Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Шапринський, В. О.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 50
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-50

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В. О., Гомон М. Л., Куцик О. В., Рубіна О. С.
Назва : Якісний вплив нутрієнтів на азотистий баланс хворих в гострому періоді ЧМТ
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 3. - С. 61-62 (Шифр БУ1/2016/3)
MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ
АЗОТ
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Кривецький В.Ф., Поліщук В.І., Шапринський Є.В.
Назва : Оперативне лікування пізньої рубцевої стриктури езофагоколоанастомозу після здійснення езофагопластики сегментом товстої кишки
Місце публікування : Клінічна хірургія: щомісячний науково-практичний журнал (спеціалізоване видання для лікарів). - Киiв: ТОВ "Ліга-Інформ", 2015. - № 12. - С. 66-67. - ISSN 0023-2130ISSN 2522-1396 (Шифр КУ5/2015/12). - ISSN 0023-2130ISSN 2522-1396. - ISSN 0023-2130ISSN 2522-1396
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ
ТОЛСТАЯ КИШКА
РУБЕЦ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В. О., Кривецький В. Ф., Поліщук В. І., Шапринський Є. В.
Назва : Нестандартна інтраопераційна ситуація при операційному лікуванні пізньої рубцевої стриктури езофагоколоанастомозу після раніше проведеної товстокишкової езофагопластики
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2017. - N 3. - С. 114-118 (Шифр ШУ1/2017/3)
MeSH-головна: ЭЗОФАГОПЛАСТИКА
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ
Анотація: Стаття присвячена клінічному спостереженню нестандартної інтраопераційної ситуації при лікуванні пацієнта з пізньою рубцевою стриктурою езофагоколоанастомозу після проведеної товстокишкової езофагопластики. Описано особливості діагностики та лікування післяопераційних рубцевих стриктур стравохідно-органних анастомозів та вихід з нестандартної інтраопераційної ситуації. Статья посвящена клиническому наблюдению нестандартной интраоперационной ситуации при лечении пациента с поздней рубцовой стриктурой эзофагоколоанастомоза после проведенной толстокишечной эзофагопластики. Описаны особенности диагностики и лечения послеоперационных рубцовых стриктур пищеводно-органных анастомозов и выход из нестандартной интраоперационной ситуации.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Кривецький В.Ф., Сулейманова В.Г., Мітюк Б. О., Наджіб Н. З.
Назва : Герметизація малого перфоративного отвору стравоходу в умовах утрудненої візуалізації
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 4. - С. 71-72 (Шифр КУ5/2018/85/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 72
MeSH-головна: ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Кривецький В.Ф., Шапринський Є.В.
Назва : Оперативне лікування хворих із синдромом езофагеальної дисфагії
Місце публікування : Науковий вісник Ужгородського університету. - Ужгород, 2014. - вып. 1. - С. 192-195 (Шифр НУ7/2014/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА
Анотація: Стаття присвячена оперативному лікуванні пацієнтів із синдромом езофагеальної дисфагії. Проведено аналіз оперативного лікування 160 хворих на стенозуючі захворювання стравоходу за період з 1993 по 2013 роки. Встановлено покази до кожного конкретного способу виконання езофагопластики. Запропонована інфузійна терапія з метою профілактики ішемічних розладів у трансплантаті, пластика шлунком в модифікації клініки та пластика ілеоцекальним сегментом.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Скальський С.С.
Назва : Динаміка змін показників рН гнійних ран на тлі цукрового діабету
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2017. - Т. 16, № 2. - С. 121-123. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2017/16/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ
Анотація: У статті проаналізовано показники рН-метрії гнійних ран на тлі цукрового діабету в 40 хворих, 18 з яких лікувались комплексно із застосуванням аеродисперсної суміші під підвищеним керованим тиском. Групі порівняння проводилось лікування традиційним відкритим методом із застосуванням мазевих пов’язок. Показники рН зіставлені в динаміці з мікробіологічними та цитологічними результатами. Отримані дані вказують на кореляційну залежність рівня рН від інших методів дослідження ранового процесу та ефективність запропонованого комплексного методу лікування гнійних ран.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Камінський О.А., Кривецький В.Ф., Романчук В.Д.
Назва : Лейоміоми шлунково-кишкового тракту: сучасний погляд на проблеми діагностики та лікування
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2017. - Т. 16, № 2. - С. 101-105. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2017/16/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ
Анотація: Проаналізовано результати хірургічного лікування 35 хворих обох статей віком 25-82 роки, які лікувались у відділенні абдомінальної хірургії ВОКЛ імені М.І. Пирогова з діагнозом лейоміоми шлунково-кишкового тракту. Усі хворі підлягали детальному клінічному, лабораторному та інструментальному обстеженню і прооперовані з приводу лейоміоми шлунково-кишкового тракту, що підтверджено інтраопераційно. Доведено, що переважна більшість хворих з даною патологією вперше зверталась за медичною допомогою вже при наявності ускладнень основного захворювання. Це засвідчує про пізню діагностику лейоміом шлунково-кишкового тракту та високий відсоток ускладнень, якими вони супроводжуються. Ці дані були достовірно підтвердженні за допомогою гістологічного дослідження. Встановлено, що для раннього виявлення і ефективного лікування лейоміом шлунково-кишкового тракту необхідне створення ефективного алгоритму діагностики цього захворювання та затвердження оптимальної тактики оперативного втручання.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Дзьоба А.І.
Назва : Причини, діагностика та лікування синдрому Меллорі-Вайсса
Місце публікування : Науковий вісник Ужгородського університету. - Ужгород, 2014. - вып. 1. - С. 186-191 (Шифр НУ7/2014/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОДНО-ЖЕЛУДОЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ
Анотація: Вивчено гістологічні зміни езофагокардіальної ділянки в умовах портальної гіпертензії в експерименті. У відповідь на підвищення портального венозного тиску в ділянці стравохідно-шлункового переходу відбувається виражене новоутворення судин. Вени переважно розташовані у власній пластинці слизової оболонки та є продовженням кардіального венозного сплетіння, не мають повноцінної судинної стінки, котра значно потоншена, атрофована та більш схильна до розриву. Ці зміни обумовлюють ерозійно-виразкове ураження слизової. Проведео ретроспекиивний аналіз результатів лікування 127 та проспективне дослідження 25 хворих на синдром Меллорі-Вайсса. Встановлена частота виявлення фонових захворювань - хронічного гепатиту, грижі стравохідного розтвору діафрагми, виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки. Висока частота виявлення хронічного гепатиту, грижі стравохідного розтвору діафрагми свідчать про причинно-наслідковий зв'язок. На ступінь крововтрати мали вплив наявність хронічного гепатиту, грижі стравохідного розтвору діафрагми, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Поєднання хронічного гепатиту з грижею стравохідгного розтвору діафрагми значно збільшує частку важчих ступенів крововтрати. Консервативно проліковано 94,1% хворих. Частота рецидивів кровотеч - 5,9%. Загальна летальніість - 3,3%.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Кривецький В.Ф., Шапринський Є.В.
Назва : Новітні тенденції лікувальної тактики та оперативного лікування стриктур стравоходу
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2017. - Т. 16, № 2. - С. 124-128. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2017/16/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ
Анотація: Проведено аналіз оперативного лікування 177 хворих на рубцеві стриктури стравоходу за період з 2003 по 2015 роки. У пацієнтів основної групи (77 хворих) застосовувався запропонований нами діагностично-лікувальний алгоритм та розроблена технологія виконання реконструктивно-відновних оперативних втручань. Запропонована рентгенендоваскулярна підготовка товстокишкового трансплантату, інфузійна терапія з метою профілактики ішемічних розладів у трансплантаті, пластика шлунком в модифікації клініки, пластика ілеоцекальним сегментом. Оцінювали результати лікування в найближчий післяопераційний період при доброякісних стриктурах стравоходу та результати лікування після операцій стосовно раку стравоходу. Ускладнення, що виникали, розділили на неспецифічні та специфічні. Найбільш часто неспецифічні ускладнення спостерігались при злоякісних стриктурах, ніж при доброякісних, хоч достовірної різниці між ними немає. Рівень післяопераційних специфічних ускладнень, а саме: неспроможність швів та стриктури стравохідно-органних анастомозів є достовірно вищим у хворих зі стриктурами злоякісного ґенезу. Застосування діагностично-лікувального алгоритму і розробленої технології лікування у хворих основної групи дозволило знизити рівень неспроможності швів анастомозів з 14,00% до 5,19% (р0,05), виникнення стриктур стравохідно-органних анастомозів з 20,00% до 10,39% (р0,01).
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Майструк С. Б., Шапринський В. О., Притуляк Л. В., Пивоварова Н. І., Паламарчук А. В.
Назва : Оцінка результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз на тлі хронічної ниркової недостатності, які проживають у Вінницькій області
Місце публікування : Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - київ, 2019. - N 3. - С. 55-60 (Шифр КУ28/2019/3)
MeSH-головна: ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
Анотація: Мета роботи — провести оцінку результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю, які отримують нирковозамісну терапію (гемодіаліз та перитонеальний діаліз) та проживають у Вінницькій області. Матеріали та методи. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру за період 2012—2017 рр. виконано оперативні втручання 36 пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі та перитонеальному діалізі. Тривалість нирковозамісної терапії (стаж діалізу) становила від 1,7 до 18 років. У 12 хворих виконано субтотальну паратиреоїдектомію, у 24 — тотальну паратиреоїдектомію з автотрансплантацією частки прищитоподібної залози у м’язи плеча. Результати та обговорення. Показання до оперативного втручання визначала мультидисциплінарна команда у складі нефролога, хірурга та анестезіолога, а саме: значне підвищення рівня паратгормону, посилення свербіння шкіри, збільшення інтенсивності болю у суглобах, виразна слабкість м’язів, прогресування гіперкальціємії. Протипоказанням до операції була наявність серцево-судинної недостатності та некоригованої артеріальної гіпертензії. Пацієнти з анемією тяжкого ступеня потребували передопераційної підготовки тривалістю у середньому 3—4 тижні, у всіх випадках застосовували препарати заліза та еритропоетин. Трьом хворих виконано повторне оперативне втручання за показаннями (підвищення рівня паратгормону). Термін між першою та повторною операціями становив у середньому від 8 міс до 4 років. У період до призначення діалізу прооперований один пацієнт. У 4 хворих під час операції на прищитоподібних залозах одночасно виконано: у 2 — гемітиреоїдектомію, ще у 2 — тиреоїдектомію. Двом пацієнтам на підставі даних гістологічного дослідження встановлено діагноз високодиференційованого раку щитоподібної залози. Показаннями до повторних оперативних втручань був рецидив захворювання після первинної субтотальної паратиреїодектомії зі збереженням 1/3 або 1/4 залози. В одному випадку причиною рецидиву була одна невиявлена прищитоподібна залоза, яка розташовувалась за грудиною. Рутинно сканування з технецієм-МІБІ на етапі планування первинної операції не застосовували. Під час підготовки до операції з приводу рецидиву захворювання сканування виконано у всіх випадках. Основним методом візуалізації прищитоподібних залоз у передопераційний період було ультразвукове дослідження шиї. У 10 випадках як додатковий метод візуалізації прищитоподібних залоз використовували спіральну комп’ютерну томографію з високою роздільною здатністю без контрастування. Після операції летальних випадків не було. Висновки. 1. Хірургічне лікування хворих на гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю вимагає тісної співпраці мультидисциплінарної команди у складі нефролога, хірурга та анестезіолога. 2. Питання щодо визначення обсягу оперативного втручання з приводу третинного та вторинного гіперпаратиреозу (паратиреоїдектомія з трансплантацією частки прищитоподібої залози у м’язи плеча у першому випадку чи субтотальна паратиреоїдектомія з формуваннями кукси 3—4 мм в об’ємі з максимальним збереженням кровопостачання тканини прищитоподібної залози у другому випадку) потребує подальшого вивчення. 3. Для оцінки результатів хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів необхідно проводити більш тривале спостереження у післяопераційний період.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Гупало Ю.М., Шапринський В.В., Швед О.Є.
Назва : Лазерні технології в лікуванні ускладнених форм варикозного розширення вен нижніх кінцівок
Місце публікування : Клінічна та профілактична медицина: науковий медичний журнал. - Київ: Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, 2018. - № 2/3. - С. 17-21. - ISSN 2616-4868 (Шифр К160441/2018/2/3). - ISSN 2616-4868
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА
ЛАЗЕРЫ
Анотація: Мета роботи – поліпшення результатів лікування пацієнтів із ускладненими формами вари козного розширення вен нижніх кінцівок за допомогою використання високоенергетичного лазера. Матеріал і методи. Проліковано 60 хворих з ускладненими формами варикозного розширення поверхневих вен нижніх кінцівок у період з 2016 по 2018 рік на базі Хірургічного центру стаціонарної медичної допомоги Державної наукової установи " Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами (ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС). У роботі описано тактику та особливості техніки застосування лазерних технологій у таких пацієнтів. Результати. Причиною венозних трофічних виразок шкіри була хронічна венозна недостатність на тлі варикозної хвороби та посттромботичного синдрому. Пацієнтам проводили ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС) судин нижніх кінцівок на усіх етапах діагностики та лікування, за результатами якого в поопераційний період констатовано тотальну облітерацію коагульованих вен у 58 (96,7%) пацієнтів. У 2 (3,3%) хворих у пригирловому відділі великої підшкірної вени (ВПВ) відзначено неспадіння ВПВ до 5 см, яке самостійно облітерувало впродовж 2 тижнів без додаткових маніпуляцій. Усі трофічні виразки загоїлись впродовж 1-2 місяців. Висновок. Ендовенозна лазерна абляція є методом вибору в складі комбінованого комплексного лікування пацієнтів із хронічним захворюванням вен стадії С6 за класифікацією СЕАР. Застосування лазерних технологій знижує операційну травму та кількість поопераційних ускладнень, а також значно скорочує терміни поопераційного перебування хворих у стаціонарі та їх реабілітації.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горовий В. І., Шапринський В. О., Барало І. В., Капшук О. М.
Назва : Удосконалення методики гемостазу при виконанні одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу
Місце публікування : Урологія. - Дніпропетровськ, 2020. - Том 24, N 3. - С. 238-239 (Шифр УУ23/2020/24/3)
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ
ПРОСТАТЭКТОМИЯ
ГРЫЖА ПАХОВАЯ
ГЕРНИОПЛАСТИКА
Анотація: Попередні результати удосконалення методики гемостазу при виконанні одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу дозволяють констатувати зменшення тривалості операції та інтраопераційної крововтратиПредварительные результаты совершенствования методики гемостаза при выполнении одномоментной залобковой простатэктомии и симультанной предбрюшинной герниопластики у больных доброкачественной гиперплазией простаты и паховой грыжи позволяют констатировать уменьшение продолжительности операции и интраоперационной кровопотери
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В. О., Воровський О. О., Садик І. М.
Назва : Хірургічне лікування та профілактика параколостомічних гриж у хворих похилого та старечого віку
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 80-85 (Шифр ШУ1/2020/1)
MeSH-головна: ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ
ПОЖИЛЫЕ
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Макаров В.М., Назарчук О.А., Сулейманова В.Г.
Назва : Вибір антисептиків для місцевої санації абсцесів печінки
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 153-157. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ АБСЦЕСС
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ
Анотація: Резюме. Санацією розчином антисептика порожнини абсцесу печінки у післяопераційному періоді досягається швидке пригнічення мікробної активності і її ліквідації у гнійному осередку, а відтак, і швидше одужання хворого. Мета. Вивчення і порівняння ефективності місцевих антисептичних засобів для комплексного лікування хворих з абсцесами печінки. Матеріали і методи. Проведене порівняльне вивчення протимікробної ефективності розчинів для місцевої санації абсцесів печінки, а саме: декаметоксин 0,02 %, повідон-йод 10 %, гідроксиметилхіноксиліндіоксид 1% (діоксидин), октенідин 0,1%. У дослідження увійшли 60 хворих з абсцесами печінки, які були розділені на 4 групи по 15 пацієнтів у кожній, відповідно до застосування антисептика. Протимікробну активність оцінювали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК), мінімальної бактерицидної концентрації (МБцК) та індексом активності антисептика (ІАА). Результати дослідження. Найбільшу чутливість до розчину декаметоксину 0,02 % визначали у бактерій родів Staphylococcus і Enterocoсcus. Значно нижчу чутливість дані мікроорганізми проявили до діоксидину. Так, навіть бактеріостатичні концентрації цього препарату щодо Staphylococcus перевищували такі в декаметоксину у 56 разів, Enterococсus –в 47,2 рази (p0,05). Бактеріостатичну дію на Escherichiacoliвизначали в присутності 8,92мкг/мл декаметоксину і 10,42 мкг/мл октенідину. Для Klebsiella spp. МІК становила 11,31 та 18,87 мкг/мл відповідно. Діоксидин згідно з одержаними результатами чутливості стафілококів та ентерококів за ефективністю поступався такій дії декаметоксину (p0,05) та октенідину (p0,001). Повідон-йод володів значно меншою ефективністю щодо Staphylococcus, ніж октенідин (p0,001) та декаметоксин (p0,05). Малоефективним виявився повідон-йод і щодо Enterococus у порівнянні з октенідином та декаметоксином (p0,001). Значно резістентнішими до дії антисептиків виявилися бактерії Pseudomonasae ruginosa. Проте було встановлено, що достатньою бактеріостатичною дією на синьогнійну паличку володіли розчини октенідину, декаметоксину, повідон-йоду. Щодо діоксидину, то бактеріостатична дія даного препарату на Pseudomonasae ruginosa була в 3,7 разів нижча, ніж у октенідину, і в 3,2 рази нижча від такого ефекту декаметоксину (p0,05). При застосуванні декаметоксину на третю добу від хворих виділяли ентерококи та грамнегативні мікроорганізми (синьогнійну паличку та протей), а через сім діб лікування в одиничних випадках визначали лише Pseudomonasae ruginosa і Proteus vulgaris. Обговорення результатів. Проведені дослідження дозволили вважати всі досліджувані засоби для місцевої санації абсцесів печінки ефективними. Високу антимікробну дію щодо Staphylococcus, Enterococus, Escherichia coli, Klebsiella spp. мають антисептичні лікарські розчини декаметоксину та октенідину. Меншу чут-ливість вказані мікроорганізми виявляють до діоксидину та повідон-йоду. Висновки. Встановлена найвища ефективність розчину декаметоксину 0,02% для місцевої санації абсцесів печінки в порівнянні з іншими місцевими антисептиками на основі октенідину, повідон-йоду та діоксидіну.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Воровський О.О., Пашинський Я.М.
Назва : Внутрішньоочеревинна гіпертензія як причина розвитку евентрації у хворих похилого та старечого віку
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2019. - Т. 18, № 2. - С. 126-131. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2019/18/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: Проаналізовані результати хірургічного лікування післяопераційної евентрації у 63 хворих похилого та старечого віку. У 56 (88,9 %) випадках спостерігали підшкірну евентрацію (неповна евентрація) та у 7 (11,1 %) – евісцерацію. Усі хворі були старшими за 60 років, де 34 (54,0 %) особи з евентрацією та всі 7 (11,1 %) з евісцерацією були старшими за 78 років. Встановлено, що основним фактором їх розвитку була внутрішньочеревна гіпертензія. У всіх хворих спостерігалась поєднана супутня патологія, де поєднання таких захворювань, як хронічні обструктивні захворювання легень (77,7 %), аденома передміхурової залози (14,3 %), що безпосередньо пов’язані зі сприянням підвищенням внутрішньочеревного тиску. Ці дефекти черевної порожнини у 59 (93,6 %) хворих розвинулися на тлі розповсюдженого перитоніту, у 2-х (3,17 %) – нагноєння післяопераційної рани, у 2-х (3,17 %) пацієнтів була часткова евентрація при відсутності вищевказаних гнійно-запальних процесів. 9 (14,3 %) пацієнтам з гнійним розповсюдженим перитонітом накладено лапаростому, 40 (63,5 %) пацієнтам проведені програмовані релапаротомії, які виконували від 3 до 6 разів. При етапному лікуванні перитоніту для тимчасового закриття черевної порожнини застосовували ксеношкіру (патент на винахід України “Спосіб лікування евентрації при гнійному перитоніті у хворих похилого віку № 105333”), для остаточного закриття черевної стінки після регресії гнійних процесів та перитоніту застосовувати алопластичні методи (деклараційний патент на корисну модель “Спосіб алопластики післяопераційних гриж у хворих № 8249”), які не зменшують об’єм черевної порожнини (inlay), що дало змогу знизити післяопераційну летальність до 11,1%. Показники ВЧТ більш достовірні при визначенні їх в ретромаскулярному преперітонеальному просторі прямих м’язів живота за допомогою спеціального шприца StrykerIntra-Compartmental Pressure Monitor System.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Макаров В.М., Камінський О.А., Сулейманова В.Г., Білощицький В.Ф.
Назва : Абсцеси печінки: діагностика та підходи до лікування
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2019. - Т. 18, № 2. - С. 6-12. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2019/18/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ АБСЦЕСС
Анотація: Вивчені результати лікування 134 хворих з абсцесами печінки (АП). Пацієнти розподілені на групу порівняння – 64 особи (47,7%), проліковані традиційними методиками, та основну групу – 70 пацієнтів (52,3%), для лікування яких перевага надавалася мініінвазивним хірургічним втручанням. Холангіогенні абсцеси траплялися у 30,6%, криптогенні – у 25,4%, гематогенні – у 21,6%, контактні – у 11,2%, посттравматичні – у 9,0% і АП в результаті нагноєння метастазів пухлин – 2,2%. Поодинокі нагноєння в печінці виявлялися частіше – 87,3% випадків, численні – 12,7%. Насамперед, вражалися 3, 6 і 7 сегменти печінки – 12,9 %, 26,1 %, 32,0 % відповідно. У групі порівняння переважали операції дренування АП, виконані шляхом лапаротомії – 56 втручань (87,5% від 64 пацієнтів) проти 22 (31,4% від 70 пацієнтів) в основній групі. Черезшкірне дренування гнійників – 8 (12,5%) і 42 (60%) відповідно. Лапароскопічні операції проведені тільки в основній групі, і містили зовнішнє санаційне дренування АП у 3 випадках, фенестрацію – у 2, пункційно-аспіраційну санацію – в 1, що склало загалом 6 втручань або 8,6%. Отже, в основній групі мініінвазивні хірургічні підходи до дренування АП застосовані у більшої частини – 48 (68,6%) пацієнтів проти 8 (12,5%) досліджених у групі порівняння. Використання мініінвазивних хірургічних дренуючих методик АП дало змогу достовірно (р0,05) знизити кількість післяопераційних ускладнень з 48,3% у контрольній до 13,5% в основній групі, скоротити тривалість перебування хворого в стаціонарі з 14,6±1,4 до 5,2±0,8 доби та знизити післяопераційну летальність з 7,8% до 2,8% відповідно.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Шапринський Є.В., Кривецький В.Ф., Хуссейн М.Б.
Назва : Аналіз частоти виникнення неспроможності швів стравохідно-органних анастомозів при езофагопластиці
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 4. - С. 189-191. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/4). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭЗОФАГОПЛАСТИКА
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
Анотація: Резюме. Стаття присвячена проведенню аналізу частоти виникнення неспроможності швів шийного езофаго-органного анастомозу при езофагопластиці. За останні роки кількість оперативних втручань на стравоході, а саме реконструктивно-відновних, зростає. Операції на стравоході характеризуються високими цифрами післяопераційних ускладнень та летальності, яка може сягати 15 % і більше. Неспроможність швів езофаго-органного анастомозу, особливо шийного, є одним із найбільш поширених специфічних ускладнень реконструктивно-відновних оперативних втручань на стравоході. Виникнення даного ускладнення вимагає тривалого лікування та іноді повторних реконструктивно-відновних операцій. Проаналізовано результати оперативного лікування 115хворих на рубцеві стриктури стравоходу за період з 2003 по 2017роки. Встановлено залежність виникнення ускладнень в залежності від виду езофагопластики. При пластиці стравоходу шлунковою трубкою неспроможність швів шийного анастомозу спосте-рігається у вірогідно більшій кількості випадів, ніж при використанні в якості трансплантата сегмента товстої кишки. При використанні механічного шва при формуванні шийного езофаго-органного анастомозу неспроможність швів виникає у достовірно меншої кількості хворих (5,26%).
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вернигородський С.В., Шапринський В.О., Школьніков В.С., Шалигін С.М.
Назва : Структурно-функціональна перебудова товстої кишки після першого етапу реконструктивно-відновних операцій
Місце публікування : Лікарська справа: науково-практичний журнал. - Киiв: ІНЦ "Лікарська справа", 2017. - № 8. - С. 104-109. - ISSN 0049-6804 (Шифр ЛУ2/2017/8). - ISSN 0049-6804
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА
Анотація: Проаналізовано морфологічні зміни слизової оболонки товстої кишки хворих після реконструктивно-відновних операцій (РВО). Встановлено прогресуючу редукцію стовпчастих епітеліоцитів слизової оболонки товстої кишки з їх заміщенням моношаром келихоподібних клітин, що секретують переважно сіаломуцини упродовж 6 міс спостереження. Відновлення слизової оболонки проксимального відділу товстої кишки із зниженням гіперпластичних та реактивно-запальних змін, стабілізацією внутрішньоклітинної секреції муцинів келихоподібних клітин в проксимальному відділі, незначним степенем атрофії та фіброзу в дистальному відділі слизової оболонки спостерігали після 3-го місяця, що свідчить про найбільш сприятливий термін для проведення РВО.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воровський О.О., Шапринський В.О., Капітанчук Ю.А.
Назва : Вікова топографо-анатомічна недостатність черевної стінки у хворих з вентральними грижами
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2017. - Т. 16, № 2. - С. 83-86. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2017/16/2). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ
БРЮШНАЯ СТЕНКА
Анотація: У 960 осіб похилого та старечого віку досліджені причини розвитку вентральних гриж, де важливу роль відіграли вікові зміни конституційної статури. Наявність супутньої патології, що спричиняла підвищення внутрішньочеревного тиску, в 542 (60,2%) випадках поєднувалась з елементами топографо – анатомічної недостатності, без усунення яких на позитивний результат алогерніопластики неможливо було б очікувати.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В.О., Камінський О.А., Миронишен Ю.А., Комаровський М.С., Вознюк С.В.
Назва : Комплексне лікування гострої кишкової непрохідності непухлинної етіології
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2014. - N2. - С. 62-65 (Шифр ХУ5/2014/2)
MeSH-головна: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ
Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)