Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Нововведення у сфері охорони здоров'я (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Шульгай, А. Г.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 60
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Назва : Морфометрична характеристика структурної перебудови м'язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 57-62 (Шифр ШУ1/2018/3)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА
Анотація: Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур колового і поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитолазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів ушкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією органа.Удаление значительных объемов паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженному ремоделированию структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки двенадцатиперстной кишки, которое характеризуется диспропорциональными неравномерными изменениями морфометрических параметров гладких миоцитов, их ядер, нарушениями ядерно-цитолазматичних отношений в этих клетках, атрофией, ростом стромальных структур и относительных объемов поврежденных миоцитов в мышечной оболочке, что может осложняться дисфункцией органа.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Голяченко О.М., Шульгай А.Г., Панчишин Н.Я., Смірнова В.Л.
Назва : Концепція розвитку медичної допомоги у Карпатському регіоні України
Місце публікування : Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2013. - N 1. - С. 16-23 (Шифр ВУ14/2013/1)
Предметні рубрики: МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ-- DELIVERY OF HEALTH CARE
УКРАИНА-- UKRAINE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Федонюк Л. Я., Мудра А. Є., Олещук О.М.
Назва : Міждисциплінарна інтеграція як складова проблемно-орієнтованого навчання у медичному університеті
Паралельн. назви :Interdisciplinary integration as a part of problem-based learning in the medical university
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2018. - N 4. - С. 113-116 (Шифр МУ7/2018/4)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
Анотація: Мета роботи - обгрунтувати важливість застосування міждисциплінарної інтеграції при підготовці майбутніх медиків. Основна частина. У статті висвітлено питання міждисциплінарної інтеграції підготовки лікарів, розглянуто фактори оптимізації процесу підготовки фахівців на основі міжпредметних зв'язків. Показано, що застосування інтегративних навчальних технологій дозволяє формувати у майбутніх медиків клінічний тип мислення, комплексно вирішувати завдання медичної практики на основі широкого інтегрування знаннями, отриманими при вивченні теоритичних дисциплін. Висновок. Застосування міждисциплінарних технологій підготовки лікаря дозволить підняти його на якісно новий рівень клінічного мислення, дасть можливість комплексно вирішувати завдання медичної практики на основі широкого інтегрування знаннями, отриманими при вивченні різноманітних дисциплін.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Назва : Стан слизової оболонки клубової кишки при резекціях різних об'ємів печінки
Паралельн. назви :The state of the mucous membrane of ileum at resections of different volumes of liver
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 138-141 (Шифр ВУ9/2018/3)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА
Анотація: Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити особливості структурних змін у слизовій оболонці клубової кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Клубову кишку вивчали гістологічно, електронно-мікроскопічно та морфометрично. На електронограмах при однаковому збільшенні у стовпчастих епітеліоцитах з облямівкою слизової оболонки визначали кількості мітохондрій в електронограмі, крист у мітохондрії, площі мітохондрії, мікроворсинок, відносний об’єм мітохондрій, відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що резекція 31,5 % паренхіми печінки не призводила до структурних змін клубової кишки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки ускладнювалася пострезекційною портальною гіпертензією. Світлооптично структурні зміни у слизовій оболонці характеризувалося набряком, вираженим розширенням, повнокров’ям переважно венозних судин, деформацією, потовщенням ворсинок, поглибленням крипт, дистрофією, некробіозом, десквамацією епітеліоцитів, мукоїдизацією залоз, перивазальним та стромальним розростанням сполучної тканини, інфільтрацією лімфоцитами та гістіоцитами. Електронномікроскопічно стовпчасті епітеліоцити з явищами набряку, мітохондрії набряклі з просвітленим матриксом та деструкцією крист. Ядра переважно круглої форми, дещо збільшені в розмірах, локалізовані на різних рівнях клітини, місцями з осередками лізису каріолеми, деякі ядра пікнотично змінені. Канальці ендоплазматичної сітки розширені та місцями вакуолізовані. Відмічалося зменшення кількості мікроворсинок та їх деструкція. Спостерігалося також зниження числа ендоцитозних везикул у досліджуваних клітинах. Результати кількісного морфологічного дослідження ультраструктур стовпчастих епітеліоцитів показали, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки число мітохондрій в одній електронограмі статистично достовірно (р0,001) зменшилося на 22,1 %, а кількість крист в одній мітохондрії – на 18,7 %. Площа мітохондрій досліджуваних клітин статистично достовірно (р0,01) збільшилася на 10,5 %. Відносний об’єм мітохондрій в епітеліоцитах з облямівкою виявився зменшеним на 32,8 % (р0,001), площа мікроворсинок – на 26,6 %, а відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі досліджуваних клітин – на 23,1 %. Отримані дані свідчать про погіршання біоенергетики клітин та порушення пристінкового всмоктування. Висновки. Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур слизової оболонки клубової кишки, яке характеризується порушенням венозного дренажу, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтрацією та склерозуванням, вираженим ураженням та зменшенням кількості ультраструктур, що забезпечують біоенергетику клітин та процеси всмоктування. Вираженість структурної перебудови структур слизової оболонки клубової кишки залежить від об’єму видаленої паренхіми печінки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Корда М. М., Шульгай А. Г., Запорожан С. Й., Кліщ І. М.
Назва : Досвід застосування телемедичних технологій на первинному рівні медичної допомоги
Паралельн. назви :Experience of application of telemedical technologies on the primary level of medical assistance
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 29-33 (Шифр МУ7/2017/4)
MeSH-головна: МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ
ТЕЛЕМЕДИЦИНА
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Корда М. М., Шульгай А. Г., Запорожан С. Й., Кріцак М. Ю.
Назва : Симуляційне навчання у медицині - складова частина у процесі підготовки лікаря-спеціаліста
Паралельн. назви :Simulating learning in medicine part in the preparation of a specialist
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2016. - N 4. - С. 17-20 (Шифр МУ7/2016/4)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ
СИМУЛЯЦИЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Назва : Морфометричний аналіз особливостей ремоделювання структур клубової кишки при резекціях різних об'ємів паренхіми печінки
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 1. - С. 35-39 (Шифр ШУ1/2018/1)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА
ЭУКАРИОТЫ
Анотація: Мета роботи: за допомогою морфологічних методів вивчити особливості ремоделювання структур клубової кишки при резекції різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджено клубову кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-ри групи. 1-ша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини слизової, м’язової, серозної оболонок, підслизового прошарку, довжину та ширину ворсинок, глибину, ширину крипт, висоту покривних епітеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів, підслизово-слизовий та підслизово-м’язовий індекси, стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці органа. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Найбільш зміненими виявилися морфометричні параметри структур клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки. При цьому товщина слизової оболонки досліджуваного органа з високим ступенем достовірності (р 0,001) зменшилася на 15,0 %, м'язової – на 6,1 %, а товщина підслизового прошарку зросла на 7,4 %, серозної оболонки – на 6,6 %. Підслизово-слизовий індекс збільшився на 27,2 %, а підслизово-м'язовий – на 14,4 %, порівняно з контрольними морфометричними показниками. Довжина ворсинок та глибина крипт клубової кишки, висота епітеліоцитів статистично достовірно (р0,001) зменшилися, відповідно, на 15,7 %, 15,4 % та 14,7 %, а ширина ворсинок і крипт збільшилися на 13,3 % і 14,2 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення у епітеліоцитах слизової оболонки клубової кишки виявилися зміненими на 38,5 %, що свідчило про виражене порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів зріс у 28 разів, а стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці збільшилися на 22,6 %, вказуючи на виражене зростання строми у м’язовій оболонці органа. Результати проведеного дослідження стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур клубової кишки, що характеризується нерівномірними диспропорційними змінами просторових характеристик структур органа, порушенням відношень між ними, судинними розладами, набряком, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, ендотеліоцитів, стромальних елементів, інфільтративними та склеротичними процесами.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Назва : Особливості ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла клубової кишки при резекціях різних об'ємів печінки
Паралельн. назви :Remodeling peculiarities of ileum hemomicrocirculatory bed vessels at resections of different liver size
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 145-149 (Шифр ВУ9/2017/4)
MeSH-головна: КРЫСЫ
ПЕЧЕНЬ
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Теренда Н. О.
Назва : Реваскуляризація міокарда - провідна методика у лікуванні ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2016. - N 4. - С. 84-87 (Шифр ШУ1/2016/4)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ИНФАРКТ МИОКАРДА
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Назва : Особливості ремоделювання підслизових залоз дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії
Паралельн. назви :Remodeling peculiarities of duodenal submucosal glands in conditions at postresection portal hypertension
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 4. - С. 180-183 (Шифр ВУ9/2018/4)
MeSH-головна: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА
ПЕЧЕНЬ
Анотація: Відомо, що видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання їх структур. Гемодинамічні розлади при гіпертензії у системі ворітної печінкової вени ускладнюються вираженими морфологічними змінами в оболонках дванадцятипалої кишки, при яких особливості ремоделювання її підслизових залоз вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості ремоделювання підслизових залоз дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя –15 щурів після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу через місяць від початку досліду. Із дванадцятипалої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично визначали діаметр підслизових залоз дванадцятипалої кишки, висоту мукоцитів підслизових залоз, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в мукоцитах та відносний об’єм ушкоджених мукоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу отриманих даних встановили, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки більшість структур підслизових залоз дванадцятипалої кишки не змінювалася. Відносний об’єм ушкоджених мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки при цьому статистично достовірно (р0,001) зріс у 1,5 раза. У дослідних тварин при видаленні 58,1 % паренхіми печінки при розтині очеревинної порожнини спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої та товстої кишок, асцит, спленомегалію, що підтверджувало наявність пострезекційної портальної гіпертензії. Через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні параметри суттєво змінювалися. Так, діаметр підслизових залоз дванадцятипалої кишки статистично достовірно (р0,001) зріс на 25,9 %. Висота мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки у даних експериментальних умовах із високим ступенем статистично достовірної різниці (р0,001) зменшилася на 12,1 %, порівняно з аналогічним контрольним кількісним морфологічним показником, а діаметр їх ядер – на 7,3 %. Нерівномірні диспропорційні зміни просторових характеристик ядра та цитоплазми мукоцитів призводили до виражених порушень ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах. При цьому вказаний морфометричний параметр статистично достовірно (р0,01) збільшився на 11,1 %. Виявлені зміни ядерно-цитоплазматичних відношень свідчили про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених мукоцитів підслизових залоз дванадцятипалої кишки через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки з вираженою статистично достовірною різницею (р0,001) зріс у 9,7 раза. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої структурної перебудови підслизових залоз дванадцятипалої кишки, яке підтверджується змінами їх топографії, порушенням клітинного структурного гомеостазу мукоцитів та вираженим зростанням відносного об’єму їх ушкоджень, інфільтративними та склеротичними процесами, що істотно погіршує функціональну морфологію залоз та посилює дисфункцію досліджуваного органа.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Л. В., Шульгай А. Г., Гнатюк М.С.
Назва : Особливості енергозабезпечення м'язової оболонки клубової кишки при резекціях різних об'ємів печінки
Місце публікування : Медична та клінічна хімія: науково-практичний журнал. - Тернопіль, 2018. - Т. 20, № 4. - С. 11-16. - ISSN 1681-2557 (Шифр МУ92/2018/20/4). - ISSN 1681-2557
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА
Анотація: Вступ. Видалення великих об’ємів печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, змін енергетичного забезпечення структур, які при пошкодженнях клубової кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості енергетичного забезпечення м’язової оболонки клубової кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки. Методи дослідження. Дослідження проведено на 45 білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію експериментальних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Стан енергетичного забезпечення м’язової оболонки клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії вивчали, визначаючи в ній рівні АТФ, АДФ та АМФ. Гістологічні препарати клубової кишки фарбували гематоксилін-еозином, за Ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали товщину м’язової оболонки клубової кишки, відносні об’єми міоцитів, строми, пошкоджених міоцитів, стромально-міоцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. У щурів через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої і товстої кишок, спленомегалію, асцит. Виявлені зміни свідчили про наявність портальної гіпертензії. Слизова оболонка клубової кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливів. У стінці клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси. При видаленні 58,1 % цього органа відносні об’єми строми збільшилися на 17,5 %, пошкоджених міоцитів – у 20,5 раза, стромально-міоцитарні відношення – на 21,1 %, що вказувало на значне ураження м’язової оболонки клубової кишки. При виявленому ураженні клубової кишки виражено в м’язовій оболонці знизились рівні АТФ, АДФ, АМФ, що свідчило про суттєве погіршення енергозабезпечення досліджуваної структури. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, cуттєвого погіршення енергетичного забезпечення м’язової оболонки, пошкоджень структур оболонок та судинного русла клубової кишки. Ступінь зниження енергетичного забезпечення м’язової оболонки залежить від видаленого об’єму паренхіми печінки та вираження пошкоджень структур клубової кишки.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А.Г., Татарчук Л.В., Гнатюк М.С.
Назва : Ендогенна інтоксикація організму піддослідних тварин при ураженні порожньої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії
Місце публікування : Медична та клінічна хімія: науково-практичний журнал. - Тернопіль, 2018. - Т. 20, № 3. - С. 21-26. - ISSN 1681-2557 (Шифр МУ92/2018/20/3). - ISSN 1681-2557
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТОЩАЯ КИШКА
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ОТРАВЛЕНИЕ
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Вступ. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, зростання ендогенної інтоксикації, яку при пошкодженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості ендогенної інтоксикації організму піддослідних тварин при ураженні порожньої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. Дослідження проведено на 60 білих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин, в яких видалили 42 % паренхіми печінки; 4-та – 15 щурів після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію піддослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Стан ендогенної інтоксикації оцінювали за концентрацією в сироватці крові ТБК-активних продуктів, визначенням окисної модифікації білків, вмістом молекул середньої маси. Гістологічні препарати з порожньої кишки фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали відносні об’єми пошкоджених епітеліоцитів, м’язових клітин, ендотеліоцитів. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. У щурів через місяць після резекції 42 та 58,1 % паренхіми печінки спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої і товстої кишок. Виявлені зміни свідчили про наявність портальної гіпертензії. Слизова оболонка порожньої кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливів. У стінці порожньої кишки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси, які були більш виражені при резекції 58,1 % паренхіми печінки. Відносні об’єми пошкоджених досліджуваних структур значно зросли через місяць після резекції 42 % паренхіми печінки і найбільших величин досягли при видаленні 58,1 % об’єму даного органа, вказуючи на виражене ураження порожньої кишки в змодельованих експериментальних умовах. При виявленому ураженні порожньої кишки суттєво зросла ендогенна інтоксикація організму, що підтверджувалося достовірним (р0,05) збільшенням вмісту молекул середньої маси в сироватці крові, ТБК-активних продуктів, окисномодифікованих білків. Ступінь ендогенної інтоксикації організму при пострезекційній портальній гіпертензії залежав від вираження ураження порожньої кишки. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, пошкоджень структур порожньої кишки та ендогенної інтоксикації організму, яка супроводжується збільшенням вмісту молекул середньої маси, окисномодифікованих білків, активацією пероксидного окиснення ліпідів. Ступінь ендогенної інтоксикації організму залежить від видаленого об’єму паренхіми печінки та вираження пошкоджень структур порожньої кишки.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Корда М. М., Чорномидз А. В., Шульгай А. Г., Машталір А. І.
Назва : Особливості функціонування системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Паралельн. назви :Features of functioning of the system of internal quality assurance of higher education at I. Horbachevsky Ternopil national medical university of ministry of health of Ukraine
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2020. - N 4. - С. 32-37 (Шифр МУ7/2020/4)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Загричук Г. Я., Михалків М. М., Івануса І. Б.
Назва : Якісна медична (фармацевтична) освіта: їхати навчатися за кордон чи змінювати систему підготовки в Україні? Частина 1. Якість освіти через зміни у процедурі вступної кампанії
Паралельн. назви :Qualitative medical (pharmaceutical) education: go to learn abroad or change the training system in Ukraine? Part 1. Quality of education through changes in university admission procedure
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2020. - N 3. - С. 56-64 (Шифр МУ7/2020/3)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
ОБРАЗОВАНИЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЕ
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А.Г., Татарчук Л.В., Гнатюк М.С.
Назва : Особливості порушень цитокінового профілю при пошкодженні клубової кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії
Місце публікування : Медична та клінічна хімія: науково-практичний журнал. - Тернопіль, 2018. - Т. 20, № 2. - С. 12-17. - ISSN 1681-2557 (Шифр МУ92/2018/20/2). - ISSN 1681-2557
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА
ЦИТОКИНЫ
Анотація: Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія може виникати при резекціях великих об’ємів печінки і призводити до тяжких ускладнень: кровотеч із варикозно розширених вен шлунка, стравоходу, прямої кишки, асциту, спленомегалії, вторинного гіперспленізму, паренхіматозної жовтяниці, портосистемної енцефалопатії, печінкової недостатності. При портальній гіпертензії спостерігають виражені порушення гемодинаміки в системі печінкової ворітної вени та структурні зміни клубової кишки, особливості морфогенезу яких та їх зв’язки із цитокіновим статусом організму досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості порушень цитокінового профілю при пошкодженні клубової кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. В експерименті використано 45 білих щурівсамців, яких поділили на 3 групи: 1ша (контрольна) нараховувала 15 інтактних тварин; 2га – 15 щурів, у яких було видалено ліву бокову частку (31,5 % паренхіми печінки); 3тя – 15 тварин після резекції лівої та правої бокових часток (58,1 % паренхіми печінки). Евтаназію піддослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Вирізані з клубової кишки шматочки фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну і після відповідного проведення через етилові спирти зростаючої концентрації заливали у парафінові блоки. Гістологічні зрізи фарбували гематоксилінеозином, за ванГізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично на мікропрепаратах визначали ядерноцитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, ендотеліоцитах, відносні об’єми пошкоджених епітеліоцитів, ендотеліоцитів, міоцитів, клітинну щільність інфільтрату на 1 мм? слизової оболонки клубової кишки. Імуноферментним методом у сироватці крові піддослідних тварин визначали концентрацію фактора некрозу пухлин ? (TNF?), інтерлейкіни 2 (IL2), 6 (IL6), 10 (IL10). Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Під час усестороннього аналізу концентрації цитокінів у сироватці крові тварин встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки вони змінювалися незначно. З’ясовано, що при видаленні 58,1 % паренхіми печінки виникала пострезекційна портальна гіпертензія. Концентрація IL2 у сироватці крові щурів за даних експериментальних умов з високим ступенем достовірності (р0,001) перевищувала аналогічний контрольний показник на 26,5 %, IL6 – в 1,95 раза, а IL10 – на 36,7 %. Необхідно зазначити, що рівень TNF? за досліджуваних експериментальних умов збільшився всього на 12,2 % (р0,001). У клубовій кишці виявлено виражені зміни ядерноцитоплазматичних відношень в епітеліоцитах та ендотеліоцитах, що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу, а статистично достовірне (р0,001) зростання відносних об’ємів пошкоджених досліджуваних клітин підтверджувало істотне пошкодження клубової кишки. Щільність клітинного інфільтрату за даних експериментальних умов з високою статистично достовірною різницею (р0,001) збільшилась на 24,7 %, вказуючи на наявність запального процесу. Висновки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, пошкодження клубової кишки та вираженого дисбалансу цитокінів IL2, IL6, IL10, TNF? в сироватці крові. Ступінь порушень цитокінового профілю при пострезекційній портальній гіпертензії корелює з вираженням змін структурного клітинного гомеостазу, відносними об’ємами пошкоджених епітеліоцитів та ендотеліоцитів, щільністю клітинної інфільтрації в досліджуваному органі.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шульгай А. Г., Татарчук Л. В., Гнатюк М. С.
Назва : Кількісна морфологічна оцінка особливостей ремоделювання м'язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об'ємів паренхіми печінки
Паралельн. назви :Quantitative morphological assessment of features of remodeling of the muscular layer of jejunum at the resection of different volumes of liver parenchyma
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2018. - N 4. - С. 143-148 (Шифр ЗУ17/2018/4)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ
ТОЩАЯ КИШКА
Анотація: Видалення великих об'ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із порожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р0,001), стромально-міоцитарні відношення – на14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пискливець Т. І., Шульгай А. Г., Левчук Р. Д., Сатурська Г. С.
Назва : Муніципальне замовлення як механізм реформування охорони здоров’я міста Тернополя за умов децентралізації
Паралельн. назви :Municipal organization as a mechanism of health care reform of Ternopil in terms of decentralization
Місце публікування : Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - Тернопіль, 2019. - N 1. - С. 55-61 (Шифр ВУ14/2019/1)
MeSH-головна: БОЛЬНИЦЫ МУНИЦИПАЛЬНЫЕ
МЕДИЦИНА
ФИНАНСОВЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ БОЛЬНИЧНЫЙ
Анотація: Мета: розглянути механізм муніципального замовлення медичної галузі міста Тернополя в умовах децентралізації та реформування системи охорони здоров’я. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є принципи фінансування системи охорони здоров’я міста Тернополя та робота місцевих медичних закладів, а методами – опис, аналіз, синтез, узагальнення, графічний дизайн. Результати. Протягом останніх років за умов децентралізації на місцеву владу покладено важливе завдання – створення максимальних можливостей надавати якісні та доступні послуги, не збільшуючи при цьому податкового навантаження на людей. Щорічно бюджет медичної галузі міста Тернополя стикається з проблемою недофінансування з державного бюджету. Лише в 2018 р. дефіцит бюджету на заробітну плату становив майже 50 млн грн. Тому Тернопільська міська рада власними коштами компенсує цю різницю. У 2018 р. дофінансування з міського бюджету становить 65 млн 377 тис. грн або 24,3 % всього фінансування медицини. В 2019 р. у галузь охорони здоров’я міста закладено 84,6 млн грн або 33,6 % від загального бюджету. Також встановлено, що бюджет медицини в 2018 р. – соціально спрямований. Основний акцент зроблений на видачу безкоштовних рецептів, зубопротезування пільгових категорій громадян, медичну допомогу учасникам АТО, чорнобильцям. Охорона здоров’я – пріоритет діяльності Тернопільської міської ради. Тому кошти з міського бюджету виділяють не тільки на соціальну складову, але й на проведення капітальних ремонтів, реконструкцій, закуплення нового обладнання. Також завдяки фінансам, виділеним із міського бюджету, вперше за багато років немає дефіциту коштів на заробітну плату. Висновки. Спостерігаємо чітку позитивну тенденцію фінансування медичної галузі міста з міського бюджету, на що вказують відсутність заборгованості із заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я, модернізація медичних установ та оснащення їх сучасним обладнанням, підвищення тривалості життя тернополян, позитивний природний приріст.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мочульська О. М., Шульгай А. Г., Ошлянська О. А., Бондарчук В. І., Завіднюк Ю. В., Чорномидз І. Б., Добровольська Л. І., Сверстюк А. С.
Назва : Сучасні тенденції, детермінанти та перспективи розвитку медичного та лікувально-оздоровчого spa- та wellness-туризму в світі
Паралельн. назви :Modern trends, determinants and prospects of development of medical and health-improvement tourism in Ukraine
Місце публікування : Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - Тернопіль, 2019. - N 3. - С. 56-61 (Шифр ВУ14/2019/3)
MeSH-головна: МЕДИЦИНСКИЙ ТУРИЗМ
Анотація: Мета: проаналізувати сучасний стан, основні тенденції та особливості функціонування туристичної інфраструктури, вивчити детермінанти, перспективи розвитку медичного та лікувально-оздоровчого spa- та wellness-туризму в світі. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний, структурно-логічний, математично-статистичний та аналітичний методи. Результати. Медичний і лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм перебуває на стадії активного швидкого розвитку. Spa- та wellness-відпочинок є складовою частиною життя населення в більшості країн в усьому світі. Клієнт (пацієнт), обравши медичний, лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм, зможе одночасно відпочити, комплексно обстежитись і лікуватись, омолоджуватись і покращувати свій зовнішній вигляд. Медичний і лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм має такий великий потенціал, що тепер виділяється у самостійний сегмент туристичного ринку з широким колом інвестиційних можливостей: від масштабних готельних проектів, що прилягають до клінік та розташовані в межах міста, до вже існуючих спеціалізованих комплексів із деякими модифікаціями у структурі послуг. Висновки. Медичний, лікувально-оздоровчий spa- та wellness-туризм є найперспективнішими видами туризму в світі, які активно розвиваються під впливом низки політичних та економічних чинників, що зумовлені трансформаційними процесами, що відбуваються в світі.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Теренда Н. О., Шульгай А. Г., Слободян Н. О., Романюк Л. М.
Назва : Мультисекторальний підхід у наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда як важлива складова громадського здоров’я
Паралельн. назви :А multi-sectoral approach to providing medical assistance to patients with myocardial infarction as an important public health component
Місце публікування : Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - Тернопіль, 2019. - N 3. - С. 30-37 (Шифр ВУ14/2019/3)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА
СОЦИАЛЬНАЯ СРЕДА
Анотація: Мета: обґрунтувати мультисекторальний підхід у наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда (ІМ). Матеріали і методи. Використано методи системного підходу та системного аналізу для комплексного дослідження проблем надання медичної допомоги хворим на ІМ та концептуального моделювання для обґрунтування мультисекторального підходу в наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда. Результати. Важливим доменом оптимізованої системи надання медичної допомоги хворим на ІМ є мультидисциплінарна робоча система з чітко визначеними структурними та організаційними технологіями, інтеграційними зв’язками, яка буде ефективно працювати та виконувати свої завдання тільки при застосуванні мультисекторального підходу. Якісний та ефективний процес надання медичної допомоги пацієнтам з ІМ буде відбуватись тільки при наявності якісного та ефективного фундаменту, що включає процеси та рішення на рівні державних органів влади, територіальних громад, соціальних служб, громадських організацій та засобів масової інформації. Значну роль у боротьбі з факторами ризику (ФР) розвитку ІМ, ранній госпіталізації пацієнтів з ІМ, призначенні оптимального лікування відіграє соціальне середовище, в якому перебуває пацієнт. Висновки. Міжсекторальна співпраця і міждисциплінарна структурна та функціональна координація дій у наданні медичної допомоги хворим на ІМ забезпечить рівноправний доступ пацієнтів до спеціальних медичних послуг, удосконалення та розширення комунікаційних зв’язків різної спрямованості, що дозволить покращити якість життя пацієнтам з ІМ.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальчук Л.Я., Банчук М.В., Мостовий Р.Я., Марценюк В.П., Шульгай А.Г.
Назва : Характеристика організаційної моделі кадрового забезпечення первинної медико-санітарної допомоги
Місце публікування : Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2013. - N 3. - С. 4-10 (Шифр ВУ14/2013/3)
MeSH-головна: МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)