Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16 /2022/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 12
Показанi документи с 1 за 12

Голяновський, О. В.
Профілактика і терапія масивних акушерських кровотеч у випадках placenta percreta 3b [Текст] / О. В. Голяновський, А. О. Гончаренко, О. Ю. Качур // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 8-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (профилактика и контроль, терапия)
ПЛАЦЕНТА (патология)
Анотація: Мета дослідження: зменшення інтра- і післяопераційних ускладнень, масивної інтраопераційної крововтрати під час абдомінального розродження вагітних з placenta рercreta 3b із використанням ендоваскулярної методики тимчасової балонної оклюзії інфраренального відділу черевної аорти. Матеріали та методи. Проведено донний кесарів розтин у 21 вагітної з діагностованою placenta рercreta і пророщенням у передміхурову клітковину, частковим прирощенням до задньої стінки сечового міхура (ступінь інвазії 3b). До основної групи увійшли 7 вагітних, яким було проведено нижньосерединну лапаротомію і кесарів розтин у дні матки з балонною оклюзією інфраренального відділу черевної аорти після вилучення плода й подальшим проведенням гістеректомії без придатків матки і пластикою дна сечового міхура. До групи порівняння – 14 вагітних, яким виконано кесарів розтин у дні матки без проведення попередньої балонної оклюзії черевної аорти з подальшим виконанням гістеректомії без придатків матки й ушиванням дефекту дна сечового міхура у ділянці його пророщення плацентарною тканиною. Вагітні обох груп були репрезентативними за віком, паритетом, соматичною патологією. Діагноз у всіх випадках підтверджено даними ультразвукового дослідження з допплерометрією та магнітно-резонансною томографією. Усіх вагітних було розроджено у терміні 36-37 тиж гестації. У статті також представлено клінічний випадок: розродження вагітної з placenta percreta та пророщенням у задню стінку сечового міхура із використанням інноваційної методики для мінімізації крововтрати, яке було проведено у Київському обласному перинатальному центрі. Результати. Доведено, що розродження шляхом донного кесарева розтину з балонною оклюзією черевної аорти й подальшим проведенням гістеректомії без придатків матки і пластикою дна сечового міхура зменшує об’єм крововтрати (з 1758,0±110,0 мл до 955,0±70,0 мл), тривалість хірургічного втручання (з 112,0±11,0 хв до 87,0±9,0 хв), час перебування у стаціонарі (з 11±2 доби до 7±1 доби), необхідність у гемотрансфузії та покращує віддалені наслідки. Висновки. Запропонована інноваційна технологія проведення тимчасової балонної оклюзії інфраренального відділу черевної аорти після виконання донного кесарева розтину і подальшої гістеректомії без придатків матки у жінок з placenta рercreta 3b суттєво зменшує об’єм крововтрати, вірогідність розвитку масивної кровотечі, пошкоджень суміжних органів, тривалість оперативного втручання та перебування у стаціонарі.

Дод.точки доступу:
Гончаренко, А.О.; Качур, О.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Лахно, І. В.
Плодове програмування при цукровому діабеті: акцент на запобігання наслідків кетоацидозу [Текст] / І. В. Лахно // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЙ КЕТОАЦИДОЗ (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТЬ У БОЛЬНЫХ ДИАБЕТОМ (диагностика)
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукових публікацій, які піднімають питання негативного впливу кетоацидозу у вагітних з цукровим діабетом на розвиток нервової системи плода з позицій плодового програмування і пошуку шляхів запобігання його негативним наслідкам на плід. Установлено, що індекс інтелектуального розвитку дітей у віці 2 років мав негативний кореляційний зв’язок із рівнем β-гідроксибутирату у материнській сироватці крові у ІІІ триместрі вагітності. Отже, є необхідність у попередженні виникнення кетоацидозу та голодування матері задля профілактики порушень інтелектуального розвитку нащадків. Відомо, що контроль метаболічних процесів матері з цукровим діабетом може впливати на автономну нервову регуляцію і рухливу активність плода. На сьогодні ще не існує робіт, у яких вивчено можливі зв’язки між показниками кетонових тіл матері і варіабельності серцевого ритму плода. Більш того, рутинний моніторинг кількісних показників кетонових тіл сьогодні не впроваджений під час вагітності. Усі існуючі лікувальні стратегії при цукровому діабеті розраховані на виявлення порушень толерантності до вуглеводів і проведення корекції рівня глікемії препаратами інсуліну або метформіном. Серед усіх фармакологічних методів запобігання наслідкам кетозу, безумовно, найбільш обґрунтованим і перспективним є використання розчинів ксилітолу. Чисельні дослідження довели, що ксилітол є незалежним від інсуліну джерелом енергії, який позитивно впливає на карбогідратний і ліпідний обміни, сприяє корекції оксидантного стресу. Тому вивчення стану автономної нервової регуляції плода та показників інтелектуального розвитку дитини під впливом запобігання синтезу кетонових тіл за допомогою інфузії ксилітолу може бути основою для вдосконалення менеджменту вагітних із цукровим діабетом.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери [Текст] / Р. В. Бігун [та ін.] // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 21-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ (иммунология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения)
Анотація: Мета дослідження: визначення маркерів запального процесу, розроблення та впровадження методів фармакологічної корекції імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомами на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 90 пацієнток з ендометріомами яєчників на тлі хронічного запального процесу. З них до групи порівняння увійшли 45 пацієнток, які отримували базову терапію (антибактеріальні препарати цефотаксим та метронідазол, вітамінотерапія (вітаміни групи В), комбіновані оральні контрацептиви з дієногестом). Хворі основної групи (45 жінок) отримували протизапальну та антибіотикотерапію базового спрямування, яка була доповнена засобами, що покращують мікроциркуляцію та володіють системними та місцевими протизапальними і тромболітичними властивостями (тканинний антигіпоксант, депротеїнізований гемодериват із крові телят та місцевий двокомпонентний тромболітик у супозиторіях), у комбінації p дієногестом та вітаміном D3. До контрольної групи включені 30 гінекологічно здорових жінок. За допомогою імуноферментного аналізу визначали рівні фактора некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкіни (IL) 1β, 4, 10, інтерферон-γ у сироватці крові і цервікальному слизі, імуноглобуліни класів А, М та G у сироватці крові, а також С-реактивний протеїн (С-РП), неоптерин та 25-гідроксивітамін-D3. Результати. У пацієнток з ендометріомами на тлі хронічного запального процесу малого таза встановлено на системному та локальному рівні підвищення вмісту прозапальних та зниження вмісту протизапальних цитокінів, а також підвищення рівня IFN-γ, збільшення рівня С-РБ – у 8,2 раза, а неоптерину – у 2,7 раза (р0,05) щодо показників здорових жінок. Використання запропонованої програми дозволило протягом місяця нормалізувати рівень IgG та параметри протизапальних цитокінів. Рівень С-РП достовірно знижувався в основній групі, як у сироватці крові, так і у цервікальному слизі. Відзначено зниження рівня неоптерину у пацієнток основної групи в 1,8 раза. Висновки. Додатковими критеріями діагностики перебігу запального процесу у пацієнток з ендометріомами є достовірне підвищення рівнів прозапальних (TNF-α, IL-1β) та зниження концентрації протизапальних (IL-4, IL-10) цитокінів, а також достовірне зростання рівня С-реактивного протеїну та неоптерину. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована терапія чинить коригувальну дію на змінені параметри метаболічного та імунного статусу, що пояснює важливість застосування у даної групи пацієнток разом із антибактеріальною терапією імуномодулювальних, противірусних та метаболічних засобів.

Дод.точки доступу:
Бігун, Р.В.; Геник, Н.І.; Крижанівська, А.Є.; Дзьомбак, В.Б.; Гаврилюк, Г.М.; Островська, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Fedosiuk, K. V.
The optimization of abnormal uterine bleeding treatment in women with chronic psychogenic stress [Text] / K. V. Fedosiuk // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - P29-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (терапия)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності комплексного оптимізованого підходу до лікування аномальних маткових кровотеч (АМК) у жінок з хронічним психоемоційним стресом з метою покращення якості життя. Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним психоемоційним стресом, з них 50 пацієнток увійшли до І групи та отримали оптимізоване лікування, а 50 осіб (ІІ група) – стандартне лікування АМК. До контрольної групи включено 30 жінок без АМК та хронічного стресу. Обстеження всіх осіб включало: анамнез, клінічне та гінекологічне обстеження, ультразвукове дослідження, загальний аналіз крові, феритин крові, вітамін D у сироватці крові. Якість життя визначали відповідно до опитувальника SF-36 до та через три місяці лікування. Стандартний підхід передбачав проведення діагностичних та лікувальних заходів згідно з рекомендаціями Наказу МОЗ України № 353 від 13.04.2016. Оптимізоване лікування додатково включало рекомендації щодо зміни способу життя, застосування мелатоніну, вітаміну D залежно від його рівня, медикаментозної корекції дефіциту заліза без анемії. Результати. Результати опитувальника SF-36 свідчать, що у пацієнтів з АМК в умовах хронічного психоемоційного стресу спостерігається зниження показників шкали щодо значень здорових жінок, особливо психологічного компонента. В осіб ІІ групи не спостерігалося достовірної динаміки шкал «Біль» та «Рольове функціонування, зумовлене фізичним станом» щодо показників до лікування, тоді як значення шкал «Фізичне функціонування» (р0,001) та «Загальне здоров’я» (p

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Вузлова лейоміома матки гігантських розмірів на фоні поєднаної екстрагенітальної патології (випадок із практики) [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 33-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА (диагностика)
МАТКИ БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: У статті представлено клінічний випадок вузлової лейоміоми матки гігантських розмірів на фоні цукрового діабету 2-го типу, хронічної артеріальної гіпертензії й ожиріння з класичною картиною метаболічного синдрому і розвитком тяжкої судинної патології зі стенооклюзивним атеросклеротичним ураженням біфуркації черевної аорти (синдром Лериша) і гострим порушенням кровотоку у лівій нижній кінцівці з гангреною пальців лівої стопи. Хвора була госпіталізована і комплексно обстежена у відділенні судинної хірургії Київської обласної клінічної лікарні (КОКЛ), що є клінічною базою кафедри акушерства і гінекології №1 Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. У відділенні підтверджено діагноз і успішно проведено симультантне двоетапне хірургічне втручання гінекологами і судинними хірургами: І етап – проведення пангістеректомії з ревізією органів черевної порожнини і надання доступу до черевної аорти і виконання ІІ етапу – тромбоендартеріектомія біфуркації черевної аорти. У післяопераційний період відновлено периферійний кровотік, повний регрес ішемії, некроз пальців лівої стопи сухий, обмежений, з тенденцією до відмежування. Проведено ампутацію І, ІІ пальців лівої стопи. Післяопераційний період без ускладнень – на 9-у добу виписана додому в задовільному стані для подальшого амбулаторного лікування. Цукровий діабет 2-го типу, хронічна артеріальна гіпертензія й ожиріння з класичною клінічною картиною метаболічного синдрому призвели як до розвитку лейоміоми матки, так і до атеросклеротичних змін черевної аорти і магістральних судин нижніх кінцівок (синдром Лериша). Успішне проведення лікування у даному клінічному випадку стало можливим завдяки злагодженій роботі мультидисциплінарної команди спеціалістів КОКЛ як на етапі комплексного обстеження і встановлення діагнозу, так і під час проведення симультантної операції.

Дод.точки доступу:
Голяновський, О.В.; Клюзко, І.В.; Абраменко, А.В.; Супрунюк, К.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ковалишин, О. А.
Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду: до питань патогенезу і діагностики [Текст] / О. А. Ковалишин // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 39-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (этиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ (физиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчення генетичних аспектів патогенезу аномальних маткових кровотеч пубертатного періоду (АМК ПП) та оцінювання ефективності діагностичних заходів з урахуванням наявності або відсутності мутації гена MTHFR С677Т. Матеріали та методи. Шістдесят дівчат з АМК ПП в анамнезі увійшли в основну групу та 30 здорових дівчат без АМК ПП – у контрольну. Основну групу розподілено на три підгрупи: 1-а підгрупа (n=20) – дівчата з АМК ПП, які народились від матерів з фізіологічним перебігом вагітності; 2-а підгрупа (n=20) – дівчата з АМК ПП, що народились від матерів, вагітність яких ускладнилась прееклампсією; 3-я підгрупа (n=20) – дівчата з АМК ПП, які народились від матерів з невиношуванням в анамнезі. У всіх обстежуваних детально вивчено стан репродуктивної і менструальної функцій з оцінюванням особливостей гормонального статусу, проаналізовано сімейний і спадковий анамнез, виконано ультразвукове дослідження органів малого таза в динаміці менструального циклу. Залежно від тривалості кровотечі і ступеня тяжкості компенсаторних порушень, вираженості анемії у дівчат та їхніх матерів досліджували кров на наявність мутації гена MTHFR С677Т і концентрацію гомоцистеїну, оцінено згортання менструальної крові та морфологічний стан ендометрія. Результати. У матерів дівчат з АМК ПП достовірно частіше діагностували ускладнення вагітності (звичне невиношування – 28,0 %, прееклампсія – 25,8 %), ніж у матерів здорових дівчат (14,0 % і 12,2 % відповідно), при цьому у 55,0 % випадків виявляли мутацію гена MTHFR С677Т, яка відсутня у матерів здорових дівчат. У більшості дівчат з АМК ПП, народжених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі (70,0 %) або прееклампсією (60,0 %), у 7 та 6 разів частіше відповідно виявляли мутацію гена MTHFR С677Т порівняно з дівчатами з АМК ПП, які народились від матерів з фізіологічною вагітністю без ускладнень (10,0 %). Мутацію гена MTHFR С677Т встановлено у 3,3 % здорових дівчат. Рівень гомоцистеїну у сироватці крові у дівчат та їхніх матерів з мутацією гена MTHFR С677Т становив 6,0±1,2 і 8,0±1,0 мкмоль/л відповідно і достовірно не відрізнявся від показників у дівчат і матерів без даної мутації. Клінічна картина і стан системи гемостазу крові у дівчат з АМК ПП і наявністю мутації гена MTHFR С677Т також не мала істотних відмінностей від клінічної картини АМК ПП у дівчат без даної мутації і здорових дівчат. Але у менструальній крові дівчат з АМК ПП і мутацією гена MTHFR С677Т гіперфібриноліз був достовірно більш виражений, ніж у менструальній крові здорових дівчат і дівчат з АМК ПП без мутації гена. Висновки. Проведений аналіз наявності мутації гена MTHFR С677Т у дівчат з АМК ПП доводить, що мутація даного гена у 6 разів частіше спостерігається у пацієнток, народжених від вагітностей, ускладнених прееклампсією, і у 7 разів частіше у дівчат з АМК ПП, які народились від матерів з невиношуванням в анамнезі, порівняно з тими, які народжені від фізіологічно нормальної вагітності.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Гопчук, О. М.
Проблема тонкого ендометрія. Нові можливості інгібіторів ФДЕ-5 [Текст] / О. М. Гопчук, В. П. Саманів // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 47-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЙ (патология)
ФОСФОДИЭСТЕРАЗЫ 5 ИНГИБИТОРЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Стаття присвячена огляду літератури, яка висвітлює питання тонкого ендометрія та його корекції на сучасному етапі. Проблема тонкого ендометрія має суттєве значення у випадках неуспішних імплантацій ембріонів. У літературі відсутній загальноприйнятий підхід до визначення поняття «тонкий ендометрій» та шляхів його корекції. Вважається, що інгібітори фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5) відіграють певну роль у збільшенні товщини ендометрія та покращенні результатів настання вагітності. Їхня дія полягає у різних механізмах, зокрема таких, як індукція судинорозширювального ефекту через вплив на передачу сигналів на гладенькі м’язи судин, через регуляцію проліферації клітин та індукцію ангіогенезу шляхом збільшення експресії фактора супресії пухлин (p53) та судинного ендотеліального фактора росту A, пригнічуючи запалення шляхом зниження регуляції прозапальних цитокінів. Хоча інгібітори ФДЕ-5 збільшують товщину ендометрія за допомогою різних механізмів, особливо у жінок з тонким ендометрієм, це не обов’язково означає, що вони справляють позитивний ефект у всіх ситуаціях. Між тим на успішний результат може вплинути час вживання препарату, тип лікування безпліддя, основні захворювання, такі, як тазові розлади та запалення. Тож залишаються неоднозначні питання, які потребують подальших досліджень у цій галузі. Пероральні інгібітори ФДЕ-5 використовують також як терапію першої лінії для лікування еректильної дисфункції (ЕД), вони мають підтверджену ефективність, переносимість, їхня дія зумовлює задоволеність пари. Аванафіл є єдиним селективним інгібітором ізоферменту ФДЕ-5 із низькою частотою побічних ефектів порівняно з іншими препаратами цієї групи. Висока переносимість цих препаратів зробила їх привабливим інструментом для дослідження подальших фізіологічних функцій за межами ЕД із перевагами для багатьох несексуальних наслідків.

Дод.точки доступу:
Саманів, В.П.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Туманова, Л. Є.
Терапевтичні можливості прегравідарної підготовки у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі [Текст] / Л. Є. Туманова, O. B. Коломієць // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: Мета дослідження: обґрунтування та оцінювання удосконалення прегравідарної підготовки у жінок із поєднаними факторами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 102 жінки, у яких діагностовано одночасно два фактори безплідності – безплідності трубного походження та безплідності, пов’язаної з ановуляцією, спричиненою гіперпролактинемією та синдромом полікістозних яєчників. Усі пацієнтки були розподілені на групи залежно від схеми прегравідарної підготовки, яку отримували протягом трьох місяців: 1-а група (52 жінки) отримувала базову прегравідарну підготовку (дидрогестерон, фолієва кислота, метформін) у поєднанні з дієтою; 2-а група (50 пацієнток) – удосконалену схему прегравідарної підготовки (дидрогестерон, метилтетрагідрофолат, йодид калію, вітамін D3, комплекс із міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу) у поєднанні з дієтою. Достовірність для відносних величин оцінювали за методом кутового перетворення Фішера. Результати. У жінок 1-ї групи кількість випадків гестаційного діабету (30,8%) була дещо більшою, ніж у пацієнток 2-ї групи (20,0%), частота фетальної макросомії – достовірно вищою (19,2% та 10,0% осіб відповідно). Частота загрози раннього викидня в осіб 2-ї групи була значно нижчою (40,0%), ніж 1-ї групи (69,2%), загрози пізнього викидня – вдвічі нижчою (14,0% та 26,9% відповідно). Висновки. Запропонований комплекс предгравідарної підготовки у жінок із поєднаною формою безплідності (трубна безплідність та безплідність, пов’язана з ановуляцією), до якого входять інозитоли, сприяє більш значному зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень.

Дод.точки доступу:
Коломієць, O.B.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Леміш, Н. Ю.
Особливості акушерської та перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів [Текст] / Н. Ю. Леміш // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 59-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА
Анотація: Мета дослідження: аналіз акушерських та перинатальних наслідків розродження вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз акушерських та перинатальних наслідків розродження 239 вагітних (І група – основна), які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів (ВАС). Вони були розподілені на три підгрупи: до Iа підгрупи увійшли 103 вагітні з тяжкою прееклампсією (ПЕ), до Iб підгрупи – 67 вагітних з плацентарною недостатністю, клінічно верифікованою затримкою росту плода (ЗРП), до Ів підгрупи – 69 вагітних зі спонтанними передчасними пологами у терміні гестації 22-36 тиж. До контрольної групи (КГ) включено 56 практично здорових вагітних з необтяженим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом даної вагітності. Статистичне оброблення результатів дослідження проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0. Результати. Частота гестаційного цукрового діабету у пацієнток І групи (28 (11,7%) жінок) була вищою, ніж у КГ (2 (3,6%) особи). Істміко-цервікальну недостатність діагностували у кожної п’ятої пацієнтки Ів підгрупи (12 (17,3%) хворих; χ2=15,56, р0,01; ВШ

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Толстанова, Г. О.
Диференційований підхід до лікування зовнішнього генітального ендометріозу як профілактика рецидивів [Текст] / Г. О. Толстанова // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ (хирургия)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності диференційованого підходу у післяоперативному веденні пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом (ЗГЕ) для визначення регресу клінічної симптоматики і зменшення кількості рецидивів захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 207 пацієнток із різними варіантами ЗГЕ, яким виконано хірургічне лікування з видаленням вогнищ захворювання. Після визначення поширеності патологічного процесу (інтраопераційно) обстежуваних розподілили на три групи. До групи А1 (n=67) увійшли жінки з тяжким перебігом захворювання, у яких було застосовано оптимізований підхід щодо ведення після операції. До групи А2 (n=75) увійшли пацієнтки з помірним за тяжкістю ЗГЕ, у яких було застосовано традиційний підхід. У якості групи порівняння була сформована група Б (n=65) із пацієнток з тяжким перебігом захворювання, яких лікували традиційно. Під час обстеження жінок із ЗГЕ були використані клініко-анамнестичний, лабораторний, морфологічний, імуногістохімічний методи, дані гінекологічного огляду, ультразвукове дослідження органів малого таза; магнітно-резонансна томографія (МРТ) – за потреби. Стандартний підхід включав оперативне лікування (лапароскопічним методом), видалення видимих ендометріоїдних гетеротопій та медикаментозне лікування з 1-ї доби чергового менструального циклу після операції (прогестини (дієногест 2 мг) протягом 6 міс або агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГн-РГ) за наявності супутніх гіперпластичних процесів протягом 3–6 міс у поєднанні з add-back-терапією). За відсутності репродуктивних планів – комбіновані оральні контрацептиви або використання внутрішньоматкової левоноргестрел-рилізинг-системи. Спостереження за пацієнтками відбувалось протягом 1 міс, через 1 рік після операції, у подальшому – 1 раз на рік. Оптимізований підхід включав оперативне втручання (лапароскопія або лапаротомія) з видаленням ендометріоїдних гетеротопій, застосування нестероїдних протизапальних препаратів у післяопераційний період протягом 5 діб, у подальшому – при альгоменореї та інших проявах больового синдрому, дієногесту 2 мг протягом 6–12 міс або аГн-РГ протягом 3–6 міс. Патогенетичну терапію розпочинали на 2–3-ю добу післяопераційного періоду. Спостереження за пацієнтками здійснювали через 2 міс після операції, у подальшому – кожні 3 міс протягом 1 року. Вираженість больового синдрому оцінювали за шкалами Biberoglu and Behrman (B’n’B) і Numerical Rating Scale (NRS). Рецидив захворювання діагностували за наявності ендометріоїдної гетеротопії за даними УЗД та/або МРТ, а також за появи клінічних скарг (больового синдрому) через 6 міс після їхньої відсутності. Результати. Через 1 рік після першого оперативного втручання рецидив захворювання виявлено у 13,43 % жінок А1 групи, 12 % – А2 групи та 24,61 % – групи Б. Середнє значення больового синдрому за шкалою NRS через 12 міс після лікування становило 3,26 бала у А1 групі, 2,47 – у А2 групі та 1,59 – у групі Б, за шкалою B’n’B – 1,94, 1,61 та 1,40 бала відповідно. Висновки. Застосування оптимізованого підходу до ведення пацієнток з тяжким та середнього ступеня тяжкості зовнішнім генітальним ендометріозом (більш радикальне оперативне втручання, призначення одразу у післяопераційний період гормональної терапії та нестероїдних протизапальних препаратів, більш часте спостереження після операції) порівняно з традиційним підходом дозволяє зменшити вираженість больового синдрому на 3,26 бала за шкалою Biberoglu and Behrman і на 1,94 бала за шкалою Numerical Rating Scale та знизити частоту рецидивів захворювання на 45,4 %.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence [Text] / M. Yu. Sergiyenko [et al.] // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - P73-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ (диагностика, терапия)
ПОДРОСТКИ
Анотація: У статті наведено огляд літератури, який висвітлює проблему діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітковому віці. Обговорено проблему, яка полягає у тому, що характеристики нормального статевого дозрівання часто збігаються з симптомами СПКЯ. Представлено критерії нормального менструального циклу, клінічної та лабораторної гіперандрогенії. Наведені дані, які свідчать, що у діагностиці останньої найбільш інформативними показниками є визначення індексу вільного тестостерону та андростендіону, а оцінювання рівнів вільного та загального тестостерону має відносно низьку чутливість. До клінічної гіперандрогенії у підлітків відносять лише тяжку форму акне та гірсутизм. Рівень антимюллерова гормону не має самостійного значення. Нерегулярні менструальні цикли протягом першого року після менархе представляють нормальний період статевого дозрівання. Наведено дані, що на другому та третьому гінекологічному віці нерегулярними вважають менструальні цикли, менші за 21 день та більші за 45 днів, а з четвертого гінекологічного віку – менші за 21 день та більші за 35 днів. Починаючи з другого року після менархе, порушенням менструального циклу вважається більше 90 днів для будь якого циклу. Про первинну аменорею свідчить відсутність менархе у 15 років або через 3 роки після телархе. Як свідчить аналіз наукових публікацій, ультразвукове дослідження не використовують у якості критерія СПКЯ перші 8 років після менархе через високу частоту мультифолікулярності яєчників у підлітковому віці. Тому у дівчат-підлітків за наявності порушення менструального циклу та гіперандрогенії можливим буде діагноз «СПКЯ. Фенотип В» (ультразвукові ознаки не враховують). Підлітки, які мають ознаки СПКЯ, але не відповідають діагностичним критеріям, входять до «групи ризику» виникнення СПКЯ. Наукові джерела свідчать, що найважливішим етапом терапії СПКЯ є модифікація способу життя, нормалізація маси тіла та метаболічних процесів. Описано терапію комбінованими оральними контрацептивами, яку у підлітків частіше призначають не за прямим призначенням (контрацепція), а у якості терапії off-label не тільки при встановленому діагнозі, але й у «групі ризику», що передбачає лікування нерегулярних менструальних циклів та/або клінічної гіперандрогенії. За відсутності ефекту від зміни способу життя, правильного харчування з метою корекції метаболічних порушень додатково до комбінованих оральних контрацептивів можливе призначення метформіну, інозитолів тощо.

Дод.точки доступу:
Sergiyenko, M.Yu.; Siusiuka, V.G.; Makurina, G.I.; Deinichenko, O.V.; Kolokot, N.G.; Chornenka, A.S.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Менструація у дівчат і підлітків: запровадження оцінки менструального циклу як життєво важливого показника стану здоров'я [Текст] // Репродуктивне здоров'я жінки = Reproductive health of woman : науково-практичний журнал. - 2022. - № 2. - С. 79-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-8723
MeSH-головна:
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ (физиология)
Анотація: Незважаючи на відмінності у різних країнах світу та у США, середній вік настання менархе залишається відносно стабільним — від 12 до 13 років. Це стосується групи населення, яке добре харчується та проживає у розвинених країнах. Фактори навколишнього середовища, включаючи соціально-економічні умови, харчування та доступ до профілактичних медичних послуг, можуть вплинути на термін настання та перебіг статевого дозрівання. Низка захворювань може спричинити аномальну маткову кровотечу, час виникнення якої важко передбачити, як і об’єм крововтрати. Лікарі повинні інформувати дівчат та осіб, які доглядають за ними (наприклад батьків або опікунів), як може перебігати перша менструація та про можливі відхилення у межах норми стосовно тривалості циклу при наступних менструаціях. Виявлення аномальних менструальних циклів у підлітковому віці може покращити ранню діагностику потенційних проблем зі здоров’ям у дорослому віці. Лікарі мають розуміти параметри менструального циклу у дівчат-підлітків, вміти розрізняти нормальну та аномальну менструацію і знати, як оцінити дівчинку-підлітка як пацієнта. Урахуванням параметрів менструального циклу як додаткових життєво важливих показників лікарі підкреслюють його вагомість в оцінюванні загального стану здоров’я для пацієнток та осіб, які доглядають за ними.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)