Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Stoliar, D. B.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 4
Показанi документи с 1 за 4

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2018р. т.17,N 2
Цікаві статті :
Вивчення ефективності реабілітаційних заходів у хворих після артроскопічного лікування з приводу початкових стадій коксартрозу (стр.6-11)
Рибалка Я.В. Динаміка цитологічної картини ранового процесу у пацієнтів з хронічними ранами при застосуванні PRР-терапії/ Я. В. Рибалка, С. В. Малик (стр.12-17)
Юр'єва Л.М. Клініко-морфологічні паралелі плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації/ Л. М. Юр'єва (стр.18-22)
Stoliar D.B. Morphometric characteristics of temporomandibular joint in human during the second trimester of intrauterine development/ D. B. Stoliar, L. P. Lavriv (стр.23-26)
Гошовська А.В. Ультразвукові параметри екстраембріональних структур в періоді формування плацентарного комплексу у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів/ А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, А. А. Якубовська (стр.27-30)
Операційний стрес та його вплив на системні зміни при поєднаній травмі органів черевної порожнини в експерименті (стр.31-36)
Ротар О.В. Морфологічні та функціональні зміни слизової оболонки кишок за умов гострого некротичного панкреатиту/ О. В. Ротар (стр.37-41)
Конопліцький В.С. Структура перинатальної ділянки в дітей з аноректальними вадами розвитку/ В. С. Конопліцький, О. О. Лукіянець, С. О. Сокольник (стр.42-49)
Ембріогенез серця у зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини (стр.50-54)
Гістоструктура слизової оболонки шлунка у хворих на морбідне ожиріння до та після виконання баріатричного лікування (стр.55-59)
Fetal anatomy of the ileocecal segment (стр.60-64)
Сучасні підходи до діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі (власне клінічне спостереження з оглядом літератури) (стр.65-70)
Татарчук Л.В. Особливості локальних імунних реакцій у клубовій кишці при пострезекційній портальній гіпертензії/ Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк (стр.71-75)
П’ятночка В.І. Порівняльна гістологічна характеристика впливу "легких " і "важких" поліпропіленових сіток на процеси регенерації тканин передньої черевної стінки/ В. І. П’ятночка, І. Я. Дзюбановський, К. С. Волков (стр.76-83)
Кучук О.П. Клінічна анатомія очної ямки/ О. П. Кучук, Д. В. Проняєв, Т. Б. Сикирицька (стр.84-93)
Никифор Л.В. Клінічний випадок гранульозоклітинної пухлини яєчника/ Л. В. Никифор, Л. М. Рак, О. Б. Геровська-Ковбасюк (стр.94-99)
Біопсія пухлини парафарингеального простору, ускладнена масивною кровотечею, що потребувала термінової трахеостомії та перев'язки зовнішньої сонної артерії (стр.100-102)
Лютик М.Д. Операція циркумцизії - за і проти/ М. Д. Лютик (стр.103-105)
Професор Медвецький Євгеній Болеславович (до 80-річчя від дня народження) (стр.106-107)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Stoliar D.B., Lavriv L.P.
Назва : Morphometric characteristics of temporomandibular joint in human during the second trimester of intrauterine development
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 2. - С. 23-26. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ
Анотація: В статті наведено дані щодо анатомічних особливостей скронево-нижньощелепного суглоба у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку, визначених методами препарування, морфометрії та краніометрії. Встановлено, що у плодів 4-6 місяців суглобова ямка має пласку форму. Кісткова речовина суглобової ямки тонка. Спостерігається формування елементів синовіальної оболонки суглобової сумки. У нижньому та верхньому відділах суглобової порожнини визначаються складки та завороти сполучнотканинної пластинки, відбувається вростання капілярів у синовіальну оболонку. Місцями спостерігаються сполучнотканинні перетинки між поверхнями скроневої кістки та суглобового диска, суглобового диска та голівки нижньої щелепи. Макроскопічно суглобовий диск має щільну структуру, розташовується між суглобовими поверхнями, від задньої поверхні суглобового диска до внутрішньої поверхні суглобової сумки визначається сполучнотканинний тяж. Спереду суглобовий диск прикріплюється в ділянці майбутнього суглобового горбика. Правий і лівий скронево-нижньощелепні суглоби мають однакові розміри. У динаміці другого триместру внутрішньоутробного розвитку скронево-нижньощелепний суглоб характеризується наявністю пласкої суглобової ямки та відсутністю суглобового горбика. Спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Slobodian O.M., Lavriv L.P., Stoliar D.B., Kashperuk-Karpiuk I.S., Rak L.M.
Назва : Lectin-histochemical regularities of differentiation of the human parotid gland epithelial germs
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 3. - С. 44-50. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/3). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА
ЛЕКТИНЫ
Анотація: Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу анатомо-лектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Досліджено 35 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Глікополімери виявляли шляхом обробки серійних зрізів лектинами, кон’югованими з пероксидазою хрону. У динаміці пренатального морфогенезу зародків та передплодів 4-го – 12-го тижнів ембріогенезу експресія глікополімерів – рецепторів лектинів на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків привушної залози та ротової порожнини людини з її похідними за перерозподілом глікополімерів – схожі, що може слугувати лектиногістохімічним підтвердженням ектодермального джерела походження епітеліального зачатка привушної залози. Занурення клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у нижче прилеглу мезенхіму з формуванням у зародків 11,0-12,5 мм ТКД первинних зачатків привушної залози та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ?-D-галактози та ?-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA), кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12-ти тижнів як на цитолемі клітин епітеліальної закладки привушної залози, так і в їх цитоплазмі. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Stoliar D.B., Slobodian O.M., Lavriv L.P., Kavun M.P.
Назва : Topographic-anatomical peculiarities of the temporomandibular joint in the third trimester of the intrauterine development and neonates
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 4. - С. 36-40. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: Незважаючи на певний прогрес та інтенсивний розвиток стоматологічних технологій, досі існує безліч нез’ясованих питань щодо будови елементів зубощелепної системи. Аномалії розвитку скронево-нижньощелепного суглоба сприяють змінам обрису або розвитку деформації лиця, дегенерації або гіпертрофії жувальних та мімічних м’язів, порушують ковтальні та жувальні рухи, прикус або оклюзію. Дослідження проведено на 19 препаратах плодів 301,0-450,0 мм тім’яно-п’яткової довжини та 6 препаратах новонароджених методами морфометрії та краніометрії, макро- та мікропрепарування, комп’ютерної томографії та статистичного аналізу. Більшість морфометричних параметрів у динаміці третього триместру зростає рівномірно. Інтенсивніше збільшуються окружність голови – на 28-му, 29-му та 30-му тижнях; довжина черепа – на 28-му, 29-му та 35-му тижнях; біпарієтальний діаметр – на 30-31-му та 35-36-му тижнях. Більшість краніометричних параметрів у новонароджених збільшуються рівномірно. Дещо інтенсивніше збільшується окружність голови на 38-му тижні. У новонароджених скронево-нижньощелепний суглоб набуває дефінітивних рис будови, характеризується наявністю незначно ввігнутої суглобової ямки та вираженого суглобового горбика. В ранньому неонатальному періоді спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа, нижньої щелепи та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба. Подальше вивчення скронево-нижньощелепний суглоба сприятиме верифікації даних отриманих шляхом УЗД, КТ, МРТ, а також може слугувати підґрунтям для визначення критичних періодів в розвитку лицевої ділянки черепа плода людини.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)