Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Васильева-Линецкая, Л. Я.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 4
Показанi документи с 1 за 4

Назва журналу :Міжнародний неврологічний журнал -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Vinychuk S. M. Diaschisis: brief historical review/ S. M. Vinychuk, O. Y. Fartushna (стр.11-15)
Смоланка В. И. Первичный латеральный склероз: научный обзор и личное наблюдение/ В. И. Смоланка [и др.] (стр.16-20)
Волошина Н. П. Сравнительная эффективность гормональной пульс-терапии при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза. Сообщение I. Эффективность гормональной пульс-терапии в дебютах и на рецидивирующем этапе при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза/ Н. П. Волошина [и др.] (стр.21-31)
Азизова Р. Б. Эффективность метилкобаламина в метаболической терапии диабетической полинейропатии/ Р. Б. Азизова, Д. Г. Охунова (стр.32-34)
Горанский Ю. И. Повышение адаптационных возможностей центральной нервной системы при черепно-мозговой травме/ Ю. И. Горанский, О. И. Дяба (стр.37-46)
Karacabey S. Какой из препаратов более эффективен для лечения острого приступа мигрени: декскетопрофен, ибупрофен или метоклопрамид?/ S. Karacabey [et al.] (стр.47-53)
Коваленко О. Є. Феномен нейропластичності та нейрофізіологічні аспекти рефлексотерапії в комплексному лікуванні больових і деяких небольових синдромів у хворих після інсульту/ О. Є. Коваленко, М. Є. Чіжикова (стр.54-60)
Цьома Є. І. Судомний напад у дебюті як ізольований предиктор незадовільного результату після спонтанного субарахноїдального крововиливу аневризматичного генезу/ Є. І. Цьома [та ін.] (стр.63-70)
Алыпова Е. Е. Состояние эндотелиальной функции у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией и изолированной систолической и систоло-диастолической артериальной гипертензией/ Е. Е. Алыпова, Л. Я. Васильева-Линецкая (стр.73-80)
Зайченко Г. В. Місце центральних міорелаксантів у лікуванні неспецифічного болю в спині/ Г. В. Зайченко, С. І. Плющ, О. С. Сініцина (стр.81-85)
Бурчинський С. Г. Роль и место бензодиазепинов в фармакотерапии посттравматического стрессового расстройства/ С. Г. Бурчинський (стр.86-92)
Марценковський І. А. Розлади аутистичного спектра: фактори ризику, особливості діагностики й терапії/ І. А. Марценковський, І. І. Марценковська (стр.95-103)
Восстановление нейронов при лечении острого инсульта. Осложнения и реабилитация после инсульта (стр.104-122)
Muresanu D. Проблемные вопросы и потенциальные возможности при восстановлении двигательных функций после инсульта/ D. Muresanu (стр.104-110)
Chopp M. Нейровосстановительные свойства Церебролизина при инсульте и повреждении нейронов: новые механизмы действия/ M. Chopp (стр.110-113)
Woo P. Фармакологическая поддержка при лечении субарахноидального кровоизлияния/ P. Woo (стр.114-115)
Хасанова Д. Геморрагическая трансформация после тромболизиса: каковы механизмы и какие мультимодальные средства уменьшают вероятность ее возникновения?/ Д. Хасанова (стр.115-118)
Vosko M. Применение Церебролизина при ишемическом инсульте: клинический обзор с акцентом на исследование Cerelyse/ M. Vosko (стр.118-122)
Сайко А. В. Современное состояние проблемы фантомной боли/ А. В. Сайко (стр.123-134)
Тарас Александрович Скоромец (к 55-летию со дня рождения) (стр.135-136)
Думанский Ю. В. Метастазы рака в головной мозг как первичное проявление основного заболевания/ Ю. В. Думанский [и др.] (стр.137-141)
Циганок О. В. Електроміографічна діагностика порушень моторики язика неврологічного генезу в пацієнтів з оклюзійною патологією/ О. В. Циганок [та ін.] (стр.142-149)
Бовт Ю. В. Нічна полісомнографія у хворих у гострому періоді закритої черепно-мозкової травми, обумовленої вибуховою хвилею/ Ю. В. Бовт [та ін.] (стр.150-154)
Лабунец И. Ф. Изменения эндокринной функции тимуса, макрофагов и T-лимфоцитов головного мозга у мышей разного возраста после введения нейротоксина купризона и цитокина/ И. Ф. Лабунец (стр.155-161)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Алыпова Е. Е., Васильева-Линецкая Л. Я.
Назва : Состояние эндотелиальной функции у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией и изолированной систолической и систоло-диастолической артериальной гипертензией
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 4. - С. 73-80 (Шифр МУ64/2018/4)
Примітки : Библиогр.: с. 78-79
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
ПЛЕЧЕВАЯ АРТЕРИЯ
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: Актуальність. Дослідження функції ендотелію у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) та артеріальною гіпертензією (АГ) нечисленні і свідчать про її порушення. Відсутність однозначних даних про ендотеліальну дисфункцію (ЕД) у літніх хворих з ДЕ та ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією (ІСАГ) або систолодіастолічною артеріальною гіпертензією (СДАГ) визначила характер дослідження. Його мета — вивчити ЕД у хворих похилого віку з ДЕ 2-го ступеня та АГ 2-ї стадії (ІСАГ або СДАГ). Матеріали та методи. Досліджено 104 хворі (45 чоловіків і 59 жінок, середній вік 67,3 ± 4,4 року) з ДЕ, з яких 32 пацієнти без підвищеного артеріального тиску (1-ша група), у 35 хворих мала місце СДАГ (2-га група), у 31 — ІСАГ (3-тя група). Групи формувалися рандомізовано, були однорідними за віком, статтю та давністю захворювання (p 0,05). 86,7 % хворих на тлі медикаментозної терапії мали стабільну помірну АГ. За рівнем систолічного артеріального тиску хво- рі 2-ї і 3-ї групи не розрізнялися (p 0,05). Пульсовий артеріальний тиск у хворих 3-ї групи був достовірно вище, ніж у 2-й (на 17 %; p 0,05), частіше у пацієнтів 3-ї групи спостерігався кризовий характер перебігу АГ (на 14 %; p 0,05). Тільки 16 (15,4 %) хворих регулярно приймали статини і мали нормальні показники ліпідограми, у всіх інших індекс атерогенності був істотно підвищений (p 0,05), не розріз- няючись між різними групами (p 0,05). Судиннорушійну функцію ендотелію визначали на плечовій артерії ультразвуковим методом D. Celermajer, оцінювали ендотелійзалежну (ЕЗВД) і ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНВД). Зміст ендотеліну-1 (ЕТ-1) досліджували методом імуноферментного аналізу. Рівень оксиду азоту оцінювали спектрофотометричним методом за сумарною концентрацією стабільних метаболітів (NOx), нітритів (NO2 ) і нітратів (NO3). Результати. У всіх групах ЕЗВД і ЕНВД були нижче норми, величина обох показників у хворих 2-ї групи була вірогідно нижче, ніж в 1-й (р 0,05), в 3-й — нижче, ніж у 2-й (р 0,05). Концентрація ЕТ-1 в 1-й групі становила 0,92 ± 0,04 фмоль/мл і знаходилась на верхніх межах допустимого рівня, тоді як у пацієнтів 2-ї і 3-ї групи мало місце істотне підвищення ЕТ-1 вище показника 1-ї групи — на 14,3 % (р 0,05) і 39,8 % (р 0,001) відповідно, при цьому концентрація ЕТ-1 у хворих 3-ї групи була вірогідно вище, ніж у 2-й (р 0,05). Рівень стабільних кінцевих метаболітів оксиду азоту у хворих всіх груп був нижче норми, причому всі показники (NO2, NO3, NOx) у пацієнтів 2-ї групи були вірогідно нижчими, ніж в 1-й (р 0,05), і суттєво вищими, ніж в 3-й (р 0,05). Кореляційний аналіз виявив тісний зворотний зв’язок між концентрацією ЕТ-1 і NO2 як у хворих ІСАГ, так і СДАГ, тоді як у нормотензивних хворих відзначена кореляційна залежність слабкої сили. Висновки. У пацієнтів похилого віку з ДЕ і АГ має місце більш напружене функціонування вазодилатуючої системи порівняно з нормотензивними хворими, яке пов’язане з порушенням ендотеліальної функції. ЕД у хворих з ДЕ та ІСАГ більш значна, ніж у пацієнтів з ДЕ і СДАГ, що слід ураховувати при розробці стратегії лікування.
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина сьогодні і завтра -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Трач О.О. Індивідуальна мінливість ширини півкуль і потиличних часток великого мозку/ О. О. Трач, Д. М. Шиян, Д. І. Маракушин (стр.4-11)
Васильева-Линецкая Л.Я. Место магнито-лазерной терапии в многопрофильной реабилитации больных с хронической неспецифической дорсалгией с высокой интенсивностью болевого синдрома в условиях поликлиники/ Л. Я. Васильева-Линецкая, Н. Ю. Манойленко (стр.12-20)
Вороненко О.С. Особливості медикаментозної фармакотерапії у хворих на серцеву недостатність після імплантації постійного електрокардіостимулятора/ О. С. Вороненко (стр.21-26)
Сідь Є.В. Зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда на етапі амбулаторного спостереження/ Є. В. Сідь, О. С. Кульбачук (стр.27-37)
Особливості розвитку діастолічної дисфункції серця у хворих із коморбідною патологією залежно від функціонального стану нирок (стр.38-46)
Естрін С.І. Віддалені результати клітинної кардіоміопластики у хворих із рефрактерною стенокардією/ С. І. Естрін, Т. В. Кравченко, А. Р. Печененко (стр.47-57)
Пархоменко К.Ю. Динаміка вмісту С-реактивного білка у крові після герніопластики та симультанних операцій залежно від методів періопераційного забезпечення/ К. Ю. Пархоменко (стр.58-64)
Напружено-деформований стан системи "апарат зовнішньої фіксації – таз" при застосуванні стрижнів із різним напрямом нарізі (стр.65-72)
Кузнєцов А.А. Прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення у хворих на геморагічний півкульовий інсульт на підставі кількісної оцінки вираженості вторинної інтравентрикулярної геморагії/ А. А. Кузнєцов (стр.73-82)
Зеленська К.О. Клініко-психопатологічні особливості депресивних розладів в осіб, які пережили бойові дії/ К. О. Зеленська, Т. Ю. Красковська (стр.83-88)
Платинюк О.Б. Система психотерапевтичної підтримки учасників бойових дій, які одержали поранення/ О. Б. Платинюк, В. О. Кощій (стр.89-94)
Стародубцева Ю.А. Психоосвіта в системі комплексної терапії комп’ютерної залежності/ Ю. А. Стародубцева (стр.95-100)
Ярославцев С.О. Комплексна програма терапії та реабілітації пацієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах/ С. О. Ярославцев (стр.101-111)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васильева-Линецкая Л.Я., Манойленко Н.Ю.
Назва : Место магнито-лазерной терапии в многопрофильной реабилитации больных с хронической неспецифической дорсалгией с высокой интенсивностью болевого синдрома в условиях поликлиники
Місце публікування : Медицина сьогодні і завтра: науково-практичний журнал. - Харків, 2020. - № 3. - С. 12-20 (Шифр МУ4/2020/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: СПИНА, БОЛИ
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ
Анотація: Проведено дослідження ефективності протибольового впливу магнітолазерної терапії (МЛТ) і її поєднань з іншими методами, які справляють доведений протибольовий ефект, при використанні в багатопрофільній реабілітації пацієнтів із хронічною неспецифічною дорсалгією (ХНД) із вираженим больовим синдромом в умовах поліклініки. У дослідження включено 107 хворих із високим рівнем інткенсивності болю (за шкалою ВАШ від 6 до 8 балів - сильний біль) у стадіїї загострення ХНД. Хворих було розподілено на п'ять ідентичних груп. Усі хворі отримували кінезітерапію (КТ). Крім того, пацієнти 1-ї групи отримували МЛТ; 2-ї - ампліпульстерапію (АТ); 3-ї - ультрафонофорез із нестероїдними протизапальними препаратами (УФФ НПЗП); 4-ї - комплекс МЛТ і АТ; 5-ї - МЛТ і УФФ НПЗП. Для оцінювання динаміки болів застосовували ВАШ, для вивчення функціональних можливостей пацієнтів - анкету FAS-9. Унаслідок застосування МЛТ у хворих 1-ї групи тільки незначно зменшувалися болі і порушення функції (р0,05). Десять процедур АТ або УФФ НПЗП у комплексі з КТ сприяли переходу сильних болів у помірні - відповідно з (5,67+-0,37) до (3,30+-0,26) і з (5,75+-0,34) до (3,72+-0,31) бала (р0,001), що дозволило значно збільшити активність КТ. Призначення МЛТ у комплексі з АТ після 8 процедур викликало двократне зниження болю за шкалою ВАШ - із (5,96+-0,39) до (2,82+-0,25) бала (р0,001) і значно поліпшило біомеханіку рухів. Застосування МЛТ у комплексі з АТ або УФФ НПЗП потенціює антиноцицептивний ефект обох комплексів. Отже, раніше відновлюються функціональні можливості пацієнтів, що дозволяє активізувати програми кінезітерапії з перших днів реабілітації. Це приводить до скорочення її термінів.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)