Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:К Н И Г И (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Герасимюк, І. Є.$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 46
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-46 
1.


   
    Новітні технології як прогресивний метод покращення компетентнісного навчання предмета "Анатомія людини" за умов інтернаціоналізації вищої освіти [Текст] = Newest technologies as advanced method to improve competence teaching of "Human anatomy" discipline under the condition of internationalization of higher education / І. Є. Герасимюк [и др.] // Медична освіта. - 2017. - N 4. - С. 9-13
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
АНАТОМИЯ


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І. Є.; Мізь, А. В.; Пришляк, А. М.; Ремінецький, Б. Я.; Криницька, І. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Герасимюк, І. Є.
    Особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаціциловою кислотою [Текст] = Features of morphofunctional alteration of blood vessels of the kidneys under condition of acute poisoing of acetylsalicylic acid / І. Є. Герасимюк, А. Г. Корицький // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 3. - С. 125-129
MeSH-головна:
АСПИРИН
ПОЧКИ
АРТЕРИИ
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ
ОТРАВЛЕНИЕ
Анотація: Як відомо, нирки відіграють в організмі важливу дезінтоксикаційну роль. Усі отруйні речовини, що потрапляють в організм, виводяться з нього в основному трьома шляхами: фільтрацією, екскрецією та секрецією. Однією із таких речовин є ацетилсаліцилова кислота. Її токсична дія у великих дозах і при помилковому застосуванні може спричиняти важкі отруєння, нерідко з летальними наслідками. Тим більше, що поширеність аспіриновмісних знеболювальних продуктів, які наявні майже у кожному домогосподарстві, робить їх загальндоступними джерелами ненавмисного та суїцидального прийому. Зокрема, використання саліцилатів продовжує бути досить частою причиною отруєння у дітей і підлітків. Мета дослідження – установити особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою тяжкого ступеня та їх кількісна характеристика. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 24 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях. З них 12 тварин склали контрольну групу, іншим 12 тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ацетилсаліцилову кислоту з розрахунку 500 мг на 1 кг маси тіла для моделювання тяжкого ступеня токсичності. Дослідження проводили з використанням ін’єкційних, рентгенангіографічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, що проявляються значним застійним венозним повнокров?ям. У відповідь на це артеріальний відділ кровоносного русла рефлекторно реагує підвищенням тонусу міжчасточкових артерій та артеріол зі зменшенням їх пропускної здатності, що може бути захисною реакцією для попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторної ланки й у науковій літературі описують як рефлекс Китаєва. При цьому одночасно спостерігають компенсаторне розширення просвіту зі збільшенням ємності дугових і міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності, що цілком узгоджується із сучасними уявленнями про механізми розвитку органної дисфункції. Висновки. При тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках щурів виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, які полягають у застійному венозному повнокров’ї, рефлекторному підвищенні тонусу міжчасточкових артерій та артеріол і компенсаторному розширенні просвіту дугових та міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності.


Дод.точки доступу:
Корицький, А. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Кланца, М. П.
    Особливості морфофункціональної перебудови гепатоцитів печінки щурів та їх кількісна характеристика при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою [Текст] / М. П. Кланца, І. Є. Герасимюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 6-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ГЕПАТОЦИТЫ
ПЕЧЕНЬ (цитология)
АСПИРИН (отравления)
Анотація: За результатами проведеного дослідження встановлено, що хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою призводить до виражених розладів органного кровообігу у печінці у вигляді застійного венозного як портального, так і кавального повнокров'я з рефлекторним зниженням пропускної здатності артеріального відділу кровоносного русла. Тривалий венозний застій і рефлекторна вазоконстрикція артерій ведуть до ішемії тканини печінки з розвитком та прогресуванням дистрофічних змін гепатоцитів. Із збільшенням тривалості спостереження виникає розширення ділянок клітин із ознаками зернистої дистрофії, які переходять у поля з дискомплектацією печінкових балок, порушенням міжклітинних меж, гомогенізацією цитоплазми і деструкцією ядер гепатоцитів. Кількісно це проявлялося збільшенням площі перерізу гепатоцитів і їх ядер з відповідною динамікою ядерно-цитоплаз-матичних співвідношень.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Беденюк, О. А.
    Особливості ангіоархітектоніки шлунка щурів у нормі / О. А. Беденюк, І. Є. Герасимюк // Вісн. наук. досліджень. - 2015. - N 4. - С. 121-124


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Герасимюк, І. Є.
    Кількісна характеристика артерій яєчок щура в нормі та у різні терміни після струмектомії [Текст] / І. Є. Герасимюк, О. П. Ільків // Клінічна анатомія та оперативна хірургія : науково-практичний медичний журнал. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 83-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
ЯИЧКИ (хирургия)
Анотація: Безпосередньо після струмектомії у кровоносному руслі яєчка розвивається венозне повнокров'я з одночасним зменшенням пропускної здатності дрібних інтрамуральних артерій і артеріол. Інтрамуральні артерї середнього діаметра і артерії білкової оболонки компенсаторно реагують збільшенням ємності за рахунок розширення просвіту. До 3-ї доби морфофункціональний стан кровоносного русла яєчок стабілізується. Після цього на тлі відновлення венозного застою прогресивно знижується пропускна здатність не тільки дрібних інтрамуральних артерій, але й інтрамуральних артерій середнього діаметра з компенсаторним збільшенням ємності артерій білкової оболонки та відповідною динамікою їх кількісних показників.


Дод.точки доступу:
Ільків, О.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Ільків, О. П.
    Вплив медикаментозної корекції гіпотиреозу на стан структурної організації яєчок щурів після тиреоїдектомії [Текст] = Hypothyroidism drug correction influence on testicle structure after thyroidectomy / О. П. Ільків, І. Є. Герасимюк, З. М. Небесна // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 1. - С. 128-132
MeSH-головна:
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ
ГИПОТИРЕОЗ
СПЕРМАТОГЕНЕЗ
КРОВООБРАЩЕНИЕ
Анотація: Питання пошуку ефективних підходів до медикаментозної корекції гіпотиреозу і їх морфофункціональне обґрунтування продовжує залишатися одним із актуальних питань сучасної медичної науки. Мета дослідження – дати порівняльну морфофункціональну характеристику ефективності застосування монотерапії L-тироксином і його комбінації з тіотриазоліном для корекції посттиреоїдектомічного гіпотиреозу. Матеріали і методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях. Визначали масу яєчок, при оглядовій мікроскопії вивчали морфологічні особливості їх будови, визначили кількість звивистих сім’яних канальців у одному полі зору та наступні морфометричні показники: товщини білкової оболонки, сперматогенного епітелію. Оцінку функціональної активності яєчок проводили шляхом вирахування індексу сперматогенезу, оцінку функціонального стану судин проводили за величиною індексу Вогенворта. Результати досліджень та їх обговорення. Після тиреоїдектомії у статевих залозах щурів-самців було виявлено значні розлади органного кровообігу, які на ранніх стадіях проявлялися вираженим венозним і помірним артеріальним повнокров’ям з одночасним розвитком інтерстиційного набряку. В подальшому артеріальний відділ органного кровоносного русла реагував зменшенням своєї пропускної здатності за рахунок звуження просвіту дрібних артерій і артеріол, на тлі яких розвивалися і прогресували дистрофічні зміни як у стромі, так і в паренхімі органа. Трофічні розлади супроводжувалися спустошенням сім’яних канальців унаслідок різкого зменшення у них клітин сперматогенного епітелію, їх фіброзною трансформацією та наступним розростанням сполучної тканини в інтерстиції. Виявлені структурні зміни є наслідком як безпосереднього впливу гіпотиреозу на стан їх структурних компонентів, так і опосередкованого через порушення органного кровотоку. Застосування монотерапії L-тироксином у післяопераційному періоді лише частково попереджає розвиток виявлених морфофункціональних змін. Висновки. Серед досліджених препаратів найбільшу ефективність в умовах експерименту проявило комплексне поєднане застосування L-тироксину з тіотриазоліном.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І. Є.; Небесна, З. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Гаврищук, Ю. М.
    Вплив стенозу аортоклубового сегмента на ультраструктурну організацію гемокапілярів головного мозку в щурів [Текст] = The influence of stenosis of aortoiliac segment on ultrastructural organization of hemocapillaries of the main brain in rats / Ю. М. Гаврищук, І. Є. Герасимюк, Т. Р. Геник // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 164-167
MeSH-головна:
КРЫСЫ
МОЗГА ГОЛОВНОГО ОТЕК
ОРГАНЕЛЛЫ
Анотація: Зміна характеру центральної гемодинаміки може як передувати, так і ускладнювати перебіг гострого ішемічного ураження головного мозку. Причому серцево-судинні порушення, що призводять до розвитку гострого ішемічного ураження головного мозку, складають близько 30–40 % у структурі усіх патогенетичних варіантів. Мета дослідження – встановити особливості ультраструктурних змін у стінках гемокапілярів головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях масою тіла 160–180 г. З них 3 тварини склали контрольну групу. Іншим 15 щурам під кетаміновим знеболюванням звужували черевний відділ аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1; 3; 7; 14 і 28 діб після операції згідно із загальноприйнятою методикою. Результати досліджень та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження структурних компонентів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність морфофункціональної перебудови та ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки, у динаміці яких можна виділити наступні періоди: – альтерації (набряк цитоплазми ендотеліоцитів з одночасними деструктивними змінами органел, нерівномірним потовщенням базальної мембрани та розширенням периваскулярних просторів) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; – адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї до 7-ї доби експерименту зі стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (зменшення набряку цитоплазми ендотеліоцитів, більш збережений стан органел, чіткі контури базальної мембрани); – відновні – з 14-ї до 28-ї доби спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним, відновленням початкового стану структурних компонентів стінок гемокапілярів головного мозку. Висновки. Морфофункціональна перебудова та ремоделювання структурних компонентів гемокапілярів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти відбуваються поступово за наступними періодами: альтерації – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; компенсації – з 3-ї до 7-ї доби експерименту і часткового відновлення у більш віддалені терміни.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І. Є.; Геник, Т. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Кривецький, В. В.
    Морфологічні особливості кісткового мозку щурів при споживанні солей нітратів у підвищених концентраціях [Текст] / В. В. Кривецький, І. Є. Герасимюк, І. І. Кривецька // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 6-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
КОСТНЫЙ МОЗГ (анатомия и гистология)
НИТРАТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Дослідження якісного складу води та харчових продуктів виявили перевищення концентрації нітратів, одним з найчутливіших органів для яких може бути кістковий мозок. Тому, метою нашого дослідження стало вивчення морфологічних особливостей кісткового мозку щурів за умов впливу на організм солей нітратів. Дослідження проведено на 48 статевозрілих щурах. У якості ксенобіотика використано нітрат Na (NaNO3). Тварин виводили з експерименту на 10-у, 30-у та 90-у добу. Протягом експерименту виявлено зміни з боку еритрону – зменшення кількості ядервмісних клітин у складі еритроїдних острівців, ознаки їх дисеритропоезу. Зміни з боку гранулоцитопоезу проявлялися порушенням їх стратифікації – наявність різного ступеню зрілості попередників у всіх ділянках кістково-мозкового каналу. Порушення з боку мегакаріоцитів виражалися у вогнищевому їх скупченні у вигляді кластерів та частковій дислокації по відношенню до синусоїдів. Спостереження за тваринами виявило термін-залежний характер змін у кістковому мозку.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.; Кривецька, І.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Герасимюк, І. Є.
    Клінічна анатомія слинних залоз щура [Текст] / І. Є. Герасимюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія = Клиническая анатомия и оперативная хирургия = Clinical Anatomy and Operative Surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-0847. - ISSN 1993-5897
MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ (анатомия и гистология)
Анотація: Подібність структурної організації органів та тканин людини і тварин обумовлює використання останніх для експериментального моделювання патологічних процесів, що виявляються у клініці. Разом з тим, для детального розуміння динаміки змодельованих патологічних станів і адекватної інтерпретації одержаних результатів, слід враховувати видові особливості і ті відмінності, які є характерними для тварин різних видів, а також посилатися на вихідні величини кількісних характеристик їх тканин, органів і систем. Просторову організацію кровоносного русла вивчали шляхом контрастної рентгенангіографії. Для цього здійснювали ін’єкцію артеріального русла водною суспензією свинцевого сурика. З метою усунення накладання тіней контралатеральних судин перед рентгенангіографією проводили сагітальний розпил голови з видаленням головного мозку разом із галуженнями внутрішньої сонної артерії. Рентгенографію проводили без використання підсилювального екрана у бічній проекції апаратом Koch&Sterzel. У щурів у нормі наявні чотири пари великих слинних залоз: привушні, нижньощелепні, великі і малі під’язикові. Найбільшими є привушні і нижньощелепні. Особливості будови, розмірів і розташування слинних залоз у щурів визначаються як особливостями будови черепа і горизонтальним положенням тіла, так і особливостями функціонального призначення самих залоз. Найбільші із слинних залоз – привушні. Протоки формуються із трьох основних стовбурів і, обійшовши по поверхні жувальний м’яз, проникають у ротову порожнину. До переднього краю залози досить щільно прилягає сльозова залоза, протока якої проходить до зовнішнього кута очної ямки. В експерименті встановлено, що привушні слинні залози у щурів, на відміну від людей, розташовані на передньобічній поверхні шиї позаду від вуха і доходять до зовнішньої частини ключиці. Протоки формують три основних стовбури, які проникають у ротову порожнину. Нижньощелепні слинні залози (аналоги піднижньощелепних слинних залоз у людей) розташовані на передній поверхні шиї, на протязі від під’язикової кістки до ручки груднини, дотикаючись між собою своїми присередніми краями. Отримані стереометричні показники галуження кровоносних судин можуть складати основу для порівняння і встановлення динаміки патоморфологічних змін при моделюванні різноманітних патологічних процесів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Герасимюк, І. Є.
    Особливості динаміки морфофункціональних змін у судинному руслі печінки та нирок при перебігу гострого розлитого перитоніту в експерименті [Текст] / І. Є. Герасимюк, А. В. Гантімуров, В. О. Челесюк // Вісник морфології = Reports of Morphology. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 125-128. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-1295
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология)
ПЕЧЕНОЧНЫЕ ВЕНЫ (микробиология, патофизиология, цитология)
ПОЧЕЧНЫЕ ВЕНЫ (микробиология, патофизиология, цитология)
Анотація: В експерименті на щурах вивчено хронологічну послідовність морфофункціональних реакцій судин печінки та нирок при моделюванні гострого розлитого перитоніту.


Дод.точки доступу:
Гантімуров, А.В.; Челесюк, В.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Вацик, М. О.
    Вплив загального зневоднення на структурну реорганізацію легень у щурів [Текст] = The influence of general dehydratation on structural reorganization of lungs in rats / М. О. Вацик, І. Є. Герасимюк // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 116-120
MeSH-головна:
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ
ЛЕГКИЕ
БРОНХИ
ЛЕГОЧНЫЕ АЛЬВЕОЛЫ
ЭПИТЕЛИЙ
Анотація: Проблема впливу загальної дегідратації на організм сьогодні набуває все більшої актуальності у медичній науці. Унаслідок суттєвих змін соціально-економічних, екологічних умов проживання людей на усій планеті, частих катаклізмів, підвищення температури наколишнього середовища виникає дефіцит у питній воді. Особливо це відчутно при підвищеному фізичному навантаженні. Мета дослідження – встановити особливості структурних змін у легенях щурів при загальному зневодненні різного ступеня тяжкості та дати їм кількісну характеристику. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 30 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях масою тіла 160–180 г і віком 2,5–3 місяці. З них 6 тварин склали контрольну групу, іншим 24 щурам загальну дегідратацію моделювали шляхом годування сухим вівсом без доступу до води протягом 3; 6 і 10 діб (загальне зневоднення легкого, середнього і тяжкого ступенів відповідно). Дослідження проводили з використанням гістологічних, морфометричних та статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного дослідження свідчать, що при загальному зневодненні організму поступово у паренхімі легень і їх кровоносне русло розвиваються певні морфофункціональні зміни, характер й інтенсивність яких залежать від тривалості зневоднення, а значить, і його ступеня. Через обмеження у воді довше, ніж одну добу, суттєвих змін у легенях не відбувається, хоча навіть у такий термін можна спостерігати ознаки посилення кровопостачання та вентиляційної функції легень. Однак починаючи з 3-ї доби і до завершення експерименту в 10-денний термін, у процесі поступового зневоднення організму відбувається втрата маси органа, яка супроводжується поступовим потоншенням міжальвеолярних перегородок, зменшенням товщини багаторядного миготливого епітелію слизової оболонки бронхів з одночасним зниженням діаметра і площі поперечного перерізу просвіту альвеол, що у кінцевому результаті призводить до формування та чергування вогнищ емфіземи із вогнищами дисателектазів, а значить, порушень у ветиляційній функції легень. Висновки. Морфологічні зміни у легенях при загальному зневодненні (зменшення маси легень, товщини міжальвеолярних перегородок, товщини багаторядного миготливого епітелію бронхів, діаметра і площі альвеол) можуть складати основу порушення їх респіраторної функції.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Кланца, М. П.
    Стан кислотно-основної рівноваги та в'язкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою та їх вплив на структурну організацію печінки і нирок [Текст] = Status of acid-based equality and blood viscosity of rats at acute and chronic poisoning by acetylsalicylic acid and their influence on structural organization of liver and kidneys / М. П. Кланца, І. Є. Герасимюк, А. Г. Корицький // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 68-73
MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ
ПОЧКИ
АСПИРИН
АЦИДОЗ
КРЫСЫ
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Оптимальний рівень кислотно-лужної рівноваги є однією з вагомих складових, що формують гомеостаз організму. Відомо також, що метаболічний ацидоз може розвиватися при передозуванні саліцилових препаратів. Мета – встановити рівень ацидозу та вʼязкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетил­саліциловою кислотою та їх вплив на морфологічний стан печінки і нирок. Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних щурах, яким моделювали гостре і хро­нічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою. Дослідження проводили з використанням функціональних (вимірю­вання рН і вʼязкості крові), гістологічних і статистичних методик. Результати. Встановлено, що гостре отруєння ацетилсаліциловою кислотою у щурів супроводжується суттєвим зниженням рН і вʼязкості крові, що призводить до виражених розладів органного кровообігу, які про­являються у вигляді застійного венозного повнокровʼя, капіляростазів з реактивною висхідною вазоконстрикцією. У процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою через 1 добу експерименту також спостерігалася тенденція до зниження досліджуваних показників крові, проте ступінь її вираження був значно меншим, порівняно із гострим отруєнням. Через 3 доби від початку хронічної інтоксикації відбувалася стабілізація показників і навіть часткова компенсація рН. Проте згодом рівень рН знову продовжував прогресивно знижуватися, не сягаючи, однак, рівня, що був до гострого отруєння. На відміну від цього, вʼязкість крові, навпаки, набувала тенденції до зростання. Виявлені тривалі розлади органного кровотоку призводили до дистрофічних змін тканин печінки і нирок, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності. Висновки. 1. Гостре отруєння великими дозами ацетилсаліцилової кислоти призводить до суттєвого зростан­ня рівня ацидозу з одночасним відчутним зниженням вʼязкості крові, які можуть бути важливими ланками пато­генезу розвитку несумісних з життям розладів гемодинаміки. 2. Хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою також призводить до поступового розвитку ацидозу, ступінь якого менш виражений, ніж при гострому отруєнні, і впливає на динаміку вʼязкості крові. 3. Розлади органного кровотоку, які виникають при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою, менш виражені, ніж при гострому отруєнні, і призводять до дистрофічних змін у печінці й нирках, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І. Є.; Корицький, А. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Гаврищук, Ю. М.
    Особливості ультраструктурної перебудови нейроцитів головного мозку після стенозу аортоклубового сегмента в щурів [Текст] / Ю. М. Гаврищук, І. Є. Герасимюк, Т. Р. Геник // Шпитальна хірургія = Hospital Surgery : український науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 41-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2778
MeSH-головна:
АОРТА БРЮШНАЯ (патофизиология)
СУЖЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ (осложнения)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА (патофизиология)
НЕЙРОНЫ (патология)
КРЫСЫ
Анотація: Мета работы: встановити особливості ультраструктурних змін у нейроцитах головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях, з них 3 тварини склали контрольну групу а іншим 15 щурам під кетаміновим знеболенням здійснювали звуження черевного відділу аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1, 3, 7, 14 і 28 діб після операції згідно з загальноприйнятою методикою. Результати дослідження та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження нейроцитів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність їх морфофункціональної перебудови на тлі ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки органного кровоносного русла у динаміці яких можна виділити такі періоди: альтерації (посилення інвагінацій каріолеми, локальні порушення чіткості структурної організації ядерних мембран, нерівномірне розширення і фрагментація канальців ендоплазматичної сітки, зменшення на її мембранах кількості рибосом, збільшення розмірів цистерн комплексу Гольджі, гіпертрофія мітохондрій з одночасним просвітлення матриксу та деструкцією їх крист) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї по 7-му добу експерименту із стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (на тлі зменшення повнокрів’я гемокапілярів покращення ультраструктурної організаціїї нейроцитів: конденсовані грудочки гетерохроматину розташовувалися у різних ділянках ядра, а також біля каріолеми, у нейроплазмі значна кількість рибосом і полісом, у цитоплазмі гіпертрофовані мітохондрії з чіткими кристами та вогнищево просвітленим матриксом, канальці ендоплазматичної сітки та цистерни комплексу Гольджі лише помірно розширеними; відновні – з 14-ї по 28-му добу спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним відновленням вихідного стану структур головного мозку.


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.; Геник, Т.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Яворська-Скрабут, І. М.
    Структурно-просторова перебудова судинного русла великих слинних залоз щурів за умов експериментальної гіперглікемії / І. М. Яворська-Скрабут, І. Є. Герасимюк, С. І. Яворська // Вісн. наук. досліджень. - 2015. - N 4. - С. 117-120


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.; Яворська, С.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Герасимюк, І. Є.
    Характер та особливості динаміки морфологічних змін у тканинах ока кроля при опіках рогівки лугом [Текст] / І.Є. Герасимюк, Т.І. Романюк // Вісн. наук. досліджень. - 2013. - N4. - С. 84-87
MeSH-головна:
(патология, патофизиология)
(вредные воздействия)



Дод.точки доступу:
Романюк, Т.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Шкробот, Л. В.
    Морфофункціональний стан органів черевної порожнини внаслідок реперфузії тонкої кишки після її гострої непрохідності в експерименті [Текст] / Л.В. Шкробот, І.Є. Герасимюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Том12, N1. - С. 17-20
MeSH-головна:
(хирургия)
(хирургия)
(хирургия)



Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Герасимюк, І. Є.
    Особливості кровопостачання головного мозку в щурів у нормі [Текст] / І.Є. Герасимюк, Ю.М. Гаврищук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2013. - N2. - С. 62-67
MeSH-головна:
(кровоснабжение, физиология)




Дод.точки доступу:
Гаврищук, Ю.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Герасимюк, І. Є.
    Вплив експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти на стан кровонсного русла головного мозку в щурів [Текст] / І.Є. Герасимюк, Ю.М. Гаврищук // Вісн. наук. досліджень. - 2013. - N4. - С. 98-101
MeSH-головна:
(патофизиология)
(осложнения)
(кровоснабжение, ультраструктура)



Дод.точки доступу:
Гаврищук, Ю.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Яворська-Скрабут, І. М.
    Динаміка морфометричних змін структур великих слинних залоз щурів за умов експериментальної гіперглікемії [Текст] / І. М. Яворська-Скрабут, І. Є. Герасимюк // Галицький лікарський вісник = Galician medical journal : щоквартальний науково-практичний часопис . - 2013. - Т. 20, № 1 (ч.2). - С. 100-102 . - ISSN 2306-4285
MeSH-головна:
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ


Дод.точки доступу:
Герасимюк, І. Є.
Знайти схожі

20.


    Герасимюк, І. Є.
    Морфофункціональні зміни та просторова характеристика судинного русла язика при його опіках різного генезу в експерименті [Текст] / І. Є. Герасимюк, О. А. Федорович // Галицький лікарський вісник = Galician medical journal : щоквартальний науково-практичний часопис . - 2013. - Т. 20, № 1 (ч.2). - С. 26-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2306-4285
MeSH-головна:
ОЖОГИ
ЯЗЫК (кровоснабжение)


Дод.точки доступу:
Федорович, О. А.
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-46 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)