Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ21/2018/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 18
Показанi документи с 1 за 18

Сучасні підходи до діагностики та ведення хворих на хронічний некалькульозний холецистит на первинному рівні медичної допомоги [Текст] / Л. В. Хіміон [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 6-11. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ (лекарственная терапия)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ (методы)
Анотація: У статті наведені основні етіологічні чинники, діагностичні критерії і тактика ведення пацієнтів із хронічним некалькульозним холециститом в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сформульований алгоритм дії лікаря загальної практики–сімейної медицини при веденні пацієнтів із хронічним некалькульозним холециститом. Наведені основні напрямки первинної та вторинної профілактики даної патології сімейним лікарем.

Дод.точки доступу:
Хіміон, Л. В.; Ященко, О. Б.; Данилюк, С. В.; Ситюк, Т. О. ; Кіча, Н. В.; Будько, Т. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Аналіз викликів екстреної/невідкладної медичної допомоги до населення працездатного віку з приводу гіпертензивного кризу в умовах мегаполісу [Текст] / Л. Ф. Матюха [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 12-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, экономика, эпидемиология)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ (статистика, тенденции)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ
ГОРОДСКОЕ НАСЕЛЕНИЕ (статистика, тенденции)
Анотація: Мета дослідження: дослідити та провести аналіз викликів екстреної/невідкладної медичної допомоги до населення працездатного віку з приводу гіпертензивного кризу (ГК) більше 1 разу на рік та вивчити стан нагляду за даною категорією населення на рівні первинної медичної допомоги. Матеріали та методи. У ході дослідження було проведено ретроспективний кількісний аналіз викликів екстреної (ЕМД) та невідкладної медичної допомоги (НМД) до населення працездатного віку з ГК віком 18–60 років у Печерському та Дарницькому районах міста Києва у 2015 році. Результати. Результати ретроспективного аналізу виїздів ЕМД та НМД у Печерському та Дарницькому районах м. Києва до населення працездатного віку з приводу ГК свідчать, що кількість викликів відповідно становить 855 та 6203, тобто 2,87% та 8,24% від загальної кількості викликів. На обслуговування усіх викликів ЕМД до населення працездатного віку з ГК в обох районах було витрачено 178 169,43 грн. державних коштів. Під час дослідження було встановлено, що в 22,54% в Печерському та 18,84% в Дарницькому районах під час надання ЕМД та НМД діагноз артеріальної гіпертензії був встановлений вперше, незважаючи на те що із них 48,0% у Печерському та 52,84% в Дарницькому районах раніше зверталися за медичною допомогою до лікарів загальної практики–сімейних лікарів. Заключення. Встановлено, що 42,96% медичних карт амбулаторного хворого в Печерському та 54,24% у Дарницькому районі не містили інформації щодо обсягу наданої невідкладної допомоги пацієнтам з гострим підвищенням артеріального тиску, а також з направленням пацієнта на первинну ланку.

Дод.точки доступу:
Матюха, Л. Ф.; Слабкий, Г. О.; Тарнавська, О. О.; Матвієць, Л. Г.; Малютіна, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Суслікова, Л. В.
Аналіз випадків невдалих спроб лікування трубно-перитонеальної безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (диагностика, терапия)
ЭНДОМЕТРИЙ (патофизиология, рост и развитие)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ (использование, статистика, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: У статті представлено аналіз даних літератури та результати власних ретроспективних досліджень частоти випадків відставання розвитку ендометрія у жінок з невдалими спробами лікування безплідності трубно-перитонеального генезу методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Виявлено клініко-анамнестичні фактори, що негативно впливають на стан ендометрія та асоціюються з ризиком невдалої спроби лікування. Мета дослідження: провести ретроспективний аналіз випадків невдалих спроб лікування трубно-перитонеальної безплідності з метою з’ясування частоти та ступеня відставання розвитку ендометрія у проліферативну фазу циклу у програмах ДРТ, а також клінічних та анамнестичних факторів, що негативно впливають на стан ендометрія. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 838 спроб лікування безплідності трубно-перитонеального генезу методами ДРТ. Критеріями відбору хворих у дослідження були: 1) репродуктивний вік від 20 до 40 років; 2) нормогонадотропність; 3) відсутність або повна непрохідність наявних маткових труб; 4) відсутність ендометріозу, гіперпролактинемії, цукрового діабету та інших ендокринних порушень; 5) відсутність патології тіла матки; 6) нормоспермія у чоловіка. В ембріологічному протоколі зазначено, що ембріони задовільної якості, кількість ембріонів – два і більше. Результати. У циклах лікування безплідності трубно-перитонеального генезу методами ДРТ частота відставання розвитку ендометрія (різного ступеня вираженості) становить 1/3 випадків від загальної кількості проведених циклів. Гіпоплазія ендометрія, виявлена на 7-й день циклу стимуляції, зберігається протягом усієї проліферативної фази до введення лХГ у 100% пацієнток. У хворих з вираженим відставанням розвитку ендометрія порівняно із жінками з нормальним і помірним відставанням, внутрішньоматкові маніпуляції та їхні ускладнення за даними анамнезу зустрічаються достовірно частіше. Заключення. Результати дослідження наочно демонструють необхідність аналізу ефективності застосування загальноприйнятих методик корекції відхилень у розвитку прегравідарного ендометрія у циклах лікування методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та впливу різних ступенів відставання розвитку прегравідарного ендометрія на клінічні наслідки програм лікування методами ДРТ безплідності трубно-перитонеального генезу та їхньої оптимізації.

Дод.точки доступу:
Сербенюк, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

"Гострий живіт" та абдомінальний біль у практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини [Текст] / В. Б. Гощинський [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 22-27
MeSH-головна:
ОСТРЫЙ ЖИВОТ (диагностика)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ (обучение)
Анотація: Діагностичні помилки на догоспітальному етапі обстеження хворого із болем у животі свідчать про те, що: 20% – це помилки від недосконалості знань; 50% – помилки від недотримання правил клінічного обстеження хворого; 30% – помилки, що пов’язані з важким станом хворого. У статті наведено перелік основних патологій, які входять у поняття «гострий живіт», наведено діагностичну програму та програму диференціальної діагностики болю для допомоги в роботі лікаря загальної практики – сімейної медицини.

Дод.точки доступу:
Гощинський, В. Б.; Бабінець, Л. С.; Мігенько, Б. О.; Боровик, І. О.; Творко, В. М.; Рябоконь, С. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Vitamin D status in rheumatoid arthritis patients [Text] / L. Khimion [et al.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - P28-32. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Анотація: Останнім часом у науковому світі значно підвищився інтерес до вітаміну D, який справляє оздоровчу дію на організм людини. На сьогодні проведено більше 30 тис. наукових досліджень, присвячених вивченню властивостей вітаміну D. Відомо, що пацієнти з ревматоїдним артритом (РА) часто мають широкий спектр супутніх захворювань та метаболічних порушень. Сучасні дослідження відзначають, що у більшості хворих на РА спостерігається дефіцит та недостатність вітаміну D. У той самий час існують дані, що ступінь активності перебігу РА може впливати на здатність засвоєння організмом вітаміну D. У статті наведені сучасні літературні дані щодо ролі вітаміну D у гомеостазі, взаємозв’язку вітаміну D з імунозапальним процесом при РА та представлені результати власних досліджень та аналізу поширеності дефіциту і недостатності вітаміну D у хворих на РА. Мета дослідження: оцінювання статусу вітаміну D у пацієнтів з РА та аналіз поширеності дефіциту та недостатності вітаміну D у пацієнтів з РА. Матеріали та методи. Проведено набір та обстеження 30 пацієнтів з РА віком 28–46 років, 24 жінки та 6 чоловіків, які надали письмову згоду пацієнта на участь у дослідженні. В якості групи контролю обстежено 20 осіб (13 жінок та 7 чоловіків) віком 24–44 років, без автоімунної патології, запальних станів та захворювань. На момент обстеження пацієнти з РА та особи групи контролю не приймали жодних препаратів вітаміну D. Усім пацієнтам з РА та особам групи контролю проводили ретельне фізикальне та лабораторне обстеження. Для оцінювання статусу вітаміну D використовували класифікацію M.F. Holick та співавторів (2011), відповідно до якої рівень 25(OH)D у сироватці крові 75–375 нмоль/л розцінюється як нормальний, рівень 50–75 нмоль/л – як недостатність вітаміну D та рівень нижче 50 нмоль/л – як дефіцит вітаміну D. Статистичне оброблення отриманих результатів дослідження проводили на персональному комп’ютері за допомогою програми Microsoft Excel for Windows та Statistica 10.0. Оцінювали середні значення (M), стандартне відхилення (s) і достовірність статистичних показників (р), достовірними вважали показники при р0,05. Результати. У результаті дослідження у 22 (73,33%) пацієнтів з РА було виявлено зниження рівня 25(ОН)D у сироватці крові. У 8 (26,67%) – визначена недостатність вітаміну D (рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 42,63±2,13 нмоль/л), у 17 (56,67%) – дефіцит вітаміну D (рівень 25(ОН)D – 35,29±8,99 нмоль/л). У 8 (26,67%) пацієнтів з РА рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 83,5±8,45 нмоль/л, що відповідає нормальним показникам. У 18 (90,00%) осіб групи контролю рівень 25(ОН)D був у межах норми – 105,67±7,62 нмоль/л, у 2 (10,00%) осіб рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 69,05±3,47 нмоль/л, що відповідає недостатності вітаміну D. Дефіциту вітаміну D в осіб групи контролю не спостерігали. У 15 (50,00%) пацієнтів з РА на момент обстеження було визначено підвищення рівня С-РБ більше норми, що становило у середньому 300,15 нмоль/л (Min 62,9 нмоль/л; Max 653,5 нмоль/л). Під час проведення оцінювання та аналізу середніх показників рівня 25(ОН)D у сироватці крові порівняно зі ступенем активності захворювання DAS28-CRP було виявлено, що у пацієнтів з ІІІ ступенем активності РА рівень 25(ОН)D у середньому становив 45,00±24,16 нмоль/л та був статистично значущо нижчий, ніж у пацієнтів з І ступенем активності РА, в яких рівень 25(ОН)D у середньому становив 55,73±20,06 нмоль/л (р0,05). Рівень 25(ОН)D у сироватці крові у пацієнтів з ІІ ступенем активності РА становив 59,50±29,12 нмоль/л. Рівень іонізованого кальцію сироватки крові в обох досліджуваних групах був у межах норми та становив 2,38±0,27 ммоль/л у пацієнтів з РА та 2,43±0,18 ммоль/л в осіб групи контролю. Заключення. Знижений рівень вітаміну D у пацієнтів з РА зустрічається достовірно частіше, ніж в осіб контрольної групи, співставних за статтю та віком (р0,001). Недостатність вітаміну D виявлено у 26,67% пацієнтів з РА та у 10,00% осіб групи контролю (р0,05). Дефіцит вітаміну D зареєстровано у 56,67% пацієнтів з РА, дефіциту вітаміну D в осіб групи контролю не спостерігали. Існує взаємозв’язок між недостатністю вітаміну D та активністю РА. Встановлено негативний кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D та ступенем активності РА за рівнем DAS28-CRP (r

Дод.точки доступу:
Khimion, L.; Klymas, I.; Zavialova, M.; Matuykha, M.; Trophanchuk, V.; Lebedieva, T.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шекера, О. Г.
Рання оцінка розвитку кардіоваскулярної патології у безсимптомних пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом [Текст] / О. Г. Шекера, Х. М. Кухарчук // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 41-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ (метаболизм)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения, профилактика и контроль)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ (методы)
Анотація: Сьогодні дуже активно обговорюється питання впливу субклінічного гіпотиреозу (СГ) на розвиток і прогресування кардіоваскулярної патології. Важливість цієї патології зумовлена ще й тим, що протягом першого року від 5% до 15% випадків СГ переходять у маніфестну форму з розвитком кардіоваскулярних ускладнень у 70–80% хворих. За даними різних авторів, кардіоваскулярні ураження спостерігаються у більшості (у 70–82%) хворих на гіпотиреоз і часто є першим проявом захворювання. А клінічні прояви кардіоваскулярної патології виникають у 25–50% пацієнтів із СГ. У наукових дослідженнях, що присвячені СГ, виявлені ознаки порушення метаболізму глюкози, що теж є фактором кардіоваскулярного ризику. Мета дослідження: оцінювання методів індивідуального прогнозування та цілеспрямованого раннього виявлення кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із СГ. Матеріали та методи. Проведено аналітичний огляд наукових публікацій з використанням пошукової системи JAMA, Scholar та PubMed за останні 10 років. Результати. Шкала SCORE дозволяє швидко й легко оцінити загальний ризик кардіоваскулярної смертності для кожної людини, а також спрогнозувати його динаміку в майбутньому й визначити конкретні шляхи його зниження. Шкала PROCAM – це метод розрахунку глобального десятирічного ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) у жінок і чоловіків. Шкала ASSIGN оцінює 10-річний ризик розвитку кардіоваскулярної патології, включаючи летальність від кардіоваскулярних захворювань, діагноз ІХС, цереброваскулярної хвороби під час виписки зі стаціонару або втручання на коронарній артерії. Шкала ризику Рейнольдса оцінює 10-річний сумарний ризик кардіоваскулярних подій (ІМ, ішемічного інсульту, реваскуляризації коронарних артерій і летальності від кардіоваскулярних захворювань). Фрамінгемська шкала дозволяє оцінити десятирічний ризик розвитку кардіоваскулярних подій в осіб, які не мають клінічних проявів кардіоваскулярної патології. Заключення. Використання шкал у пацієнтів із СГ без симптомів кардіоваскулярних уражень дозволить лікарям покращити профілактичні заходи в осіб з високим рівнем ризику розвитку кардіоваскулярної патології.

Дод.точки доступу:
Кухарчук, Х. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Хухліна, О. С.
Досвід застосування препарату Ноофен 500 у хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу для підготовки до проведення езофагогастродуоденофіброскопії [Текст] / О. С. Хухліна, В. Ю. Дрозд // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 45-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ноофен
MeSH-головна:
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ (методы, психология)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ (использование)
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження: встановлення частоти виникнення кардіальних симптомів у хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) за коморбідності з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) під час проведення езофагогастродуоденофіброскопії (ЕГДФС), визначення ефективності застосування препарату Ноофен® 500 з метою попередження розвитку кардіальних симптомів ССН, симптомів тривоги, що можуть виникати під час проведення ЕГДФС. Матеріали та методи. Обстежено 89 хворих на СН, І-ІІ ФК із коморбідною ендоскопічно позитивною ГЕРХ (А, В, С). Було сформовано дві репрезентативні групи дослідження: 1-а група (основна) – 45 хворих, які отримували з метою премедикації препарат Ноофен® (Олайнфарм, Латвія) по 1 капсулі 500 мг одноразово ввечері, напередодні проведення ЕГДФС за 2 год до сну; 2-а група (контрольна) – 44 пацієнти, які премедикації не отримували. Ендоскопічне дослідження проводили зранку, натщесерце, через 1 год після пробудження, під контролем ЕКГ. Усім хворим перед вживанням препарату за 1 год до проведення ендоскопічного дослідження та через 1 год після нього було запропоновано пройти тести Ч.Д. Спілбергера та Ю.Л. Ханіна і САН. Під час проведення ЕФГДС оцінювали можливий вплив препарату на техніку проведення ендоскопічного дослідження, а після діагностики з’ясовували в обстежених пацієнтів ступінь задоволення проведеним дослідженням. Мета дослідження: встановлення частоти виникнення кардіальних симптомів у хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) за коморбідності з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) під час проведення езофагогастродуоденофіброскопії (ЕГДФС), визначення ефективності застосування препарату Ноофен® 500 з метою попередження розвитку кардіальних симптомів ССН, симптомів тривоги, що можуть виникати під час проведення ЕГДФС. Матеріали та методи. Обстежено 89 хворих на СН, І-ІІ ФК із коморбідною ендоскопічно позитивною ГЕРХ (А, В, С). Було сформовано дві репрезентативні групи дослідження: 1-а група (основна) – 45 хворих, які отримували з метою премедикації препарат Ноофен® (Олайнфарм, Латвія) по 1 капсулі 500 мг одноразово ввечері, напередодні проведення ЕГДФС за 2 год до сну; 2-а група (контрольна) – 44 пацієнти, які премедикації не отримували. Ендоскопічне дослідження проводили зранку, натщесерце, через 1 год після пробудження, під контролем ЕКГ. Усім хворим перед вживанням препарату за 1 год до проведення ендоскопічного дослідження та через 1 год після нього було запропоновано пройти тести Ч.Д. Спілбергера та Ю.Л. Ханіна і САН. Під час проведення ЕФГДС оцінювали можливий вплив препарату на техніку проведення ендоскопічного дослідження, а після діагностики з’ясовували в обстежених пацієнтів ступінь задоволення проведеним дослідженням. Результати. Одноразове застосування препарату Ноофен® 500 може бути рекомендоване для попередження виникнення негативних серцевих подій під час проведення ендоскопічної діагностики, зменшує рівень тривожності пацієнтів, що забезпечує більш комфортне проведення діагностики. Не впливає на стан сфінктерів, секреторну та перистальтичну активність травного тракту, полегшує проведення даного діагностичного дослідження як для пацієнта, так і для лікаря. Заключення. Застосування препарату Ноофен® 500 з метою премедикації забезпечує легкий транквілізуючий ефект, анксіолітичний, нормотимічний та помірний активуючий ефекти, покращує настрій, самопочуття та не викликає загальмованості, сонливості, відчуття виснаження, не чинить негативного впливу на перебіг коморбідних патологій. Результати. Одноразове застосування препарату Ноофен® 500 може бути рекомендоване для попередження виникнення негативних серцевих подій під час проведення ендоскопічної діагностики, зменшує рівень тривожності пацієнтів, що забезпечує більш комфортне проведення діагностики. Не впливає на стан сфінктерів, секреторну та перистальтичну активність травного тракту, полегшує проведення даного діагностичного дослідження як для пацієнта, так і для лікаря. Заключення. Застосування препарату Ноофен® 500 з метою премедикації забезпечує легкий транквілізуючий ефект, анксіолітичний, нормотимічний та помірний активуючий ефекти, покращує настрій, самопочуття та не викликає загальмованості, сонливості, відчуття виснаження, не чинить негативного впливу на перебіг коморбідних патологій.

Дод.точки доступу:
Дрозд, В. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гаврилюк, Г. О.
Тромбоцитарна аутологічна плазма у лікуванні посттравматичного остеоартрозу та травми колінного суглоба: клінічні результати 12-місячного спостереження [Текст] / Г. О. Гаврилюк // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 53-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ (лекарственная терапия)
КОЛЕНА ТРАВМЫ (лекарственная терапия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ (действие лекарственных препаратов)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ (использование)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
Анотація: Остеоартроз (ОА) є найбільш поширеною формою артриту у світі. У загальній структурі захворюваності частка ОА становить 12%. Основною причиною розвитку вторинного ОА колінних суглобів у пацієнтів молодого віку є травматичне ушкодження, яке призводить до поступової деградації суглобового хряща з розвитком симптоматичного ОА в перші 3–5 років після травми. Мета дослідження: дослідити клінічну безпеку та ефективність тромбоцитарної аутологічної плазми (ТАП) порівняно зі стандартним лікуванням у пацієнтів молодого віку із симптоматичним посттравматичним ОА (ПТОА) колінних суглобів та в ранній період після травми колінного суглоба. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 122 пацієнта (середній вік – 34,81±4,28 року), з яких 62 хворих із симптоматичним ПТОА (середній термін після травми – 46,87±2,09 міс) та 60 – пацієнти у ранній період після травми колінного суглоба, підтвердженого МРТ (середній термін після травми – 20,15±1,72 доби). Пацієнти з ПТОА та після травми колінного суглоба були розподілені на дві групи: 1-а група отримувала стандартне лікування (НПВС, фізичні вправи, комплексна фізіотерапія для пацієнтів з ПТОА та НПВС, комплексна фізіотерапія для пацієнтів з травмою колінного суглоба), 2-а група – комбінація стандартного лікування з курсом внутрішньосуглобових ін’єкцій ТАП. Ефективність лікування в обох групах оцінювали за стандартними рекомендованими шкалами (опитувальник KOOS – Knee injury and Osteoarthritis Outcome Score та VAS – Visual Analogue Scale) до початку лікування, через 2 та 4 тиж, а також через 6 та 12 міс. Результати. За результатами даного дослідження пацієнти обох груп з ПТОА продемонстрували позитивну динаміку клінічних проявів ОА та функціональної активності, що відобразилося на покращенні показників КООС. Проте пацієнти 2-ї групи, які отримували внутрішньосуглобові ін’єкції ТАП, продемонстрували кращі результати порівняно з 1-ю групою. За період спостереження в обох групах пацієнтів з травмою колінного суглоба фіксували позитивну динаміку за всіма субшкалами КООС. Однак функціональний стан пацієнтів, які отримували внутрішньосуглобові ін’єкції ТАП мав більш швидку динаміку, що супроводжувалось достовірно значущими відмінностями показників під час повторних обстежень. Заключення. Використання внутрішньосуглобових ін’єкцій тромбоцитарної аутологічної плазми у комплексному лікуванні симптоматичного посттравматичного остеоартрозу (ПТОА) колінного суглоба, а також в ранній період після травми колінного суглоба покращує як ранні, так й віддалені результати лікування, дозволяє зменшити кількість загострень ПТОА колінного суглоба протягом 12 міс.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ціпоренко, С. Ю.
Вплив лізату бактерій на морфогенез сперматозоїдів інфертильних чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту [Текст] / С. Ю. Ціпоренко, Л. Ф. Матюха // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ЛИЗАТ БАКТЕРИЙ ESCHERICHIA COLI
MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ МУЖСКОЙ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ (лекарственная терапия, осложнения)
СПЕРМАТОЗОИДЫ (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патология)
Анотація: Прерогативою первинної медичної допомоги є турбота про репродуктивне здоров’я, яке включає поряд з іншими питання лікування чоловічої безплідності. Поряд із причинами, що порушують репродуктивну здатність, забезпечення адекватних для запліднення частоти, ритму та техніки статевого акту, деякі деталі у сексуальному житті (передчасна еякуляція, перерваний статевий акт), які є складовою екскреторної безплідності, існують причини секреторної безплідності: запальні захворювання репродуктивної системи, спричинені інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та становлять від 10% до 40%. Комплексна медикаментозна протизапальна терапія за наявності урогенітальних запальних процесів не завжди забезпечує стійкий терапевтичний ефект, оскільки її результати залежать від біологічних властивостей збудників, стану системи імунітету та природної резистентності пацієнта. Виходячи з цього, у сучасних умовах суттєва увага надається вивченню ефективності імуноактивних препаратів у лікуванні та медичній реабілітації хворих з хронічною урогенітальною патологією. Мета дослідження: вивчення варіантів морфотипу сперматозоїдів у сім’яній плазмі інфертильних чоловіків, які перенесли ІПСШ, та наявності зв’язку між диспропорцією субпопуляційного складу лейкоцитів сперми та змінами морфотипу сперматозоїдів, патогенетичне обґрунтування імунореабілітації чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту з використанням лізату бактерій Escherichia coli. Матеріали та методи. Обстежено 88 чоловіків із хронічним запаленням урогенітального тракту віком від 22 до 40 років. Усіх обстежених було розподілено на дві групи: І група (44 особи) – інфертильні чоловіки і ІІ група (44 особи) – фертильні чоловіки. Тривалість безплідності у хворих І групи становила 3–6 років. Метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) використовували для виявлення у сім’яній плазмі Chlamidia trachomatis, M. hominis, U. urealyticum, V. herpes. На початок обстеження пройшло більше року після завершення попереднього лікування. Проводили дослідження спермии та визначали морфологію сперматозоїдів, використовуючи фарбування за Папаніколау. Враховували концентрацію сперматозоїдів, рН сім’яної рідини, вміст лейкоцитів та їхніх субпопуляцій (гранулоцити, макрофаги, лімфоцити). Інфертильні чоловіки обстежувалися додатково після проведення курсу імунореабілітації. Статистичний аналіз проводили на персональному комп’ютері за допомогою пакета програми «Med Stat». Результати. Пацієнти інфертильної групи (І група) характеризувалися достовірним зменшенням кількості моноцитів/макрофагів порівняно з контрольною групою і з нормативними показниками. Коливання кількості моноцитів/макрофагів у фертильних пацієнтів ІІ групи було в межах нормативних показників. Водночас кількість лімфоцитів мала зворотню тенденцію до достовірного збільшення у пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою та з нормативними показниками. Такий дисбаланс моноцитів/макрофагів та лімфоцитів у інфертильних чоловіків у сім’яній плазмі за відсутності лейкоцитоспермії свідчить про наявність інтимних механізмів порушення сперматогенезу та участі системи імунітету в цьому процесі. Під час мікрометрії встановлено відмінність варіантів морфотипів сперматозоїдів у пацієнтів обох груп. Проте в інфертильних пацієнтів, незважаючи на нормальну кількість та рухливість сперматозоїдів, залишаються більш виражені морфофункціональні зміни, які характеризуються переважанням макросоматичних та гіперголівчатих форм сперматозоїдів. Результати проведення комплексної терапії інфертильних чоловіків із хронічним запаленням урогенітального тракту показали, що включення лізат бактерій Escherichia coli в імунореабілітацію пацієнтів сприяє покращенню субпопуляційного складу лейкоцитів сперми та збільшенню запліднювального потенціалу. Заключення. Діагностично важливим є як визначення морфотипових змін сперматозоїдів, так і визначення диспропорції субпопуляцій лейкоцитів у спермі при встановленні чоловічої безплідності. Це дає змогу застосовувати диференційований підхід як до лікування загальноприйнятими терапевтичними засобами, так і до диференційованої імунотерапії.

Дод.точки доступу:
Матюха, Л. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Синдром гіпергемолізу: теорія і практика [Текст] / С. В. Видиборець [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 64-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГЕМОЛИЗ (генетика, действие лекарственных препаратов)
СИНДРОМ
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ (вредные воздействия)
ГЕМОГЛОБИНОПАТИЯ СЕРПОВИДНО-КЛЕТОЧНАЯ (диагностика, лекарственная терапия)
БЕТА-ТАЛАССЕМИЯ (диагностика, лекарственная терапия)
ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: Надана детальна інформація щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, профілактики і лікування важкого ускладнення трансфузійної терапії еритроцитною масою – гіпергемолізу. Синдром гіпергемолізу – грізне ускладнення трансфузійної терапії еритроцитною масою у пацієнтів різного віку, що найчастіше зустрічається при серпоподібній хворобі і бета-таласемії, але може виявлятися і при лімфомах, анемії хронічного захворювання. Патогенез розвитку даного синдрому до кінця не вияснений, не існує однозначних рекомендацій щодо його лікування. В огляді літератури наведено аналіз наявних на дану тему літературних першоджерел, що відображають термінологію, можливі механізми розвитку, клінічні прояви і лікування.

Дод.точки доступу:
Видиборець, С. В.; Гайдукова, С. М.; Кучер, О. В.; Мороз, Г. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Пузик, С. Г.
Эндотелиальная дисфункция в патогенезе артериальной гипертензии и прогрессировании атеросклероза [Текст] / С. Г. Пузик // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 69-74. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ (патология, физиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, патофизиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ (диагностика, патофизиология)
Анотація: У статті представлено сучасне уявлення про ендотелію і його основні функції, що підтримують фізіологію судинного тонусу і гомеостаз для нормального функціонування серцево-судинної системи. Проводиться аналіз досліджень щодо вивчення формування ендотеліальної дисфункції (ЕД) та її вплив на формування патологічного каскаду основних серцево-судинних подій. Представлені основні механізми формування ЕД, які беруть участь в запаленні, прогресуванні атеросклерозу та можливості сучасної діагностики початкових проявів ремоделювання судин. Проводиться аналіз вивільнення оксиду азоту, що впливає на формування ЕД при артеріальній гіпертензії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Курята, О. В.
Вплив препарату Тіворель на рівень матриксних металопротеїназ-2 і 9, галектину-3, продуктів кінцевої глікації та функціональний стан ендотелію у пацієнтів із постінфарктною хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду [Текст] / О. В. Курята, А. Забіда, О. Ю. Сіренко // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 75-80. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Тиворель
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
ЭНДОТЕЛИЙ (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 2 (действие лекарственных препаратов)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 (действие лекарственных препаратов)
ГАЛЕКТИН 3 (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання впливу препарату Тіворель (20 мг левокарнініну + 42 мг аргініну гідрохлорид, ТОВ «Юрія-Фарм») на рівні кінцевих продуктів глікації (AGE), галектину-3, ММП-2, ММП-9 у сироватці крові, серцеву гемодинаміку та функціональний стан ендотелію у пацієнтів із постінфарктною хронічною серцевою недостатністю (ХСН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ). Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 35 хворих з ХСН зі збереженою ФВ (від 40 до 80 років, чоловіків – 23, жінок – 12) відповідно до рекомендацій ESC (2016). Хворі були розподілені на групи: 1-а група (n=15) – пацієнти, що отримували Тіворель протягом 10 днів, крім стандартної терапії XCH; 2-а група (n=20) – пацієнти, що отримували лише стандартне лікування XCH. Загальний біохімічний аналіз крові, загальний аналіз крові, швидкість клубочкової фільтрації, визначення рівнів ММП-2, ММП-9, галектину-3 та AGE у сироватці крові визначали до і після лікування. Результати. Середній рівень галектину-3 у хворих 1-ї групи знизився на 16,4% у цілому (р0,05), у групі зі стандартною терапією відсутні достовірні зміни (р0,05). Значне зниження рівня ММП-2, ММР-9 становило 41% і 78,5% у пацієнтів 1-ї групи (р0,05) відповідно. Наприкінці дослідження рівень ендотелійзалежної вазодилатації був достовірно вище у 1-й групі, ніж у групі стандартної терапії (р0,05). Нормалізація функції ендотелію була досягнута у 10 (66%) пацієнтів 1-ї групи. Заключення. У більшості пацієнтів з постінфарктною хронічною серцевою недостатністю (ХСН) зі збереженою фракцією викиду встановлено підвищені рівні AGE та ендотеліальну дисфункцію. Визначено достовірне зниження рівнів галектину-3 та ММП-2, ММП-9 на тлі призначення препарату Тіворель додатково до стандартної терапії ХСН.

Дод.точки доступу:
Забіда, А.; Сіренко, О. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Жарінова, В. Ю.
Міжпоколінні відмінності поширеності та асоційованості з показником дожиття основних факторів кардіоваскулярного ризику [Текст] / В. Ю. Жарінова, І. С. Шаповаленко, Ж. С. Бутинець // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, кровь, эпидемиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Мета дослідження: визначення поширеності основних факторів кардіоваскулярного ризику (КВР) та їхня асоційованість з показником дожиття хворих на серцево-судинні захворювання (ССЗ) серед представників поколінь 1905–1924 та 1925–1944 років народження. Матеріали та методи. Були проаналізовані 384 історій хвороб пацієнтів з 1905 до 1944 років народження з ішемічною хворобою серця (ІХС). Відповідно до року народження хворі були розподілені на дві групи: І група – народжені у період 1905–1924 рр. (довоєнне покоління), ІІ група – народжені у період 1925–1944 рр. (покоління «фронтовиків»). Діагноз встановлювали на підставі обстежень відповідно до поточних рекомендацій з діагностики ІХС. Результати. Спостерігаються суттєві міжгрупові відмінності частоти і структури артеріальної гіпертензії (АГ). У групі довоєнного покоління частота АГ становила 64,1% від загальної вибірки, водночас 54,6% – це ізольована систолічна артеріальна гіпертензія (ІСАГ). У групі «фронтовиків» поширеність АГ досягла 74,1%, водночас частка ІСАГ становила лише 27%. Під час аналізу середніх значень ЛПНШ в осіб І і ІІ груп суттєвих відмінностей не було. Проте при гендерному аналізі виявлено, що у жінок обох групп спостереження середній рівень ЛПНЩ був вище, ніж у чоловіків. Поширеність підвищеного рівня ЛПНЩ у І групі спостерігається у 98,68% осіб, у ІІ групі – у 94,12% (р0,05). Поширеність підвищеного рівня глюкози в осіб І групи становить 4,4%, у ІІ групі – 20,6% (р=0,0001). При цьому діагноз цукрового діабету встановлено у І групі в 1,94% обстежених, а в ІІ – у 3,68%, що свідчить про значне збільшення випадків порушення вуглеводного обміну у поколінні «фронтовиків». Заключення. Виявлено гендерні особливості розподілу осіб з надмірною масою тіла та ожирінням у двох поколіннях: у І групі у чоловіків надмірна маса тіла спостерігалася у 68,85%, ожиріння – у 31,15%, у жінок – 40,38% і 59,62% відповідно; у ІІ групі надмірна маса тіла – у 61,8%, ожиріння – у 37% чоловіків. У жінок спостерігалась дзеркальна тенденція – у 36,1% була надмірна маса тіла і у 63,9% – ожиріння. Означені фактори кардіоваскулярного ризику (КВР) у двох поколіннях по різному асоціювались з показником дожиття: в осіб довоєнного поколінні не спостерігали залежності дожиття від наявності окремих факторів КВР, у поколінні «фронтовиків» тривалість дожиття була вірогідно нижчою у пацієнтів з надмірною масою тіла та артеріальною гіпертензією.

Дод.точки доступу:
Шаповаленко, І. С.; Бутинець, Ж. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

    Гавриленко, Ю. В.
    Клинико-лабораторная эффективность и безопасность использования ValeVita Риногель-Cпрей и ValeVita Назо-Вит у детей при лечении острого поствирусного риносинусита [Текст] / Ю. В. Гавриленко // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 87-92. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Риногель-Спрей
   Назо-Вит
MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ (диагностика, лекарственная терапия, микробиология)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ (терапия)
ДЕТИ
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності терапевтичного ефекту, загальної та локальної переносимості ValeVita Ріногель-Спрей і ValeVita Назо-Віт при лікуванні дітей з гострим поствірусним риносинуситом (ГПРС). Матеріали та методи. У клінічне дослідження було включено 30 дітей з ГПРС, які перебували на амбулаторному лікуванні у ЛОР-відділенні міської дитячої клінічної лікарні №1 м. Києва. З них 17 хлопчиків і 13 дівчаток. Вік пацієнтів становив від 8 до 15 років (середній вік – 11,5±0,5 року). Основна група дітей (n=15) застосовувала препарати ValeVita Ріногель-Спрей і ValeVita Назо-Віт, контрольна група (n=15) – назальний деконгестант (ксилометазолин) і натрію хлорид 0,9%. У дітей обох груп спостереження проведене оцінювання клінічних симптомів ГПРС, мікробіологічних і цитоморфологічних досліджень слизової оболонки носа до і після лікування. Результати. За даними аналізу риноскопічного і ендоскопічного огляду у дітей основної групи відзначався більш швидкий регрес клінічних симптомів ГПРС порівняно з пацієнтами контрольної групи. При цитоморфологічному дослідженні в основній групі спостереження у динаміці лікування відзначено достовірне зменшення кількості запальних клітин (еозинофілів, нейтрофільних грануцитів, лімфоцитів) на мукозальній поверхні слизової оболонки носа у дітей з ГПРС порівняно з дітьми контрольної групи. Комплексне використання ValeVita Ріногель-Спрей і ValeVita Назо-Віт в основній групі спостереження сприяло нормалізації процесів імунного очищення назальної слизової оболонки, що проявилося у вигляді зменшення кількості патогенної мікрофлори, порівняно з дітьми групи контролю. У період спостереження за пацієнтами не було зафіксовано ускладнень, побічних явищ, пов’язаних із застосуванням ValeVita Ріногель-Спрей і ValeVita Назо-Віт. Заключення. Комплексне застосування ValeVita Ріногель-Спрей і ValeVita Назо-Віт є ефективним і безпечним при лікуванні гострого поствірусного риносинуситу у дітей від 8 до 15 років, не спричинює локальні і загальні патологічні зміни в організмі, що підтверджується проведеними клініко-лабораторними обстеженнями пацієнтів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Родіонова, В. В.
Застосування Муцитусу (ердостеїну) у лікуванні бронхо-легеневих захворювань у практиці сімейного лікаря [Текст] / В. В. Родіонова, Л. А. Глиняна // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 93-96. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Муцитус
MeSH-головна:
БРОНХИТ (лекарственная терапия, микробиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (лекарственная терапия, микробиология)
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ
ОТХАРКИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Захворювання бронхо-легеневого апарату становлять серйозну медико-соціальну проблему через високий рівень поширеності, інвалідності і смертності. При порушенні процессу утворення бронхіального секрету та його спрямуванні у проксимальному напрямку представляється актуальним проведення муколітичної терапії із стимуляцією виведення слизу, розжиженням, зменшенням його утворення, регідратацією. Мета дослідження: вивчення терапевтичної ефективності та безпечності лікарського засобу Муцитус у комплексному лікуванні гострого та хронічного бронхіту. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 37 пацієнтів (група І) із гострим бронхітом (n=10), загостренням хронічного бронхіту (n=23) та хронічного обструктивного загострення легень (n=4). До контрольної групи порівняння (група ІІ) увійшли 12 осіб: 5 – із гострим бронхітом та 7 – із загостренням хронічного бронхіту. Результати. Оцінювали ефективність застосування Муцитусу, безпечність на підставі даних моніторингу за станом пацієнта, частоти і характеру побічних реакцій, даних лабораторного обстеження, оцінки суб’єктивного стану хворого. Проведене лікування із застосуванням Муцитусу (ердостеїну) сприяло покращанню стану пацієнтів, зменшенню частоти нападів кашлю на 8-у добу терапії більше ніж на 70% від висхідного значення. Заключення. Протягом лікування побічні негативні реакції при застосуванні Муцитусу не були зафіксовані, переносимість препарату характеризується як «добра». Препарат Муцитус (ердостеїн), капсули виробництва ТОВ «Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед» можна рекомендувати для застосування в якості ефективного і безпечного муколітичного засобу.

Дод.точки доступу:
Глиняна, Л. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Раціональна комбінована антибактеріальна терапія першої лінії для лікування хворих на негоспітальну пневмонію в умовах стаціонару [Текст] / Т. О. Перцева [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 98-102. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Хемомицин
MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ ПНЕВМОКОККОВАЯ (лекарственная терапия)
СТАЦИОНАРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДНЕВНОЕ (использование)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ (использование)
Анотація: З огляду на те, що негоспітальна пневмонія (НП) є частим захворюванням, з приводу якого призначення антибіотиків є обов’язковим, у зарубіжній літературі з’являються роботи, присвячені раціоналізації вибору однокомпонентної чи комбінованої антибактеріальної терапії (АБТ) при цій патології, а також оптимізації термінів її призначення. Мета дослідження: оцінювання ефективності, безпеки та раціональності призначення бета-лактаму в комбінації з азитроміцином (Хемоміцин® фірми-виробника «Хемофарм А.Д.», Сербія) у хворих на НП третьої клінічної групи. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 25 хворих на НП третьої клінічної групи, які проходили лікування у терапевтичних та пульмонологічних відділеннях м. Дніпро. Після встановлення діагнозу хворим призначали комбіновану АБТ: бета-лактам, а саме: амоксицилін/клавуланат (у дозі1,2 г тричі на добу внутрішньовенно) або цефтриаксон (у дозі2 г один раз на добу внутрішньовенно), та макроліт – препарат азитроміцину Хемоміцин® фірми-виробника «Хемофарм А.Д.», Сербія (у дозі 500 мг один раз на добу перорально). Результати. За результатами терапії у всіх пацієнтів, які взяли участь у дослідженні, констатовано одужання. Під час лікування хворих явних клінічних побічних ефектів препарату зафіксовано не було. Крім того, у хворих з наявністю супутньої кардіологічної патології погіршення стану з боку серцево-судинної системи, появи нових змін та/або подовшення інтервалу QT (клінічно та згідно з даними електрокардіограми) не спостерігалось в жодному випадку. Заключення. 1. Наявність частої супутньої патології та хибних звичок у госпіталізованих хворих на негоспітальну пневмонію (НП) є фактором ризику наявності внутрішньоклітинних збудників, а також штамів типових респіраторних мікроорганізмів, які продукують бета-лактамази. Це є показанням до додавання макролідів (переважно азитроміцину) до антибактеріальної терапії (АБТ) першої лінії, що діє на внутрішньоклітинні збудники та руйнує біоплівки гемофільної палички. 2. Комплексна ступінчаста АБТ стаціонарних хворих на НП з включенням у програми лікування триденного перорального курсу азитроміцину (Хемоміцин®) достовірно знижує сироватковий рівень маркера системного запалення СРП, є безпечною та високоефективною. 3. Препарат Хемоміцин® добре переноситься, може бути рекомендований як препарат вибору при проведенні комбінованої АБТ першої лінії хворим на НП третьої клінічної групи.

Дод.точки доступу:
Перцева, Т. О.; Кірєєва, Т. В.; Бєлослудцева, К. О.; Крихтіна, М. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Видиборець, С. В.
Тромбоцити: структура і функції [Текст] / С. В. Видиборець, С. М. Гайдукова, О. В. Мулярчук // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 103-108. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТРОМБОЦИТЫ (микробиология, ультраструктура, физиология, цитология)
ТРОМБОЦИТОВ ПОДСЧЕТ (методы, статистика)
ГЕМАТОЛОГИЯ (тенденции)
Анотація: У статті представлена загальна характеристика тромбоцитів. Наведені дані літератури про лабораторні методи підрахунку тромбоцитів. Описані принципи, переваги і недоліки рутинних методів підрахунку кількості тромбоцитів. Особливу увагу приділено автоматичному дослідженню тромбоцитарних параметрів крові та їхній інтерпретації. Надана інформація про особливості преаналітичного етапу дослідження тромбоцитарних параметрів з допомогою гематологічних аналізаторів.

Дод.точки доступу:
Гайдукова, С. М.; Мулярчук, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Видиборець, С. В.
Альбумін: спектр можливостей застосування (лекція) [Текст] / С. В. Видиборець // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 109-117. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АЛЬБУМИНЫ (анализ, диагностическое применение, терапевтическое применение)
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ (стандарты, тенденции)
КАЧЕСТВА КОНТРОЛЬ
ГИПОАЛЬБУМИНЕМИЯ (лекарственная терапия)
Анотація: Альбумін – основний білок організму, який має багато незамінних функцій. Препарати альбуміну використовують в інтенсивній терапії, під час оперативних втручань, при травмах, опіках, захворюваннях нирок, печінки тощо. Обмірковуються переваги альбуміну при застосуванні в клінічній практиці. Розглянуто міжнародні вимоги, що висуваються до технологічного процесу виробництва препаратів альбуміну, основні показники, що контролюються для забезпечення якості готової лікарської форми і методи означенного контролю. Аналізуються запропоновані альтернативні варіанти стабілізаторів для виробництва препаратів альбуміну і контроль додаткових показників якості, основним із яких є функціональна активність (зв’язувальна здатність, сорбційна ємність), що безпосередньо впливають на ефективність його дії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)