Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Несукай, О. Г.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 54
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-54

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Несукай О. Г., Чернюк С. В., Тітова Н. С., Гіреш Й. Й., Кириченко Р. М., Дмитриченко О. В., Тітов Є. Ю.
Назва : Порівняльний аналіз структурно-функціонального стану серця у хворих із хронічним міокардитом та дилатаційною кардіоміопатією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 72-78 (Шифр УУ11/2019/1)
MeSH-головна: КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ
ИНФАРКТ МИОКАРДА
СЕРДЦЕ
Анотація: Мета роботи - встановити відмінності показників структурно-функціонального стану серця в пацієнтів із хронічним міокардитом (ХМ) і дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) та дослідити зв’язок цих захворювань з наявністю порушень серцевого ритму. Матеріали і методи. Обстежено 95 хворих, яких розділили на дві групи: 1-ша – 55 пацієнтів з ХМ, 2-га – 40 пацієнтів з ДКМП. Усі обстежені мали серцеву недостатність ІІ або вище функціонального класу за класифікацією NYHA та знижену фракцію викиду лівого шлуночка (ЛШ). Усім хворим проводили ехокардіографію, спекл-трекінг ехокардіографію, холтерівське моніторування електрокардіограми та магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця. Результати та обговорення. Порівняльний аналіз даних ехокардіографії показав, що хворі на ХМ порівняно з пацієнтами з ДКМП характеризувалися меншими величинами індексів кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного об’єму ЛШ (відповідно на 21,7 та 28,6 %; p0,01) і більшою фракцією викиду ЛШ (на 16,8 %; p0,05), а при вивченні результатів спекл-трекінг ехокардіографії встановлено, що у хворих на ХМ абсолютні величини поздовжньої, циркулярної і радіальної систолічної деформації ЛШ були відповідно на 25,0; 23,7 та 28,5 % більшими порівняно з аналогічними показниками в пацієнтів з ДКМП (p0,05–0,01). Отримані дані підтверджено результатами тесту із 6-хвилинною ходьбою: у хворих з ДКМП визначалася нижча толерантність до фізичного навантаження. При проведенні МРТ серця у хворих на ХМ поряд із запальними змінами міокарда (набряк і гіперемія) виявлено і фібротичні зміни, в той час як ДКМП характеризувалася наявністю дифузних фібротичних змін серця. Доведено вплив наявності відстроченого контрастування при проведенні МРТ серця на присутність епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії як при ХМ, так і при ДКМП (точний критерій Фішера p
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Несукай О. Г., Гіреш Й. Й.
Назва : Динаміка показників деформації лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу при довготривалому лікуванні
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 89-95 (Шифр УУ11/2017/6)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ
ПРЕДСЕРДИЯ ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Несукай О. Г., Чернюк С. В., Кириченко Р. М., Тітов Є. Ю., Гіреш Й. Й.
Назва : Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 7-18 (Шифр УУ11/2019/4)
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ
ИММУНОСУПРЕССИЯ
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ
Анотація: Мета роботи – оцінити ефективність і безпечність застосування імуносупресивної терапії глюкокортикоїдами у хворих на міокардит. Матеріали і методи. Обстежено 145 хворих на міокардит, які залежно від наявності збереженої ( 40 %) або зниженої (≤ 40 %) фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) були розділені на групи: 1-шу групу становили 90 хворих на міокардит зі зниженою ФВ ЛШ, які характеризувалися тяжким перебігом захворювання; 2-гу групу становили 55 хворих на міокардит зі збереженою ФВ ЛШ. Залежно від прийому імуносупресивної терапії хворі 1-ї та 2-ї груп були розділені на підгрупи 1А (n=50) та 2А (n=30), у яких глюкокортикоїди (ГК) не застосовували, та 1Б (n=40) і 2Б (n=25), котрі пройшли 6-місячний курс лікування ГК. Хворі підгруп 1Б та 2Б протягом 3 міс отримували метилпреднізолон у дозі 0,25 мг/кг на добу або преднізолон у зіставній дозі, далі поступово знижували дозу на 1 мг у тиждень до повної відміни препарату через 6 міс від початку лікування. Аналіз результатів обстежень проводили в 1-й місяць від виникнення міокардиту до призначення ГК, через 6 та через 24 міс спостереження. Усім хворим проводили комплексне клінічне обстеження, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця та дослідження імунного статусу. Через 24 міс спостереження оцінювали частоту серцево-судинних подій та побічних явищ терапії ГК. Результати та обговорення. У хворих підгрупи 1Б через 6 міс поліпшувалася скоротлива здатність ЛШ (збільшувалися ФВ на 19,1 % та поздовжня глобальна систолічна деформація – на 27,2 %) і зменшувався його кінцеводіастолічний об’єм (на 20,1 %) на тлі зменшення кількості сегментів ЛШ, в яких визначалися запальні зміни, та зменшувався вміст прозапальних цитокінів і кардіоспецифічних автоантитіл порівняно з хворими підгрупи 1А. У хворих підгрупи 2Б застосування ГК не асоціювалося з поліпшенням показників скоротливої здатності й об’ємів ЛШ, зменшенням частоти порушень ритму і провідності та кількості сегментів ЛШ, уражених запальними і фібротичними змінами через 6 міс спостереження порівняно з хворими підгрупи 2А, однак супроводжувалося виникненням типових для ГК побічних явищ (ожиріння – в 12,0 %, артеріальної гіпертензії – у 8,0 %, цукрового діабету – у 8,0 %, ерозивного ураження шлунка та шлунково-кишкових кровотеч – у 16,0 %, функціонального гіперкортицизму – у 36,0 % випадків) протягом 24 міс від початку їх застосування. За даними багатофакторного регресійного аналізу, предикторами ефективності імуносупресивної терапії щодо наявності ФВ ЛШ 40 % через 6 міс лікування у хворих з тяжким перебігом гострого міокардиту можуть бути: величини поздовжньої і циркулярної глобальної систолічної деформації ЛШ ≥ 8,0 % і ≥ 7,5 % відповідно, відсутність відстроченого контрастування при проведенні МРТ серця, рівень експресії toll-like рецепторів 2-го типу ≥ 8 середньої інтенсивності флуоресценції та toll-like рецепторів 4-го типу ≥ 15 середньої інтенсивності флуоресценції. Висновки. Використання імуносупресивної терапії ГК може бути доцільним у хворих з тяжким перебігом гострого міокардиту зі зниженою ФВ ЛШ для зменшення об’єму порожнини ЛШ і поліпшення його скоротливої функції вже через 6 міс спостереження. У хворих зі збереженою ФВ ЛШ призначення ГК у рутинній клінічній практиці не доцільне, оскільки їх застосування не асоціюється з поліпшенням структурно-функціонального стану серця та зменшенням частоти порушень ритму і провідності, і при цьому призводить до виникнення типових побічних ефектів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Несукай О. Г., Чернюк С. В., Кириченко Р. М., Тітова Н. С., Гіреш Й. Й., Дмитриченко О. В.
Назва : Клінічний перебіг гострого міокардиту у хворих зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 62-68 (Шифр УУ11/2019/3)
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ
Анотація: Мета роботи – дослідити динамічні зміни структурно-функціонального стану серця та персистенцію порушень серцевого ритму у хворих із гострим міокардитом зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 6 місяців. Матеріали і методи. Обстежено 54 пацієнтів з гострим міокардитом зі збереженою фракцією викиду ( 40 %) ЛШ. Обстеження проводили двічі: у перший місяць від дебюту міокардиту та через 6 міс спостереження. Результати та обговорення. За даними МРТ серця, у 1-й міс від початку захворювання раннє контрастування на Т1-зважених зображеннях та/або посилення інтенсивності сигналу на Т2-зважених зображеннях виявлялися у всіх хворих, при цьому їх частка становила відповідно 66,6 та 62,9 % випадків, а відтерміноване накопичення контрасту спостерігалося в 14,8 % випадків. Через 6 міс спостереження набряк і гіперемію міокарда виявляли лише в 7,4 та 9,2 % випадків, а фібротичні зміни – у 37,0 % хворих, при цьому в 59,2 % хворих патологічні зміни при проведенні МРТ серця взагалі не виявлялися. Середня кількість уражених запальними змінами сегментів ЛШ у 1-й міс становила 2,33±0,23, а через 6 міс цей показник зменшився до (1,43±0,17) сегмента (р0,01). Величина фракції викиду ЛШ збільшилася з (47,3±2,3) % у 1-й міс до (56,2±2,5) % через 6 міс (р0,05), а частота виявлення епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії (НШТ) зменшилася з 20,4 % випадків в 1-й міс до 7,4 % випадків через 6 міс. За результатами кореляційного аналізу встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між кількістю сегментів, залучених у запальний процес як у 1-й міс від дебюту захворювання (r
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Несукай О. Г., Гіреш Й. Й.
Назва : Зміни геометрії скорочення лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу з різною частотою скорочень серця
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 64-69 (Шифр УУ11/2017/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воронков Л. Г., Дзяк Г. В., Жарінов О. Й., Коваленко В. М., Коркушко О. В., Несукай О. Г., Сичов О. С.
Назва : Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2017)
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 11-59 (Шифр УУ11/2018/3)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ТЕРМИНОЛОГИЯ
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ
УКРАИНА
Анотація: Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності – оригінальний консенсус-документ провідних експертів України з проблеми хронічної серцевої недостатності. Під час його підготовки було враховано зміст попереднього відповідного національного консенсус-документа (2012), а також основні положення нових рекомендацій з діагностики та лікування серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів (2016). Порівняно з попереднім відповідним документом, у національних рекомендаціях 2017 р. більш деталізовано аспекти технології ведення пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю – від моніторингу ефективності та безпечності конкретних лікувальних підходів до практичних питань, які стосуються модифікації способу життя та самодогляду пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. Порівняно з попередніми рекомендаціями, більше уваги приділено високотехнологічним апаратним методам лікування таких пацієнтів, що нині набувають дедалі більшого поширення у європейських країнах і, як віриться, з часом посядуть належне місце й у вітчизняній практиці. У спеціальному розділі узагальнено поточні знання щодо клінічних підходів, здатних знижувати ризик виникнення серцевої недостатності в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Рекомендації є офіційним документом Асоціації кардіологів України, спрямовані на поліпшення діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності у нашій країні й призначені для використання кардіологами, терапевтами, сімейними лікарями, а також викладачами вищих медичних навчальних закладів та установ.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Несукай О. Г., Федьків С. В., Чернюк С. В., Кириченко Р. М.
Назва : Динаміка показників структурно-функціонального стану серця та порушень серцевого ритму в пацієнтів з міокардитом протягом 12 місяців спостереження
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 73-79 (Шифр УУ11/2018/1)
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
ЭКСТРАСИСТОЛА ЖЕЛУДОЧКОВАЯ
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ
Анотація: Мета – вивчити параметри структурно-функціонального стану серця за результатами магнітно-резонансних та ультразвукових методів візуалізації, показники варіабельності ритму серця (ВРС) та імунного статусу у хворих на міокардит у динаміці захворювання, а також виявити прогностичні маркери несприятливого перебігу міокардиту. Матеріал і методи. Обстежено 52 пацієнтів з клінічно підозрюваним гострим міокардитом, синусовим ритмом та серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ ? 40 %), з них 30 (57,7 %) чоловіків і 22 (42,3 %) жінки, середній вік хворих – (38,7±3,6) року. За результатами динамічного спостереження пацієнтів було розділено на дві групи: 1-ша – 27 хворих (16 чоловіків, 11 жінок), в яких протягом 12 міс спостереження та лікування відзначено збільшення ФВЛШ 40 %, 2-га – 25 хворих (15 чоловіків, 10 жінок), в яких ФВЛШ залишалася ? 40 %. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Усім пацієнтам у перший місяць від дебюту захворювання та через 12 міс спостереження було проведено магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця, трансторакальну ехокардіографію, холтерівське моніторування ЕКГ з визначенням параметрів ВРС, а також дослідження імунного статусу. Висновки. У пацієнтів з міокардитом, в яких ФВЛШ залишалася ? 40 % через 12 міс спостереження, при проведенні МРТ серця виявлено статистично значуще більшу кількість осередків відстроченого накопичення контрасту, за даними добового моніторування ЕКГ – зниження основних параметрів ВРС, у 2 та 2,5 разу більшу кількість шлуночкових екстрасистол та епізодів надшлуночкової тахікардії. Методика виявлення пізнього та відстроченого контрастування за даними МРТ у поєднанні з аналізом змін ВРС з міокардитом може застосовуватися для виявлення та моніторингу ризику розвитку шлуночкових порушень ритму серця, зокрема пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Несукай О. Г., Воронков Л. Г., Ілляш М. Г., Рябенко Д. В., Целуйко В. Й., Козлюк А. С.
Назва : Хвороби перикарда. Рекомендації з діагностики та лікування хвороб перікарда
Місце публікування : Український ревматологічний журнал. - Киiв, 2016. - № 1. - С. 3-9 (Шифр УУ18/2016/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИКАРДИТ
ПЕРИКАРДИТ КОНСТРИКТИВНЫЙ
ПЕРИКАРДИАЛЬНЫЙ ВЫПОТ
МИОКАРДИТ
СЕРДЦА ТАМПОНАДА
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В.М., Несукай О.Г., Гавриленко Т.І., Федьків С. В. , Чернюк С. В. , Кириченко Р. М. , Даниленко О. О.
Назва : Особливості імунного статусу та структурних змін серця в пацієнтів з міокардитом та дилатаційною кардіоміопатією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2016. - N 4. - С. 74-79 (Шифр УУ11/2016/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 77-78
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ
МИОКАРД
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В.М., Несукай О.Г., Чернюк С.В., Поленова Н.С.
Назва : Лікування міокардиту: сучасні підходи та перспективні напрямки
Місце публікування : Український кардіологічний журнал: науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "Четверта хвиля", 2020. - Том 27, № 6. - С. 61-70. - ISSN 1608-635х (Шифр УУ11/2020/27/6). - ISSN 1608-635х
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
Анотація: Вибір адекватної тактики лікування міокардиту сьогодні особливо актуальний, причому найбільш дискусійними серед сучасних науковців і лікарів-практиків є питання щодо призначення етіотропного й патогенетичного лікування. Одна з найважливіших і найскладніших проблем на сучасному етапі – розроблення адекватних схем етіотропного і патогенетичного лікування тяжкого хронічного міокардиту, оскільки до цього часу єдиною рекомендованою стратегією залишається терапія серцевої недостатності згідно із сучасними рекомендаціями. Призначення етіотропної терапії хворим з міокардитом може бути доцільним у гострій фазі захворювання й обов’язково повинно враховувати результати ендоміокардіальної біопсії. Імуносупресивну терапію слід застосовувати тільки в пацієнтів з тяжким перебігом міокардиту за наявності незаперечних доказів активного запального процесу в міокарді з обов’язковим проведенням повторних обстежень після завершення її курсу для контролю безпечності й ефективності. За наявності дилатації порожнини лівого шлуночка і зниженої фракції викиду лівого шлуночка основою для лікування міокардиту є виконання пацієнтом режимних обмежень та застосування стандартної терапії серцевої недостатності згідно із сучасними рекомендаціями. Тим не менше, залишаються дискутабельними велика кількість питань, що стосуються тактики ведення хворих з міокардитом, тому провідні вітчизняні й зарубіжні спеціалісти визнають необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на оцінку ефективності етіотропної та патогенетичної терапії.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Несукай О.Г.
Назва : Оптимізація лікування стабільної стенокардії: результати дослідження ЕПАСС
Місце публікування : Український кардіологічний журнал: науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "Четверта хвиля", 2020. - Том 27, № 6. - С. 33-40. - ISSN 1608-635х (Шифр УУ11/2020/27/6). - ISSN 1608-635х
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ
Анотація: Мета роботи – оцінити у відкритому клінічному нерандомізованому постмаркетинговому дослідженні ефективність і безпечність препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти в пацієнтів зі стабільною стенокардією. Матеріали і методи. У дослідження ЕПАСС (Ефективність і безпечність Препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти «Антарес» у пацієнтів зі Стабільною Стенокардією) залучено 30 хворих віком у середньому (73,1±1,8) року з діагнозом ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруження II–ІІІ функціонального класу. Всі хворі додатково до базисної терапії отримували досліджуваний лікарський засіб (ДЛЗ) – «Антарес», розчин для ін’єкцій (АТ «Галичфарм», Україна) – у дозі 50 мг/мл 4 мл розчину внутрішньом’язово двічі на добу в добовій дозі 400 мг протягом 14 діб. Далі хворі приймали таблетки ДЛЗ – «Антарес», таблетки (АТ «Київмедпрепарат», Україна) – по 200 мг тричі на добу в добовій дозі 600 мг: 15 пацієнтів протягом 40 діб і 15 пацієнтів протягом у середньому 70 діб. Хворим проведено клініко-лабораторне обстеження, добове моніторування електрокардіограми із розрахунком частотних і спектральних параметрів варіабельності ритму серця, трансторакальну ехокардіографію, тест із шестихвилинною дистанцією ходьби. Результати та обговорення. Після закінчення курсу лікування всі пацієнти відзначили поліпшення загального стану, зменшення інтенсивності болю і задишки. У всіх пацієнтів дистанція шестихвилинної ходьби статистично значуще збільшилася в середньому на 21,6 %, у жінок – у середньому на 19,8 %, у чоловіків – у середньому на 22,7 %. Серед хворих, у яких тривалість лікування становила в середньому 84 доби, дистанція шестихвилинної ходьби зростала більшою мірою порівняно з такою в групі хворих, що приймали курс лікування протягом 54 діб. При аналізі параметрів варіабельності ритму серця до призначення ДЛЗ виявлено зниження активності симпатичної та парасимпатичної систем регуляції серцевого ритму як у цілому по групі, так і залежно від статі. Після курсу лікування відбулося збільшення загальної потужності спектра і відновлення балансу вегетативної регуляції серця. Протягом усього дослідження ЕПАСС не було випадків дострокового припинення прийому ДЛЗ унаслідок розвитку серйозних побічних реакцій; індивідуальної непереносимості або підвищеної індивідуальної чутливості до тіазотної кислоти. Висновки. Результати дослідження ЕПАСС показали антиангінальну ефективність досліджуваного препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти і збільшення толерантності до фізичного навантаження за результатами тесту з шестихвилинною ходьбою в пацієнтів зі стабільною стенокардією в реальній клінічній практиці, у тому числі в пацієнтів віком понад 79 років. Встановлено збільшення толерантності до фізичного навантаження при тривалості курсу призначення ДЛЗ у середньому упродовж 84 діб порівняно з такою протягом 54 діб. Продемонстровано безпечність ДЛЗ, відсутність побічних ефектів і необхідності його відміни протягом усього періоду дослідження.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Несукай О.Г.
Назва : Постмаркетингове порівняльне клінічне дослідження ефективності та безпеки препарату Ізо-Мік спрей та сублінгвальної форми нітрогліцерину
Місце публікування : Український медичний часопис: науково-практичний загальномедичний журнал. - Киiв: ТОВ "МОРІОН", 2023. - № 4. - С. 113-116. - ISSN 1562-1146 (Шифр УУ13/2023/4). - ISSN 1562-1146
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НИТРОГЛИЦЕРИН
СТЕНОКАРДИЯ
Анотація: В Україні протягом останніх років кількість випадків та захворюваність на стенокардію істотно підвищилися, і прогнозні показники свідчать про тенденцію до їх зростання. Мета: вивчення порівняльної ефективності та безпеки ізосорбіду динітрату - сублінгвального дозованого спрею Ізо-Мік - та таблеток нітрогліцерину у пацієнтів зі стенокардією. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження включено 30 хворих на ішемічну хворобу серця, стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ функціонального класу віком 50-75 років. Середня кількість нападів становила 12,7±1,0 на тиждень. Для купірування нападів стенокардії у пацієнтів застосовували нітрати короткої дії у формі таблеток - у середньому 9,4±0,8 таблетки на тиждень на тлі сучасної медикаментозної терапії. Кожний пацієнт виконував два протоколи дослідження. Протокол 1 включав дослідження ефективності та безпеки сублінгвальної форми нітрогліцерину, протокол 2 кожним пацієнтом виконувався щонайменше через 24 год після виконання протоколу 1 і включав дослідження ефективності та безпеки дозованого препарату Ізо-Мік спрей. Результати. Проведене постмаркетингове порівняльне дослідження показало, що спрей Ізо-Мік - ефективний антиангінальний препарат у реальній клінічній практиці, який добре переноситься та не викликає побічних дій порівняно з таблетками нітрогліцерину. При нападі стенокардії застосування спрею Ізо-Мік майже вдвічі скорочує час купірування нападу і достовірно збільшує тривалість фізичного навантаження порівняно з таблетками нітрогліцерину.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В.М., Несукай О.Г., Чернюк С.В., Кожухов С.М.
Назва : Визначення ризику, діагностики та попередження кардіотоксичності при застосуванні хіміотерапевтичних препаратів і променевої терапії
Місце публікування : Український кардіологічний журнал: науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "Четверта хвиля", 2020. - Том 27, № 6. - С. 71-81. - ISSN 1608-635х (Шифр УУ11/2020/27/6). - ISSN 1608-635х
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КАРДИОТОКСИЧНОСТЬ
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В.М., Несукай О.Г., Чернюк С.В., Поленова Н.С.
Назва : Діагностика міокардиту як одна з актуальних проблем кардіології
Місце публікування : Український кардіологічний журнал: науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "Четверта хвиля", 2020. - Том 27, № 4. - С. 78-89. - ISSN 1608-635х (Шифр УУ11/2020/27/4). - ISSN 1608-635х
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ ТОМОГРАФИЯ ФТОР-19
ПРОГНОЗ
Анотація: Діагностика і прогнозування перебігу міокардиту донині залишаються одними з найбільш актуальних, складних і недостатньо вирішених проблем у сучасній кардіології, що пов’язано як з великим поліморфізмом клінічних виявів цього захворювання, так і з відсутністю абсолютно специфічних симптомів і діагностичних критеріїв. У більшості випадків поява серцевої недостатності, больового синдрому, порушень серцевого ритму і провідності або інших клінічних ознак спостерігається на 2-й тиждень від початку інфекційного захворювання, однак запальне ураження серця може і не мати чіткого зв’язку з перенесеною інфекцією. Серед основних методів, що застосовуються для діагностики міокардиту в клінічній практиці, слід виділити електрокардіографію, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографію (ЕхоКГ) та спекл-трекінг ЕхоКГ, візуалізацію серцевого м’яза за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ендоміокардіальну біопсію. Електрокардіографія і холтерівське моніторування ЕКГ є високоінформативними методами для виявлення, прогнозування і динамічного спостереження найчастіших ускладнень міокардиту – порушень ритму і провідності. Обов’язковою методикою для оцінки скоротливості міокарда є двомірна ехокардіографія. Вона дає змогу оцінити розміри камер серця, систолічну і діастолічну функцію, глобальну та регіонарну скоротливість, наявність тромбоутворення в порожнинах, перикардіальний випіт. Останніми роками з’являється все більше даних про застосування для діагностики міокардиту спекл-трекінг ЕхоКГ, яка заснована на оцінці деформації та швидкості деформації міокарда в поздовжньому, радіальному і циркулярному напрямках. МРТ серця з введенням контрасту є неінвазивним та одним з найбільш інформативних методів виявлення ознак ураження міокарда. МРТ дозволяє візуалізувати анатомію, вивчити структуру і провести характеристику тканини серця, визначити функціональні особливості передсердь і шлуночків. Тим не менше, золотим стандартом для верифікації діагнозу міокардиту донині залишається ендоміокардіальна біопсія. Лабораторні методи діагностики є додатковими дослідженнями, що в комплексі з інструментальними методами дозволяють оцінити зміни активності запального процесу в міокарді при тривалому спостереженні.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Несукай О. Г.
Назва : Терапевтичний потенціал сірководню як газової сигнальної молекули
Місце публікування : Ліки України. - 2020. - № 4. - С. 30-33 (Шифр ЛУ4/2020/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Зофеноприл
MeSH-головна: СЕРОВОДОРОД
ГАЗОТРАНСМИТТЕРЫ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Лутай М. І., Сичов О. С., Пархоменко О. М., Несукай О. Г., Вавілова Л. Л.
Назва : Конгреси кардіологів України. Від I до ХХ: історія, традиції та сьогодення
Місце публікування : Український ревматологічний журнал. - Киiв, 2019. - № 3. - С. 11-26 (Шифр УУ18/2019/3)
MeSH-головна: КАРДИОЛОГИЯ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
КОНГРЕССЫ
Анотація: 2019 р. - рік ювілейного, ХХ Конгресу Асоціації кардіологів України. Конгрес - це свято для всієї медичної спільноти країни. Адже на Конгресі можна прослухати доповіді про найновіші досягнення в галузі кардіології, обговорити нагальні проблеми з діагностики, лікування та профілактики серцево-судинних захворювань; зустрітися з колегами і друзями з різних куточків України і зарубіжжя.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Несукай О. Г.
Назва : Небіволол у повсякденній клінічній практиці: нове очікуване показання - лікування хронічної ішемічної хвороби серця
Місце публікування : Ліки України. - 2020. - № 5. - С. 25-27 (Шифр ЛУ4/2020/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Небиволол
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АНТАГОНИСТЫ
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ РАСШИРЕНИЕ
ИОННЫХ КАНАЛОВ ПРОНИЦАЕМОСТЬ СЕЛЕКТИВНАЯ
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В. М., Несукай О. Г., Чернюк С. В., Поленова Н. С., Кириченко Р. М., Гіреш Й. Й., Тітов Є. Ю., Козлюк А. С.
Назва : Сучасні уявлення про патогенез міокардиту
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - Київ, 2020. - Том 27, N 2. - С. 65-74 (Шифр УУ11/2020/27/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МИОКАРДИТ
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В.М., Несукай О.Г., Книшов Г.В., Ватутін М. Т.
Назва : Інфекційний ендокардит. Рекомендації з профілактики, діагностики та лікування інфекційного ендокардиту
Місце публікування : Український ревматологічний журнал: науково-практичний журнал. - Киiв: ТОВ "МОРІОН", 2015. - № 4. - С. 6-14. - ISSN 1607-2669 (Шифр УУ18/2015/4). - ISSN 1607-2669
MeSH-головна: ЭНДОКАРДИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ
Анотація: Інфекційний ендокардит (ІЕ) асоціюється із високою смертністю та частим розвитком тяжких ускладнень, незважаючи на удосконалення діагностики та лікування. Протягом останніх років відбулися зміни епідеміологічних характеристик цієї патології. Робочою групою з хвороб міокарда, перикарда, ендокарда та клапанів серця Асоціації кардіологів України переглянута і доповнена класифікація ІЕ (з урахуванням рекомендації Європейського товариства кардіологів 2009, 2015 р.). У рекомендаціях висвітлено більші можливості візуалізації серця, особливо магнітно-резонансної томографії. Подальший розвиток в оновлених рекомендаціях отримала концепція мультидисциплінарного підходу, наполегливо підтримується обстеження та лікування хворих на ІЕ у спеціалізованих центрах групою експертів ("командою ендокардиту").
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко В.М., Несукай О.Г., Тітов Є.Ю., Поленова Н. С., Даниленко О. О.
Назва : Особливості структурно-функціонального стану лівих відділів серця у пацієнтів з гіпертонічною хворобою з різними типами ремоделювання
Місце публікування : Укр. кардіол. журнал. - К., 2014. - N 5. - С. 44-49 (Шифр УУ11/2014/5)
MeSH-головна:

Ключові слова (''Вільн.індекс.''): спекл-трекинг эхокардиография
Знайти схожі

1-20 21-40 41-54

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)