Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ25/2019/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 13
Показанi документи с 1 за 13

Методика лікування хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок із застосуванням аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин [Текст] / Н. Ю. Літвінова [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИШЕМИЯ (диагностика, терапия)
АРТЕРИЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ (диагностика, терапия)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (использование, методы)
Анотація: Поширеність захворювань периферичних артерій становить 3 — 10 % у загальній популяції та 15 — 20 % серед осіб віком понад 70 років. Ці захворювання уражують 27 млн осіб в Європі та США. Щорічна кількість нових випадків критичної ішемії нижніх кінцівок становить від 500 до 1000 випадків на 1 млн населення, з вищим рівнем серед пацієнтів з діабетом. Мета роботи — поліпшити результати лікування хворих на хронічну критичну ішемію нижніх кінцівок шляхом розробки і впровадження методики аутологічної трансплантації мультипотентних стовбурових мезенхімальних стромальних клітин. Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі клінічних центрів кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця — відділення судинної хірургії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва та відділення судинної хірургії Головного військового госпіталю МО України. Дизайн дослідження: 1‑й період — скринінговий, 2‑й період — рандомізація та розподіл хворих по групах лікування, 3‑й період — лікування, 4‑й період — спостереження (3 роки). Забір підшкірно‑жирової клітковини, культивування і пересадку автологічних мезенхімальних стовбурових клітин за запропонованою нами методикою проведено 41 пацієнту. Результати та обговорення. Частота збереження нижньої кінцівки у пацієнтів, яким вводили стовбурові клітини з адипоцитів (СКА), була статистично значущо більшою, ніж у пацієнтів, котрим застосовували інші види терапії, та становила 82 % через три роки спостереження. Висновки. Терапевтичний механізм дії СКА, досліджений на тваринних моделях та у пацієнтів, переважно полягає в тому, що ріст судин відбувається в ішемічній кінцівці, можливо, внаслідок взаємодії локальних судинних і запальних клітин та ін’єктованих СКА. У групі пацієнтів, які отримували цей вид терапії, відзначено меншу частоту ампутацій, ніж у групах, в яких її не отримували.

Дод.точки доступу:
Літвінова, Н. Ю.; Черняк, В. А.; Кефелі-Яновська, О. І.; Дубенко, Д. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на показники пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 13-22. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЖИЛЫЕ (физиология)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия, осложнения)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ (действие лекарственных препаратов)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ (действие лекарственных препаратов)
ВИТАМИН D (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — оцінити вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на тлі дефіциту/недостатності 25(OH) вітаміну D на показники центрального артеріального тиску (АТ) і пульсової хвилі, мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з контрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучено 44 жінки середнього віку (69,04 ± 0,72) року з АГ ІІ стадії 2‑го ступеня (основна група) та 30 практично здорових пацієнток (контрольна група) середнього віку (69,3 ± 1,21) року. Тривалість постменопаузального періоду в основній групі становила в середньому (18,40 ± 0,85) року, в контрольній — (19,40 ± 1,18) року (p 0,05). На час рандомізації АГ була контрольованою, пацієнти отримували антигіпертензивну терапію — фіксовану комбінацію дигідропіридинового блокатора кальцієвих каналів та тіазидного діуретика («Арифам», Servier, Франція) в дозі 5 мг/1,5 мг або 10 мг/1,5 мг (рівень цільового АТ 140/90 мм рт. ст.). Усім пацієнткам основної групи призначали з метою корекції недостатності/дефіциту 25(OH) вітаміну D препарати вітаміну D у добовій дозі 3000 — 4000 МО та осеїн‑гідроксіапатитову сполуку в дозі 830 мг (осеїну 291 мг, до складу якого входять неколагенові пептиди і протеїни (75 мг) та колагени (216 мг); гідроксиапатиту 444 мг, до складу якого входять кальцій (178 мг) та фосфор (82 мг) («Остеогенон», «П’єр Фабр Медикамент Продакшн», Франція)) по 2 таблетки двічі на добу протягом 6 міс. Через 6 міс лікування пацієнток основної групи розподілили на дві підгрупи. У 1‑й підгрупі 18 пацієнток безперервно отримували призначену терапію, у 2‑й підгрупі пацієнтки (n

Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.; Нішкумай, О. І.; Лазарєва, К. П.; Мостбауер, Г. В.; Лазарєв, П. О.; Руденко, Ю. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Артеріовенозні форми вроджених судинних мальформацій кінцівок: аспекти патогенезу [Текст] / Л. М. Чернуха [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 23-31. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АРТЕРИОВЕНОЗНЫЕ МАЛЬФОРМАЦИИ (диагностика, патофизиология, хирургия)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ (диагностика, патофизиология, хирургия)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати лікування хворих з артеріовенозними формами (АВФ) вроджених судинних мальформацій (ВСМ) кінцівок шляхом вивчення етіопатогенетичних аспектів виникнення патології. Матеріали і методи. Проаналізовано дані комплексного клінічного дослідження та хірургічного лікування 155 пацієнтів з АВФ ВСМ кінцівок. Чоловіків було 65 (42 %), жінок — 90 (58 %), середній вік — (25,1 ± 10,4) року. Дитячу вікову групу (до 18 років) сформовано із 53 (34 %) осіб. При аналізі використано робочу класифікаційну схему «VASC + Т», згідно з якою клініко‑анатомічні форми поділяють на 11 груп: I — VII — макрофістульозні (стовбурові, екстрастовбурові, комбіновані), VIII та IX — мікрофістульозні, X і XI — змішані або комбіновані (з переважанням венозного компонента і наявністю поодиноких мікрофістул). Розподіл за поширеністю: дифузні форми — групи I — IV, VIII, X, локалізовані форми — групи V — VII, IX, XI. У кожного пацієнта проводили оцінку хронічної артеріальної і венозної недостатності судин кінцівок. Результати та обговорення. Дифузні макрофістульозні АВФ ВСМ кінцівок є гемодинамічно тяжчими формами, які спричиняють гіпертрофію м’яких тканин і вираженіші клінічні вияви хронічної артеріальної (26 (17 %)) і серцевої (25 (16 %)) недостатності. Дифузні мікрофістульозні (група VIII) і змішані форми з наявністю мікрофістул (група X) характеризуються тяжчими виявами хронічної венозної гіпертензії (88 (56,8 %)) і судинно‑кісткового синдрому (56 (36 %)). Найтяжчі вияви системних гемодинамічних розладів виявлено у разі дифузних макрофістульозних форм, хоча за більшістю параметрів порушення при дифузних макро‑ і мікрофістульозних АВФ ВСМ порівнянні та однотипні. Патоморфологічні (66 (45,8 %)) та імуногістохімічні дослідження (10 (7 %)) виявили наявність проліферативної активності ангіоматозних тканин і дегенеративних змін у стінках ангіодиспластичних судин через дефекти розвитку та патологічні порушення гемодинаміки. Джерелом прогресування АВФ ВСМ були судини мікроциркуляторного русла (капіляри) та мікрофістули згідно з рівнем експресії маркерів поліферації судин VEGF і Ki‑67. Висновки. Вивчення гемодинамічних і патоморфологічних аспектів патогенезу АВФ ВСМ кінцівок є необхідним для планування індивідуального диференційованого підходу до діагностики та лікування залежно від клініко‑анатомічної форми захворювання.

Дод.точки доступу:
Чернуха, Л. М.; Каширова, О. В.; Влайков, Г. Г.; Власенко, О. А.; Кондратюк, В. А.; Гуч, А. О.; Гомоляко, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Клініко-анамнестична характеристика хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії [Текст] / В. Й. Целуйко [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТРОМБОЭМБОЛИЯ (диагностика, лекарственная терапия, эпидемиология, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ (действие лекарственных препаратов, патология, патофизиология)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
Анотація: Мета роботи — проаналізувати особливості перебігу та основні чинники розвитку тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Матеріали і методи. За період з 1 січня 2014 р. до 1 липня 2018 р. до міської клінічної лікарні № 8 Харкова було госпіталізовано 774 хворих на гостру ТЕЛА віком від 21 до 88 років (середній вік — (59,1 ± 13,9) року). Внутрішньогоспітальна летальність становила 4,9 % (38 пацієнтів). Критерієм залучення до дослідження була гостра ТЕЛА, діагностована за результатами мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, стандартну трансторакальну ехокардіографію та ультразвукове допплер‑дослідження вен нижніх кінцівок. Оцінено ризик венозного тромбоемболізму та прогноз за загальноприйнятими шкалами. Результати та обговорення. У 83,8 % обстежених хворих зареєстрували 2 чинники ризику венозного тромбоемболізму та більше. В кожного п’ятого пацієнта було онкологічне захворювання, зокрема у 5,8 % хворих вперше виявлене при цілеспрямованому пошуку. Ознаки дисфункції правого шлуночка, за даними МКТ‑ангіографії легеневої артерії та/або ехокардіографії, були наявні у 72,8 % хворих. Серед обстежених хворих переважали особи з високим та помірно‑високим ризиком ранньої смерті (68,6 %), схема лікування яких передбачала тромболітичну терапію. У хворих з низьким та помірно‑низьким ризиком перевагу при виборі антикоагулянтного агента віддавали новим оральним антикоагулянтам. Висновки. У період з 2014 до 2017 рр. зареєстровано збільшення верифікованих за допомогою МКТ‑ангіографії легеневої артерії випадків гострої ТЕЛА, що можна пояснити як збільшенням поширеності ТЕЛА, так і кращим її виявленням. Захворювання з однаковою частотою діагностували у чоловіків та жінок, проте жінки були майже на 10 років старшими за чоловіків. Госпіталізація хворих на ТЕЛА до одного стаціонару сприяє підвищенню якості лікування, про що свідчить зниження летальності з 8,8 % у 2014 р. до 3,9 % у 2017 р.

Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.; Яковлева, Л. М.; Сухова, С. М.; Радченко, О. В.; Дьолог, М. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Результаты лечения больных со стенозом сонных артерий при патологии зрения [Текст] / И. С. Пуляева [и др.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 38-40. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ЗРЕНИЯ РАССТРОЙСТВА (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ (осложнения, хирургия)
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ (использование, методы)
Анотація: Мета роботи — проаналізувати результати комплексного лікування пацієнтів зі стенозом сонних артерій і патології органу зору. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 27 пацієнтів зі змінами полів зору та ураженням сонних артерій у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України» і МЦ «Офтальміка» у 2017—2018 рр. Пацієнтів розділили на дві групи: перша — 16 хворих, у яких ураження сонних артерій потребувало лише консервативної терапії, друга — 11 хворих з гемодинамічно значущим стенозом або нестабільною бляшкою, яким виконано каротидну ендартеректомію. Результати та обговорення. Безпосередні результати операції оцінювали комплексно: за ступенем зміни клінічного статусу, наявністю післяопераційних ускладнень і даними інструментальних досліджень. У першій групі на тлі дезагрегантної терапії та лікування статинами прогресування захворювання у вигляді звуження поля зору на статичній периметрії відзначено в двох випадках, при цьому стеноз внутрішньої сонної артерії збільшився на 5 — 10 %. У другій групі в усіх прооперованих хворих ускладнень у післяопераційний період не було, розширення полів зору і поліпшення гостроти зору відзначено у 10 хворих. Ускладнення у вигляді інсульту, зниження гостроти зору і кровотечі не спостерігали в жодному випадку. У 2 випадках на 3‑тю добу виявився реперфузійний синдром. Висновки. Пацієнтам з концентричним звуженням полів зору та центральними скотомами необхідно проводити скринінг ураження сонних артерій. При гемодинамічно значущих стенозах або наявності нестабільної бляшки таким хворим необхідно виконувати каротидну ендартеректомію першим етапом, що знижує ризик ішемічного інсульту і дає змогу поліпшити гостроту і поля зору.

Дод.точки доступу:
Пуляева, И. С.; Бойко, В. В.; Сардарян, В. В.; Прасол, В. А.; Ковтун, М. И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Тромбоз перфорантних вен: частота, структура, особливості лікування та зв'язок з онкологічними захворюваннями [Текст] / Є. Ю. Гардубей [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 41-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (осложнения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ (лекарственная терапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
Анотація: Гострий варикотромбоз — одне з основних ускладнень варикозної хвороби. В 10 — 25 % випадків спричиняє гострий тромбоз глибоких вен, а в 10 % — тромбоемболію легеневої артерії. Мета роботи — вивчити частоту, характер, розподіл несистемного варикотромбозу нижніх кінцівок та особливості його лікування, а також установити його зв’язок з онкологічними захворюваннями. Матеріали і методи. За період 2010 — 2015 рр. на стаціонарному лікуванні перебувало 546 пацієнтів з гострим варикотромбозом, з них 28 (5,1 %) з варикотромбозом поза системою великої чи малої підшкірної вени. Чоловіків було 13 (46,4 %), жінок — 15 (53,6 %). Середній вік пацієнтів — 48,2 року. Середній період існування варикозних вен — 12 років. Середня тривалість захворювання — 5,2 дня. Всім пацієнтам проводили дуплексне сканування судин, загальноклінічні обстеження та первинний онкопошук. Результати та обговорення. В усіх випадках мав місце тромбоз варикозних вен, які через перфорантні вени мали зв’язок з глибокими венами. Флотацію у глибокі вени виявлено в 13 (43,6 %) випадках, тромбоз перфорантної вени — в 11 (39,3 %), тромбоз варикозної гілки із системи перфорантної вени — в 4 (17,9 %). Прооперовано 24 (85,7 %) хворих, решту проліковано консервативно. В 5 (17, 9 %) пацієнтів вперше діагностовано злоякісне захворювання за результатами онкопошуку. Висновки. Частота несистемного варикотромбозу становила 5,1 %, переходу тромботичного процесу з перфорантних вен на глибокі вени — 46,4 %. Основним методом лікування є хірургічне втручання для запобігання переходу тромботичного процесу на глибокі вени і тромбоемболії легеневої артерії. Частка пацієнтів з онкологічними захворюваннями серед осіб з несистемним варикотромбозом становила 17,9 %.

Дод.точки доступу:
Гардубей, Є. Ю.; Вацуро, М. Ф.; Даниленко, О. І.; Сидорко, Ю. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Эффективность различных методов хирургического лечения хронических заболеваний вен нижних конечностей (анализ собственного опыта) [Текст] / К. К. Карпенко [и др.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 45-52. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (диагностика, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (кровоснабжение, хирургия)
ПОСТТРОМБОТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ (диагностика, хирургия)
Анотація: У статті висвітлено питання класифікації, сучасного стану медикаментозного і хірургічного лікування хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, широко вживані у світовій практиці, інноваційні вітчизняні розробки на підставі електрокоагуляційних і електрозварювальних технологій, а також порівняльна їх характеристика між собою та з лазерними методами на підставі власного досвіду. Мета роботи — порівняти ефективність відкритих та малоінвазивних способів хірургічного лікування при варикозній хворобі вен і посттромботичній хворобі вен нижніх кінцівок, оцінити можливості застосування високотехнологічних вітчизняних розробок. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 94 пацієнтів з варикозною хворобою вен у період з 2014 до 2017 р. і 81 хворого з посттромботичною хворобою вен нижніх кінцівок у період з 2002 до 2010 р. в Олександрівській клінічній лікарні м. Києва. Результати та обговорення. Результати лікування оцінювали через 4 тиж, 3 і 6 міс після операції за сонографічними критеріями, наявністю набряку м’яких тканин на рівні гомілки і щиколотки, динаміку трофічних змін м’яких тканин гомілки. Через 1 міс у у 18 % хворих основної групи відзначено незначне поліпшення, у 74 % — помірне, у 8 % — значне, через 3 міс — відповідно у 2, 12 та 86 %, через 6 міс — у 2, 6 і 92 %. Середня тривалість перебування в стаціонарі пацієнтів основної групи становила (2,4 ± 0,4) доби, контрольної групи — (5,2 ± 1,2) доби. Висновки. Ендовенозна лазерна коагуляція і субфасціальна ендоскопічна дисекція є ефективними малотравматичними методами лікування варикозної та посттромботичної хвороби вен нижніх кінцівок і мають активно витісняти відкриті методики хірургічного лікування. Вітчизняні розробки з використанням високочастотного електрозварювання та електрокоагуляційні технології можуть зайняти передові позиції у флебології.

Дод.точки доступу:
Карпенко, К. К.; Черняк, В. А.; Дубенко, Д. Е.; Кузьменко, О. В.; Билык, Е. С.; Музыченко, П. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вміст лейкоцитів у периферичній крові та прогноз у хворих на інфаркт міокарда, яким проведено тромболітичну терапію [Текст] / В. Й. Целуйко [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ЛЕЙКОЦИТОВ ПОДСЧЕТ (использование, методы)
Анотація: Мета роботи — визначити предикторну цінність вихідної кількості лейкоцитів периферичної крові щодо ефективності тромболітичної терапії (ТЛТ) та перебігу інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих на ІМ з елевацією сегмента ST, госпіталізованих не пізніше ніж через 6 год від розвитку ангінозного больового синдрому, яким була проведена ТЛТ. У середньому через (12 ± 2) міс після залучення в дослідження була зібрана інформація щодо ускладнень у віддалений період та виконана повторна ехокардіографія. Ефективність ТЛТ оцінювали за динамікою сегмента ST на електрокардіограмі безпосередньо перед проведенням фібринолізу, а також через 180 хв від його початку. Ефективною вважали ТЛТ у разі зменшення елевації сегмента ST ≥ 50 %. Результати та обговорення. Медіана кількості лейкоцитів становила 10,8 · 10. /л. Хворих було поділено на дві групи: 1‑шу групу утворили хворі з кількістю лейкоцитів ≤ 10,8 · 10. /л, 2‑гу — пацієнти з кількістю лейкоцитів 10,8 · 10. /л. Серед хворих 2‑ї групи частіше траплялася передня локалізація ІМ (р = 0,03), вони мали вище максимальне значення МВ‑креатинінфосфокінази (р = 0,001) та вищий рівень С‑реактивного білка при надходженні в стаціонар (р = 0,03). У гострий період ІМ хворі 2‑ї групи мали статистично значущо більшу частоту ускладнень (χ2 = 7,77; р = 0,005), а через 1 рік спостереження — вищий ризик небажаних подій (χ2 = 5,66; р = 0,02) та нижчу фракцію викиду (р = 0,009). Установлено кореляційний зв’язок між рівнем лейкоцитів з найвищим значенням MB‑креатинінфосфокінази (r = +0,42; p 0,001) та показниками ехокардіограми у віддалений період, зокрема, кінцеводіастолічним об’ємом лівого шлуночка (r

Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.; Матузок, О. Е.; Мішук, Н. С.; Яковлева, Л. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кобза, Т. І.
Оцінка частоти уражень черепно-мозкових нервів після операційних втручань на сонних артеріях [Текст] / Т. І. Кобза // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СОННЫЕ АРТЕРИИ (хирургия)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ ТРАВМЫ (диагностика, эпидемиология, этиология)
Анотація: Мета роботи — оптимізувати методи лікування патології сонних артерій за результатами аналізу даних літератури та власних спостережень щодо частоти уражень черепно‑мозкових нервів при втручаннях на сонних артеріях. Матеріали і методи. Проведено огляд останніх масштабних світових досліджень (NYCAS, ECST, NASCET, CREST, VSGNE) та аналіз статистичних даних, присвячених проблемі ураження черепно‑мозкових нервів при операційних втручаннях на сонних артеріях. Ретроспективно проаналізовано частоту уражень черепно‑мозкових нервів серед загальної кількості операцій на брахіоцефальних артеріях, виконаних у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні у 2008 — 2017 рр. (1373 операції). Наявність стійкої чи транзиторної клініки ураження черепно‑мозкових нервів у ранній та пізній післяопераційний період фіксували невропатолог та оториноларинголог. Результати та обговорення. За даними світових статистичних досліджень, частота ураження черепно‑мозкових нервів після хірургічного втручання на сонних артеріях становить 3 — 27 %, за даними Європейської асоціації судинних хірургів, — 5,1 %. Близькими є результати американських досліджень NYCAS (5,5 %), NASCET (8,6 %) та CREST (4,7 %). Найчастіше пошкодження зазнають n. vagus, n. hypoglossus, n. glossopharyngeus та n. auricularis magnus. У відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні частота ураження черепно‑мозкових нервів після операційних втручань на каротидному басейні становила 7,2 %. Найчастіше спостерігали ураження n. vagus, n. hypoglossus та n. glossopharyngeus. Клінічні симптоми травми регресували впродовж одного року. У разі атеросклеротичного ураження сонних артерій у симптомних пацієнтів відзначено вищі показники післяопераційної неврологічної симптоматики порівняно з асимптомними. Висновки. Частота уражень черепно‑мозкових нервів, за даними літератури, становить від 3 до 27 %. Найчастіше після хірургічного втручання на сонних артеріях уражуються n. vagus, n. hypoglossus та n. glossopharyngeus. Процес травми значною мірою є зворотним упродовж року після хірургічного втручання.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Обмеження життєдіяльності населення України внаслідок хронічних захворювань вен нижніх кінцівок [Текст] / О. В. Косинський [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОСТТРОМБОТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ (осложнения, патофизиология)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (осложнения, патофизиология)
ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА
УКРАИНА (эпидемиология)
Анотація: Мета роботи — провести аналіз рівня і структури первинної (ПІ) та накопиченої інвалідності внаслідок хронічних захворювань вен нижніх кінцівок (ХЗВНК) за останні п’ять років в Україні. Матеріали і методи. Дані отримано з усіх обласних центрів та бюро медико‑соціальної експертизи і м. Києва, окрім Донецької та Луганської областей і АР Крим. Основними нозологічними формами, які призводили до інвалідності, були варикозна та післятромботична хвороба (ПТХ) нижніх кінцівок. Проаналізовано демографічну, соціальну та гендерну структуру ПІ та накопиченої інвалідності з урахуванням тяжкості інвалідності. Результати та обговорення. За останні п’ять років в Україні рівень ПІ внаслідок хвороб периферичних судин знизився з 0,84 до 0,76 на 10 тис. дорослого населення і з 0,69 до 0,62 на 10 тис. працездатного. В структурі ПІ внаслідок захворювань периферичних судин дорослого населення в 2017 р. частка ХЗВНК становила 30,8 %, в структурі ПІ працездатного населення — 48,9 %, що в 1,3 та 1,2 разу перевищувало відповідні показники у 2013 р. Загальний рівень інвалідності внаслідок ХЗВНК порівняно з 2013 р. мав тенденцію до зниження з 1,26 до 1,19 за рахунок ПІ. За п’ять років кількість осіб з ПІ внаслідок ХЗВНК молодого віку збільшилася майже вдвічі, а інвалідів зрілого віку — зменшилася в 1,3 разу за рахунок ПТХ. У групі хворих віком до 30 років групу інвалідності внаслідок ХЗВНК первинно встановлено в 2,8 % випадків. У структурі накопиченої інвалідності внаслідок ПТХ відзначено збільшення кількості осіб зрілого віку. Висновки. В структурі захворювань периферичних судин за п’ять років частка ХЗВНК зросла в 1,3 разу серед дорослого населення та в 1,2 разу — серед працездатного. Основною причиною ПІ внаслідок ХЗВНК є ПТХ (71,4 %) зі збільшенням частоти тяжкої інвалідності в 1,2 разу. З 2013 до 2017 р. частка ПІ молодих осіб унаслідок варикозної хвороби зросла в 1,9 разу, що свідчить про низький рівень медичної реабілітації. Аналіз рівня та структури інвалідності внаслідок ХЗВНК за останні п’ять років в Україні виявив негативні тенденції, що потребує вдосконалення підходів до медико‑соціальної експертизи та реабілітації.

Дод.точки доступу:
Косинський, О. В.; Марійченко, С. О.; Бузмаков, Д. Л.; Іорж, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Нечастые причины тромбофилии [Текст] / О. Е. Зайцева [и др.] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 67-71. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ТРОМБОФИЛИЯ (диагностика, этиология)
ГИПЕРТИРЕОЗ (осложнения)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ (осложнения)
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ (осложнения)
Анотація: У пацієнтів з дисфункцією щитоподібної залози можуть спостерігатися різні порушення коагуляції і фібринолізу: від субклінічних, котрі виявляються лише лабораторними змінами, до клінічно значущих тромбозів або смертельних крововиливів. Стан гіпертиреозу найчастіше супроводжується підвищенням факторів згортання (II, VII, IX і X) та збільшенням сироваткового рівня гомоцистеїну, фібриногену, фактора фон Віллебранда, інгібітора активатора тканинного плазміногену‑1 і антитромбіну III. Клінічним виявом цього стану можуть бути тромбози різної локалізації. Особливо значущим і поширеним чинником ризику венозного тромбоемболізму є підвищення рівня фактора VIII. У пацієнтів з гіпертиреозом спостерігається стан підвищеної адренергічної активностості, якиий може спричинити збільшення синтезу фактора VIII. Одночасно відбувається зниження активності системи спонтанного фібринолізу: зменшення сироваткового рівня активатора тканинного плазміногену і активованого часткового тромбопластинового часу. Оцінку прокоагуляціqного статусу пацієнта необхідно проводити для встановлення діагнозу та своєчасного призначення антикоагулянтної терапії. Інфекція, спричинена цитомегаловірусом (ЦМВ), є поширеним захворюванням, особливо у молодих осіб. У літературі описано випадки тромбоемболізму різної локалізації у пацієнтів із ЦМВ‑інфекцією, зокрема тромбоз глибоких вен і тромбоемболію легеневої артерії. Однак ми не знайшли в літературі клінічного випадку поєднання гострої ЦМВ‑інфекції та гіпертиреозу, ускладнених порушеннями системи коагуляції і фібринолізу. Цей клінічний випадок описує множинні тромбози у молодого пацієнта із субклінічним гіпертиреозом на тлі ЦМВ‑ інфекції.

Дод.точки доступу:
Зайцева, О. Е.; Карпович, Л. Г.; Нишкумай, О. И.; Кушнир, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Березін, О. Є.
Фактор росту і диференціювання 15 - біомаркер несприятливого прогнозу при серцево-судинних захворюваннях [Текст] / О. Є. Березін, О. В. Петюніна, М. П. Копиця // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, кровь)
РОСТА ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЙ ФАКТОР 15 (диагностическое применение)
Анотація: Серцева недостатність (СН) — поширена причина передчасної смерті пацієнтів із доведеними серцево‑судинними захворюваннями (ССЗ). Відомо, що біологічні маркери, насамперед натрійуретичні пептиди, галектин‑3, розчинний ST2 та кардіоспецифічні тропоніни, дають змогу спрогнозувати несприятливі кардіальні події, зокрема СН, як у загальній популяції, так і у пацієнтів із ССЗ. Проведені останнім часом клінічні дослідження довели, що біомаркери відрізняються за здатністю визначати ризик виникнення ССЗ та смерті. Остання залежить від низки чинників, зокрема від віку, статі, коморбідності, режиму медикаментозної терапії, фенотипу СН. Із згаданих біомаркерів лише натрійуретичні пептиди і ST2 використовують для біомаркер‑керованої терапії СН, а їх послідовне серійне вимірювання не посилює прогностичний ефект при тривалому спостереженні, особливо у пацієнтів зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Фактор росту і диференціювання 15 (ФРД‑15) належить до суперсімейства факторів росту β та регулює функцію мітохондрій широкого спектру клітин, залучених у запалення, оксидативний стрес, апоптоз, імунні реакції, фіброз, репарацію та малігнізацію, що дає змогу використовувати його для стратифікації ризику в хворих із ССЗ, зокрема із СН. ФРД‑15 синтезується та вивільняється внаслідок адаптації до стресу, його рівень у плазмі крові прямо пропорційно корелює з тяжкістю СН, піковою концентрацією N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду, рівнем смертності від усіх причин. Припускають, що додавання ФРД‑15 до мультимаркерного пула (високочутливий С‑реактивний протеїн та розчинний ST2 з галектином‑3/ N‑термінальним фрагментом мозкового натрійуретичного пептиду або без нього) може сприяти прогнозу СН та полегшити диференціацію СН зі збереженою ФВ ЛШ від СН зі зниженою/помірно зниженою ФВ ЛШ.

Дод.точки доступу:
Петюніна, О. В.; Копиця, М. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" (Київ, 28-29 листопада 2019 року) [Текст] // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 78
MeSH-головна:
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)