Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку
К Н И Г И
Періодичні видання
Дисертації та автореферати
Фонд рідкісних видань
Електронна Навчальна література
Публікації засновників кафедр БДМУ
Нововведення у сфері охорони здоров'я
Календар пам'ятних дат
Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)
Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2018/VIII/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 16
Показанi документи с 1 за 16
1.


   
    Ключові питання дотації заліза передчасно народженим дітям [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
ЖЕЛЕЗО В ПИТАНИИ (прием и дозировка)
Анотація: Залізо є основною поживною речовиною і відіграє ключову роль у багатьох процесах, включаючи зростання та розвиток. Дефіцит заліза в грудному віці пов'язаний з широким діапазоном клінічних проявів і розвитком тяжких ускладнень, в тому числі психомоторного дефіциту, затримки дозрівання слухового апарату, а також порушення пам'яті і поведінці. Найбільш уразливими щодо формування постнатального дефіциту заліза є передчасно народжені діти. Не менш загрозливим відзначено стан надлишка заліза, який потенційно небезпечний для органів дитини. Детально вказані фактори ризику дефіциту та надлишку заліза у недоношених немовлят. В статті розглядаються ключові питання доцільності дотації заліза передчасно народженим дітям, починаючи з періоду стабілізації росту, а також доза, тривалість та види корекції. Серед рекомендованих заходів представлено препарат елементного заліза Innofer baby та гемопоетичні вітаміни - Innоvitum B.


Дод.точки доступу:
Знаменська, Т.К.; Воробйова, О.В.; Нікуліна, Л.І.; Жданович, О.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
2.


    Riga, O.
    Predictors of disability in preterm infants during early childhood [Text] / O. Riga, I. Gordiienko // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - P12-17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА
ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
Анотація: Практичному лікарю неможливо дати чіткі рекомендації щодо траєкторії подальшого розвитку недоношеної дитини. Незважаючи на багатий накопичений досвід ризиків порушення розвитку у недоношених дітей, пошук його предикторів триває. Мета полягала в оцінці розвитку недоношених немовлят у ранньому дитинстві та прогнозуванні інвалідності. Матеріали та методи. Дані про 172 дітей були оброблені. Вивчено перинатальний анамнез, електроенцефалографічні показники та результати оцінки розвитку KID-RCDI-2000. Для визначення предикторів інвалідності у маленьких дітей був використаний багатомірний статистичний логістичний регресійний аналіз. Результати. Прогностичні чинники інвалідності (з 38 клінічних та інструментальних характеристик) включали бронхолегеневу дисплазію, паттерни електроенцефалографії такі, як дельта- та тета-ритм, а також затримку розвитку у період до 12-місячного віку. Висновок. Інструмент прогнозування затримку розвитку та інвалідності у дітей, народжених передчасно, був встановлений кількома логістичними регресіями. Основними предикторами є клінічні, інструментальні (стандартні ЕЕГ) та результати розвитку шкали. Це дозволяє практикуючому лікареві зосередити увагу на розвитку дитини та застосуванні у дітей з затримками розвитку раннього втручання або реабілітаційних послуг.


Дод.точки доступу:
Gordiienko, I.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
3.


    Бабінцева, А. Г.
    Прогнозування ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з патологічним перебігом ранньої неонатальної адаптації [Текст] / А. Г. Бабінцева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 18-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ
Анотація: Новонароджені діти, які отримують лікування у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, складають групу високого ризику щодо формування ренальної дисфункції, найбільш серйозним проявом якої є гостре пошкодження нирок. Мета. Розробити математичну модель прогнозування ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з урахуванням ступеня тяжкості патологічного перебігу ранньої неонатальної адаптації. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження, у ході якого здійснено аналіз чинників ризику ренальної дисфункції у 80 доношених новонароджених дітей з проявами перинатальної патології різного ступеня тяжкості з подальшим покроковим дискримінантним аналізом індексованих факторів (віку матері ? 35 років, наявності/відсутності хронічної патології сечовидільної системи, гестаційного пієлонефриту у матері, оцінки гострої адаптації новонародженого за шкалою Апгар наприкінці першої та п’ятої хвилин життя, наявності/ відсутності синдрому артеріальної гіпотензії, оцінки за шкалою NTISS, рівнів погодинного діурезу та сироваткового креатиніну у новонародженої дитини). Результати дослідження. Координати центроїдів за основними функціями, отримані за даними дискримінантного аналізу, для дітей з відсутністю ренальної дисфункції склали F1=4,84; F2=-0,36; для дітей з порушеннями легкого ступеня – F1=0,42; F2=0,60; для дітей з порушеннями помірного ступеня – F1=-1,94; F2=0,51; для дітей з порушеннями тяжкого ступеня – F1=-3,31; F2=-0,75. Висновки. Запропонована математична модель прогнозування порушень функціонального стану нирок у хворих новонароджених дітей надає змогу передбачити розвиток ренальної дисфункції тяжкого ступеня з точністю 75,0%, помірного ступеня – 80,0%, легкого ступеня – 85,0%, відсутності ренальної дисфункції – 100,0%.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
4.


    Лапоног, С. П.
    Використання методу подовженого вдиху у пологовій залі під час стабілізації новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом [Текст] / С. П. Лапоног // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 23-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (терапия)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ
Анотація: Використання методу подовженого вдиху (SLI) під час стабілізації стану немовлят у пологовій залі як стратегія лікування немовлят з респіраторним дистрес-синдромом (РДС). Мета. Вивчення ефективності застосування методу подовженого вдиху (SLI) у немовлят з респіраторним дистрес-синдромом (РДС). Матеріал і методи. Під спостереженням перебували новонароджені, які народилися у період з 23.01.2012 по 07.09.2017 року (n = 122) у Житомирському обласному перинатальному центрі. Немовлята мали гестаційний вік 28,2 ± 1,9 тиж, масу 1097 [540 - 1500] г та клінічні ознаки РДС. Було сформовано дві когорти немовлят: група якій під час перебування у пологовій залі проводили стабілізацію з використанням методу подовженого вдиху (основна група; n = 68, з 16.02.2015 по 07.09.2017) та група (контрольна; n = 54, з 23.01.2012 по 07.12.2014), якій під час стабілізації стану в пологовій залі не використовували метод подовженого вдиху (SLI). Стабілізація немовлят обох груп у пологовій залі проводилась згідно вимог Європейського протоколу лікування немовлят з РДС [23, 24, 25], вимогами Наказу МОЗ України № 484 від 21.08.2008 року та Наказом № 225 від 28.03.2014 року. Використання методу подовженого вдиху проводили за умови наявного самостійного дихання після народження, при відсутності самостійного дихання метод подовженого вдиху не проводився. Усім новонародженим була проведена сурфактант-замісна терапія препаратом Куросурф. Використовувалась технологія «малоінвазивного» введення сурфактанту (MIST) в обох групах. У сформованих групах порівнювали смертність, частоту пневмотораксу й основних ускладнень, пов’язаних з передчасним народженням. Дизайн дослідження – порівняння з історичним контролем. Результати. Застосування методу подовженого вдиху (SLI) під час стабілізації немовлят у пологовій залі не супроводжувалось жодними ускладненнями, немовлята добре переносили проведення даної процедури. Не виявлено різниці у тривалості кисневої терапії немовлят з основної групи порівняно з новонародженими у групі порівняння. Встановлено, нижчу потребу у механічній вентиляційній підтримці дітей основної групи (50,0% дітей, які перебували тільки на СРАР терапії) в порівнянні з немовлятами контрольної групи (38,9% дітей, які перебували тільки на СРАР терапії), (р = 0,29). Виявлено меншу тривалість СРАР терапії в основній групі проти немовлят контрольної групи (р = 0,07). Виявлено відсутність статистичних відмінностей між групами відсоткової кількості дітей із бронхолегеневою дисплазією (БЛД) в основній групі порівняно з немовлятами з контрольної групи (відповідно 11,8% проти 9,3%; р = 0,88). Встановлено відсутність статистично вірогідних відмінностей між групами щодо частоти виникнення важких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) (7,4% проти 7,4% відповідно в основній і контрольній групах; р = 0,73), перивентрикулярної лейкомаляції (4,4% проти 1,9% відповідно; р = 0,79) і синдромів витоку повітря (1,5% проти 1,9% відповідно; р = 0,59). У ваговій категорії від 500 до 999 г. встановлено відсутність статистичних відмінностей між групами у частоті випадків поєднаного показнику: смерть або БЛД (відповідно 58,6% проти 42,9%; р = 0,42). Встановлено відсутність статистичних відмінностей між групами у частоті важких ВШК і БЛД у найменших немовлят (вагова категорія 500-999 г) з основної групи проти дітей із групи порівняння (відповідно 13,8% проти 9,5%; р = 0,98 і 17,2% проти 9,5%; р = 0,72). Використання методу подовженого вдиху (SLI), у пологовій залі, під час стабілізації немовлят, які в подальшому вимагають проведення сурфактант-замісної терапії, не має переваг над стабілізацією немовлят, з застосуванням дихання з використанням постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (СРАР). Необхідні подальші дослідження з метою вирішення питання щодо ефективності застосування методу подовженого вдиху (SLI), особливо у немовлят гестаційного терміну менше 28 тижнів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
5.


    Лошак, О. О.
    Оцінка ефективності різних видів ентерального харчування у передчасно народжених немовлят [Текст] / О. О. Лошак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ (использование)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
Анотація: Оптимальне харчування передчасно народженої дитини повинно забезпечити адекватне її зростання без порушень метаболізму та інших ускладнень у короткостроковій перспективі, з реалізацією генетичного потенціалу та розвитку в довгостроковій перспективі. Найбільш цінним продуктом для таких немовлят є грудне молоко, яке має харчові, імунологічні, психологічні, соціальні та економічні переваги над молочними сумішами. Проте не в усіх випадках є можливість годувати недоношене немовля зцідженим грудним молоком (важкі стани породіль, наявність протипоказів до грудного годування). За таких умов перед лікарем постає питання у виборі суміші для ентерального харчування, яка б забезпечила організм передчасно народженої дитини усіма необхідними нутрієнтами, дала змогу дотримати належні темпи збільшення об’єму годування та мінімізувала розвиток ускладнень. Мета дослідження. Проаналізувати результати виходжування дітей з дуже низькою масою тіла при народженні в залежності від характеру ентерального харчування. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 68 передчасно народжених немовлят з дуже низькою масою тіла при народженні (1000г-1500г). З яких у 24 дітей (І група) ентеральне харчування проводилось з перших годин життя грудним молоком, у 44 (ІІ група) новонароджених - раннє ентеральне харчування сумішшю PreNAN Gold. Критерії виключення: вроджені вади розвитку та аномалії, що потребували хірургічного втручання; стани, які відстрочували ранній початок ЕХ. Проводилась щоденна клінічна оцінка загального стану новонароджених, неврологічного статусу, зважування, моніторинг показників росту, окружності голівка та черева. Всі діти ретельно обстежувались перед кожним годуванням на предмет виявлення симптомів порушення толерантності до ентерального харчування, моніторинг результатів лабораторних та додаткових методів дослідження відповідно до протоколів надання допомоги новонародженим, затвердженим наказами МОЗ України. Результати та їх обговорення. Частина малюків ІІ групи на 4-5 добу життя окрім суміші почали отримувати й зціджене грудне молоко (їх віднесено до ІІа підгрупи). Втрата маси тіла у новонароджених, які годувались сумішшю PreNAN Gold, була вірогідно меншою у порівнянні з немовлятами І групи. Середнє збільшення добового об’єму ентерального харчування як протягом першого тижня життя, так і надалі, суттєво не відрізнялось у всіх групах дітей. Досягнення повного об’єму ентерального харчування найшвидше спостерігалось у новонароджених, які отримували грудне молоко. Проте, зростання маси тіла відбувалось краще у малюків на штучному вигодовуванні. Випадки порушення толерантності до ентерального харчування виникали майже з однаковою частотою в усіх групах немовлят, частота розвитку некротичного ентероколіту не відрізнялась при всіх видах ентерального харчування. У новонароджених, що отримували PreNAN Gold, стілець відходив регулярно, не містив патологічних домішків. Дані лабораторного дослідження в ІІ групі (загальний білок, сечовина, креатинін) знаходились в межах вікової норми. Алергічних реакцій нами не зареєстровано. Висновки. Застосування суміші PreNAN Gold для вигодовування передчасно народжених дітей з дуже низькою масою тіла при народженні дозволяє повноцінно забезпечити їх організм усіма необхідними нутрієнтами, дає змогу дотримати належні темпи збільшення об’єму годування, сприяє адекватному приросту маси тіла, мінімізує розвиток НЕК та порушення толерантності до ентерального харчування. Суміш добре переноситься немовлятами, не викликає алергічних реакцій, рідка форма її спрощує процес використання.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
6.


    Гончарь, М. О.
    Фактори ризику формування серцево-судинних розладів у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку [Текст] / М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: З метою поліпшення ранньої діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку шляхом співставлення особливостей акушерського та перинатального анамнезу з наявністю міокардіальної дисфункції, обстежено 167 новонароджених, з них 62 доношених новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку та 105 здорових доношених новонароджених, у яких ранній неонатальний період проходив без ускладнень. Проводився аналіз даних акушерського анамнезу та клініко-інструментального обстежень. З результатами дослідження встановлено частота народження дітей з асиметричним варіантом ЗВУР значимо більше, ніж з симетричним варіантом ЗВУР (р=0,0003). За гендерним розподілом переважали новонароджені жіночої статі (64,52±6,08%, р=0,028 та 35,48±6,08% відповідно). Патологічний перебіг вагітності спостерегався у 44/62 (70,97±5,76%), р=0,0001 жінок, з них у 30/44 (68,18±7,02%, р=0,002) матерів новонароджених з аЗВУР та у 14/44 (31,82±7,02%) – з сЗВУР. Гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) на протязі вагітності перенесли 11/62 (17,74±4,85%) жінок. На соматичну патологію (захворювання серцево-судинної, ендокринної системи, дихальної та сечовивідної систем) страждали 43/62 (69,35±5,86%, р=0,0007) жінок, з них у 9/43 (20,93±6,2%) матерів мала місце комарбідність соматичної патології (сполучення кардіальної з іншою соматичною патологією) та у 100% новонароджених цих матерів мала місце міокардіальна дисфункція. Встановлено, що у групі новонароджених з ЗВУР існує статистично значущий зв'язок між перенесеним ГРЗ жінкою під час вагітності та наявністю у неї екстрагенітальної патології, тобто кожна четверта жінка (25,58±6,65%, р=0,011) з соматичною патологією перенесла ГРЗ. У 30/62 (48,39±6,35%) новонароджених зі ЗВУР у ранній неонатальний період виявлена міокардіальна дисфункція шлуночків серця, з них порушення систолічної функції – у 9/30 (30,0±8,37%) дітей та 21/30 (70,0±8,37%, р=0,007) новонародженого – діастолічної функції. Клінічно важливим є встановлений факт наявності статистично значущого зв’язку між розвитком серцево-судинних розладів та наявністю екстрагенітальної патології у матері (р=0,02). Обтяжена спадковість по серцево-судинним захворюванням (гіпертонічна та/або ішемічна хвороба серця, вроджені вади серця у родичів першого та другого рівня споріднення) визначалась у 11/62 (17,74±4,85%) обстежених дітей. 24/62 (38,71±6,19%) матерів страждали на патологію серцево-судинної системи (вроджена вада серця, гіпертонічна хвороба, порушення ритму серця, вторинна кардіоміопатія). У 12/24 (50,0±10,21%) новонароджених були зареєстрована міокардіальна дисфункція шлуночків. Частіше реєструвалася патологія серцево-судинної системи у матерів новонароджених з аЗВУР (74,07±8,43%, р=0,03). Специфічних ознак постнатальної дизадаптації серцево-судинної системи не виявлено; при клінічному обстеженні звертало увагу наявність мармуровості шкіряного покрову у 18/62 (29,03±5,76%) новонароджених. При аускультації систолічний шум у проекції клапану легеневої артерії вислуховувався у 37/62 (59,68±6,23%) дітей, трикуспідального клапану – у 7/62 (11,29±4,02%). Тенденція до брадикардії (ЧСС 114,84±6,30 уд/хв.) спостерігалась у 32/62 (51,61±6,35%) новонароджених. Висновки: 1) Виявлено наявність міокардіальної дисфункції у 100% новонароджених з ЗВУР, які народилися від матерів з комарбідною соматичною патологією (сполучення кардіальної та іншої соматичної патології. 2) У новонароджених з ЗВУР анте- та перинатальні фактори з урахуванням як внутрішніх так і зовнішніх впливів можуть бути факторами ризику формування серцево-судинних розладів у неонатальний період. 3) Найбільш значущими факторами ризику розвитку серцево-судинних розладів у новонароджених зі ЗВУР є: соматичні захворювання матері, перенесені жінкою під час вагітності ГРЗ, патологічний перебіг вагітності та комарбідність соматичних захворювань. 4) Отримані дані можуть використовуватися з метою прогнозування ризику формування серцево-судинних розладів у новонароджених з урахуванням особливостей акушерського та перинатального анамнезу.


Дод.точки доступу:
Бойченко, А.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
7.


    Горбатюк, О. М.
    Кишкова інвагінація у дітей (аналіз літературних даних і власних спостережень) [Текст] / О. М. Горбатюк, О. С. Міхнушева, К. Г. Ужинська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ
ДЕТИ
Анотація: У статті наведені дані літератури щодо етіопатогенезу, клінічних проявів, діагностики та підходів до лікування дітей з кишковою інвагінацією. Наданий власний досвід лікування 53 дітей з кишковими інвагінаціями. Використовувались 2 метода лікування – консервативне і хірургічне. Показано, що більшість пацієнтів з кишковими інвагінаціями підлягають консервативному лікуванню. Зроблено висновок про те, що методом вибору діагностики кишкової інвагінації і методом вибору хірургічного втручання є ультразвукове обстеження органів черевної порожнини і лапароскопія відповідно.


Дод.точки доступу:
Міхнушева, О.С.; Ужинська, К.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
8.


    Руденко, Є. О.
    Сучасні підходи до діагностики та хірургічного лікування стравохідно-трахеального сполучення у дітей [Текст] / Є. О. Руденко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 48-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ТРАХЕОПИЩЕВОДНЫЙ СВИЩ (врожденный, диагностика, хирургия)
ДЕТИ
Анотація: Вступ. Уроджене стравохідно-трахеальне сполучення у варіанті ізольованої трахео-стравохідної нориці (ІТСН) є рідкісною вадою розвитку з частотою 1:100000 і характеризується високим рівнем ускладнень та летальності. Діагностика і хірургічне лікування часто запізнюються, а методи лікування лишаються дискутабельними. Метою дослідження є оптимізація діагностики та хірургічного лікування вродженої ізольованої трахео-стравохідної нориці у дітей. Матеріали і методи. В дослідження включено дані 39 пацієнтів з вродженою ІТСН. Діагноз підтверджувався симптомами, езофагографією, трахеоскопією з катетеризацією нориці, езофагоскопією. Хірургічне лікування полягало в розділенні нориці. Типовим доступом була цервікотомія (n=34). Для попередження рецидиву використовували інтерпозицію аутотканин, дислокацію ліній швів та трахеопластику демукозованою стінкою нориці. Ефективність оцінювали порівнянням результатів трахеопластики (група І) та інших методів (група ІІ). Результати дослідження. Вік пацієнтів варіював від 2 діб до 16 років, в середньому 9,4±4,9 місяці. Переважали новонароджені (n=11, 28,2%) та діти до 6 місяців (n=31, 79,4%). Прооперовано 36 (92,4%) пацієнтів. Післяопераційні ускладнення спостерігались у 9 (25,0%) випадках: недостатність швів стравоходу (n=6; 16,7%) та рецидив нориці (n=3; 8,3%). Позитивні результати лікування отримано у 33 з 36 оперованих пацієнтів (91,7%). Післяопераційна летальність склала 8,3% (n=3). Троє пацієнтів були доставлені в термінальному стані внаслідок аспіраційної пневмонії та сепсису і померли без операції. При порівнянні частоти неускладненого перебігу в групі І (n=5, 100%) та ІІ (n=22, 70,9%) доведена ефективність трахеопластики демукозованою стінкою нориці (р=0,021). Висновки. Вроджена ІТСН підлягає хірургічній корекції з шийного доступу. Пластика трахеї демукозованою стінкою нориці є ефективним методом лікування вродженої ізольованої трахео-стравохідної нориці та попередження ускладнень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
9.


   
    Сучасний метод визначення таксономічного складу мікробіоти в урогенітальних шляхах жінки [Текст] / В. В. Бендас [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 54-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МИКРОБИОТА
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ (микробиология)
Анотація: У разі необхідності проведення більш якісного обстеження жінок із запальними процесами, які локалізовані в органах сечостатевої системи та з метою отримання об'єктивної оцінки нормальної і патогенної мікрофлори в урогенітальних шляхах жінки, пропонується метод полімеразної ланцюгової реакції з використанням діагностичної тест системи «Фемофлор-16», яка забезпечує ідентифікацію Lactobacillus spp., Enterobacterium spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Gardnerella vaginalis, Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Veilonella spp., Clostridium spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginae, Mycoplasma hominis and genitalium, Ureaplasma (urealyticum and parvum), Candida spp. і дає можливість комплексно оцінити якісний і кількісний склад патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів. Описані особливості цього методу, правила і техніка забору біологічного матеріалу. Для якісного забору досліджуваного матеріалу запропонований оригінальний бінарний металевий ложкоподібний зонд, перевірений на практиці. Маніпуляційний зонд являє собою циліндричної форми відрізок довжиною 180 і діаметром 2,0 мм виготовлений із нержавіючої високоякісної хромонікелевої сталі марки «12 ХНЗА». Кінці відрізка шляхом просування утворюють сформовані по периметру ложкоподібної форми термінали ємкістю 0,025 та 0,05 мл. Для максимального зменшення адгезивності досліджуваного матеріалу робочою поверхнею зонда його поверхні мають шорсткість 13-14 а-б класів стандарту ГОСТ 2.309.13. Стерильним зондом шляхом (стерилізацію здійснюють 96° етанолом або ж нагріванням) локального незначного натиску і зішкрібу зі слизових оболонок легко проводиться дозований забір матеріалу об'ємом 0,025 або 00,5 мл. Об'єм взятого за допомогою зонда матерілу цілком достатньо для проведення молекулярно-генетичного методу дослідження, зокрема полімеразної ланцюгової реакції. Клінічний матеріал далі поміщають в підготовлену стерильну пробірку - еппендорф. Після пробірку маркують, вказуючи прізвище, ім’я та по батькові пацієнтки, дату і назву аналізу і відправляють в лабораторію. У статті описані показання для проведення дослідження та вимоги яких жінка повинна дотримуватися перед тим, як проводити забір матеріалу для постановки ПЛР. Наведені дані про склад мікрофлори в різні періоди життя жінки.


Дод.точки доступу:
Бендас, В.В.; Стефак, Я.П.; Мойсюк, В.Д.; Мігалчан, А.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
10.


    Бондаренко, Н. П.
    Неімунна водянка плода, індукована парвовірусом В19 - діагностика під час вагітності та перинатальні наслідки [Текст] / Н. П. Бондаренко, В. П. Лакатош, П.В. Лакатош // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 59-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ВОДЯНКА ПЛОДА (этиология)
ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА (патогенность)
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: Вступ. У 25-68 % всіх випадків парвовірусна інфекція під час вагітності має безсимптомний перебіг, що значно відтерміновує початок специфічної діагностики парвовірусної інфекції і ускладнює раннє виявлення ознак інфікування плода та в подальшому призводить до розвитку важких та незворотніх ускладнень. Мета дослідженняю Вивчити діагностику неімунної водянки у плода на фоні материнської парвовірусної інфекції та її перинатальні наслідки. Методи та матеріал дослідження. У роботі представлені спостереження за 13 клінічними випадками неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що підтверджено методами специфічної діагностики та простежені наслідки для плода з неімунною водянкою і в подальшому для новонародженого. Результати дослідження. Ультразвукова діагностика неімунної водянки у плода відбувалась протягом 12 тижнів після первинного інфікування під час вагітності, в середньому, реалізація водянки у плода відбувалась через 6 тижнів від симптоматичних проявів інфікування у матері. Самостійна редукція неімунної водянки відбулась у 23% випадках. В 46% випадків неімунної водянки плода внаслідок парвовірусної інфекції закінчились загибеллю плода/новонародженого. У 31 % випадків отримано позитивні результати в наслідок внутрішньоматкового лікування плода, вчасного розродження та надання симптоматичної терапії новонародженому. Висновки. Доведено, що найтяжчі наслідки для плода виникають під час його інфікування в 2 триместрі вагітності, найсприятливіший перебіг інфекції з можливою самостійною редукцією водянки у плода спостерігається при інфікуванні парвовірусом В19 в 3 триместрі вагітності.


Дод.точки доступу:
Лакатош, В.П.; Лакатош, П.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
11.


    Знаменська, Т. К.
    Сучасні терапевтичні підходи корекції функціональних запорів у немовлят [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 65-69. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЗАПОРЫ (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Однією з поширених скарг батьків дітей першого року життя є запор. У даний час профільними фахівцями (педіатрами, дитячими гастроентеролога, нутриціології) на основі доказів розроблені сучасні рекомендації по лікуванню дітей з функціональним запором. У статті обговорюються питання етіології, патогенезу, оцінки стану та терапії функціональних запорів у немовлят. В якості симптоматичної корекції фукціональних запорів приводиться досвід застосування і обгрунтовуються рекомендації щодо використання ректального препарату Мікролакс.


Дод.точки доступу:
Воробйова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
12.


    Чуйко, М. М.
    Сучасна стратегія діагностики внутрішньочерепних крововиливів у новонароджених [Текст] / М. М. Чуйко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 70-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: У статті представлені сучасні стандарти діагностики внутрішньочерепних крововиливів (ВЧК) у доношених і недоношених новонароджених. Виділені можливі причини ВЧК, в тому числі у недоношених новонароджених. Акцентована увага на роль електронних джерел, соціальних мереж у формуванні думки у батьків або уповноважених представників за дитину про причини ВЧК, правильність застосування діагностичних втручань, визначенні коректності лікування. Наголошено на тому, що причинами ВЧК, окрім «модної» пологової травми значну роль відіграють коагулопатії внаслідок алоімунної тромбоцитопенічної пурпури, ДВЗ-синдрому, ЕКМО, судиннообструктивні захворювання – тромбофілії з венозним тромбозом або ідіопатичного походження - алоімунна тромбоцитопенічна пурпура, що зустрічається у 25-50% антенатально, і у 10-30% після народження. Не останню роль у провокації ВЧК відіграє інфекція простого герпесу ІІ типу. Описано, що у невідкладних ситуаціях НСГ або КТ залишаються первинним вибором візуальної діагностики ВЧК, а МРТ незаперечний метод не тільки діагностики, а й детального уточнення змін у головному мозку, за якими можна прогнозувати короткотривалі й віддалені наслідки. Представлені три протоколи НСГ обстеження новонароджених, які дозволяють не тільки виявляти, а й оцінювати резолюцію ВЧК в динаміці. З метою попередження розвитку конфліктних ситуацій, батьки або особи відповідальні за дитину мають бути поінформовані про існуючі ризики виникнення ВЧК у плоду і новонародженого. Розмови з батьками проводити з урахуванням аналізу інформації про ВЧК, доступної для батьків з інтернет ресурсів. У роботу пологових відділень І, ІІ рівнів надання медичної допомоги запровадити пренатальне консультування батьків з питань прогнозування присутності потенційних відхилень у плоду і новонародженого, спричинених впливом чинників, асоційованих з ВЧК. Зі скринінговою та метою ранньої діагностики ВЧК у кожному відділенні новонароджених необхідно проводити НСГ, за допомогою портативного УЗД апарату, використовуючи один з наведених протоколів обстежень. Уточнення підозр про ВЧК виконувати у спеціалованих відділеннях для новонароджених, які мають бути забезпеченні можливістю проведення КТ, МРТ.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
13.


    Знаменська, Т. К.
    Роль пробіотиків у формуванні мікробіоти кишечника новонароджених групи ризику [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, М. М. Чуйко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КИШЕЧНИК (микробиология)
ПРОБИОТИКИ
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: Представлено огляд сучасної зарубіжної наукової літератури з узагальненням даних про значення нормального складу мікробіоти кишечника, особливостей формування нормального мікробіоценозу в анте-, інтра- та постнатально у новонароджених групи ризику та з перинатальною патологією. Описано причини порушення нормального складу мікробіоти та їх вплив на стан здоров'я дітей. Наводяться актуальні дані про ефективність пробіотиків у профілактиці неінфекційних хвороб.


Дод.точки доступу:
Воробйова, О.В.; Чуйко, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
14.


    Молодан, Л. В.
    Случай синдрома Гетчинсона-Гилфорда (мутация G608G в гене LMNA), ассоциированного с недостаточностью тилентетрагидрофолатредуктазы (MTHFR 677 TT) [Текст] / Л. В. Молодан, Е. Я. Гречанина, Ю. Б. Гречанина // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 81-86. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПРОГЕРИЯ
МЕТИЛЕНТЕТРАГИДРОФОЛЯТ-РЕДУКТАЗА (НАДФH2)
Анотація: Постановка проблеми і її значення. Вивчення особливостей перебігу прогерії за умови поєднання з недостатністю метілентерагідрофолатредуктази як самостійного епігенетичного захворювання. Значення такого роду сінтропіі, що вивчається нами з 2007 року (Е.Я.Гречаніна і співав., 2008 р.) дозволяє розширити асортимент симптоматичних видів лікування, направленого на нормалізацію епігенетичного статусу. У даний час все частіше спостерігається феномен сінтропіі, коли у одного хворого виявляють конгломерат хвороб, кожна з яких вносить свій вклад у реалізацію клінічної картини патології, що нерідко ускладнює своєчасну їх діагностику. Пошук і оцінка епігенетичних механізмів, метаболічних порушень при моногенній патології, уточнення їх характеру дозволяють розробити індивідуальну тактику ведення хворого з урахуванням виявлених порушень. У роботі представлений феномен сінтропії - поєднання синдрому Гетчінсона-Гілфорда з гіпергомоцистеїнемією, недостатністю метілентетрагідрофолатредуктази, порушенням ліпідного обміну і вторинною мітохондріальною дисфункцією. Поєднання прогерії дитячого віку з недостатністю метілентетрагідрофолатредуктази, як самостійного епігенетичного захворювання (C.D. Allis et al., 2010), гіпергомоцистеїнемією, порушенням ліпідного та енергетичного обміну представлено в нашій роботі. Розроблений індивідуальний підхід до ведення хворого з позиції епігенетичних механізмів, що лежать в основі розвитку захворювання, проведена корекція виявлених метаболічних порушень дозволили послабити клінічні прояви захворювання, значно поліпшити якість життя хворого і сім'ї.


Дод.точки доступу:
Гречанина, Е.Я.; Гречанина, Ю.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
15.


    Крецу, Н. М.
    Особливості перебігу перинатального ураження ЦНС неуточненої етіології у періоді новонародженості (клінічний випадок) [Текст] / Н. М. Крецу, Л. В. Колюбакіна, Є. З. Трекуш // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 87-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ (этиология)
Анотація: Проблема перинатальної захворюваності та смертності залишається однією з головних медичних проблем сьогодення в усіх країнах світу. Поширеність перинатальної патології невпинно зростає. У структурі дитячої інвалідності ураження нервової системи становлять близько 50 %, при цьому 70–80 % випадків припадає на перинатальні ураження. Наводимо власні спостереження за дитиною з перинатальним ураженням ЦНС неуточненої етіології.


Дод.точки доступу:
Колюбакіна, Л.В.; Трекуш, Є.З.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
16.


   
    Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Респіраторний дистрес-синдром у передчасно народжених дітей [Текст] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2018. - Т. VIII, № 1. - С. 90-112 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі
 
Стандартний
Розширений
Професійний
Розподілений
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)