Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Мельник, О. І.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 5
Показанi документи с 1 за 5

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Федосенко М.Г., Мельник О.І., Титаренко В.М., Ігнатіщев М.Р.
Назва : Про напрямки лімфовідтоку в черевній порожнині людини
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2017. - Т. 16, № 1. - С. 89-92. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2017/16/1). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ
ЛИМФА
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ СОСУДЫ
Анотація: Непрямолінійний хід лімфатичних судин, зміщення різних груп і шарів вузлів відносно один одного, а також безліч етапів на шляху лімфовідтоку від кожного органа черевної порожнини в грудну протоку зумовлює різні напрямки поширення лімфи в окремих ланках лімфатичного шляху. Ці напрямки трапляються у вигляді відхилень відтікання спереду-назад, спереду-вгору-назад, спереду-вниз-назад, спереду-вгору-вниз-назад, спереду-вниз-вгору-назад і в бічні сторони. Зазначені дані анатомічних досліджень засвідчують про достатність клапанів лімфатичних судин і визначальної їх ролі в напрямку поширення рідини через останні за відсутності перешкод впродовж лімфатичного шляху. Лімфовідтік відбувається в умовах норми ортоградним шляхом у напрямку, зумовленому будовою клапанів лімфатичних судин. Ретроградний відтік виникає лише за наявності перешкод на шляху природного лімфовідтоку. Однак і за цих умов ретроградний відтік існує недовго (кілька днів), оскільки колатералі, що швидко розвиваються та існують і в природних умовах, але мають значення резервних, включаються в лімфовідтік при порушенні його основного шляху та відновлюють рух рідини по лімфатичних судинах в природному напрямку. Таким чином, ретроградний відтік, якщо навіть припустити можливість його виникнення у людини, що малоймовірно, враховуючи особливості будови лімфатичної системи, практичного значення не має.
Знайти схожі

Назва журналу :Шпитальна хірургія -2018р.,N 1
Цікаві статті :
Боднар Я. Я. Характеристика структурних змін внутрішніх органів при гострому панкреатиті за умови поліморбідності/ Я. Я. Боднар [та ін.] (стр.5-9)
П'ятночка В. І. Вплив коморбідності на результати хірургічного лікування хворих із первинними та інцизійними вентральними грижами/ В. І. П'ятночка (стр.10-15)
Буката В. В. Стан системної мікроциркуляції у хворих із спайковою кишковою непрохідністю залежно від виду операційних втручань/ В. В. Буката, І. М. Дейкало (стр.16-22)
Банадига А. І. Клініко-лабораторні, прогностичні критерії моніторингу перебігу гострого панкреатиту/ А. І. Банадига (стр.23-28)
Стець М. М. Діагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітних/ М. М. Стець, В. М. Черненко (стр.29-34)
Шульгай А. Г. Морфометричний аналіз особливостей ремоделювання структур клубової кишки при резекціях різних об'ємів паренхіми печінки/ А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк (стр.35-39)
Мельник О. І. Вплив величини внутрішньочеревного тиску на динаміку ішемічно-реперфузійних порушень в експерименті/ О. І. Мельник (стр.40-47)
Козаков К. Г. Вплив модифікованої плікації шлунка та рукавної резекції шлунка у щурів із глутамат-індукованим ожирінням та стрептозотоцин-індукованим діабетом на динаміку зниження маси тіла та вуглеводний обмін/ К. Г. Козаков (стр.48-55)
Думанський Ю. В. Безпосередні результати лікування некрозу низведеної кишки після сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки/ Ю. В. Думанський, С. П. Волошин (стр.56-60)
Шевчук І. М. Результати хірургічного лікування хворих на післяопераційний перитоніт/ І. М. Шевчук [та ін.] (стр.61-66)
Дзюбановський І. Я. Бактеріальний "пейзаж" гнійного осередку та принципи антибактеріальної терапії у хворих із синдромом діабетичної стопи/ І. Я. Дзюбановський, Р. Я. Антощук (стр.67-72)
Малиновский A. B. Первый опыт лапароскопической эхинококкэктомии при рецидивной эхинококковой кисте селезенки/ A. B. Малиновский, М. Н. Майоренко, А. С. Сергеева (стр.73-77)
Аскаров П. А. "Свежие" повреждения внепеченочных желчных протоков/ П. А. Аскаров (стр.78-86)
Halei M. M. Simultaneous surgical interventions/ M. M. Halei (стр.87-92)
Индиаминов С. И. Морфология колото-резаных ран сердца, нанесенных национальными узбекскими ножами/ С. И. Индиаминов, Ф. Х. Бойманов (стр.93-96)
Дейкало І. М. Випадок казуїстичного перебігу гострого деструктивного холециститу в поєднанні з холедохолітіазом/ І. М. Дейкало [та ін.] (стр.97-99)
До 100-річчя від дня народження О. О. Шалімова (стр.100-101)
Пам'яті хірурга, науковця, колеги (стр.102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельник О. І.
Назва : Вплив величини внутрішньочеревного тиску на динаміку ішемічно-реперфузійних порушень в експерименті
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 1. - С. 40-47 (Шифр ШУ1/2018/1)
MeSH-головна: ОСТРЫЙ ЖИВОТ
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ЭУКАРИОТЫ
Анотація: Мета роботи: з’ясувати вплив ішемічно-реперфузійних порушень на інтенсивність процесів ліпідної пероксидації сироватки крові, печінки та стінки тонкої кишки залежно від величини внутрішньочеревного тиску в експерименті. Матеріали і методи. В експерименті використано 78 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 200–250 г, які знаходилися на стандартному раціоні віварію. Усіх піддослідних тварин наркотизували (тіопентал-натрію 40 мг·кг-1 внутрішньоочеревинно) та в порожнину живота вводили катетер розміром 20 G. У першій дослідній групі (24 тварини) ручним інсуфлятором нагнітали атмосферне повітря до величини внутрішньочеревного тиску 10 мм рт.ст., у другій дослідній групі (24 тварини) – 20 мм рт. ст., у третій дослідній групі (24 тварини) – 30 мм рт. ст. У контрольній групі (6 тварин) повітря не нагнітали. Час експозиції становив 90 хв, після чого контрольних тварин та по 6 тварин кожної дослідної групи відразу виводили з експерименту шляхом тотального кровопускання з серця. Інших тварин кожної дослідної групи (по 6 особин) в умовах анестезії (тіопентал натрію 40 мг·кг-1 внутрішньоочеревинно) виводили з експерименту через 1, 3 і 7 діб після періоду підвищеного внутрішньочеревного тиску. У сироватці крові, печінці та стінці тонкої кишки піддослідних тварин визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів), які належать до індикаторних показників інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що на висоті підвищеного внутрішньочеревного тиску – через 90 хв має місце суттєве зростання інтенсивності процесів ліпідної пероксидації у сироватці крові, печінці та стінці тонкої кишки, яке найбільше виражено при величині внутрішньочеревного тиску 20 і 30 мм рт. ст. Виявлені процеси значно посилюються після зниження внутрішньочеревного тиску до норми. Наші дослідження виявили розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому, який супроводжується значним зростанням вмісту ТБК-активних продуктів, інтенсивність якого зростає із збільшенням рівня вихідного внутрішньочеревного тиску. Найбільше зростання вмісту ТБК- активних продуктів ПОЛ спостерігали через 3 доби після реперфузії у печінці піддослідних тварин (більш ніж у 5 разів при ВЧТ 30 мм рт. ст.), порівняно з кишкою (у 2,7 раза) та сироваткою крові (у 2,1 раза), що пов’язано з посиленням метаболічної, детоксикаційної та імунної функції органа внаслідок надходження токсинів кишкового походження. Все це сприяє активації ПОЛ, є свідченням вторинного ураження органа за типом реактивного гепатиту і вимагає розробки засобів профілактики.
Знайти схожі

Назва журналу :Шпитальна хірургія -2018р.,N 2
Цікаві статті :
Антонюк-Кисіль В. М. Особливості хірургічного лікування варикозного розширення вен пахового каналу у вагітних/ В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] (стр.5-10)
Грубник В. В. Выбор метода лечения рецидивных паховых грыж/ В. В. Грубник, З. Д. Бугридзе, К. О. Воротынцева (стр.11-15)
Стець М. М. Прояви семіотики гострого апендициту залежно від його розташування та триместру у вагітних/ М. М. Стець, В. М. Черненко (стр.16-23)
Максименко А. В. Реінтервенції в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою після перфорації клапана легеневої артерії/ А. В. Максименко [та ін.] (стр.24-30)
Пилипчук В. І. Спосіб оперативного втручання у хворих на хронічний панкреатит із біліарною гіпертензією/ В. І. Пилипчук (стр.31-37)
Татарчук Л. В. Особливості місцевих імунних реакцій у порожній кишці при пострезекційній портальній гіпертензії/ Л. В. Татарчук (стр.38-42)
Гудима А. А. Особливості активації процесів ліпідної пероксидації в умовах краніоскелетної травми в щурів різного віку/ А. А. Гудима, Ю. І. Сушко (стр.43-49)
Мельник О. І. Вплив величини внутрішньочеревного тиску та ішемічно-реперфузійних порушень на прояви цитолітичного синдрому та його корекція тіоцетамом в експерименті/ О. І. Мельник (стр.50-55)
Подпрятов С. С. Встановлення первинних вимог до експериментальних засобів дослідження та умов створення електрозварного з'єднання стінок кишечнику/ С. С. Подпрятов [та ін.] (стр.56-60)
Шевчук І. М. Аналіз результатів лікування хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом/ І. М. Шевчук, С. С. Сніжко (стр.61-66)
Малиновский А. В. Первый опыт лапароскопической холедохолитотомии с флюоресцентной холангиографией/ А. В. Малиновский, М. Н. Майоренко, А. С. Сергеева (стр.67-72)
Терлецький О. М. Проблема діагностики малосимптомного холедохолітіазу в пацієнтів із гострим калькульозним холециститом/ О. М. Терлецький, В. І. Коломійцев (стр.73-77)
Кривокульський Б. Д. Ризикадаптовані підходи до профілактики тромботичних ускладнень при гістеректомії/ Б. Д. Кривокульський, І. В. Жулкевич (стр.78-83)
Шульга Д. Ф. Клінічний випадок защемленої ретростернальної грижі/ Д. Ф. Шульга, О. А. Ткачук, І. В. Чепіль (стр.84-86)
Крижевський В. В. Обгрунтування вибору малоінвазивних оперативних втручань при врослому нігті у хворих на цукровий діабет/ В. В. Крижевський [та ін.] (стр.87-90)
Горолюк А. Ю. Післяін'єкційна медикаментозна гранульома/ А. Ю. Горолюк, Д. Ю. Ботвінніков (стр.91-92)
Дронов О. І. Інноваційна діяльність та педагогічна комунікація викладача загальної хірургії/ О. І. Дронов [та ін.] (стр.93-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельник О. І.
Назва : Вплив величини внутрішньочеревного тиску та ішемічно-реперфузійних порушень на прояви цитолітичного синдрому та його корекція тіоцетамом в експерименті
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 2. - С. 50-55 (Шифр ШУ1/2018/2)
MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Моделювання підвищеного внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) протягом 90 хв супроводжується вираженим цитолітичним синдромом, що проявляється істотним збільшенням активності в сироватці крові АлАТ. Найбільші порушення виникають після реперфузії при величині ВЧТ 20 і 30 мм рт. ст. За цих умов активність АлАТ у сироватці крові зростає ще більше, відмічається підвищення активності АсАТ з максимумом через 3-7 діб. Застосування з корегувальною метою тіоцетаму в дозі 250 мг/кг-? внутіршньоочеревинно протягом 6 діб супроводжується вираженим позитивним ефектом, який проявляється істотним зниженням активності АлАТ і АсАТ в сироватці крові при величинах ВЧТ 20 і 30 мм рт. ст. Моделирование повышенного внутрибрюшного давления (ВБД) в течение 90 мин сопровождается выраженным цитолитическим синдромом, проявляется существенным увеличением активности в сыворотке крови АлАТ. Наибольшие нарушения возникают после реперфузии при величине ВБД 20 и 30 мм рт. ст. В этих условиях активность АлАТ в сыворотке крови возрастает еще больше, отмечается повышение активности АсАТ с максимумом через 3-7 суток. Применение с коррекционной целью тиоцетама в дозе 250 мг/кг-? внутрибрюшинно в течение 6 суток сопровождается выраженным положительным эффектом, который проявляется существенным снижением активности АлАТ и АсАТ в сыворотке крови при ВБД 20 и 30 мм рт. ст
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)