Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Хміль, С. В.$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 27
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-27 
1.


    Хміль, С. В.
    Оптимізація комплексної прегравідарної підготовки та протоколів контрольованої стимуляції овуляції в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Optimization of infertility pre-treatment and protocols of controlled ovulation induction in female patients with polycystic ovary syndrome in ivf programs / С. В. Хміль, М. С. Хміль // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 108-113
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ
ОВУЛЯЦИЯ
ОВОЦИТЫ
ВИТАМИН D
Анотація: Безпліддя є однією із актуальних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної медицин, незважаючи на успіхи, досягнуті у репродуктивній медицині в останні десятиліття. Це питання має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, тому що призводить до погіршення демографічної ситуації у країні. Частота безпліддя в нашій країні складає 15–20 % від загальної популяції подружніх пар. При цьому необхідно відмітити, що у 40 % подружніх пар воно триває від 5 до 25 років, а 30–35 % потребують використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Причинами росту безпліддя є погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, збільшення частоти ендометріозу, фіброміоми матки, кіст та кістом яєчників, ендокринних порушень, запальних захворювань органів малого таза, широке використання контрацептивів, відтермінування народження першої дитини, а також велику роль відіграє погіршення екологічної та економічної ситуації у країні. Необхідно відмітити, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) робить значний внесок у проблему безпліддя. Полісиндромне захворювання є однією з найпоширеніших ендокринологічних патологій у жінок репродуктивного віку. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій та більше ніж в 40 % є причиною ановуляторного безпліддя. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом використання прегравідарної терапії у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 150 жінок із діагнозом СПКЯ. Пацієнток поділили на 2 групи. Першу групу склали 72 жінки, котрі щодня протягом 2–3 місяців перед стимуляцією овуляції, та за протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС), приймали фолієву кислоту (400 мкг). Другу групу складали 78 пацієнток із безпліддям при СПКЯ, які аналогічно отримували комбіновану терапію вітамінного комплексу “FT-500 plus” та препарат вітаміну D3 “Аквадетрим”. В обох групах здійснювали стимуляцію суперовуляції за допомогою рекомбінантного гонадотропіну коріфолітропіну-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дні протоколу призначали щоденно антагоніст-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення ЕЛОНВИ продовжили стимуляцію рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (р-ФСГ) “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів, у якості тригера використовували агоніст-ГнРГ (а-ГнРГ) “Диферелін”. За допомогою ультразвукового дослідження вимірювали розміри яєчників, діагностували наявність патологічних утворень, оцінювали стан фолікулярного апарату. Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених досліджень було встановлено, що у пацієнток, яким застосовували комплексну прегравідарну підготовку перед протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) із поєднанням препаратів “FT-500 рlus” (“Інозитол”, “Фолієва кислота’, “Глутатіон”, “Лютеїн”, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та вітамін D3 “Аквадетрин” у програмах ДРТ, спостерігали істотно вищі показники якості отриманих ооцитів, нижчу частоту незрілих та дегенеративних клітин, вищий відсоток дроблення та вихід бластоцист. Застосування в якості тригера овуляції агоніста-ГнРГ знижує прояви синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Висновки. Застосування у комбінації препаратів вітамінного комплексу в пацієнток із безпліддям при СПКЯ дозволяє отримати ооцити кращої якості, знизити відсоток незрілих та дегенеративних яйцеклітин, збільшити частоту настання вагітності. Використання короткого протоколу КОС з ант-ГнРГ та тригером овуляції а-ГнРГ у даній групі пацієнток є фізіологічним та знижує ризик розвитку ускладнень.


Дод.точки доступу:
Хміль, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Ендометріоз: досягнення та питання в світових дослідженнях [Текст] = Endometriosis: achievements and issues in world research / С. В. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 4. - С. 84-93
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
Анотація: Мета: дослідити проблему ендометріозу в сучасній науковій літературі. Матеріали і методи. Проаналізовано 38 джерел наукової літератури, з яких 30 іноземних. Для цього використано бібліосемантичний метод. Результати. Попри наявні статистичні дані поширеності ендометріозу справжню частоту захворюваності визначити складно, оскільки заключний діагноз встановлюють лише при лапароскопії чи лапаротомії з гістологічним висновком. Безперечно, на сьогодні неможливо видалити анатомічний субстрат ендометріозу жодним із методів, крім хірургічного. Консервативне лікування забезпечує зниження проявів симптомів захворювання та покращення функцій репродуктивної системи на деякий період часу. Однак навіть хірургічне лікування не завжди доцільне, оскільки залишає за собою ризик рецидивів захворювання. У більшості випадків негативно впливає на стан оваріального резерву, погіршуючи якість овогенезу. На сьогодні основним завданням для науковців все ж зали­шається знайти точки прикладання між ланками патогенезу та можливою таргетною терапією, яка була б оптимальна для пацієнтки щодо відсутності побічних ефектів, рецидивів захворювання в майбутньому та щодо можливості отримати бажану вагітність. Висновки. Наведено статистичні дані, теорії патогенезу ендометріозу, запропоновано методи діагностики та проведено аналіз ефективності різних методів лікування ендометріозу. Безперечно, попри величезну кількість наявної літератури на сьогодні немає жодного протоколу, міжнародного ґайдлайну, в якому наведено єдині алго­ритми діагностики та лікування ендометріозу. Експерти наголошують лише на індивідуальному підході комплексного вирішення проблеми щодо віку жінки, локалізації та ступеня поширеності процесу, вираженості симптомів, стану фертильності та необхідності відновлення репродуктивної функції, наявності супутньої гінекологічної та соматичної патології, ефективності раніше проведеного лікування. З огляду сучасної вітчизняної та іноземної літератури ендометріоз залишається дискусійним питанням та потребує новітніх підходів до вивчення та вирішення даної проблеми.


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.; Підгайна, І. Я.; Кулик, І. І.; Коблош, Н. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Хміль, С. В.
    Комплексна терапія у жінок з ендометріозасоційованим безпліддям у програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Complex therapy in women with endometriosis-associated infertility in additional reproductive technologies programs / С. В. Хміль, І. І. Кулик, Р. П. Микула // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 103-107
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ
БЕСПЛОДИЕ
ОВУЛЯЦИЯ
ОВОЦИТЫ
Анотація: . Ендометріоз – дисгормональне, імунозалежне захворювання, що характеризується доброякісним, вогнищевим розростанням тканини з наявними епітеліальними і стромальними елементами, які властиві ендометрію в міометрії чи інших органах статевої системи і поза нею. Основними клінічними проявами даного захворювання є персистуючий біль та у 25– 50 % жінок – безпліддя. Мета дослідження – удосконалити метод лікування ендометріозасоційованого безпліддя у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із використанням препаратів, що покращують якість яйцеклітин. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 94 жінки репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діагнозом генітального ендометріозу. Середній вік обстежених жінок з ендометріозасоційованим безпліддям становив (31,9±2,7) року. Середня маса тіла складала (72,2±3,4) кг. Тривалість безпліддя серед обстежених пацієнток була від 3 до 10 років при середньому значенні (6,2±1,4) року. Первинне безпліддя виявлено у 63 пацієнток із 94 (67 %), вторинне – у 31 пацієнтки (33 %). Алгоритм ведення пацієнток із безпліддям виконували відповідно до наказів МОЗ України № 787 від 09.09.2013 р. “Про затвердження порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”. Перед програмою ДРТ було проведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО). Результати дослідження та їх обговорення. У статті показано ефективність комплексної терапії препаратами “FT 500 plus” та “Олігодетрим” у жінок із безпліддям на тлі генітального ендометріозу перед проведенням контрольованої оваріальної стимуляції. Пацієнток додатково поділили на групи залежно від проведених оперативних втручань. Стимуляцію здійснювали за допомогою стандартного “довгого” протоколу з а-ГнРГ і використанням тригера хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ). Оцінку ефективності якості лікування проводили за такими показниками: сумарна доза рекомбінантного фолікулостимулюючого гормону (р-ФСГ), тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооциткумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції (ТВП), ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист. Висновки. Застосування модифікованих схем контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) з ад’ювантною терапією із метою корекції оксидативних порушень дозволяє покращити загальну відповідь яєчників на стимуляцію, підвищити кількість ооцитів, ступінь їх зрілості та якості, коефіцієнт запліднення та вихід бластоцист у хворих із безпліддям на тлі генітального ендометріозу.


Дод.точки доступу:
Кулик, І. І.; Микула, Р. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Порівняльна характеристика протоколів стимуляції овуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів у програмах допоміжних репродуктивних технологій (огляд літератури) [Текст] = Comparative characteristics of protocols of ovulation stimulation with using of agonists and antagonists of gonadotropin-releasing hormone in the programs of assisted reproductive technologies (literature review) / М. С. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 90-96
MeSH-головна:
РЕПРОДУКЦИЯ
БЕСПЛОДИЕ
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ
ГОНАДОТРОПИН-РИЛИЗИНГ-ГОРМОН
Анотація: Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно протоколів стимуляції овуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг гормонів в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Оцінити їх ефективність та безпечність. Порівняти переваги та недоліки кожного із них. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 23 джерела сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції в циклах екстракорпорального запліднення. Результати. Контрольована оваріальна стимуляція є першим та одним із найважливіших етапів екстракорпорального запліднення. Тактика вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції має бути строго індивідуальною. На сьогодні існує безліч видів протоколів стимуляції суперовуляції у пацієнтів, щоякі проходять лікування безпліддя в програмах екстракорпорального запліднення. Кожен із цих протоколів має свої переваги та недоліки, проте найчастіше використовуваними в клінічній практиці є протоколи стимуляції суперовуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів (ГнРГ). Хоча питання відносно механізму дії агоністів та антагоністів ГнРГ добре відомий, але до сих пір немає чіткої відповіді про те, який аналог дає кращі результати в клінічній практиці. Висновки. Протоколи з використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону є значно безпечнішими, оскільки їх використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників за рахунок можливості маневрування при виборі тригера. Є комфортнішими для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції. Є ефективними у жінок із поганою (бідною) відповіддю на контрольовану стимуляцію яєчників та наявністю синдрому полікістозних яєчників. Натомість при використанні довгих протоколів з агоністами ГнРГ спостерігали вищу частоту настання вагітності.


Дод.точки доступу:
Хміль, М. С.; Хміль, С. В.; Чудійович, Н. Я.; Хміль-Досвальд, А. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Хміль, С. В.
    Ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому [Текст] = Retrospective analysis of the course of pregnancy and childbirth in women with late gestosis on the background of the metabolic syndrome / С. В. Хміль, У. Я. Франчук, І. В. Корда // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 94-97
MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X
БЕРЕМЕННОСТЬ
ОЖИРЕНИЕ
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС
Анотація: У статті висвітлено питання перебігу вагітності та пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому. Прееклампсія і надалі залишається актуальною та важливою проблемою сьогодення, займаючи провідне місце в структурі материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики, профілактики пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 640 історій пологів, облікових карт спостереження за вагітними за три роки (2016–2018), у яких перебіг вагітності був ускладнений прееклампсією на тлі метаболічного синдрому. Результати досліджень та їх обговорення. Перебіг вагітності у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому ускладнився в 72,38 %, а саме: плацентарною недостатністю (27,83 %), тазовим передлежанням плода (13,4 %), передчасними пологами у терміні 32–34 тижні вагітності (24,74 %), передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти (3,09 %), передчасним розривом плідних оболонок (15,46 %). Перебіг пологів ускладнився первинною слабкістю пологової діяльності (4,12 %), вторинною слабкістю пологової діяльності (3,09 %), кровотечею у ІІІ періоді пологів (2,06 %), обвиттям пуповини навколо шиї плода (10,3 %), дистресом плода (13,4 %), затримкою плаценти і плідних оболонок, без кровотечі (2,06 %), розривом промежини (1,03 %) при розродженні та акушерським розривом шийки матки (2,06 %). У 27,62 % жінок вагітність на тлі метаболічного синдрому перебігала без ускладнень. Висновки. Дані ретроспективного аналізу клінічного перебігу вагітності, пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому за останні 3 роки свідчать про зростання цих ускладнень. Тому важливо для профілактики проводити комплексну прегравідарну підготовку та визначати предиктори даного ускладнення вагітності.


Дод.точки доступу:
Франчук, У. Я.; Корда, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Кулик, І. І.
    Ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям [Текст] = Efficacy of controlled long protocol ovarial stimulation in women with endometriosis-associated infertility / І. І. Кулик, С. В. Хміль // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 100-105
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
ЭНДОМЕТРИОЗ
ОВОЦИТЫ


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Хміль, С. В.
    Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 69-74. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (этиология)
ЛЕЙОМИОМА (осложнения)
ЭНДОМЕТРИТ (осложнения)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ
Анотація: Актуальність. На сьогоднішній день проблема безпліддя є актуальною. Найефективнішою методикою лікування усіх форм безпліддя є програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а саме екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Протягом останнього часу все більша кількість вітчизняних та іноземних наукових праць спрямована на вивчення безпліддя на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту як частих причин невдач імплантації ембріона та повторних втрат вагітності. Мета дослідження – вивчити особливості гормонального профілю організму жінок із безпліддям на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту з невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 130 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. До першої групи дослідження увійшли 47 безплідних жінок із лейоміомою матки, до другої – 53 жінки з безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Третю групу контролю склали 30 пацієнток із безпліддям, зумовленим чоловічим фактором. Показники гормонального профілю, а саме рівні концентрації основних гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові вивчено в різні дні менструального циклу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм «Microsoft Office Excell» та «Statistica 7.0». Достовірність приймали при показниках р0,05. Результати. Виявлено певні зміни гормонального профілю, а саме базальної концентрації гормонів репродуктивної системи та їх рівнів у різні дні менструального циклу, серед жінок основних досліджуваних груп відносно групи контролю. Висновки. Особливості гормонального забезпечення жінок із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту пов’язані, насамперед, з наявністю тієї чи іншої супутньої гінекологічної патології, чи їх поєднаного перебігу. Це має вплив на подальші результати лікування безпліддя за допомогою ДРТ.


Дод.точки доступу:
Петришин, Н.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Вовк-Шульга, С. О.
    Асоціація I/D поліморфізму гена ACE з наявністю/відсутністю маткових кровотеч та характеристиками лейоміоматозних вузлів у пацієнток із коморбідним перебігом лейоміоми матки та генітального ендометріозу [Текст] / С. О. Вовк-Шульга, С. В. Хміль // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 46-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
ЛЕЙОМИОМА (генетика)
ЭНДОМЕТРИОЗ (генетика)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (диагностика)
Анотація: Лейоміома матки (ЛМ) – найпоширеніша доброякісна пухлина, котра призводить до зниження працездатності й втрати дітородної функції в жінок фертильного віку. Мета дослідження – дослідити наявність імовірних асоціацій поліморфного варіанта I/D гена ангіотензинперетворювального ензиму (ACE) з наявністю/відсутністю маткових кровотеч та характеристиками лейоміоматозних вузлів у пацієнток з коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ та генітального ендометріозу. Матеріал і методи. Для 33 пацієнток із коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ та генітального ендометріозу та 30 пацієнток з ізольованою інтрамуральною ЛМ (при цьому 5 пацієнток мали в анамнезі цикли контрольованої оваріальної стимуляції за допомогою допоміжних репродуктивних технологій та встановлений діагноз непліддя) застосовано молекулярно-генетичне дослідження поліморфного варіанта I/D гена ACE згідно зі стандартною операційною процедурою, розробленою в міжкафедральній навчально-дослідній лабораторії ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Результати дослідження. У пацієнток з ізольованою інтрамуральною ЛМ маткові кровотечі вірогідно превалюють в осіб з генотипом DD поліморфного варіанта гена АСЕ відносно осіб з генотипами ID та II (χ2=7,07; р=0,029). При цьому, наявність алеля D у 5,8 раза підвищує ризик розвитку маткової кровотечі. Аналіз домінантної моделі успадкування гена ACE показав, що носії алеля D (генотипу ID+DD) серед пацієнток з ізольованою інтрамуральною ЛМ мають підвищений ризик виникнення маткової кровотечі в 6,3 раза. Аналізуючи взаємозв’язок між максимальним діаметром лейоміоматозного вузла у пацієнток досліджуваних груп та I/D поліморфізмом гена АСЕ у групі з ізольованою інтрамуральною ЛМ виявлено, що максимальний діаметр вузла в носіїв генотипу DD перевищує відповідний показник у носіїв генотипу ІІ на 28,89 % (р0,001), а максимальний діаметр вузла в носіїв генотипу ID перевищує відповідний показник у носіїв генотипу ІІ на 9,43 % (р


Дод.точки доступу:
Хміль, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу [Текст] / Н. Ю. Терлецька [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 57-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ БОЛЕЗНИ (осложнения)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (этиология)
ИНОЗИТ (терапевтическое применение)
Анотація: Актуальність дослідження. Запалення яєчників може мати важливе значення у патології жіночого репродуктивного здоров'я і бути предиктором розвитку безпліддя. Мета дослідження – оцінити роль про- та протизапальних цитокінів у розвитку запалення яєчників у щурів-самиць і провести корекцію препаратами інозитолу (Ін); провести ретроспективний аналіз безпліддя і його зв’язок із вмістом гормонів. Матеріал і методи. Досліди виконано на 108 білих щурах - самицях лінії Вістар, яких розподілено на 3 серії: 1-ша – контроль, 3,5-4-місячні щури, 2-га – щури 7,5-8 місяців (Вік), 3-тя – гіподинамічний стрес (Стрес). У кожній серії було по три групи тварин: А – контроль, Б – інозитол (Ін), В – FT500plus (FT). Ін і FT уводили інтрагастрально протягом 15 днів з розрахунку 400 мг/кг інозитолу. У сировці крові тварин визначали концентрацію інтерлейкінів (ІЛ) 1β, 2, 4 і 10. Провели морфологічне дослідження яєчників. Ретроспективно проаналізовано 137 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям на тлі зниженого оваріального резерву. Результати дослідження. У 1-й серії тварин, котрим уводили препарати інозитолу, відзначено гіперемію яєчників. У 1-й cерії тварин уведення Ін спричинило зростання вмісту ІЛ-2, а препарат FT призвів до зменшення ІЛ-1. І вік, і стрес спричинили зростання ІЛ-1β, і тільки після гіподинамічного стресу відзначено збільшення ІЛ-10. При порівнянні груп 1-ї серії доведено, що використання FT з профілактичною метою мало більший ефект на організм, ніж Ін. При порівнянні результатів груп 2-ї серії виявлено, що Ін і FT позитивно впливали на щурів, викликаючи зменшення прозапальних цитокінів і запалення. При аналізі груп 3-ї серії виявлено, що при тривалому гіподинамічному стресі як Ін, так і FT позитивно впливали на зменшення запальної відповіді у щурів. Висновки. Морфологічно встановлено, що застосування препаратів інозитолу (з розрахунку 400 мг/кг) має позитивний вплив на морфофункціональний стан яєчників щурів усіх груп. Інтрагастральне введення FT500plus має більш виражений ефект на ріст та дозрівання фолікулів кіркової речовини яєчників порівняно з інозитолом.


Дод.точки доступу:
Терлецька, Н.Ю.; Денефіль, О.В.; Хміль, С.В.; Крамар, С.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Низький овуляторний резерв: причини виникнення, питання та відповіді [Текст] = Low ovulatory reserve: causes, questions and answers / С. В. Хміль [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 167-172
MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ
ФЕРТИЛЬНОСТЬ
ЖИЗНИ СТИЛЬ
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.; Денефіль, О. В.; Терлецька, Н. Ю.; Майорова, О. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


   
    Фрагментація ДНК сперматозоїдів: причини, механізм, вплив на настання та виношування вагітності [Текст] = Sperm DNA fragmentation: causes, mechanism, influence on the onset and carrying a pregnancy / С. В. Хміль [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 173-178
MeSH-головна:
ДНК ФРАГМЕНТАЦИЯ
СПЕРМАТОЗОИДЫ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.; Майорова, О. Ю.; Маланчук, Л. М.; Хміль, М. С.; Хміль-Досвальд, А. С.; Дудчук, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Хміль, С. В.
    Ефективність застосування прегравідарної підготовки у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій при використанні протоколів контрольованої оваріальної стимуляції з антагоністами та тригером агоністом [Текст] = Effectiveness of the use of preconception preparation patients with polycystic ovary syndrome in auxiliary reproductive technologies programs in the use of controlled ovarian stimulation protocols with antagonists and trigger agonist / С. В. Хміль, М. С. Хміль // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 4. - С. 73-76
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
РЕПРОДУКЦИЯ
ОВУЛЯЦИЯ
ИНОЗИТ
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ
ЯЙЦЕКЛЕТКА


Дод.точки доступу:
Хміль, М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Лейоміома матки і безпліддя (огляд літератури) [Текст] = Uterine leiomyoma and infertility (literature review) / С. В. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2017. - N 4. - С. 96-103
MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМАТОЗ
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.; Корда, І. В.; Дроздовська, Ю. Б.; Хміль, М. С.; Чудійович, Н. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Хміль, С. В.
    Антиоксидантна терапія у жінок із безпліддям на фоні генітального ендометріозу [Текст] = Antioxidant therapy in women with infertility of genital endometriosis / С. В. Хміль, І. І. Кулик, А. С. Хміль // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2017. - N 4. - С. 104-109
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС
АНТИОКСИДАНТЫ
БЕСПЛОДИЕ
ТАЗОВЫЕ БОЛИ


Дод.точки доступу:
Кулик, І. І.; Хміль, А. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


   
    Вік пацієнток як один із факторів ризику невдалих спроб у циклах екстракорпорального запліднення (аналітичний огляд літератури) [Текст] = Age of patients as one of the factors of the risk of failed attempts in the cycle of extracorporal fertilization (analytical review of literature) / С. В. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2017. - N 4. - С. 110-115
MeSH-головна:
ОВОЦИТЫ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ
МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.; Корда, І. В.; Микула, Р. П.; Хміль М. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Хміль, С. В.
    Особливості перебігу вагітності у жінок групи високого ризику розвитку пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому (огляд літератури) [Текст] = Features of pregnancy curse in women of the group with a high risk of late gestosis due to metabolic syndrome / С. В. Хміль, У. Я. Франчук // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 4. - С. 16-19
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X
ОЖИРЕНИЕ
ПРЕЭКЛАМПСИЯ
ЭНДОТЕЛИЙ


Дод.точки доступу:
Франчук, У. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Хміль, С. В.
    Антиоксидантна терапія у жінок із безпліддям на фоні ендометріозу [Текст] = Antioxidant therapy in women with endometriosis dependent infertility / С. В. Хміль, І. І. Кулик, Р. П. Микула // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 56-63
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ
БЕСПЛОДИЕ
РЕПРОДУКЦИЯ
Анотація: Мета. Підвищити результативність протоколів допоміжних репродуктивних технологій з використанням комплексної прегравідарної терапії, у жінок з безпліддям на фоні генітального ендометріозу. Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 104 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діагнозом генітального ендометріозу. Лікування безпліддя всім пацієнткам було проведено із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій – екстракорпоральне запліднення ЕКЗ/ICSI. Результати. Після включення в програму допоміжних репродуктивних технологій, усіх жінок було обстежено та розділено на 2 групи, залежно від лікувальної схеми: І група – (контрольна) включала 51 пацієнтку з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась КОС за допомогою стандартного «довгого» протоколу; ІІ група – (дослідна) 53 жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась модифікована схема КОС. Оцінку ефективності лікування із застосуванням прегравідарної терапії використовували наступні показники: сумарна доза р-ФСГ, тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцит-кумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції, ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист. Висновки. Прегравідарна терапія комбінацією препаратів інозитолу та вітаміну D, підвищує чутливість яйників до стимуляції та покращує результати допоміжних репродуктивних технологій. Проведення оперативних втручань у пацієнток із генітальним ендометріозом І та ІІ ступеня важкості рекомендовано після стимуляції суперовуляції у програмах ДРТ.


Дод.точки доступу:
Кулик, І. І.; Микула, Р. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


   
    Перспективи використання інозитолу в жінок із синдромом полікістозних яєчників (огляд літератури) [Текст] = The prospects of inositol using in women with polycystic ovary syndrome (literature review) / М. С. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 82-89
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ
ФЕРТИЛЬНОСТЬ
ИНОЗИТ
РЕПРОДУКЦИЯ
Анотація: Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно впливу інозитолу в прегравідарній підготовці у жінок з синдромом полікістозних яєчників. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 25 джерел сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо питань впливу інозитолу на репродуктивне здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників. Результати. Дефіцит інозитолу у жінок із синдромом полікістозних яєчників пов’язаний з поганою якістю ооцитів і порушенням фолікулогенезу. Високі концентрації інозитолу в фолікулярній рідині асоціювались з високою якістю ооцитів та розвитком ембріонів хорошої якості. Також знайдена значна позитивна кореляція між концентраціями інозитолу та поділом запліднених яйцеклітин. Прегравідарна підготовка перед програмами допоміжних репродуктивних технологій, яка включала препарати з вмістом інозитолу, давала можливість знижувати дози рекомбінантного ФСГ, та тривалість стимуляції суперовуляції. У пацієнток, які отримували інозитол, спостерігалося підвищення рівня естрадіолу та відновлення овуляції. Застосування інозитолу також сприяло підвищенню рівня ліпопротеїнів високої щільності, зниженню рівнів тестостерону та збільшенні рівні прогестерону. Висновки. Синдром полікістозних яйників асоціюється з ендокринним безпліддям. Інозитол є ефективним у прегравідарній підготовці жінок з синдромом полікістозних яйників, впливаючи на відновлення метаболічних порушень. Відіграє вагомий вплив на репродуктивну функцію жінки (нормалізація регуляції менструального циклу, відновлення овуляції). Позитивно впливає на результати програм допоміжних репродуктивних технологій (покращує якість яйцеклітин та ембріонів, підвищуючи частоту настання вагітності).


Дод.точки доступу:
Хміль, М. С.; Хміль-Досвальд, А. С.; Хміль, С. В.; Підгайна, І. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


   
    Ефективність гістерорезектоскопії у жінок з безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Effectiveness of hysterozectoscopy in women with infertility and uterine fibroids in programs of assisted reproductive technologies / С. В. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 51-55
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
ЛЕЙОМИОМАТОЗ
ГИСТЕРОСКОПИЯ
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ
Анотація: Мета: вивчення ефективності гістерорезектоскопії у жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Матеріали і методи. Рандомізоване клінічне дослідження проведено серед 58 жінок, які проходили лікування безпліддя шляхом використання програм допоміжних репродуктивних технологій. Вибірку було поділено на 2 групи. І групу (дослідну) склала 41 жінка з лейоміомою матки з субмукозним та субмукозно-інтрамуральним розташуванням міоматозних вузлів та невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі, цим жінкам запропоновано гістерорезектоскопію як підготовку перед програмами допоміжних репродуктивних технологій. ІІ групу (контрольну) – 17 жінок із лейоміомою матки з субмукозно-інтрамуральним розташуванням міоматозних вузлів, які відмовились від гістерорезектоскопії. У цьому дослідженні були включені пари виключно з жіночими формами безпліддя. Результати. Доведено ефективність гістерорезектоскопії на результат циклів екстракорпорального першої спроби екстракорпорального запліднення), ранні мимовільні викидні спостерігали в 2 жінок (11,8 %), у 14 жінок вагітність закінчилась терміновими пологами (82,4 %) та в однієї жінки передчасними (5,9 %). У ІІ групі (контрольній) з 17 пацієнток вагітність настала в 6 жінок (35,3 %), 3 випадки ранніх мимовільних викиднів (50 %), термінові пологи у 3 жінок (50 %). Висновки. Лейоміома матки в основному є причиною безпліддя за рахунок механічного фактора. Гістерорезектоскопія є оптимальним методом прегравідарної підготовки у жінок із лейоміомою матки, які проходять лікування безпліддя шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій. Гістерорезектоскопія є органозберігаючою операцією, що має ряд переваг: легкий післяопераційний період, відсутність спайкового процесу, що, в свою чергу, підвищує частоту настання та виношування вагітності.


Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.; Дроздовська, Ю. Б.; Хміль, М. С.; Чудійович, Н. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.
Шифр: БУ5/2024/28/1
   Журнал

Буковинський медичний вісник [Текст] : український науково-практичний журнал. - Чернівці : БДМУ, 1997 - . - ISSN 1684-7903. - Виходить кожного кварталу
2024р. Т. 28 № 1
Зміст:
Галицька, В. О. Прогностичне значення тригліцеридно-глюкозного індексу у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, бронхіальною астмою та їх поєднанням / В. О. Галицька, Г. Я. Ступницька. - С.3-6. - Бібліогр. в кінці ст.
Кулаєць, Н. М. Параметри гемодинаміки та структурні зміни міокарда у хворих на серцеву недостатність та фібриляцію передсердь: роль мозкового натрійуретичного пептиду, NT-pro BNP, галектину-3 та sST-2 / Н. М. Кулаєць. - С.7-12. - Бібліогр. в кінці ст.
Поширеність та діагностична структура захворювань пародонта при хронічній ревматичній хворобі серця. - С.13-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Інформативність холтерівського моніторування та рівня системного запалення у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, поєднаною із цукровим діабетом 2-го типу, залежно від кількості уражених коронарних артерій. - С.19-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Аврамчук, О. С. Клініко-психологічні особливості дистресу осіб, які були вимушені переїхати через війну / О. С. Аврамчук, Н. В. Гринько, Ю. В. Герман. - С.28-34. - Бібліогр. в кінці ст.
Козлова, Ю. В. Рухова активність щурів із вибухо-індукованою травмою головного мозку в Ж-подібному лабіринті / Ю. В. Козлова. - С.35-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Бакун, О. В. Визначення експресії гена мРНК ІЛ-1бета та експресії гена мРНК HMGB-1 у жінок із генітальним ендометріозом, асоційованим із безпліддям на етапі підготовки до допоміжних репродуктивних технологій / О. В. Бакун. - С.41-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Вовк-Шульга, С. О. Асоціація I/D поліморфізму гена ACE з наявністю/відсутністю маткових кровотеч та характеристиками лейоміоматозних вузлів у пацієнток із коморбідним перебігом лейоміоми матки та генітального ендометріозу / С. О. Вовк-Шульга, С. В. Хміль. - С.46-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Марчук, І. В. Взаємозв'язок метаболічних дизрегуляцій, ожиріння, патологій органів черевної порожнини, органів дихання, серцево-судинної системи та хронічних порушень нирок як потенційних чинників ризику розвитку злоякісних новоутворень у контексті паліативної медичної практики / І. В. Марчук. - С.56-60. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості перебігу та лікування гострого інфекційного риносинуситу в осіб голосомовних професій. - С.61-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Пальтов, Є. В. Показники діаметра капілярної ланки сітківки в нормі на різних термінах експериментального опіоїдного впливу та в субхронічний та хронічний періоди їх корекції / Є. В. Пальтов. - С.66-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Пастернак, Б. О. Особливості ведення хворих із післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями / Б. О. Пастернак, К. М. Лісова. - С.75-79. - Бібліогр. в кінці ст.
Токар, П. Ю. Морфометричні параметри зрілості хоріальних ворсинок плаценти при передчасних пологах / П. Ю. Токар. - С.80-87. - Бібліогр. в кінці ст.
Тащук, В. К. Діджиталізація електрокардіограми в оптимізації лікування гострого та хронічного коронарного синдромів за застосування ранолазину / В. К. Тащук, О. В. Маліневська-Білійчук. - С.88-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Ханюков, О. О. Вплив андрогенного статусу на ризик госпіталізації з приводу серцево-судинних захворювань у чоловіків з ішемічної хворобою серця / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - С.95-100. - Бібліогр. в кінці ст.
Хіміч, О. С. Мікробіологічна характеристика ефективності лікування щурів з експериментальною інфікованою раною з використанням антисептика та імуномодулятора / О. С. Хіміч. - С.101-105. - Бібліогр. в кінці ст.
Зуб, Л. О. Морфо-функціональні властивості еритроцитів як маркер прогресування уражень нирок у хворих, які перенесли коронавірусну хворобу / Л. О. Зуб, Б. В. Горбан, І. О. Буздуган. - С.106-111. - Бібліогр. в кінці ст.
Бореліозна лімфоцитома у дитини. Клінічний випадок. - С.112-116. - Бібліогр. в кінці ст.
Синдром Поланда: випадок із практики. - С.117-122. - Бібліогр. в кінці ст.
Дмитренко, Р. Р. Ембріологічні передумови вад розвитку черепа людини / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало, І. С. Макарчук. - С.123-131. - Бібліогр. в кінці ст.
Електрокардіографічна діагностика гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (огляд літератури). - С.132-137. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості лікування дизурії у чоловіків при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. - С.138-143. - Бібліогр. в кінці ст.
Ляшук, П. М. Нобель і нобеліанти - вихідці з України / П. М. Ляшук, Р. П. Ляшук. - С.144-147. - Бібліогр. в кінці ст.
Кучук, О. П. Радзіховський Борис Леонідович - науковець, педагог, лікар, особистість, фундатор офтальмології на Буковині / О. П. Кучук ; О. П. Кучур, Я. І. Пенішкевич. - С.148-150. - Бібліогр. в кінці ст.
Melnyk, N. Historical aspects of scientific relations between morphologists of Ukraine and the Czech Republic in different times / N. Melnyk. - С.151-152

Знайти схожі
Перейти до описів статей

 1-20    21-27 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)