Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

К Н И Г И (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Банул, Б. Ю.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 14
Показанi документи с 1 за 14

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яким'юк Д. І., Кривецький В. В., Банул Б. Ю., Кривецький І. В.
Назва : Сучасні уявлення про ріст, розвиток та формоутворення кісткового скелета людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2013. - Т. 17, № 2. - С. 181-185. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2013/17/2). - ISSN 1684-7903
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОСТИ РАЗВИТИЕ
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Банул Б.Ю., Марчук Ф.Д.
Назва : Розвиток маткових труб наприкінці плодового періоду онтогенезу людини
Місце публікування : Буков. мед. вісник. - 2014. - Том18, N2. - С. 206-208 (Шифр БУ5/2014/18/2)
MeSH-головна:

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кривецький В.В., Процак Т.В., Банул Б.Ю., Бесплітнік М.Г.
Назва : Методи дослідження верхньощелепних пазух
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2016. - Т. 15, № 4. - С. 92-95. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2016/15/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА
Анотація: В оглядовій статті наведені узагальнені результати літературного пошуку щодо сучасних методів дослідження верхньощелепних пазух, таких як рентгенографія, комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія, вказано на їх переваги та недоліки під час проведення дослідження. Ретгенографія – один із основних методів морфологічних досліджень, який дає можливість вивчити синтопію, скелетотопію та особливості топографії різних органів і структур. Комп’ютерна томографія дає можливість чітко діагностувати межі поширення гнійних виділень і дати повну інформацію для можливості оперативного втручання. Магнітно-резонансна томографія діагностує різного характеру ушкодження чи аномалії розвитку, маючи ряд переваг порівняно з іншими методами дослідження.
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2017р. т.16,N 1
Цікаві статті :
Мельничук С.П. Корекція емоксипіном структурних змін нирок та біохімічних параметрів крові щурів при експериментальному гострому пошкодженні нирок/ С. П. Мельничук, Т. Г. Копчук (стр.6-10)
Гарвасюк О.В. Плацентарна лужна фосфатаза в трофобласті плаценти вагітних із залізодефіцитною анемією за умов передчасного дозрівання хоріального дерева/ О. В. Гарвасюк, І. С. Давиденко, О. М. Давиденко (стр.11-16)
Структурні ознаки дисфункції власних залоз слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний алкогольний гепатит за даними електронної мікроскопії (стр.17-20)
Кавун М.П. Морфогенез печінки та суміжних із нею структур у передплодів людини/ М. П. Кавун, Б. Ю. Банул, О-М. Попелюк (стр.21-23)
Кухлевський Ю.І. Вплив функціонального навантаження на структуру та якість кісткової тканини коміркових відростків верхньої щелепи у молодих осіб/ Ю. І. Кухлевський, В. О. Студент, З. З. Масна (стр.24-29)
Скануюча електронна мікроскопія серця білих щурів (стр.30-33)
Особливості кровопостачання стравоходу в пренатальному періоді онтогенезу людини (стр.34-37)
Пенішкевич Я.І. Інтенсивність деградації низькомолекулярних білків у волозі передньої камери ока при проникному пораненні рогівки, райдужки і кришталика в експерименті: вплив простагландинів та інгібіторів синтезу ейкозаноїдів/ Я. І. Пенішкевич, В. І. Ушаков, О. П. Кучук (стр.38-41)
Неврологічні прояви аномалій розвитку краніовертебральної ділянки (стр.42-46)
Застосування викликаних потенціалів мозку в діагностиці післятравматичної енцефалопатії (стр.47-50)
Венозний тромбоемболізм у хірургії органів травлення (стр.51-54)
Колотило О.Б. Стан гемостазу у пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок та високим ризиком розвитку реперфузійного синдрому/ О. Б. Колотило (стр.55-58)
Копчук Т.Г. Вплив мексидолу на морфофункціональний стан нирок за умов розвитку першої стадії гарячки/ Т. Г. Копчук, С. П. Мельничук (стр.59-64)
Dombrovsky D.V. Transplantations of the cord blood stem cells under conditions of experimental ischemia. Morphological and immunohistochemical characteristics/ D. V. Dombrovsky, V. V. Savin, V. V. Maksymyuk (стр.65-68)
Кузняк Н.Б. Особливості будови носової ділянки в пренатальному періоді онтогенезу ссавців/ Н. Б. Кузняк (стр.69-75)
Попович А.І. Кількісна оцінка зв'язку залізодефіцитної анемії вагітних з морфологічними варіантами депозитів кальцію в ділянці хоріального дерева плаценти методами кореляції (асоціації) між якісними показниками/ А. І. Попович, І. С. Давиденко, О. В. Лазарук (стр.76-80)
Юлдашев Ш.С. Оптимизация лечения острого цистита с применением озонотерапии/ Ш. С. Юлдашев, С. А. Аллазов, С. А. Рузибоев (стр.81-84)
Аллазов С.А. Значение лейкоцитарного индекса интоксикации в оценке тяжести инфекции верхних мочевых путей/ С. А. Аллазов, С. А. Рузибоев (стр.85-88)
Про напрямки лімфовідтоку в черевній порожнині людини (стр.89-92)
Вайнагій О.М. Аналіз використання ендовенозної лазерної когуляції у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок/ О. М. Вайнагій, В. В. Литвак, Я. П. Лані (стр.93-96)
Цитовський М.Н. Порівняльна анатомія аорти та її гілок/ М. Н. Цитовський (стр.97-102)
Спосіб моделювання дискретних форм гострого панкреатиту шляхом використання локального кріовпливу (стр.103-106)
Слабий О.Б. Масометрична характеристика камер серця дослідних тварин з різними типами вегетативної регуляції/ О. Б. Слабий, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк (стр.107-110)
Кривко Ю.Я. Мікроструктурні зміни стінки ободової кишки за умов тривалого впливу опіоїду в експерименті/ Ю. Я. Кривко, Н. І. Гресько (стр.111-114)
The long term follow-up of internal fracture fixation with metal versus polymeric fixation devices (стр.115-116)
Рябий С.І. Особливості васкулогенезу інтрамурального відділу спільної жовчної протоки у ранньому періоді онтогенезу людини/ С. І. Рябий (стр.117-119)
Особливості організації ядерного хроматину екзокриноцитів підшлункової залози у хворих на хронічний панкреатит з нормальною масою тіла та на тлі ожиріння (стр.120-125)
The changes in indices of ion regulative renal function in mature and immature rats under the circumstances of different activity of pineal gland (стр.126-128)
Ємельяненко Н.Р. Анатомічні особливості носової перегородки людей першого періоду зрілого віку/ Н. Р. Ємельяненко (стр.129-132)
Юзько Р.В. Особливості топографії судинних компонентів печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки пізніх плодів людини/ Р. В. Юзько, О. М. Слободян (стр.133-136)
Онтологія вроджених вад скелета стопи (стр.137-143)
Тащук В.К. Патогенетичне обгрунтування медикаментозного лікування хворих на ішемічну хворобу серця з урахуванням нейрогуморальних чинників факторів ризику та супутніх захворювань на стаціонарному та амбулаторному етапі реабілітації/ В. К. Тащук, Т. М. Амеліна, О. С. Полянська (стр.144-147)
Пошкодження сечоводів під час виконання онкологічних операцій (стр.148-151)
Клінічний випадок тяжкої політравми у підлітка (стр.152-155)
Пишак В.П. Николай Константинович Кольцов (13.VII.1872-02.XII.1940)/ В. П. Пишак (стр.156-157)
Особистість для наслідування (до 85-річчя від дня народження Бориса Олеговича Мількова) (стр.158-159)
Бойчук Т.М. Пам'яті професора Ковальчука Леоніда Якимовича (до 70-річчя від дня народження)/ Т. М. Бойчук, В. П. Польовий (стр.160-161)
Кульчицький Костянтин Іванович (9.07.1922-18.11.1997) (стр.162-164)
Професор Валерій Володимирович Бойко (до 55-річчя від дня народження)/ Валерій Володимирович Бойко (до 55-річчя від дня народження) Професор (стр.165-167)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кавун М.П., Банул Б.Ю., Попелюк О-М.
Назва : Морфогенез печінки та суміжних із нею структур у передплодів людини
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2017. - Т. 16, № 1. - С. 21-23. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2017/16/1). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОГЕНЕЗ
ПЕЧЕНЬ
ПЛОД
Анотація: За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток печінки та суміжних з нею структур у передплодовому періоді онтогенезу людини. Упродовж передплодового періоду спостерігається значне збільшення розмірів печінки. Встановлено, що в цей час вона є найбільшим органом черевної порожнини і займає її верхній та середній поверхи. Вивчено формування основних структур на нутрощевій поверхні органа, де вже чітко визначаються права та ліва сагітальні борозни. У передньому відділі правої сагітальної борозни розміщений жовчний міхур; у передньому відділі лівої сагітальної борозни проходить пупкова вена. Описано будову печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки та топографоанатомічні взаємовідношення елементів, що проходять всередині даної структури. Вищезазначена зв’язка за товщиною значно перевищує печінково-шлункову зв’язку. Це пов’язано з тим, що між її шарами розміщені елементи як вентрального (загальна жовчна протока), так і дорсального (ворітна вена печінки та печінкова артерія) мезогастрія. Привертає увагу те, що товщина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки неоднакова в різних її частинах, вона поступово зменшується в напрямку від воріт печінки до верхньої частини дванадцятипалої кишки та головки підшлункової залози.
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2018р. т.17,N 3
Цікаві статті :
Кланца М.П. Особливості морфофункціональної перебудови гепатоцитів печінки щурів та їх кількісна характеристика при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою/ М. П. Кланца, І. Є. Герасимюк (стр.6-11)
Ротар О.В. Порушення функцій шлунково-кишкового тракту за гострим некротичним панкреатитом/ О. В. Ротар (стр.12-15)
П'ятночка В.І. Морфологічна характеристика тканин передньої черевної стінки на імплантацію поліпропіленової сітки з PRF мембраною/ В. І. П'ятночка, І. Я. Дзюбановський, К. С. Волков (стр.16-23)
Юр'єва Л.М. Особливості функціонального стану системи мати-плацента-плід у вагітних із плацентарною дисфункцією/ Л. М. Юр'єва (стр.24-28)
Блищак Н.Б. Морфологічна перебудова піднижньощелепної залози щурів через 2 та 4 тижні перебігу експериментального цукрового діабету/ Н. Б. Блищак, Р. Я. Борис, У. М. Галюк (стр.29-37)
Монастирський В.М. Характеристика параметрів нирки за даними магнітно-резонансної томографії хворих на сечокам'яну хворобу в осіб з єдиною ниркою/ В. М. Монастирський (стр.38-43)
Lectin-histochemical regularities of differentiation of the human parotid gland epithelial germs (стр.44-50)
Юзько Р.В. Морфологічні перетворення трубчастих структур печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки плодів/ Р. В. Юзько (стр.51-57)
Банул Б.Ю. Морфометричні параметри похідних мезонефричних та парамезонефричних проток на початку плодового періоду онтогенезу людини/ Б. Ю. Банул, Д. В. Проняєв (стр.58-63)
Проданчук А.І. Особливості формування складок твердого піднебіння впродовж другого і третього триместрів внутрішньоутробного розвитку/ А. І. Проданчук (стр.64-68)
Можливості верифікації неонатального сепсису (стр.69-77)
Підмурняк О.О. Спостереження ускладнення екстрагенітального ендометріозу післяопераційного рубця/ О. О. Підмурняк, В. В. Власов, П. В. Просвітлюк (стр.78-80)
Діагностика недостатності колоректальних анастомозів (огляд зарубіжної літератури) (стр.81-87)
Сучасний погляд на молекулярно-генетичні механізми міжклітинної взаємодії у процесі кісткового ремоделювання (стр.88-98)
Марчук Ф.Д. До 65-річчя від дня народження нашого учня, хірурга-експериментатора та науковця, кандидата медичних наук Ватамана Віктора Миколайовича/ Ф. Д. Марчук, М. Д. Лютик (стр.99)
Професор Юрій Танасович Ахтемійчук (1958-2014) (стр.100-102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Банул Б.Ю., Проняєв Д.В.
Назва : Морфометричні параметри похідних мезонефричних та парамезонефричних проток на початку плодового періоду онтогенезу людини
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 3. - С. 58-63. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/3). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЮЛЛЕРОВЫ ПРОТОКИ
ВОЛЬФОВЫ ПРОТОКИ
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Важливою умовою для розуміння етіопатогенезу багатьох гінекологічних захворювань є саме досконале вивчення фетального морфогенезу не лише сечостатевої системи але й інших органів. До прикладу, хронічний тазовий біль може бути наслідком широкого спектру порушень: ендометріоз, міоми, спайки, цистит, коліт, патологія кульшового суглоба та захворювання кісток таза. Проте більшість з цих захворювань так само можливо діагностувати, попередити або вилікувати в антенатальному пе-ріоді. Комплексом морфологічних методів дослідження простежено закономірності морфогенезу внутрішніх жіночих статевих органів на початку плодового періоду на 50 препаратах плодів людини. Використано морфологічні та гістологічні методи. У статті висвітлені особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних на початку плодового періоду онтогенезу людини. З’ясовано, що на початку плодового періоду положення та форма маткових труб зумовлені тісними корелятивними взаємовідношеннями з прилеглими органами та структурами. Вздовж маткової труби формується від трьох до шести звужень. Морфометричні параметри ампули маткових труб змінюються залежно від віку плода.
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2018р. т.17,N 4
Цікаві статті :
Слободян О.М. Особливості становлення будови структур твердого піднебіння у ранньому періоді онтогенезу/ О. М. Слободян, А. І. Проданчук (стр.6-12)
Аналіз кутових розмірів лицевого відділу черепа людини зрілого віку з різними краніотипами (стр.13-19)
Шарапова О.М. Морфофункціональні процеси в яєчках щурів після дії ехінацеї пурпурової/ О. М. Шарапова (стр.20-23)
Симівська Р.Р. Макро-, мікро- та ультраструктурна організація тристулкового та двостулкового клапанів серця білого щура/ Р. Р. Симівська (стр.24-29)
Корицький В.Г. Ультраструктурні зміни щитоподібної залози в динаміці після експериментальної термічної травми за умов застосування подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри/ В. Г. Корицький, З. М. Небесна, П. Г. Лихацький (стр.30-35)
Topographic-anatomical peculiarities of the temporomandibular joint in the third trimester of the intrauterine development and neonates (стр.36-40)
Структурні зміни стінки товстої кишки внаслідок розвитку ентеральної недостатності, спричиненої експериментальним перитонітом (стр.41-45)
Титаренко В.М. Гістоструктурні реакції мозкової речовини надниркової залози при опіку/ В. М. Титаренко (стр.46-49)
Півторак В.І. Морфофункціональний стан нирок статевозрілих і статевонезрілих самців щурів/ В. І. Півторак, В. М. Монастирський, І. В. Булько (стр.50-55)
Зміни гістологічної будови проксимального епіфізарного хряща плечових кісток щурів під впливом барвника тартразину (стр.56-61)
Сучасна тактика ендоскопічного лікування захворювань панкреатобіліарної системи (стр.62-66)
Герасим Л.М. Анатомічні особливості внутрішніх яремних вен в перинатальному періоді/ Л. М. Герасим, О. М. Слободян (стр.67-71)
Банул Б.Ю. Особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці передплодового періоду онтогенезу людини/ Б. Ю. Банул, Д. В. Проняєв, Н. Р. Ємельяненко (стр.72-77)
Особливості вогнепальних поранень при пострілах із великокаліберної зброї (стр.78-82)
Сучасні методи хірургічного лікування бульозної емфіземи легень (стр.83-88)
Спостереження стороннього тіла шлунка (стр.89-91)
Неспроможність колоректальних анастомозів. Клінічний аналіз (стр.92-95)
Гузак В.Д. Сучасні відомості про розвиток та становлення будови кісток кисті/ В. Д. Гузак, О. М. Слободян (стр.96-102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Банул Б.Ю., Проняєв Д.В., Ємельяненко Н.Р.
Назва : Особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці передплодового періоду онтогенезу людини
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія: науково-практичний медичний журнал. - Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2018. - Т. 17, № 4. - С. 72-77. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897 (Шифр КУ26/2018/17/4). - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897. - ISSN 1727-0847ISSN 1993-5897
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЮЛЛЕРОВЫ ПРОТОКИ
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Щороку серед новонароджених в Україні, за даними медико-генетичної служби МОЗ, фіксується до 3 тисяч випадків природжених вад різних органів та систем. Вади сечово-статевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення, серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Варто зауважити, що дані цифри є певною мірою суб’єктивними, адже певний відсоток патології жіночої репродуктивної системи виявляється лише при досягнені жінки фертильного віку, що значно ускладнює вибір методики та ефективність лікування. У більшості наукових досліджень відсутній комплексний підхід до вивчення проблеми перинатального морфогенезу і становлення топографії внутрішніх жіночих статевих органів. Дослідження, як правило, виконувалися фрагментарно і на незначній кількості об’єктів, без врахування корелятивних взаємовідношень внутрішніх жіночих статевих органів з суміжними органами в різні терміни перинатального періоду. Тому актуальним і своєчасним є проведення досліджень у рамках перинатальної анатомії жіночих статевих органів. У статті висвітлені особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці передплодового періоду онтогенезу людини. З’ясовано, що наприкінці передплодового періоду спостерігається морфометрична асиметрія складових сечостатевих комплексів, асинхронна редукція первинних нирок, а також морфометричні відмінності у розвитку пармезонефричних проток.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О.В., Дмитренко Р.Р., Попова І.С., Банул Б.Ю.
Назва : Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2021/25/3). - ISSN 1684-7903
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕП
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з'являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2014р. т.18,N 2
Цікаві статті :
Афанасюк О.І. Досягнення цільового рівня артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію з коморбідним цукровим діабетом 2-го типу після стандартного комплексного лікування/ О.І. Афанасюк (стр.3-7)
Стан вуглеводного, ліпідного обміну та швидкість клубочкової фільтрації у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та в поєднанні з цукровим діабетом типу 2 (стр.8-10)
Бойко В.В. Хвороботворна флора при піопневмотораксі та її чутливість до антибіотиків/ В.В Бойко, Д.Е. Лопатенко (стр.11-13)
Бондарчук Т.І. Вплив вітамінів С та Е на процеси ліпопероксидації та активність NO-синтазної системи в підшлунковій залозі щурів на тлі адреналін-індукованого стресу/ Т.І. Бондарчук (стр.14-17)
Гергелюк Т.С. Порівняння впливу кондиційованого середовища від мезенхімальних стовбурових клітин людини та інтерферону-альфа на розвиток популяції пухлинних клітин МСF-7/ Т.С. Гергелюк, О.М. Перепелиціна, М.В. Сидоренко (стр.18-23)
Гриджук Т.І. Стан пероксидного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту при медикаментозно-індукованих ураженнях печінки у хворих на хронічний лімфолейкоз/ Т.І. Гриджук (стр.24-28)
Домбровський Д.Б. Диференціація стромальних клітин жирової тканини за різних умов трансплантації клітин в експерименті/ Д.Б. Домбровський (стр.29-31)
Заєць Т.А. Вплив крововтрати на динаміку показників жовчоутворювальної функції печінки у відповідь на краніоскелетну травму/ Т.А. Заєць (стр.32-35)
Жакун І.Б. Динаміка показників метаболізму ліпідів залежно від вираженості тривожності під впливом низькочастотної магнітотерапії/ І.Б. Жакун (стр.36-40)
Кметь Т.І. Рання та відстрочена реакція клітин кори скроневої частки великих півкуль головного мозку щурів на ішемічно-реперфузійне пошкодження/ Т.І. Кметь (стр.41-44)
Коваль Г.Д. Роль трансформувального фактору росту-В та матричної металопротеїтази-9 в імунопатогенезі ендометріозу, поєднаного з безпліддям/ Г.Д. Коваль (стр.45-49)
Features of exercise induced bronchial asthma course in schoolchildren with polymorphisns in glutation-S- transferase genes (стр.50-53)
Косілова С.Е. Вивчення метаболічних порушень у жінок у постменопаузі/ С.Е. Косілова (стр.54-56)
Котюжинская С.Г. Характеристика липидтранспортной системы у больных при гипогепаринемии/ С.Г. Котюжинская, А.И. Гоженко (стр.57-59)
Кузняк Н.Б. Оптимізація репараційного остеогенезу при атиповому видаленні зубів/ Н.Б. Кузняк, М.П. Продан, С.І. Трифаненко (стр.60-62)
Манащук Н.В. Гігієнічний статус порожнини рота пацієнтів на тлі хронічних колітів/ Н.В. Манащук (стр.63-65)
Мізюк В.М. Ендотеліальна дисфункція та шляхи її корекції у хворих на артеріальну гіпертензію із супутньою серцевою недостатністю/ В.М. Мізюк (стр.66-68)
Москалюк В.Д. Порушення мікробіоценозу товстої кишки у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД/ В.Д. Москалюк, І.В. Баланюк (стр.69-73)
Новицкая И.К. Распространенность стоматологической патологии у лиц с болезнью Шегрена/ И.К. Новицкая, А.И. Челий (стр.74-76)
Оленович О.А. Неспецифічна реактивність організму хворих на цукровий діабет залежно від його типу/ О.А. Оленович (стр.77-80)
Оринчак М. А. Динаміка показників системи гемостазу під впливом антиагрегантного лікування у хворих на фібриляіцію передсердь при метаболічному синдромі/ М. А. Оринчак, М.М. Василечко (стр.81-85)
Palibroda N.M. Some aspects of pathogenesis of erosive-ulcerous gastric lesions in liver cirrhosis patients/ N.M. Palibroda, O.I. Fediv (стр.86-88)
Покровська Т.В. Клінічно- лабораторна характеристика і вікові особливості при Епштейна-Барра вірусній інфекції/ Т.В. Покровська (стр.89-93)
Сегедій Л.І. Порівняльна характеристика перебігу і завершення багатоплідної та одноплідної вагітності після запліднення in vitro та переносу ембріонів у порожнину матки/ Л.І. Сегедій, О.І. Прокопів (стр.94-98)
Семененко С.Б. Особливості структури хроноритмів екскреторної функції нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози/ С.Б. Семененко (стр.99-101)
Склярова В.О. Зміни слизових і шкіри зовнішніх статевих органів жінок при ентеробіозі/ В.О. Склярова, К.І. Бодня (стр.102-104)
Тащук В.К. Патогенетичні особливості терапії гіпертонічної хвороби у пацієнтів із супутнім абдомінальним ожирінням та дефіцитом маси тіла/ В.К Тащук, В.І. Денисюк, Г.І. Хребтій (стр.105-108)
Ткаченко А.С. Система генерации оксида азота при экспериментальном гастроэнтероколите/ А.С. Ткаченко, В. Г. Гопкалов, М.А. Орлова (стр.109-112)
Pathogenetic substantiation to correct disorders of the blood plasma fibrinolytic system in patients with chronic diffuse liver diseases and disorders of thyroid homeostasis (стр.113-115)
Чорній Н.В. Розповсюдженість та особливості клінічних проявів захворювань тканин пародонта у хворих на хронічний панкреатит/ Н.В. Чорній (стр.116-119)
Шахова О.О. Оцінка контролю бронхіальної астми в періоді клінічного благополуччя у підлітків залежно від виразності запалення бронхів/ О.О. Шахова, І.Б. Січкар (стр.120-123)
Шумко Г.І. Оцінка окремих показників імуноцитокінового профілю в осіб молодого віку, хворих на бронхіальнну астму/ Г.І. Шумко (стр.124-126)
Щурук Н.В. Корекція дисбіотичних станів статевих шляхів у вагітних із невиношуванням шляхом двоетапного підходу до лікування/ Н.В. Щурук (стр.127-131)
Клименюк В.П. Аналіз впливу факторів визрівання когорт за народженням на географічний розподіл ризиків інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань/ В.П. Клименюк, О.М. Очередько (стр.132-139)
Аналіз якості лікувально- реабілітаційних заходів в осіб з бронхообструктивними захворюваннями та обгрунтування сучасних підходів до їх удосконалення (стр.140-144)
Статистичні показники епідеміології колоректального раку серед населення Чернівецької області, України та світу (стр.145-147)
Ілащук Т.О. Артеріальна гіпертензія, дисфункція нирок та остеоартроз у пацієнтів з ожирінням/ Т.О. Ілащук, Н.В. Швець, Т.В. Захарчук (стр.148-152)
Етіопатогенез гастриту типу В у дітей (стр.153-156)
Синдром гіперандрогенії і тиреоїдний статус у жінок (стр.157-158)
Тащук В.К. Нові підходи до діагностики та лікування серцевої недостатності/ В.К. Тащук, О.С. Полянська, О.І. Гулага (стр.159-161)
Некоторые аспекты освоения практических навыков студентами на кафедре оториноларингологии (стр.162-164)
Шляхи покращання викладання студентам дисципліни "Медсестринство в хірургії" за спеціальністю "Сестринська справа" (ОКР- "Молодший спеціаліст") (стр.165-167)
Кутинська І.П. Написання дипломних робіт як ключовий метод оптимізації підготовки спеціалістів за фахом "Фармація"/ І.П. Кутинська (стр.168-169)
Плеш I.А. Організація навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання/ I.А. Плеш, Л.Д. Борейко (стр.170-172)
Самура І.Б. Особливості викладання фармакології іноземним студентам в умовах кредитно-модульної системи організації навчання/ І.Б. Самура (стр.173-176)
Хільчевська В.С. Впровадження елементів кредитно-модульної системи у підготовку лікарів-інтернів до ЛП "КРОК-3. Загальна лікарська підготовка"/ В.С. Хільчевська, Л.В. Колюбакіна (стр.177-179)
Наукові нариси кафедри судової медицини в минулому та сьогоденні (стр.180-183)
Білецький С.В. Метаболічні порушення у хворих на гіпертонічну хворобу як науковий напрямок кафедри сімейної медицини/ С.В. Білецький, О.А. Петринич, Т.В. Казанцева (стр.184-187)
Пашковський В.М. Наукові здобутки кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка/ В.М. Пашковський, І.І. Кричун (стр.188-193)
Минуле, сьогодення і майбутнє кафедри медичної біології Буковинського державного медичного університету ( до 70-річного ювілею кафедри) (стр.194-196)
Історія становлення кафедри фтизіатрії та пульмонології Буковинського державного медичного університету, перспективи розвитку (стр.197-202)
Медичні Internet-вісті. Частина II (стр.203-205)
Банул Б.Ю. Розвиток маткових труб наприкінці плодового періоду онтогенезу людини/ Б.Ю. Банул, Ф.Д. Марчук (стр.206-208)
Бирчак І.В. Особливості регуляції агрегатного стану крові жінок на тлі дисфункціональних маткових кровотеч репродуктивного віку/ І.В. Бирчак (стр.209-210)
Вепрюк Ю.М. Характеристика показників екскреторної та кислотнорегулювальної функції нирок за умов дії солей алюмінію у статевонезрілих та статевозрілих щурів/ Ю.М. Вепрюк (стр.211-213)
Гошовська А.В. Дозрівання плаценти людини, діагностика зрілості матково-плацентарної ділянки/ А.В. Гошовська, В.М. Гошовський (стр.214-216)
Дудченко І.О. Ризик розвитку артеріальної гіпертензії залежно від поліморфізму Т393С гена альфа-субодиниці G-білка/ І.О. Дудченко (стр.217-220)
Кондря Д.О. Ехографічні параметри розвитку ембріона при неускладненій вагітності та плацентарній недостатності на тлі невиношування/ Д.О. Кондря, І.В. Каліновська (стр.221-223)
Косілова С.Є. Гормональна адаптація фетоплацентарного комплексу у вагітних із прееклампсією/ С.Є. Косілова (стр.224-226)
Кравченко О.В. Аналіз антенатальних факторів ризику при багатоплідній вагітності/ О.В Кравченко (стр.227-229)
Кравченко О.В. Перинатальні ризики при повторному кесаревому розтині та вагінальних пологах у жінок із рубцем на матці/ О.В Кравченко, В.А. Варвус (стр.230-232)
Кузьміна О.О. Продукція і рецепція чинників росту в плаценті при фізіологічній вагітності та ускладненою гестозом/ О.О. Кузьміна (стр.233-235)
Макаренко М.В. Оптимізація діагностики ушкоджуючих перинатальних чинників при синдромі затримки розвитку плода/ М.В. Макаренко, О.О. Кузьміна (стр.236-238)
Випадок пізньої діагностики дермальної фокальної гіпоплазії у дитини (стр.239-241)
Проняєв Д.В. Варіанти буудови матки у плодів/ Д.В. Проняєв (стр.242-244)
Перспективи діагностики гострої коронарної недостатності шляхом використання фрактального аналізу лазерних поляризаційних зображень міокарда (стр.245-248)
Хаврона О.П. Вплив подвійного інгібітору ЦОГ-2/5-ЛОГ на функціонування системи L-аргініну/NO у сироватці крові щурів при експериментальній виразці шлунка/ О.П. Хаврона (стр.249-251)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кривецький В.В., Проняєв Д.В., Процак Т.В., Банул Б.Ю., Ємельяненко Н.Р., Волошин В.Л.
Назва : Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина перша)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2022. - Т. 26, № 3. - С. 73-80. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2022/26/3). - ISSN 1684-7903
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ
Анотація: Історія дослідження лімфатичної системи сягає корінням у стародавні часи. Імовірно, лімфатичні вузли були вперше згадані в ієрогліфах стародавнього Єгипту. Гіппократ (V ст. до н. е.) був одним із перших, хто згадав про лімфатичну систему. Один із перших описів того, що можна віднести до лімфатичних судин, можна знайти в Аристотеля. Візантійський лікар Павло Егінський - відомий хірург, який проілюстрував мигдалики та виконав першу тонзилектомію, яка дозволила йому виявити та описати інфіковані шийні лімфатичні вузли. Індійська та ісламська медицина, особливо Авіценна, дали цікаві описи лімфедеми (слонова хвороба) через часті паразитарні інфекції, які частіше трапляються в східних регіонах. Руф Ефеський, римський лікар, виявив пахвові, пахвинні та мезентеріальні лімфатичні вузли, а також тимус у І-ІІ ст. н. е. Перша згадка про лімфатичні судини була у ІІІ ст. до н. е. Герофілом, грецьким анатомом, який жив в Олександрії. Олександрійська школа здійснила великий внесок у вивчення лімфатичної системи, що випливає з праць Галена, хоча питання про те, чи були описані структури насправді лімфатичними судинами, все ще дискутується. Еразістрат, під час розтину молочного ягнятка показав, що черевні артерії заповнюються молоком. Можливо, це перше неправильно витлумачене дослідження мезентеріальних лімфатичних судин. На основі перших спостережень, здійснених середньовічним арабським анатомом ібн-Аль-Нафісом, іспанським вченим і теологом Мігелем Серветом та італійським анатомом Реальдо Коломбо, які описали легеневий кровообіг, і Андреа Чезальпіно, який вперше ввів термін «циркуляція» щодо серцево-судинної системи, встановлено базові закономірності будови лімфатичної системи. У середині ХVІ ст. Габріеле Фалоппіо (досліджувач маткових труб) описав лімфатичні судини. На основі всіх цих відкриттів італійський хірург і анатом Джованні Гульєльмо Ріва був першим, хто представив графічне зображення лімфатичної системи на двох із своїх чотирьох картин маслом, які нині зберігаються в Академії історії «Arte Sanitaria» в Римі.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Проняєв Д.В., Кривецький В.В., Процак Т.В., Банул Б.Ю., Ємельяненко Н.Р., Волошин В.Л.
Назва : Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2022/26/4). - ISSN 1684-7903
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ
Анотація: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлин.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокопчук Н.М., Антонюк О.П., Кривецький В.В., Ємельяненко Н.Р., Процак Т.В., Кривецька І.І., Банул Б.Ю.
Назва : Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2023/27/3). - ISSN 1684-7903
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворювання.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)