Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Косей, Н. В.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 66
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-66

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т.Ф., Косей Н.В.
Назва : Новое в гормональной регуляции развития миомы матки
Місце публікування : Медицинские аспекты здоровья женщины: видання для лікаря-практика. - Киев, 2015. - № 7. - С. 21-27 (Шифр МУ69/2015/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
МИОМА
ПРОГЕСТИНЫ
Анотація: Представлены основные механизмы патогенеза миомы матки как гормонально зависимой опухоли, в котором ключевую роль играет прогестерон. При ведении пациенток этой категории приоритет отдается медикаментозной терапии. В частности, особое внимание уделено новому классу фармпрепаратов – антигестагенам (антипрогестинам). В ходе клинических исследований были получены убедительные данные о безопасности и эффективности улипристала ацетата в уменьшении миоматозных узлов, прекращении маточных кровотечений и купировании болевого синдрома на фоне этого заболевания.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В.
Назва : Миома матки: к вопросу об этиоморфогенезе
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2018. - N 2. - С. 23-32 (Шифр РУ6/2018/2)
MeSH-головна: МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ЛЕЙОМИОМА
Анотація: Лейоміома матки є найбільш поширеною пухлиною жіночих статевих органів. Незважаючи на значні досягнення сучасної науки і безліч досліджень, присвячених цій доброякісній пухлині, фактори, що її ініціюють, як і раніше, залишаються невідомими. З метою уточнення етіологічних чинників і особливостей морфогенезу лейоміоми матки для подальшої розробки тактики її профілактики і лікування проведено аналіз літературних даних та результатів власних досліджень, в тому числі даних електронної мікроскопії. Виявлено, що серед етіологічних чинників основну роль відіграють спадковість, приналежність до афроамериканської етнічної групи, особливості харчування з великою кількістю м’яса, підвищений артеріальний тиск, вік, запалення і стрес. Визначено різні клініко-патогенетичні варіанти розвитку міоми матки: ізольований і поєднаний з дисгормональними захворюваннями молочних залоз. На ультраструктурному рівні розвиток ізольованої міоми матки супроводжувався вираженими змінами органел дегенеративно-деструктивного характеру на тлі вираженого перицелюлярного фіброзу, в той час як поєднаній лейоміомі матки були притаманні активізація ядерних структур і збільшення кількості енергетичних і пластичних органел, що вказує на інтенсифікацію в них обмінних процесів і збільшення проліферативного потенціалу. Показано, що пухлина розвивається з однієї стовбурової клітини міометрія і росте, розсуваючи тканини матки і створюючи навколо себе псевдокапсулу – ділянку стисненого міометрія на межі здорової тканини і міоми, яка багата на колагенові волокна, нейрофібрили та кровоносні судини та забезпечує регенерацію і відновлення функціональності міометрія після міомектомії. Частота рецидивування пухлини є достовірно вищою за наявності множинних міом, що слід враховувати при плануванні консервативної міомектомії. Плануючи лікування лейоміоми матки, необхідно також враховувати клініко-патогенетичний варіант її розвитку. За наявності ізольованого варіанту першим етапом необхідно проводити протизапальну терапію і корекцію локальних факторів, після чого можливо здійснити специфічне лікування міоми, а в разі її поєднання з іншою дисгормональною патологією – в першу чергу скорегувати системні порушення, а потім планувати лікування міоми.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захаренко Н.Ф., Косей Н.В., Педаченко Н.Ю.
Назва : Опыт применения синтетических протезов в хирургии пролапса женских половых органов
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 11. - С. 61-64 (Шифр КУ5/2017/11)
Примітки : Библиогр.: с. 64
MeSH-головна: МАТКИ ПРОЛАПС
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В., Гюльмамедова О. А., Євтушенко Н. М.
Назва : Казуїстичні випадки міграції внутрішньоматкової спіралі : огляд літератури
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2018. - N 5. - С. 44-47 (Шифр РУ6/2018/5)
MeSH-головна: ВНУТРИМАТОЧНЫЕ УСТРОЙСТВА
ОБЗОР
Анотація: Метою даної статті стало надання інформації щодо поодиноких випадків міграції внутрішньоматкових контрацептивів (ВМК), знайомство з якими буде корисним у медичній практиці. При аналізі медичної літератури, пов’язаної з міграцією ВМК, звертає на себе увагу великий діапазон розташування ектопованих спіралей та різноманітність клінічних проявів. Зазвичай встановлення внутрішньоматкової спіралі (ВМС) не викликає труднощів. Однак іноді можуть виникати ускладнення: інфекція, маткові кровотечі, позаматкова вагітність та перфорація матки. Це відбувається не дуже часто, але водночас є потенційно серйозним ускладненням. У випадках повної перфорації ВМК може мігрувати в різноманітні інтраабдомінальні структури. Так, за даними аналізу медичної літератури, найчастіше ВМК мігрують у великий сальник (26,7%), кишеню Дугласа (21,5%), просвіт товстої кишки (10,4%), міометрій (7,4%), широку зв’язку матки (6,7%), черевну порожнину (5,2%), тонку кишку (4,4%), товсту кишку (3,7%), сечовий міхур, пах, яєчники, маткові труби. Жінки з хронічним тазовим болем на тлі встановленого ВМК повинні бути ретельно досліджені на предмет можливої перфорації матки або внутрішньоматкової міграції. У диференціальній діагностиці причин больового синдрому основна роль відводиться УЗ дослідженню та гістероскопії, що дозволяє точно визначити положення ВМС в порожнині матки або за її межами. Однак у випадках часткової міграції використовуються додаткові уточнювальні методи діагностики. Комп’ютерна томографія є ефективною для визначення розташування ВМС та її відносин із сусідніми структурами, а також дозволяє оцінити інші можливі причини дисфункції сечового тракту. Всі сучасні ВМК є рентгеноконтрастними, тому для визначення їхньої локалізації також використовується оглядова рентгенографія. Діапазон методів вилучення ВМК, що мігрували, досить різноманітний, але пріоритетними є ендоскопічні методики. Незважаючи на суперечливість поглядів щодо ведення жінок із позаматковим розташуванням ВМК та відсутністю будь-яких симптомів, всі позаматкові засоби контрацепції повинні бути вилучені якомога швидше після постановки діагнозу, враховуючи їхній тип та локалізацію.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В., Регеда С. И., Западенко А. И.
Назва : Гиперпролиферативная патология женской репродуктивной системы: роль агонистов гонадотропин-рилизинг гормона
Паралельн. назви :Hyperproliferative pathology of the female reproductive system: the role of gonadotropin-releasing hormone agonists
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 3. - С. 24-31 (Шифр МУ98/2018/3)
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
ЭНДОМЕТРИОЗ
МИОМА
Анотація: До второй половины прошлого века для лечения гиперпролиферативных заболеваний у женщин применялись только радикальные методы. Однако успехи современной фармацевтической промышленности дают возможность использования более щадящих органосохраняющих и минимально инвазивных методик лечения данной патологии. Открытие R. Guillemin и A. Schally (1977) гонадотропин-рилизинг гормона позволило по-новому взглянуть на возможности терапии этих заболеваний. В то же время выбор оптимальной тактики лечения при наличии множества современных методов является для врача-практика иногда довольно сложной задачей
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В.
Назва : Коррекция гормонального дисбаланса у пациенток с диффузными формами мастопатии - основа патогенетической терапии и онкопрофилактики
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2018. - N 1. - С. 8-14 (Шифр РУ6/2018/1)
MeSH-головна: МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ
ГОРМОНЫ
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Анотація: Фізіологічні процеси клітинного ділення, що відбуваються в тканинах нелактуючих молочних залоз (МЗ), є відповіддю на циклічні зміни рівня естрогенів і прогестерону, які виділяються яєчниками. Порушення балансу між естрогенами і прогестероном в жінок репродуктивного віку може стати причиною дисгормональних гіперплазій МЗ (ДГМЗ). Циклічна форма масталгії небезпечна не тільки своїми проявами, а й наявністю доведеного зв’язку з підвищеним ризиком раку МЗ (РМЗ). Зокрема, у великому когортному дослідженні, проведеному у Франції, було показано, що в жінок, які страждали на циклічну масталгію понад 3 роки і не отримували лікування, ризик РМЗ був підвищений в 5 разів у порівнянні з жінками, які її не мали. У 2016 році мета-аналіз низки публікацій підтвердив, що використання естрогенів з мікронізованим прогестероном асоційоване з меншим ризиком РМЗ у порівнянні з синтетичними прогестагенами. Встановлено, що дефіцит прогестерону створює умови для неконтрольованої проліферації в тканинах МЗ та сприяє розвитку фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ). Застосування трансдермального гелю прогестерону дозволяє збалансувати надлишкові ефекти естрогенів щодо МЗ, в першу чергу усуваючи надмірну проникність тканинних капілярів, мітотичну активність клітин молочних проток і болісне розтягання тканини МЗ. Дослідження показали, що при застосуванні гелю з прогестероном (Прожестожель®) відзначається зниження мітотичної активності в нормальних клітинах часточкового епітелію МЗ. Антипроліферативна дія гелю Прожестожель® реалізується при його використанні в безперервному режимі – кожен день циклу, включаючи дні менструації. Ретроспективне дослідження ефективності застосування гелю Прожестожель® в режимі монотерапії при ФКХ показало, що на тлі місцевої терапії гелем з прогестероном спостерігалося статистично значуще зниження і зникнення масталгії, мастодинії, зменшення середнього розміру і кількості кіст. Прожестожель® при курсовому лікуванні знижує мамографічну щільність МЗ, яка також розглядається як самостійний і вкрай значущий чинник ризику розвитку РМЗ. Локальне застосування гелю з прогестероном дає можливість уникнути багатьох непотрібних хірургічних операцій з видалення кіст.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., Тутченко Т. Н.
Назва : Преждевременная недостаточность яичников: синдром или диагноз. Клиническая лекция
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2017. - N 2. - С. 16-22 (Шифр РУ6/2017/2)
MeSH-головна: ПЕРВИЧНАЯ ЯИЧНИКОВАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., Регеда С. И., Яроцкая Н. В., Горохова А. А.
Назва : Гиперпролактинемия в генезе стресс-индуцированного бесплодия. Возможности фитотерапии
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 28-36 (Шифр ЗУ3/2017/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Циклодинон
MeSH-головна: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., Регеда С. И., Яроцкая Н. В., Горохова А. А.
Назва : Роль гиперпролактинемии в генезе стресс-индуцированного бесплодия и возможности ее коррекции
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2017. - № 6. - С. 31-39 (Шифр ЗУ3/2017/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Циклодинон
MeSH-головна: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В.
Назва : Ультраструктурні особливості різних клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 94-99 (Шифр ЗУ3/2018/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ЛЕЙОМИОМА
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ
Анотація: Мета дослідження: вивчення ультраструктурних особливостей будови лейоміоми матки (ЛМ) у випадках ізольованого її росту та поєднаного з патологією грудних та щитоподібної залоз. Матеріали та методи. Було проведено електронно-мікроскопічне дослідження видалених маток 111 жінок з ЛМ. З них: у 36 жінок – з ізольованою ЛМ (І група), у 23 пацієнток – з поєднанням ЛМ та дисгормональних захворювань грудної залози (ДЗГЗ) (ІІ група), у 27 жінок – з поєднанням наведеної вище патології матки і захворювань щитоподібної залози (ІІІ група) та у 25 пацієнток – з поєднанням ЛМ, ДЗГЗ і патології щитоподібної залози (ІV група), яким до радикального втручання за показаннями була проведена гістеректомія. Результати. Виявлені загальні зміни, притаманні ЛМ, на ультраструктурному рівні у формі гіпертрофії гладком’язових клітин з інтенсифікацією в них метаболічних процесів, збільшення синтетичної діяльності клітин та гіперкооперації міоцитів. У разі ізольованого розвитку ЛМ переважали пошкодження органел міоцитів дегенеративно-деструктивного характеру на тлі вираженого перицелюлярного фіброзу, у той час як у разі поєднання міоми та патології грудних або щитоподібної залоз – значне збільшення кількості енергетичних та пластичних органел (мітохондрій, рибосом та ендоплазматичного ретикулума) з гіперкооперацією клітин. У випадках поєднання дисгормональної патології матки, грудних та щитоподібної залоз виявлені найбільш виражені ультраструктурні зміни, які свідчили про інтенсифікацію енергетичного та пластичного обмінів, підвищення синтезу скорочувальних білків та збільшення проліферативного потенціалу клітин разом із поступовими процесами загибелі деяких міоцитів. Заключення. Результати даного дослідження є підставою для розроблення диференційованої тактики ведення лейоміом матки при різних клініко-патогенетичних варіантах її розвитку.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В., Татарчук Т. Ф., Регеда С. И., Евтушенко Н. Н.
Назва : Оптимизация ведения послеоперационного периода после хирургических вмешательств на шейке матки
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2017. - N 4. - С. 49-56 (Шифр РУ6/2017/4)
MeSH-головна: ШЕЙКИ МАТКИ ДИСПЛАЗИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т.Ф., Дунаєвська В.В., Косей Н.В.
Назва : Особливості клінічного перебігу передраку і раку вульви у жінок репродуктивного віку
Місце публікування : Здоровье женщины: всеукраинский научно-практический журнал. - Киiв : Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика : Институт стратегических исследований МЗ Украины : ГУ "Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины" : ООО "Редакция журнала "Здоровье женщины" : Ассоциация перинатологов Украины: Министерство здравоохранения Украины, 2020. - № 9/10. - С. 28-32. - ISSN 1992-5921 (Шифр ЗУ38/2020/9/10). - ISSN 1992-5921
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ
ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Анотація: Неухильне зростання захворюваності на передрак, епітеліальний і інвазивний рак вульви істотно збільшує питому вагу цієї групи хворих. Між тим, вже зараз є усі підстави поліпшити систему ранньої діагностики і лікування цієї патології. Ні за якій іншої локалізації гінекологічного раку не простежується така тісна асоціація з постменопаузою та інволютивно-атрофічними процесами цього періоду життя жінки. Мета дослідження: вивчення особливостей клінічного перебігу раку і передраку вульви у жінок репродуктивного віку. Матеріали та методи. З 2017 р. по 2020 р. у поліклінічному відділенні Національного інституту раку обстежені 150 хворих з дистрофічними захворюваннями, передраком і раком вульви. Вік хворих у дослідженні коливався від 18 до 49 років (32±3,5 року). Менструальна функція була не змінена у 98 (65%) зі 150 жінок. Вік менархе варіював від 11 до 18 років (середній вік – 14,5±0,3 року). Середня тривалість менструального циклу становила 28±0,4 доби. Лікар проводив консервативне лікування «лейкоплакії і краурозу» протягом багатьох місяців, а іноді і років, без гістологічного уточнення діагнозу. Більш ніж у половини (n=106; 71%) хворих проводили тривалу і необґрунтовану протизапальну або гормональну терапію з незадовільними результатами без цитологічного та/або гістологічного досліджень. Результати. Під час дослідження біоптатів вульви діагноз «VIN» (28%) переважав порівняно з інвазивним пухлинним процесом (12%), і захворювання перебігало безсимптомно більш ніж у 50% випадків. Отже, піковий рівень ВПЛ відзначали у молодих жінок (80%). При цьому у 90% випадків ВПЛ був представлений типами високого онкогенного ризику (16, 18, 31-й і 33-й) і у 100% випадків був асоційований зі злоякісним процесом. У той самий час у молодих пацієнток фоновим захворюванням є плоскоклітинна гіперплазія, де послідовність розвитку пухлини (VIN I – VIN II – VIN III) простежується чіткіше і значною мірою нагадує розвиток раку шийки матки. Відзначено, що у молодих жінок ПВІ зазвичай має тимчасовий характер, швидше відбувається мимовільна елімінація вірусу і регресія наявної ВПЛ-асоційованої патології порівняно з жінками менопаузального віку. Заключення. У жінок репродуктивного віку неоплазії вульви частіше виявляють у формі VIN, і в усіх випадках вони асоційовані з вірусом папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику. Для пацієнток молодого віку характерна мультицентричність ураження.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т.Ф., Проценко Т.В., Дунаєвська В.В., Церковський Д.О., Косей Н.В.
Назва : Склерозивний лишай вульви: сучасні уявлення про клінічні прояви, діагностику і методи лікування (аналітичний огляд та власний досвід)
Місце публікування : Здоровье женщины: всеукраинский научно-практический журнал. - Киiв : Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика : Институт стратегических исследований МЗ Украины : ГУ "Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины" : ООО "Редакция журнала "Здоровье женщины" : Ассоциация перинатологов Украины: Министерство здравоохранения Украины, 2020. - № 8. - С. 76-82. - ISSN 1992-5921 (Шифр ЗУ38/2020/8). - ISSN 1992-5921
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВУЛЬВЫ БОЛЕЗНИ
ЛИШАЙ СКЛЕРОТИКОАТРОФИЧЕСКИЙ
Анотація: Склерозивний лишай є одним з найбільш поширених патофізіологічних станів, які спостерігаються у пери- та постменопаузальний періоди. Дана проблема актуальна, тому що клінічні симптоми захворювання, пов’язані з атрофією (сухість, свербіж у піхві і вульві, диспареунія, дизурія), діагностують у більш ніж 40% пацієнток у віці понад 50 років. Проблема збереження здоров’я і профілактики захворювань, зумовлених старінням, набула за останні роки важливого значення. У представленій оглядовій статті авторами проведено глибокий аналіз і систематизація ключових питань, що стосуються цієї передпухлинної патології вульви. У першій частині публікації висвітлені ключові питання епідеміології, етіології, патогенезу і сучасну класифікацію склерозивного лишаю, у другій – основні аспекти клінічної картини, диференціальної діагностики та методів діагностики захворювання та у третій – розглянуті найбільш ефективні та актуальні методи лікування. Особливий акцент зроблений на застосуванні деструктивних методик, заснованих на використанні лазерних технологій, та інших підходах, заснованих на застосуванні фізичних факторів (лазерна терапія, лазерна коагуляція, кріодеструкція). Важливу роль серед них відіграє така опція, як фотодинамічна терапія – метод лікування, заснований на комбінованому використанні спеціальних речовин (фотосенсибілізаторів) і лазерного випромінювання з певною довжиною хвилі. Автори повідомляють, що тільки комплексний підхід у лікуванні даної патології є запорукою успіху у боротьбі з основними симптомами захворювання, а також у вирішенні питання про ефективну профілактику розвитку раку вульви. Представлена у статті докладна інформація є актуальною і може бути надзвичайно важливою для гінекологів, а також фахівців, які займаються вирішенням проблемних питань, пов’язаних зі склерозивним лишаєм.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т.Ф., Кваша Т.І., Захаренко Н.Ф., Косей Н.В., Сольський В.С., Шмулян І.В.
Назва : Терапевтичні опції менеджменту гіперплазії ендометрію. Сучасні рекомендації та перспективні напрями лікування
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія: научно-практический медицинский журнал. - Киев: ООО "Трилист", 2021. - № 4. - С. 86-90. - ISSN 2309-4117 (Шифр РУ6/2021/4). - ISSN 2309-4117
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ
Анотація: Гіперплазія ендометрію (ГЕ) – патологічний стан, який характеризується проліферацією залоз ендометрію зі збільшенням співвідношення залоз до строми порівняно з нормальним проліферативним ендометрієм. ГЕ є попередником розвитку одного з найпоширеніших гінекологічних злоякісних новоутворень – раку ендометрію. Розрізняють ГЕ без атипії та з атипією. При ГЕ з атипією методом вибору в лікуванні є тотальна гістеректомія з двобічною сальпінго-оофоректомією. При цьому важливе значення має усунення факторів ризику – слід знизити масу тіла при надмірній вазі шляхом корекції дієти, підвищити фізичну активність. Останнім часом як ефективний варіант лікування пацієнток із ГЕ з атипією також показали себе інгібітори ароматази. Методом вибору консервативного лікування жінок у пре- і постменопаузі з атиповою ГЕ залишається застосування пероральних прогестагенів і внутрішньоматкової системи, що вивільняє левоноргестрел. Однак не всі пацієнтки можуть тривало використовувати прогестини через можливі побічні ефекти. Невдача лікування прогестинами може залежати від різних чинників, як-от вік пацієнтки, стан здоров’я, інші захворювання та ступінь або тип гіперплазії. З огляду на це важливим є пошук нових методів менеджменту ГЕ та допоміжних препаратів, які будуть потенціювати ефективність основного лікування, а також можливостей зниження ризиків резистентності рецепторів прогестерону і потенціювання дії прогестинів. Криданімод – нова невелика молекула, що, як було показано під час досліджень, збільшує експресію рецепторів прогестерону в ендометрії. Припускають, що в поєднанні з терапією прогестинами він збільшує експресію прогестеронових рецепторів і в такий спосіб покращує ефективність лікування. Результати проведених досліджень дають підстави розглядати можливість застосування криданімоду в комплексній терапії при ГЕ, особливо на тлі вірусного інфікування. Криданімод знижує ризик резистентності до терапії прогестагенами при ГЕ, дозволяє отримати кращий результат після консервативного лікування та зменшити кількість рецидивів.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Регеда С.І., Гламазда М.І., Шакало І.М.
Назва : Корекція вмісту пролактину у відновленні менструального циклу в жінок з ожирінням
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія: научно-практический медицинский журнал. - Киев: ООО "Трилист", 2021. - № 6. - С. 53-58. - ISSN 2309-4117 (Шифр РУ6/2021/6). - ISSN 2309-4117
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОЛАКТИН
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ
ОЖИРЕНИЕ
Анотація: Ожиріння - поширена проблема серед жінок репродуктивного віку. Дані клінічних та експериментальних досліджень вказують на роль гіперпролактинемії в розвитку метаболічного синдрому, а також на метаболічні переваги лікування гіперпролактинемії. Мета дослідження: оцінити клінічні ефекти препарату стандартизованого екстракту плодів Vitex Agnus Castus на гормональний і метаболічний статус жінок із порушенням менструального циклу та ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок віком від 19 до 35 років із ожирінням та порушенням менструального циклу, лабораторно підтвердженою інсулінорезистентністю та рівнем пролактину близько верхньої межі референтних значень aбо його незначним підвищенням. Усім пацієнткам надано рекомендації з модифікації способу життя. 30 жінок основної групи впродовж 6 місяців отримували Циклодинон, 30 пацієнткам контрольної групи терапію Циклодиноном не призначали. Результати. Наприкінці лікування менструальний цикл нормалізувався у 93,3% учасниць основної групи, у групі контролю – у 66,3% (р 0,05); ознаки овуляції виявлено у 86,67% жінок основної групи і лише у 30,0% групи контролю (р 0,05). В основній групі зафіксовано достовірне зниження середнього рівня пролактину та індексу НОМА; концентрація пролактину через 6 місяців не перевищувала фізіологічні показники у 86,67% жінок, у контрольній групі – у 40,0%, р 0,05. Спостерігалося зменшення індексу маси тіла та співвідношення окружності талії/стегон у пацієнток досліджуваних груп, динаміка була дещо вищою в основній групі, але достовірно не відрізнялась. Висновки. Циклодинон ефективний для лікування порушень менструального циклу та метаболічних розладів у жінок з ожирінням і метаболічним синдромом. Добра переносність, відсутність побічних ефектів і достатня ефективність Циклодинону дозволяють рекомендувати його як препарат вибору у пацієнток із рівнем пролактину близько верхньої межі референтних значень або незначним його підвищенням, а також у жінок із непереносністю синтетичних агоністів допаміну.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н.В., Регеда С.І., Гламазда М.І., Васильченко Л.А.
Назва : Сучасні можливості лікування та профілактики рецидивного перебігу кандидозного вульвовагініту в жінок репродуктивного віку
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія: научно-практический медицинский журнал. - Киев: ООО "Трилист", 2021. - № 5. - С. 77-82. - ISSN 2309-4117 (Шифр РУ6/2021/5). - ISSN 2309-4117
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ
Анотація: Кандидозний вульвовагініт – актуальна медико-соціальна проблема, що посідає вагоме місце серед причин звернення жінок до лікаря. Це захворювання трапляється в жінок різних вікових категорій і призводить до суттєвого зниження якості життя, а в деяких випадках – до більш серйозних ускладнень (захворювань сечостатевої системи, невиношування вагітності, стенозу піхви та ін.). Мета дослідження. Комплексне оцінювання ефективності лікування та профілактики рецидивного вульвовагінального кандидозу (РВВК) за допомогою препарату Кандівак (містить інактивовані мікроорганізми у вигляді заморожених ліофілізованих форм 4 оригінальних штамів, які є найчастішими збудниками вагінальних кандидозів). Матеріали та методи. Обстежено 76 жінок репродуктивного віку з РВВК, яких шляхом раздомізації було розподілено на дві групи: до основної групи ввійшли 40 пацієнток, які отримували протикандидозну терапію флуконазолом і препарат Кандівак, до контрольної групи – 36 жінок, яким призначали лише стандартну схему протигрибкової терапії флуконазолом. Тривалість спостереження за пацієнтками становила 12 місяців. Критеріями ефективності лікування вважали відсутність/зменшення клінічних симптомів та зміну слизової оболонки піхви, позитивну динаміку лабораторних показників (із контролем через 3 і 12 місяців) від початку терапії. Результати. Загалом клінічна ефективність (регресія скарг і нормалізація об’єктивних даних) після завершення лікування РВВК в обох групах фіксувалася в більшості пацієнток. Однак в основній групі вона становила 87% і перевищувала таку в групі порівняння – 63%, що супроводжувалося нормалізацією вагінального мікробіоценозу. При застосуванні комплексної терапії з використанням препарату Кандіваку спостерігався більш надійний результат, який супроводжувався істотним зниженням частоти рецидивів захворювання. Під час дослідження побічних ефектів препарату Кандівак та алергічних реакцій не виявлено. Висновки. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що застосування препарату Кандівак у комплексі з протигрибковою терапією та пробіотиком сприяє усуненню системного запалення, швидкому відновленню нормальної вагінальної мікрофлори, зменшенню кількості рецидивів РВВК.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В., Занько О. В., Васильченко Л. А., Яроцька Н. В.
Назва : Досвід застосування рослинних комплексів для підтримки фізіологічного завершення лактації
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 1. - С. 54-58 (Шифр РУ6/2021/1)
MeSH-головна: ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ
ЛАКТАЦИЯ
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ
Анотація: Завершення грудного вигодовування нерідко є досить складним завданням для жінок, що обґрунтовує необхідність кваліфікованого медичного консультування та супроводу лікарем. Досить часто під час відлучення дитини від грудей жінки висловлюють скарги на болісні відчуття, дискомфорт і набряк молочних залоз, що впливає на їх загальний фізичний та психологічний стан. Однак внаслідок можливих досить серйозних побічних реакцій медикаментозний супровід зупинки лактації здебільшого рекомендований жінкам за клінічними показаннями. Мета дослідження: визначити ефективність запропонованого способу застосування препарату Нормоменс для підтримання фізіологічного припинення лактації. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 65 жінок із середньою тривалістю лактації 9 ± 1,23 міс. Пацієнтки були поділені на 2 групи: в першу групу ввійшли 34 жінки, які отримували Нормоменс за схемою для зупинки лактації, в другу групу – 31 пацієнтка без медикаментозного супроводу. Жінкам було проведено гінекологічний огляд та консультування онкологом. Щоденники пацієнток включали питання щодо тривалості лактації, наявності та ступеня вираженості масталгії за візуально-аналоговою шкалою, необхідності застосування знеболюючих препаратів, частоти зціджувань на добу, особливостей психоемоційного стану за Госпітальною шкалою тривоги та депресії. Також було визначено рівні пролактину при скринінговому візиті та на 25 день після відлучення дитини від грудей. Результати. На фоні застосування Нормоменсу процес зупинки лактації протікав достовірно легше, припинення лактації відбувалося переважно на 3-4 добу використання препарату, пацієнтки практично не скаржились на болючість і дискомфорт у молочних залозах, рідше проводили зціджування та мали стабільніший психоемоційний стан порівняно з групою контролю. Рівень пролактину при застосуванні Нормоменсу знижувався швидше порівняно з контрольною групою. Висновок. Застосування Нормоменсу з метою підтримки фізіологічного завершення лактації сприяє прискоренню інволютивних процесів в молочних залозах, зменшує вираженість больових відчуттів і профілактує психоемоційні порушення в жінок.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В., Занько О. В., Регеда С. І., Єфіменко О. О.
Назва : Місце ендокринно-обмінних порушень у генезі розвитку патології ендометрія в жінок у клімактерії
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2019. - N 5. - С. 8-11 (Шифр РУ6/2019/5)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: Результати значної кількості досліджень свідчать, що частота злоякісної трансформації гіперплазованого ендометрія з віком значно підвищується. Важливим у прогнозуванні ймовірності виникнення гіперпроліферативних захворювань ендометрія в постменопаузі є чітке розуміння причинних факторів, що сприяють патологічній проліферації ендометрія в періоді фізіологічного спаду гормональної активності. Мета роботи. Дослідження частоти і структури соматичної захворюваності в жінок із гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія в постменопаузі та визначення місця ендокринно-обмінних порушень в генезі розвитку гіперпроліферативної патології ендометрія в даної категорії жінок. Матеріали та методи дослідження. У 98 пацієнток в постменопаузі з морфологічно підтвердженими формами гіперпроліферативної патології ендометрія (83 пацієнтки з поліпом ендометрія, 8 жінок з гіперплазією ендометрія без атипії, 7 жінок з гіперплазією ендометрія з атипією), а також у 30 жінок постменопаузального віку з відсутніми змінами ендометрія було ретроспективно проаналізовано частоту і структуру екстрагенітальної захворюваності, оцінено стан карбогідратного метаболізму, ліпідного обміну, проаналізовано рівні лептину, естрону, пролактину, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, тиреотропного гормону і тироксину. Результати дослідження. У пацієнток із гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія порівняно з контрольною групою була вищою частота дисліпідемії (64,28 проти 20%), ожиріння (43,87 проти 6,6%), артеріальної гіпертензії (40,81 проти 26,6%), гіпотиреозу (34,69 проти 10%) і цукрового діабету 2-го типу (18,36 проти 3,3%) (р 0,05). Також вищими були середні значення естрону, лептину, індексу інсулінорезистентності НОМА та нижчим рівень глобуліну, що зв’язує статеві гормони. Висновки. Жінкам із гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія в постменопаузі притаманний підвищений рівень екстрагенітальної захворюваності та метаболічних порушень, які частіше зустрічаються в пацієнток із гіперплазією ендометрія з/без його атипії, ніж у жінок із поліпом ендометрія. Тому своєчасна діагностика і лікування ендокринно-обмінних порушень буде сприяти зменшенню гіперпроліферативної патології ендометрія в жінок у постменопаузі.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., Занько О. В., Юско Т. І.
Назва : Поліпоз ендометрія: оптимізація протизапальної терапії
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2018. - N 6. - С. 8-14 (Шифр РУ6/2018/6)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: В структурі гінекологічної захворюваності жінок постменопаузального періоду частота гіперпроліферативної патології ендометрія складає близько 60–70%. Поліпи ендометрія – досить часта гінекологічна патологія для жінок усіх вікових категорій, однак переважна їх більшість діагностується у віці 40–60 років. За даними низки досліджень, частота поліпів ендометрія складає 39,2–69,3%, і поліпоз ендометрія займає перше місце в структурі внутрішньоматкової патології в постменопаузі. З огляду на важливу роль запалення в етіології поліпів ендометрія та ризик інфекційних ускладнень в післяопераційному періоді виникає необхідність у комплексному підході до обстеження та лікування даної патології. На сьогоднішній день стандартом діагностики поліпів ендометрія вважається УЗ діагностика та гістероскопія. Однак застосування гістероскопічної методики в пацієнток постменопаузального періоду має низку обмежень, які передусім пов’язані з можливою появою анестезіологічних та хірургічних ускладнень. З віком в організмі жінки відбуваються атрофічні зміни статевої сфери, які часто є причиною формування стенозу та облітерації цервікального каналу, що підвищує ризик травм при його бужуванні і може призвести до формування «хибного» ходу та навіть перфорації матки. Це обумовлює більш складний перебіг післяопераційного періоду, що характеризується больовим синдромом, наявністю субфебрилітету, гематометри тощо. Крім того, з огляду на зростання в постменопаузі частоти екстрагенітальної патології та метаболічного синдрому, під час оперативних втручань та в післяопераційному періоді збільшується ризик тромботичних ускладнень. У статті представлено обґрунтування доцільності проведення протизапальної терапії в післяопераційному періоді в пацієнток у постменопаузі після гістерорезектоскопічного видалення поліпів. Ризик виникнення ускладнень запального характеру після гістероскопії є досить високим і складає 3–10%. Обґрунтовано доцільність застосування комбінованої схеми лікування поліпів ендометрія в даного контингенту пацієнток з використанням ферментного комплексу Дістрептаза®, який дозволяє зменшити вираженість та тривалість больового синдрому, знижує ризик розвитку субфебрилітету та формування гематометри.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., Занько О. В., Околох О. Г.
Назва : Роль відносної гіперпролактинемії в генезі розвитку функціональних кіст яєчників
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - К., 2020. - N 3. - С. 23-29 (Шифр РУ6/2020/3)
MeSH-головна: ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ
КИСТЫ
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-66

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)