Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Нововведення у сфері охорони здоров'я (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Фелештинський, Я. П.$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 32
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-32 
1.


   
    Експериментально-клінічне обгрунтування інтраабдомінальної алогерніопластики післяопераційних вентральних гриж гігантських розмірів [Текст] / Я. П. Фелештинський [и др.] // Архів клінічної медицини. - 2014. - N 2(ч.2). - С. 133-135. - Библиогр.: с.135.
MeSH-головна:
(диагноз, хирургия)
(использование)




Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я.П.; Ватаманюк, В.Ф.; Йосипенко, М.О.; Сміщук, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Експериментально-морфологічне обгрунтування використання антисептичного гелевого розчину при загальному перитоніті [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 3. - С. 19-25
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (терапия)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ (терапевтическое применение)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи - оцінити ефективність антисептичного гелевого розчину для санації черевної порожнини при загальному перитоніті в експериментально-морфологічному дослідженні. Матеріали і методи. Проведено експериментально-морфологічне дослідження на 80 лабораторних щурах. Залежно від антисептичного розчину, використаного для санації черевної порожнини, тварин розподілили на чотири групи: І група (n = 20) - 0,02 % розчин хлоргексидину біглюконату в об’ємі 5 мл, ІІ група (n = 20) - 0,02 % розчин декаметоксину в об’ємі 5 мл, ІІІ група (n = 20) - гелевий розчин (декаметоксину на основі гіалуронової кислоти) в об’ємі 5 мл, контрольна група (n = 20) - фізіологічний розчин в об’ємі 5 мл. Після лапаротомії перед санацією черевної порожнини в усіх групах виконували бактеріологічне дослідження та ентеротомію тонкої кишки (0,2 - 0,3 см) з подальшим ушиванням цього дефекту вікриловими швами (ниткою). Результати та обговорення. Результати морфологічного дослідження парієтальної та вісцеральної очеревини після санації черевної порожнини антисептиками свідчать про вищу ефективність антисептичного гелевого розчину порівняно з 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату, про що свідчить зменшення інтерстеційного набряку парієтальної та вісцеральної очеревини, запальної клітинної інфільтрації, відсутність спайкового процесу, адекватні регенераційні процеси в ділянці ураження, відсутність зрощень між петлями кишківника, регенерація мезотелію. Висновки. Антисептичний гелевий розчин можна використовувати для інтраопераційної та післяопераційної санації черевної порожнини в комплексному лікуванні хворих із загальним перитонітом.


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.; Демкович, О. П.; Дядик, О. О.; Сміщук, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Фелештинський, Я. П.
    Оптимізація фіксації сітчастого імплантату при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці у хворих на пахвинну грижу [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич // Шпит. хірургія. - 2019. - N 1. - С. 5-9
MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ (осложнения, хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (вредные воздействия)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ (этиология)
Анотація: Оптимізація фіксації сітчастого імплантату з використанням клею по його латеральному та нижньому краях при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці (ТАРР) у хворих на пахвинну грижу порівняно з класичною ТАРР зменшує частоту післяопераційного болю з 6,7 % до 1,1 %, хронічного післяопераційного болю з 6,1 % до 2,7 %, рецидиву пахвинної грижі з 8,6 % до 1,2 %.
Оптимизация фиксации сетчатого имплантата с использованием клея по его латеральному и нижнему краям при трансабдоминальной преперитонеальной алопластике (ТАРР) у больных с паховой грыжей по сравнению с классической ТАРР уменьшает частоту послеоперационной боли с 6,7% до 1,1%, хронической послеоперационной боли с 6,1% до 2,7%, рецидива паховой грыжи с 8,6% до 1,2%.


Дод.точки доступу:
Коханевич, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Оптимальний вибір варіанту розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів та профілактика ускладнень / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 40-45
MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль)


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.; Сміщук, В. В.; Марштупа, О. С.; Ватаманюк, В. Ф.; Свиридовський, С. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Фелештинський, Я. П.
    Оцінка варіантів фіксації сітчастого імплантата при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці у хворих на пахвинну грижу [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич // Медичні перспективи. - 2019. - Т. XXIV, № 1. - С. 46-49. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ (осложнения, хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование, статистика, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА (использование)
Анотація: Частота хронической послеоперационной боли после операции ТАРР держится на уровне 4,6-18,7%, а частота рецидивов паховых грыж – от 5,3% до 10%. Цель – оценка эффективности различных вариантов фиксации сетчатого имплантата при ТАРР у больных паховой грыжей. Проведен анализ различных вариантов фиксации сетчатого имплантата при ТАРР у 240 больных паховой грыжей. Непосредственные результаты: выраженная послеоперационная боль наблюдалась у 6 (7,5%) больных I группы, у 1 (1,25%) больного II группы, у III группы выраженная послеоперационная боль не отмечалась. Отдаленные результаты: хроническая послеоперационная паховая боль была у 5 (7,57%) больных I группы, у 2 (3,12%) II группы, в III группе хроническая послеоперационная паховая боль не наблюдалась. Рецидив паховой грыжи был у 5 (7,57%) больных I группы, у 1 (1,56%) больного II группы и у 1 (1,53%) больного III группы. Результаты выполнения ТАРР при паховых грыжах с различными вариантами фиксации сетки показали, что клеевая фиксация среди них имеет существенные преимущества.


Дод.точки доступу:
Коханевич, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Фелештинський, Я. П.
    Діагностично-лікувальна тактика гострого панкреатиту у вагітних [Текст] / Я. П. Фелештинський, Т. П. Павлів // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 169-173. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ (диагностика, терапия)
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: Резюме.Частота гострого панкреатиту під час вагітності варіює і складає від 1:1000 до 1:10 000 пологів [2,4]. Розвиток ускладнень пов’язаний з труднощами діагностики та пізнім встановленням діагнозу. Матеріали та методи. Виконано аналіз результатів діагностики та комплексного лікування 123 вагітних. Основна група (І) 61 вагітна з гострим панкреатитом за період з 2012-2018 рр., з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму та 62 вагітних групи порівняння (ІІ), за період з 2006-2012рр., з використанням традиційних методів лікування та діагностики. Результати. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в основній групі дозволило у 100% виявити гострий панкреатит на ранній стадії захворювання, що сприяло отриманню позитивного ефекту від консервативної терапії у 27(44,3%) вагітних, у 31(50,8%) з використанням малоінвазивних хірургічних втручань та дозволило уникнути післяопераційної летальності, на відміну від гру-пи порівняння, де ефект від консервативного лікування досягнуто лише у 21(33,9%) випадку, а летальність складала 2(3,2%). У групі порівняння у 26 (41,9%) пацієнток цей діагноз було встановлено лише на 8±2,1 добу від початку захворювання. Висновок. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в порівнянні з традиційними методами дозволяє діагностувати гострий панкреатит у вагітних на ранній стадії, зменшити число ускладнень та знизити летальність.


Дод.точки доступу:
Павлів, Т. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Фелештинський, Я. П.
    Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 174-176. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование)
Анотація: Резюме. Частота рецидивів після пластики пах-винної грижі за Ліхтенштейном залишається досить висо-кою, 5-15%. Для лікування рецидивних пахвинних гриж часто використовують операцію Ліхтенштейна, після якої кількість ререцидивів становить до 20%. Виконання лапаросокпічної трансабдомінальної преперитонеальної алопластики було б більш доцільним, оскільки фіксація сітчастого імплантату буде виконуватись з боку черевної порожнини до рубцево не змінених м’язів пахвинної ділянки. Мета роботи. Покращення результатів лікування рецидивних пахвинних гриж із використанням ТАРР. Матеріали і методи: 85 хворих з рецидивними пахвинними грижами, після операції Ліхтенштейна. Перша група (основна), 43 пацієнти, які були прооперовані за удосконаленою нами методикою ТАРР, друга група (порівняння), 42 пацієнти, раніше оперовані способом Ліхтенштейна. Удосконалена ТАРР виконувалась під загальним наркозом, при якій використовувалась більш ширша мобілізація по верхньому краю парієтальної очеревини на 3-4 см, розміщували ширшу сітку на 3-4 см (15Х15 см). У групі порівняння пацієнти прооперовані за методикою Ліхтенштейна. Результати дослідження та їх обговорення.При виконанні ТАРР у 5 (11,6%) сероми, нагноєння сером 0%. У 2 (4,5%) пацієнтів відмічали хронічний біль уподовж 6 місяців, у 1 хворого (2,3%), через 6 місяців був повторний рецидив.У другій групі у 8 хворих (19,04%) відмічались підшкірні гематоми, сероми у 7 (16,6%), у 2 (4,7%) нагноєння післяопераційної рани. Хронічний біль 9 (21,4%) пацієнтів, у 3 (7,1%) був рецидив. Висновок. Використання ТАРР сприяєпокращенню результатів лікування рецидивних пахвинних гриж, відзначається відсутність нагноєння рани, менша кількості пацієнтів із хронічним болем, кількість ре-рецидивів при ТАРР 2,3%, при пластиці Ліхтенштейна 7,1%.


Дод.точки доступу:
Штаєр, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Фелештинський, Я. П.
    Диференційований алгоритм лікування хвороби Крона та її ускладнень [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. О. Миляновська, В. Ю. Пироговський // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 4. - С. 105-111. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
КРОНА БОЛЕЗНЬ (лекарственная терапия)
Анотація: Мета роботи – підвищити ефективність лікування хвороби Крона та її ускладнень. Матеріали та методи. Проведено аналіз лікування 168 пацієнтів із хворобою Крона та її ускладненнями. Залежно від алгоритму лікування пацієнти були розподілені на дві групи: основну та групу порівняння. Основну групу сформували з 85 (50,5%) пацієнтів, яким лікування проводили за розробленим алгоритмом, групу порівняння – 83 (49,4%) пацієнтів, яким лікування проводили за традиційними методами. Результати. Використання розробленого диференційованого алгоритму лікування хвороби Крона та її ускладнень, який включає у пацієнтів із запальною формою захворювання проведення базисного курсу лікування та повторного призначення месалазинів кожні 6 місяців, збільшує тривалість ремісії. Відповідно, вірогідність безрецидивного перебігу для групи І становить HR (I/Ia)= 0,25 (0,08-0,79), що визначає зниження ризику рецидивів в І групі на 75%, (р=0,024). Серед пацієнтів з ускладненою формою, зокрема стриктурою кишківника, застосування балонної дилятації ділянки стриктури з місцевим введенням преднізолону знижує частоту рецидиву стриктури. Відповідно, вірогідність безрецидивного перебігу для групи ІІ становить HR=0,22 (0,08-0,63), що відповідає зниженню ризику рецидивів в ІІ групі на 78%. У пацієнтів із хірургічними ускладненнями хвороби Крона застосування інтраопераційного введення преднізолону у брижу кишки з використанням базисного та профілактичного курсу лікування месалазинами кожні 6 місяців знижує частоту рецидивів та збільшує тривалість клінічної ремісії. Відповідно, вірогідність безрецидивного перебігу для групи ІІІ становить HR (III/IIIa)= 0,23 (0,07-0,78), P=0,036, що визначає зниження ризику рецидивів у ІІІ групі на 77%. Такий ефект лікування хвороби Крона та її ускладнень досягається за рахунок використання диференційованого алгоритму лікування. Висновки. Алгоритм лікування пацієнтів із запальною формою хвороби Крона, який включає базисну терапію з використанням месалазинів та обов’язкове призначення профілактичного курсу лікування кожні 6 місяців, є більш ефективним порівняно з традиційним методом, збільшує тривалість ремісії та зменшує частоту рецидивів до 12% проти 39,1% (p=0,024) упродовж 12 місяців.


Дод.точки доступу:
Миляновська, А.О.; Пироговський, В.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Багатоцентрове дослідження ефективності післяопераційного знеболення в Україні з використанням парацетамолу в хірургічних стаціонарах - "РОЗУМ" [Текст] / Д. В. Дмитрієв [та ін.] // Медицина болю = Pain Medicine : Міждисциплінарний науково-практичний журнал. - 2021. - Том 6, № 3. - С. 4-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-3812. - ISSN 2519-2752
MeSH-головна:
ПАРАЦЕТАМОЛ (прием и дозировка)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ (лекарственная терапия)
Анотація: Стаття присвячена ефективності проведення післяопераційного знеболювання в хірургічних стаціонарах України. Описано багатоцентрове дослідження ефективності післяопераційного знеболення в Україні з використанням парацетамолу в хірургічних стаціонарах – “РОЗУМ”. Визначено ефективність мультимодальної аналгезії та інших методів знеболювання в післяопераційному періоді. Виявлено предиктори виникнення неадекватного знеболювання хірургічних хворих, оцінено ризики розвитку больового синдрому у хірургічному стаціонарі. Проведено оцінку використання парацетамолу в схемах мультимодальної аналгезії в післяопераційному періоді.


Дод.точки доступу:
Дмитрієв, Д.В.; Фелештинський, Я.П.; Василюк, С.М.; Шапринський, B.О.; Деркач, Ю.П.; Лапшин, Д.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Лікування інфікованих ран черевної стінки після алопластики гриж живота [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Періопераційна медицина = Perioperative medicine : мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 5, № 1. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2616-339X
MeSH-головна:
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (микробиология)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ (терапия)
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ (хирургия)
Анотація: Актуальність. Інфікована рана черевної стінки після алопластики гриж живота характеризується тим, що дном такої рани є ділянки сітчастого імплантату, які часто не проростають сполучною тканиною, що подовжує терміни лікування, вимагає експлантації сітки та призводить до рецидиву грижі. Мета. Підвищити ефективність лікування інфікованих ран черевної стінки після алогерніопластики. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 72 пацієнтів з інфікованими ранами черевної стінки після алогерніопластики. Вік пацієнтів - від 43 до 71 років, середній вік - 57 ± 5,1 років. У пацієнтів І (основної) групи (n = 37) лікування виконувалось за розпрацьованим алгоритмом, з використанням УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину декаметаксину, у пацієнтів ІІ групи (порівняння) (n = 35) - з використанням УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину хлоргексидину біглюконату. Результати. Використання розпрацьованого алгоритму лікування інфікованих ран черевної стінки у пацієнтів І групи, який включає УЗ-кавітацію, VAC-терапію та розчин декаметоксину, сприяє достовірному зниженню кількості мікроорганізмів у рані до lg (2,33 ± 0,51) КУО/мл та lg (1,35 ± 0,49) КУО/мл проти lg (4,01 ± 0,5) КУО/мл та lg (2,93 ± 0,56) КУО/мл у пацієнтів ІІ групи, яким проводилось лікування традиційним методом (p 0,01). Результати морфологічного дослідження країв рани підтверджували ефективніше розростання сполучної тканини у пацієнтів І групи, що сприяло покриттю ділянок сітки грануляціями та загоєнню рани, тоді як у ІІ групі, зокрема у 5 (14,3 %) пацієнтів дно рани з ділянками сіток не проростало сполучною тканиною, виконано експлантацію сітки (р


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я.П.; Деркач, К.Д.; Сміщук, В.В.; Дядик, О.О.; Бекетова, Ю.І.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

11.


   
    Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 11-14
MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ (хирургия)
РЕЦИДИВ
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование)


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.; Штаєр, А. А.; Ватаманюк, В. Ф.; Коханевич, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


   
    Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 5-10
MeSH-головна:
КРОНА БОЛЕЗНЬ (диагностика)
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: підвищити ефективність діагностики хвороби Крона. Проведено аналіз діагностики 288 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Залежно від діагностичної тактики пацієнти були розділені на 2 групи. Отримані результати обстеження пацієнтів показали, що хвороба Крона була ввиявлена у 20 (13,9%) пацієнтів першої групи та у 48 (33,1 %) пацієнтів другої групи. Крім цього, у 68 пацієнтів першої групи було проведено обстеження за розробленим алгоритмом. Результати показали, що у 25 (36,7) пацієнтів з 68 було виявлено хворобу Крона тонкої кишки.
Цель работы: повысить эффективность диагностики болезни Крона. Проведен анализ диагностики 288 пациентов с синдромом раздраженной кишки. В зависимости от диагностической тактики пациенты были разделены на 2 группы. Полученные результаты обследования пациентов первой и второй группы показали, что болезнь Крона была обнаружена у 20 (13,9 %) пациентов первой группы и у 48 (33,1 %) пациентов второй группы. Кроме этого, у 68 пациентов первой группы было проведено обследование по разработанному алгоритму. Результаты показали, что у 25 (36,7 %) пациентов из 68 была обнаружена болезнь Крона тонкой кишки.


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.; Дядик, О. О.; Миляновська, А. О.; Пироговський, В. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Фелештинський, Я. П.
    Оптимізація вибору лапароскопічної та відкритої апопластики при післяопераційних вентральних грижах [Текст] / Я. П. Фелештинський, О. М. Лерчук, В. В. Сміщук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 2. - С. 80-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (хирургия)
Анотація: Мета роботи – підвищити ефективність хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж (ПВГ) шляхом оптимізації вибору лапароскопічної та відкритої алогерніопластики. Матеріали та методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 508 пацієнтів із ПВГ за період із 2009 по 2020 рр. Відповідно до класифікації Європейської асоціації хірургів-герніологів ПВГ розподіляли у такий спосіб: MW1-2R0 діагностовано y 217 (42,7%), MW3R0 – y 291 (57,3%) пацієнтів. Діастаз прямих м’язів живота до 5 см був у 217 (42,7%) пацієнтів, діастаз 5-10 см – у 127 (25%), діастаз більше 10 см – у 164 (32,3%) пацієнтів. Залежно від розміру грижі та ширини діастазу прямих м’язів живота пацієнтів розподілено на 3 групи. У І групі у 109 (21,5%) пацієнтів при ПВГ малого та середнього розмірів із діастазом до 5 см виконували лапароскопічну алогерніопластику, зокрема у 63 пацієнтів розроблену лапароскопічну преперитонеальну та у 46 – лапароскопічну ретромускулярну алопластику. Група порівняння Іа складалася зі 108 (15,1%) пацієнтів, яким виконували відкриту ретромускулярну алогерніопластику. У ІІ групі з 64 (12,6%) пацієнтів при ПВГ великих розмірів та діастазом прямих м’язів живота від 5-10 см виконували відкриту алогерніопластику методикою «sublay». Групу порівняння ІІа сформували з 63 (12,4%) пацієнтів, яким виконували відкриту методику «onlay». У ІІІ групі з 82 (16,1%) пацієнтів при ПВГ гігантських розмірів та діастазі прямих м’язів живота більше 10 см виконували передню методику роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки, поєднану з алопластикою з інтраабдомінальним розміщенням сітчастого імплантата з антиадгезивним покриттям за розробленим способом. До групи порівняння ІІІа входили 82 (16,1%) пацієнти, яким виконували передню методику роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки в поєднанні з алопластикою методикою «onlay». Результати. При ПВГ малих та середніх розмірів та діастазом прямих м’язів живота до 5 см оптимальною є лапароскопічна алогерніопластика з преперитонеальним та ретромускулярним розміщенням сітчастого імплантата та ліквідацією діастазу, яка порівняно з відкритою ретромускулярною алогерніопластикою сприяє значному зниженню частоти сероми з 35,2% до 3,7%, нагноєння післяопераційної рани – з 6,5% до 0%, запального інфільтрату – з 4,6% до 0%, хронічного післяопераційного болю – з 6,4% до 2,6%, рецидиву грижі – з 6,4% до 0%. Оптимальним способом алогерніопластики при ПВГ великих розмірів та діастазі прямих м’язів живота від 5 до 10 см є відкрита методика «sublay», що забезпечує порівняно з відкритою методикою «onlay» зниження частоти сероми з 23,8% до 6,3%, нагноєння післяопераційної рани – з 4,8% до 1,6%, хронічного післяопераційного болю – з 4,8% до 1,6%, рецидиву грижі – з 7,9% до 3,1%. При ПВГ гігантських розмірів, контрактурі прямих м’язів живота та діастазі більше 10 см оптимальною є передня методика роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки, поєднана з інтраабдомінальною алопластикою, що порівняно з використанням передньої методики роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки, поєднаної з методикою «onlay», дає змогу досягти суттєвого покращення результатів лікування, а саме: зменшення частоти сероми з 25,6% до 7,3%, інфікування післяопераційної рани – з 4,9% до 2,4%, інфільтрату післяопераційної рани – з 13,4% до 2,4%, хронічного післяопераційного болю – з 8,1% до 1,6%, рецидиву ПВГ – з 6,5% до 1,6%. Висновок.Оптимізації вибору лапароскопічної та відкритої алогерніопластики дає змогу суттєво підвищити ефективність хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж та зменшити кількість післяопераційних ускладнень.


Дод.точки доступу:
Лерчук, О.М.; Сміщук, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Фелештинський, Я. П.
    Гострий панкреатит у вагітних, особливості діагностики та лікування [Текст] / Я. П. Фелештинський, Т. П. Нагловська // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 74-77. - Библиогр.: с. 76
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагноз, лекарственная терапия)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (диагноз, лекарственная терапия, осложнения)


Дод.точки доступу:
Нагловська, Т. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


   
    Ведення вагітності та розродження жінок на тлі гострого панкреатиту [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 76-80. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, лекарственная терапия)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (диагностика, лекарственная терапия)


Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.; Фелештинський, Я. П.; Павлів, Т. П.; Гончаренко, Д. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


   
    Хірургічне лікування хронічного парапроктиту з використанням алогенної колагенової плівки [Текст] / Я. П. Фелештинський [и др.] // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 72-74. - Библиогр.: с. 73
MeSH-головна:
ПРОКТИТ (диагноз, осложнения, уход, хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ СВИЩ (диагноз, осложнения, хирургия)
РЕЦИДИВ (профилактика и контроль)


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.; Борн, Є. С.; Ватаманюк, В. Ф.; Преподобний, В. в.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Випадок успішного лікування хворої з ускладненою формою неспецифічного виразкового коліту [Текст] / І. В. Кандаурова [та ін.] // Хірургія України. - 2015. - N 3. - С. 93-96. - Библиогр.: с.96


Дод.точки доступу:
Кандаурова, І.В.; Фелештинський, Я.П.; Пилипенко, Т.Ю.; Нагловська, Т.П.; Гурик, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


   
    Особливості спектру мікрофлори при гнійній інфекції м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих та принципи лікування [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Здоров'я суспільства = Здоровье общества = The health of society : науково-практичний журнал Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація "Здоров'я суспільства". - 2017. - т. 6, № 1/2. - С. 53-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2306-2436
MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ (осложнения, патофизиология, терапия)
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения, терапия)
Анотація: Проведено аналіз спектру мікрофлори при гнійній інфекції м'яких тканин у 85 ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Спектр мікрофлори таких пацієнтів, у порівнянні з пацієнтами без ВІЛ-інфекції, характеризується суттєвою перевагою грибкової флори (12%, проти 1,1%), патогенних стафілококів (16,3%, проти 5,2%). Чутливість до антимікотиків при гнійній інфекції м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих пацієнтів є значно нижчою, у порівнянні з пацієнтами без ВІЛ-інфекції. Вріховуючи більш стійку резистентність до антимікотиків та деяких антибактеріальних препаратів, у комплексному хірургічному лікуванні гнійних ран м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих пацієнтів необхідно використовувати ультразвукову кавітацію та V.A.C. терапію.


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я.П.; Шиленко, Ю.О.; Триліс, О.Л.; Сміщук, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


   
    Причини та профілактика рецидивів пахвинних гриж при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2015. - N 2. - С. 36-38. - Библиогр.: с.38
MeSH-головна:
(хирургия)

(профилактика и контроль)


Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я.П.; Ватаманюк, В.Ф.; Свиридовський, С.А.; Коханевич, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


    Фелештинський, Я. П.
    Особливості ранньої діагностики та лікувальної тактики гострого панкреатиту у вагітних [Текст] / Я. П. Фелештинський, О. В. Голяновський, Т. П. Павлів // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 13-17. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (диагностика, лекарственная терапия, смертность, терапия)
Анотація: Мета роботи - покращення результатів лікування гострого панкреатиту (ГП) у вагітних шляхом удосконалення ранньої діагностики та лікувальної тактики. Проведено аналіз результатів діагностики та комплексного лікування 123 вагітних з ГП. В основній групі (61 вагітна) використовували розроблений алгоритм діагностики та лікування ГП за період з 2012 по 2018 рр., у порівняльній групі (62 вагітні) - стандартні методи діагностики та лікування ГП за період з 2006 по 2012 рр. В основній групі у 100 % пацієнток виявлено ГП на ранній стадії. Це забезпечило отримання ефекту від консервативної терапії у 27 (44,3 %) вагітних, з використанням мініінвазивних хірургічних втручань - у 31 (50,8 %) та уникнути післяопераційної летальності. У порівняльній групі у 26 (41,9 %) пацієнток діагноз ГП встановлено лише на (8 +- 2,1) доби від початку захворювання. У порівняльній групі ефект від консервативного лікування спостерігали лише у 21 (33,9 %) пацієнтки. Померли 2 (3,2 %) вагітні. Висновки: застосування діагностично-лікувального алгоритму в порівнянні із стандартними методами надає змогу діагностувати ГП у вагітних на ранній стадії, знизити частоту ускладнень та летальність.


Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.; Павлів, Т. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 1-20    21-32 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)