Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=СУ66/2019/6<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 14
Показанi документи с 1 за 14
1.


   
    ХХІ Сідельниковські читання [Текст] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 8-11
MeSH-головна:
ПЕДИАТРИЯ
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА
Анотація: 18-20 вересня 2019 року у м. Львові відбулася ХХІ щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю "Актуальні питання педіатрії", присвячена пам'яті члена-кореспондента НАН та НАМН України професора В.М. Сідельникова та 75-річчя кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Кушніренко, С. В.
    Оцінка розрахункової швидкості клубочкової фільтрації на підставі цистатину С у дітей з хронічною хворобою нирок 1-3 ст. (3a i 3b) [Текст] / С. В. Кушніренко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 12-17. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (кровь)
ПОЧЕЧНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ (методы)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ
ЦИСТАТИН C (кровь)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ (методы)
ДЕТИ
Анотація: Мета: оцінити розрахункову швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) на підставі сироваткової концентрації цистатину С (ЦсС) (рШКФц) у дітей із хронічною хворобою нирок (ХХН) 1–3 ст. (3а і 3b), користуючись рівняннями F.J. Hoek, M. Zappitelli та Pediatric GFR Calculator — NKF. Матеріали і методи. У 132 дітей віком від 2 до 17 років з ХХН 1–3 ст. (3a і 3b) визначали сироваткову концентрацію ЦсС і розраховували ШКФ за рівняннями F.J. Hoek, M. Zappitelli і Pediatric GFR Calculator — NKF. Результати. Значення концентрації ЦсС у сироватці крові дітей з ХХН 3а ст. (1,41±0,03 мг/л) і ХХН 3b ст. (1,97±0,1 мг/л), відповідали однаковій рШКФц, отриманій при кожній з підстадій за рівняннями M. Zappitelli, F.J. Hoek, Pediatric GFR Calculator — NKF, на відміну від пацієнтів з ХХН 1 ст., у яких рШКФц визначена за Pediatric GFR Calculator — NKF зменшила у 62,7% пацієнтів ШКФ нижче 90 мл/хв/1,73м2, потенційно переводячи їх до ХХН 2 ст. Проведений порівняльний аналіз рШКФц у пацієнтів з ХХН 3а ст. і ХХН 3b ст. продемонстрував достовірну різницю між підстадіями при розрахунку за трьома рівняннями (р0,001) і у порівнянні з об'єднаним варіантом ХХН 3 ст. і ХХН 1–2 ст. (р0,01, р0,001) відповідно, що доводить доцільність і необхідність поділу ХХН 3 ст. на підстадії 3а і 3b. Проведений регресійний аналіз для всієї вибірки пацієнтів, включених в дослідження, дозволив встановити наявність високого ступеня зв'язку між величинами і зворотної кореляційної залежності рШКФц від рівня ЦсС за рівняннями F.J. Hoek, M. Zappitelli або Pediatric GFR Calculator — NKF (r-0,94 відповідно). Висновки. Оцінка рШКФц на підставі сироваткової концентрації ЦсС у дітей з ХХН 1–3 ст.(3а і 3b) підтвердила доцільність розмежування ХХН 3 ст. на підстадії 3а ст. і 3b ст. у дитячій популяції.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Буднік, Т. В.
    Цитратна терапія у дітей із запальними та незапальними захворюваннями нирок: показання та оцінка ефективності [Текст] / Т. В. Буднік // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 18-26. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Уриклар
MeSH-головна:
ЦИСТИТ (диагностика, лекарственная терапия, моча)
ПИЕЛОНЕФРИТ (диагностика, лекарственная терапия, моча)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ
ЛИМОННАЯ КИСЛОТА (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
ДЕТИ
Анотація: Зростаюча поширеність кристалурії, дисметаболічної нефропатії та сечокам’яної хвороби у дитячій популяції вимагає пошуку оптимальних методів медикаментозної корекції мінерального розладу та профілактики інфекції сечових шляхів (ІСШ). Мета: вивчити ефективність та безпеку застосування комбінованого фіто-цитратного комплексу у дітей із рекурентним перебігом ІСШ на тлі сольового дисметаболізму. Матеріали і методи. Проведено рандомізоване контрольоване клінічне дослідження, у якому взяли участь 53 дитини віком від 6 до 18 років з діагнозом «Цистит», «Пієлонефрит» 1–2 ступеня активності в активну стадію захворювання з епізодами ІСШ в анамнезі. 33 дитини основної групи отримували базову стандартну терапію, підсилену комбінованим фіто-цитратним засобом (Уриклар). 20 дітей контрольної групи отримували лише стандартну базову терапію. Пацієнти в обох групах були порівнянними за віком, статтю та тривалістю захворювання. Курс терапії комбінованим фіто-цитратним препаратом в основній групі та фітоуросептиком у контрольній тривав один місяць. Результати та висновки. Встановлено переваги додавання фіто-цитратного комплексу до базової терапії ІСШ вже наприкінці одномісячного циклу застосування у вигляді позитивних тенденцій та нормалізації параметрів мінерального обміну за показниками транспорту солей, інших клінічних та лабораторних даних, ультрасонографії. Відсутність повторної ІСШ упродовж двох місяців після припинення терапії свідчила про ефективну протизапальну та антиадгезивну дію фіто-цитратного комплексу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Тесленко, М. Ю.
    Значущість пробіотиків як ад'ювантної терапії при гострих гастроентеритах у дітей віком до п'яти років [Текст] / М. Ю. Тесленко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 27-32. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГАСТРОЭНТЕРИТ (лекарственная терапия, этиология)
ПРОБИОТИКИ (терапевтическое применение)
ДЕТИ
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА
Анотація: Гострий гастроентерит (ГГЕ) — одна з найпоширеніших хвороб у дітей. Більшість випадків хвороби є самолімітованими і не вимагають застосування ліків. Проте у світі існують різні рекомендації щодо застосування пробіотиків при ГГЕ у якості ад'ювантної терапії до розчинів оральної регідратації. Мета: обґрунтувати вибір пробіотиків у якості адювантної терапії ГГЕ, у тому числі ротавірусної етіології, у дітей до п'яти років шляхом порівняння значущості пробіотиків із різним рівнем доказовості. Матеріали і методи. З 2015 по 2017 роки під спостереженням знаходились 265 дітей віком до п'яти років, які були госпіталізовані в інфекційний стаціонар з діагнозом ГГЕ. Вибір пробіотичного препарату був випадковим і залежав від наявності того чи іншого препарату на момент госпіталізації дитини у стаціонар. Оцінювались наступні клінічні критерії: кількість епізодів рідких випорожнень на добу, тривалість госпіталізації та тривалість діарейного синдрому. Для обчислення використовувались непараметричні статистичні критерії. Результати. Виявлена значуща різниця у частоті рідких випорожнень у дітей з ротавірусним ГГЕ. При застосуванні Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) або Saccharomyces boulardii (S. boulardii) частота випорожнень була значно нижчою, ніж при застосуванні L. reuteri DSM 17938 (р0,05). Аналогічний результат отриманий при порівнянні пробіотиків з помірним рівнем доказовості та сильною рекомендацією (LGG/S. boulardii) з пробіотиками з недостатньою доказовою базою (Європейське товариство дитячої гастроентерології, гепатології та нутріціології, 2014). Не виявлено значущої різниці між пробіотиками щодо тривалості госпіталізації та діарейного синдрому. Висновки. Пробіотики знижують частоту випорожнень, проте не впливають на тривалість діареї та госпіталізації. Пробіотики, які мають доказову базу, показали найкращі результати при ротавірусній діареї. Серед пробіотиків, у яких немає доказової бази, найменший ефект показав мультипробіотик із наступним складом: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium infantis, Lactobacillus bulgaricus.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Иммунотропная активность препарата "Фурамаг" в процессе терапии повторных эпизодов инфекции урогенитального тракта у детей [Текст] / Л. С. Овчаренко [и др.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 33-40. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ (иммунология, лекарственная терапия, моча)
МОЧА (микробиология, цитология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ (методы)
ФУРАГИН (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
ДЕТИ
Анотація: Мета: підвищення ефективності терапії повторних епізодів інфекції урогенітального тракту у дітей за рахунок використання імунотропних властивостей препарату «Фурамаг». Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися 60 дітей віком від 2 до 6 років у періоді загострення рекурентних інфекцій урогенітального тракту. Сформовано дві групи спостереження по 30 дітей у кожній. Діти першої групи отримували Фурамаг протягом 7 днів; діти другої групи отримували цефіксим протягом 7 днів. Результати. Імунотропна активність Фурамагу проявилася зменшенням кількості дітей з низькими показниками: фагоцитарного індексу і числа, індексу завершеності фагоцитозу, індексу спонтанного НСТ-тесту, стимульованого стафілококом НСТ-тесту і його індексу, натуральних кілерів CD3-CD16+CD56+, низькою активністю мієлопероксидази нейтрофілів, зниженим сироватковим вмістом IgG і IgA, секреторного sIgA у сечі. Висновки. Динаміка показників вродженого і набутого імунітету показала імунотропну активність 7-денного застосування Фурамагу, що покращує ефективність терапії повторних епізодів інфекції урогенітального тракту у дітей.


Дод.точки доступу:
Овчаренко, Л. С.; Вертегел, А. А.; Андриенко, Т. Г.; Самохин, И. В.; Кряжев, А. В.; Шелудько, Д. Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Шаповал, Л. А.
    Ехокардіографічна оцінка додаткових аномалій лівого атріовентрикулярного клапана у пацієнтів з повною атріовентрикулярною комунікацією [Текст] / Л. А. Шаповал // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 41-48
MeSH-головна:
ЭНДОКАРДИАЛЬНОЙ ПОДУШКИ ДЕФЕКТЫ (ультрасонография, хирургия)
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (аномалии, ультрасонография, хирургия)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ (методы)
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. Незважаючи на постійне удосконалення хірургічних методів лікування пацієнтів із повною атріовентрикулярною комунікацією (АВК), виникнення післяопераційної недостатності лівого атріовентрикулярного (АВ) клапана в різні проміжки часу після корекції вади залишається невирішеною проблемою для 3–13% з них. Мета: визначити частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів із повною АВК та оцінити значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями. Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2018 р. у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (м. Київ) 229 пацієнтам була проведена радикальна корекція повної АВК. Середній вік на момент корекції становив 4,8 місяця (діапазон від 19 днів до 5,4 року), середня вага — 4,8 кг (діапазон від 3,1 до 23 кг). 107 (46,7%) пацієнтів мали синдром Дауна. Середній період спостереження після корекції вади становив 22,2±4,7 місяця (діапазон від 7 днів до 57 місяців). Було проаналізовано частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів з повною АВК та встановлено їх зв'язок із залишковою патологією після радикальної корекції. Результати. У більшості пацієнтів за даними трансторакальної ЕхоКГ визначались відносно прості анатомічні форми повної АВК з двома добре розвинутими шлуночками та типовою морфологією спільного АВ клапана, що дозволило провести радикальну корекцію із задовільним результатом у віддаленому періоді спостереження. У 29,7% випадків морфологія спільного АВ клапана відрізнялась від типової для АВК за рахунок існування додаткових аномалії лівого АВ клапана, визначених методом трансторакальної ЕхоКГ. Залишкова патологія після корекції вади спостерігалась у 58 (25,3%) пацієнтів, у 20 (8,7%) з них, у зв'язку з дисфункцією лівого АВ клапана, при подальшому спостереженні виникла необхідність у проведенні повторного втручання. Встановлено достовірний зв'язок між існуванням додаткових аномалій лівого АВ клапана та виникненням залишкової патології лівого АВ клапана в різні проміжки часу після операції (площа під кривою діагностичного значення додаткових аномалій лівого АВ клапана при прогнозуванні післяопераційної залишкової патології лівого АВ клапана склала 0,778 (95% ДІ: 0,598–0,849)). Проведена оцінка значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями (площа під кривою діагностичного значення ЕхоКГ при виявленні додаткових аномалій лівого АВ клапана склала 0,659 (95% ДІ: 0,527–0,809)). Висновки. Трансторакальна ЕхоКГ є сучасним методом діагностики основних морфологічних особливостей повної АВК з високою чутливістю та специфічністю. У більшості випадків метод трансторакальної ЕхоКГ забезпечує достатню кількість необхідної інформації, що дозволяє обґрунтувати та планувати хірургічне лікування вади з урахуванням основних морфологічних особливостей клапанного та підклапанного апарату спільного АВ клапана.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу) [Текст] / М. Є. Фесенко [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 49-54. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ (осложнения)
ДЕТИ ОТ НЕЗДОРОВЫХ РОДИТЕЛЕЙ
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3-х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3-х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи. Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів.


Дод.точки доступу:
Фесенко, М. Є.; Мелащенко, О. І.; Пєший, М. М.; Похилько, В. І.; Цвіренко, С. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Боярчук, О. Р.
    Клініко-патогенетична характеристика і значення цитопеній (лейко-, лімфо-, нейтропеній) у новонароджених дітей [Текст] / О. Р. Боярчук, В. А. Міщанчук // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 55-60. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (кровь, этиология)
ЛЕЙКОПЕНИЯ (кровь, этиология)
ЛИМФОПЕНИЯ (кровь, этиология)
НЕЙТРОПЕНИЯ (кровь, этиология)
КРОВИ КЛЕТОК ПОДСЧЕТ
Анотація: Цитопенії є частими лабораторними знахідками у періоді новонародженості, мають поліетіологічний характер, бувають як доброякісними (транзиторними), так і потенційно небезпечними «масками» імунодефіцитних та інфекційних захворювань. Мета: визначення частоти та причинних факторів нейтро-, лімфо- та лейкопеній у новонароджених з оцінкою їх подальшого впливу на рівень інфекційної захворюваності. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано медичні карти 738 стаціонарних хворих, що знаходилися на лікуванні у відділеннях патології новонароджених та інтенсивної терапії новонароджених з оцінкою відсоткового та абсолютного вмісту нейтрофілів і лімфоцитів. Проведено поглиблений аналіз документації пацієнтів із цитопеніями, зібрано катамнестичні дані щодо рівня подальшої інфекційної захворюваності. Результати та висновки. Встановлено, що нейтропенія є домінуючим видом цитопеній у новонароджених (72,88%) та у більшості випадків носить транзиторний характер, не потребуючи спеціальної корекції; найбільш часто цитопенії поєднуються з інфекційними захворюваннями (57,7%); встановлено імовірні фактори розвитку нейтро- та лімфопеній у дітей у неонатальному періоді; не виявлено кореляції між катамнестично визначеним рівнем інфекційної захворюваності та ступенем цитопенії (r=0,016 для лімфопеній та r=0,0015 для нейтропеній); встановлено важливість загального аналізу крові, зокрема підрахунку абсолютного числа нейтрофілів та лімфоцитів, для ранньої діагностики цитопенічних станів; створено реєстр дітей з лімфопеніями для подальшого імунологічного дообстеження щодо виявлення імунодефіцитних станів, зокрема важкого комбінованого імунодефіциту.


Дод.точки доступу:
Міщанчук, В. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Маммадова, А. А.
    Состояние цитокинового профиля у новорожденных с внутриутробными инфекциями [Текст] / А. А. Маммадова // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 61-63. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (иммунология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ (иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА (кровь)
Анотація: Рання діагностика інфекційно-запальних захворювань у новонароджених залишається актуальною, у зв'язку з чим останніми роками великий інтерес становить дослідження ролі показників імунітету у патогенезі інфекційних захворювань у новонароджених. Мета: вивчити особливості цитокінового профілю у дітей різного гестаційного віку, що народилися з внутрішньоутробними інфекціями. Матеріали і методи. Для оцінки рівня медіаторів імунної відповіді при внутрішньоутробних інфекціях у новонароджених різного гестаційного віку визначали у крові рівні IL-8, IL-10, TNFα. Результати. Вивчення особливостей імунного статусу у новонароджених дітей, що народилися з внутрішньоутробною інфекцією, показало, що зміна співвідношень медіаторів запалення корелює з важкістю інфекційного процесу. Виявлена загальна тенденція підвищення рівня прозапальних цитокінів (IL-8, TNFα), як у доношених, так і у недоношених дітей з внутрішньоутробними інфекціями. Водночас вміст IL-10 у доношених і недоношених з внутрішньоутробною інфекцією зменшується порівняно з дітьми контрольної групи. Висновки. У новонароджених з внутрішньоутробними інфекціями і різним гестаційним віком, доношених і недоношених, спостерігається дисбаланс цитокінового профілю, що підтверджується збільшенням рівня прозапальних цитокінів і зниженням рівня протизапальних цитокінів порівняно з неінфікованими дітьми.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Кашіна-Ярмак, В. Л.
    Коморбідні стани у дітей із синдромом Дауна: проблемні питання медико-психологічного спостереження та реабілітації (огляд літератури і власні спостереження) [Текст] / В. Л. Кашіна-Ярмак, Г. В. Кукуруза, А. О. Голобородько // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 64-71. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ДАУНА СИНДРОМ (осложнения, психология, реабилитация)
КОМОРБИДНОСТЬ
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ
ДЕТИ
Анотація: Мета: визначення основної коморбідної патології у дітей із синдромом Дауна, обґрунтування заходів спостереження і реабілітації. Матеріали і методи. Наведено дані літератури, а також результати власного спостереження за 50 дітьми із синдромом Дауна віком від двох місяців до трьох з половиною років, які проходили реабілітаційні курси на базі БФ «Інститут раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку та дітей-інвалідів». Результати. У дітей із синдромом Дауна відзначається висока частота аномалій розвитку та патологічних станів, які впливають на функціональні можливості їх життєзабезпечуючих систем, що потребує проведення певних медико-профілактичних і терапевтичних (у тому числі оперативних, медикаментозних) заходів. Основним завданням медичного супроводу такої дитини є своєчасна діагностика цих станів, їх корекція проводиться за тими самими принципами, що і у дітей без хромосомних порушень. Поєднання кількох патологічних станів, що є характерною особливістю цих дітей, ускладнює проведення реабілітаційних заходів. Не встановлено чітко визначених комбінацій патології та впливу різних комбінацій на результативність реабілітації, тому медичний супровід дітей із синдромом Дауна повинен мати індивідуальний характер і визначатися потребами конкретної дитини на певному етапі її розвитку. Висновки. Наявність коморбідних станів впливає на перебіг періоду дитинства та можливості медико-психологічної реабілітації у дітей із синдромом Дауна. Медичний супровід таких дітей має велике значення, оскільки своєчасне виявлення патології з проведенням корекції визначає обсяг та ефективність індивідуальних реабілітаційних програм.


Дод.точки доступу:
Кукуруза, Г. В.; Голобородько, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


   
    До питання про нейроімунні механізми у формуванні перинатального ураження головного мозку [Текст] / М. І. Лісяний [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 72-89. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ (иммунология, этиология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ
ИММУННАЯ СИСТЕМА
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Стаття присвячена актуальній проблемі неонатології, перинатальної неврології та імунології, зокрема нейроімунології, — питанням щодо нейроімунних механізмів у формуванні перинатального ураження головного мозку у новонароджених. Показано ембріональний період розвитку імунної системи плода, який характеризується формуванням і дозріванням основних ланок неспецифічного (вродженого) та адаптивного (специфічного) імунітету. Зокрема формування неспецифічних механізмів резистентності імунної системи, які відіграють головну роль у захисті організму дитини на ранніх етапах онтогенезу. Визначено, що взаємодія імунної та нервової систем має комплексний характер, починаючи від індукування їх аферентних відділів на ранніх етапах імуногенезу і закінчуючи наступною активацією еферентних ланок зазначених систем. В основі цієї взаємодії лежить здатність цитокінів функціонувати і як імунорегулятори, і нейропептиди одночасно. Висвітлено сучасні дані літератури про імунозахисну, нейроцитотоксичну та нейропротекторну функції мікрогліальних клітин ЦНС. Показано походження і розвиток мікроглії. Проаналізовано гетерогенність цих клітин, показано їх фізіологічну роль у здоровому організмі, забезпечення контролю за діяльністью живих нейронів, а також її реакція на патологічні стани. Наведено дані літератури про протизапальну та ремієлінізуючу дію мікроглії та її гуморальних чинників. У статті висвітлено основні принципи взаємодії нервової та імунної систем, а також деякі питання щодо ролі нейроімунних механізмів у формуванні перинатального ураження головного мозку; зазначено, що у формуванні та прогресуванні постгіпоксичної енцефалопатії тригерним фактором є локальне запалення з подальшим накопиченням антитіл і вторинним пошкодженням гематоенцефалічного бар'єру. Наведено дані літератури щодо нейроімунних механізмів у формуванні дитячого церебрального паралічу. З перивентрикулярною ділянкою пов'язані мітоз, міграція нейронів до кори і підкіркових структур, а також, що особливо важливо у період онтогенезу, аксональний синаптогенез із клітинами-мішенями і формування функціональних систем. Прогредієнтність патологічних змін, зокрема перивентрикулярної ділянки, обумовлена імунологічним дисбалансом. Інтерес до розгляду системи цитокінів можна пояснити залученістю зазначених медіаторів міжклітинної взаємодії у патогенез перивентрикулярної лейкомаляції як одного з провідних патоморфологічних субстратів при ДЦП у передчасно народжених дітей. Вивчення популяційного складу імунокомпетентних клітин, медіаторів їх міжклітинної взаємодії, маркерів проникності гематоенцефалічного бар'єру при гіпоксично-ішемічному ураженні ЦНС різного ступеня важкості дозволить висвітлити нові ланки нейроімунного конфлікту у патогенезі неврологічних порушень у новонароджених, зокрема недоношених і дітей раннього віку.


Дод.точки доступу:
Лісяний, М. І.; Знаменська, Т. К.; Мартинюк, В. Ю.; Швейкіна, В. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Бережной, В. В.
    Роль пробиотиков в обеспечении здоровья ребенка: литературные данные и собственные исследования [Текст] / В. В. Бережной, Ю. И. Бондарец // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 90-98. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ПРЕБИОТИКИ (использование, классификация)
ДЕТИ
Анотація: У статті наведені короткі історичні відомості, класифікація та вимоги до пребиотиків. Показана клінічна ефективність галакто-, фруктоолігосахаридів, інуліну, мальтодекстрину, харчових волокон та необхідність їх використання для лікування та профілактики функціональних розладів кишечника. Наведені дані про необхідність застосування пребіотиків як одного з основних компонентів симбіотичних комплексів.


Дод.точки доступу:
Бондарец, Ю. И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Сорокман, Т. В.
    Хронічні запальні захворювання кишечника у дітей: сучасна інвазивна та неінвазивна діагностика (огляд літератури) [Текст] / Т. В. Сорокман, П. М. Молдован // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 99-105. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, иммунология, кровь)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ (методы)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ (анализ)
ДЕТИ
ОБЗОР
Анотація: Проведений огляд наукової літератури щодо сучасних методів діагностики хронічних запальних захворювань кишечника (ХЗЗК) у дітей. Застосовано широку пошукову стратегію з використанням наступної строки пошуку: «хронічні запальні захворювання кишечника», «діагностика», «ендоскопія», «біомаркери», «фекальні маркери» з використанням в якості пошукових систем PubMed та Embase. Проаналізовані реферати 123 статей та 56 повнотекстових статей останніх 15 років. Діагностика ХЗЗК викликає певні труднощі. «Золотим стандартом» у діагностичному алгоритмі залишаються ендоскопічні методи, оскільки дозволяють проводити гістологічне дослідження зразків біопсії. Однак це — інвазивні процедури, які зазвичай вимагають седації пацієнта, викликають дискомфорт і є відносно дорогими. Інші інструментальні методи, такі як МРТ і КТ, є відносно дорогими, не завжди доступними та не завжди добре переносяться усіма пацієнтами. Фекальний кальпротектин і лактоферин є найбільш перевіреними біомаркерами запалення кишечника. Триває вивчення ролі цитокінів, які виконують про- і протизапальну функцію. Із серологічної діагностики біомаркерами для ХЗЗК є ASCA та pANCA. Останніми роками з'явилися інші маркери, які можуть виявитися кращими та надавати додаткову інформацію. До них належать інші білки, такі як S100A12, M2-PK, поліморфноядерна еластаза.


Дод.точки доступу:
Молдован, П. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Спостереження протягом 12 років за застосуванням ферментозамісної терапії у рідних брата і сестри з ослабленою формою мукополісахаридозу І типу: важлива роль початку лікування на ранньому етапі [Текст] / O. Gabrielli [et al.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 106-113. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МУКОПОЛИСАХАРИДОЗ I (генетика, диагностика, лекарственная терапия)
ФЕРМЕНТ-ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
ДЕТИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Обґрунтування. Мукополісахаридоз I типу — це захворювання з аутосомнорецесивним типом успадкування, викликане дефіцитом α-L-ідуронідази, що характеризується прогресуючим перебігом із залученням у патологічний процес багатьох систем організму. З клінічної точки зору, мукополісахаридоз I типу поділяють на дві форми: важку (синдром Гурлер), симптоми якої проявляються у ранньому дитячому віці і характеризуються швидко прогресуючою неврологічною симптоматикою, й ослаблену (синдроми Гурлер—Шейє і Шейє), що проявляється повільнішим прогресуванням захворювання без/з наявністю легких уражень нервової системи. Специфічне лікування ослабленої форми мукополісахаридозу I типу полягає у ферментозамісній терапії ларонідазою (рекомбінантною формою альфа-L-ідуронідази людини, Альдуразим®). Ми представляємо тут клінічні дані і дані лабораторних досліджень щодо 12-річного пацієнта, хворого на ослаблену форму мукополісахаридозу I типу, що отримував ферментозамісну терапію, починаючи з віку 5 місяців, у порівнянні з даними щодо його 17-річної сестри, хворої на це захворювання, у якої терапію було розпочато у віці 5 років. Представлення клінічного випадку. Клінічна оцінка цих рідних брата і сестри вказує на те, що початок терапії до настання захворювання, яке може бути виявлено клінічно, призвів до значного поліпшення наслідку у молодшого брата. Після 12 років ферментозамісної терапії зовнішній вигляд обличчя, лінійна швидкість росту, а також об'єм печінки і селезінки були нормальними; крім того, ступінь ураження суглобів, хребта і серцевого клапана був лише мінімальним порівняно з таким його сестри. Висновок. Результати цього дослідження вказують на те, що рання діагностика і ранній початок ферментозамісної терапії істотно змінюють природний перебіг ослабленої форми мукополісахаридозу I типу.


Дод.точки доступу:
Gabrielli, O.; Clarke, L. A.; Ficcadenti, A.; Santoro, L.; Zampini, L.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)