Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Шидловська, Т. А.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 6
Показанi документи с 1 за 6

Шидловська, Т. А.
Екстраауральні поушення в осіб з акутравмою, які знаходилися в зоні проведення антитерористичної операції / Т. А. Шидловська, Л. Г. Петрук // Медичні перспективи. - 2015. - Т. XX, N 4. - С. 39-50

Дод.точки доступу:
Петрук, Л.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Клініко-функціональна характеристика голосової функції у хворих з парезами та паралічами гортані [Текст] / Т. А. Шидловська [та ін.] // Ринологія : спеціалізоване науково-інформаційне видання; журнал Українського наукового медичного товариства оториноларингологів. - 2017. - № 2. - С. 28-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАРЕЗ (патофизиология)
ГОРТАНЬ (патофизиология)
ГОЛОСОВОЙ СВЯЗКИ ПАРАЛИЧ (патофизиология)
Анотація: Актуальность. Одним из критериев эффективности разнообразных методов лечения парезов и параличей гортани (эндоскопической эндоларингеальной микрохирургии, ларингопластики, реиннервационных методик, инъекционной аугментации) является обеспечение адекватного требованиям современного общества качества жизни пациентов с двигательными расстройствами гортани. В связи с этим сохранение голосообразующей функции, наряду с дыханием, рассматривается как важный социальный компонент жизни человека, что диктует более детальное изучение особенностей функционирования голосового аппарата у больных с парезами и параличами гортани. Цель работы. Изучить клинико-функциональные характеристики голосового аппарата у больных с парезами и параличами гортани. Материалы и методы. В исследовании принимало участие 67 пациентов с парезами и параличами гортани. Среди них было 38 больных с двусторонними двигательными нарушениями гортани (1-я группа); 25 больных с двусторонними двигательными нарушениями гортани после применения хирургического лечения, а именно эндоскопической односторонней хордоаритеноидотомии (2-я группа); 15 больных с односторонними парезами и параличами гортани (3-я группа). Всем пациентам с признаками двигательных нарушений гортани было проведено клиническое, специализированное фониатрическое исследование, что включало детальный сбор анамнеза, анализ жалоб, применение стандартизированного интервьюирования с помощью опросника VHI-30, видеоларингостробоскопии (Storz). Результаты. По нашим данным, у больных с двигательными расстройствами гортани наиболее характерными жалобами со стороны голосового аппарата были охриплость разной степени выраженности, «срыв звука», изменение звучности голоса, голосовая усталость. Также больные с двусторонними двигательными нарушениями гортани отмечали изменение и искажение воспроизведения смеха и плача. Анализ результатов стандартизированного интервьюирования с помощью опросника VHI-30 не выявил статистически значимой разницы в субъективном оценивании пациентами всех групп качества собственного голо- са (p0,05). Согласно шкале VHI-30, данные нарушения трактовались как значительно выраженные. При непрямой ларингоскопии и видеоларингоскопии нарушения двигательной функции гортани, которые проявляли себя в виде уменьшения силы и амплитуды произвольных движений голосовой складки, трактовались нами как парез, а полное отсутствие движений голосовой складки – как паралич гортани. Количественно-качественная оценка состояния голосового аппарата по данным видеоларингостробоскопического исследования у больных с двигательными расстройствами гортани согласно балльной шкалы составила: 10,56±0,22 балла у больных 1-й группы; 11,95±0,34 балла – у больных 2-й группы; 9,78±0,21 балла характеризовали ларингоскопическую картину больных с односторонними парезами и параличами гортани. Определялась статистически достоверная разница количественных результатов нарушения работы голосового аппарата гортани по данным видеоларингостробоскопии в исследуемых группах между собой (p0,01; p0,05). Выводы: Данные видеоларингоскопического исследования у пациентов с двигательными расстройствами гортани позволяют более точно оценить работу голосового аппарата гортани, характер фонаторных колебаний голосовых складок, выраженность нарушений функции голосообразования и объективно подойти к выбору тактики, метода лечения и реабилитации больных с парезами и параличами гортани.

Дод.точки доступу:
Шидловська, Т.А.; Яремчук, С. Е.; Земляк, Т.Б.; Волкова, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шифр: ОУ25/2019/2-3
Журнал

Оториноларингологія [Текст] : науково-практичний двомісячний журнал. - Киiв, 1924 - . - ISSN 2528-8253. - Виходит раз на два місяця
2019р. № 2-3

Зміст:
Шидловська, Т. А. Кореляційна залежність між основними показниками КСВП та реоенцефалографії у хворих з акутравмою / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук. - С.4-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Заболотная, Д. Д. Преимущества использования фрагмента широкой фасции бедра и аутокости при реконструкции дефектов основания черепа у пациентов с назальной ликвореей / Д. Д. Заболотная, Э. Р. Исмагилов. - С.14-20. - Библиогр. в конце ст.
Оцінка ефективності застосування функціональної електростимуляції після під'язиково-лицевого анастомозу у пацієнтів з ураженням лицевого нерва різної етіології. - С.21-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Макарин-Кибак, А. С. Диагностика и лечение патологии носового клапана у пациентов с затруднением носового дыхания / А. С. Макарин-Кибак. - С.28-34. - Библиогр. в конце ст.
Хірургічне видалення доброякісних новоутворень парафарингеального простору. - С.35-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Бурлака, Ю. Б. Оцінка інтенсивності перекисного окислення ліпідів та активності каталази в системі "сироватка крові - еритроцит" у хворих на рак гортані / Ю. Б. Бурлака, Н. В. Гринь, С. В. Верьовка. - С.41-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Євчева, А. Ф. Сучасна діагностика злоякісних новоутворень зовнішнього носа і вуха / А. Ф. Євчева. - С.47-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Иммуномодулирующие лирующие свойства препарата Циннабсин. - С.53-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Безшапочний, С. Б. Оптимальна терапія запальних захворювань глотки у групах ризику / С. Б. Безшапочний, І. С. Гичак. - С.58-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Яремчук, С. Э. Аденоиды и аллергический ринит: взаимосвязь очевидна? / С. Э. Яремчук. - С.63-66. - Библиогр. в конце ст.
Сприятливий клінічний перебіг запущеної форми раку порожнини носа з проростанням в гайморову пазуху. - С.67-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Внеклеточные компоненты биопленок в формировании антибиотикорезистентности и хронизации воспалительного процесса. Состояние проблемы. - С.72-84. - Библиогр. в конце ст.
Переваги високочастотного електрозварювання в хірургічному лікування хворих на рак гортані (10 років досвіду). - С.85-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Луценко Віктор Іванович (до 65-річчя від дня народження). - С.93-95

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: ОУ25/2019/4-5
Журнал

Оториноларингологія [Текст] : науково-практичний двомісячний журнал. - Киiв, 1924 - . - ISSN 2528-8253. - Виходит раз на два місяця
2019р. № 4-5

Зміст:
Заболотний, Д. І. Обґрунтування рівнів інтенсивності та диференційованої вартості працезатрат лікарів відділення стаціонару / Д. І. Заболотний, В. М. Самоходський. - С.4-12. - Бібліогр. в кінці ст.
Bredun, O. Effects of plant-derived immunomodulators and Lizak preparation in vitro taken separately or in combination on the immune factors of palatine tonsils of children with chronic tonsillitis / O. Bredun, O. Melnikov, M. Tymchenko. - С.13-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Богомолов, А. Є. Порівняння діагностичних параметрів методів визначення сенсибілізації до алергену D. Pteronyssinus у хворих на респіраторні алергічні захворювання / А. Є. Богомолов, Л. І. Дубчак. - С.19-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Шидловська, Т. А. Клініко-інструментальна характеристика стану голосового апарата у хворих на хронічну функціональну гіпотонусну дисфонію / Т. А. Шидловська, Т. В. Волкова. - С.27-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Функціональні результати слухопокращуючих операцій на середньому вусі у хворих на хронічний гнійний середній отит з тимпаносклерозом. - С.38-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Шидловська, Т. А. Отоакустична емісія на частоті продуктів спотворення у хворих на цукровий діабет ІІ типу з порушеннями слухової функції / Т. А. Шидловська, Н. Я. Навальківська. - С.47-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Каримова, Н. А. Диагностическая ценность тестов объективной аудиометрии в оценке слуховой функции у детей / Н. А. Каримова, Ш. Д. Исломов, Ш. Э. Амонов. - С.53-57. - Библиогр. в конце ст.
Злоякісні пухлини глотки: етіологічні чинники та епідеміологічні показники в Україні. - С.58-66. - Бібліогр. в кінці ст.
Сучасні підходи в діагностиці і лікуванні синдрому Ігла. - С.67-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Пухлик, С. М. Хронический фарингит, состояние проблемы. Алгоритм диагностики хронических фарингитов аллергической природы / С. М. Пухлик, А. А. Суворкина. - С.74-78. - Библиогр. в конце ст.
Рожок, М. П. Застосування препарату неладекс у лікуванні гострого середнього гнійного отиту з мірингітом у дорослих / М. П. Рожок. - С.79-82. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шидловська, Т. А.
Кореляційна залежність між основними показниками КСВП та реоенцефалографії у хворих з акутравмою [Текст] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 4-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ (патофизиология, рентгенография, терапия)
СЛУХА ПОТЕРЯ, ВЫЗВАННАЯ ШУМОМ (патофизиология, терапия)
Анотація: Актуальність: Відомо, що судинний фактор є одним з основних чинників виникнення і розвитку СНП будь-якої етіології. Наші попередні дослідження показали, що це твердження справедливе і по відношенню до сенсоневральних порушень, які виникають при акутравмі. При акутравмі страждають як периферійний, так і центральні – стовбуромозковий та корковий відділи слухового аналізатора. При цьому в плані уточнення топіки ураження слухової системи дуже інформативними є часові характеристики КСВП, які дозволяють виявити порушення в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора, в тому числі і в ранні терміни. З іншого боку, відомо, що дуже важливим відносно характеристики взаємозв’язку між певними показниками, які характеризують відповідні процеси, є кореляційний аналіз результатів інструментальних досліджень. Мета роботи – визначити коефіцієнти кореляції між часовими показниками КСВП та кількісними величинами даних реоенцефалографії для з’ясування взаємозв’язку (кореляційної залежності) між станом стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозковим кровообігом в каротидній і вертебрально-базилярній системах у хворих з акутравмою. Матеріали і методи: Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 71 хворого з акутравмою віком 19-50 років, з двобічними переважно асиметричними сенсоневральними порушеннями, низхідним типом аудіометричної кривої, помірним ступенем зниження слухової функції, найбільш вираженим достовірним (P0,01) підвищенням порогів слуху до тонів 4; 6 та 8 кГц на тональній пологовій аудіометричній кривій. Церебральний кровообіг у хворих з акутравмою досліджувався методом реоенцефалографії за допомогою комп’ютерного реографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою. Реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) проводилась за допомогою аналiзуючої системи «Eclipse» фірми «Interacoustics» (Данія), за загальноприйнятою методикою. Для виявлення кореляційного зв’язку між станом стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозкового кровообігу в вертебрально-базилярній та каротидній системах було вирахувано коефіцієнти кореляції (r) та їх похибки (mr) між основними показниками РЕГ в каротидній та вертебрально-базилярній системах, а також найбільш інформативними часовими показниками КСВП у хворих акутравмою. Результати та їх обговорення: було проведено кореляційний аналіз між величинами латентного періоду піку (ЛПП) V хвилі коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) та міжпіковими інтервалами (МПІ) I-V хвиль КСВП, а також значеннями дикротичного (ДКІ), діастолічного (ДСІ) та реографічного (Рі) індексів в каротидній та вертебральнобазилярній системах у військовослужбовців з бойовою акутравмою. Отримані дані підтверджують вплив стану мозкового кровообігу на розвиток функціональних порушень стовбуромозкових структур головного мозку і слухового аналізатора при акутравмі. Спостерігається пряма кореляційна залежність у розвитку таких порушень при змінах тонусу мозкових судин, але особливо – порушень венозного відтоку. В каротидній системі встановлено слабкий прямий кореляційний зв'язок між величиною ДКІ, що відображає тонус мозкових судин, та ЛПП V хвилі КСВП (r

Дод.точки доступу:
Шидловська, Т. В.; Петрук, Л.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шидловська, Т. А.
Клініко-інструментальна характеристика стану голосового апарата у хворих на хронічну функціональну гіпотонусну дисфонію [Текст] / Т. А. Шидловська, Т. В. Волкова, І. В. Фараон, О. Ф. Мельников // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 4-5. - С. 27-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ДИСФОНИЯ (диагностика, классификация, патофизиология)
ГОЛОСА РАССТРОЙСТВА (диагностика, патофизиология)
Анотація: Актуальність: Проблема діагностики функціональних захворювань голосового апарату (ФПГ), та їх лікування турбує багатьох дослідників. Це пов’язано зі складністю їх діагностики, досить високою розповсюдженістю патології серед осіб голосомовних професій, не досить раннім виявленням голосових порушень, а також з тим, що вони часто розвиваються у молодих людей працездатного віку. При порушенні функції на перший план виступають розлади, пов’язані зі зміною тембру, інтенсивності, модуляції голосу, рухової та коливальної здатності голосових складок. При цьому майже у чверті хворих на ХФПГ спостерігалися часті рецидиви захворювання, стійкі порушення голосу, ускладнений перебіг. Мета даної роботи – дати детальну клініко-інструментальну характеристику стану голосового апарату у хворих на ХФГД з різним ступенем порушення голосової функції. Матеріали і методи досліджень: Було обстежено 123 хворих на хронічну функціональну гіпотонусну дистонію (ХФГД) з різним перебігом захворювання та різним ступенем порушень у стані голосового апарату у віці від 19 до 44 років. Контролем слугували 15 практично здорових осіб віком від 18 до 23 років без відхилень в голосоутворюючому апараті. Всього обстежено 138 чоловік. Проводився детальний збір анамнезу і аналіз скарг пацієнтів, здійснювався загальний клінічний отоларингологічний огляд хворих та спеціалізований фоніатричний огляд. Результати досліджень та їх обговорення: Всі обстежені хворі на ФГД були розподілені на 4 групи в залежності від ступеню порушень у голосовому апараті за даними спеціалізованого фоніатричного огляду та відеоларингостробоскопії. 1-у групу склали особи з функціональною гіпотонусною дисфонією та вираженими в невеликому ступені порушеннями функціонування голосового апарату; 2-у групу – пацієнти з більш вираженим порушенням моторики гортані; до 3-ї групи увійшли 34 пацієнти, у яких мали місце виражені порушення діяльності голосового апарата (подібно до 2 групи), а також мав місце ускладнений перебіг (передвузликовий стан, вузлики голосових складок, потоншення медіального краю); до 4-ї – пацієнти, у яких мали місце з вираженим порушенням у стані голосового апарата та гіпертонусом вестибулярного відділу гортані, вираженим у різному ступені, який в деяких випадках формувався в псевдоскладковий механізм голосоутворення. При аналізі даних отоларингологічного та спеціалізованого фоніатричного оглядів хворі на ФГД визначено, що за клінічним станом та ступенем порушень у голосовому апараті вони досить суттєво відрізняються, що дозволяє сформувати групи з урахуванням даних клініко-інструментальних досліджень з метою визначення тактики лікування. Розподіл пацієнтів з ХФГД на відповідні групи дозволяє в подальшому більш диференційовано підходити до їх лікування, а також до деякої міри об’єктивізує прогнозування подальшого перебігу та ефективності лікувальних заходів. Це має значення для вирішення питань трудової експертизи та професійної придатності осіб голосо-мовних професій. Висновки: 1. Клінічні прояви та зміни ларингоскопічної картини при функціональних порушеннях голосу, можуть бути невираженими і мінливими, що ускладнює діагностику. Тому пацієнти з функціональною гіпотонусною дисфонією потребують ретельного спеціалізованого обстеження, в тому числі і з застосуванням додаткових інструментальних методів. 2. При несвоєчасному наданні спеціалізованої допомоги хворим на ХФГД, розвивається низка ускладнень (витончення медіального краю голосових складок, виникнення передвузликового стану та вузликів голосових складок, гіпертонус вестибулярних складок, формування псевдоскладкового механізму голосоутворення, та ін.), що ускладнює лікування і зменшує його ефективність. 3. У випадку наявності таких проявів, необхідно, обов’язково оцінити, чи є це самостійною нозологією, або ж проявом ускладненого перебігу хронічної функціональної гіпотонусної дисфонії, оскільки це має визначальне значення для тактики лікування, яке в таких випадках, не може бути ефективним без корекції функціональних порушень голосоутворення. 4. Цілеспрямований аналіз даних при проведенні отоларингологічного та спеціалізованого фоніатричного оглядів пацієнтів з ХФГД, дозволяє сформувати групи з урахуванням даних клініко-інструментальних досліджень. Розподіл пацієнтів на відповідні групи дозволяє в подальшому більш диференційовано підходити до їх лікування, прогнозування подальшого перебігу та ефективності лікувальних заходів, а також має значення для вирішення питань трудової експертизи та професійної придатності осіб голосомовних професій.

Дод.точки доступу:
Волкова, Т.В.; Фараон, І. В.; Мельников, О. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)