Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2019/IX/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 16
Показанi документи с 1 за 16
1.


   
    Практичні кроки щодо удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених та дітей старшого віку в Україні [Текст] / Ю. Г. Антіпкін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 5-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ (диагностика)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (диагностика)
ДЕТИ
Анотація: Рівень дитячої смертності в Україні прогресивно знижується протягом останнього десятиріччя, але лишається дуже високим у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Показник смертності немовлят першого року життя в Україні у 2,5-3 рази вищий, ніж у країнах ЄС, при цьому рівень смертності новонароджених протягом першого місяця життя перевищує середньоєвропейський у 6,6 разів. Це свідчить про суттєве відставання нашої країни у впровадженні сучасних стандартів надання медичної допомоги як вагітним жінкам, так і новонародженим з використанням сучасних методологій діагностики та лікування. Одним з найбільш ефективних напрямків діяльності, яка забезпечила суттєве зниження рівня дитячої смертності та інвалідності у розвинутих країнах світу стало впровадження розширеного масового скринінгу новонароджених з метою виявлення спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) – орфанних захворювань, які виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів. Наявність СХОР, зазвичай, не вдається встановити при лікарському огляді новонароджених через відсутність клінічних симптомів. Діагностують СХОР двома способами: (I) по клінічним проявам у формі «катастроф неонатального періоду» та синдрому раптової смерті немовлят, (II) по результатам біохімічного обстеження крові новонароджених (скринінгу). Затримка або помилки в діагностиці цих захворювань часто призводять до незворотних пошкоджень багатьох органів і, в першу чергу, головного мозку (неврологічні порушення, психічний регрес, слабоумство). Неонатальний скринінг – вимірювання у крові новонароджених концентрацій певного набору речовин, які характеризують ключові процеси білкового, вуглеводного та ліпідного обміну з метою раннього виявлення і початку лікування дітей зі СХОР та запобігання їх інвалідизації було розпочато у 60-х роках минулого століття у США з однієї хвороби – фенілкетонурії. Сьогодні програми неонатального скринінгу впроваджені більш, ніж в 50 країнах світу та забезпечують діагностику понад 45 СХОР. Значне (у 8-10 разів) розширення кількості СХОР, що можуть бути виявлені при дослідженні висушених на фільтрувальному папері плям крові, стало можливим завдяки впровадженню високопродуктивного методу тандемної мас-спектрометрії (ТМС) наприкінці 90-х років минулого століття. На відміну від імунофлюорометричного методу, який дозволяє визначати один показник в одній пробі крові, ТМС дозволяє вимірювати концентрації декількох десятків речовин в одній пробі крові. На теперішній час в Україні скринінг новонароджених впроваджено лише для 4 захворювань: фенілкетонурії, вродженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та муковісцидозу, який проводиться з використанням низькопродуктивного імунофлюорометричного методу. В окремих випадках розширений скринінг новонароджених з використанням методу ТМС виконується на комерційній основі в зарубіжних лабораторіях. При цьому, згідно з Законом України № 2461 «Про забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань» від 15.04.2014 та Наказами МОЗУ № 778 від 27.10.2014, № 919 від 30.12.2015 та № 731 від 29.06.2017, «Перелік рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» включає більше, ніж 60 спадкових хвороб обміну речовин. Це свідчить про значне відставання нашої країни в питанні, яке, крім етичного та медичного, має важливе соціальне та економічне значення. Ключовим питанням впровадження розширеного скринінгу новонароджених з використанням високопродуктивного і точного методу ТМС в Україні є відсутність у державних медико-генетичних лабораторіях сучасного аналітичного обладнання та допоміжної інфраструктури, а також фахівців-аналітиків з певним рівнем підготовки. ТМС – технічно складний метод, який вимагає використання коштовного вакуумного та хроматографічного обладнання, спеціального програмного забезпечення, реагентів з ізотопними мітками, високочистих газів, сервісного обслуговування з залученням закордонних фахівців, а також кваліфікованого персоналу. З огляду на наявність приватної клініко-діагностичної лабораторії, яка виконує ТМС-аналізи в Україні, а не транспортує біоматеріал в закордонні лабораторії та здатна виконувати весь комплекс досліджень першого (масового) етапу скринінгу, а також уточнюючу діагностику СХОР з використанням методів газової хроматографії/мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, визначення активності ферментів та молекулярно-генетичні дослідження, у вересні 2017 р. було розпочато розробку Програми удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей старшого віку в Україні. Ініціаторами цієї Програми є Національна академія медичних наук України, ВГО «Асоціація педіатрів України», ВГО «Асоціація неонатологів України», ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», медичні університети та регіональні лікувально-профілактичні заклади. Мета Програми – розширення до 29 нозологій переліку спадкових хвороб обміну речовин, які виявляються у новонароджених та дітей старшого віку, забезпечення своєчасного медичного супроводу та лікування виявлених хворих, що дозволить знизити рівень неонатальної, малюкової й дитячої смертності та інвалідності. Програма базується на наступних принципах: (I) чіткий розподіл відповідальності виконавців, регламентований робочими процесами та процедурами скринінгу; (II) електронний документообіг з фіксацією руху біоматеріалу від моменту відбору до видачі результатів лабораторних визначень, документування результатів їх експертної оцінки та прийнятого рішення стосовно подальших дій; (III) документований зворотній зв'язок з замовником досліджень з повідомленням результатів та їх експертної оцінки; (IV) створення інформаційної бази даних для розрахунку граничних рівнів концентрацій маркерних сполук (cut-off) для української популяції з метою зниження кількості хибно-негативних та хибно-позитивних визначень. Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів регіональних бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів батьків. Виконання підготовчого етапу Програми було розпочато на весні 2018 року. Запуск пілотної частини Програми у 5 регіонах: м. Київ, Київська область, Луганська та Донецька області та м. Чернівці, – запланований у квітні 2019 р. Розширення Програми по всій території України планується завершити наприкінці 2020 року.


Дод.точки доступу:
Антіпкін, Ю.Г.; Знаменська, Т.К.; Воробйова, О.В.; Кузнецов, І.Е.; Дженчако, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Внутрішньошлуночкові крововиливи в неонатології: прогнозування виникнення летальних випадків у передчасно народжених дітей [Текст] / О. М. Ковальова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ
МОЗГА ГОЛОВНОГО ЖЕЛУДОЧКИ (кровоснабжение)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ (смертность)
Анотація: Важкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) у дітей, що народжені передчасно, залишаються значимою проблемою неонатальних стаціонарів та відділень інтенсивної терапії всього світу. Частота розвитку ВШК ІІІ – ІV ступеню серед дітей з гестаційним віком менше 32 тижні становить 25 %, рівень смертності серед передчасно народжених малюків з ВШК IV ст. – до 60%. Попередні дослідження свідчать про сталі показники летальності новонароджених з важкими ВШК в Полтавській області упродовж 2009-2017 рр., вони залишаються досить високими як серед дітей з масою тіла при народженні 1000 г, так і серед дітей з вагою 1000-1499 г та значно вищими за показники розвинених країн світу. Незважаючи на чисельну кількість багатогранних клінічних досліджень, присвячених проблемі внутрішньошлуночкового крововиливу, досі залишаються не зрозумілими та дискусійними причини, фактори ризику, а також прогнозування летальних випадків у дітей, що народжені передчасно, з наявними ВШК важких ступенів. Мета роботи: визначити достовірні фактори ризику виникнення летального випадку серед передчасно народжених немовлят з ВШК та розробити прогностичну модель летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК. Матеріали та методи виконання. Проведено мультицентрове дослідження, в яке включено дітей з ІІІ та ІV ступінь ВШК за класифікацією Papile під час нейросонографічного дослідження, проведеного до 3 доби життя. Група дослідження становила 76 передчасно народжених дітей: 40 немовлят (маса тіла при народженні 903,72±56,61 г; ГВ 26,15±0,34 тижні), які померли, та 36 немовлят (маса тіла 1187,3±58,0 г, ГВ 28,09±0,37 тижні), які вижили. Проведено визначення факторів ризику, які достовірно асоціюються з розвитком летальних випадків у новонароджених з ВШК. Для ідентифікації факторів, що достовірно асоціюються з розвитком ВШК у передчасно народжених, проведено простий логістичний регресійний аналіз, отримані дані стали грунтовним інструментом для розроблення прогностичної моделі з використанням множинного логістичного аналізу та подальшим оцінюванням операційних характеристик за допомогою пакету прикладних програм STATA 11.0. Результати дослідження. Передчасно народжені діти з ВШК, перебіг захворювання у яких завершився летальним випадком, мали значно менший гестаційний вік (р


Дод.точки доступу:
Ковальова, О.М.; Похилько, В.І.; Артьомова, Н.С.; Чернявська, Ю.І.; Слюсарєва, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Сурков, Д. М.
    Аналіз застосування цитиколіну у доношених новонароджених в гострому періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії [Текст] / Д. М. Сурков // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН (терапевтическое применение)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: У розвинених країнах гіпоксично-ішемічна енцефалопатія реєструється з частотою від 1,5 до 4 на 1000 народжених, та у 26 немовлят на 1000 народжених живими в країнах з обмеженими ресурсами. Терапевтична гіпотермія на сьогодні являється стандартом допомоги, зменшуючи поєднаний результат смерть / важке порушення неврологічного розвитку з 65% до 40-50%. Незважаючи на доведені переваги застосування лікувальної гіпотермії, такий кінцевий відсоток небажаних наслідків вважається неприйнятним, що спонукає до пошуку фармакологічних субстанцій з потенційним нейропротекторним ефектом для поліпшення результатів лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Мета дослідження. З’ясувати потенційний нейропротективний ефект цитиколіну в гострому періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених. Матеріали і методи. Проспективне, одноцентрове, рандомізоване, контрольоване дослідження впливу цитиколіну на перебіг і наслідки гострого періоду після перенесеної перинатальної гіпоксії-ішемії було проведене у 205 доношених немовлят, які у 2012-2017 рр. перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених з діагнозом гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. Цитиколін призначався на підставі методу простої рандомізації в дозі 200 мг 1 раз на добу внутрішньовенно протягом перших 5 днів лікування. Кінцевими точками були обрані такі показники, як тривалість проведення штучної вентиляції легень, загальний термін лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота розвитку церебральної лейкомаляції, а також, частота розвитку судом. На всіх етапах дослідження немовлятам проводилась стандартна нейросонографія з визначенням індексу резистентності та пульсаційного індексу в передній мозковій артерії. Результати дослідження. Після проведеної рандомізації до групи із застосуванням цитиколіну увійшла 31 дитина, решта 174 малюків склали групу контролю. Отримані в результаті дослідження дані продемонстрували відсутність достовірної відмінності у малюків з групи цитиколіну порівняно із групою контролю Допплерівських індексів у перший день лікування, середнього артеріального тиску, строків екстубації трахеї та загальної тривалості респіраторної підтримки - як інвазивної, так і неінвазивної. Цікавою виявилась достовірна відмінність на 3-й день лікування поміж групами індексу резистентності (р=0,026) та пульсаційного індексу (р=0,036), виміряних в передніх мозкових артеріях. Але незважаючи на прогностично більш позитивні значення в групі цитиколіну, це не призвело до зменшення частоти розвитку церебральної лейкомаляції, яка навіть була меншою в групі контролю (10,9% проти 19,4%), але ця відмінність виявилась недостовірною (р=0,186). З іншого боку, не могла не привернути нашої уваги більша частота реєстрації судом у дітей в групі цитиколіну як у 1-й (р=0,005), так і на 2-й (р0,001) та 3-й дні дослідження (р

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Хірургічні ускладнення після протитуберкульозної вакцинації та підходи до їх лікування [Текст] / Н. А. Мацегора [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 30-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ВАКЦИНЫ ТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ (вредные воздействия)
ДЕТИ
Анотація: Одним з найголовніших компонентів програми боротьби з туберкульозом серед дітей як в усьому світі, так і в Україні є вакцинація БЦЖ. Доведено, що якісне проведення імунізації зменшує захворюваність на туберкульоз у 7–10 разів, а інфікованість — у 1,5–3 рази. Однак введення вакцини може викликати розвиток ускладнень, частота яких за даними різних авторів знаходиться у межах 0,004 % - 2,5 %. Мета і завдання дослідження. Вивчити поширеність, характер перебігу та основні підходи до лікування хірургічних ускладнень протитуберкульозної імунізації. Матеріали та методи. Проведено всебічний аналіз наукових даних щодо розвитку ускладнень вакцинації БЦЖ та власних клінічних спостережень. Результати та їх обговорення. Хірургічні ускладнення імунізації БЦЖ у більшості випадків пов'язані з порушенням методики введення вакцини, підвищенням її реактогеності, пониженою імунологічною реактивністю вакцинованих. БЦЖ-ити часто виникають на фоні анемії (22,3 %) та неспецифічних запальних захворювань (4,5 %). За локалізацією виявлено враження пахвових лімфовузлів зліва у 88,2 %, надключичних лімфовузлів – 2,3 %. Холодний абсцес – 9,1 % дітей. Анемію діагностовано у 22,3 % дітей. Пригнічення ефекторної ланки імунної відповіді пояснювалося підвищенням індексу співвідношення лімфоцитів і моноцитів у 64,3 % випадках. Обсяг хірургічного втручання при БЦЖ-ускладненнях визначають в залежності від стадії, характеру та виразності запальних змін в лімфатичних вузлах, але лікування в післяопераційному періоді здійснюється згідно з рекомендаціями фтизіатра. Висновки. Ускладнення БЦЖ-щеплень частіше розвиваються у хлопчиків (у 62,7 проти 37,3 % дівчаток). Обчислення інтегральних гематологічних індексів імунологічної толерантності організму дозволяє вчасно прогнозувати порушення стану імунітету у вакцинованих дітей із розвитком ускладнень. Ускладнення вакцинопрофілактики туберкульозу на сьогодні все частіше пов'язані із пониженою імунологічною реактивністю імунізованих, що потребує дослідження імунного захисту новонароджених як перед щепленням проти туберкульозу, так і в післявакцинальному періоді.


Дод.точки доступу:
Мацегора, Н.А.; Омельян, Л.П.; Мельниченко, М.Г.; Гудзь, В.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Вереснюк, Н. С.
    Гістероскопія в діагностиці та лікуванні аномалій розвитку матки у пацієнток з невиношуванням вагітності [Текст] / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ (использование)
МАТКА (аномалии)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД
Анотація: Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушення анатомічної будови матки. Частота вроджених аномалій розвитку статевих органів у пацієнток зі звичним невиношуванням коливається в межах 3-16%. Мета. Оцінити діагностичну цінність та лікувальні можливості гістероскопії у пацієнток з аномаліями розвитку матки та репродуктивними втратами в анамнезі. Матеріали і методи. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 59 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі та її лікувальних можливостей. Результати дослідження. Інформативність гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 42 пацієнткам з інтраопераційно діагностованою матковою перегородкою відразу була проведена гістероскопічна метропластика. Повноту висічення внутрішньоматкової перегородки оцінювали порівнюючи дані 3D УЗД, проведеного до гістероскопічної метропластики та внаступному після оперативного втручання менструальному циклі. У 4,8% хворих необхідне було проведення повторного оперативного втручання, оскільки під час першої операції не вдалося одномоментно досягнути повного розсічення перегородки. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістероскопіїсклала 84,7%. Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічної картини виникали у випадках диференціації дворогої матки та маткової перегородки. В подібних ситуаціях гістероскопічне обстеження повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу уникнути постановки хибного діагнозу. У випадку однорогої матки гістероскопічний діагноз співпадав із заключним у 100%. Однак навіть поєднане використання гістероскопії та лапароскопії спричиняє значні труднощі в диференціації підкласів даної аномалії, які базуються на наявності чи відсутності функціональної порожнини в рудиментарному розі. В подібних ситуаціях високоінформативним методом є 3D УЗД, за результатами якого в нашому дослідженні у 42,9% пацієнток з однорогою маткою мала місце функціонуюча порожнина в рудиментарному розі, що було показом до його видалення. У випадку подвоєної матки гістероскопічний діагноз співпадав із даними гістеролапароскопії у 60% випадків (р0,05). Висновки. Гістероскопія повинна бути інтегрована в загальну діагностичну схему при обстеженні пацієнток з підозрою на Мюллерівські аномалії. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки при самостійному виконанні гістероскопії складає 84,7%. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії зі збереженням цілісності стінки матки.


Дод.точки доступу:
Пирогова, В.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Крупник, О. М.
    Раціональне розродження жінок із міомою матки при тазовому передлежанні плода - зниження показників материнської захворюванності [Текст] / О. М. Крупник // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЯГОДИЧНОЕ ПРЕДЛЕЖАНИЕ
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ (использование)
МИОМА (хирургия)
Анотація: Тазове передлежання плода (ТПП) у жінок із міомою матки - це клінічні випадки, що все частіше зустрічаються у сучасній практиці акушерів-гінекологів. У зазначеному питанні увагу науковців привертає аспект оперативного розродження таких пацієнток, що потребує обов'язкового врахування як незапланованої необхідності розширення об'єму кесаревого розтину (міомектомія, видалення матки), так й збільшення інтраопераційної крововтрати. Мета. Зниження показників материнської захворюваності у жінок із міомою матки при ТПП шляхом розробки оптимального способу їх розродження. Матеріали та методи. Проведено аналіз пологів у вперше- та вдруге народжуючих пацієнток із міомою матки та доношеною вагітністю одним плодом у тазовому передлежанні – основна група (ОГ) - (n=40). Контрольну групу (КГ) - (n=40) склали вперше- та вдруге народжуючі жінки без міоми матки із доношеною вагітністю у ТПП. Всі жінки народжували на етапі Одеського обласного перинатального ценру. Для обробки даних використовували програмне забезпечення Microsoft Office Excel 2017. Результати дослідження. Аналіз отриманих даних показав, що гінекологічний анамнез жінок ОГ достовірно частіше обтяжувався: пізнім менархе 12 (30 %), аномальними матковими кровотечами 9 (22,5 %) та дисменореєю 18 (45 %) (p0,05). Встановлено, що жінки КГ майже в два рази частіше 32 (80 %) народжували через природні пологові шляхи. В ОГ 17 (42,5 %) консервативні пологи відбувалися при наявності у пацієнток поодиноких субсерозних або інтрамуральних міоматозних вузлів розмірами не більше 5 см із локалізацією в тілі матки (p0,05). Визначено, що вагітність жінок ОГ в три рази частіше завершувалася оперативним розродженням 23 (57,5 %) на відміну від КГ - 8 (20 %) (p0,05). Всі випадки кесаревого розтину в ОГ були попередньо запланованими у зв'язку із такими варіантами фіброзної пухлини як: множинні вузли, поодинокі вузли із центрипітальним ростом, локалізація їх в нижньому сегменті матки та великі розміри (5 - 16 см). Показано, що попереднє планування оперативного способу розродження при міомі матки й ТПП ОГ - 23 (57,5%) не запобігає виникненню ургентних ситуацій 7 (30,4 %), які саме й ускладнюються необхідністю розширення об'єму операції 3 (13 %). Випадки елективного кесаревого розтину серед жінок ОГ розширення об'єму не потребували в жодному разі. В свою чергу, попереднє планування консервативних пологів при ТПП КГ - 40 (100%) також не запобігає виникненню випадків ургентного оперативного розродження - 8 (20 %), провідним показанням до якого виступає порушення пологової діяльності - 4 (50 %). Висновки. Зважений акушерський підхід до питання міоми матки при ТПП, з урахуванням варіанту фіброзної пухлини у кожному окремому випадку, сприяє попередньому визначенню оптимального способу розродження для кожної окремої жінки, що може бути ефективним у питаннях зниження показників материнської захворюваності таких пацієнток за рахунок зменшення як оперативних пологів, так й випадків розширення операції кесаревого розтину.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Панчук, Е. А.
    Стан згортаючої системи крові у вагітних із загрозою передчасних пологів при застосуванні метаболічної терапії [Текст] / Е. А. Панчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (кровь)
Анотація: Частота передчасних пологів залишається незмінною протягом багатьох років попри багаточисельні дослідження. Перинатальна смертність недоношених дітей майже у 30 разів вища у порівнянні з дітьми, народженими вчасно. Зміни у системі гемостазу під час вагітності (підвищене згортання крові) призводять до утворення мікротромбів та гематом у судинах плаценти, які порушують кровообіг в ній. Мета. Оцінити стан гемостазу у вагітних із загрозою передчасних пологів, які отримували метаболічну терапію та тих, які її не отримували. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторне дослідження 130 вагітних: I група – 67 вагітних із загрозою передчасних пологів, які отримували стандартну комплексну базову терапію у поєднанні з метаболічною терапією у вигляді 300 мг омега-3 ПНЖК на добу, II група – 63 вагітних із загрозою передчасних пологів, які отримували лише стандартну комплексну базову терапію. Для оцінки ефективності запропонованої терапії вивчали показники гемостазу. Результати дослідження. У роботі представлено результати застосування метаболічної терапії в комплексному лікуванні загрози передчасних пологів, які свідчать про її ефективність, що сприяло покращенню реологічних властивостей крові. Після запропонованої терапії у жінок, які приймали метаболічну терапію, рівень тромбоцитів збільшився, знизився рівень фібриногену та антитромбіну III, підвищився активований частковий тромбопластиновий час на відміну від показників групи жінок, які її не вживали. Майже в 1,5 рази знизилась частота передчасних пологів (58,2% проти 82,5% ) та покращились перинатальні наслідки. Висновки. Застосування метаболічної терапії у комплексному лікуванні загрози передчасних пологів свідчить про їх ефективність та сприяло покращенню перинатальних наслідків.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Посохова, С. П.
    Клінічна оцінка ефективності комплексного підходу до профілактики внутрішньоматкової інфекції при передчасному розриві плодових оболонок та недоношеній вагітності [Текст] / С. П. Посохова, К. О. Ніточко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 51-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ (этиология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ (профилактика и контроль)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)
Анотація: Передчасний розрив плодових оболонок (ПРПО) при недоношеній вагітності частіше за все асоціюється з інфекцією, особливо на ранніх термінах вагітності. Мета дослідження. Визначити ефективність комплексного підходу (комбінована антибактеріальна терапія + скорочення латентного періоду) до профілактики внутрішньоматкової інфекції при ПРПО в термінах вагітності 34 тижнів. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 150 жінок з одноплідною вагітністю та передчасними пологами на тлі ПРПО в термінах 22 – 33,6 тижні, у яких було обрано очікувальну тактику. Результати дослідження та їх обговорення. При застосуванні комплексного підходу мало місце достовірне зменшення відсотку жінок з гістологічними та клінічними проявами хоріонамніоніту в пологах, починаючи з 28 тижня вагітності – покращення стану дітей при народженні, зниження захворюваності на вроджену пневмонію серед немовлят в 3,9 рази (р 0,05) без збільшення частоти оперативного розродження. Висновки. Комплексний підхід дозволяє достовірно зменшити відсоток жінок та новонароджених з інфекційними ускладненнями при ПРПО до 34 тижня вагітності.


Дод.точки доступу:
Ніточко, К.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Щурко, Д. М.
    Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією [Текст] / Д. М. Щурко, М. І. Щурко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 56-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
Анотація: Удосконалення перинатальної допомоги в Україні привело до зниження ранньої неонатальної смертності, однак зниження антенатальних втрат не відбулося. Проблема антенатальної загибелі плода (АЗП) вважається актуальною, соціально значимою і недостатньо вивченою. В структурі АЗП вроджені вади розвитку (ВВР) плода складають понад п’яту частину репродуктивних втрат і їх доля щорічно збільшується. Частим ускладненням під час вагітності із ВВР є плацентарна дисфункція (ПД), яка виникає по даним різних авторів у 19% - 69%. Первинна дисфункція плаценти при ВВР має прогресуючий перебіг, наслідком якого є АЗП у різні терміни вагітності. Мета дослідження – зменшення частоти антенатальної загибелі плода у жінок із ВВР плода на підставі визначення доплерометричних показників кровоплину у фето-плацентарному комплексі (ФПК) та своєчасного їх розродження. Матеріали та методи. Стан фето-плацентарного комплексу було прослідковано у 100 вагітних із ВВР плода в терміні 37-40 тижнів вагітності. Дослідження проводили в маткових артеріях (МА), пупкових артеріях (ПА), середньо-мозковій артерії (СМА) та аорті плода (АП) з визначенням показників індексу резистентності (ІР), систоло-діастолічного співвідношення (СДС) та пульсового індексу (ПІ). Контрольну групу (КГ) склали 25 вагітних, які народили здорових дітей. Результати дослідження та їх обговорення. Обстеження та динамічне спостереження 100 вагітних із ВВР плода дозволило діагностувати ПД у переважної кількості вагітних (41 вагітна - 41%), яка маніфестувала проявами дистресу плода у 8,0±2,71%, ЗРП у 29,76±4,46% та ЗРП в поєднанні із маловоддям у 3,24±0,91%. З метою детального аналізу можливих механізмів антенатального танатогенезу пацієнток було розподілено на дві групи – з порушеннями кровоплину у ФПК (ОГ1 - 41 вагітна), та без таких (ОГ2 - 59 вагітних). Саме вагітні ОГ1 мали прояви ПД (дистрес, ЗРП та поєднання ЗРП із маловоддям). Такий поділ дозволив побачити наступну картину порушень кровоплину. Аналіз доплерометричних показників у МА показав, що спостерігається підвищення СДС в обох МА, при цьому ІР не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітними ОГ2. Однак кореляційний аналіз не вказав на наявність взаємозв’язку порушень кровоплину у МА із антенатальною загибеллю плода, що не дозволяє розглядати порушення кровоплину у МА як етап антенатального танатогенезу. У вагітних ОГ1 виявлений достовірно високий показник ІР у ПА у порівнянні із КГ та ОГ2. ПІ не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітних із ВВР без ПД. При аналізі кровоплину у СМА виявлено достовірне зниження ПІ у вагітних ОГ1. Значне зниження периферичного опору кровоплину у СМА може бути компенсаторною реакцією на погіршення плодово-плацентарного кровообігу та вважається скісною ознакою повнокрів’я мозку (феномен централізації кровоплину). Аналіз доплерометричних показників у АП свідчив про підвищення ІР (у порівнянні із КГ. Підвищення ІР в аорті плода може свідчити про напруження роботи серця плода при ПД та може бути маркером формування у них вродженої кардіомегалії. Висновки. При ВВР плода у поєднанні із ПД спостерігаються більш глибокі порушення у матково-плацентарному та плацентарно - плодовому комплексах. Своєчасна діагностика порушень кровоплину дозволяє своєчасно провести розродження жінок із ВВР плода та знизити ризик АЗП.


Дод.точки доступу:
Щурко, М.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Особливості функціонального стану сечової системи у новонароджених дітей та її роль у підтримці гомеостазу організму (огляд літератури) [Текст] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА (эмбриология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ (физиология)
ГОМЕОСТАЗ
Анотація: Діяльність сечової системи має важливе значення для підтримки гомеостазу, що визначається її участю у звільненні організму від кінцевих продуктів обміну, чужорідних та токсичних речовин; забезпеченні підтримки стабільності об’єму крові та позаклітинної рідини, сталості концентрації осмотично активних речовин й іонів; здійсненні регуляції кислотно-лужного стану, артеріального тиску, еритропоезу, згортання крові, модуляції дії гормонів, процесів обміну білків, ліпідів та вуглеводів. Антенатальний розвиток сечової системи проходить в ембріональний та фетальний періоди. В ембріональному періоді формуються усі структури нефрону, у фетальному проходить дозрівання даної системи. При порушеннях нормального ембріогенезу сечової системи у перші 3 місяця гестації формуються ембріопатії, які носять тяжкий характер та залежать від пошкодження відповідного гена. При дії факторів у більш пізній період розвиваються фетопатії, при яких порушуються процеси диференціювання нирки, а ренальна патологія характеризується диста гіпоплазіями. Ведучим фактором росту нирки у постнатальному онтогенезі є збільшення кількості клітин, а не їх розміру. Після народження проходить перебудова системного кровоплину, збільшується системний кров’яний тиск та гідростатичний тиск у гломерулах, збільшується відносна площина гломерулярних капілярів, калібр аферентних та еферентних артеріол, зменшується резистентність артеріол. Для новонароджених дітей характерним є гломеруло-канальцевий дисбаланс, який полягає у морфологічному та функціональному переважанні клубочків над проксимальними канальцями у незрілому нефроні. У постнатальному періоді змінюється структура гломерулярної мембрани: сплощення клітин ендотелію, поява фенестрацій, утворення загальної базальної мембрани між ендотелієм та подоцитами, формування ніжок подоцитів у клітинах вісцерального листка капсули клубочка, що призводить до збільшення на 40 % фільтраційної поверхні. Процеси дозрівання канальців у новонароджених полягають у формуванні щільного розташування та структури специфічних транспортних білків, електрохімічного градієнту клітинної мембрани, чутливості до гормонів, фосфоліпідного складу, об’єму внутрішньоклітинної рідини та клітинної метаболічної активності, що супроводжується анатомічною та функціональною гетерогенністю нефронів. Анатомічна незрілість сечової системи у новонароджених дітей визначає особливості її функціонального стану, а саме, недостатньо високу швидкість клубочкової фільтрації, знижену здатність до реабсорбції профільтрованих амінокислот та малих пептидів, фосфатів, бікарбонатів, глюкози та неорганічних іонів, знижену секрецію органічних кислот та лугів, медикаментів, а також, знижену концентраційну здатність нирок. Знання особливостей становлення ренальних функцій у здорових новонароджених дітей необхідні для правильної інтерпретації результатів лабораторного та інструментального дослідження, а також, розуміння механізмів розвитку патологічних відхилень.


Дод.точки доступу:
Бабінцева, А.Г.; Годованець, Ю.Д.; Агафонова, Л.В.; Кошурба, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Добрянський, Д. О.
    Олігосахариди у грудному молоці і молочних сумішах - значення для передчасно народжених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 67-77. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
ОЛИГОСАХАРИДЫ (прием и дозировка)
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА
Анотація: Краще довгострокове виживання значно недоношених немовлят залежить від оптимізації методів їх нутритивного забезпечення. На сьогодні загальновизнано, що грудне молоко (ГМ) матері є оптимальним продуктом ентерального харчування для цієї надзвичайно вразливої популяції немовлят, оскільки годування ГМ зменшує їх захворюваність і смертність. Переваги годування ГМ пов’язані з біологічно активними компонентами останнього, насамперед, з олігосахаридами (ОС), які за кількісним вмістом у ГМ поступаються лише лактозі і жирам. Наявні експериментальні та клінічні дані свідчать про те, що позитивний клінічний ефект ОС значною мірою може бути структуроспецифіч-ним, оскільки спектр ОС грудного молока (ОГМ) є достатньо широким і включає більше 200 різних відомих сполук, а їх вміст у ГМ є індивідуальним і залежить від багатьох чинників. Незважаючи на появу можливостей промислового синтезу кількох ОГМ, на сьогодні відсутні результати інтервенційних клінічних досліджень з використанням продуктів харчування для недоношених дітей, збагачених такими ОС. Натомість, наявні дані доводять позитивні клінічні ефекти збагачення сумішей і ГМ синтетичними ОС, які за своїми біологічними властивостями імітують ОГМ. Найбільше таких наукових даних існує щодо спеціального комплексу ОС, який складається з коротколанцюгових галактоолігосахаридів (клГОС) і довголанцюгових фруктоолігосахаридів (длФОС) у співвідношенні 9:1 з можливим додаванням галактуронової кислоти. У статті розглядаються сучасні дані про функціональну біологію ОГМ, клінічну ефективність застосування синтетичних ОС у недоношених немовлят, а також майбутні виклики та можливості, пов’язані з клінічним застосуванням ОС.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


   
    Кальцитріол та поліморфізм гену рецепторів вітаміну D в патогенезі перинатального інфікування (огляд літератури) [Текст] / Г. С. Манасова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 78-85. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕЦЕПТОРЫ КАЛЬЦИТРИОЛА
ВИТАМИН D (кровь)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ (кровь)
Анотація: У статті представлені дані літератури щодо можливої ролі вітаміну D (VD) та поліморфізму генів рецепторів вітаміну D (VDR) у патогенетичних механізмах формування різних ускладнень вагітності, пов'язаних з внутрішньоутробним інфікуванням. Надано інформацію про сучасний підхід до значимості системи вітамін D / рецептори VD в регуляції фізіологічних процесів, пов'язаних з наявністю рецепторів VD в багатьох органах і тканинах організму. Особливу увагу приділено наявності рецепторів кальцитріолу безпосередньо в органах репродуктивної системи, дія яких реалізується геномним і негеномним шляхом. Важливою є інформація про участь вітаміну D в регуляції рівноваги між специфічним і неспецифічним імунітетом під час вагітності, в регуляції і проліферації імунокомпетентних клітин, про наявність мітохондріального ферменту 1a-гідроксилази (CYP27В1) безпосередньо в трофобласті і плаценті, де здійснюється позанирковий синтез активного метаболіту VD. Показано, що кальцитріол може регулювати синтез антимікробних пептидів, які грають ключову роль у природженій імунній відповіді, а підвищення рівня кальцитріолу в вогнищі запалення розглядається як протективна реакція. Основна дія кальцитріолу на імунну систему полягає в моделюванні Т-клітинного імунітету. Представлені дані про можливі механізми регуляції активності ряду цитокінів з про- і антизапальною дією в присутності кальцитріолу. Показано, що під його впливом в трофобласті посилюються фагоцитоз і хемотаксис макрофагів з наступною активацією пептиду кателіцідіна з антимікробною дією, а негативна дія прозапальних цитокінів зменьшується. Окремо представлена проблема імунної адаптації організму жінки під час вагітності в умовах недостатності вітаміну D і поліморфізму генів, що кодують VDR. Передбачається, що в умовах VD-дефіцитного статусу ймовірність реалізації внутрішньоутробного інфікування збільшується: необхідне проведення подальших досліджень.


Дод.точки доступу:
Манасова, Г.С.; Диденкул, Н.В.; Деришов, С.В.; Жовтенко, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Знаменська, Т. К.
    Клінічні підходи до профілактики атопічного дерматиту у дітей: Європейське керівництво 2018 року [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 86-92. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ (профилактика и контроль)
ДЕТИ
Анотація: У статті представлено огляд даних Європейського керівництва (2018) щодо профілактики атопічного дерматиту у дітей. Рекомендації було розроблено як спільний міждисциплінарний європейський проект, включаючи лікарів усіх відповідних дисциплін, а також пацієнтів. Це керівництво, засноване на консенсусі, беручи до уваги наявні докази від інших рекомендацій, систематичних оглядів та опублікованих досліджень. Згідно Європейським рекомендаціям (2018), запобігання реалізації та загострення атопічного дерматиту у немовлят і дітей неможливо без послідовних етапів виявлення специфічних і неспецифічних факторів ризику, виключення контакту з алергенами, відповідний одяг для дитини, дотримання дієтичних рекомендацій, гігієнічні процедури в оселі, базовий догляд за шкірою та терапія порушених бар'єрних функцій епідермісу, немедикаментозна пом'якшувальна терапія, очищення та купання дитини. Використання Пенатен крему оптимально вписується в сучасні міжнародні правила догляду за шкірою у дітей з атопічним дерматитом. Поточний догляд за шкірою у таких дітей дуже важливий, так як звичайні засоби зовнішньої немедикаментозної терапії спрямовані в основному на купування гострих проявів захворювання. Саме в період між загостреннями зберігається у дитини значна сухість шкіри, лущення, відчуття стягування і розтріскування шкіри. Тому усунення цих проявів (згідно Європейським рекомендаціям, 2018) є важливою складовою профілактики та лікування АД у дітей, з чим допомагає справитися крем Пенатен компанії Johnson&Johnson.


Дод.точки доступу:
Воробйова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Знаменська, Т. К.
    Лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених екзогенним сурфактантом (порактантом альфа): клінічні рекомендації [Текст] / Т. К. Знаменська, Д. О. Добрянський, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 93-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (терапия)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Респіраторний дистрес-синдром (РДС) – це гостре захворювання легень, яке виникає переважно в недоношених новонароджених внаслідок дефіциту легеневого сурфактанту і незрілості дихальної системи. Його симптоми з’являються невдовзі після народження, а клінічний перебіг за відсутності лікування супроводжується погіршенням стану протягом перших 2 днів життя. Незважаючи на удосконалення і підвищення ефективності профілактики і лікування РДС, це захворювання залишається важливою причиною смерті новонароджених. Відповідно до європейських даних летальність, пов’язана з РДС, може досягати 10 %, а за останніми даними офіційної статистики США це захворювання посідає 8 рангове місце серед найважливіших причин смерті дітей першого року життя. За даними офіційної статистики з акушерських стаціонарів частота РДС в Україні у 2016 р. становила 194 випадки на 1000 передчасно народжених дітей. Від ускладнень, пов’язаних з цим захворюванням, насамперед ВШК, помирає основна частка пацієнтів у сучасних вітчизняних відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Клінічні рекомендації містять розділи, присвячені етіології, патогенезу, клініці, антенатальній профілактиці РДС з рекомендаціями щодо стабілізації стану передчасно народженої дитини в пологовому приміщенні далі, у відділенні інтенсивної терапії. Окремо розглядаються питання метаболізму сурфактанту, значення вибору препаратів і правильної дози сурфактанту, практичні рекомендації з його використання, показань, підготовки до застосування і технік введення з урахуванням міжнародної доказової бази даних ефективності і переваг препарату екзогенного сурфактанту (порактанта альфа). Клінічні рекомендації розроблені для лікарів-неонатологів, дитячих анестезіологів та лікарів-інтернів з метою покращення якості надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з ризиком виникнення або наявним РДС; оптимізації методик медичного супроводу таких дітей; зниження захворюваності, зменшення частоти ускладнень і смертності передчасно народжених дітей з РДС.


Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.; Воробйова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


   
    Клінічний випадок синдрому Протея у дитини раннього віку [Текст] / Н. І. Токарчук [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 105-110. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГАМАРТОНЕОПЛАСТИЧЕСКИХ МАЛЬФОРМАЦИЙ СИНДРОМ
МЛАДЕНЕЦ
Анотація: Спадкові захворювання — одна з найбільш складних проблем сучасної педіатрії. Як свідчить Комісія експертів ЄС по органним захворюванням (EUCERD, 2010 – 2013 рр.) та Експертна група європейської комісії по орфанним захворюванням (CEG-RD, 2013-2016 рр.), сьогодні у світі ідентифіковано приблизно 8 тис. орфанних (рідкісних) захворювань, з них понад 5 тис., це — спадкові метаболічні хвороби. У 2002 р. Національним науково-дослідним інститутом геному людини (NHGRI) та Управлінням із досліджень рідкісних захворювань (ORDR) створено Інформаційний центр генетичних та рідкісних захворювань (GARD), що постійно оновлюється та надає доступ громадськості до поточної, надійної та легкої для сприйняття інформації про генетичні та рідкісні захворювання людини. Синдром Протея – захворювання, причина якого полягає у летальній домінантній соматичній мутації, яка виникає в післязиготній стадії розвитку ембріону. Синдром Протея характеризується комплексним, варіабельним та прогресуючим розростанням різних тканин організму з переважанням асиметричної макродактилії, сполучнотканинними та епідермальними невусами, вродженими вадами розвитку кровоносних та лімфатичних судин, гіперостозом кісток черепу. Патологія характеризується не тільки деформаціями тіла, але й небезпечна розвитком важких ускладнень, що призводять до летальних наслідків у молодому віці. Мета клінічного спостереження – привернути увагу фахівців до захворювання, яке рідко зустрічається, представити клінічні особливості синдрому Протея. У статті представлено клінічний випадок синдрому Протея у дівчинки А., віком 1 рік 5 місяців. Об’єктивне обстеження: зріст 92 см, вага 12 кг. Голова збільшена в розмірі за рахунок вентрикуломегалії. Буфтальм правого ока. Грубі риси обличчя – гіперплазія тканин носа. Аномалія зубів та емалі. У поперековій ділянці та на нижніх кінцівках - дифузний невус світлокоричневого кольору з гіперплазією тканин. Деформація правої та лівої кистей: макродактилія II та III пальців з гіперплазією м’яких тканин пальців. Ліва нижня кінцівка більша за праву та ротована назовні. Клінічний діагноз: Синдром Протея. Вроджена глаукома правого ока, оперована. Вроджена катаракта лівого ока. Агенезія мозолистого тіла. Вентрикуломегалія. Полімікрогірія. S-подібний грудо-поперековий сколіоз III ст. Вроджена вада розвитку кистей, макродактилія. Дисплазія кульшових суглобів. Вроджений підвивих правого стегна. Мультикістоз лівої нирки. Гіпоплазія правої нирки. Затримка психомоторного та статокінетичного розвитку. Затримка інтелектуального розвитку, соціально неадаптована. Вторинний пієлонефрит, активна стадія, без порушення функції нирок. Двобічна вогнищева позалікарняна пневмонія, гострий перебіг, ДН I. Дефіцитна анемія II ступеня. Висновки. Синдром Протея – рідкісний синдром з утрудненою генетичною ідентифікацією. У даном клінічному випадку діагноз синдрому Протея встановлений синдромологічно.


Дод.точки доступу:
Токарчук, Н.І.; Чекотун, Т.В.; Вижга, Ю.В.; Старинець, Л.С.; Савицька, Т.В.; Лагода, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Годованець, Ю. Д.
    Науково-практична конференція з міжнародною участю "Перинатальна медицина в Україні: проблеми, досягнення, пріоритети" (присвячена пам'яті вчителя - професора Михайленка Омеляна Трохимовича) 21-22 лютого 2019 року, м. Чернівці [Текст] / Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 1. - С. 111-114 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)