Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ50/2019/3<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 11
Показанi документи с 1 за 11
1.


    Зупанець, І. В.
    Сучасний стан розробки таблеток, що розпадаються у ротовій порожнині [Текст] / І. В. Зупанець, О. А. Рубан, Т. Є. Колісник // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 6-12
MeSH-головна:
ТАБЛЕТКИ
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ (действие лекарственных препаратов)
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ (методы)
ВКУСОВЫЕ ВЕЩЕСТВА
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
Анотація: Таблетки, що розпадаються у ротовій порожнині (англ. Orally Disintegrating Tablets, надалі ОDT), є сучасним напрямком розробки твердих лікарських форм (ЛФ). За рахунок швидкої дезінтеграції у малій кількості рідини ODT характеризуються кращою біодоступністю, зручністю у прийомі та меншим токсичним впливом активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) на печінку завдяки частковому нівелюванню ефекту первинного проходження. Метою роботи був аналіз літературних джерел щодо сучасного стану фармакотехнологічної розробки цієї лікарської форми. Матеріали та методи. Аналіз наукових баз літературних джерел таких як: PubMed, ResearchGate, Academia.edu, Scopus тощо. Результати та їх обговорення. Розробка препаратів у формі ODT передбачає врахування певних вимог до цієї лікарської форми: достатня механічна міцність поряд зі швидкою дезінтеграцією у невеликій кількості рідини, приємні тактильні та смакові відчуття, вибір оптимального пакування. Досягнення оптимального значення міцності і розпадання можливе за рахунок використання двох прийомів – введення допоміжних речовин (насамперед наповнювачів, зв’язувачів та супердезінтегрантів) та підбору тиску на таблетковій машині. Задовільні тактильні та смакові відчуття ODT забезпечуються маскуванням смаку АФІ шляхом додавання ароматизаторів, коригентів смаку і застосуванню фізико-хімічних методів. Вибір того чи іншого типу та матеріалу пакування визначається фізико-хімічними властивостями АФІ. Висновки. Незважаючи на те, що ODT-препарати відносяться до таблетованих лікарських форм, їм притаманні певні специфічні відмінності від традиційних таблеток. Тому їх фармацевтична розробка передбачає особливі підходи та випробування, які є необхідними для успішної реалізації переваг цієї ЛФ.


Дод.точки доступу:
Рубан, О. А.; Колісник, Т. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Обгрунтування способу введення лізоциму гідрохлориду та аскорбінової кислоти у склад гумок жувальних лікувальних «Лізодент С» [Текст] / Ю. С. Маслій [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 14-22
MeSH-головна:
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ (методы)
МУРАМИДАЗА
АСКОРБИНОВАЯ КИСЛОТА
ЖЕВАТЕЛЬНАЯ РЕЗИНКА
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ
Анотація: Актуальність. В останні роки широкого розповсюдження як системи доставки ліків отримали гумки жувальні лікувальні. На кафедрі заводської технології ліків НФаУ розробляються пресовані гумки жувальні під умовною назвою «Лізодент С» для профілактики та лікування стоматологічних захворювань, у яких як активні фармацевтичні інгредієнти використовуються аскорбінова кислота та лізоциму гідрохлорид, а як жувальна основа – композиція Health in Gum® марки PWD-01 (Cafosa, Іспанія). Мета роботи – дослідження фізико-хімічних та фармакотехнологічних властивостей активних фармацевтичних інгредієнтів і жувальної основи з метою встановлення способу введення лізоциму гідрохлориду і аскорбінової кислоти у склад пресованих гумок жувальних лікувальних «Лізодент С». Матеріали та методи. Об’єкти досліджень – лізоциму гідрохлорид, аскорбінова кислота, композиція Health in Gum® марки PWD-01 та їх суміш. У ході виконання експерименту використано фізико-хімічні (вологопоглинання) та фармакотехнологічні (оптична мікроскопія, текучість, насипна густина та густина після усадки, визначення гранулометричного складу аналітичним просіюванням) випробування порошків субстанцій згідно з вимогами ДФУ 2.0. Результати та їх обговорення. Кристалографічним та ситовим аналізом встановлено полідисперсність та поліморфізм частинок суміші активних фармацевтичних інгредієнтів та їх комбінації з жувальною основою, що свідчить про можливе розшарування досліджуваних зразків у процесі отримання твердої лікарської форми. Дослідження вологосорбційної здатності субстанцій показали негігроскопічність аскорбінової кислоти та гігроскопічність лізоциму гідрохлориду і жувальної основи, що, своєю чергою, вказує на необхідність уведення до складу гумок жувальних лікувальних вологопоглинаючих агентів або дотримання 40 % відносної вологості навколишнього середовища при виробництві гумок. За результатами фармакотехнологічних досліджень субстанція аскорбінової кислоти має задовільну текучість, композиція HiG марки PWD-01 – хорошу, а лізоциму гідрохлорид – допустиму, що відповідно передбачає корегування даного показника. Висновки. На підставі проведених досліджень визначено, що лізоциму гідрохлорид раціонально вводити до складу гумок жувальних лікувальних з використанням технології попередньої грануляції, а аскорбінову кислоту – шляхом преміксингу з гранулятом лізоциму і гумовою основою для уникнення окиснення субстанції при контакті зі зволожувачем.


Дод.точки доступу:
Маслій, Юлія Сергіївна; Рубан, O. A.; Колісник, Т. Є.; Ляпунова, О. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Substantiation of auxiliary substances of in the composition of tablets with dry extract of zingiber officinale [Текст] / Alkhalaf Malek Walid Ahmad [et al.] // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 23-27
MeSH-головна:
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ (методы)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ

Анотація: Актуальність. Імбир лікарський завдяки багатому хімічному складу і фармакологічній активності є перспективною сировиною для створення різноманітних препаратів, у тому числі і для лікування цукрового діабету 2 типу. Мета роботи – вибір допоміжних речовин (якісних факторів) для отримання таблеток з сухим екстрактом імбиру лікарського методом прямого пресування з використанням багатофакторного дисперсійного аналізу. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були сухий екстракт імбиру лікарського, наповнювач – Galen IQ 721 і допоміжні речовини трьох технологічних груп: сухі зв’язуючі речовини, вологорегулятори і лубриканти. Досліджували вплив допоміжних речовин на такі показники, як насипну густину, густину після усадки та індекс Карра таблеткової маси, а також розпадання, стійкість до роздавлювання і стираність отриманих таблеток. Результати та їх обговорення. За допомогою математичного планування експерименту методом латинського квадрата 3 × 3 було вивчено вплив якісних факторів на фармакотехнологічні показники таблеток з сухим екстрактом імбиру лікарського. Висновки. За результатами дисперсійного аналізу були обрані оптимальні допоміжні речовини у складі таблеток з екстрактом імбиру: із групи зв’язуючих речовин – Kollidone k30, вологорегулятор – Neusilin UFL 2 і лубрикант – кальцію стеарат.


Дод.точки доступу:
Alkhalaf Malek Walid Ahmad; Ruban, O. A.; Kutova, O. V.; Gerbina, N. A.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Щиковський, О. Е.
    Вивчення фізико-хімічних та біофармацевтичних властивостей важкорозчинних субстанцій для прогнозування складу та технології твердих лікарських форм [Текст] / О. Е. Щиковський, Т. В. Крутських, А. А. Чегринець // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 29-36
MeSH-головна:
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ (методы)
БИОДОСТУПНОСТЬ
РИЛУЗОЛ
НИМОДИПИН
ТАБЛЕТКИ
Анотація: Актуальність. Детальне вивчення фізико-хімічних та біофармацевтичних властивостей лікарських субстанцій доцільно проводити на початковому етапі проведення фармацевтичної розробки готової лікарської форми препарату з метою уникнення деструктивних перетворень, які можуть відбуватися в процесі виготовлення та зберігання, прогнозування біодоступності, фармакологічної ефективності та безпечності лікарських засобів в організмі людини, а також для прискорення наукової роботи зі встановлення оптимального складу та технології виробництва нових лікарських препаратів. Метою роботи є вивчення фізико-хімічних та біофармацевтичних властивостей важкорозчинних лікарських субстанцій рилузолу та німодипіну для прогнозування оптимального складу та технології виробництва генеричних лікарських препаратів. Матеріали та методи. Субстанції рилузол та німодипін, одержані за технологією, розробленою лабораторією хімічного синтезу НВЦ «Борщагівський ХФЗ», м Київ, а також зразки таблеток оригінальних лікарських препаратів Рілутек, таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 50 мг виробництва компанії «Санофі», Франція та Німотоп, таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 30 мг виробництва компанії «Байер АГ», Німеччина. Усі аналітичні та фармакотехнологічні дослідження проводились за загальноприйнятими методиками відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ). Результати та їх обговорення. Для субстацій рилузол та німодипін були вивчені фізико-хімічні властивості, такі як хімічна структура молекул, розмір та форма частинок субстанції, оцінена можливість хімічної взаємодії субстанцій з допоміжними речовинами, визначена температура плавлення зразків субстанцій, вивчена їх ліофільність та розчинність в органічних та водних розчинниках. Вивчення біофармацевтичних властивостей субстанцій проводилося шляхом дослідження in vitro кінетики вивільнення субстанцій рилузол та німодипін з таблеток оригінальних лікарських препаратів «Рілутек» та «Німотоп». Висновки. Проведені дослідження фізико-хімічних та біофармацевтичних властивостей зразків лікарських субстанцій рилузол та німодипін надали можливість спрогнозувати сумісність субстанцій з допоміжними речовинами та припустити найбільш оптимальну технологію виробництва для генеричних лікарських препаратів Боризолу, таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 5 мг і Німодипіну, таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 3 мг.


Дод.точки доступу:
Крутських, Т. В.; Чегринець, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Пида, В. П.
    Встановлення умовно терапевтичної дози сухого екстракту з листя салату посівного на моделі тетрахлорометанового ураження печінки щурів [Текст] / В. П. Пида, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 38-43
MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)

ЛЕКАРСТВА ДОЗА НАИВЫСШАЯ БЕЗВРЕДНАЯ
АНТИОКСИДАНТЫ
ПЕЧЕНЬ (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
Анотація: Актуальність. Пошук природних засобів, які б чинили антисептичну, протизапальну, детоксикаційну, антиоксиданту, жовчогінну, гепатопротекторну дію та позитивно впливали на весь організм з метою створення на їх основі нових лікарських засобів – одне з актуальних завдань сучасної фармакології та фармації. Рослини, які використовуються в їжу, можуть служити основою для нових медикаментів. Мета дослідження – встановити умовно терапевтичну дозу екстракту з листя салату посівного в експерименті з модельованим тетрахлорометановим гепатитом у щурів. Матеріали та методи. Досліди проводили на білих безпородних щурах-самцях, яким моделювали токсичне ураження печінки тетрахлорометаном (дворазово (через день) в дозі 1,0 мл/кг маси тіла). Евтаназію проводили з використанням тіопенталу натрію на 4-у добу після введення тетрахлорометану з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. Для дослідження використані дози екстракту 50 мг, 100 мг, 150 мг та 200 мг на кілограм маси тіла тварини. Активність процесів ліпопероксидації оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, активність мембранодеструктивних процесів – за активністю амінотрансфераз (АсАТ та АлАТ), стан антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ЦП та активністю каталази. Результати та їх обговорення. Відмічено, що ураження щурів тетрахлорометаном викликає вірогідне (р ≤ 0,05) підвищення у сироватці крові вмісту ТБК-активних продуктів (у 2,1 рази), церулоплазміну (у 5,6 рази) та активність амінотрансфераз. Одночасно спостерігається зниження каталазної активності (у 5,8 рази). Активність АсАТ та АлАТ у сироватці крові в цей період збільшується практично однаково – у 4 рази. Вірогідні зміни досліджуваних показників відмічені після застосування дози 100 мг/кг маси тіла тварин. Висновки. Умовно терапевтичною дозою екстракту можна вважати дозу 100 мг/кг маси тіла, яка проявила позитивний вплив на показники ліпопероксидації, антиоксидантної системи та цитолізу в умовах змодельованого токсичного гепатиту.


Дод.точки доступу:
Фіра, Л. С.; Лихацький, П. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Palagina, I.
    Impact of succinate derivatives on oxidant/antioxidant balance system in the rat pancreas and liver [Текст] / I. Palagina // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 44-50
MeSH-головна:
(фармакология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ПЕЧЕНЬ (действие лекарственных препаратов)
АНТИОКСИДАНТЫ
Анотація: Актуальність. Сукцинат-похідні широко застосовуються для розробки на їх основі лікарських засобів метаболічного типу дії з різноманітними фармакологічними ефектами. Впровадження лікарських засобів у виробництво та медичну практику напряму залежить від їх безпечності для здоров’я. Оцінка безпечності ксенобіотиків передбачає виявлення таких змін, які можуть впливати на механізми адаптації або пошкодження органів та систем організму. Мета роботи – з’ясувати характер впливу сукцинат-похідних на показники ліпопероксидації та антиоксидантної системи у підшлунковій залозі та печінці щурів. Матеріали та методи. Сукцинат-похідні вводили щурам перорально 30-разово. Біоматеріалом служили гомогенат підшлункової залози та печінки. Визначали вміст дієнових кон’югатів, гідропероксидів ліпідів, активних сполук, які реагують з тіобарбітуровою кислотою, активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіон- пероксидази та глутатіон-S-трансферази. Результати та їх обговорення. Встановлено, що вплив сукцинат-похідних в субтоксичних дозах характеризується підвищенням інтенсивності ліпопероксидації у підшлунковій залозі, що взаємопов’язано зі змінами активності цих реакцій у печінці щурів. Такі ефекти обумовлені зниженням активності антиоксидантних ензимів. Дія сполук відрізняється за ступенем порушення окисно-антиоксидантного гомеостазу органів. У відносно малих дозах сполук зареєстровані менш виражені, різноспрямовані зміни показників ліпопероксидації та ознаки покращення антиоксидантного захисту органів. Висновки. Сукцинат-похідні викликають зміни стану вільно-радикального окиснення та антиоксидантної системи у підшлунковій залозі та печінці, що може впливати на перебіг метаболічних процесів в організмі.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Лугініч, Н. М.
    Вплив введення мелатоніну на стан глутатіонової системи і рівень гідроген сульфіду у крові щурів при алоксановому цукровому діабеті [Текст] / Н. М. Лугініч, І. В. Геруш // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 51-56
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (кровь, метаболизм)
МЕЛАТОНИН (фармакология)
ГЛУТАТИОН (фармакология)
АНТИОКСИДАНТЫ (фармакология)
Анотація: Актуальність. Гіперглікемія при цукровому діабеті (ЦД) призводить до розвитку ускладнень, пов’язаних з посиленням оксидативного стресу. Вплив мелатоніну на порушення антиоксидантного статусу при ЦД викликає великий інтерес за останні роки. Мета роботи – дослідити вплив введення мелатоніну на показники глутатіонової системи і рівень гідроген сульфіду в крові щурів з алоксаніндукованим цукровим діабетом. Матеріали та методи. ЦД був викликаний внутрішньоочеревинним введенням 5 % розчину моногідрату алоксану в дозі 150 мг/кг білим щурам-самцям. Мелатонін вводили інтрагастрально в дозі 10 мг/кг маси тіла впродовж 7 та 14 днів. У гемолізаті еритроцитів крові визначали вміст відновленого глутатіону (GSH), активність глутатіон-S-трансферази (GST), глутатіонпероксидази (GPX), глутатіонредуктази (GR), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G-6-PD), а в плазмі – активність GST, вміст SH-груп і гідроген сульфіду (H2S). Результати та їх обговорення. У крові щурів при алоксаніндукованому ЦД спостерігалося підвищення ак тивності ферментів GST, GPX, GR і G-6-PD в еритроцитах крові при зниженні концентрації GSH. Поряд з цим було виявлено зниження рівнів SH-груп і H2S та активності GST у плазмі крові алоксандіабетичної групи. Результати показали, що як на 7 день, так і на 14 день експерименту мелатонін нормалізує показники глутатіонової системи крові у щурів з алоксаніндукованим ЦД. Також введення мелатоніну упродовж 7 днів алоксандіабетичній групі щурів нормалізувало рівні H2S та SH-груп плазми крові. На 14 день експерименту відбувалося підвищення рівня цих двох показників, але вони ще достовірно відрізнялися і від показників контрольної групи. Висновки. Введення мелатоніну алоксандіабетичній групі сприяє нормалізації показників глутатіонової системи та рівня SH-груп і H2S, можливо, завдяки його антиоксидантним властивостям та здатності захищати від оксидативного стресу.


Дод.точки доступу:
Геруш, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Должикова, О. В.
    Вплив супозиторіїв «Меланізол» на рівень електролітів у щурів на тлі експериментального вагініту [Текст] / О. В. Должикова, Л. М. Малоштан // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 57-62
MeSH-головна:
СУППОЗИТОРИИ
ВАГИНИТ (кровь, лекарственная терапия)
МЕТРОНИДАЗОЛ (фармакология)
ЭЛЕКТРОЛИТЫ
ПЕССАРИИ
Анотація: Актуальність. Гомеостаз мікро- та макроелементів тісно пов’язаний з фізіологічними процесами, які перебігають в організмі. У складі піхвової рідини жінок переважають іони Na+, К+, Са2+, Mg2+, Fe2+, Cl-, їхній вміст у нормі регулює транссудацію речовин через слизову оболонку піхви і відіграє важливу роль у процесах підтримки місцевого імунітету у піхві. Зміна концентрації хімічних елементів може свідчити про інфекційно-запальні захворювання, дисбіози жіночих статевих органів. Мета роботи. Вивчити баланс мікро- та макроелементів на тлі експериментального вагініту у щурів, обтяженого Escherichia coli, і під час лікування новими вагінальними супозиторіями «Меланізол». Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі вагініту, обтяженого Escherichia coli, на щурах-самицях. Ефективність лікування встановлювали за зміною рівня Na+, К+, Са2+, Fe2+ у піхвовій рідині і у сироватці крові. Результати та їх обговорення. В результаті експерименту відзначено, що у складі хімічних елементів крові і вагінального вмісту на тлі вагініту спостерігалися різні тенденції до їхньої зміни. У крові не відзначено суттєвих змін рівня електролітів на відміну від піхвового середовища. Встановлено, що вагінальні супозиторії «Меланізол» достовірно збільшували вміст Са2+ і Fe2+, відновлювали концентрацію К+ і Na+ у порівнянні з тваринами групи контрольної патології та перевищували за ефективністю референс-препарат «Гравагін». Висновки. Отримані дані дозволяють рекомендувати вагінальні супозиторії «Меланізол» для вивчення в якості засобів лікування неспецифічних вагінітів, обтяжених Escherichia coli.


Дод.точки доступу:
Малоштан, Л. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Вивчення фенольних речовин у траві маруни дівочої методом тонкошарової хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії [Текст] / К. Р. Гордєй [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 64-70
MeSH-головна:
ПИЖМА (химия)
ФЛАВОНОИДЫ (анализ, выделение и очистка)
ХРОМАТОГРАФИЯ (использование, методы)
ФЕНОЛЫ (анализ, выделение и очистка)
Анотація: Актуальність. Пошук нових рослинних джерел біологічно активних речовин є актуальною задачею фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини Айстрові є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Її хімічний склад представлений переважно фенольними речовинами та сесквітерпеновими лактонами. За останніми даними закордонних джерел інформації фенольні сполуки трави маруни дівочої зумовлюють виражений протизапальний ефект. Даний вид успішно застосовують при лікуванні хронічних запальних захворювань сполучної тканини. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних речовин у зразках вітчизняної сировини є актуальним. Метою роботи було дослідити якісний склад і кількісний вміст фенольних сполук у траві маруни дівочої. Матеріали та методи. Об’єктом була трава маруни дівочої, заготовленої у липні 2017 р. на території Ботанічного саду Національного фармацевтичного університету. Якісний склад та кількісний вміст досліджували методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) та високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати та їх обговорення. Методом ТШХ ідентифіковані зони на рівні хлорогенової та цикорієвої кислот, лютеоліну, лютеолін-7-глікозиду у порівнянні із зонами стандартних зразків. Методом ВЕРХ ідентифіковано та визначено вміст 12 сполук. У найбільшій кількості у траві маруни дівочої накопичувались гідроксикоричні кислоти, а саме 3,5-дикафеоїлохінна (1,575 %), 4,5-дикафеоїлохінна (1,308 %) та хлорогенова (0,784 %) кислоти. Серед флавоноїдів кількісно переважали апігенін-7-глюкозид (0,071 %) та кемпферол (0,041 %). Висновки. Вперше методом ТШХ та ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст фенольних сполук у траві маруни дівочої. Високий вміст фенольних речовин у сировині свідчить про можливість стандартизації трави маруни дівочої за такими класами, як гідроксикоричні кислоти та флавоноїди. Отримані дані свідчать про перспективність створення лікарського рослинного засобу на основі трави маруни дівочої з високою протизапальною активністю.


Дод.точки доступу:
Гордєй, К. Р.; Гонтова, Т. М.; Сербін, А. Г.; Котов, А. Г.; Котова, Е. Е.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Шанайда, М. І.
    Вміст карбонових кислот у насінні Nigella sativa та N. damascenа [Текст] / М. І. Шанайда // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 71-76
MeSH-головна:
(химия)
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ (анализ, выделение и очистка)
ЛЮТИКОВЫЕ (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ (использование, методы)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ (анализ, выделение и очистка)
Кл.слова (ненормовані):
НИГЕЛЛА -- ЧЕРНУШКА
Анотація: Актуальність. Не дивлячись на використання насіння видів роду Чорнушка (Nigella L.) у народній медицині різних країн та наявності експериментальних даних стосовно його здатності виявляти різні види біологічної активності, сировина цих рослин не входить до вітчизняної та світових фармакопей; у «Державному реєстрі лікарських засобів України» (2019) немає жодного препарату, який би включав компоненти насіння чорнушки. Наукові дані щодо вмісту карбонових кислот у сировині цих рослин обмежені переважно компонентним складом домінуючих жирних кислот, тому актуальність таких досліджень не викликає сумніву. Метою роботи був аналіз компонентного складу та вмісту карбонових кислот у насінні двох видів роду Nigella – N. damascenа та N. arvensis. Матеріали та методи. Сировину для досліджень заготовляли з рослин, які вирощували на території Тернопільської області. Дослідження висушеного стиглого насіння рослин здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом. Використовували газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 N з мас-спектрометричним детектором 5973 N. Результати та їх обговорення. У насінні досліджуваних видів встановлено вміст 22 карбонових кислот. У сировині N. arvensis виявлено 15 жирних кислот, у насінні N. damascena – 14. Ненасичені олеїнова та лінолева кислоти переважали у складі жирних кислот сировини обох видів; їх сумарний вміст склав 85095 мг/кг у насінні N. arvensis та 101139 мг/кг – у насінні N. damascena. У складі аліфатичних органічних кислот обох видів встановлено наявність левулінової, бурштинової, яблучної, 10-оксо-8-деценової та лимонної кислот. Серед ароматичних кислот бензойна була виявлена у сировині обох рослин (132 мг/кг у N. arvensis та 1167 мг/кг – у N. damascena), тоді як фенілоцтова та 2-аміно-3-метоксибензойна – лише у N. damascena (по 1504 мг/кг та 232 мг/кг, відповідно). Висновки. Методом хромато-мас-спектрометрії встановлено компонентний вміст карбонових кислот у насінні двох видів роду Nigella – N. arvensis та N. damascena. Зважаючи на значний вміст ненасичених жирних та ароматичних кислот, насіння N. damascena можна вважати більш перспективним потенційним джерелом отримання лікарських засобів антихолестеринемічної, антиоксидантної та антисептичної дії у порівнянні з N. arvensis.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Москаленко, А. М.
    Дослідження фенолокарбонових кислот сировини безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) [Текст] / А. М. Москаленко, Н. В. Попова // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 3. - С. 77-82
MeSH-головна:
(химия)
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ (анализ, выделение и очистка)
ХРОМАТОГРАФИЯ (использование, методы)
(анализ, выделение и очистка)
Анотація: Актуальність. Фармацевтична промисловість потребує збільшення асортименту та кількості лікарської рослинної сировини для отримання ефективних лікарських препаратів. Лікарські засоби, виготовлені на основі лікарських рослин, чинять різнопланову і багатофакторну фармакологічну дію. Розширення асортименту лікарських рослин, перш за все, можливо, за рахунок вивчення лікарських рослин, які широко використовуються в народній медицині, і рослин, системно близьких до офіцинальних рослин. Фенолокарбонові кислоти чинять виражену фармакологічну дію при застосуванні в різних напрямках медицини і мають значення як самостійні біологічно активні речовини для лікарських засобів. У зв’язку з цим особливий інтерес становить пошук рослин, які в своєму складі мають великий вміст фенолокарбонових кислот та є перспективною сировинною базою. Метою дослідження є вивчення фенолокарбонових кислот у сировині безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) за допомогою ТШХ і ВЕРХ. Матеріали та методи. Для дослідження використовували подрібнену сировину безсмертника приквіткового. Проводили аналіз окремо в квітках і в траві рослини. Для ідентифікації фенолокарбонових кислот у досліджуваних об’єктах використовували 50% водно-спиртові витяжки, які піддавали хроматографічному аналізу із застосуванням тонкошарової хроматографії (ТШХ). Для проведення ВЕРХ аналізу хроматографію проводили на рідинному хроматографі Agilent Technologies 1200. При цьому в якості рухомої фази використовували метанол і 0,1 % розчин мурашиної кислоти у воді. Результати та їх обговорення. В результаті аналізу в досліджуваній сировині визначено 8 фенолокарбонових кислот: галову, гідроксифенілоцтову, кофейну, кумарову, ферулову, синапову, цинамову, хінну. У великій кількості в квітках знаходиться хінна кислота (33,11 %), синапова кислота (29,91 %) і кумарова кислота (20,55 %), а в траві серед фенолокарбонових кислот основною є хінна кислота (85,23 %). Решта фенолокарбонових кислот міститься в значно менших кількостях. Висновки. Вперше було проведено дослідження якісного складу і вмісту фенолокарбонових кислот трави і квіток безсмертника приквіткового за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ. Отримані дані в результаті цього дослідження свідчать про перспективність подальшого фітохімічного дослідження безсмертника приквіткового і розробку на його основі нових лікарських препаратів і дієтичних добавок.


Дод.точки доступу:
Попова, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)