Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2017/VII/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 17
Показанi документи с 1 за 17

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шунько Є.Є., Воробйова О.В., Лакша О.Т., Кончаковська Т.В.
Назва : Формування клінічного мислення в післядипломній підготовці лікарів-інтернів за спеціальністю "неонатологія"
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 5-7. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НЕОНАТОЛОГИЯ
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ
Анотація: У статті представлено нові сучасні підходи до підготовки лікарів в інтернатурі за спеціальністю «Неонатологія». Визначені переваги застосування алгоритмів в процесі навчання, формування мотивацій професійного розвитку та клінічного мислення для забезпечення сучасного професійного рівня фахівця при наданні медичної допомоги новонародженим.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельничук Л.В., Годованець Ю.Д., Кошурба І.В.
Назва : Актуальні питання надання допомоги новонародженим у місті Чернівцях
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 8-13. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ
Анотація: В статті представлені результати аналізу неонатальної смертності за період 2014-2016 рр. у м. Чернівцях. В структурі неонатальної смертності за останні роки переважають втрати недоношених дітей, а саме з екстремально низькою вагою (до 1000 г) та дуже низькою вагою тіла (до 1500 г) при народженні. У нозологічній структурі перше місце займає синдром дихальних розладів недоношених дітей. Збільшилася кількість дітей з уродженими вадами розвитку. Відкриття перинатального центру в Чернівецькій області надасть змогу прискорити впровадження сучасних методів діагностики та лікування новонароджених, здійснити організаційні заходи щодо створення єдиної програми катамнестичного спостереження та реабілітації дітей з перинатальною патологією.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аряев Н.Л., Шевченко И.М., Эль-Мезевги Х.М. , Шевченко Н.В.
Назва : Иммунная система у недоношенных детей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 14-18. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИММУННАЯ СИСТЕМА
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
Анотація: Мета дослідження - вивчення основних показників імунної системи недоношеної дитини. Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведено на базі ОНМедУ - в неонатологічному відділенні пологового будинку № 7 м.Одеси. Першу групу склали 62 дитини, народжених передчасно в терміні гестації 34-36 тижнів без перинатальних патологічних станів. Друга група (група контролю) була представлена 15 здоровими новонародженими, котрі народилися в терміні 38-40 тижнів гестації. Дослідження проводилося в перші 3 доби життя дитини методом проточної цитофлуориметрії. Результати. Показано, що у дітей народжених передчасно відзначається зниження всіх показників неспецифічного імунітету, особливо рівня компонента комплементу C3 (F = 94,73, р 0,001). Відзначено статистично значуще зниження рівня імуноглобулінів А, G і М. Незрілість клітинного імунітету у недоношених дітей проявляється зниженням рівня Т-кілерів і В-лімфоцитів (F
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисюк О.П., Добрянський Д.О.
Назва : Особливості комплексного лікування недоношених немовлят з бронхолегеневою дисплазією залежно від її важкості
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 19-27. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ
Анотація: Важка бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається однією з основних причин захворюваності і смертності значно недоношених дітей. Метою роботи було визначити основні клінічні проблеми значно недоношених немовлят з помірно важкою або важкою БЛД й оцінити особливості їх комплексного лікування. Матеріали та методи. У когорті зі 166 недоношених дітей, які народились з масою тіла ? 1500 г, гестаційним віком ? 32 тиж і потребували штучної вентиляції легень (ШВЛ) з першої доби життя, у 59 немовлят (36 %) було діагностовано БЛД. Діагноз встановлювали за клінічним визначенням Jobe & Bancalari. Для уточнення важкості БЛД у скоригованому віці (СВ) 36 тиж виконували фізіологічний тест в модифікації Walsh та співавт. Помірно важку або важку БЛД було виявлено у 21 дитини (основна група). Групу порівняння утворили 38 немовлят з легкою формою захворювання. Результати. Діти, в яких сформувалась помірно важка або важка БЛД, частіше народжувались від матерів з уроґенітальними інфекціями в анамнезі і фебрильною температурою тіла під час пологів, мали вищу частоту раннього неонатального сепсису і перивентрикулярної лейкомаляції. Перебіг захворювання характеризувався погіршенням респіраторного статусу в ранньому постнеонатальному періоді з потребою призначати стероїди і діуретики, ускладнювався появою нападів бронхообструкції у третини пацієнтів, а також легеневої гіпертензії (майже у 25 % випадків), яка часто була резистентною до лікувальних заходів і супроводжувалась прогресуванням ознак лівошлуночкової серцевої недостатності. Ці діти вимагали тривалої дихальної підтримки і лікування в спеціалізованих неонатологічних відділеннях. Висновки. Формування важкої або помірно важкої форми БЛД у значно недоношених немовлят, які потребують ШВЛ з першої доби життя, в більшості випадків стає очевидним до досягнення СВ 36 тиж і формального встановлення важкості захворювання. Про це насамперед свідчить резистентність до стандартного комплексу лікувальних заходів в ранньому і пізньому неонатальному періодах. Оскільки лікування дітей з БЛД є тривалим, складним, затратним, часто симптоматичним і малоефективним, основні зусилля слід спрямовувати на профілактику цього захворювання.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оболонський О.І., Снісарь В.І., Оболонська О.Ю.
Назва : Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 28-33. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: В статті викладені сучасні уявлення щодо ролі рестриктивної інфузійної терапії для оптимізації фармакологічного закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених, проаналізований вплив різних режимів рестриктивной інфузійної терапії на термін закриття ВАП, описаний власний досвід. На основі досліджень в статті доведено, що для раннього закриття артеріальної протоки принциповим вважається не тільки вибір препарату інгібітора циклооксигенази, а і чітке дотримання обмеження об’єму інфузійної терапії в перші 5 діб життя. В статті проаналізовані різні рівні фізіологічної втрати ваги тіла у недоношених новонароджених в перший тиждень життя та її вплив в комплексній терапії успішного закриття відкритої артеріальної протоки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горбатюк О.М., Берцун К.Т., Паламарчук Ю.П., Фомін О.О.
Назва : Хірургічна корекція гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених з урахуванням ступеня внутрішньочеревного тиску
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 34-39. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГАСТРОШИЗИС
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Мета– оцінити результати хірургічного лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки. Матеріал і методи. Проаналізовані результати діагностики і лікування 68 новонароджених, з яких з гастрошизісом було 49 пацієнтів, з омфалоцеле – 19 новонароджених. Надані результати вимірювання внутрішньочеревного тиску, рівня SaO2 і показників дихальної функції у 10 пацієнтів з омфалоцеле і 15 пацієнтів з гастрошизісом. Використаний простий метод вимірювання інтраабдомінального тиску за допомогою катетера Фолея в сечовому міхурі. Результати і обговорення. Виявлена пряма залежність між величиною внутрішньочеревної гіпертензії, показниками SaO2 і дихання, а також ступенем вісцеро-абдомінальної диспропорції. Доведено, що при високій внутрішньочеревній гіпертензії у новонароджених з гастрошизісом і омфалоцеле розвивається абдомінальний компартмент-синдром, який негативно впливає на результати хірургічного лікування і який обов’язково необхідно враховувати при визначенні хірургічної тактики у даного контингенту пацієнтів. Висновки. Рівень внутрішньочеревного тиску у новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки має бути показом до вибору тактики лікування і метода хірургічної корекції вади. При високому внутрішньочеревному тиску і вираженій вісцеро - абдомінальній диспропорції операціями вибору мають бути хірургічні методики, що передбачають збільшення об’єму черевної порожнини і усунення можливого абдомінального компартмент - синдрому.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мартинюк Т.В., Романюк О.М., Мартинюк В.Ф., Горбатюк О.М.
Назва : Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених - сучасний погляд на проблему
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 40-45. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак, її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медикаментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої недостатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін. Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно значимої ВАП у недоношених новонароджених на базі ВОДТМО. Матеріали та методи. З 2010 по 2016 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 21 недоношена новонароджена дитина з ВАП. Середній вік гестації при народженні був 27,6 тиж., гестаційний вік на момент операції – 30,7 тиж. Середня вага склала 1145 г. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ від народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений в усіх пацієнтів. Усі діти мали клінічні ознаки РДС та НЕК у різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали випадки, коли: співвідношення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти було більше 1,4; діаметр ВАП - більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретроградний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с. Клінічними показами до оперативного втручання були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, які були оперовані, мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев`язка гемодинамічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених під загальним знеболенням на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за стандартною методикою. Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 9,53%, (померло 2 пацієнтів). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 5 дітей; виражену дихальну недостатність - у 7 дітей; неврологічні ускладнення - у 6 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 19 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослі-дження була ЕхоКГ. У визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вва-жаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, неврологічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значимий ВАП, що проявлявся на момент операції об'ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою легеневою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС, з гемодинамічно значимим ВАП були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували; пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції. Висновки. Шестирічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеціалізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до оперативного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є, в більшості випадків, єдиною можливістю врятувати життя.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бендас В.В.
Назва : Таксономічний склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю І типу
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 46-52. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ
МИКРОБИОТА
Анотація: Вступ. Еволюційний процес неплідності у 20-21 столітті характеризується тенденцією зміни збудників запального процесу репродуктивних органів. Переважно підвищений інтерес до стану мікробіоти пов'язаний зі зростанням кількості хворих на гінекологічні захворювання та кількості неплідних шлюбних пар. Таксономічний склад і популяційний рівень мікробіоти вульвовагінального вмісту знаходиться в динамічній рівновазі мікроекологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Будь-які порушення в макроорганізмі, у тому числі, неплідність можуть призвести до порушень мікробіоти вульвовагінального вмісту і навпаки, порушення видового та популяційного складу мікробіоти може сприяти формуванню неплідності. Матеріал і методи. За допомогою бактеріологічного і мікологічного методів дослідження обстежено 89 жінок із неплідністю I типу віком від 19 до 38 років (середній вік 27,00 ± 2,37 роки). Контрольну групу становили 67 практично здорових жінок віком від 21 до 32 років (середній вік 27,18±2,29 роки). Матеріалом для дослідження служив вульвовагінальний вміст. Для визначення характеристики мікробіоценозу вульвовагінального вмісту вираховували індекс видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера. Статистичне опрацювання цифрових даних здійснювали за допомогою пакета програми Statistica for Windows 6.0 із використанням t – критерію Стьюдента. Результати вважали вірогідними при р 0.05. Результати. У практично здорових жінок за індексом постійності, частотою поширеності, індексом видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та індексом видового домінування головна мікробіота представлена бактеріями роду Lactobacillus, додатковими бактеріями роду Bifidobacterium. Інші мікроорганізми (Propionibacterium, Peptostreptococcus Staphylococcus, Enterococcus, Escherichia, Corynebacterium і дріжджоподібні гриби роду Candida) відносяться до випадкових. У жінок із непліддям I типу головна мікробіота вульвовагінального вмісту представлена умовно-патогенними дріжджоподібними грибами роду Candida, бактеріями роду Staphylococcus і трихомонадами. Додаткову мікробіоту у вульвовагінальному вмісті у жінок із неплідністю I типу представляють бактерії Lactobacillus, Peptostreptococcus. Характерною особливістю мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю I типу є зменшення в 3,8 рази виявлення бактерій роду Lactobacillus, Bifidobacterium – у 2,35 рази, Propionibacterium – в 1,77 рази, та S. epidermidis – в 1,55 рази. На такому фоні настає контамінація і колонізація вульвовагінального вмісту S. aureus, N.gonorrоeae, T.vaginalis, E.coli, C.aldicans. Висновки. У вульвовагінальному вмісті у жінок дітородного віку з неплідністю I типу спостерігається дефіцит автохтонних облігатних для біотопу анаеробних бактерій роду Lactobacilus, Bifidobacterium, Propionibacterium та контамінація вульвовагінального вмісту патогенними та умовно-патогенними бактеріями роду N.gonorrhоae, S.aureus, Peptostreptococcus і дріжджоподібними грибами роду Candida. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми персистують у вульвовагінальному вмісті в різних асоціаціях, які складаються з двох, трьох і навіть чотирьох таксонів. У жінок з неплідністю I типу понижується популяційний рівень бактерій роду Lactobacilus на три порядка, Bifidobacterium - на один порядок, Propionibacterium – майже на один порядок. Високого популяційного рівня досягають патогенні та умовно-патогенні бактерії N.gonorrhоae, S.aureus, Е.соli та в дріжджоподібні грибы рода Candida.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ніцович І.Р., Юзько О.М., Андрієць О.А., Семеняк А.В.
Назва : Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 53-56. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольної групи. Методи дослідження – УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %). Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Семеняк А.В., Юзько О.М., Андрієць О.А., Ніцович І.Р., Дикусаров В.В.
Назва : Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 57-61. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ
Анотація: Вступ. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним. Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р 0,05). Висновки. Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дяк К.В., Юзько О.М.
Назва : Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему)
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 62-68. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)
Анотація: Сучасний підхід до проблеми спонтанних передчасних пологів базується на уточнення механізмів їх виникнення, а також несвоєчасному послідовному проведенні профілактичних заходів, які повинні передувати клінічним проявам передчасних пологів. В даний час немає жодного тесту, який міг би точно прогнозувати передчасні пологи. Існуючі акушерські рекомендації вже призвели до зменшення перинатальної захворюваності та смертності, але необхідно продовжувати розробку науково обґрунтованої стратегії для профілактики передчасних пологів. Мета. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у жінок, які мали передчасні пологи. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 100 медичних карт у жінок, які мали передчасні пологи. Результати дослідження. Досліджувана група жінок з передчасними пологами була розподілена на 4 групи згідно класифікації передчасних пологів. Факторами ризику передчасних пологів є: екстрагенітальна патологія (серцево-судинні та запальні захворювання сечовидільних шляхів), запальні захворювання жіночих статевих органів, паритет пологів, інтергенеративний проміжок між вагітностями, обтяжений акушерський анамнез (самовільні, медичні викидні та перинатальні втрати). Перебіг передчасних пологів залежить від терміну гестації, шляху пологорозрішення, адекватного знеболення та профілактики респіраторного дистрес синдрому у плода. Попередити передчасні пологи можна за наявності своєчасного їх прогнозування. Висновки. Проведений нами аналіз визначив провідні медико-біологічні фактори ризику передчасних пологів. З метою вирішення зазначених проблем рекомендується: прегравідарна підготовка; планування вагітності; виявлення групи ризику по невиношуванню вагітності; індивідуальний підхід у виборі методу пологорозрішення.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лазарук О.В., Давиденко І.С., Попович А.І., Гуменяк О.І., Люпак В.Т.
Назва : Деякі властивості білків у окремих структурах протокової карциноми та фіброаденоми грудної залози (гістохімічне дослідження на "кислі" та "основні" білки)
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 69-73. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ФИБРОАДЕНОМА
КАРЦИНОМА ПРОТОЧНАЯ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
БЕЛКИ
Анотація: Мета дослідження. Гістохімічним методом на підставі кількісної оцінки методом комп’ютерної мікроспектрофотометрії встановити співвідношення між «кислими» та «основними» білками в різних структурах протокової інвазивної карциноми грудної залози та фіброаденоми. Матеріали та методи. Для дослідження використовували морфологічні дані 180 випадків. З них: 162 спостереження інвазивної протокової карциноми грудної залози та 18 спостережень фіброаденом грудної залози. Обраховували вторинний показник - коефіцієнт R/B, порівнювали отримані результати між структурами пухлини. Результати дослідження. Середнє значення коефіцієнту R/B в епітеліальних клітинах карциноми з похибкою становить 1,34±0,011. У сполучно-тканинних волокнах строми пухлини (зона І) середнє значення коефіцієнту з похибкою становить 1,64±0,018. Середнє значення з похибкою показника коефіцієнту сполучнотканинних волокон строми пухлини (зона ІІ) 2,01±0.014. У сполучно-тканинних волокнах перитуморозної зони показники коефіцієнта найвищі, середній показник із похибкою 2,34±0,011. У епітеліальних клітинах інтраканалікулярної фіброаденоми середнє значення з похибкою коефіцієнту становить 1,01±0,024. У стромі (зона І) середнє значення з похибкою 0,97±0,021. У волокнах зрілої сполучної тканини фіброаденоми середнє значення з похибкою 0,91±0,014. В капсулі фіброаденоми середній показник з похибкою становив 1,19±0,016. Висновки. Протокова карцинома характеризується переважанням «кислих» білків над «основними» білками в пухлинних епітеліальних клітинах та сполучно-тканинних волокнах різних локалізацій. А при інтраканалікулярній фіброаденомі, на відміну від протокової карциноми, співвідношення між «кислими» та «основними» білками в пухлинних епітеліальних клітинах у середньому є приблизно рівним, хоча у окремих жінок може бути інакшим.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ластівка І.В., Ризничук М.О., Хлуновська Л.Ю., Мигалчан А.Б.
Назва : Генетичні форми недостатності соматотропного гормону, особливості клініки та діагностики
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 74-76. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СОМАТОСТАТИН
РОСТА ГОРМОН
Анотація: У статті розглянуті генетичні форми недостатності гормону росту в дітей. Аналіз генів, дефекти яких можуть призводити до вираженої затримки росту, зумовленої соматотропною недостатністю або синдромальними порушеннями, є актуальним не тільки для вдосконалення діагностики, але і для вибору адекватної терапії та прогнозування кінцевого зросту. Вибір аналізованого гена визначається сукупністю клінічних даних і особливостями гормональної секреції. Обговорюється як первинна недостатність ІФР-1 (порушення синтезу і секреції ГР (нейросекреторна дисфункція), біологічно неактивний ГР (мутації гена GH1), часткова (парціальна) нечутливість до ГР в результаті дефекту його рецептора (мутації гена GHR). У статті дані принципи діагностичного пошуку при генетичних формах недостатності ГР, проаналізовані молекулярно-генетичні дефекти генів системи ростової вісі гормон росту - інсуліноподібний ростовий фактор 1.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В.В., Тишкевич В.М., Бондаренко Н.П., Трохименко А.О.
Назва : Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 77-80. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВОДЯНКА ПЛОДА
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Представлений клінічний випадок неімунної водянки плода, виявленої у третьому триместрі вагітності. Проаналізовані етіологічні фактори розвитку неімунної водянки, діагностика, тактика ведення вагітності та пологів, лікування новонародженого з неімунною водянкою. Встановлено, що випадки неімунної водянки плоду зустрічались у 0,05% від загальної кількості пологів. У 50% етіологічним фактором розвитку водянки плода була внутрішньоутробна інфекція. Успішний результат лікування новонароджених з неімунною водянкою плода становив 33,3%.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воробйова О.В., Шунько Є.Є., Іванова Т.П., Бакаєва О.М.
Назва : Вроджений гіповентиляційний синдром в неонатальній практиці
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 81-85. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АПНОЭ ЦЕНТРАЛЬНОЕ ВО СНЕ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: У статті представлений стислий огляд літератури з вродженої патології, яка має клінічний прояв у вигляді розладів дихання у дитини уві сні. Вона представляє собою гетерогенну групу клінічних синдромів, що формуються при виникненні під час сну визначених феноменів порушень дихального малюнка, частоти або глибини дихання з формуванням недостатньої вентиляції легень і розвитком гіпоксемії та гіперкапнії у дитини, і має назву - гіповентиляційний синдром первинного та вторинного генезу. Проявом первинної патології є вроджений центральний гіповентиляційний синдром. У другій частині статті наведений власний клінічний випадок виявлення у новонародженої дитини синдрому вродженої центральної альвеолярної гіповентиляції. Клінічний інтерес представляє перебіг і діагностика даного захворювання у дитини з епізодичною гіповентиляцією, гіпоксемією і гіперкапнією з перших днів життя при відсутності метаболічних, кардіо - респіраторних і нейром'язових захворювань.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Котлова Ю.В., Герасімчук Т.С., Сліпко В.О.
Назва : Вплив вітаміну D на імунну відповідь дітей раннього віку, хворих на респіраторні інфекції
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 86-88. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВИТАМИН D
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ
МЛАДЕНЕЦ
ИММУННАЯ СИСТЕМА
Анотація: Мета - вивчення використання олійної форми вітаміну D3 в рекомендованих дозах у дітей раннього віку на компенсацію недостатності вітаміну D та на імунну відповідь дітей раннього віку з респіраторною патологією. Матеріали та методи. У 26 дітей раннього віку з гострими вірусно-бактеріальними інфекціями верхніх дихальних шляхів провели дослідження імунограм першого рівня, визначення концентрації метаболіту 25 (ОН) D3, до і після тижневого курсу препарату D-Vitum Oleofarm Sp., Польща. Результати. У більшості (65,4%) дітей у віці 1-3 років, хворих на гострі вірусно- бактеріальні інфекції дихальних шляхів, встановлено недостатній рівень метаболіту 25(ОН)D3. Визначили імуномодулюючу дію метаболіту 25(ОН)D3, асоційовану з більшою активністю імунної відповіді IL-2 залежних клітин, цитотоксичних імуноцитів. Висновки. У дітей з більш значним дефіцитом метаболіту 25(ОН)D3 встановлені більш високі темпи відновлення його концентрації при прийомі вітаміну D3 (спрей-форма D-Vitum). У дітей, які отримували вітамін D3 (спрей-форма D-Vitum), встановили тенденції у більш активному відновленні фагоцитуючих клітин, індукції гуморальної імунної відповіді.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Добрянський Д.О.
Назва : Використання білкової добавки для забезпечення харчових потреб значно недоношених дітей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - Киiв, 2017. - Т. VII, № 1. - С. 89-98. - ISSN 2226-1230 (Шифр НУ45/2017/VII/1). - ISSN 2226-1230
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ
БЕЛКИ
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА
Анотація: Враховуючи унікальні імунобіологічні властивості грудного молока (ГМ) воно рекомендується як пріоритетний продукт харчування передчасно народжених дітей. Проте, вміст поживних речовин в ньому є недостатнім для забезпечення харчових потреб найменших немовлят, а склад – індивідуальним і непостійним, залежачи від терміну гестації і тривалості лактації. Ці особливості зменшують ефективність стандартного збагачення ГМ, яке передбачає додавання визначеної кількості спеціального збагачувача до певного об’єму молока. Дві нові стратегії збагачення (регульоване та цільове) оптимізують споживання макронутрієнтів і позитивно впливають на фізичний розвиток значно недоношених дітей. Реалізація регульованого збагачення, що є реальним в умовах України, неможлива без використання білкової добавки. З її допомогою можливо оптимізувати споживання білка, що має критичне значення для забезпечення належних темпів постнатального фізичного розвитку. Не всі спеціальні суміші для недоношених немовлят також задовольняють харчові потреби найменших новонароджених, зокрема, в білках. Використання білкової добавки дозволяє коригувати вміст білка у спеціальних сумішах, так само сприяючи покращенню довгострокових результатів їх виходжування. Збагачення збільшує осмоляльність кінцевих продуктів, проте, немає доказів впливу цього на ризик виникнення некротизуючого ентероколіту. У цьому огляді представлено сучасні дані про використання збагачених продуктів у харчуванні значно недоношених дітей, а також обговорюються практичні аспекти застосування білкової добавки.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)