Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Годованець, Ю. Д.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 50
Показанi документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50

Курик, О. В.
Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології [Текст] / О. В. Курик, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2022. - Т. XII, № 1. - С. 21-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (этиология)
Анотація: За останні десятиріччя відзначається загальносвітова тенденція до збільшення показників функціональної та органічної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей. На даний час хвороби органів травлення вийшли на друге місце за частотою серед патологій дитячого населення після гострих респіраторних захворювань. Розвиток функціональних порушень ШКТ у дітей першого року життя в основному обумовлений анатомо-фізіологічними особливостями травної системи, а також, високою чутливістю та легкістю пошкодження всіх її ланок. Сучасні літературні дані свідчать, що групу підвищеного ризику щодо ймовірності розвитку даної патології складають діти, які народилися при ускладненій вагітності або пологах у матері. Мета дослідження: Визначити перинатальні фактори ризику та клініко-параклінічні особливості порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту в новонароджених при перинатальній патології. Матеріали та методи. У дослідження було включено 82 доношених новонароджених дітей, які мали важкі форми перинатальної патології, клінічними ознаками якої, поряд з іншими, були прояви гастроінтестинальної дисфункції (I група), а також, у якості групи порівняння - 50 здорових новонароджених дітей (II група). Критеріями виключення з дослідження були: вроджені вади розвитку, мала вага до терміну гестації при народженні, клінічні прояви інфекції. Для оцінки метаболічних порушень проведено комплексну оцінку біохімічного спектру крові з визначенням рівня загального білка та альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, глюкози, сечовини та сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів; активності AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ. Біохімічні дослідження виконувалися з використанням біохімічного аналізатора «ACCENT» фірми «Cormay» (Польща, реактиви фірми). Результати та їх обговорення. Порушення постнатальної адаптації новонароджених відмічаються за умов соматичного неблагополуччя у матері, реалізації несприятливих факторів під час вагітності та полоів. Аналіз соматичного анамнезу, проблем антенатального та інтранатального періоду дозволив визначити основні причини порушень адаптації у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Найбільше значення, враховуючи дані анамнезу матерів у дітей основної групи мали: патологія серцево-судинної системи – 30 (36,59%), сечової системи – 22 (26,83%), ендокринної системи – 17 (20,73%), травної системи – 11 (13,41%) та дихальної системи – 8 (9,76%); гінекологічна патологія була діагностовано у 16 (19,51%) випадках. Антенатальний період був ускладнений: плацентарною дисфункцією - 10 (12,20%) випадків, багатоводдям - 8 (9,76%) випадків, дистресом плода 10 (12,20%) випадків, обвиттям пуповиною навколо шиї – 5 (6,10%) випадків. Загалом обтяжений акушерський анамнез було відмічено у 14 (17,07%) випадках. Кесарський розтин було проведено у 24 (29,27%) випадках, вакуум екстракція плоду – у 4 (4,88%) випадках. Перелік захворювань, що обумовили важкість стану новонародженого, був представлений за основним діагнозом: у 66 (80,5 %) випадках - ураженням центральної нервової системи у вигляді гіпоксично-ішемічного ураження/неонатальної енцефалопатії, у 27 (32,9 %) випадках - важкими дихальними розладами, у 13 (15,9 %) випадках - асфіксією помірного ступеню та у 11 (13,4%) випадках - важкою асфіксією, у 10 (12,2 %) випадках – помірними дихальними розладами, у 2 (2,4 %) випадках - гемолітичною хворобою новонароджених. Всі діти основної групи також мали супутні діагнози. Стан новонароджених основної групи характеризувався більш тяжким порушенням соматичного та неврологічного статусу, формуванням синдрому ПОН з розвитком ознак харчової інтолерантності внаслідок комплексних порушень функції гастроінтестинальної системи. Комплексні порушення толерантності до їжі були відмічені у 71 (86,59 %) дітей, зригування/стаз – у 66 (80,49 %) дітей, парез/в’яла перистальтика кишечника – у 47 (57,32 %) дітей, метеоризм – у 3 (3,66 %) випадках, затримка меконію – у 3 (3,66 %) випадках, ізольовано відсутність смоктального рефлексу/в’яле смоктання було виявлено у 3 (3,66 %) випадках, збільшення печінки та селезінки – у 1 (1,22 %) дитини. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові показали суттєві дисметаболічні зміни, які певною мірою пояснюють патофізіологічні механізми дисфункції гастроінтестинальної системи. Зокрема, виявлено порушення білковосинтетичної функції печінки та затримку процесів продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром. Висновки. 1. Порушення системи травлення у новонароджених є одним з проявів загальної дисфункції організму за умов гіпоксії при реалізації несприятливих факторів перебігу вагітності та пологів у матері. 2. Клінічними ознаками харчової інтолерантності у дітей періоду новонародженості є: зригування/стаз, парез/в’яла перистальтика кишечника, метеоризм, затримка меконію, відсутність смоктального рефлексу/ в’яле смоктання, збільшення печінки та селезінки. 3. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові у новонароджених за наявності гастроінтестинальних порушень засвідчили порушення білковосинтетичної функції печінки, затримку продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром.

Дод.точки доступу:
Годованець, Ю.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шифр: НУ45/2022/XII/1
Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина [Текст] : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2011 - . - ISSN 2226-1230. - Виходить кожного кварталу
2022р. Т. XII № 1

Зміст:
Ураження головного мозку у передчасно народжених дітей - пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених. - С.4-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Ковтюк, Н. І. Практична орієнтованість навчання студентів з позиції інтеграції в єдиний освітній Європейський простір / Н. І. Ковтюк, О. С. Годованець. - С.9-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. - С.14-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Курик, О. В. Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології / О. В. Курик, Ю. Д. Годованець. - С.21-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Бедрій, Н. М. Адаптована шкала Гріффітс - сучасний досвід оцінки психомоторного розвитку дітей дошкільного віку / Н. М. Бедрій. - С.26-30. - Бібліогр. в кінці ст.
Токарчук, Н. І. Діагностичне значення маркерів алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового віку / Н. І. Токарчук, А. А. Оверчук. - С.31-36. - Бібліогр. в кінці ст.
Нечитайло, Д. Ю. Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець. - С.37-42. - Бібліогр. в кінці ст.
Щербина, М. О. Стан цитокінового профілю у хворих на аденоміоз / М. О. Щербина, А. О. Чехунова. - С.43-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості перебігу SARS-CoV-2 інфекції у системі "мати-плід-новонароджений": огляд літератури. - С.50-54. - Бібліогр. в кінці ст.
Неонатальна лейкемія: питання диференціальної діагностики. - С.55-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Мокія-Сербіна, С. О. Сучасна тактика ведення недоношених дітей з бронхолегеневою дисплазією при виписці з неонатального відділення і в домашніх умовах на амбулаторному етапі / С. О. Мокія-Сербіна. - С.60-66. - Бібліогр. в кінці ст.
A clinical case of osteogenesis imperfect type III, determined by COL1aI (p.Gly845Arg) gene mutation in a newborn girl. - С.67-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Шлемкевич, О. Питання, що постають перед командою лікарів, задіяних у наданні допомоги екстремально недоношеній новонародженій дитині з природженим сколіозом (клінічний випадок) / О. Шлемкевич, М. Кісельова. - С.72-76. - Бібліогр. в кінці ст.
Новини пацієнтських організацій. - С.77-83

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: НУ45/2021/XI/3
Журнал

Зміст:
Особливості розширеного скринінгу на спадкові хвороби обміну речовин у передчасно народжених дітей. - С.5-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Редько, І. І. Особливості використання сучасних інноваційних технологій у післядипломній освіті / І. І. Редько. - С.17-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Меньшикова, А. О. Нові підходи до визначення та класифікації бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей / А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський. - С.21-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Годованець, Ю. Д. Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей / Ю. Д. Годованець, А. В. Фрунза. - С.27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді, народжених від матерів, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності (опис двох випадків). - С.34-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Горбатюк, О. М. Защемлені пахові грижі у новонароджених і немовлят / О. М. Горбатюк. - С.41-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Знаменська, Т. К. Чи є майбутнє у пробіотиків в неонатології? (аналіз останніх даних, частина 2) / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова. - С.46-54. - Бібліогр. в кінці ст.
Spontaneous rupture of the right congenital diaphragmatic eventration on the right subjected to surgical correction in a child with megadolicocolon. - С.55-61. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Гіпоксичне ураження у новонароджених дітей: патофізіологічні механізми розвитку та можливості біорегуляційної корекції [Текст] / Ю. Д. Годованець [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 4. - С. 20-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ (этиология)
АНОКСИЯ (этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (этиология)
Анотація: Прогноз формування стану здоров’я та якості життя у дитячому віці визначається благополуччям внутрішньоутробного розвитку плода, особливостями пологів у матері, а також характером адаптації після народження. Універсальним фактором ушкодження організму плода і новонародженого за наявності перинатальних факторів ризику є гіпоксія. Внаслідок негативного впливу гіпоксії на організм розвивається гіпоксично ішемічна енцефалопатія/неонатальна енцефалопатія, частота якої становить, залежно від рівня доходів населення, у різних країнах світу від 1,5 до 10-20 випадків на 1000 живонароджених. Обговорення аспектів терапевтичної корекції патологічних станів періоду новонародженості з урахуванням клініко-молекулярних аспектів їх формування є важливим, оскільки спрямоване на запобігання віддалених наслідків гіпоксичних уражень у подальші роки життя. Мета роботи – визначити ефективність засобів біорегуляційної корекції при лікуванні новонароджених із різними формами перинатальної патології, у патогенезі яких наявне гіпоксичне ураження, на підставі динаміки клініко-лабораторного спостереження з оцінкою, окрім загальноприйнятих критеріїв, показників стану енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму. Матеріали і методи. Проведено одноцентрове когортне проспективне дослідження 60 доношених новонароджених дітей, з яких 30 пацієнтам призначено традиційний курс лікування (I група), відповідно у 30 новонароджених, окрім загальноприйнятого терапевтичного комплексу, застосовували препарати біорегуляційної корекції, зокрема Траумель С, Коензим Композитум та Церебрум Композитум Н (II група). Контрольну групу для порівняльної оцінки показників додаткових методів обстеження сформували з 30 здорових новонароджених дітей (III група). Додаткові методи обстеження новонароджених містили: комплекс показників енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи захисту організму. Обстеження дітей здійснено за інформаційної згоди батьків пацієнтів. Статистичний аналіз отриманих результатів дослідження проведено з використанням програми Statistica (StatSoftInc., USA, 2010). Результати. Динамічне спостереження за новонародженими груп порівняння, з урахуванням відмінностей призначеного лікування, показало більшу ефективність терапевтичної корекції у дітей, які отримували, поряд із традиційними, засоби біорегуляційної корекції. Використання зазначеної групи препаратів зменшувало терміни лікування новонароджених, що засвідчує про кращі можливості адаптації організму після народження за умов перенесеної гіпоксії за рахунок стабілізації енергетичного обміну та зменшення оксидативного стресу і сприяє стабілізації стану у гострому періоді захворювання та знижує ризик віддалених наслідків патології. Висновки. 1. Дослідження клініко-молекулярних механізмів гіпоксичного ураження організму у новонароджених за умов перинатальної патології потребує комплексного підходу для підвищення ефективності методів діагностики та лікування. 2. Актуальним діагностичним напрямком для своєчасного виявлення метаболічних порушень є визначення показників енергетичного обміну, вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму, що надає змогу своєчасного призначення терапевтичної корекції, спрямованої на покращення мітохондріального окиснення, збереження структури і функції клітинних мембран. 3. Перспективним напрямком є вивчення доцільності включення до комплексу лікування новонароджених при гіпоксичному ураженні організму засобів біорегуляційної корекції, об’єктом дії якої вважаємо активацію власних регулюючих захисних механізмів, спрямованих на формування короткочасної та довготривалої адаптації організму після народження.

Дод.точки доступу:
Годованець, Ю.Д.; Ткачук, С.С.; Гулій, М.А.; Гірін, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Годованець, Ю. Д.
Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей [Текст] / Ю. Д. Годованець, А. В. Фрунза // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2021. - Т. XІ, № 3. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)
Анотація: Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошкодження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та зменшення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтраційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається перехід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Широко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.

Дод.точки доступу:
Фрунза, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Шифр: НУ45/2021/XI/4
Журнал

Зміст:
Пре- та постнатальна діагностика синдрому Дауна. - С.5-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості серцево-судинної адаптації у новонароджених, які народились від матерів з метаболічним синдромом. - С.9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
Сценарії перебігу бронхолегеневої дисплазії у передчасно народжених дітей з відкритою артеріальною протокою в катамнезі до 3-х років . - С.15-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Бабінцева, А. Г. Діагностична цінність малонового альдегіду сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, О. В. Макарова. - С.21-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Характеристика метаболічних процесів при формуванні порушення менструальної функції на тлі ожиріння у дівчат-підлітків. - С.28-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Hrynko, N. V. Medical and psychological support of women with the threat of preterm birth in the last trimester of pregnancy and after delivery / N. V. Hrynko, I. H. Herasymiuk, B. M. Sumariuk. - С.34-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Веселий, М. Ю. Рання реабілітація критичної ішемії яєчка у дітей з його гострим перекрутом / М. Ю. Веселий, С. В. Веселий. - С.40-44. - Бібліогр. в кінці ст.
Знаменська, Т. К. Чи є майбутнє у пробіотиків в неонатології? (аналіз останніх даних, частина 3) / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова. - С.45-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Меньшикова, А. О. Легенева гіпертензія у немовлят з бронхолегеневою дисплазією: причини, діагностика / А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський. - С.53-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Орлова, Н. В. Сучасний погляд діагностики і підходів до лікування хронічного болю у дітей з паралітичними синдромами (огляд літератури) / Н. В. Орлова, О. О. Ріга. - С.60-67. - Бібліогр. в кінці ст.
Анікін, І. О. Безпека та якість внутрішньовенних ліпідів для новонароджених: вплив на критичні захворювання та метаболічні розлади (частина II) / І. О. Анікін, В. І. Снісарь. - С.68-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Стандарти медичної допомоги "Інвазійний кандидоз у новонароджених дітей". - С.75-87. - Бібліогр. в кінці ст.
Сучасний підхід та клінічний досвід діагностики природженого токсоплазмозу. - С.88-95. - Бібліогр. в кінці ст.
Клінічний випадок артеріальної гіпертензії у новонародженої дитини. - С.96-101. - Бібліогр. в кінці ст.
Прояви гострого апендициту у дитини з мультисистемним запальним синдромом, асоційованим з SARS-CoV-2: клінічний випадок. - С.102-103. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Бабінцева, А. Г.
Діагностична цінність малонового альдегіду сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією [Текст] / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, О. В. Макарова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2021. - Т. XI, № 4. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АЛЬДЕГИДЫ (моча)
МОЧА
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Вступ. Одним з механізмів патологічного оксидативного стресу в новонароджених дітей є інтенсифікація пероксидного окиснення ліпідів мембран. Малоновий альдегід (МА) – вторинний продукт, який використовується як індикатор процесів пероксидації ліпідів та, відповідно, маркер пошкоджень клітинних мембран. Але на даний момент механізми, які визначають органні особливості пероксидації ліпідів і білків, а також стійкість до ішемічного пошкодження нирок, вивчені недостатньо та потребують подальшого розвитку. Мета дослідження. Визначити діагностичну цінність МА сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією різного ступеню тяжкості. Матеріал і методи дослідження. Проведено одноцентрове когорте проспективне дослідження з включенням 41 доношеної дитини з порушеннями загального стану помірного ступеня тяжкості (І група); 36 доношених дітей із порушеннями загального стану тяжкого ступеня без гострого пошкодження нирок (ІІА група); 30 доношених дітей із порушеннями загального стану тяжкого ступеня з гострим пошкодженням нирок (ІІБ група) та 40 здорових дітей (ІІІ група). Визначення рівня МА у сечі проводили за допомогою реакції з тіобарбітуровою кислотою наприкінці 3 доби життя. Результати дослідження. Встановлено відсутність діагностичної цінності негативного тесту з визначенням МА сечі при виявленні ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з проявами перинатальної патології помірного ступеня тяжкості. Про це свідчив AUROC 0,53 (95% ДІ 0,50; 0,65, р0,05) при пороговому значенні показника ≤9,57 мкмоль/л. Продемонстровано дуже добру дискримінуючу здатність визначення рівня МА у сечі при діагностиці порушень функціонального стану нирок у дітей, які мали прояви порушень постнатальної адаптації тяжкого ступеня. Це підтверджено AUROC 0,81 (95% ДІ 0,71; 0,91, р0,001) при пороговому значенні показника ≥ 9,58 мкмоль/л; специфічністю 97,6% (95% ДІ 87,1%; 99,9%), прогностичною цінністю позитивного результату 95,7% (95% ДІ 75,7%; 99,4%) та відношення правдоподібності позитивного результату 25,1 (95% ДІ 3,55; 76,7). При діагностиці гострого пошкодження нирок у критично хворих доношених новонароджених дітей встановлена добра якість діагностичної моделі з визначенням рівня МА у сечі. Про це свідчив AUROC 0,80 (95% ДІ 0,66; 0,89, р0,05) при пороговому значенні показника ≥12,9 мкмоль/л; специфічність 91,4% (95% ДІ 76,9%; 98,2%), прогностична цінність позитивного результату 85,7% (95% ДІ 66,2; 94,9%) та відношення правдоподібності позитивного результату 7,0 (95% ДІ 2,28; 21,5). Висновки. Враховуючи важливість реакцій патологічного оксидативного стресу у формуванні синдромів дизадаптації, запропоновано використання у якості одного з можливих маркерів ренальної дисфункції у новонароджених дітей, який відображує стан процесів пероксидації ліпідів у ниркових структурах та ступінь їх пошкодження, визначення рівня МА у сечі.

Дод.точки доступу:
Годованець, Ю.Д.; Макарова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок [Текст] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 4. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ФЕТАЛЬНЫЙ АЛКОГОЛЬНЫЙ СПЕКТР НАРУШЕНИЙ (диагностика)
Анотація: За даними статистики, у багатьох країнах світу від 3 до 10 % жінок зловживають алкогольними напоями під час вагітності, що призводить до формування фетального алкогольного спектру порушень (ФАСП) / Fetal Alcohol Spectrum Disorders (FASD). Дана дефініція включає в себе фетальний алкогольний синдром (ФАС) / Fetal Alcohol Syndrome (FAC); частковий фетальний алкогольний синдром (ЧФАС) / Partial Fetal Alcohol Syndrome (PFAS); розлади неврологічного розвитку, пов'язані з алкоголем / Alcohol related Neurodevelopmental Disorder (ARND) та уроджені вади розвитку, пов'язані з алкоголем / Alcohol-related Birth Defects (ARBD). Відповідно до критеріїв Центру контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) основними критеріями ФАСП є дисморфологія обличчя (згладжений носогубний жолобок, плоска верхня губа, вкорочення очної щілини); затримка росту (анте- або постнатальна маса тіла або довжина тіла ? 10 перцентиля); функціональні розлади нервової системи (глобальний когнітивний дефіцит, дисфункція дрібної моторики, розлад дефіциту уваги та гіперактивності, сенсорні порушення, дефіцит пам’яті, проблеми соціальної адаптації); структурні розлади нервової системи (обвід голови ? 10 перцентиля (або ? 3 перцентиля для дітей з масою тіла ? 10 перцентиля) або клінічно значущі аномалії мозку при нейровізуалізації). Поєднання саме даних ознак з вживанням матір’ю алкоголю під час вагітності в анамнезі лежать в основі діагностики ФАСП. За даними дослідників, основні патогенетичні ланки ФАСП пов'язані з токсичним впливом етанолу на метаболізм плода, а саме, активацією процесів оксидативного стресу та зниженням інтенсивності антиоксидантного захисту; зниженням експресії генів, які необхідні для розвитку; активацією процесів апоптозу нервових клітин; затримкою клітинної міграції нейронів та порушенням їх проліферації на фоні недостатньої активності ферментативної системи печінки, яка приймає участь у знешкодженні етанолу. У статті представлено клінічний випадок ФАСП у новонародженої дівчинки, яка народилася від ХІ вагітності, з приводу якої вагітна жінка не перебувала на обліку, не проходила скринінгові обстеження, палила, регулярно вживала алкоголь; від Х пологів у 34 тижня гестації природнім шляхом на фоні передчасного розриву навколоплідних оболонок, безводного проміжку 160 годин. Вагітній проведена повна антенатальна профілактика респіраторного дистрес-синдрому. Маса тіла дівчинки при народженні склала 1600 г, довжина тіла – 43 см. Стан дитини при народженні розцінений як компенсований за вітальними функціями, оцінка за шкалою Апгар – 8/8 балів. Відповідно до оцінки нервово-м'язової та фізичної зрілості за новою шкалою Баллард дівчинка набрала 25 балів, що відповідає 33 тижням гестації. При оцінці фізичного розвитку значення маси тіла розташовано нижче 10 центиля, довжини тіла та обвіду голови – у межах 10-90 центилі. При зовнішньому огляді дитини відмічено ознаки дизморфії, а саме, згладжений носогубний жолобок (5 балів), тонка сплощена верхня губа, вкорочені очні щілини. Перебіг постнатальної адаптації у дитини ускладнився патологічною неврологічною симптоматикою у вигляді проявів синдрому пригнічення. Після надання комплексної медичної допомоги дівчинка у задовільному стані виписана додому з рекомендаціями щодо необхідності включення даної дитини до програми катамнестичного спостереження з ретельною оцінкою фізичного та нервово-психічного розвитку. Постановка діагнозу ФАСП – це складний медичний діагностичний процес, який найкраще виконується за допомогою структурованого міждисциплінарного підходу потужної клінічної команди, яка складається зі спеціалістів різного профілю зі взаємодоповнюючим досвідом, кваліфікацією та навичками. Неможливо переоцінити важливу роль лікаря-неонатолога у виявленні дітей з ФАСП з послідовним наданням їм первинної медичної допомоги та розробленням професійного діагностичного маршруту, спрямування до служби катамнестичного спостереження та подальшої реабілітації.

Дод.точки доступу:
Бабінцева, А.Г.; Годованець, Ю.Д.; Кобилянська-Васільєва, А.М.; Петров, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бабінцева, А. Г.
Синдром професійного вигорання у медичного персоналу неонатальних відділень: міф чи сумна реальність? [Текст] / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 3. - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ (диагностика)
Анотація: Згідно із визначенням ВООЗ «синдром професійного вигорання» (СПВ) або «Burnout» – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, яке характеризується порушенням продуктивності в роботі та втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки. Цей синдром звичайно розцінюється як стрес-реакція у відповідь на безжалісні виробничі та емоційні вимоги, що є наслідком надмірної відданості людини своїй роботі, що одночасно супроводжується зневагою до сімейного життя та/або відпочинку. Формування СПВ у персоналу неонатальних відділень пов'язано з негативними змінами його психо-емоційного стану та безпосередньо впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам, особливо дітям, які народилися з екстремально малою масою тіла, з вродженими вадами розвитку, у стані тяжкої асфіксії та знаходяться в умовах end-of-life. Мета дослідження. Вивчити частоту формування та потенційні чинники ризику СПВ у лікарів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку, шляхом персоналізованої оцінки його ризику за допомогою тесту Maslach Burnout Inventory (MBI) та розробленого дослідниками опитувальника NeoBurn. Матеріали та методи дослідження. У ході дослідження проведено персоналізоване опитування 50 лікарів-неонатологів та дитячих анестезіологів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку (до 28 діб життя), на базі 8 відділень 6 стаціонарів (м. Київ, м. Чернівці, Україна) з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Опитувальник NeoBurn розроблено дослідниками з урахуванням даних сучасної наукової літератури щодо найбільш вагомих чинників ризику СПВ у медичного персоналу неонатальних відділень. Даний опитувальник включає перелік питань загального характеру; питання, які визначають особливості праці; питання, які характеризують власну оцінку особистості тощо. Тест Maslach Burnout Inventory (MBI) включає три блока питань, відповіді на які можуть допомогти у визначенні ознак виснаження або депресивного тривожного синдрому (Розділ А), ознак деперсоналізації або втрати емпатії (Розділ В) та ознак зниження особистісних досягнень (Розділ С). Результати дослідження. В опитуванні прийняло участь 36 лікарів-неонатологів (72 %) та 14 лікарів-дитячих анестезіологів (28 %), при цьому, у 80 % випадків респондентами були представниці жіночої статті, а біля 1/3 неонатальної спільноти мали вік старше 50 років. Більшість респондентів (72 %) на момент опитування працювали на посаді лікарів-ординаторів відділень, 8 (16 %) – завідувачів відділень, 6 (12%) – наукових співробітників профільних кафедр. Основним робочим місцем лікарів у 70 % випадків були відділення інтенсивної терапії новонароджених, у 30 % випадків – відділення неонатального догляду. У 21 людини (42 %) стаж роботи в неонатології склав більше 20 років. Більше половини респондентів (54 %) працювали більше ніж на 1 ставку, 37 лікарів (74 %) мали нічні чергування. Переважна більшість лікарів (94 %) зазначили, що рівень їх доходів є недостатнім для комфортного життя в Україні. Опитування за допомогою тесту MBI засвідчило, що найбільш вразливою є сфера деперсоналізації, важкий ступінь якої встановлено у 24 % випадків, помірний ступінь – у 40 % випадків. Виражене зниження значимості особистісних досягнень виявлено у 22 % випадків, помірного ступеня – у 30 % випадків. Найбільш «збереженою» виявилася опція виснаження, важкий ступінь якого діагностовано лише у 4 % випадків, помірного ступеня – у 24 % випадків. Слід зазначити, що при опитуванні не виявлено жодного лікаря з відсутністю порушень усіх трьох характеристик тесту MBI. Висновки. Медичний персонал, який надає допомогу пацієнтам неонатального віку (у перші 28 діб життя) складає групу високого ризику щодо формування СПВ, що пов'язано зі значним потенційним рівнем смертності та захворюваності пацієнтів, високими вимогами до професійного рівня лікарів, необхідністю постійного удосконалення для впровадження нових сучасних перинатальних технологій, наявністю нічних чергувань, недостатньо високою заробітною платою тощо. При опитуванні українських лікарів-неонатологів і дитячих анестезіологів з використанням тесту MBI найбільш виражені порушення встановлено у сфері деперсоналізації та зниження значимості особистісних досягнень, що потребує впровадження у практику роботи лікувальних закладів програми ідентифікації, профілактики та корекції СПВ із залученням міждисциплінарної команди спеціалістів.

Дод.точки доступу:
Годованець, Ю.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Шифр: НУ45/2020/X/3
Журнал

Зміст:
Бабінцева, А. Г. Синдром професійного вигорання у медичного персоналу неонатальних відділень: міф чи сумна реальність? / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець. - С.5-14. - Бібліогр. в кінці ст.
Неонатальний скринінг в Україні: нові виклики. - С.15-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Методи моніторингу та лікування больового синдрому у новонароджених в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. - С.20-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Редько, И. И. Значимость своевременного выявления эндокринных заболеваний у детей на этапе первичного звена / И. И. Редько, Е. Н. Чакмазова. - С.26-31. - Библиогр. в конце ст.
Горбатюк, О. М. Сучасні підходи до діагностики та лікування новонароджених з аноректальними атрезіями (дані літератури і власний досвід) / О. М. Горбатюк, І. О. Македонський. - С.32-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Хірургічна тактика збереження стравоходу при його атрезії з великим діастазом. - С.38-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Щербина, М. О. Релаксин та імунні фактори як предиктори біологічної готовності до пологів / М. О. Щербина, Н. В. Шелест. - С.46-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Вереснюк, Н. С. Синдром Херліна-Вернера-Вундерліха - діагностично-лікувальні підходи / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова, А. Й. Наконечний. - С.53-58. - Бібліогр. в кінці ст.
Добрянський, Д. О. Екзогенні сурфактанти природного походження у лікуванні респіраторного дистрес-синдрому - порівняльні склад, біофізичні властивості та клінічна ефективність / Д. О. Добрянський. - С.59-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Клименко, Т. М. Нові дефініції ведення новонароджених із хворобами окислювального стресу / Т. М. Клименко, Г. А. Кузєнкова. - С.72-80. - Бібліогр. в кінці ст.
Добрянський, Д. О. Сучасні рекомендації з парентерального харчування новонароджених / Д. О. Добрянський, Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова. - С.81-98. - Бібліогр. в кінці ст.
Новітні концепції дитячого харчування: постбіотики й довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти. - С.99-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Знаменська, Т. К. Аналіз використання жирових емульсій у парентеральному харчуванні новонароджених в Україні / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Л. І. Нікуліна. - С.107-114. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)