміну D, ми дослідили його вміст залежно від ІМТ. Встановлено зниження вмісту вітаміну D у хворих на БА із НМТ і ЗМТ до (35,1±1,25) нг/мл та (35,9 ± 0,96) нг/мл, а у хворих на БА із ожирінням — до (25,1 ± 0,83) нг/мл, що свідчило про зв'язок між ІМТ та вмістом вітаміну D. Поряд із цим, встановлено, що вміст вітаміну D був вірогідно нижчим у хворих на БА із раннім дебютом — (27,1 ± 0,86) нг/мл порівняно із таким у хворих на пізню БА — (36,4 ± 0,78) нг/мл (р = 0,001), при тяжкому перебігу — (24,7 ± 0,71) нг/мл порівняно із нетяжким — (39,8 ± 0,78) нг/мл; при тривалості астми більше 20 років — (26,6 ± 1,20) нг/мл порівняно із меншою — (37,7 ± 1,15) нг/мл, при відсутньому контролі — (25,2 ± 0,80) нг/мл порівняно із повним (42,4 ± 0,91) нг/мл контролем захворювання. Висновки. Встановлено нижчий вміст вітаміну D у хворих на БА порівняно із контрольною групою; у хворих на БА із ожирінням порівняно із хворими на БА із НМТ і ЗМТ; у хворих на БА із раннім початком порівняно із пізнім, при тривалості астми більше 20 років порівняно із меншою, при відсутньому контролі над нею порівняно із повним.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Ефективність ентеросорбції та системної ензимотерапії у лікуванні хворих із загостренням бронхіальної астми та коморбідною патологією органів травлення [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (осложнения)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ (этиология)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ (использование)
ЭНЗИМОТЕРАПИЯ (использование)
Анотація: Серед причин, що обмежують досягнення контролю та обтяжують перебіг бронхіальної астми (БА), безумовно значну роль відіграє коморбідність. Теперішні реалії невтішні: обстеження хворих на БА не виявляє пацієнтів тільки із однією хронічною патологією, та ще й у класичному варіанті її перебігу, навіть при легкому та контрольованому перебізі захворювання. Одним із лідерів, поряд із хворобами серцево-судинної системи, є коморбідність астми з патологією органів травлення (тривалий прийом системних чи інгаляційних кортикостероїдів та супутніх препаратів, хронічне запалення, сенсибілізація чи атопія в анамнезі, анатомічно близьке розташування, подібний патогенез та ін.). Дослідження останніх років продемонстрували переконливі результати ефективності ентеросорбції та системної ензимотерапії. Ентеросорбція зменшує прояви сенсибілізації, атопії, знижує еозинофілію периферичної крові, рівень загального IgE, циркулюючих імунних комплексів, нівелює виразність інтоксикації та гіперреактивність бронхів. Ензими реалізують свої функції шляхом каталізації реакцій окислення, відновлення та розпаду. Дія системних ферментів передбачає протеолітичну активність у крові та лімфі, тим самим впливаючи на низку життєво важливих процесів. У біохімічних процесах ензими, виступаючи в ролі каталізаторів, є тригерами хімічних реакцій, які без їхньої участі не розвивалися взагалі або протікали б повільно. Препарати є цілеспрямовано скомпонованою сумішшю пероральних ферментів рослинного і тваринного походження, мають широкий спектр загальних впливів на організм. Проте чітких даних, щодо ефективності комбінованого одночасного застосування системної ензимотерапії із ентеросорбцією на сьогоднішній день немає, що і обумовило мету дослідження: дослідити ефективність ентеросорбції із системною ензимотерапією у комплексному лікуванні хворих із загостренням БА та коморбідною патологією органів травлення. Матеріали та методи дослідження. У проспективне відкрите дослідження увійшло 72 хворих із загостренням БА, коморбідною патологією органів травлення, а також 20 здорових осіб без ознак клінічно значущого хронічного захворювання. Результат оцінювався за динамікою клініко-функціональних та лабораторних показників. Дослідження проведені за згодою хворих, а методика їх проведення відповідала перегляду Ґельсінської декларації 1983 р. Протокол дослідження був схвалений локальною етичною комісією, учасники були ознайомлені і підписали погоджувальний лист при надходженні до стаціонару. Структура дослідження відповідала офіційно прийнятій. Всім пацієнтам проводилася спірометрія («Master Screen PFT» Cardinal Health, Німеччина). Протягом всього періоду спостереження хворі щодня заповнювали щоденники індивідуального спостереження, реєстрували показники пікфлоуметрії (Mini-Wright peak flow meter). Ступінь вираженості симптомів БА оцінювалась пацієнтами за 5-бальною шкалою (GINA, 2002) (0 - відсутність симптомів; 1 - легкий ступінь прояву; 2, 3 - помірна; 4, 5 - виражена). Алергологічне обстеження включало збір загально-клінічного та алергологічного анамнезу, визначення рівня еозинофілів периферичної крові, загального IgE в сироватці крові. Досліджуваним робили санаційну і діагностичну фібробронхоскопію (ФБС) із взяттям рідини бронхоальвеолярного лаважу (БАЛ). ФБС проводили на початку спостереження, потім через 6 та 12 місяців (±7 днів). Перед проведенням бронхоскопії отримувалась інформована згода від пацієнтів. Статистична обробка виконувалась за допомогою математичних і статистичних можливостей MS Excel програмі Excel. Робота виконана за державні кошти. Висновки. 1. Застосування ентеросорбентів та ензимів системної дії в комплексному лікуванні хворих з загостренням БА та коморбідною ПОТ дозволяє досягти зменшення клінічних проявів астми, а саме: показника «задишка» - з (3,0 ± 0,4) балів до (1,5 ± 0,4) балів, «нічні пробудження через симптоми бронхіальної астми» - з (3,5 ± 0,2) балів до (1,5 ± 0,2) балів, «ранкова скутість» (відчуття стиснення грудної клітки вранці) - з (3,0 ± 0,2) балів до (1,0 ± 0,2) балів, «денні симптоми захворювання» - з (3,0 ± 0,2) ) балів до (2,0 ± 0,2) балів, потреби в короткодіючих β2-агоністах - з (8,2 ± 1,1) балів до (1,5 ± 0,1) разів на добу (p 0,05), загальної астми рахунку - з (12,5 ± 0,4) балів до (6,0 ± 0,4) балів (p 0,05), що корелювало зі зростанням з 65,2 % до 85,9 % показників бронхіальної прохідності, зниженням відсотка хворих з добовим коливанням ПОШвид 20,0 % на добу з 86,5% до 35,4%. У 86,2% хворих вдалося знизити дозу системних ГКС, у 21,6 % - припинити їх регулярний прийом, у 29,7 % хворих зменшити потребу в інгаляційних ГКС. 2. Місячний курс ентеросорбції та системної ензимотерапії у обстежених призводить до зменшення числа загострень БА з (3,5 ± 0,2) до (1,8 ± 0,3) разів, числа госпіталізацій - з (3,2 ± 0,3) до (1,7 ± 0,2) разів на рік (p 0,05), кількості днів перебування у стаціонарі в середньому - з (21,8 ± 1,0) днів до (16,5 ± 1, 5) днів, (p 0,05), числа викликів швидкої медичної допомоги на рік - з (8,5 ± 2,1) щорічно до (4,4 ± 2,2) щорічно, випадків збільшення дози інгаляційних ГКС на рік - з (3,2 ± 0,5) до (1,5 ± 0,1) разів (p 0,05). 3. Системна ензимотерапія з ентеросорбцією сприяють зменшенню ступеня вираженості катарального, слизового, атрофічного ендобронхіту у хворих з загостренням БА і ПОТ, нормалізуючи цитологію рідини БАЛ і зменшуючи цитологічні ознаки запалення, а саме: достовірно знижувалася загальна кількість нейтрофілів з (11,5 ± 2,1) % до (5,2 ± 2,9) % (р 0,05), еозинофілів - з (10,3 ± 1,5) % до (4,2 ± 0,5) % (р 0,05), але збільшувалася загальна кількість макрофагів - з (13,5 ± 4,2) % до (29,2 ± 5,2) %, (р 0,05). Серед клітин бронхіального епітелію спостерігалися нормалізація відсотка війкових клітин з (82,0 ± 3,3) % до (90,0 ± 3,8) % (р 0,05), зменшення вставних клітин з (1,9 ± 0, 1) % до (0,6 ± 0,1) % (р 0,05), а також базальних - з (9,7 ± 0,9) % до ( 6,3 ± 0,2) % та келихоподібних - з (15,8 ± 0,3) % до (6,1 ± 0,4) % клітин (р 0,05 для обох випадків). Включення комбінації ентеросорбентів та ензимів у комплексну базисну терапію хворих із загостренням БА та коморбідною ПОТ слід проводити курсом не менше одного місяця. 4. Додаткове лікування комбінацією ентеросорбентів та ензимів у комплексній терапії хворих із загостренням БА та коморбідною ПОТ слід проводити курсом не менше одного місяця.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Курик, Л.М.; Крилач, О.І.; Примушко, Н.А.; Турчина, І.П.; Канарський, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Ликова, М. А.
Ефективність алергенспецифічної імунотерапії пацієнтів з алергічним ринітом та/або бронхіальною астмою з гіперчутливістю до алергенів собаки. Дані першого року спостереження [Текст] / М. А. Ликова, С. В. Зайков // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
СОБАКИ
Анотація: Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) - єдиний доступний метод лікування, спрямований на патофізіологію алергічних захворювань, що може модифікувати їх перебіг. Проте у випадку гіперчутливості до алергенів собак дані про ефективність АСІТ суперечливі. Мета дослідження: вивчення ефективності АСІТ у пацієнтів з алергічним ринітом (АР) і/або бронхіальною астмою (БА) та гіперчутливістю до алергенів собаки. Матеріали та методи: визначено рівень специфічних IgG4 (sIgG4) до алергенів екстракту собаки до початку та через рік після початку лікування, а також проаналізовано результати анкетування щодо контролю над симптомами у 15 пацієнтів з АР, 3 осіб з БА та 5 пацієнтів з поєднанням АР з БА. Результати. Після 1 року лікування за допомогою АСІТ алергеном шерсті собаки 9 з 15 (60 %) пацієнтів з АР відзначали відсутність симптомів. Крім того, у цих осіб мав місце приріст рівня sIgG4 до екстракту відповідного алергену. Лише 4 (26,6 %) пацієнти з АР відзначали появу симптомів риніту тільки при тривалому контакті з собаками та контролювали ці симптоми за допомогою антигістамінних препаратів. У 2 пацієнтів позитивна динаміка симптомів не відзначалась та рівень sIgG відносно вихідного рівня не змінився. У всіх пацієнтів з БА симптоми добре контролювались на фоні базисної терапії, а незначний приріст рівня sIgG4-антитіл зареєстрований у всіх обстежених. Серед 5 осіб з поєднанням АР та БА 3 (60 %) пацієнти відзначили відсутність симптомів риніту та добрий контроль БА за допомогою базисної терапії, а у 2 (40 %) обстежених - вираженість симптомів і риніту, і астми після проходження терапії суттєво не змінилася. Середній приріс рівню sIgG4 склав 2,5 mg/l. Більшість пацієнтів з позитивними результатами обстеження на sIgG4 були моносенсибілізовані до головного компоненту собаки ліпокаліну Can f1 (8 з 15 пацієнтів). Щодо пацієнтів, у яких АСІТ була недостатньо ефективною, то всі вони (4 особи) були сенсибілізовані до обох головних алергенів собаки Can f1 та Can f5. Висновки. АСІТ алергенами собаки на тлі базисної фармакотерапії дозволяє знизити вираженість симптомів АР та БА у 65 % пацієнтів вже через 1 рік від початку свого проведення. Сенсибілізація до головного алергену собаки Can f1 супроводжується кращими результатами щодо контролю над симптомами цих захворювань. Рівень sIgG4-антитіл є достовірним діагностичним маркером ефективності АСІТ алергенами собаки вже через 1 рік від початку лікування. Питання ефективності АСІТ алергенами собаки потребує подальшого вивчення з аналізом її результатів через 3-5 років від початку лікування.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Gina 2023: ключові зміни в новому документі [Текст] // Інфузія & Хіміотерапія = Infusion & Chemotherapy : науковий журнал. - 2023. - № 2. - С. 61-68 . - ISSN 2663-0338
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: У цьому огляді представлено основні зміни в останній редакції звіту Глобальної ініціативи щодо астми (Global Initiative for Asthma, GINA), що виданий у травні цього року. Серед ключових змін – роз’яснення термінології стосовно препаратів для лікування бронхіальної астми (БА), включаючи значення термінів «препарат для підтримувального лікування» та «препарат для контролю хвороби»; включення комбінації інгаляційного кортикостероїду та β-агоніста короткої дії до алгоритму лікування БА в дорослих і підлітків; оновлення алгоритму лікування для дітей віком 6-11 років і роз’яснення алгоритму лікування для дітей віком ≤5 років; включення питання турботи про довкілля в розділ вибору інгалятора; оновлення визначення нетяжкої БА та керівні вказівки щодо лікування тяжкої астми; представлення нового практичного алгоритму лікування загострень БА; включення невеликого розділу щодо застосування візуалізаційних досліджень у діагностиці БА. GINA закликає міжнародні респіраторні товариства співпрацювати з колегами, пацієнтами та медичними закладами з метою сприяння розвитку та впровадження ефективних програм лікування БА в країнах усіх рівнів розвитку. Забезпечення доступу до ефективних і добре вивчених препаратів, а також лікування БА відповідно до сучасних покрокових алгоритмів GINA здатне зменшити тягар астми на планеті.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Особливості перебігу негоспітальної пневмонії вірусної етіології (COVID-19) у пацієнтів з бронхіальною астмою [Текст] / М. І. Линник [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2022. - № 1/2. - С. 15-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ (диагностика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
КОРОНАВИРУС (патогенность)
Анотація: Мета - вивчити особливості перебігу негоспітальної пневмонії вірусної етіології (COVID-19) у пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) за даними комп’ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки (ОГК) та показників функції зовнішнього дихання. Матеріали та методи. Проаналізовані в динаміці результати КТ ОГК 70 хворих на негоспітальну пневмонію вірусної етіології (COVID19), які знаходились на лікуванні в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г. Яновського НАМН України» в гострий період захворювання, в тому числі пацієнтів з супутньою БА. КТ ОГК проводили на сканері Aquilion TSX-101A «Tochiba» (Японія). Спірографія з аналізом кривої «потік-об'єм» форсованого видиху проводилась на комплекті для дослідження респіраторної системи «Master Screen Pneumo» та апараті «Master Screen PFT» фірми «Cardinal Health» (Німеччина). Результати та їх обговорення. Серед 70 хворих на негоспітальну пневмонію вірусної етіології (COVID-19), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гострий період захворювання та потребували кисневої підтримки, частка хворих з супутньою БА складала 2,9 %. Тяжкий перебіг негоспітальної вірусної пневмонії (COVID-19) виникав переважно у випадках неконтрольованого перебігу БА, наявності коморбідної патології або тривалого застосування системних глюкокортикостероїдів. До початку лікування за даними КТ ОГК виявлені КТ-ознаки двобічної полісегментарної вірусної пневмонії з наявністю симптомів «матового скла» та консолідації. Ураження паренхіми легень складало від 50 % до 60 % їхньої площі. До базисної терапії БА та призначеної за національним протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» стандартної терапії, яка включала оксигенотерапію, антикоагулянтну, антибактеріальну, системну глюкокортикостероїдну терапію, додатково було призначено інфузійну терапію протягом 10 діб: реосорбілакт 200 мл/добу, ксаврон (едаравон) 30 мг, який розчиняли на 100 мл фізіологічного розчину, тіворель (L-аргінін з L-карнітин) 100 мл/добу. Через 3 тижні проведена контрольна КТ ОГК, за результатами якої спостерігалась регресія патологічного процесу у хворих з супутньою БА, а саме: відновлення пневматизації паренхіми легень, відсутність додаткових емфізематозних змін. Також не відзначалось симптомів загострення БА. Таке ускладнення як токсико-алергічний дерматит виникало після гострого періоду COVID-19 та склало 1,4 % серед усіх 70 досліджуваних, а серед хворих з супутньою БА - 50 % випадків. Висновки. Особливостями перебігу негоспітальної пневмонії вірусної етіології (COVID-19) у пацієнтів з супутньою БА, які потребують кисневої підтримки, є майже повне розсмоктування патологічних змін в легенях протягом перших 3 тижнів за даними КТ ОГК на тлі адекватно проведеної терапії, відсутність розвитку додаткових емфізематозних змін в легенях та симптомів загострення БА.

Дод.точки доступу:
Линник, М.І.; Яшина, Л.О.; Ігнатьєва, В.І.; Гуменюк, Г.Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Коморбідність у хворих на бронхіальну астму та ризики тяжкого перебігу COVID-19: огляд літератури [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2022. - № 3. - С. 41-49. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Коронавірусна хвороба (COVID-19) вражає людей усіх вікових і етнічних груп, чоловіків і жінок та може призвести до тяжких станів, таких як пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром, поліорганна недостатність і навіть смерть. Пацієнти з бронхіальною астмою (БА) не мають підвищеного ризику зараження, тяжкої форми COVID-19 та підвищеного ризику пов’язаної з COVID-19 смерті у хворих з добре контрольованою астмою легкого та середнього ступеня тяжкості. В загальній популяції у пацієнтів з супутніми захворюваннями (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), патологія нирок, злоякісні пухлини, ожиріння) COVID-19 має більш швидке прогресування та тяжкий перебіг. Метою даного дослідження було вивчити особливості супутніх захворювань у хворих на БА як факторів ризику COVID-19 за даними літературних джерел. У хворих на БА спостерігається більша частота супутніх захворювань, ніж загалом у популяції. У пацієнтів з астмою ризик виявлення цукрового діабету І типу збільшується на 41 % порівняно з особами без астми, а діабету ІІ типу за різними оцінками - від 21 до 37 %. Наявність астми збільшує ризик серцево-судинних захворювань в 1,33 рази, також при БА збільшується ризик розвитку гіпертензії на 66 %, а поєднання астми та гіпертензії може сягати 75 % у хворих на тяжку БА. До 26 % хворих на астму страждають на супутнє ХОЗЛ. Дорослі з астмою мають на 75% більший ризик захворіти на рак порівняно з особами без БА. Пацієнти з астмою можуть мати підвищений ризик розвитку хронічної хвороби нирок - 6,26 % порівняно з 3,91 % у здорових осіб. Поширеність ожиріння у хворих на БА складає від 21,3 до 32,8 %, а у хворих на тяжку астму - 60 %. Загалом частота коморбідних захворювань при астмі може становити 89 %, тому діагноз БА не виключає високого ризику тяжкого перебігу COVID-19 у хворих на БА з супутньою патологією. Належний прийом призначеної базисної терапії, особливо інгаляційних кортикостероїдів, наряду з лікуванням коморбідних станів рекомендований для всіх хворих на астму в умовах пандемії COVID-19.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Яшина, Л.О.; Полянська, М.О.; Гуменюк, Г.Л.; Ігнатьєва, В.І.; Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи хворих на бронхіальну астму в залежності від ступеня тяжкості контрольованості перебігу захворювання [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2022. - № 1/2. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА
Анотація: Мета дослідження: дослідити адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи та їхню довготривалу динаміку у хворих на бронхіальну астму (БА) в залежності від ступеня тяжкості та контрольованості перебігу захворювання. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні приймало участь 480 хворих на БА, із перебігом хвороби від легкого до тяжкого ступеня і контрольованим, неконтрольованим та частково контрольованим перебігом захворювання. Медикаментозні програми застосовувалися за принципом «ступеневого підходу» до фармакотерапії лікування хворих на БА відповідно до ступеня тяжкості перебігу хвороби. Для визначення контрольованості перебігу захворювання всі хворі попередньо були проанкетовані за допомогою астма-контроль тесту (АСТ) та опитувальника контролю астми (АCQ). Всім обстежуваним проводилось визначення адаптаційного резерву респіраторної системи, максимального споживання кисню, прораховувався адаптаційний потенціал серцево-судинної системи по формулі Баєвського та індекс фізичного здоров’я протягом десятирічного інтервалу (рік, п’ять та десять років). Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою ліцензійних програмних продуктів, які входять у пакет Microsoft Office Professional 2000, ліцензія Russian Academic OPEN NO LEVEL № 17016297 у програмі Excel. Висновки. Адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи у хворих на БА залежать від тяжкості, а прогресування негативної динаміки у часі — від контрольованості перебігу захворювання, що доведено високими кореляційними зв’язками між величиною адаптаційного потенціалу (τ = 0,72, р 0,001 та τ

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Курик, Л.М.; Примушко, Н.А.; Турчина, І.П.; Канарський, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Інфламатометричні особливості перебігу бронхіальної астми за різного ступеня активності еозинофільного запалення дихальних шляхів [Текст] / O. К. Колоскова [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2022. - Т. XXІ, № 1. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
ЭОЗИНОФИЛЫ
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (этиология)
Анотація: Мета роботи – для оптимiзацiї персонiфiкованої протизапальної терапiї хворих iз бронхіальною астмою (БА) дослідити клінічне значення вмісту еозинофільного катіонного протеїну у мокротинні та його діагностичну роль у менеджменті захворювання. Матерiали і методи. Обстежено 66 дiтей шкiльного вiку, хворих на персистувальну бронхіальну астму, які отримували протизапальну базисну терапію впродовж не менше трьох останніх місяців та потребували корекції лікування. За допомогою процедури індукції відходження мокротиння усім хворим у позанападному періоді здійснювали забір мокротиння. У мокротинні визначали кількісний та якісний цитологічний склад осаду, у надосадовій рідкій фракції, отриманій після центрифугування, визначали вміст еозинофільного катіонного білка (ECP) за допомогою ЕLISA-методу та концентрацiю ендотелiального фактору росту судин (VEGF) IФА-методом. У загальній когорті обстежених пацієнтів середнiй вмiст ЕСР становив 2,28±2,2 нг/мл (мiнiмальне значення 0, максимальне – 9,2 нг/мл). Залежно вiд вмісту ЕСР у мокротинні дітей розподілили на 2 клінічні групи: I група (основна) – 29 дітей із вмістом у мокротинні ЕСР більше середньогрупового значення, а решта 47 хворих увійшла до ІІ групи (ЕСР 2 нг/ мл). За основними клiнiчними характеристиками (вік, стать, місце проживання, тривалість захворювання) групи були зіставлюванi. Усім хворим проводили бiохiмiчне дослiдження конденсату видихуваного повітря (КВП), що передбачало визначення вмiсту загального білка, активностi каталази, концентрацiї метаболiтiв монооксиду нiтрогену та маркерів протеолiтичної активностi. Одержанi результати дослiдження аналiзували з використанням параметричних i непараметричних методiв обчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проводили з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ), а також атрибутивного (АР) і відносного (ВР) ризиків та відношення шансів (ВШ) реалізації події з урахуванням їх 95% довірчих інтервалів (95% ДІ). Результати. У роботi показано, що у групах порiвняння збiгалися клiнiчнi показники контролю БА (18,3±1,5 проти 18,6±1,3 бала, P0,05), клiтинного складу мокротиння, зокрема за кiлькiстю еозинофiльних гранулоцитiв (9,24±2,3 проти 9,28±2,2%, P0,05). При цьому вмiст у мокротиннi VEGF, який вiдображає стан процесiв ремоделювання бронхiв, в 1,25 раза був недостовірно вищим у представникiв I групи (145,43±19,71) пг/мл порiвняно з хворими II групи (115,93±15,7) пг/мл (P0,05). У КВП вмiст метаболiтiв монооксиду нiтрогену виявився дещо вищим у хворих II групи: 44,4±5,74 мкмоль/л порiвняно з представникам I групи 55,8±9,8 мкмоль/л (P0,05). Водночас у хворих І клінічної групи в КВП відзначалася тенденція до підвищення активності каталази (68,4±22,6 мкмоль /хв х мг білка відносно 49,6±10,3 мкмоль /хв х мг білка в ІІ групі порівняння; P0,05) та протеолiтичної активностi азоколу. На противагу цьому у II групi запальний процес обумовлювався лiзисом низькомолекулярних бiлкiв. Висновки. У дiтей, хворих на бронхiальну астму, посилена дегрануляцiя еозинофiлiв мокротиння (за вмiстом ЕСР) асоцiює з виразнiшим запальним процесом у бронхах, про що засвідчують пiдвищена iнтенсивнiсть окисної модифiкацiї бiлкiв (ВШ=3,6) i протеолiтичної активностi за лiзисом крупномолекулярних протеїнiв; вища активнiсть каталази; зростання вмiсту VEGF як маркера ремоделювання бронхiв, а також зменшення вмiсту метаболiтiв монооксиду нiтрогену у конденсаті видихуваного повiтря.

Дод.точки доступу:
Колоскова, O.К.; Колюбакіна, Л.В.; Ортеменка, Є.П.; Хільчевська, В.С.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)