Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Міщук, В. В.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 4
Показанi документи с 1 за 4

Назва журналу :Шпитальна хірургія -2016р.,N 4
Цікаві статті :
Ничитайло М. Ю. Темп декомпресії жовчних шляхів після ендоскопічного транспапілярного втручання у хворих з обтураційною жовтяницею на грунті холедохолітіазу (повідомлення 1)/ М. Ю. Ничитайло, О. І. Дзюбановський (стр.5-10)
Милиця М. М. Профілактика неспроможності товстокишкових анастомозів при обтураційній непрохідності/ М. М. Милиця [та ін.] (стр.11-13)
Никишаев В. И. Алгоритм диагностики и эндоскопического лечения неоплазий толстого кишечника/ В. И. Никишаев, В. Н. Лазарчук (стр.14-20)
Медведєв В. В. Варіативність кореляції рівня функції та спастичності паретичної кінцівки за різного перебігу відновного процесу на моделі спінальної травми/ В. В. Медведєв (стр.21-26)
Ничитайло М. Ю. Використання ВЧ-електрозварювання при лапароскопічній холецистектомії з причини гострого холециститу, ускладненого паравезикальним інфільтратом/ М. Ю. Ничитайло [и др.] (стр.27-29)
Шевчук І. М. Профілактика венозного тромбоемболізму у хворих старшої вікової групи з гострим некротичним панкреатитом/ І. М. Шевчук, Р. Т. Кузенко (стр.30-32)
Саволюк С. І. Діагностичний алгоритм у хворих із гострим калькульозним холециститом та підозрою на холедохолітіаз/ С. І. Саволюк, Б. В. Свиридюк (стр.33-36)
Байбаков В. М. Лапароскопічна корекція рецидивних пахвинних гриж у дітей/ В. М. Байбаков (стр.37-40)
Березницький Я. С. Гострі тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів з хірургічною патологією органів черевної порожнини/ Я. С. Березницький [та ін.] (стр.41-43)
Бенедикт В. В. Відкриті і закриті методи декомпресії тонкої кишки у хворих на гостру непрохідність травного каналу/ В. В. Бенедикт (стр.44-46)
Захарко В. П. Ефективність лапароскопічного та традиційного методів хірургічної корекції пахвинних гриж у хлопчиків за даними транскутанної оксиметрії/ В. П. Захарко (стр.47-49)
Кошак Ю. Ф. Сучасна діагностика в хірургічному лікуванні легеневого туберкульозу, асоційованого з формою недрібноклітинного раку легень/ Ю. Ф. Кошак (стр.50-54)
Олійник А. П. Прогностичні ознаки виникнення післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у дітей з невідкладною абдомінальною патологією/ А. П. Олійник (стр.55-58)
Ненашко І. А. Інтраопераційний гіперкоагулятивний синдром як фактор післяопераційного тромбозу у венозній системі/ І. А. Ненашко (стр.59-62)
Леонов В. В. Оцінка якості життя у пацієнтів із гострим панкреатитом після операційного лікування/ В. В. Леонов [та ін.] (стр.63-65)
Беденюк А. Д. Досвід застосування сучасних методів лікування сечокам'яної хвороби/ А. Д. Беденюк [та ін.] (стр.66-67)
Міщук В. В. Ефективність мікрогранулярної форми 5-аміносаліцилової кислоти в післяопераційному періоді ускладненої хвороби Крона/ В. В. Міщук (стр.68-71)
Герасимюк М. І. Бальна оцінка стану хворих на хронічний тонзиліт за клінічними показниками залежно від характеру динаміки імунологічних показників/ М. І. Герасимюк (стр.72-75)
Шамсиев А. М. Выбор методов хирургического лечения эхинококкоза печени/ А. М. Шамсиев [и др.] (стр.76-79)
Дронов А. И. Влияние интратуморальной экспрессии тимидилатсинтазы на выживаемость больных раком поджелудочной железы, получавших гемцитабин и тегафур в адъювантном лечении/ А. И. Дронов, С. В. Земсков, Н. Н. Мельник (стр.80-83)
Шульгай А. Г. Реваскуляризація міокарда - провідна методика у лікуванні ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда/ А. Г. Шульгай, Н. О. Теренда (стр.84-87)
Франчук В. В. Експертно-правові особливості несприятливого лікарювання в хірургії/ В. В. Франчук (стр.88-92)
Машуков А. А. Анализ выживаемости больных после радикальных операций при раке желудка/ А. А. Машуков [та ін.] (стр.93-99)
Саволюк С. І. Застосування біогерметика "Сульфакрилат" при виконанні лапароскопічних операцій з приводу перфорації виразки дванадцятипалої кишки/ С. І. Саволюк, О. Г. Шепетько-Домбровський, Г. М. Шепетько-Домбровський (стр.100-102)
Прийма О. Б. Вінок спогадів про Хірурга та Вчителя/ О. Б. Прийма (стр.103-104)
Світлій пам'яті Аркадія Івановича Годлевського (стр.105-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Міщук В. В.
Назва : Ефективність мікрогранулярної форми 5-аміносаліцилової кислоти в післяопераційному періоді ускладненої хвороби Крона
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2016. - N 4. - С. 68-71 (Шифр ШУ1/2016/4)
MeSH-головна: КРОНА БОЛЕЗНЬ
АМИНОСАЛИЦИЛОВАЯ КИСЛОТА
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна хірургія -2018р. т.85,N 10
Цікаві статті :
Усенко О. Ю. Модифіковане біліопанкреатичне шунтування в лікуванні метаболічного синдрому та цукрового діабету 2-го типу у пацієнтів з морбідним ожирінням/ О. Ю. Усенко [та ін.] (стр.5-9)
Бойко В. В. Лікування доброякісних захворювань гепатикохоледоха, ускладнених обтураційною жовтяницею, з використанням антеградних ендобіліарних втручань/ В. В. Бойко [та ін.] (стр.10-13)
Дронов О. І. Комбіноване застосування кріохірургічного методу та хімічної деструкції в комплексному лікуванні пацієнтів з вогнищевою патологією печінки/ О. І. Дронов [та ін.] (стр.14-16)
Копчак В. М. Саркопенія як фактор прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень у хворих з аденокарциномою підшлункової залози/ В. М. Копчак [та ін.] (стр.17-20)
Сусак Я. М. Вплив улінастатину на метаболізм циркулюючих лейкоцитів та сироватковий рівень негістонових білків 1 високомобільної групи у хворих з гострим панкреатитом/ Я. М. Сусак [та ін.] (стр.21-25)
Хомяк І. В. Мультимодальна покрокова тактика хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом/ І. В. Хомяк [та ін.] (стр.26-28)
Міщук В. В. Діагностична та прогностична значущість активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну та ендотеліально-моноцитарного активуючого пептиду ІІ в сироватці крові при різних формах гострого панкреатиту/ В. В. Міщук, Н. Я. Іваночко (стр.29-32)
Захараш М. П. Лікування поєднаної патології анального каналу і прямої кишки з використанням електрохірургічного високочастотного апарата "ЕФА"/ М. П. Захараш, В. В. Балицький, О. Г. Курик (стр.33-35)
Опанасенко М. С. Результати застосування відеоторакоскопії для діагностики етіології синдрому легеневої дисемінації/ М. С. Опанасенко [та ін.] (стр.36-38)
Діденко С. М. Повторні операції та операції для попередження тромбозу у хворих з цукровим діабетом та критичною ішемією нижньої кінцівки/ С. М. Діденко (стр.39-42)
Коржик Н. П. Методи реабілітації хворих після оперативнго лікування варикозної хвороби/ Н. П. Коржик (стр.43-44)
Галич С. П. Мікрохірургічні методики в лікуванні дефектів тканин, спричинених бойовою травмою/ С. П. Галич [та ін.] (стр.45-48)
Іванова В. О. Вплив антифібринолітичної терапії на індуковану травмою коагулопатію та перебіг травматичної хвороби/ В. О. Іванова (стр.49-52)
Максимчук Н. О. Вплив комплексного застосування сорбілакту та L-аргініну на окремі показники синдрому ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу/ Н. О. Максимчук, В. М. Коновчук (стр.53-56)
Никоненко А.О. Ендоскопічна хірургія пухлин надниркових залоз при первинному гіперальдостеронізмі/ А. О. Никоненко [та ін.] (стр.57-60)
Головко С. В. Оцінка ефективності селективної артеріальної емболізації у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози та високим операційним ризиком/ С. В. Головко [та ін.] (стр.61-65)
Степушкин С. П. Органосохраняющая хирургия рака почки/ С. П. Степушкин [и др.] (стр.66-70)
Имамвердиев С. Б. Опыт диагностики и лечения внутрипочечных опухолей/ С. Б. Имамвердиев ; С. Б. Иммавердиев, Э. Д. Гасымов, Э. Н. Эфендиев (стр.71-73)
Усенко О. Ю. Експериментальне дослідження морфологічних змін у підшлунковій залозі після її резекції із застосуванням електрохірургічних інструментів/ О. Ю. Усенко [та ін.] (стр.74-77)
Мельник В. М. Современное состояние проблемы реконструктивно-восстановительных операций при неопухолевых заболеваниях толстой кишки. Часть 3/ В. М. Мельник, А. И. Пойда, А. А. Кадир (стр.78-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Міщук В. В., Іваночко Н. Я.
Назва : Діагностична та прогностична значущість активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну та ендотеліально-моноцитарного активуючого пептиду ІІ в сироватці крові при різних формах гострого панкреатиту
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 10. - С. 29-32 (Шифр КУ5/2018/85/10)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ
ПРОГНОЗ
ФОСФОЛИПАЗЫ A2 СЕКРЕТОРНЫЕ
АМИЛАЗЫ
ГИСТАМИН
ПЕПТИДЫ
Анотація: Мета. Вивчити інформативну значущість різного ступеня підвищення активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну, ендотеліально–моноцитарного активуючого поліпептиду ІІ (ЕМАП–ІІ) як маркерів глибини ураження підшлункової залози (ПЗ) при гострому панкреатиті (ГП). Матеріали і методи. У 45 хворих, прооперованих з приводу тяжкої форми ГП, яким після лапароскопічного дослідження і виявлення розлитого ферментативного перитоніту дренували сальниковий отвір, розкривали і дренували зону некрозу, та у 28 хворих із ГП середнього ступеня тяжкості, яким проводили консервативну терапію, під час госпіталізації визначали активність фосфоліпази А2, рівні гістаміну, ЕМАП–ІІ імуноферментними методами та активність амілази кінетичним методом. Результати. При ГП середнього ступеня тяжкості активність амілази до початку терапії підвищувалась до (249,5 ± 16,2) од/л у 71,43% хворих, при тяжкому (деструктивному) – до (329,77 ± 24,2) од/л у 53,3% хворих (р 0,05). Активність фосфоліпази А2 підвищувалась до (698,18 ± 9,70) нг/мл у всіх обстежених хворих із деструктивним панкреатитом та до (392,77 ± 15,59) нг/мл при ГП середнього ступеня тяжкості (р 0,05). Рівень гістаміну у хворих із ГП середнього ступеня тяжкості становив (2,28 ± 0,12) нг/мл, у разі деструкції ПЗ – (5,10 ± 0,34) нг/мл (у здорових осіб – (0,70 ± 0,11) нг/мл). Розвиток таких ускладнень, як панкреатогенний перитоніт, має велику вірогідність (відношення шансів, odds ratio–OR становить 103,14) (p 0,0001) у разі підвищення активності фосфоліпази А2 понад 392,77 нг/мл. Висновки. Висока активність фосфоліпази А2 і підвищений рівень гістаміну в сироватці крові у хворих із ГП на початковій стадії є більш прогностично вірогідними маркерами тяжкого його перебігу та розвитку ускладнень.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)