Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2016/VI/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 19
Показанi документи с 1 за 19
1.


   
    Пріоритети національного плану дій з припинення смертей новонароджених, які можна попередити, в рамках глобальної стратегії ООН "Кожна жінка, кожна дитина" [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННОГО СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ (профилактика и контроль)
Анотація: Обґрунтування пріоритетів Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених в Україні. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров'я та ВООЗ щодо припинення попереджувальних смертей новонароджених, а також аналіз бази даних «MATRIX - BABIES» та уніфікованих форм звітності обласних неонатологів за 2014 рік. Основними пріоритетами Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених є адекватне фінансове та ресурсне забезпечення неонатальних підрозділів; подальша регіоналізація перинатальної допомоги; подальша уніфікація/стандартизація надання медичної допомоги новонародженим та створення єдиного інформаційного простору; організація системи спостереження, раннього втручання та паліативної допомоги дітям з тяжкими формами перинатальної патології; підвищення якості та безпеки надання медичної допомоги та співпраця з громадськими організаціями. Для реалізації зазначених пріоритетів потрібно розробити свій Національний план дій в рамках ініціативи ВООЗ, ЮНІСЕФ «Кожен Новонароджений», метою якого є припинення попереджувальних смертей новонароджених та зменшення частоти розвитку інвалідизуючої патології серед дітей України.


Дод.точки доступу:
Знаменська, Т.К.; Шунько, Є.Є.; Ковальова, О.М.; Похилько, В.І.; Мавропуло, Т.К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Пятирічний досвід хірургічного закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених [Текст] / О. М. Романюк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 12-17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ (хирургия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (хирургия)
Анотація: Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медикаментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої недостатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін. Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно значимої ВАП у недоношених новонароджених на базі ВОДТМО. Матеріали і методи. З 2010 по 2015 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 16 недоношених новонароджених з ВАП. Середній вік гестації при народженні був 27,6 т., гестаційний вік на момент операції - 30,7 т. Середня вага склала 1450 г. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ з народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений у 13 хворих. Усі діти мали клінічні ознаки РДС та НЕК в різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали, коли: співвідношення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти більше 1,4; діаметр ВАП більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретроградний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с. Клінічними показами до оперативного лікування були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, що були оперовані мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев`язка гемодинамічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених, під загальним знеболенням, на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за ст андартною методикою. Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 6,3%, (вмер 1 хворий). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 4 дітей; виражену дихальну недостатність - у 5 дітей; неврологічні - у 5 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 15 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослідження була ЕхоКГ. В визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вважаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, неврологічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значущий ВАП, що проявлявся на момент операції об'ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою легеневою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС з гемодинамічно значимим ВАП, були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували, а пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції. Висновки. П'ятириічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеціалізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до оперативного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є в більшості випадків єдиною можливістю врятувати життя.


Дод.точки доступу:
Романюк, О.М.; Мартинюк, В.Ф.; Мартинюк, Т.В.; Гнатів, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Досвід використання аудіологічного скринінгу в умовах Вінницького неонатального центру [Текст] / О. С. Рубіна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 18-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ОТОАКУСТИЧЕСКИЕ ЭМИССИИ СПОНТАННЫЕ
СЛУХА ПОТЕРЯ (диагностика)
РЕКРУТМЕНТА ИССЛЕДОВАНИЕ АУДИОЛОГИЧЕСКОЕ (использование)
Анотація: Останнім часом багато уваги приділяється проблемі порушення слуху у новонароджених, яка спостерігається частіше, ніж інша вроджена патологія (фенілкетонурія, синдром Дауна та деякі інші). Використання селективного скринінгу в сучасних умовах має низьку діагностичну цінність. Показано переваги універсального скринінгу слуху у новонароджених. Сформульовані рекомендації щодо впровадження скринінгу слуху в новонароджених в Україні. Показано переваги двоетапного аудіологічного скринінгу, що включає реєстрацію отоакустичної емісії на першому етапі та коротколатентних слухових викликаних потенціалів - на другому. Продемонстровано діючі сьогодні стандарти ефективного скринінгу: слуховим скринінгом повинні бути охоплені всі новонароджені; методика скринінгу повинна сприяти виявленню всіх дітей з істотним двостороннім зниженням слуху, хибнопозитивні результати (діти з нормальним слухом, які не пройшли скринінг) не повинні перевищувати 3%; помилково негативні результати (діти з порушенням слуху, які пройшли скринінг) повинні становити 0%, ефективна система комунікації, яка б забезпечила передачу результатів скринінг-тесту з пологового будинку батькам та відповідальним медичним працівникам, що надають первинну медичну допомогу, а також направлення немовлят, які не пройшли скринінг-тест на аудіологічне обстеження. Наведено короткий аналіз проведення аудіологічного скринінгу в умовах Вінницького неонатального центру. Наголошується, що раннє виявлення порушень слуху з наступною реабілітацією є визначальним фактором для подальшого психоемоційного розвитку та мовлення у дітей.


Дод.точки доступу:
Рубіна, О.С.; Ізюмець, О.І.; Гомон, Р.О.; Бурдейний, С.О.; Щербич, Ю.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Годованець, Ю. Д.
    Патогенетичні аспекти кардіоваскулярних порушень при гіпоксичному ураженні у новонароджених дітей [Текст] / Ю. Д. Годованець, А. І. Перижняк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА (повреждения)
АНОКСИЯ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Проблема гіпоксії протягом багатьох років є надзвичайно актуальною для патофізіологів і клініцистів з точки зору механізмів розвитку різних патологічних станів. Стаття присвячена встановленню ланок патогенезу гіпоксичного ураження серцево-судинної системи у новонароджених в ранньому неонатальному періоді за допомогою багатофакторного кореляційного аналізу результатів додаткових параклінічних методів обстеження. Комплекс біохімічних показників крові включав: рівень загального білку, білірубіну та його фракцій; рівень глюкози, сечовини, креатиніну; активність аланінамінотрансферази, аспартатаміно-трансферази, лактатдегідрогенази, креатинкінази-МВ, креатинфосфокінази, тропоніну-І; перелік показників системи вільнорадикального окиснення: рівень малонового альдегіду в еритроцитах та кислювальної модифікації білків у плазмі крові; показників антиоксидантної системи захисту організму: активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, глутатіон-пероксидази і глутатіон-редуктази в еритроцитах, рівень церулоплазміну, HS-груп, активність каталази, глутатіон-S-трансферази, γ-глутамілтрансферази в плазмі крові. Ступінь тяжкості виявлених змін з боку серцево-судинної системи має пряму кореляційну залежність зі ступенем тяжкості загального стану новонародженого за умов перинатальної патології. Засвідчено, що в основі ураження міокарду гіпоксичного ґенезу у новонароджених полягає клітинний енергодефіцит, метаболічні порушення та дисбаланс ланок прооксидантної та антиоксидантної систем організму, що призводить до зниження функціональної активності та пошкодження кардіоміоцитів, що підтверджено результатами багатофакторного кореляційного аналізу.


Дод.точки доступу:
Перижняк, А.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Дискусійні питання щодо прогнозування та діагностики гіпоксично-ішемічного ураження міокарду при асфіксії у новонароджених [Текст] / О. В. Коробка [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО (осложнения)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика)
Анотація: Мета. Визначити частоту гіпоксично-ішемічного ураження міокарду (ГІУМ) у новонароджених з асфіксією, а також ідентифікувати ранні к лініко-метаболічні маркери її розвитку. Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 107 доношених новонароджених з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії. У першу групу (n=90) увійшли діти без ГІУМ, у другу групу (n=17) – діти з ГІУМ. Визначали основні біомаркери, які можуть бути пов’язані з розвитком ГІУМ: активність лактатдегідрогенази (ЛДГ); метаболізм оксиду азоту за величиною сумарної кількості аніонів NO2 ¯ т а NO3 ¯ в сечі, гази крові, рівні сечовини, глюкози в сироватці крові на першу добу життя. Результати дослідження. Із 107 дітей, які були включені у дослідження, 19 (17,8%) мали діагностичні критерії ГІУМ. Перебіг раннього післяпологового періоду у дітей обстежених груп не виявив достовірних відмінностей у таких показниках, як оцінка за шкалою Апгарна 1 та 5 хвилинах та частота застосування заходів з первинної реанімації новонароджених, окрім введення бікабоната натрію. Середні значення ЧСС, систолічного АТ, середнього АТ, медіанного показника діастолічного АТ, а також частота олігоурії, артеріальної гіпотензії (АТ 40 мм р т. ст.), важких дихальних розладів у групах дітей були майже однаковими. При множинному логістичному регресійному аналізі достовірними факторами ризику виявились: глюкоза 3,3 ммоль/л (ВШ 6,65; р


Дод.точки доступу:
Коробка, О.В.; Бєлорус, А.І.; Гасюк, Н.І.; Ковальов, В.А.; Ковальов, Е.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Анікін, І. О.
    Вибір тактики лікування відкритої артеріальної протоки у новонароджених з низькою та критичною вагою [Текст] / І. О. Анікін // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 34-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ (терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Питання діагностики та визначення тактики терапії відкритої артеріальної протоки (ВАП) у новонароджених з низькою та критичною вагою є на сьогоднішній день актуальними в практиці неонатальної інтенсивної терапії. Найбільш невирішеним питанням є виявлення ознак гемодинамічної значимості вади, що найчастіше потребує хірургічного втручання. Таким чином, об’єктивізація оцінки тяжкості стану новонароджених з ВАП та розробка алгоритмів ранньої діагностики та лікування вади є актуальною. Мета дослідження. Розробити та впровадити алгоритм діагностики і лікування ВАП у новонароджених з низькою та критичною вагою. Матеріал і методи. Упродовж 2010-2013 рр. проведено проспективне контрольоване дослідження. Групу дослідження склали 60 малюків з ліво-правим шунтуванням через Боталову протоку. До групи порівняння віднесено 30 недоношених без вади, репрезентативних за терміном гестації та статтю. Термін гестації малюків склав 28,0±2,0 тижні, середня вага 1168,0±377,0 грамів. Результати дослідження. Вивчено особливості стану центральної, мозкової, ниркової гемодинаміки у новонароджених з критичною вагою на тлі відкритої артеріальної протоки. Встановлено закономірність та характер вищевказаних розладів. Зіставлення клініко-лабораторних характеристик органних дисфункцій з допплерометричними показниками, які отримані при обстеженні серцево-судинної системи малюків з ВАП, дозволило обґрунтувати нові предиктори гемодинамічної значимості вади, а також розробити сучасні принципи діагностики та інтенсивної терапії захворювання. На підставі дослідження визначені основні та додаткові критерії гемодинамічної значимості вади, які узагальнені в алгоритм діагностики та лікування вади. Висновки. Застосування розробленого алгоритму діагностики та лікування ВАП у новонароджених з низькою та дуже низькою вагою дозволило досягти корекції вади у 61,67%, що на 16,67% (p0,05) більше у порівнянні з використанням традиційних підходів до лікування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Спахі, О. В.
    Аналіз основних чинників ризику розвитку вроджених вад сечової системи у дітей [Текст] / О. В. Спахі, О. Д. Кокоркін, О. П. Пахольчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 38-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (этиология)
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА (аномалии)
Анотація: Мета роботи. Визначення основних факторів ризику розвитку природжених вад розвитку сечової системи. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз клінічних матеріалів 135 пар мати-дитина з вадами розвитку нирок та сечових шляхів. Пацієнти були розподілені на дві групи: першу групу (групу дослідження) склали 58 дітей, яким було проведено ультразвукову діагностику ПВР в пренатальному періоді; другу групу (порівняння) склали 77 дітей у віці 0-3 роки, яким пренатальне УЗД не проводилося. Результати та обговорення. У статті визначені основні медико-соціальні фактори ризику розвитку природжених вад розвитку сечової системи. Встановлені особливості акушерського анамнезу батьків, деталізований перебіг інтранатального періоду, визначені основні клінічні прояви маніфестації природжених вад розвитку сечової системи у дітей з наявністю/ відсутністю пренатального ультразвукового дослідження. В результаті проведеного дослідження визначені основні чинники ризику розвитку природжених вад розвитку сечової системи у дітей. Встановлено, що антенатальні чинники (здоров'я батьків, перебіг вагітності й пологів) впливають на формування сечової системи у дітей. Проведення пренатальних методів діагностики вроджених вад розвитку сечової системи дозволило не тільки раніше діагностувати виявлені вади та визначити доволі широкий спектр аномалій розвитку нирок та верхніх сечових шляхів, але й запобігти розвитку ускладнень. Висновки. Раннє виявлення дії анте- та інтранатальних факторів може покращити діагностику та лікування даної групи пацієнтів.


Дод.точки доступу:
Кокоркін, О.Д.; Пахольчук, О.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Фофанов, О. Д.
    Меконієвий перитоніт у новонароджених: особливості діагностики і хірургічного лікування [Текст] / О. Д. Фофанов, В. О. Фофанов, Р. І. Никифорук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (диагностика, хирургия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Мета дослідження - провести аналіз результатів лікування меконієвого перитоніту у новонароджених і розробити оптимальний алгоритм діагностики і лікувальної тактики. Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати обстеження і лікування 24 новонароджених дітей з меконієвим перитонітом (МП), які прооперовані в клініці дитячої хірургії Івано-Франківського національного медичного університету за останні 12 років. Усі діти прооперовані у перші дні життя. Хворих розділено на 2 групи. У першу групу увійшли 11 хворих, які оперовані у перший період дослідження (2002-2008 рр.), у другу групу – 13 хворих, які оперовані після 2008 року. При лікуванні хворих другої групи нами застосовано диференційований підхід до вибору методу хірургічного лікування залежно від виду МП. Результати та обговорення. У 79,2 % хворих причиною МП були вроджені вади кишок (атрезія, подвоєння, заворот), які ускладнилися некрозом і перфорацією. У 3 новонароджених спостерігалася атрезія кишки і заворот, у 4 дітей були множинні атрезії. Локалізація перфорації у більшості хворих була на рівні тонкої кишки, лише у двох дітей – на рівні товстої кишки, в одному випадку – перфорація шлунку. В більшості оперованих новонароджених була виявлена фіброзно-адгезивна форма МП, у третини дітей був дифузний перитоніт і у двох пацієнтів – кистозна форма МП. Нами була застосована тактика диференційованого підходу до хірургічного лікування МП залежно від виду перитоніту у дітей другої групи (після 2008 р.). Застосований диференційований підхід до лікування новонароджених з МП дозволив покращити результати лікування у дітей ІІ групи. Висновки. Найбільш частою причиною меконієвого перитоніту в наших спостереженнях була вроджена тонкокишкова непрохідність. У більшості випадків вроджена кишкова непрохідність була показом до операції з приводу меконієвого перитоніту. Результати лікування дітей з меконієвим перитонітом залежать від його форми і патології, яка його викликала. Найгірші результати лікування нами отримано при фіброзно-адгезивній формі меконієвого перитоніту. Застосований нами диференційований підхід до тактики хірургічного лікування залежно від форми меконієвого перитоніту дозволив знизити частоту післяопераційних ускладнень і летальність у оперованих новонароджених. Важливе значення у покращенні результатів лікування дітей з меконієвим перитонітом має його антенатальна діагностика.


Дод.точки доступу:
Фофанов, В.О.; Никифорук, Р.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Тертишник, А. О.
    Стан мікробіоценозу піхви у пацієнток з неспецифічним хронічним сальпінгоофоритом [Текст] / А. О. Тертишник // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 49-54. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (этиология)
ВЛАГАЛИЩЕ (микробиология)
Анотація: Розвиток захворювань органів малого тазу мікробної етіології залежить від персистентних властивостей мікроорганізмів, спрямованих на інактивацію факторів природної резистентності організму. Вивчено видовий склад і біологічні властивості мікрофлори піхви і каналу шийки матки у жінок із запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів та показано, що вони протікають на тлі дисбіотичних станів. У пацієнток із хронічним сальпінгоофоритом відбуваються зміни мікрофлори піхви, які супроводжуються дискоординацією її функціонування як єдиної екосистеми, що проявляється порушеннями мікробіологічного статусу завдяки утворенню біоплівок, - вони, у свою чергу, є однією з основних стратегій виживання бактерій в зовнішньому середовищі, яке реалізується тільки за умови досягнення популяцією певного рівня щільності. Тому метою дослідження є покращення діагностики та лікування хворих на хронічний сальпінгоофорит (ХСО) на підставі визначення складу мікробіоцинозу піхви. У дослідженні оцінювали клінічний стан й особливості мікрофлори піхви у 70 пацієнтів з ХСО в залежності від давності запального процесу. В результаті дослідження пацієнток виявлено порушення мікробіоценозу піхви. Аналізуючи дані, які одержано, було встановлено, що найбільш частими мікроорганізмами, які вилучені з відокремлюваного піхви, були: Peptostreptococcus spp – 78% й 75%, Enterococcus – 69% й 57%, S.aureus – 62,9% й 60,1%, E.coli - 64,2% й 69,3%, Fusobacterium spp– 61,0% й 58,0%; S. pyogenes – 58,0% й 60%, Candida spp – 47,0% й 44%. Результати тестування ізолятів на здатність до формування біоплівок довели, що усі вилучені патогени утворювали щільну біоплівку. Аналіз отриманих результатів показав, що планктонні клітини патогенів, що тестувалися, активно формували біоплівки протягом 24 годин, а анаеробні бактерії – протягом 48 годин; за ступенем біоплівкоутворення найактивнішими були стафілококи, кишкова паличка й гриби роду кандида, актиноміцети. Результати дослідження дозволяють встановити факти утворення біоплівок ізолятами мікроорганізмів залежно від асоціантів і підтверджують факти про те, що це відображає адаптаційні можливості патогену.Дослідження чутливості мікроорганізмів у формі біоплівок до протимікробних препаратів виявило, що вони несприятливі до препаратів у терапевтичних дозуваннях. Таким чином, дисбіотичні порушення відіграють суттєву роль у патогенезі сальпінгоофориту й поглиблюють важкість перебігу ускладнень та тільки призначення комплексної терапії з включенням імуномодулюючих препаратів здатне нормалізувати мікробіоциноз піхви та сприяти зменшенню хронізації запального процесу. Це створює передумови для подальших досліджень щодо корекції раціональних терапевтичних заходів і до повної характеристики механізмів, що сприяють розвитку запальної патології та тлі дослідження біоплівок.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Ципкун, А. Г.
    Особливості фармакотерапії та клінічна фармакологія періоду новонародженості. Частина ІІІ. Фармакотерапія в період годування груддю [Текст] / А. Г. Ципкун // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 55-58 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ (использование)
ЛАКТАЦИЯ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: У лекції представленні сучасні погляди на особливості фармакотерапії в період годування груддю. Обговорені засоби, які стимулюють або пригнічують лактацію. Надана характеристика фармакологічних препаратів, які є потенційно небезпечними з урахуванням критеріїв небажаності та категоричної заборони.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Гончарь, М. О.
    Диференційна діагностика неонатальних кардіоміопатій [Текст] / М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко, А. В. Сенаторова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 59-63. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИИ (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: В оглядовій статті викладено сучасні дані щодо механізмів формування патології міокарда у новонароджених, яка може виявлятись в ранньому неонатальному періоді. Наведені дані сгруповані згідно рубрикаціям Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду. Зауважено, що механізми формування неонатальних кардіоміопатій залежать від багатофакторного впливу на організм плоду і новонародженого, і в тому числі - наявності сімейних форм кардіоміопатій, патології перебігу вагітності, стану здоров´я матері з урахуванням акушерської та екстрагенітальної патології, своєчасності та особливостей перебігу пологів. Своєчасна діагностика визначає прогноз та адекватність терапевтичних заходів. Висвітлено основні напрямки діагностичного пошуку та спостереження новонароджених з неонатальними кардіоміопатіями.


Дод.точки доступу:
Бойченко, А.Д.; Сенаторова, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Полянська, О. С.
    Лікування серцевої недостатності у вагітних [Текст] / О. С. Полянська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 64-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ (лекарственная терапия)
Анотація: В статті відображені нові аспекти лікування серцевої недостатності у вагітних. При серцевій недостатності з порушенням систолічної функції лівого шлуночка використовують діуретики, дигоксин, периферичні вазодилататори. Дослідження останніх років (RADIANCE і PROVED і масштабне дослідження DIG) дозволили рекомендувати використання дигоксину для поліпшення клінічного перебігу серцевої недостатності і якості життя не тільки при миготінні передсердь, але і у хворих при серцевій недостатності на фоні синусового ритму. Важливе місце в підвищенні ефективності лікування серцевої недостатності належить підбору фізичної активності та психотерапевтична корекція. Рекомендовано використання інтервенційних і хірургічних методів лікування: реваскуляризації міокарду, пристроїв для підтримки кровообігу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Юсин, І. О.
    Бікарбонат натрію: чи варто? [Текст] / І. О. Юсин // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 67-70. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НАТРИЯ БИКАРБОНАТ (прием и дозировка)
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: У статті проведено аналіз літератури, останніх наукових досліджень, які присвячені проблемі застосування бікарбонату натрію в реанімації новонароджених. Представлено історію вивчення бікарбонату натрію, визначено основні тенденції щодо доцільності використання бікарбонату натрію під час первинної реанімації новонароджених.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Врожденный порок сердца у новорожденного: аортолегочное окно. Случай из практики [Текст] / Т. М. Клименко [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 71-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АОРТОЛЕГОЧНОЙ ПЕРЕГОРОДКИ ДЕФЕКТ (диагностика)
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ (диагностика)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (диагностика)
Анотація: Одним з рідкісних вроджених вад серця є аортолегеневе вікно - дефект між легеневою артерією і проксимальним відділом аорти. У статті наведено динамічне клінічне спостереження недоношеного новонародженого з аортолегеневим вікном.


Дод.точки доступу:
Клименко, Т.М.; Закревский, А.Н.; Карапетян, О.Ю.; Сердцева, Е.А.; Бучнева, О.В.; Каратай, О.С.; Томчук, А.И.; Солошенко, И.В.; Закревская, А.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


   
    Клінічний випадок синдрому Гольденхара у новонародженого [Текст] / Г. В. Ващилін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 74-75. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГОЛЬДЕНАРА СИНДРОМ (диагностика)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (диагностика)
Анотація: У статті представлено клінічний випадок окуло-аурикуло вертебральної дисплазії (синдрому Гольденхара) у новонародженої дитини.


Дод.точки доступу:
Ващилін, Г.В.; Гагаловська, Л.А.; Гнатів, М.М.; Калинка, С.О.; Мартинюк, Ж.І.; Зайцева, Л.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


   
    Двобічні абсцеси головного мозку, як наслідок герпетичної інфекції у новонародженої дитини (клінічний випадок) [Текст] / І. С. Лембрик [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 76-79. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО АБСЦЕСС (этиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: У статті наведені окремі літературні дані щодо перебігу ускладнень нейроінфекцій у вигляді абсцесів у немовлят. Також представлені результати власного клінічного спостереження за дитиною із двобічними абсцесами головного мозку внаслідок перенесеного герпетичного ураження мозкової тканини. Наведені дані засвідчують необхідність раннього виявлення нейроінфекцій у неонатальному віці з метою попередження розвитку ускладнень та початку невідкладної терапії.


Дод.точки доступу:
Лембрик, І.С.; Кузенко, О.В.; Марчук, Л.І.; Стефанишин, І.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Погорілий, В. В.
    Хірургічне лікування крижово-куприкової тератоми великих розмірів у новонародженої дитини [Текст] / В. В. Погорілий, О. Г. Якименко, В. С. Конопліцький // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 80-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ТЕРАТОМА (хирургия)
КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ (патология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (диагностика)
Анотація: В статті наведений клінічний приклад успішного хірургічного лікування новонародженої дитини з крижово-куприковою тератомою великих розмірів. Патологія була діагностована пренатально. У хірургічний стаціонар дитина поступила на 3 добу з моменту народження. Обстежена клінічно та лабораторно. Виконано сонографічне дослідження пухлини, магнітно-резонансна томографія та комп’ютерна томографія із контрастуванням. Встановлено, що пухлина має розміри 130х60 мм, знаходиться в малому тазу та в ділянці сідниць, зміщує пряму кишку вперед, створюючи клініку часткової кишкової непрохідності. Виконано фонодопплероентерографічне дослідження. Встановлено, що моторна функція товстої кишки збережена, а евакуаторна порушена. Пухлину видалено промеженним доступом. Виконано резекцію куприка в який пухлина проростала. Відновлено цілісність м’язів тазового дна та м’язів леваторів. Рана зашита наглухо, дренована через окремий розріз. Дитина оглянута через 3 та 5 місяців після операції. Рецидиву пухлини немає, випорожнення самостійні 2-3 рази на добу. Результат хірургічного лікування розцінено як задовільний.


Дод.точки доступу:
Якименко, О.Г.; Конопліцький, В.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Лембрик, І. С.
    Інноваційні технології навчання у викладанні неонатології студентам старших курсів: переваги та недоліки застосування [Текст] / І. С. Лембрик // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 84-88. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ (методы)
Анотація: Мета. Дати характеристику основним методам інноваційних цифрових технологій, визначити їх переваги та недоліки, особливості застосування у вищій медичній школі. Основні завдання та методи дослідження: Аналіз даних літератури за останні п’ять років, присвячених цій тематиці, а також оцінка їх застосування у практиці вищих навчальних медичних закладів. Результати дослідження та їх обговорення. У статті подана характеристика основних інноваційних технологій навчання, які покликані реалізувати виховання інноваційної особистості в людині, яка навчається. Проведено огляд літератури та наведено власні міркування щодо зміни парадигми вищої медичної освіти в Україні на прикладі викладання дисципліни «Педіатрія» (модуль «Неонатологія») в Івано-Франківському національному медичному університеті. Доведено ефективність широкого та різнопланового використання інноваційних технологій у навчально-освітньому процесі. Визначено переваги та недоліки застосування цифрового забезпечення освітньої діяльності у медичному вузі.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Speer, C. P.
    Tore Curstedt - главный ученый-создатель поверхностно-активного вещества из свиных тканей [Текст] / C. P. Speer, H. L. Halliday // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 1. - С. 89-90 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ТКАНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (история)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА


Дод.точки доступу:
Halliday, H.L.; Curstedt, Tore \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)