Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЦУ1/2019/53/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 7
Показанi документи с 1 за 7
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кучеренко А. М., Мороз Л. В., Бевз Т. І., Булавенко В. І., Антипкін Ю. Г., Березенко В. С., Диба М. Б., Пампуха В. М., Городна О. В., Лівшиць Л. А.
Назва : Дослідження поліморфізму rs11 1536889+3725G/C гена TLR4 у пацієнтів з автоімунним та хронічним вірусним гепатитом C
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 41-49 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: ГЕПАТИТ C
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
Анотація: Toll-like рецептор 4 (кодований геном TLR4) має ряд функцій, включаючи тканинний гомеостаз, регулювання загибелі клітин та виживання шляхом активації сигнальних шляхів, які ведуть до активації регулятора 3 інтерферону (IRF-3) та продукування інтерферону типу I. TLR4 може відігравати вирішальну роль у патогенезі мультифакторних та інфекційних захворювань. Функціональний поліморфізм заміни TLR4 + 3725G/C (rs11536889) призводить до пришвидшеної деградації транскрипту та зменшення кількості рецепторів. В роботі аналізували розподіл генотипів та алелів TLR4 rs11536889 серед здорових добровольців з України (n = 155), дітей (n = 56) з автоімунним гепатитом (АГ) та дорослих пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С (ХВГС) з різними ступенями тяжкості фіброзу печінки (n = 78). Генотипування проводили з використанням алель-специфічної ПЛР. Отримані частоти генотипів в українській популяції: генотип GG – 0,813, GC – 0,168, СС – 0,019 не виявили суттєвих відхилень від очікуваних, відповідно до рівноваги Харді-Вайнберга. Пацієнти AГ та ХВГС були розподілені на дві групи – зі стадією F1-F2, та F3-F4, відповідно до оцінки фіброзу за шкалою МЕТАВІР. Частота носіїв алеля rs11536889 C була вищою у групі хворих на АГ з F3-F4 (0,179) у порівнянні з пацієнтами з F1-F2 (0,071). Ці відмінності не сягають порога достовірності, проте показали тенденцію до асоціації між носійством C алеля та розвитком фіброзу більш тяжкого ступеня. В свою чергу, у хворих на ХВГС з фіброзом більш тяжкого ступеню (0,400), у порівнянні з пацієнтами з менш тяжким ураженням печінки (0,057) спостерігалась достовірно вища (p 0,05) частота носіїв алеля С. Ризик тяжкого ураження печінки у пацієнтів з таким генотипом збільшується в 11 разів (OR
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ержебаева Р. С., Абекова А. М., Берсимбаева Г. Х., Конысбеков К. Т., Бастаубаева Ш. О., Роик Н. В., Уразалиев К. Р.
Назва : Клеточная селекция in vitro сахарной свеклы на устойчивость к культуральному фильтрату гриба fusarium oxysporum
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 50-59 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: СВЕКЛА ОБЫКНОВЕННАЯ
Анотація: Проведено ступінчасту клітинну селекцію in vitro на добре проліферуючій калусній тканині цукрових буряків, здатної до морфогенезу. Як селективний агент використовували 20-денний культуральний фільтрат гриба Fusarium оxysporum. Встановлено загальні особливості поведінки калусних клітин цукрових буряків, що культивуються в стресових умовах на зростаючих концентраціях культурального фільтрату - 5, 10, 15 і 20 %. У роботі виявлено, що низька концентрація КФ (культуральний фільтрат) патогена (5 %) значно стимулює процес калусогенеза, в той час як високі концентрації (10-20 %) надають інгібуючий ефект. В результаті клітинної і тканинної селекції було відібрано калуси, які зберігали здатність до нормального зростання в присутності сублетальних концентрацій селективного агента. Методом ступінчастої селекції відібрано 82 калусних лінії, які характеризувалися стійкістю до токсичного впливу КФ. З виділених калусних ліній отримано 47 рослин – регенерантів, адаптованих до грунту. Тестування на стійкість до грибу Fusarium оxysporum в умовах in vivo пройшли тільки 24 рослини.
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карелов А. В., Пилипенко Л. А., Козуб Н. О., Созінов І. О., Блюм Я. Б.
Назва : Генетичні передумови стійкості пшениці до шкодочинних нематод
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 60-67 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: ПШЕНИЦА
НЕМАТОДЫ
Анотація: В статті висвітлено сучасний стан проблеми вивчення генів стійкості до вівсяної (Heterodera avenae) та кореневої (Pratylenchus neglectus) нематод у пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) та їх залучення до селекційних програм. Наведено перелік більшості ідентифікованих генів стійкості до цих фітопатогенів та охарактеризовано їх хромосомну локалізацію і специфіку обумовленої стійкості. Вказано джерела генів стійкості, які широко використовуються для контролю вівсяної нематоди. Наведено також альтернативні методи перенесення факторів стійкості до нематод у пшеницю.
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ахтариева М. К., Козелец Я. О., Филиппова Ю. М., Нецветаев В. Л.
Назва : Изоферменты бета-амилазы у яровой мягкой пшеницы и их роль в агрегации белков зерна
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 34-410 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: ПШЕНИЦА
ИЗОФЕРМЕНТЫ
Анотація: Вивчали поліморфізм ізоферментів бета-амілази серед сортів ярої м’якої пшениці, що культивуються в умовах Північного Зауралля. Серед 42 сортозразків виявлено чотири зимотипи. З них найбільшою зустрічністю відрізнялися ізозими А, С і А *, частка яких, відповідно, становила 64,6 ± 7,3; 22,0 ± 3,7 та 12,2 ± 3,7 %. Протягом 2011-2013 рр. досліджено агрегувальну здатність білків зерна за допомогою -S-S-зв᾽язків між групами сортів, що несуть варіанти бета-амілази А і С. Встановлено, що наявність ізоензима С сприяє більшій агрегації поліпептидів зерна в порівнянні з наявністю бета-амілази А, але не впливає на формування врожайності. Відмінність по бета-амілазі не впливає на показник число падіння, пов’язаний з амілазною активністю.
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Наваліхіна А. Г., Антонюк М. З., Пасічник Т. В., Терновська Т. К.
Назва : Ідентифікація генів, ортологічних регуляторам розвитку остей ORIZA SATIVA, у представників TRITICINAE
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 3-12 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: ПШЕНИЦА
Анотація: Інформація про генетичний контроль розвитку остей на колосі пшениці м’якої на сьогодні обмежена ідентифікацією трьох генів – інгібіторів розвитку остей – Hd, B1 та B2, а генів-промоторів остистості досі не знайдено. На іншому злаку, Oryza sativa, встановлено наявність десятка генів, що беруть участь у морфогенезі остей. У статті наведено результати аналізу сиквенсу пшеничного геному для пошуку генів, ортологічних відомим регуляторам розвитку остей у рису – TOB1, ETT2 і DL. За допомогою біоінформатичних методів у геномі пшениці м’якої ідентифіковані гени TaTOB1, TaETT2 і TaDL, встановлено їхню хромосомну локалізацію у геномі пшениці, це, відповідно, хромосоми 2-ої, 3-ої та 4-ої груп всіх трьох субгеномів. Описано поліморфізми гомеоалелів вказаних генів за довжинами екзонів і інтронів у субгеномах А, В та D пшениці м’якої. Поліморфізм включає варіювання за довжиною екзонів та інтронів у всіх трьох генах, варіювання за кількістю екзонів та інтронів для гена ТаЕTT2 та інверсію гомеоалеля TaDL-В у порівнянні з двома іншими та гомеоалелів ТаЕTT2-В та ТаЕTT2-D у порівнянні з ТаЕTT2-А. Із використанням ПЛР з праймерами, створеними за послідовністю гена TaTOB1, гомеоалелі цього гена ідентифіковано в геномах Au, Ab, B, G, D, SSh, M, U, T у диплоїдних, тетраплоїдних та гексаплоїдних видів пшеницевих. Показано маркерний потенціал двох пар праймерів до гена TaTOB1 щодо вивчення геномної структури інтрогресивних ліній пшениці стосовно цього гена.
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Череватов О. В., Панчук І. І., Керек С. С., Волков Р. А.
Назва : Молекулярне різноманіття спейсерної ділянки COL-COLL мітохондріального геному та походження карпатської бджоли
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 13-19 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: ПЧЕЛЫ
МУТАЦИЯ
АДАПТАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ
Анотація: У наш час в Україні загрозливих масштабів набула неконтрольована гібридизація бджіл, які належать до різних підвидів або порід Apis mellifera. Збереження генофонду добре адаптованих до локальних природних умов місцевих бджіл є актуальною проблемою, яка не може бути вирішена без використання молекулярних методів для моніторингу генетичного складу місцевих популяцій. Для прояснення походження Карпатської бджоли та розроблення молекулярних методів її ідентифікації було здійснено розшифрування та порівняння первинної нуклеотидної послідовності ділянки СоІ-СоІІ мітохондріального геному Карпатської бджоли та представників кількох підвидів A. mellifera. У дослідженій ділянці було виявлено мутацію, характерну для Карпатської бджоли та встановлено, що вона походить від центральноєвропейського підвиду A. m. carnica і являє собою екотип, який виник внаслідок просування цього підвиду на схід з утворенням карпатських популяцій медоносної бджоли.
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фомина Е. А., Малышев С. В., Шилова А. А., Левданский О. Д., Урбанович О. Ю.
Назва : Изучение аллельного разнообразия генов HMW глютенинов сортов и линий пшеницы, используемых в селекционном процессе в Республике Беларусь, с помощью ПЦР маркеров
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 20-33 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-головна: ПШЕНИЦА
Анотація: Досліджено алельний склад генів, що кодують високомолекулярні субодиниці глютенінів в колекції, що складається з 236 зразків озимої і 98 зразків ярої пшениці білоруської та зарубіжної селекції. Виявлено 13 алелей серед зразків озимої пшениці і 11 - серед зразків ярої пшениці. Це в цілому менше, ніж в країнах Європи, Азії та Африки. Серед досліджених зразків виявлено 36 різних генотипів. Найбільш часто серед зразків озимої пшениці зустрічаються сорти і лінії, що володіють генотипами Glu-A1с, Glu-B1с, Glu-D1d (16,2 % від загальної кількості досліджених зразків); (Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (13,7 %), Glu-A1b, Glu-B1с, Glu-D1d (12,7 %). Серед зразків ярої пшениці переважають сорти і лінії, що володіють генотипами Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (22,5 %) Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1a (16,4 %), Glu-A1с, Glu-B1f, Glu-D1d (13,3 %). У геномі лінії ярої пшениці КП-406/11 виявлено алель гена, що кодує Bx-субодиницю, максимальний ступінь ідентичності якого щодо представлених в базі даних GenBank нуклеотидних послідовностей Bx-субодиниць склав 99 %. Він містить відкриту рамку зчитування довжиною 2367 п.н. і має найбільший ступінь ідентичності з нуклеотидної послідовністю субодиниці Вх14. Амінокислотна послідовність довжиною 789, яка кодується даним алелем, відрізняється від Вх14 замінами амінокислотних залишків в трьох позиціях - 662, 780 і 788. Він отримав назву Вх14.1 (номер доступу в Genbank MH108092).
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)