Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Герасимюк, І. Є.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 46
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-46

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І. Є., Мізь А. В., Пришляк А. М., Ремінецький Б. Я., Криницька І. Я.
Назва : Новітні технології як прогресивний метод покращення компетентнісного навчання предмета "Анатомія людини" за умов інтернаціоналізації вищої освіти
Паралельн. назви :Newest technologies as advanced method to improve competence teaching of "Human anatomy" discipline under the condition of internationalization of higher education
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 9-13 (Шифр МУ7/2017/4)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
АНАТОМИЯ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І. Є., Корицький А. Г.
Назва : Особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаціциловою кислотою
Паралельн. назви :Features of morphofunctional alteration of blood vessels of the kidneys under condition of acute poisoing of acetylsalicylic acid
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 125-129 (Шифр ВУ9/2018/3)
MeSH-головна: АСПИРИН
ПОЧКИ
АРТЕРИИ
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ
ОТРАВЛЕНИЕ
Анотація: Як відомо, нирки відіграють в організмі важливу дезінтоксикаційну роль. Усі отруйні речовини, що потрапляють в організм, виводяться з нього в основному трьома шляхами: фільтрацією, екскрецією та секрецією. Однією із таких речовин є ацетилсаліцилова кислота. Її токсична дія у великих дозах і при помилковому застосуванні може спричиняти важкі отруєння, нерідко з летальними наслідками. Тим більше, що поширеність аспіриновмісних знеболювальних продуктів, які наявні майже у кожному домогосподарстві, робить їх загальндоступними джерелами ненавмисного та суїцидального прийому. Зокрема, використання саліцилатів продовжує бути досить частою причиною отруєння у дітей і підлітків. Мета дослідження – установити особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою тяжкого ступеня та їх кількісна характеристика. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 24 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях. З них 12 тварин склали контрольну групу, іншим 12 тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ацетилсаліцилову кислоту з розрахунку 500 мг на 1 кг маси тіла для моделювання тяжкого ступеня токсичності. Дослідження проводили з використанням ін’єкційних, рентгенангіографічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, що проявляються значним застійним венозним повнокров?ям. У відповідь на це артеріальний відділ кровоносного русла рефлекторно реагує підвищенням тонусу міжчасточкових артерій та артеріол зі зменшенням їх пропускної здатності, що може бути захисною реакцією для попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторної ланки й у науковій літературі описують як рефлекс Китаєва. При цьому одночасно спостерігають компенсаторне розширення просвіту зі збільшенням ємності дугових і міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності, що цілком узгоджується із сучасними уявленнями про механізми розвитку органної дисфункції. Висновки. При тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках щурів виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, які полягають у застійному венозному повнокров’ї, рефлекторному підвищенні тонусу міжчасточкових артерій та артеріол і компенсаторному розширенні просвіту дугових та міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кланца М.П., Герасимюк І.Є.
Назва : Особливості морфофункціональної перебудови гепатоцитів печінки щурів та їх кількісна характеристика при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 3. - С. 6-11. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/3). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕПАТОЦИТЫ
ПЕЧЕНЬ
АСПИРИН
Анотація: За результатами проведеного дослідження встановлено, що хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою призводить до виражених розладів органного кровообігу у печінці у вигляді застійного венозного як портального, так і кавального повнокров'я з рефлекторним зниженням пропускної здатності артеріального відділу кровоносного русла. Тривалий венозний застій і рефлекторна вазоконстрикція артерій ведуть до ішемії тканини печінки з розвитком та прогресуванням дистрофічних змін гепатоцитів. Із збільшенням тривалості спостереження виникає розширення ділянок клітин із ознаками зернистої дистрофії, які переходять у поля з дискомплектацією печінкових балок, порушенням міжклітинних меж, гомогенізацією цитоплазми і деструкцією ядер гепатоцитів. Кількісно це проявлялося збільшенням площі перерізу гепатоцитів і їх ядер з відповідною динамікою ядерно-цитоплаз-матичних співвідношень.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Беденюк О.А., Герасимюк І.Є.
Назва : Особливості ангіоархітектоніки шлунка щурів у нормі
Місце публікування : Вісн. наук. досліджень. - Тернопіль, 2015. - N 4. - С. 121-124 (Шифр ВУ9/2015/4)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І.Є., Ільків О.П.
Назва : Кількісна характеристика артерій яєчок щура в нормі та у різні терміни після струмектомії
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2016. - Т. 15, № 4. - С. 83-87. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2016/15/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЯИЧКИ
Анотація: Безпосередньо після струмектомії у кровоносному руслі яєчка розвивається венозне повнокров'я з одночасним зменшенням пропускної здатності дрібних інтрамуральних артерій і артеріол. Інтрамуральні артерї середнього діаметра і артерії білкової оболонки компенсаторно реагують збільшенням ємності за рахунок розширення просвіту. До 3-ї доби морфофункціональний стан кровоносного русла яєчок стабілізується. Після цього на тлі відновлення венозного застою прогресивно знижується пропускна здатність не тільки дрібних інтрамуральних артерій, але й інтрамуральних артерій середнього діаметра з компенсаторним збільшенням ємності артерій білкової оболонки та відповідною динамікою їх кількісних показників.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ільків О. П., Герасимюк І. Є., Небесна З. М.
Назва : Вплив медикаментозної корекції гіпотиреозу на стан структурної організації яєчок щурів після тиреоїдектомії
Паралельн. назви :Hypothyroidism drug correction influence on testicle structure after thyroidectomy
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 1. - С. 128-132 (Шифр ВУ9/2018/1)
MeSH-головна: ТИРЕОИДЭКТОМИЯ
ГИПОТИРЕОЗ
СПЕРМАТОГЕНЕЗ
КРОВООБРАЩЕНИЕ
Анотація: Питання пошуку ефективних підходів до медикаментозної корекції гіпотиреозу і їх морфофункціональне обґрунтування продовжує залишатися одним із актуальних питань сучасної медичної науки. Мета дослідження – дати порівняльну морфофункціональну характеристику ефективності застосування монотерапії L-тироксином і його комбінації з тіотриазоліном для корекції посттиреоїдектомічного гіпотиреозу. Матеріали і методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях. Визначали масу яєчок, при оглядовій мікроскопії вивчали морфологічні особливості їх будови, визначили кількість звивистих сім’яних канальців у одному полі зору та наступні морфометричні показники: товщини білкової оболонки, сперматогенного епітелію. Оцінку функціональної активності яєчок проводили шляхом вирахування індексу сперматогенезу, оцінку функціонального стану судин проводили за величиною індексу Вогенворта. Результати досліджень та їх обговорення. Після тиреоїдектомії у статевих залозах щурів-самців було виявлено значні розлади органного кровообігу, які на ранніх стадіях проявлялися вираженим венозним і помірним артеріальним повнокров’ям з одночасним розвитком інтерстиційного набряку. В подальшому артеріальний відділ органного кровоносного русла реагував зменшенням своєї пропускної здатності за рахунок звуження просвіту дрібних артерій і артеріол, на тлі яких розвивалися і прогресували дистрофічні зміни як у стромі, так і в паренхімі органа. Трофічні розлади супроводжувалися спустошенням сім’яних канальців унаслідок різкого зменшення у них клітин сперматогенного епітелію, їх фіброзною трансформацією та наступним розростанням сполучної тканини в інтерстиції. Виявлені структурні зміни є наслідком як безпосереднього впливу гіпотиреозу на стан їх структурних компонентів, так і опосередкованого через порушення органного кровотоку. Застосування монотерапії L-тироксином у післяопераційному періоді лише частково попереджає розвиток виявлених морфофункціональних змін. Висновки. Серед досліджених препаратів найбільшу ефективність в умовах експерименту проявило комплексне поєднане застосування L-тироксину з тіотриазоліном.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гаврищук Ю. М., Герасимюк І. Є., Геник Т. Р.
Назва : Вплив стенозу аортоклубового сегмента на ультраструктурну організацію гемокапілярів головного мозку в щурів
Паралельн. назви :The influence of stenosis of aortoiliac segment on ultrastructural organization of hemocapillaries of the main brain in rats
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 4. - С. 164-167 (Шифр ВУ9/2018/4)
MeSH-головна: КРЫСЫ
МОЗГА ГОЛОВНОГО ОТЕК
ОРГАНЕЛЛЫ
Анотація: Зміна характеру центральної гемодинаміки може як передувати, так і ускладнювати перебіг гострого ішемічного ураження головного мозку. Причому серцево-судинні порушення, що призводять до розвитку гострого ішемічного ураження головного мозку, складають близько 30–40 % у структурі усіх патогенетичних варіантів. Мета дослідження – встановити особливості ультраструктурних змін у стінках гемокапілярів головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях масою тіла 160–180 г. З них 3 тварини склали контрольну групу. Іншим 15 щурам під кетаміновим знеболюванням звужували черевний відділ аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1; 3; 7; 14 і 28 діб після операції згідно із загальноприйнятою методикою. Результати досліджень та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження структурних компонентів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність морфофункціональної перебудови та ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки, у динаміці яких можна виділити наступні періоди: – альтерації (набряк цитоплазми ендотеліоцитів з одночасними деструктивними змінами органел, нерівномірним потовщенням базальної мембрани та розширенням периваскулярних просторів) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; – адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї до 7-ї доби експерименту зі стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (зменшення набряку цитоплазми ендотеліоцитів, більш збережений стан органел, чіткі контури базальної мембрани); – відновні – з 14-ї до 28-ї доби спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним, відновленням початкового стану структурних компонентів стінок гемокапілярів головного мозку. Висновки. Морфофункціональна перебудова та ремоделювання структурних компонентів гемокапілярів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти відбуваються поступово за наступними періодами: альтерації – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; компенсації – з 3-ї до 7-ї доби експерименту і часткового відновлення у більш віддалені терміни.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кривецький В.В., Герасимюк І.Є., Кривецька І.І.
Назва : Морфологічні особливості кісткового мозку щурів при споживанні солей нітратів у підвищених концентраціях
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2019. - Т. 18, № 4. - С. 6-10. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2019/18/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОСТНЫЙ МОЗГ
НИТРАТЫ
Анотація: Дослідження якісного складу води та харчових продуктів виявили перевищення концентрації нітратів, одним з найчутливіших органів для яких може бути кістковий мозок. Тому, метою нашого дослідження стало вивчення морфологічних особливостей кісткового мозку щурів за умов впливу на організм солей нітратів. Дослідження проведено на 48 статевозрілих щурах. У якості ксенобіотика використано нітрат Na (NaNO3). Тварин виводили з експерименту на 10-у, 30-у та 90-у добу. Протягом експерименту виявлено зміни з боку еритрону – зменшення кількості ядервмісних клітин у складі еритроїдних острівців, ознаки їх дисеритропоезу. Зміни з боку гранулоцитопоезу проявлялися порушенням їх стратифікації – наявність різного ступеню зрілості попередників у всіх ділянках кістково-мозкового каналу. Порушення з боку мегакаріоцитів виражалися у вогнищевому їх скупченні у вигляді кластерів та частковій дислокації по відношенню до синусоїдів. Спостереження за тваринами виявило термін-залежний характер змін у кістковому мозку.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І.Є.
Назва : Клінічна анатомія слинних залоз щура
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2020. - Т. 19, № 4. - С. 37-42. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2020/19/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ
Анотація: Подібність структурної організації органів та тканин людини і тварин обумовлює використання останніх для експериментального моделювання патологічних процесів, що виявляються у клініці. Разом з тим, для детального розуміння динаміки змодельованих патологічних станів і адекватної інтерпретації одержаних результатів, слід враховувати видові особливості і ті відмінності, які є характерними для тварин різних видів, а також посилатися на вихідні величини кількісних характеристик їх тканин, органів і систем. Просторову організацію кровоносного русла вивчали шляхом контрастної рентгенангіографії. Для цього здійснювали ін’єкцію артеріального русла водною суспензією свинцевого сурика. З метою усунення накладання тіней контралатеральних судин перед рентгенангіографією проводили сагітальний розпил голови з видаленням головного мозку разом із галуженнями внутрішньої сонної артерії. Рентгенографію проводили без використання підсилювального екрана у бічній проекції апаратом Koch&Sterzel. У щурів у нормі наявні чотири пари великих слинних залоз: привушні, нижньощелепні, великі і малі під’язикові. Найбільшими є привушні і нижньощелепні. Особливості будови, розмірів і розташування слинних залоз у щурів визначаються як особливостями будови черепа і горизонтальним положенням тіла, так і особливостями функціонального призначення самих залоз. Найбільші із слинних залоз – привушні. Протоки формуються із трьох основних стовбурів і, обійшовши по поверхні жувальний м’яз, проникають у ротову порожнину. До переднього краю залози досить щільно прилягає сльозова залоза, протока якої проходить до зовнішнього кута очної ямки. В експерименті встановлено, що привушні слинні залози у щурів, на відміну від людей, розташовані на передньобічній поверхні шиї позаду від вуха і доходять до зовнішньої частини ключиці. Протоки формують три основних стовбури, які проникають у ротову порожнину. Нижньощелепні слинні залози (аналоги піднижньощелепних слинних залоз у людей) розташовані на передній поверхні шиї, на протязі від під’язикової кістки до ручки груднини, дотикаючись між собою своїми присередніми краями. Отримані стереометричні показники галуження кровоносних судин можуть складати основу для порівняння і встановлення динаміки патоморфологічних змін при моделюванні різноманітних патологічних процесів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І.Є., Гантімуров А.В., Челесюк В.О.
Назва : Особливості динаміки морфофункціональних змін у судинному руслі печінки та нирок при перебігу гострого розлитого перитоніту в експерименті
Місце публікування : Вісник морфології. - Вінниця: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2010. - Т. 16, № 1. - С. 125-128. - ISSN 1818-1295 (Шифр ВУ8/2010/16/1). - ISSN 1818-1295
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ
ПЕЧЕНОЧНЫЕ ВЕНЫ
ПОЧЕЧНЫЕ ВЕНЫ
Анотація: В експерименті на щурах вивчено хронологічну послідовність морфофункціональних реакцій судин печінки та нирок при моделюванні гострого розлитого перитоніту.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вацик М. О., Герасимюк І. Є.
Назва : Вплив загального зневоднення на структурну реорганізацію легень у щурів
Паралельн. назви :The influence of general dehydratation on structural reorganization of lungs in rats
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2019. - N 1. - С. 116-120 (Шифр ВУ9/2019/1)
MeSH-головна: ОБЕЗВОЖИВАНИЕ
ЛЕГКИЕ
БРОНХИ
ЛЕГОЧНЫЕ АЛЬВЕОЛЫ
ЭПИТЕЛИЙ
Анотація: Проблема впливу загальної дегідратації на організм сьогодні набуває все більшої актуальності у медичній науці. Унаслідок суттєвих змін соціально-економічних, екологічних умов проживання людей на усій планеті, частих катаклізмів, підвищення температури наколишнього середовища виникає дефіцит у питній воді. Особливо це відчутно при підвищеному фізичному навантаженні. Мета дослідження – встановити особливості структурних змін у легенях щурів при загальному зневодненні різного ступеня тяжкості та дати їм кількісну характеристику. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 30 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях масою тіла 160–180 г і віком 2,5–3 місяці. З них 6 тварин склали контрольну групу, іншим 24 щурам загальну дегідратацію моделювали шляхом годування сухим вівсом без доступу до води протягом 3; 6 і 10 діб (загальне зневоднення легкого, середнього і тяжкого ступенів відповідно). Дослідження проводили з використанням гістологічних, морфометричних та статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного дослідження свідчать, що при загальному зневодненні організму поступово у паренхімі легень і їх кровоносне русло розвиваються певні морфофункціональні зміни, характер й інтенсивність яких залежать від тривалості зневоднення, а значить, і його ступеня. Через обмеження у воді довше, ніж одну добу, суттєвих змін у легенях не відбувається, хоча навіть у такий термін можна спостерігати ознаки посилення кровопостачання та вентиляційної функції легень. Однак починаючи з 3-ї доби і до завершення експерименту в 10-денний термін, у процесі поступового зневоднення організму відбувається втрата маси органа, яка супроводжується поступовим потоншенням міжальвеолярних перегородок, зменшенням товщини багаторядного миготливого епітелію слизової оболонки бронхів з одночасним зниженням діаметра і площі поперечного перерізу просвіту альвеол, що у кінцевому результаті призводить до формування та чергування вогнищ емфіземи із вогнищами дисателектазів, а значить, порушень у ветиляційній функції легень. Висновки. Морфологічні зміни у легенях при загальному зневодненні (зменшення маси легень, товщини міжальвеолярних перегородок, товщини багаторядного миготливого епітелію бронхів, діаметра і площі альвеол) можуть складати основу порушення їх респіраторної функції.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кланца М. П., Герасимюк І. Є., Корицький А. Г.
Назва : Стан кислотно-основної рівноваги та в'язкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою та їх вплив на структурну організацію печінки і нирок
Паралельн. назви :Status of acid-based equality and blood viscosity of rats at acute and chronic poisoning by acetylsalicylic acid and their influence on structural organization of liver and kidneys
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2019. - N 1. - С. 68-73 (Шифр ЗУ17/2019/1)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ
ПОЧКИ
АСПИРИН
АЦИДОЗ
КРЫСЫ
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Оптимальний рівень кислотно-лужної рівноваги є однією з вагомих складових, що формують гомеостаз організму. Відомо також, що метаболічний ацидоз може розвиватися при передозуванні саліцилових препаратів. Мета – встановити рівень ацидозу та вʼязкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою та їх вплив на морфологічний стан печінки і нирок. Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних щурах, яким моделювали гостре і хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою. Дослідження проводили з використанням функціональних (вимірювання рН і вʼязкості крові), гістологічних і статистичних методик. Результати. Встановлено, що гостре отруєння ацетилсаліциловою кислотою у щурів супроводжується суттєвим зниженням рН і вʼязкості крові, що призводить до виражених розладів органного кровообігу, які проявляються у вигляді застійного венозного повнокровʼя, капіляростазів з реактивною висхідною вазоконстрикцією. У процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою через 1 добу експерименту також спостерігалася тенденція до зниження досліджуваних показників крові, проте ступінь її вираження був значно меншим, порівняно із гострим отруєнням. Через 3 доби від початку хронічної інтоксикації відбувалася стабілізація показників і навіть часткова компенсація рН. Проте згодом рівень рН знову продовжував прогресивно знижуватися, не сягаючи, однак, рівня, що був до гострого отруєння. На відміну від цього, вʼязкість крові, навпаки, набувала тенденції до зростання. Виявлені тривалі розлади органного кровотоку призводили до дистрофічних змін тканин печінки і нирок, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності. Висновки. 1. Гостре отруєння великими дозами ацетилсаліцилової кислоти призводить до суттєвого зростання рівня ацидозу з одночасним відчутним зниженням вʼязкості крові, які можуть бути важливими ланками патогенезу розвитку несумісних з життям розладів гемодинаміки. 2. Хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою також призводить до поступового розвитку ацидозу, ступінь якого менш виражений, ніж при гострому отруєнні, і впливає на динаміку вʼязкості крові. 3. Розлади органного кровотоку, які виникають при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою, менш виражені, ніж при гострому отруєнні, і призводять до дистрофічних змін у печінці й нирках, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гаврищук Ю.М., Герасимюк І.Є., Геник Т.Р.
Назва : Особливості ультраструктурної перебудови нейроцитів головного мозку після стенозу аортоклубового сегмента в щурів
Місце публікування : Шпитальна хірургія: український науково-практичний журнал. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2018. - № 4. - С. 41-45. - ISSN 1681-2778 (Шифр ШУ1/2018/4). - ISSN 1681-2778
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АОРТА БРЮШНАЯ
СУЖЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА
НЕЙРОНЫ
КРЫСЫ
Анотація: Мета работы: встановити особливості ультраструктурних змін у нейроцитах головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях, з них 3 тварини склали контрольну групу а іншим 15 щурам під кетаміновим знеболенням здійснювали звуження черевного відділу аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1, 3, 7, 14 і 28 діб після операції згідно з загальноприйнятою методикою. Результати дослідження та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження нейроцитів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність їх морфофункціональної перебудови на тлі ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки органного кровоносного русла у динаміці яких можна виділити такі періоди: альтерації (посилення інвагінацій каріолеми, локальні порушення чіткості структурної організації ядерних мембран, нерівномірне розширення і фрагментація канальців ендоплазматичної сітки, зменшення на її мембранах кількості рибосом, збільшення розмірів цистерн комплексу Гольджі, гіпертрофія мітохондрій з одночасним просвітлення матриксу та деструкцією їх крист) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї по 7-му добу експерименту із стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (на тлі зменшення повнокрів’я гемокапілярів покращення ультраструктурної організаціїї нейроцитів: конденсовані грудочки гетерохроматину розташовувалися у різних ділянках ядра, а також біля каріолеми, у нейроплазмі значна кількість рибосом і полісом, у цитоплазмі гіпертрофовані мітохондрії з чіткими кристами та вогнищево просвітленим матриксом, канальці ендоплазматичної сітки та цистерни комплексу Гольджі лише помірно розширеними; відновні – з 14-ї по 28-му добу спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним відновленням вихідного стану структур головного мозку.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яворська-Скрабут І.М., Герасимюк І.Є., Яворська С.І.
Назва : Структурно-просторова перебудова судинного русла великих слинних залоз щурів за умов експериментальної гіперглікемії
Місце публікування : Вісн. наук. досліджень. - Тернопіль, 2015. - N 4. - С. 117-120 (Шифр ВУ9/2015/4)
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І.Є., Романюк Т.І.
Назва : Характер та особливості динаміки морфологічних змін у тканинах ока кроля при опіках рогівки лугом
Місце публікування : Вісн. наук. досліджень. - 2013. - N4. - С. 84-87 (Шифр ВУ9/2013/4)
MeSH-головна:
ЩЕЛОЧИ
ЖИВОТНЫЕ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шкробот Л.В., Герасимюк І.Є.
Назва : Морфофункціональний стан органів черевної порожнини внаслідок реперфузії тонкої кишки після її гострої непрохідності в експерименті
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2013. - Том12, N1. - С. 17-20 (Шифр КУ26/2013/12/1)
MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ

Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І.Є., Гаврищук Ю.М.
Назва : Особливості кровопостачання головного мозку в щурів у нормі
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2013. - N2. - С. 62-67 (Шифр ЗУ17/2013/2)
MeSH-головна: МОЗГ ГОЛОВНОЙ

Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І.Є., Гаврищук Ю.М.
Назва : Вплив експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти на стан кровонсного русла головного мозку в щурів
Місце публікування : Вісн. наук. досліджень. - 2013. - N4. - С. 98-101 (Шифр ВУ9/2013/4)
MeSH-головна: АОРТА БРЮШНАЯ
СУЖЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ
МОЗГ ГОЛОВНОЙ
ЖИВОТНЫЕ
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яворська-Скрабут І. М., Герасимюк І. Є.
Назва : Динаміка морфометричних змін структур великих слинних залоз щурів за умов експериментальної гіперглікемії
Місце публікування : Галицький лікарський вісник: щоквартальний науково-практичний часопис . - Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського національного медичного університету, 2013. - Т. 20, № 1 (ч.2). - С. 100-102. - ISSN 2306-4285 (Шифр ГУ1/2013/20/1 (ч.2)). - ISSN 2306-4285
MeSH-головна: ГИПЕРГЛИКЕМИЯ
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Герасимюк І. Є., Федорович О. А.
Назва : Морфофункціональні зміни та просторова характеристика судинного русла язика при його опіках різного генезу в експерименті
Місце публікування : Галицький лікарський вісник: щоквартальний науково-практичний часопис . - Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського національного медичного університету, 2013. - Т. 20, № 1 (ч.2). - С. 26-28. - ISSN 2306-4285 (Шифр ГУ1/2013/20/1 (ч.2)). - ISSN 2306-4285
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОЖОГИ
ЯЗЫК
Знайти схожі

1-20 21-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)