Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ФУ18/2014/4/5<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Трансдукція мітогенних сигналів як основа створення протипухлинних таргетних препаратів (частина I) [Текст] / Н. І. Шарикіна [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 3-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
СИГНАЛА ПЕРЕДАЧА
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ (использование)
Анотація: У першій частині огляду наведено основні риси дезрегуляції сигнальної трансдукції при пухлинному рості з акцентом на автономності сигналів росту та відхиленні від ростгальмувальних сигналів. У цьому напрямі досягнуті реальні успіхи "підбору ключів" до пухлинних ознак. Дано визначення таргентних протипухлинних засобів, для дії яких необхідна наявність мішеней патогенетично обгрунтованої терапії. Підкреслено провідне місце в дослідженнях цієї спрямованості сімейства епідермальних факторів росту, іхніх рецепторів та пов'язаних з ними каскадів передачі мітогенних сигналів. Відображено особливості етапів сигнальної трансдукції, пов'язаних з рецептором епідермального фактору росту, та напрями створення протипухлинних засобів (вибіркове блокування лігандів рецепторів ERBB, у тому числі за допомогою моноклональних антитіл; вибіркове блокування ERBB - рецепторів за допомогою моноклональних антитіл; блокування автофосфорилювання та кіназної активності ERBB рецепторів за допомогою низькомолекулярних інгібіторів кіназ різного ступеня специфічності; інгібіція шаперону HSP90 з метою прискорення деградації мутованих р53, RAF-1, АКТ, ERBB2; інгібіція транскрипції генів, що кодують ERBB рецептори; інгібіція шедаз - ферментів, що "зрізають" ектодомен рецепторів ERBB з поверхні ракових клітин; антизмістовні олігонуклеотиди; короткланцюгові та мікроРНК). Наведено препарати та біологічно активні речовини, які впливають на ЕФР - залежні процеси в пухлинних клітинах, їхня протипухлинна дія, клінічні показання, стан реєстрації в Україні. Деталізацію означених підходів та їхніх результатів надано в частині II огляду, який буд надруковано в наступному номері журналу

Дод.точки доступу:
Шарикіна, Н.І.; Мєшкова, Н.О.; Міщенко, О.В.; Хавич, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Некоторые аспекты кардиопротекторного действия нового бета-адреноблокатора с NO миметическим эффектом "Гипертрил" на модели инфаркта миокарда [Текст] / И. Ф. Беленичев [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 11-16. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ (терапевтическое применение)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (лекарственная терапия)
Анотація: Цель исследования - изучение кардиопротекторного действия нового производного 4-амино-1,2,4-триазона "Гипертрил", которое оказывает NO-миметическое , бета1-адреноблокирующее и антигипертензивное действие. Внутрибрюшинное введение Гипертрила в дозе 2,5 мг/кг крысам с изадрин-питуитриновым острым инфарктом миокарда приводит к снижению летальности животных на 53,4% и улучшению показателей ЭКГ, характерному для кардиоселективных бета-адреноблокаторов - снижению ЧСС на 22,1% (р0,05), увеличению амплитуды зубца R на 47,6% (р0,05) на фоне снижения степени отклонения интервала ST от изолинии в 3,4 раза (р0,05) по сравнению с контрольной группой, что указывало на сохранение более высокой функциональной активности кардиомиоцитов и проявление противоишемического действия исследуемого препарата. Назначение Гипертрила животным с инфарктом миокарда приводит к уменьшению зоны некроза миокарда на 20,8%, снижению плотности ядер апоптических кардиомиоцитов на 70%, повышению плотности ядер неповрежденных кардиомиоцитов на 29%, повышению в них РНК на 18,7% по сравнению с группой нелеченых животных, что свидетельствовало о наличии выраженного кардиопротекторного действия у потенциального препарата. По основным показателям кардиопротекторной активности (летальность экспериментальных животных, морфофункциональные показатели кардиомиоцитов, отклонение интервала ST от изолинии на ЭКГ) Гипертрил достоверно (р0,05) превосходит метопролол (10 мг/кг). Полученные данные являются экспериментальным обоснованием для дальнейшего углубленного изучения Гипертрила как потенциального антиангинального препарата.

Дод.точки доступу:
Беленичев, И.Ф.; Кучеренко, Л.И.; Волчик, Ю.А.; Абрамов, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Волощук, Н. І.
Гастротоксична дія диклофенаку натрію на тлі дефіциту та надлишку гідроген сульфіду в експерименті [Текст] / Н. І. Волощук, І. В. Таран // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ДИКЛОФЕНАК (токсичность)
СУЛЬФИДЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) - ефективні симптоматичні препарати для купірування болю, лихоманки та запалення, тривалий прийом яких часто супроводжується розвитком побічних реакцій, у тому числі гастропатій. Важливу роль у забезпеченні цитопротекції шлунка відіграють фізіологічні мессенжери, одним з яких є гідроген сульфід (H2S), який забезпечує захисні властивості СОШ. Депримуючий вплив на рівень гідроген сульфіду є одним із механізмів протизапальної дії НПЗЗ, а метаболічні зміни, які при цьому виникають, залучені до патогенезу НПЗЗ-гастропатій. Мета дослідження - оцінити зміни пошкоджуючої дії диклофенаку натрію на ШКТ у щурів на тлі введення донору гідроген сульфіду (NaHS) та інгібітора його синтезу (пропаргілгліцину). Дослідження проведені на самцях білих нелінійних щурів масою 180-210 г. Надлишок і дефіцит H2S у тварин створювали внутрішньочеревинним введенням NaHS (1,5 мг/кг) та пропаргілгліцину (50 мг/кг) відповідно протягом 5 днів. Уміст H2S у сироватці крові визначали спектрофотометричним методом. У частині дослідів диклофенак натрію у вищеназначеному режимі вводили через 0,5 год після внутрішньошлункового введення NaHS (4 мг/кг). Досліджувані речовини вводили в умовно терапевтичних дозах (1/20 від LD50). Було оцінено стан слизової оболонки шлунка, кислотно-утворюючу функцію шлунка та моторну функцію кишечника. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою стандартних методів біометрії з використанням пакета прикладних програм Statistica 5.5. Створення дефіциту H2S у щурів підвищувало гастротоксичність диклофенаку натрію: кількість виразок, важкість виразкоутворення в щурів цієї групи були на 70,8 та 30,8% більшими, ніж у тварин з диклофенаком, а у тварин, які отримували донор гідроген сульфіду внутрішньочеревинно на 53,5 та 23,1% меншими. Персентильний та кореляційний аналіз показав наявність чіткого зв'язку між ступенем виразності пошкоджуючої дії диклофенаку на СОШ та рівнем гідроген сульфіду в сироватці крові та підтвердив наявність гастропротекторного ефекту донора H2S за даних умов експерименту. H2S при внутрішньошлунковому введенні також статистично вірогідно зменшував ушкоджуючий вплив диклофенаку на СОШ: кількість виразок і важкість виразкування зменшувалися на 47,5 та 28,5% відповідно, а виразковий індекс ставав меншим у 1,5 рази порівняно з монотерапією НПЗЗ. Водночас 5-денне внутрішньошлункове введення донору H2S та диклофенаку практично не змінювали кислотність секрету шлунка та моторну функцію кишечника тварин. Отже, рівень насиченості організму H2S суттєво модулює ступінь гастротоксичності диклофенаку натрію: дефіцит H2S збільшує пошкоджуючий вплив досліджуваного НПЗЗ на шлунок, тоді як надлишок його , навпаки, зменшує. Внутрішньошлункове введення донору гідроген сульфіду протягом 5 днів разом із диклофенаком натрію в умовно терапевтичних дозах (4 мг/кг та 8 мг/кг відповідно) практично не впливало на секреторну та моторну функції травного тракту щурів та викликало вірогідно менші макроскопічні зміни в СОШ порівняно з ефектом нестероїдного антифлогістика.

Дод.точки доступу:
Таран, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Должикова, О. В.
Гістоморфологічні дослідження впливу нових супозиторіїв вагінальних "Меланізол" на стан піхви щурів на тлі експериментального вагініту [Текст] / О. В. Должикова, Л. М. Малоштан // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ВАГИНИТ (лекарственная терапия)
КРЫСЫ
ПЕССАРИИ (использование)
МЕТРОНИДАЗОЛ (терапевтическое применение)
Анотація: У статті представлені гістоморфологічні дослідження впливу супозиторіїв "Меланізол" у дозі 21 мг/кг на перебіг експериментального вагініту, викликаного азотнокислим сріблом у щурів. Вагінальні супозиторії "Меланізол" на тлі патології чинили лікувальний ефект, перешкоджаючи некротично-запальному пошкодженню слизової та підслизової оболонок піхви щурів у більше ніж 40% тварин. При цьому, під впливом вагінальних супозиторіїв"Меланізол" у пошкоджених ділянках слизової та в підслизовій оболонках посилювалися репаративні прояви, а стан слизової був наближений до норми. Препарат порівняння супозиторії "Гравагін" значно поступався вагінальним супозиторіям "Меланізол" за лікувальним ефектом. Препарат порівняння "Супозиторії з олією обліпихи" випереджав за антинекротичною дією супозиторії "Меланізол", але поступався йому за протизапальною дією. Таким чином, отримані результати свідчать про доцільність подальшого поглибленого вивчення супозиторіїв "Меланізол" як перспективного лікарського засобу для лікування вагінітів.

Дод.точки доступу:
Малоштан, Л.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Дронов, С. Н.
Детоксицирующие свойства и острая токсичность фиксированной комбинации низкоконцентрированного раствора гипохлорита натрия и таурина, предназначенной для парентерального применения [Текст] / С. Н. Дронов // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 32-39. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
НАТРИЯ ГИПОХЛОРИТ (токсичность)
ТАУРИН (токсичность)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ (методы)
КРЫСЫ
Анотація: В экспериментальных исследованиях на 80 белых половозрелых нелинейных крысах проведен анализ безопасности и фармакологической активности фиксированной комбинации гипохлорита натрия и таурина в условиях внутривенного введения. Токсикодинамические характеристики тест-образца изучали в условиях однократного внутривенного введения комбинации в дозовом диапазоне 1/10-2 объема циркулирующей крови. Детоксикационные свойства оценивали по показателям маркеров синдрома цитолиза, липопероксидации и антиоксидантной защиты в условиях сочетанного введения тетрахлорметана и липополисахарида LPS E. coli 0111В4. Влияние препарата на систему гемокоагуляции и кислотно-щелочной баланс определяли по методике G. V. Born и по номограммам Siggaard-Andersen соттветственно. Показано, что однократное внутривенное введение комбинации в диапазоне доз от 1/10 до 2 объема циркулирующей крови не вызывает гибели грызунов. Установлено, что парентеральное применение тест-образца в условиях экспериментального эндотоксикоза снижает активность трансаминаз (АлАт и АсАт) на 53% (р

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Жилюк, В. І.
Дозозалежні ефекти метформіну та піоглітазону щодо процесів навчання та збереження умовної навички в щурів з алоксановим діабетом [Текст] / В. І. Жилюк, В. Й. Мамчур // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
КРЫСЫ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
МЕТФОРМИН (фармакология)
Анотація: Мета дослідження - визначення дозозалежного впливу пероральних цукровознижуючих препаратів на мнестичні функції за умов скополамін-індукованої амнезії в щурів з алоксановим діабетом. Установлено, що метформін та піоглітазон при внутрішньошлунковому введенні виявляють помірну антиамнестичну активність при короткостроковому використанні (на етапі введення інформації) у низьких дозах. Так, наявність умовного рефлексу через 24 год після формування навички відмічалася на рівні 60% (р0,05) у тварин, яким протягом 5 діб попередньо вводили метформін у дозі 250 мг/кг та піоглітазон - 5 мг/кг. Водночас указані засоби в усіх використаних дозах не забезпечували збереження набутої інформації при тривалому введенні. Установлено, що на 20 добу спостерігалося суттєве зниження показників латентного періоду умовної реакції пасивного уникнення в усіх групах відносно попереднього етапу дослідження, водночас рівень амнезії навички був наближений до показників активного контролю. При цьому використання гіпоглікемічних препаратів сприяло дозозалежному зниженні рівнів глікемії. Так, введення метформіну в дозах 250, 500 та 750 мг/кг призводило до зменшення значень цього показника на 14,8 (р0,05), 18,9 (р0,05) та 28,7% (р0,05) відповідно. У свою чергу, під впливом піоглітазону в дозах 5, 10 та 15 мг/кг значення рівнів глюкози знижувалися на 14,8 (р0,01), 18,9 (p0,01) та 40,5% (р0,01) відповідно. Таким чином, гіпоглікемічна терапія не чинить суттєвого впливу на амнестичні властивості скополаміну за умов експериментального діабету. Виявлені закономірності вказують на доцільність використання ноотропних та нейропротективних засобів при даній патології.

Дод.точки доступу:
Мамчур, В.Й.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Аналгетичні та протизапальні властивості 1-метоксикарбонілметил-3-ариламінобенздіазепін-2-онів [Текст] / Т. А. Кабанова [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 47-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА (фармакология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ (фармакология)
МЫШИ
Анотація: Мета дослідження - вивчення аналгетичних властивостей раніше синтезованих 1-метоксикарбонілметил-3-ариламінобенздіазепін-2-онів. Аналгетичну активність вивчали в дослідах на мишах за методами "корчів", викликаних внутрішньоочеревинним введенням оцтової кислоти, і в формаліновому тесті. Протизапальну активність вивчали в дослідах на щурах на моделі карагінанового набряку. Як препарат порівняння використовували диклофенак-натрій. Усі сполуки вводили внутрішньоочеревинно. Знайдено високу аналгетичну активність нових сполук ряду 3-ариламіно-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів, показники ЕД50 за аналгетичною активністю були в діапазоні від 0,007 до 0,670 мг/кг, при цьому всі тестовані сполуки перевищували за аналгетичною активністю препарат порівняння диклофенак-натрій. Слід відмітити деякі закономірності залежності аналгетичної активності 3-ариламіно похідних від їхньої структури, а саме позитивний вплив на аналгетичну активність положення (о-, м- або п-) і природи замісника в ариламінному фрагменті. Виявлено найактивнішу сполуку 9 з показником ЕД50 0,007+-0,018 мг/кг за аналгетичною активністю в тесті "оцтовокислих корчів" на мишах. На моделі карагінанового набряку лапи щура (протизапальна активність) сполука 9 у дозі 10 мг/кг знижувала більш ніж на 40% утворення набряку через 2 год після введення карагінану, через 4 год показник знижувався до 16%. У формаліновому тесті сполука 9 у дозі 0,1 мг/кг знижувала показник больової поведінки мишей у першій та другій фазах тесту на 66,9% та 28,7% відповідно. Отримані дані свідчать про перспективність сполук вивченого ряду для пошуку і створення нових ефективних аналгетичних і протизапальних засобів.

Дод.точки доступу:
Кабанова, Т.А.; Павловський, В.І.; Халімова, А.І.; Ушаков, І.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кальчук, P. O.
Профілактичне та лікувальне застосування тіоцетаму для корекції гострого запалення слизової оболонки порожнини рота за умов імобілізації в експерименті [Текст] / P. O. Кальчук // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 54-59. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА (патология)
ПИРАЦЕТАМ (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження - оцінка ефективності профілактичного та лікувального застосування тіоцетаму (комбінованого препарату, що містить пірацетам та тіотриазолін у пропорції 4:1 відповідно) для корекції гострого запалення слизової оболонки порожнини рота (СОПР) за умов іммобілізації в експерименті. Досліди проводили на 24 безпородних білих щурах-самцях масою 155-220 г, яких було розподілено на 4 групи: 1 - інтактний контроль, 2 - модельна патологія (іммобілізаційний стрес, поєднаний з запаленням СОПР), 3 та 4 - тварини з модельною патологією та щоденним (1 раз на добу протягом 4 діб) застосуванням тіоцетаму до моделювання патології (профілактичний режим) та після моделювання патології (лікувальний режим). Реєстрували місцеві та загальні прояви запалення, функціональний стан СОПР, показники нейрогормональної регуляції та стану окисно-антиоксидантного гомеостазу. Тіоцетам (Галичфарм, Україна) у дозі 250 мг/кг вводили внутрішньошлунково металевим зондом 4 рази (1 раз на добу протягом 4 діб) до (профілактика) або після (лікування) моделювання поєднаної патології. Встановлено, що тіоцетам за обох режимів застосування виявляє антистресову активність, яка суттєво відбивається на перебігу запалення СОПР у щурів, зменшуючи його прояви, особливо за умов профілактики. Аналіз впливу тіоцетаму на регуляторні механізми емоційного напруження в щурів за даними обох проведених серій дослідів свідчить про те, що його коригуюча дія зумовлена фармакодинамічними властивостями препаратів, які входять до його складу. Ноотропний компонент - пірацетам, завдяки своїм центральним судинно-метаболічним ефектам, впливає переважно на показники нейрогормонального статусу, а тіотріазолін за рахунок антиоксидантних властивостей нормалізує окиснювальну рівновагу. Таким чином, новий комбінований стреспротектор нейрометаболічної дії тіоцетам (250 мг/кг) покращує перебіг запалення слизової облонки порожнини рота та стан нейрогуморальної регуляції в щурів за умов іммобілізаційного стресу. Профілактичне застосування тіоцетаму за протизапальною та антистресовою дією переважає його лікувальну ефективність, що може бути використано в медичній практиці

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Фармакокінетичні параметри ін'єкційної форми нового метаболітотропного препарату "Ангіолін" [Текст] / О. О. Нагорна [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 60-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА (фармакокинетика)
Анотація: Проведено дослідження основних фармакокінетичних параметрів в крові щурівнового метаболітотропного препарату "Ангіолін" - 2,5% розчину для ін'єкцій в ампулах з використанням ВЕРХ з мас-спектрометричною детекцією. Розроблено методику кількісного визначення активного фармацевтичного інгредієнта (АФI) препарату "Ангіолін", придатну для моніторування потенційного препарату протягом усього циклу фармакокінетики в організмі. Методику валідовано за всіма вимогами ДФ і ДЕЦ МОЗ України та рекомендаціям ЕМЕА, FDA. Після одноразового внутрішньом'язового введення щурам 2,5% розчину для ін'єкцій препарату "Ангіолін" у дозі 50 мг/кг максимальна концентрація (Смах) АФI у крові за експериментальними даними сягає рівня 15,90 +- 1,74 мкг/мл, а розрахована за математичною моделлю становить 14,70 +- 1,57 мкг/мл. Для досягнення максимальної концентрації в крові щурів АФI препарату "Ангіолін" розрахунковий час складав у середньому 8,2 +- 0,8 хв, експериментальний - 10 хв. Зниження вмісту сполуки "Ангіолін" у крові починалося з 20 хв після внутрішньом'язового введення і досягало нижньої межі кількісного визначення через 120 хв. Середній час перебування в крові щурів АФI препарату "Ангіолін" складав за експериментальними даними близько 120 хв, коли його концентрація знижувалася в середньому до 0,390 +- 0,091мкг/мл. Препарат "Ангіолін" за своїми фармакокінетичними властивостями може бути рекомендований для подальшого доклінічного вивчення (курсове призначення) і клінічного дослідження.

Дод.точки доступу:
Нагорна, О. О.; Кучеренко, Л.І.; Мазур, І.А.; Волуй, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Дослідження фрагментації ДНК у тканинах легень щурів після застосування 0,9% розчину NaCl, лактопротеїну з сорбітолом або 5% розчину HAES-LX у гострому періоді опікової хвороби [Текст] / А. О. Очеретнюк [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ОЖОГИ (терапия)
ЛЕГКИЕ (действие лекарственных препаратов)
НАТРИЯ ХЛОРИД (терапевтическое применение)
Анотація: При опіковій хворобі легені є органом-мішенню, у яких відбувається зменшення активності синтетичних процесів і порушення їхнього функціонування. Тому для зменшення ушкодження легень на тлі опікової хвороби необхідна розробка нових схем терапії, які б справляли захисну дію на клітини легеневої тканини. Мета дослідження - вивчити фрагментацію ДНК клітин легень щурів через 1, 3 та 7 діб після термічного ураження шкіри II-III ступеня площею 21-23%поверхні тіла на фоні корекції 0,9% розчином NaCl, лактопротеїном з сорбітолом або 5% розчином HAES-LX. Уміст ДНК в ядрах клітин легень щурів визначали методом проточної цитометрії. Для збудження флуоресценції DAPI застосовували УФ-випромінювання. З кожного зразка нуклеарної суспензії аналізу підлягало 20 тисяч подій. Встановлено, що внутрішньовенне введення препаратів лактопротеїну з сорбітолом або 5% розчину HAES-LX у дозі 10 мл/кг, як і 0,9% розчину NaCl упродовж 7 діб не впливає на фрагментацію ДНК клітин легень здорових щурів. Виявлено, що опікове ушкодження шкіри II-III ступеня площею 21-23% поверхні тіла в щурів супроводжується індукцією процесів апоптозу клітин легень, яке спотерігалося в усі терміни проведеного дослідження - через 1,3 та 7 діб після опіку. Застосування препаратів лактопротеїну з сорбітолом або 5% розчину HAES-LX у дозі 10 мл/кг маси тіла призводить до вираженого зменшення апопоптичного пошкодження клітин легень, індукованого термічним опіком шкіри II-III в щурів. Отже, результати проведеного дослідження свідчать про виражену антиапоптотичну дію як лактопротеїну з сорбітолом, так і 5% розчину HAES-LX на клітини легеневої тканини в гострому періоді опікової травми шкіри в щурів, що створює передумови для швидшого відновлення функціонального стану легень

Дод.точки доступу:
Очеретнюк, А.О.; Черешнюк, І.Л.; Лисенко, Д.А.; Прокопенко, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Протипухлинна дія дихлорацетаму щодо карциноми Ерліха [Текст] / О. М. Пясковська [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
КАРЦИНОМА, ЭРЛИХА ОПУХОЛЬ (лекарственная терапия)
ДИХЛОРУКСУСНАЯ КИСЛОТА (фармакология)
Анотація: Мета дослідження - вивчення впливу натрію дихлорацетату (ДХА) на кінетику росту солідного варіанта карциноми Ерліха, функціональний статус компонентів дихального ланцюга мітохондрій пухлинних клітин та функціональну активність пухлиноасоційованих макрофагів (ПАМ). Дослідження проводили на білих нелінійних мишах-самках з перещепленою підшкірно карциномою Ерліха. Протипухлинну активність ДХА визначали за індексом гальмування росту пухлини. Стан електрон-транспортного ланцюга мітохондрій аналізували за вмістом залізо-сірчаних (Fe-S) центрів, їхніх комплексів з оксидом азоту (NO-Fe-S) та рівнем нітрозильних комплексів гемового заліза (NO-комплекси) методом ЕПР спектроскопії. Досліджували вплив ДХА на фагоцитуючу активність та продукцію активних форм кисню та азоту (АФК) ПАМ, ідентифікацію яких проводили за допомогою антитіл до CD14. Доведено високу протипухлинну активність ДХА щодо карциноми Ерліха, гальмування росту якої після закінчення терапії складало 78% (р0,01). Терапія ДХА зумовлювала підвищення рівня як NO-комплексів з Fe-S центрами на 167% (р0,01), так і нітрозильних комплексів гемового заліза в пухлинній тканині на 100% (p0,01) порівняно з відповідними показниками в контролі. При цьому рівень Fe-S центрів у пухлинах мишей, що отримували ДХА, статистично достовірно не відрізнявся від його рівня в контрольних тварин. Уведення ДХА призводило до значного підвищення рівня продукції АФК ПАМ на 255% порівняно з контрольними тваринами (р0,01). Такий високий рівень АФК обумовлено як збільшенням вмісту ПАМ у пухлинній тканині на 78% (р0,05), так і активацією внутрішньоклітинної продукції АФК у ПАМ. Таким чином, встановлено, що ДХА діє не тільки на пухлинні клітини карциноми Ерліха, зумовлюючи їхню загибель, але й суттєво активує протипухлинну цитотоксичну дію пухлино-асоційованих макрофагів.

Дод.точки доступу:
Пясковська, О.М.; Бойчук, І.В.; Федорчук, О.Г.; Мельников, О.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Рибак, B. А.
Вплив тривалого застосування густого екстракту квасолі на показники вуглеводного обміну в щурів з метаболічним синдромом на тлі ожиріння [Текст] / B. А. Рибак, Л. М. Малоштан // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X (лекарственная терапия)
ФАСОЛЬ (метаболизм)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН (действие лекарственных препаратов)
ОЖИРЕНИЯ ЛЕЧЕНИЯ МЕТОДЫ
Анотація: Метаболічний синдром (МС) - це комплекс взаємопов'язаних порушень вуглеводного і жирового обміну, а також механізмів регуляції артеріального тиску та функцій ендотелію, патогенез яких обумовлений інсулінорезистентністю. Актуальною задачею сучасної фармакології є пошук та створення лікарських засобів рослинного походження, що одночасно знижують декілька чинників ризику МС. Мета дослідження - вивчити тривалий вплив густого екстракту квасолі (ГЕК) на показники вуглеводного обміну - динаміку базальної глікемії, показники глікемії під час проведення внутрішньочеревного тесту толерантності до глюкози (ВЧТТГ), інсулінового тесту та глікоген -синтезуючої функції печінки на моделі МС на тлі ожиріння в статевозрілих шестимісячних щурів-самців. Уміст глюкози в крові, що брали з хвостової вени щурів, визначали глюкозооксидазним методом з використанням ферментативного аналізатора "Ексан-Г" (Литва). Площу під глікемічними кривими при проведенні вищевказаних тестів розраховували за допомогою комп'ютерної програми "Mathlab". У гомогенатах печінки оцінювали вміст глікогену фотоколориметрично за методом Кемпа. Результати досліджень показали, що ГЕК, який застосовували щоденно протягом одного місяця для лікування щурів з МС на тлі ожиріння проявляє виражені антигіперглікемічні властивості, вірогідно зменшує інтолерантність до глюкози, поліпшує чутливість до інсуліну та суттєво збільшує вміст глікогену на рівні дії препарату порівняння метформіну. Таким чином, отримані дані свідчать про доцільність подальших експериментальних досліджень ГЕК з метою створення фітопрепаратів для корекції вуглеводного обміну при МС на тлі ожиріння.

Дод.точки доступу:
Малоштан, Л.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Саєнко, А. В.
Вплив натрієвої солі 3-(2-оксо-3-феніл-2Н-[1,2,4]тріазино[2,3-с]хіназолін-6-іл) пропанової кислоти на фізичну витривалість щурів за умов гіпоксичних станів [Текст] / А. В. Саєнко // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 85-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ (лекарственная терапия)
ПРОПИОНАТЫ (терапевтическое применение)
КРЫСЫ
Анотація: Обмежений аренал актопротекторів практично одним бемітилом спонукає до пошуку нових активних речовин даного класу, придатних для створення на їхній основі лікарських засобів. Мета дослідження - оцінити вплив сполуки МТ-279 порівняно з бемітилом на фізичну витривалість щурів за моделюванням гіпоксичних станів. Для дослідження взято натрієву сіль 3-(2-оксо-3-феніл-2Н-[1,2,4]тріазино[2,3-с]хіназолін-6-іл) пропанової кислоти (сполука МТ-279, 2,5мг/кг, внутрішньочеревинно) та бемітил (33,0 мг/кг, внутрішньочеревинно). Дослідження проведено на 56 білих нелінійних щурах обох статей масою 170-220 г на двох моделях гіпоксій: циркуляторній гіпоксії головного мозку та гемічній гіпоксії. Циркуляторну гіпоксію моделювали шляхом перев'язки правої загальної сонної артерії до місця її біфуркації, гемічну - введенням тваринам натрію нітриту (20 мг/кг, підшкірно). Встановлено, що курсове 15-денне введення щурам з циркуляторною ішемією головного мозку сполуки МТ-279, як і бемітилу, призводило до підвищення та більш швидкого відновлення працездатності тварин, про що свідчило зростання динамічної та статистичної витривалості тварин. На наявність у МТ-279, як і бемітилу, протигіпоксичного ефекту вказувало також підвищення на їхньому тлі фізичної витривалості щурів за плавальним тестом на моделі гемічної гіпоксії. Таким чином, у дослідженнях на щурах встановлено, що курсове введення натрієвої солі 3-(2-оксо-3-феніл-2Н -[1,2,4]тріазино[2,3-с]хіназолін-6-іл) пропанової кислоти (сполука МТ-279), як і бемітилу, на тлі циркуляторної гіпоксії головного мозку в щурів сприяє відновленню як динамічної, так і статичної витривалості тварин. Зростання фізичної працездатності тварин під дією досліджуваних речовин мало місце також при їхноьму превентивному введенні щурам за умов гемічної гіпоксії. Отримані дані вказують на наявність протигіпоксичних властивостей, що ймовірно є одним із механізмів їхньої актопротекторної дії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Актопротекторна активність солей (3-R-оксо-2Н-[1,2,4]-тріазино-[2,3-с]-хіназолін-6-іл)карбонових кислот та їхніх галогенвмісних аналогів [Текст] / Г. І. Степанюк [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 90-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ (фармакология)
ГАЛОГЕНЫ (фармакология)
Анотація: Мета дослідження - виявити наявність та величину актопротекторного ефекту солей (3-R -оксо-2Н[1,2,4]-тріазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)карбонових кислот та їхніх галогенвмісних аналогів, визначити сполуки-лідери, придатні для поглибленого вивчення їхніх фармакологічних властивостей. Величину актопротекторної дії сполук оцінювали за їхнім впливом на тривалість плавання щурів у воді (24-26 С) з додатковим навантаженням (10% від маси тіла). Встановлено, що одноразове внутрішньочеревинне введення тваринам похідних (3-R-оксо-2Н-[1,2,4]тріазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)карбонових кислот в емпірично взятій дозі 10 мг/кг, як і бемітилу (50 мг/кг), викликає збільшення тривалості плавання тварин, що є ознакою наявності в похідних (3-R-оксо-2Н-[1,2,4]тріазино-[2,3-с]-хіназолін-6-іл)карбонових кислот, як і в еталонного препарату, актопротекторної активності. Найбільшу спроможність підвищувати фізичну витривалість організму проявили сполуки з лабораторними шифрами AV-224, DSK-38, AV-227 та DSK-39 (сполуки-лідери): тривалість плавального тесту на тлі їхньої дії збільшилася відносно контролю на 318, 291, 205 та 171 % відповідно проти 141% під впливом бемітилу. У подальших дослідженнях доведено, що актопротекторний ефект сполук-лідерів, як і бемітилу, є дозозалежним. За величиною показника ЕД50 сполуки-лідери переважали препарат порівняння 6,1-8,1 разу. Найбільша активність характерна для сполук, які в положенні 6 містять карбоксильні (карбоксипропіл або карбоксибутил) замісники, а в положенні 3 - метильний та арильний замісники з радикалом (метокси-, флюоро-, ізопропіл), що підвищує ліпофільність молекули. Отримані результати вказують на перспективність поглибленого вивчення фармакологічних властивостей сполук-лідерів з метою створення нового актопротектора

Дод.точки доступу:
Степанюк, Г.І.; Почелова, О.В.; Степанюк, Н.Г.; Коваленко, С.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Суворова, З. С.
Ефективність похідного арилаліфатичних аміноспиртів на моделі експериментального оніхомікозу [Текст] / З. С. Суворова // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2014. - № 4/5. - С. 96-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
АМИНОСПИРТЫ (терапевтическое применение)
ОНИХОМИКОЗ (лекарственная терапия)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЛЮДЯХ
Анотація: Встановлено, що сполука КВМ-204 на моделі експериментального оніхомікозу, зумовленого Aspergillus niger, виявляє ефективність у профілактичному, лікувально-профілактичному та лікувальному режимах (одноразове застосування), в режимі повторних внесень та тривалого застосування. Внесення сполуки КВМ-204 в інкубаційне середовище за 1год до інфікування нігтьової пластинки затримує ріст та розмноження гриба впродовж 3 діб - при 1,0 МІК, 6 діб - при 0,5 МІК. При дослідженні сполуки КВМ-204 у лікувально-профілактичному режимі (внесення одночасно з інфікуванням) при 5,0 МІК розвиток гриба не спостерігали впродовж 7 днів, при 1,0 МІК - реєстрували порушення утворення міцелію, розгалуження гіф та конідієгенез. У лікувальному режимі (внесення сполуки через 3 доби після інфікування) сполука КВМ-204 пригнічує ріст гриба впродовж 2 діб - при 5,0 МІК, більше ніж 7 діб - при 10,0 МІК. У режимі тривалого застосування (21 день) та повторних внесень (10,0 МІК, 2 рази на тиждень) сполука чинить виразну антифунгальну дію. Упродовж усього терміну спостереження не відмічали накопичення міцелію, формування конідій та конідієносців. Проведені експерименти свідчать про перспективність похідних арилаліфатичних аміноспиртів як нових антифунгальних засобів та необхідність проведення поглиблених досліджнь антимікробної дії сполуки КВМ-204, зокрема, визначення активності відносно дерматоміцетів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)