Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Лоскутов, О. А.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 105
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

Когнітивна дисфункція у віддалений післяопераційний період при кардіохірургічних втручаннях зі штучним кровообігом [Текст] / С. М. Судакевич [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 72-77
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ
Анотація: Мета – визначити стан когнітивної функції в ранній та віддалений післяопераційний період у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані клінічного та інструментального обстеження пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах ШК. До групи аналізу увійшли 84 (51,5 %) особи із загальної когорти 163 хворих (68 чоловіків (80,9 %) та 16 жінок (19,1 %), середній вік (64,4±7,5) року), у яких у ранній післяопераційний період виявлено когнітивні порушення. Нейрокогнітивне тестування проводили за три дні до оперативного втручання, на 7-му добу після втручання та через 3 міс після виписування зі стаціонару з використанням шкали оцінювання психічного статусу Mini Mental State Examination (MMSE) та Trial Making test (частини A і B). Пацієнти групи спостереження в доопераційний період при виконанні тесту MMSE набирали (26,2±2,3) бала. На 7-му добу після оперативного втручання пацієнти набирали (23,6±2,2) бала (на 8,2 % менше, ніж до операції, що, своєю чергою, відповідно до шкали інтерпретації, характеризувало когнітивний статус як легкі когнітивні порушення (переддементні)). Через 3 міс після виписування зі стаціонару пацієнти досліджуваної групи набирали (24,8±2,2) бала, що означало поліпшення когнітивного статусу, проте вихідного рівня тестування досягти не вдалося (Р0,05). Результати тесту на встановлення послідовності цифр та літер Trial Making Test (частина A) показали, що на виконання тесту пацієнти в доопераційний період витрачали (32,0±5,0) с, на 7-му добу після операції – (35,6±6,8) с, що на 15,6 % більше, ніж на доопераційному етапі. Проте через 3 міс після операції результати тестування поліпшилися та становили (33,3±5,0) с, що було на 2,1 % більше, ніж до операції, і не відрізнялося від доопераційних показників (Р0,05). Результати другої частини тесту Trial Making Test Parts (частини B) були схожими з результатами частини A. Через 7 діб після втручання пацієнти витрачали на проходження тесту (74,8±6,0) с, що на 7,9 % відрізнялося від доопераційного значення ((71,2±5,6) с). У цій частині тесту також вдалося досягти доопераційних показників через 3 міс – (72,8±5,5) с (Р0,05). Результати тестів MMSE та Trial Making Test y хворих на ІХС, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах ШК, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранній післяопераційний період у 51,5 % пацієнтів, протягом 3 місяців після оперативного втручання суттєво зменшуються, і їх частота знижується до 16,6 %, що відповідає результатам міжнародних досліджень.

Дод.точки доступу:
Судакевич, С. М.; Лоскутов, О. А.; Дружина, О. М.; Тодуров, Б. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лоскутов, О. А.
Выбор позиции ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)
Анотація: Актуальність. Диспластичний коксартроз (ДК) належить до найбільш складної патології, з приводу якої виконується ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС). Захворювання супроводжується великою кількістю ускладнень, пов’язаних, у першу чергу, з тяжкою деформацією та дефектами кульшової западини (КЗ), внаслідок чого виникають великі проблеми як із вибором конструкції ацетабулярного компонента (АК), так і його анатомічною орієнтацією позиції. Мета роботи. Вивчити залежність позиції різних видів безцементних ацетабулярних компонентів, які запресовуються та загвинчуються, при ендопротезуванні хворих із різним ступенем ДК. Матеріали та методи. Проведено порівняльну оцінку позиції ацетабулярного компонента при ЕКС із приводу ДК у 322 хворих, яким виконано 394 операції. Переважав II та III ступінь ДК за Crowe – 268 хворих. У 380 випадках використана безцементна методика фіксації АК. Залежно від ступеня ДК, деформації і дефекту КЗ у 329 випадках використано АК, що загвинчуються, та у 51 – АК, що запресовуються. Проведена рентгенморфометрична оцінка кута інклінації та антеверсії АК у ранній та віддалений періоди після операції. Результати. Встановлено, що на позицію АК при ДК впливає ступінь ДК та конструктивні особливості АК. При I ступені ДК проблем із вибором позиції АК не виникає. При II та III ступені ДК спостерігається достовірне збільшення кута інклінації АК від 48,7±3,1° до 52,4±6,7°, при цьому при використанні АК, що запресовуються, виявлено достовірне значне збільшення їх вертикалізації до 56,3±5,1° в порівнянні з АК, що загвинчуються, – 49,6±4,2°. У строки від 1 до 10 років у 9,8% випадків спостерігалась нестабільність АК, що запресовуються, а при використанні АК, що загвинчуються, з приводу їх нестабільності ревізія виконана тільки у 3,3% хворих. Висновки. Кут інклінації АК залежить від ступеня ДК та деструктивного руйнування КЗ, при цьому при ДК II та III ступеня спостерігається достовірна тенденція до збільшення кута інклінації. При використанні АК, що загвинчуються, в процесі операції є можливість змінити їхню позицію та поліпшити якість первинної стабілізації, попереджаючи таким чином нестабільність та вивих ендопротеза. У віддалений період вторинна стабільність та результати при використанні АК, що загвинчуються, при ендопротезуванні хворих із ДК значно переважають результати використання АК, що запресовуються.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лоскутов, О. А.
Проблемные вопросы выбора ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных диспластическим коксартрозом (обзор литературы) [Текст] / О. А. Лоскутов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 114-119. - Библиогр.: с. 118-119
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Веремчук, С. Ф.
Вплив дистанційного ішемічного прекондиціонування на динаміку вмісту тропоніну I у пацієнтів з тяжкими формами гострого коронарного синдрому під час стентування вінцевих артерій [Текст] / С. Ф. Веремчук, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (использование, методы)
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ (диагностика, кровь)
ТРОПОНИН I (биосинтез)
Анотація: Мета роботи — вивчити динаміку рівня тропоніну І при проведенні дистанційного прекондиціонування у пацієнтів з тяжкими формами клінічного перебігу гострого коронарного синдрому під час перкутанної коронарної реканалізації інфаркт-залежної артерії. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 58 пaцієнтів з тяжкими формами клінічного перебігу гострого коронарного синдрому, яким було проведено стентування інфаркт-пов’язаної коронарної артерії. Вік пацієнтів становив від 65,7 до 75,0 років (середній вік — (68,2±4,3) року). Серед них було 42 чоловіки та 16 жінок. Середня тривалість ангінозного статусу до реканалізації — (138,1±11,52) хв. Пацієнтів розділили на дві групи. В основній групі (n=30) використано методику дистанційного прекондиціонування, у контрольній (n=28) — медикаментозне та інтервенційне лікування за протоколами, прийнятими у ДУ «Інститут серця МОЗ України» та клінічній лікарні «Феофанія». Групи були гoмoгeнні та пoрівнянні cтaтиcтичнo. Результати та обговорення. Середнє значення вмісту тропоніну I в основній групі було на (31,2±2,4)% менше, ніж у контрольній групі. Післяопераційний рівень тропоніну I у пацієнтів контрольної групи з кардіогенним шоком був зміщений у бік більших значень, а в основній групі — у бік менших: осіб з рівнем тропоніну І від 0,44 до 1,0 нг/мл в основній групі було на 71,43% більше, а пацієнтів з цим показником понад 4 нг/мл — на 66,7?% менше, ніж у контрольній групі. Висновки. Післяопераційний рівень тропоніну I у пацієнтів з кардіогенним шоком у контрольній групі був зміщений у бік більших значень, а в основній групі — у бік менших: в основній групі не було випадків збільшення вмісту тропоніну I понад 4 нг/мл (у контрольній групі таких випадків було 20%), у контрольній групі були відсутні хворі з рівнем тропоніну I менше ніж 2 нг/мл (в основній групі таких хворих було 12,5%). Виявлено статистично значущу різницю між групами за вмістом тропоніну I 2—3 нг/мл (56,25% випадків в основній групі та 6,7% — у контрольній групі).

Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.; Лоскутов, О. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лоскутов, А. Е.
Двустороннее эндопротезирование тазобедренных суставов при диспластическом коксартрозе у пациентов с остеопенией и остеопорозом [Текст] / А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 58-63. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (осложнения, рентгенография, хирургия, этиология)
ОСТЕОПОРОЗ (осложнения, рентгенография, этиология)
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ (осложнения, рентгенография, этиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы, оборудование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: У разі тяжких форм диспластичного коксартрозу (ДК) найефективнішим методом лікування є операція тотального ендопротезування кульшового суглоба. Мета: вивчити результати двобічного ендопротезування в пацієнтів із ДК на фоні остеопенії та остеопорозу. Методи: обстежено 72 жінки з ДК, яким виконано двохетапне двобічне тотальне ендопротезування кульшового суглоба. До основної групи ввійшли 45 пацієнток (середній вік (51,5 ± 2,06) року), в яких ДК поєднувався з ознаками остеопенії й остеопорозу, до контрольної — 27 (середній вік (43,5 ± 2,25) року) без зниження мінеральної щільності кісткової тканини. До операції оцінювали індекси: кортикальний, Сінгха, морфо-кортикальний (МКІ), Споторна, Нобля. Аналізували тип каналу за Споторном і Dorr, характер диспластичної деформації кульшової западини. Результати: пацієнтам основної групи виконано 90 операцій: у 86 (95,6 %) випадках встановлено безцементні ендопротези, у 3 (3,3 %) застосовано гібридну фіксацію компонентів, в 1 (1,1 %) — зворотну гібридну. У 82 випадках (91,1 %) встановлені безцементні чашки, які загвинчуються, у 7 (7,8%) — які запресовуються. У хворих контрольної групи виконано 54 операції безцементного ендопротезування (вгвинчуванні чашки в 52 (96,3 %) випадках). Середня оцінка результатів лікування за Харрісом становила в основній групі 88,2 балу, у контрольній — 89,1. Висновки: під час планування ендопротезування в пацієнтів із двостороннім ДК необхідно враховувати рентгеноантропометричні характеристики проксимального відділу стегнової кістки, які дають змогу вибрати конструкцію стегнового компонента ендопротеза і тип його фіксації залежно від двоплощинної форми кістковомозкового каналу. Застосування безцементних чашок, які загвинчуються, уможливлює досягнення первинної стабільної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза за умов диспластичної деформації кульшової западини на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Синегубов, Д. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Рівень сироваткового лактату крові як прогностичний маркер ускладнень у породіль із післяопераційною крововтратою [Текст] / Д. С. Мітюрєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903
MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА (кровь)
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ
Анотація: Мета роботи — вивчення впливу рівнів сироваткового лактату як прогностичний маркер ускладнень у породіль із післяпологовими акушерськими кровотечами. Матеріал і методи. У дослідження увійшло 27 пацієнток. Середній вік обстежених становив (27,4±4,1) років, середня маса тіла — 83,3±4,8 кг. Післяпологова крововтрата у середньому становила 1830,5±622,7 мл. Усі кровотечі зупинені консервативними методами згідно з діючими протоколами. Результати. У результаті дослідження визначено, що рівень сироваткового лактату є достовірним прогностичним маркером ускладнень у породіль із післяпологовими кровотечами. Серед обстежених пацієнток, у яких рівень лактату перевищував 4 ммоль/л, у 18,5% випадків була необхідність у використанні великих доз інотропних препаратів, а в 44,4% випадків — великих доз вазопресорів, тоді як у породіль із значеннями лактату нижче 4 ммоль/л інотропна або вазопресорна підтримка була використана відповідно у 7,4% і у 29,6% випадків. Висновки. Породіллі з підвищеним рівнем лактату перебували в стаціонарі у середньому (12,5±2,3) днів, тоді як при більш низьких значеннях лактату кількість днів перебування в умовах стаціонару скорочувалася до (9,1±1,1) днів, що було на 27,2% менше порівняно з групою пацієнток, у яких рівень сироваткового лактату перевищував 4 ммоль/л.

Дод.точки доступу:
Мітюрєв, Д.С.; Кошова, І.М.; Місюра, А.Г.; Жежер, А.О.; Лоскутов, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Радюшин, Д. О.
Профілактика цереброваскулярних ускладнень під час виконання аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу [Текст] / Д. О. Радюшин, О. А. Лоскутов, П. В. Кіструга // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 6. - С. 14-18. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (вредные воздействия, методы)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ЭМБОЛИЯ (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (профилактика и контроль, этиология)
НИТРОГЛИЦЕРИН (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мета. Оцінити ефективність використання вазодилататора нітрогліцерину на фоні високої об’ємної швидкості перфузії для профілактики мікроемболізації церебральних судин під час виконання операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 72 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі Одеської обласної клінічної лікарні виконали операцію аортокоронарного шунтування (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Середній вік пацієнтів становив (67,3 ± 5,2) року, середній індекс маси тіла - (27,4 ± 5,2) кг/м2, середня тривалість операції - (269,4 ± 7,8) хв, у тому числі етапу штучного кровообігу - (145 ± 4,5) хв. Загальну вибірку обстежених хворих рандомізовано розподілили на контрольну (n=34) та дослідну (n=38) групи. Для профілактики повітряної мікроемболізації пацієнтам дослідної групи перед відключенням апарата штучного кровообігу впродовж 9 - 10 хв вводили нітрогліцерин у дозі 8 - 10 мкг/кг ? хв на фоні високої (120 - 130% від розрахункової) об’ємної швидкості перфузії з підтриманням середнього показника артеріального тиску на рівні 50 - 60 мм рт. ст. Інтраопераційно моніторування церебрального кровотоку здійснювали транстемпоральним доступом за стандартною методикою. Когнітивний статус пацієнтів оцінювали за допомогою вербальних та невербальних тестів (за день до та на 5-й день після операції). Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що у всіх пацієнтів операція АКШ в умовах штучного кровообігу супроводжувалася мікроемболізацією церебрального кровотоку дискретного характеру. Інтраопераційне утворення в церебральному кровотоці понад 750 мікроемболів призводить до клінічно значущого погіршення когнітивних функцій головного мозку в ранньому післяопераційному періоді. Застосування як периферичного вазодилататора нітрогліцерину в дозі 8 - 10 мкг/кг ? хв на фоні високої (120 - 130% від розрахункової) об’ємної швидкості перфузії приводило до зменшення вираженості когнітивної дисфункції на 15 - 20%.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Кіструга, П. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Режим перфузії як фактор виникнення когнітивної дисфункції у хворих, що перенесли аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу / С. М. Судакевич [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 23-29
MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (этиология)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (вредные воздействия)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). Матеріали і методи. У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, отримані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця – аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 ± 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група – 40–60 мм рт. ст., 2-га – більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проводили до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи – відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (–18,5; –6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (–4,2; 8,7) % менше балів через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи – відповідно на 7,8 (–14,2; –5,6) та 3,8 (–7,3; –3,4) % менше. Результати тестування за методикою Grooved Pegboard показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на виконання тесту (порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи – відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше. Висновки. Підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції.

Дод.точки доступу:
Судакевич, С. М.; Лоскутов, О. А.; Шлапак, І. П.; Бабенко, В. В.; Тодуров, Б. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вираження апоптичних реакцій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу залежно від схеми анестезіологічного забезпечення [Текст] = Expression of apoptotic reactions in patients with coronary heart disease during coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass depending on the anesthetic scheme / О. М. Дружина [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 69-72
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
АПОПТОЗ
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ
Анотація: За даними досліджень, частота летальності серед пацієнтів похилого та старечого віку після проведення аортокоронарного шунтування складає від 3 до 11 %, разом з тим, як ускладнення виникають у 30–40 % випадках. Одним із найчастіших порушень, яке можна спостерігати в ранній післяопераційний період, та яке безпосередньо загрожує життю пацієнтів, є післяопераційна кардіальна дисфункція. Важливу роль у її патогенезі займає зростання загибелі кардіоміоцитів шляхом апоптозу. Мета дослідження – вивчити вираження впливу на апоптичні реакції різних схем анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з ішемічною хворою серця (ІХС) при аортокоронарному шунтуванні (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 20 пацієнтів з ІХС, яким виконували АКШ-3 в умовах штучного кровообігу. Середній вік хворих склав (68,5±4,1) року. Чоловіків було 70,0 %, жінок – 30,0 %. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення, усіх пацієнтів поділили на 2 групи: перша (10 осіб) – із використанням в якості гіпнотика “Cевофлуран”; друга групи (10 осіб) – із застосуванням засобу “Пропофол”. Локальний захист міокарда – штучна елeктричнa фібриляція. Зразки біоптату міокарда забирали з вушка правого передсердя. Гістологічні зрізи використовували для проведення імуногістохімічних досліджень із застосуванням первинних антитіл проти білків ВAX, Bcl-2 та каспази – 3 (DAKO). Результати досліджень та їх обговорення. При схемі анестезіологічного забезпечення із застосуванням севофлурану як гіпнотика, експресія антиапоптичного гена Вcl-2 виявлялась у 5 разів (р=0,003) вищою, порівняно з аналогічними значеннями, отриманими від пацієнтів, де використовували пропофол. Експресія проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ в групі з анестезією севофлураном була у 3 (р=0,032) і 2 разів (р=0,011) відповідно, достовірно меншою, порівняно з показниками при використанні пропофолу. Висновки. За рахунок підвищення експресії антиапоптичного гена Вcl-2 і зниження експресії проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ, севофлуран достовірно менше, порівняно з пропофолом, впливає на активацію апоптозу, внаслідок чого зменшується вірогідність програмованої клітинної загибелі міокардіоцитів.

Дод.точки доступу:
Дружина, О. М.; Лоскутов, О. А.; Маруняк, С. Р.; Михайлова, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Тактика интенсивной терапии при массивных травматических кровотечениях [Текст] / О. А. Лоскутов [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 4. - С. 196
MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ (осложнения, терапия)
ГЕМОРРАГИИ (диагностика, терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ (терапевтическое применение)

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О.А.; Дружина, А.Н.; Колесников, В.Г.; Лоскутов, Д. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Лоскутов, О. А.
Визначення оптимально припустимого рівня гематокриту і гемоглобіну у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, Б. М. Тодуров // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 4. - С. 196-197
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (кровь, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
ГЕМАТОКРИТ
ГЕМОГЛОБИНЫ (анализ)

Дод.точки доступу:
Дружина, О.М.; Тодуров, Б.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Лоскутов, О. А.
Некоторые биомеханические особенности медиализации запрессовываемой и ввинчиваемой чашек при эндопротезировании тазобедренного сустава у больных диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 3. - С. 26-31. - Библиогр.: с. 31
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Лоскутов, О. А.
Анализ напряженного состояния элементов системы "Бедренная кость - имплантат" при функциональных нагрузках эндопротеза тазобедренного сустава [Текст] / О. А. Лоскутов, Е. В. Левадный // Травма = Trauma : науково-практичний журнал. - 2015. - Т. 16, № 6. - С. 48-54. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1608-1706
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ (использование)
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ (хирургия)
Анотація: Відзначаючи високу ефективність ендопротезування тазостегнового суглоба, потрібно брати до уваги негативні наслідки, пов’язані з порушенням біомеханічного балансу в системі «кістка-ендопротез» під час його експлуатації, і зокрема стегнового компонента. Мета дослідження: аналіз напруженого стану стегнової кістки й ніжки ендопротеза з метафізарно-діафізарним типом фіксації на різних рівнях кістковомозкового каналу стегнової кістки. Матеріали і методи. Методом кінцевих елементів здійснено чисельний аналіз напруженого стану стегнової кістки та ніжки ендопротеза з метафізарно-діафізарною фіксацією системи «ОРТЕН» на різних рівнях її фіксації в кістковомозковому каналі стегнової кістки під дією функційних навантажень для прогнозування експлуатаційної надійності ендопротеза. Під час фіксації ендопротеза розміри каналу в області фіксації бралися на 1 мм менше розміру ніжки імплантата. Результати. Розрахунки доводять, що напружений стан ніжки ендопротеза визначається поєднанням згинального моменту у фронтальній площині й сили стиснення в осьовому напрямі. Із латеральної сторони ніжки і шийки формуються напруження, що розтягують, а з медіальної - що стискають, абсолютна величина розтягуючих напружень на одному й тому ж рівні ніжки дещо менша, ніж стискаючих. Значення напружень на латеральній та медіальній стороні відрізняються в середньому на 8 %. Виявлено, що для такого виду ніжки ендопротеза тазостегнового суглоба найнебезпечнішим є діафізарний тип фіксації, оскільки може сприяти «втомленому» перелому ніжки, зокрема малого розміру. При метафізарному типі фіксації, а також опорі на калькар значення напружень значно знижуються. З’ясовано, що з латеральної сторони кістки виникають розтягуючі напруження, а з медіальної - стискаючі (розтягуючі напруження менше стискаючих на 13 %). За умов діафізарного, діафізарно-дистально-метафізарного типів фіксації значна частина навантаження на введену ніжку обходить проксимальну частину стегнової кістки й передається безпосередньо на її діафіз, унаслідок чого можливий розвиток проксимального stress-shielding-ефекту і гіпертрофії кістки. При моделюванні установки ендопротеза в канал стегнової кістки площа контакту імплантату з кісткою чітко визначається типом фіксації ніжки ендопротеза. Розрахунки доводять, що прийнятна картина розподілу напружень в стегновій кістці досягається, якщо площа контакту ніжки ендопротеза з кісткою ? 50 %. Висновки. Залежно від рівня фіксації в стегновій кістці прямої ніжки квадратного профілю ендопротеза системи «ОРТЕН» з метафізарно-діафізарним типом фіксації еквівалентні напруження за Мізесом в ендопротезі змінюються в межах від 30,6 до 195 МПа, а в кістковій тканині їх зміни - від 6,4 до 7,9 МПа (незначні). У випадку діафізарної фіксації ніжки ендопротеза даного виду можлива концентрація напружень у дистальному відділі кістки, що призводить до її гіпертрофії й розвитку stress-shielding-ефекту.

Дод.точки доступу:
Левадный, Е.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Особенности мозгового кровотока при анестезиологическом обеспечении пациентов с артериальной гипертензией [Текст] / О. А. Лоскутов [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 4. - С. 197
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (осложнения)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ
ПОЖИЛЫЕ

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О.А.; Тодуров, Б.М.; Дружина, А.Н.; Колесников, В. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Лоскутов, О. А.
Десятирічна еволюція мікробного пейзажу та сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності у відділеннях інтенсивної терапії загального профілю м. Києва [Текст] / О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 102-109. - Бібліогр.: с. 108-109
MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ (микробиология, этиология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ
МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ
ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ОТДЕЛЕНИЕ
Анотація: В роботі висвітлені сучасні уявлення про механізми розвитку антибіотикорезистентності провідних мікробних патогенів відділень інтенсивної терапії до основних груп антибактеріальних препаратів. Подані результати дослідження десятирічної еволюції мікробного пейзажу відділень інтенсивної терапії загального профілю м. Києва та сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності в основних мікробних патогенів цих відділень.

Дод.точки доступу:
Бондар, М.В.; Овсієнко, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Савчак, Я. О.
ЕКГ-діагностика: від Ейнтховена до сучасного серцевого моніторингу [Текст] / Я. О. Савчак, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 139-142. - Бібліогр.: с. 141-142
MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ (история, методы)
Анотація: У статті йдеться про історію розвитку електрокардіографії та застосування її принципів у сучасній медицині. На сьогодні вона є невід’ємною складовою діагностики хворих із серцевою патологією та моніторингу пацієнтів із високим кардіальним ризиком. Більше ніж 100-літню історію розвитку електрокардіографії та серцевого моніторингу можна умовно розділити на чотири часові періоди.

Дод.точки доступу:
Дзюба, Д.О.; Лоскутов, О. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Особенности интраоперационной регуляции артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией [Текст] / О. А. Лоскутов [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 90-95. - Библиогр.: с. 94-95
MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ (методы)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия, осложнения)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (профилактика и контроль, этиология)
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: Робота присвячена визначенню впливу артеріальної гіпертензії (АГ) на розвиток післяопераційних ускладнень у пацієнтів старшої вікової групи, які перенесли операцію аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу, і вивченню ефективності різних методик інтраопераційної регуляції артеріального тиску. У дослідження увійшло 96 пацієнтів з АГ І–ІІІ ст., яким була виконана операція аортокоронарного шунтування з накладенням 2–3 коронарно-венозних анастомозів. В результаті роботи було визначено, що у пацієнтів із супутньою АГ на етапі увідного наркозу спостерігаються гемодинамічні порушення двох типів: зниження артеріального тиску в результаті вазодилатації і зниженої компенсаторної здатності міокарда; пресорні гемодинамічні реакції у вигляді підвищення артеріального тиску на етапі інтубації, пов’язані з симпатичною імпульсацією, подразненням глибоких сенсорних рецепторів гортані і різким підвищенням рівня ендогенних катехоламінів. Серед обстежених пацієнтів супутній цукровий діабет 2-го типу визначався у 22,9 %. Наявність даної патології визначало зниження ударного індексу на 21,30 ± 1,21 %, серцевого індексу — на 12,5 ± 1,3 %, індексу скоротливості — на 14,6 ± 1,3 %. У ранньому післяопераційному періоді у пацієнтів з АГ у 7,3 % випадків спостерігався розвиток енцефалопатії та цілого ряду післяопераційних когнітивних дисфункцій, що пов’язано з перекалібровкою церебральних судин на тлі АГ.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А. ; Колесников, В. Г.; Шабанов, Д.В.; Дружина, А. Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 96-101. - Бібліогр.: с. 100-101
MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ
Анотація: Робота присвячена вивченню ефективності мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. У дослідження увійшли 11 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Усі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), піпекуронію бромід (0,1 мг/кг). Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг), лідокаїн 1 мг/кг болюсно, з налагодженням безперервної інфузії (1,5–2 мг/кг/год). Середня доза фентанілу, що була використана упродовж усього часу анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (у середньому 358,3 ± 27,1 мкг упродовж усього часу оперативного втручання). В результаті виконаних досліджень було встановлено, що мультимодальна малоопіоїдна методика знеболювання забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень при її використанні.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А. ; Данчина, Т.А.; Колесников, В. Г.; Дружина, О. М.; Коротчук, Н. В.; Бугай, О. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Марков, Ю. І.
Поширеність психоактивних речовин як анестезіологічна проблема [Текст] / Ю. І. Марков, О. А. Лоскутов, В. О. Поліщук // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 2. - С. 49-57. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
НАРКОМАНИЯ (эпидемиология, этиология)
НАРКОТИКИ
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ
Анотація: Проблема зловживання наркотиками постає надзвичайно гостро перед сучасним суспільством і є великим викликом для системи охорони здоров’я. За інформацією ООН, близько 275 мільйонів людей по всьому світу, що становить 5,6 % глобальної популяції людей віком 15–64 роки, приймали наркотики хоча б один раз за 2016 рік. Згідно з даними ВООЗ, у 2015 році 450 000 людей померло внаслідок вживання наркотиків, у тому числі від СНІДу та гепатиту С. Останні тендеції вказують, що досягнуто рекордного рівня виробництва наркотиків рослинного походження. Найпоширенішим наркотиком є марихуана, на другому місці — амфетаміни. Останніми роками сотні нових наркотиків було синтезовано і виведено на ринки синтетичних наркотиків, основну їх частину становлять стимулятори, за ними слідують агоністи канабіоїдних рецепторів та класичні галюциногени. Останнім часом особливо характерне вживання молоддю так званих новітніх синтетичних наркотиків, які є синтетичними похідними тетрагідроканабінолу та катінону. Велика кількість свіжих досліджень присвячена фармакодинаміці та механізму дії нових наркотиків на організм людини. Спостерігається високий рівень коморбідності при розладі вживання речовин, зокрема молоддю. Особливе місце займають ускладнення з боку серцево-судинної системи. Амфетамін чинить кардіотоксичну дію, викликає дилатаційну кардіоміопатію, геморагічний інсульт. Мефедрон, який часто вживають разом з алкоголем, характеризується типовим симпатоміметичним токсиндромом. У звіті ВООЗ 2014 року щодо мефедрону була наведена інформація про виникнення у споживачів оборотної дилатаційної кардіоміопатії, пневмомедіастинуму, підшкірної емфіземи, гострого ушкодження нирок, заднього оборотного енцефалопатичного синдрому. Гостра мефедронова інтоксикація викликає серцебиття, біль у грудній клітці, судоми, головний біль; є повідомлення про летальні випадки. Синтетичні канабіоїди порівняно з марихуаною мають більшу кардіотоксичність у зв’язку з більшою вибірковістю до канабіоїдних рецепторів типу 2. Є численні повідомлення про розвиток інфаркту міокарда в молодих людей, пов’язаний із вживанням спайсу, при цьому змін на коронарограмі виявлено не було, а інфаркт міокарда був пов’язаний із коронарним вазоспазмом. Найчастішим кардіальним ускладненням вживання канабісу був гострий коронарний синдром, маємо повідомлення про виникнення аритмії, в тому числі фібриляції передсердь, шлуночків, інсульту, периферичної артеріопатії, кардіоміопатії Такоцубо. Споживачі канабісу показали варіабельну відповідь на індукцію анестезії пропофолом порівняно з особами, які не вживали канабіс. Високі дози пропофолу були необхідні для втрати свідомості, адекватної релаксації щелепи і пригнічення рефлексів із дихальних шляхів. Було повідомлено, що тетрагідроканабінол пролонгує седативні ефекти загальної анестезії на експериментальних моделях і сприяє розвитку періопераційних ускладнень, таких як бронхоспазм, тахікардія, набряк язичка. Паління канабісу, так само як і тютюну, викликає прямий іритаційний ефект на дихальні шляхи. Вживання канабісу, як було відзначено, пов’язане з розвитком дифузної легеневої геморагії в післяопераційний період. Седативні гіпнотики можуть викликати надмірне пригнічення центральної нервової системи в осіб, які вживали канабіс. Бажано уникати застосування барбітуратів, опіоїдів, бензодіазепінів, дози опіоїдів для знеболювання у післяопераційному періоді можуть бути вищими.

Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.; Поліщук, В. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Лоскутов, О. А.
Прогностична роль гемодинамічних параметрів, які використовуються для оцінки реакції системного кровообігу на втрату ОЦК у породіль [Текст] / О. А. Лоскутов, Д. С. Мітюрєв, А. А. Жежер // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ (диагностика, патофизиология)
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ
ГЕМОДИНАМИКА
ГИПОВОЛЕМИЯ (диагностика, профилактика и контроль)
КРОВИ ОБЪЕМ
КРОВИ ОБЪЕМА ОПРЕДЕЛЕНИЕ
СЕРДЦА УДАРНЫЙ ОБЪЕМ
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ

Дод.точки доступу:
Мітюрєв, Д. С.; Жежер, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)