Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ92/2019/21/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 26
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-26

Заічко, К. О.
Добова варіабельність рівня розчинних тол-подібних рецепторів 2 в сироватці крові жінок, хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з перебігом захворювання [Текст] / К. О. Заічко, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ (кровь, патофизиология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ
РЕЦЕПТОРЫ КЛЕТОЧНОЙ ПОВЕРХНОСТИ
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: Вступ. Ревматоїдний артрит (РА) належить до захворювань, які асоціюються з розладами циркадних ритмів продукування прозапальних медіаторів. Імунозапальні та ангіогенні процеси в синовії активуються з участю тол-подібних рецепторів 2 (TLR2). Вивчення циркадних ритмів продукування TLR2, зокрема їх розчинної форми (sTLR2), що міститься в біологічних рідинах, дозволить персоніфікувати прогноз перебігу захворювання та контроль ефективності лікування у хворих на РА. Мета дослідження – визначити добову варіабельність рівня розчинної форми тол-подібних рецепторів у сироватці крові жінок, хворих на РА, та оцінити зв’язок з перебігом захворювання. Методи дослідження. Обстежено 173 хворих на РА (100 % жінок) віком (43,7±7,35) року та 34 жінки групи контролю віком (42,4±10,5) року. Діагноз РА встановлювали за критеріями ACR/EULAR 2010. Рівень sTLR2 в сироватці крові визначали о 0800; 1400; 2000 та 0200 за допомогою набору фірми “Cloud-Clone Corp.” (TLR2, SEA663Hu). Дослідження виконували з дотриманням біоетичних норм. Статистичну обробку результатів проводили в пакеті прикладних програм SPSS22. Результати й обговорення. У практично здорових жінок виявлено циркадні коливання рівня sTLR2 в сироватці крові з акрофазою о 0800 та батифазою о 2000. У хворих на РА встановлено циркадні особливості продукування sTLR2: відмічено підвищення рівня sTLR2 в сироватці крові впродовж доби (у 2 рази) порівняно з групою контролю; варіабельність рівня sTLR2 в крові хворих на РА була меншою, ніж у групі контролю; спостерігали прямий зв’язок між рівнем sTLR2 в сироватці крові, рентгенологічною стадією та показниками активності захворювання (DAS28, CDAI, HAQ, RAID). Висновки. Встановлено циркадну варіабельність рівня sTLR2 в сироватці крові жінок, хворих на РА, та практично здорових осіб. У хворих на РА відмічено підвищення рівня sTLR2 (більш виражене вранці), що асоціюється зі збільшенням тяжкості перебігу захворювання.

Дод.точки доступу:
Станіславчук, М.А.; Заічко, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Безкоровайна, Г. О.
Статеві відмінності вільнорадикальних процесів у міокарді при ушкодженні адреналіном на тлі світлової депривації [Текст] / Г. О. Безкоровайна, І. М. Кліщ, М. Р. Хара // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (патофизиология, этиология)
АДРЕНАЛИН (вредные воздействия)
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Анотація: Вступ. Ішемічна хвороба серця – основна причина смерті, й частіше вона виникає в чоловіків. Серед факторів ризику головним є стрес. При цьому порушується баланс системи прооксиданти/антиоксиданти. Серед антиоксидантів важливе місце займає мелатонін, який зменшує ушкодження міокарда за умов гіперкатехоламінемії. На сьогодні недостатньо вивчено питання щодо гендерної відмінності кардіопротекторних ефектів мелатоніну при порушеній активності пінеальної залози. Мета дослідження – встановити статеві відмінності вільнорадикальних процесів у міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі світлової депривації. Методи дослідження. У міокарді шлуночків самців і самиць щурів визначали активність пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи при ушкодженні адреналіном. Некроз міокарда моделювали шляхом введення адреналіну (0,5 мг/кг) у м’яз на тлі світлової депривації (10 днів повної темряви, освітлення 0,5-1 LX). Група контролю складалася з тварин, які перебували в умовах збереженого режиму зміни циклів день/ніч (12 год освітлення 500 LX/12 год темряви 0,5-1 LX). Результати й обговорення. Розвиток некротичного процесу в міокарді щурів на тлі десятидобової світлової депривації характеризувався меншою активацією ПОЛ порівняно з показниками тварин групи контролю. Це підтверджувалося меншим вмістом продуктів ПОЛ у міокарді шлуночків. Активність антиоксидантної системи за таких умов була більшою, ніж у тварин групи контролю, особливо в самиць. Ця закономірність свідчила про позитивний вплив попередньої десятидобової світлової депривації на розвиток некротичного процесу в міокарді, що можна пояснити посиленим синтезом мелатоніну, який є антиоксидантом, а також була характерна для щурів обох статей, але кардіопротекторний ефект світлової депривації більш істотним був у самиць. Висновок. Світлова депривація сприяє захисту серця від ушкодження адреналіном, про що свідчать менша активність пероксидного окиснення ліпідів і більша активність ензимів антиоксидантної системи, особливо в самиць.

Дод.точки доступу:
Кліщ, І.М.; Хара, М.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сушко, О. О.
Вплив цитратів ванадію та хрому на стан про/антиоксидантної системи в підшлунковій залозі щурів з алоксановим цукровим діабетом [Текст] / О. О. Сушко, Р. Я. Іскра // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 20-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (патофизиология, этиология)
АЛЛОКСАН (вредные воздействия)
ВАНАДИЯ СОЕДИНЕНИЯ (терапевтическое применение)
ХРОМ (терапевтическое применение)
КРЫСЫ
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА (патология)
Анотація: Вступ. За цукрового діабету посилюється оксидативний стрес, що є причиною виснаження антиоксидантної системи. Сполуки Ванадію та Хрому є антиоксидантами, тому можна розглядати їх в якості профілактичного застосування для уповільнення прогресування цукрового діабету та ризику ускладнень. Мета дослідження – дослідити вплив цитратів ванадію та хрому на активність про/антиоксидантної системи у підшлунковій залозі щурів із алоксановим цукровим діабетом. Методи дослідження. Дослідження проводилось на 32 лабораторних щурах лінії Вістар. Тварини були розділені на чотири групи. Щурі І (контрольної) та ІІІ групи вживали чисту воду без добавок; ІІ та ІV групи – споживали воду з цитратами ванадію, в кількості 0,5 мкг V/мл води, та хрому – 0,1 мкг Cr/мл води. У тварин ІІІ і IV груп викликали цукровий діабет шляхом внутрішньоочеревинного введення 5% розчину моногідрату алоксану у кількості 150 мг/кг маси тіла. Матеріалом для дослідження були гомогенати тканини підшлункової залози щурів. Визначали вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів: гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів, а також активність ензимів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та вміст відновленого глутатіону. Результати й обговорення. За сумісної дії цитратів ванадію та хрому на інтактних тварин знижувався вміст ТБК-активних продуктів та вірогідне зростання активності ензимів антиоксидантного захисту. За експериментального цукрового діабету вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів зростав, однак відбувалось виснаження захисних можливостей системи антиоксидантного захисту. За попереднього введення цитратів ванадію та хрому до раціону щурів з експериментальним діабетом сприяло зростанню активності досліджуваних ензимів антиоксидантної системи до рівня контролю. Очевидно, мікроелементи ванадій та хром, як антиоксиданти, мають здатність бути акцептором вільних радикалів, і, відповідно, зменшувати оксидативний стрес у діабетичних тварин. Висновки. За цукрового діабету гіперглікемія призводить до зростання продуктів ПОЛ та зниження показників антиоксидантного захисту. За сумісної дії цитратів ванадію та хрому у підшлунковій залозі діабетичних щурів нормалізувалися показники про/антиоксидантної системи.

Дод.точки доступу:
Іскра, Р.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гнатюк, М. С.
Особливості змін цитокінового профілю при пошкодженні сім'яників рубоміцином гідрохлоридом [Текст] / М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, Л. В. Татарчук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ЯИЧКИ (патофизиология)
ДАУНОМИЦИН (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ЦИТОКИНИНЫ (кровь)
Анотація: Рубоміцин – протипухлинний антибіотик антрациклінового ряду з вираженою цитостатичною дією, який при введенні в організм чоловіків може призводити до структурно-функціональних змін сім’яників. Мета дослідження – вивчити особливості змін цитокінового профілю при пошкодженні сім’яників рубоміцином гідрохлоридом. Методи дослідження. Морфометричними методами досліджували структури сім’яників 30-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців. Імуноферментним методом у сироватці їх крові визначали концентрацію фактора некрозу пухлини ? (TNF?), інтерлейкінів (IL2, IL6, IL10). Гістостереометрично на мікропрепаратах сім’яників визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин, сперматогенних епітеліоцитах, відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та стромально-паренхіматозні відношення в органі. Проводили кореляційний аналіз між концентрацією цитокінів та досліджуваними гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. При дії рубоміцину гідрохлориду на організм концентрація IL2 у сироватці крові підвищилась на 22,0 %, IL6 – на 45,2 %, IL10 – на 34,5 %, TNF? – на 12,5 % (р?0,001). Нерівномірне, диспропорційне збільшення вмісту цитокінів у сироватці крові при змодельованій патології вказувало на дисбаланс цитокінового профілю. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин збільшилися на 5,3 %, у сперматогенних епітеліоцитах – на 7,4 % (р?0,01), що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 13,5 раза, а сперматогенних епітеліоцитів – у 19,4 раза (р?0,001), що вказувало на суттєві структурно-функціональні зміни цього органа. Виявлено наявність сильних позитивних кореляційних взаємозв’язків між відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та концентрацією IL2, IL6, IL10 (r=+0,82±0,03). Меншої сили позитивні кореляційні взаємозв’язки встановлено між вказаними гістостереометричними параметрами сім’яників та концентрацією TNF? в сироватці крові (r=+0,65±0,02). Між стромально-паренхіматозними відношеннями в сім’яниках щурів 2-ї групи спостережень та вмістом цитокінів у сироватці крові коефіцієнт кореляції коливався в межах від 0,52 до 0,64. Висновки. Введення в організм рубоміцину гідрохлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників та суттєвого дисбалансу цитокінів – IL2, IL6, IL10, TNF? в сироватці крові. Ступінь порушень цитокінового профілю при змодельованій патології корелює з вираженням змін структурного гомеостазу, відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, стромально-паренхіматозними відношеннями в досліджуваному органі.

Дод.точки доступу:
Коноваленко, С.О.; Татарчук, Л.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гапоненко, Я. Ю.
Наночастинки оксиду цинку посилюють гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату [Текст] / Я. Ю. Гапоненко, Н. Я. Летняк, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АЗОТА ОКСИДЫ (терапевтическое применение)
НАНОЧАСТИЦЫ (терапевтическое применение)
ГЕРБИЦИДЫ (токсичность)
ПЕЧЕНЬ (патофизиология)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками. Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату. Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини. Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.

Дод.точки доступу:
Летняк, Н.Я.; Корда, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Федосєєва, О. В.
Вплив реперфузії нижніх кінцівок на динаміку змін показників ендогенної інтоксикації за умов поєднаної травми органів черевної порожнини та масової крововтрати [Текст] / О. В. Федосєєва // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 37-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ (осложнения, патофизиология)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (осложнения, патофизиология)
ГЕМОРРАГИИ (осложнения)
ОТРАВЛЕНИЕ (патофизиология, этиология)
РЕПЕРФУЗИЯ
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (патология)
Анотація: Вступ. У статті наведено результати експериментального дослідження, під час якого вивчали вплив реперфузії нижніх кінцівок на розвиток ендогенної інтоксикації при закритій травмі органів черевної порожнини та масивній зовнішній крововтраті. Відомо, що ендогенна інтоксикація є складним багатокомпонентним процесом, зумовленим патологічною біологічною активністю ендогенних продуктів або дисфункцією систем природної детоксикації. Результати дослідження показали, що реперфузія нижніх кінцівок посилює розвиток ендогенної інтоксикації при поєднаній травмі в експерименті. Мета дослідження – вивчити вплив реперфузії нижніх кінцівок на зміну окремих показників ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати. Методи дослідження. Експеримент проведено на 80-ти нелінійних щурах-самцях масою 190–220 г. У дослідних групах було змодельовано реперфузію нижніх кінцівок у поєднанні із закритою травмою органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати та проаналізовано вміст маркерів ендогенної інтоксикації (молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм) та еритроцитарний індекс інтоксикації. Достовірність відмінностей між контрольною та дослідною групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні. Результати й обговорення. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки викликало значне достовірне підвищення показника ендогенного індексу інтоксикації у всіх дослідних групах. Максимальне його збільшення відзначено у групі тварин, в яких накладання джгута поєднувалось із травмою органів черевної порожнини та масивною крововтратою. Це довело потенціюючу дію реперфузійного синдрому на розвиток системних змін при поєднаній травмі. Також доведено, що прояв ендогенної інтоксикації протягом перших 24 год після накладання кровоспинного джгута за своєю силою аналогічний до такого, що виникає внаслідок поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної зовнішньої крововтрати. Висновок. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки протягом 2 год посилює розвиток ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати, що підтверджується достовірним зростанням показника ендогенного індексу інтоксикації та молекул середньої маси через 7 діб після реперфузії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Порівняльний аналіз кардіопротекторних властивостей корвітину та сухого екстракту з хости ланцетолистої листя за умов адреналінового ушкодження серця [Текст] / О. С. Линда [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ (патофизиология, этиология)
АДРЕНАЛИН (вредные воздействия)
КВЕРЦЕТИН (терапевтическое применение)
ХОСТА
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. У сучасних умовах психоемоційний стрес ускладнює перебіг і прогноз основних захворювань серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу) та може призвести до розвитку некротичного ушкодження міокарда. Дослідження, які проводять в останні роки фармакологи, фармацевти і медики, спрямовані на пошук нових рослинних засобів із кардіопротекторними властивостями з більшою ефективністю та меншою токсичністю порівняно з існуючими на сьогодні на фармацевтичному ринку препаратами. Мета дослідження – вивчити мембранопротекторні властивості сухого екстракту з хости ланцетолистої листя та показники функціонування серцевого м’яза на моделі токсичного ураження серця адреналіном. Методи дослідження. Експерименти проведено на шестимісячних 42-х білих щурах-самцях масою 180–200 г. Некротичне ушкодження міокарда моделювали шляхом одноразового внутрішньом’язового введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг. З метою корекції щодня протягом експерименту вводили сухий екстракт з хости ланцетолистої листя в дозі 100 мг/кг маси тіла та корвітин у дозі 42 мг/кг. Дослідження виконували через 24 та 48 год після введення адреналіну. Записували і проводили аналіз електрокардіограм, у сироватці крові та серці визначали активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази. Результати й обговорення. Активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові щурів, яким вводили адреналін, підвищувалася в усі терміни експерименту. Активність креатинфосфокінази в сироватці крові тварин після введення адреналіну збільшувалася: через 24 год – у 2,2 раза, через 48 год – у 2,5 раза. У серці щурів спостерігали зворотну тенденцію до зниження цих показників. Через 24 год після введення адреналіну позитивний вплив на активність ензимів мав корвітин. У кінці експерименту ефективними виявились обидва коригувальних чинники. На електрокардіограмах підтверджено розвиток міокардіодистрофії в щурів, які отримали токсичну дозу адреналіну. До кінця експерименту як екстракт, так і корвітин проявили позитивний вплив на показники електрокардіограми у тварин, що підтвердило їх кардіопротекторні властивості. Висновки. Кардіотоксична доза адреналіну призводить до цитолізу кардіоцитів та зміни проникності плазматичних мембран, на що вказують підвищення активності аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові та її зниження в серці. Сухий екстракт з хости ланцетолистої листя та корвітин мають виражений протекторний вплив на активність ензимів. Екстракт і корвітин, введені на тлі адреналінового ушкодження серця, зменшують збудливість синусового вузла та сповільнюють проведення імпульсів передсердями і шлуночками.

Дод.точки доступу:
Линда, О.С.; Пелих, В.Є.; Фіра, Л.С.; Денефіль, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Дослідження антиексудативної активності екстрактів з листя Salvia officinalis [Текст] / Ю. В. Верховодова [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 54-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ВОСПАЛЕНИЕ (патофизиология, терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
ШАЛФЕЙ ЛЕКАРСТВЕННЫЙ ПОЛУКУСТАРНИКОВЫЙ
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Удосконалення фармакотерапії запалення є актуальним завданням сучасної фармацевтичної та медичної науки. Мета дослідження – вивчити протизапальну активність 11 різних екстрактів з листя шавлії лікарської (ШЛ) на моделі карагенінового набряку. Методи дослідження. Експеримент виконано на білих безпородних щурах-самцях масою 200–250 г. Екстракти вводили внутрішньошлунково в діапазоні доз 10–100 мг/кг через 1 год, після чого в задню кінцівку субплантарно вводили 1 мл 0,1 % розчину карагеніну. Фіксували об’єм набряку щогодини протягом 4 год. Препарат порівняння – диклофенак натрію. Результати й обговорення. Встановлено протизапальну активність 9 з 11 екстрактів. Екстракт на основі відвару ШЛ (екстракт № 1), екстракт, отриманий шляхом екстрагування 50 % етанолом (екстракт № 2), фенольний екстракт ШЛ з додаванням L-лізину (екстракт № 4) та комплекс гідроксикоричних сполук ШЛ (екстракт № 11) зменшували запалення протягом як альтеративної, так і ексудативної фаз запалення на 31–100 % (р0,05). Фенольний комплекс, очищений від амінокислот та іонів металів (екстракт № 7), сапоніновий комплекс (екстракт № 8), сумарний фенольний комплекс (екстракт № 9) та флавоноїдний комплекс (екстракт № 10) зменшували запалення лише на фазі альтерації (зменшення набряку – 26–67 %, р0,05). Зменшував запалення під час ексудативної фази екстракт, одержаний шляхом екстрагування 96 % етанолом (екстракт № 3). Зменшення ексудації на його тлі становило 73–90 % (р0,05). За цих умов тільки комплекс фенольних сполук у суміші з L-аргініном (екстракт № 5) та полісахаридний комплекс із листя ШЛ (екстракт № 6) не проявили антиексудативної активності. Висновки. Отримані дані характеризують досліджувані екстракти з листя ШЛ (окрім екстрактів № 5 та 6) як ефективні протизапальні засоби, що здатні редукувати запальний процес, який розвивається за циклооксигеназним шляхом. Усі досліджувані субстанції не поступалися за протизапальною активністю диклофенаку натрію. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого експериментального та клінічного дослідження листя ШЛ і засобів на його основі.

Дод.точки доступу:
Верховодова, Ю.В.; Кіреєв, І.В.; Кошовий, О.М.; Мига, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Динаміка змін показників цитокінового профілю у тварин з гострим поширеним перитонітом на тлі цукрового діабету [Текст] / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (патофизиология)
ПЕРИТОНИТ (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ (кровь)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Вступ. При гострому поширеному перитоніті будь-яке хірургічне втручання призводить до порушення імунного захисту з розвитком післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, що збільшує в кілька разів вірогідність летального наслідку, особливо в осіб, які мають вторинний імунодефіцит на тлі цукрового діабету, порушення обміну речовин та ендотоксикозу. Мета дослідження – вивчити динаміку вмісту про- і протизапальних цитокінів у сироватці крові щурів за умов експериментального гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету. Методи дослідження. В експерименті було використано 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину піддослідних тварин. Показники цитокінового профілю в сироватці крові визначали методом твердофазового імуноферментного аналізу. Терміни спостереження – 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Результати й обговорення. При порівнянні рівня інтерлейкінів між досліджуваними групами тварин відмічали статистично значуще більш вагоме підвищення рівня прозапальних цитокінів у щурів із цукровим діабетом протягом усіх термінів експерименту. Зокрема, концентрація інтерлейкіну 1? достовірно зростала: на 1-шу добу спостереження – на 94 %, на 3-тю – на 115 %, на 7-му – на 121 % порівняно з контрольною групою. Аналогічне значуще підвищення рівня фактора некрозу пухлини ? відзначали у тварин із цукровим діабетом. Найістотніше достовірне збільшення рівня цього показника в даній групі щурів зафіксували на 7-му добу експерименту – в 3,4 раза. Висновок. При гострому перитоніті на тлі цукрового діабету суттєво зростає концентрація протизапальних цитокінів у сироватці крові тварин усіх груп, що підтверджує їх роль у патогенезі досліджуваної патології.

Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І.Я.; Вервега, Б.М.; Підручна, С.Р.; Мельник, Н.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Експериментальне дослідження медіаторних механізмів антиноцицептивної дії 4-[4-оксо-(4Н)-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (сполуки ПК-66) [Текст] / Г. І. Крамар [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
НОЦИЦЕПТИВНЫЕ БОЛИ (психология, терапия)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
БЕНЗОАТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Вступ. У попередніх дослідженнях встановлено, що серед похідних 4-оксо (аміно-) хіназоліну речовиною-лідером із вираженою знеболювальною дією на різних моделях больової перцепції є 4-[4-оксо-(4Н)-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (сполука ПК-66). Мета дослідження – ґрунтовно вивчити основні механізми аналгетичної дії нового оригінального похідного хіназолінів – сполуки ПК-66. Методи дослідження. Антиноцицептивну дію сполуки ПК-66 (1 мг/кг внутрішньочеревно) вивчали в щурів на моделі гіпералгезії, викликаної субплантарним введенням у ліву задню кінцівку тварини 0,1 мл 1 % розчину карагеніну, 2 % суспензії зимозану та 0,01 % розчину брадикініну. Ступінь ноцицепції визначали за допомогою долориметра шляхом оцінювання порога больової чутливості. Як референс-препарати використовували диклофенак натрію (4 мг/кг) та корвітин (5 мг/кг). Аналгетичну активність досліджуваних сполук оцінювали за їх здатністю збільшувати поріг больової чутливості в дослідних групах порівняно з групою контролю і виражали у відсотках. Антиексудативну активність сполуки та референс-препаратів визначали шляхом вимірювання об’єму набряку лапки за допомогою плетизмометра за ступенем зменшення набряку в піддослідних тварин порівняно зі щурами групи контролю і виражали у відсотках. Результати й обговорення. Сполука ПК-66 здатна усувати гіпералгезію, яку викликали різні альгогени. Найбільш виражено її знеболювальна дія проявлялась на тлі введення брадикініну (53,4 %), менш виражену антиноцицепцію спостерігали при карагеніновому набряку (38,5 %), найменш вираженою ця дія була на моделі зимозанової гіпералгезії (26,9 %). Дослідження антиексудативної дії продемонструвало, що антифлогогенна дія сполуки ПК-66 більшою мірою проявлялась на моделі карагенінового набряку (16,1 %), ніж зимозанового (12,8 %). Однак цей ефект не сягав статистично вірогідних значень ні при карагеніновому, ні при зимозановому набряку і в обох випадках значно поступався препаратам порівняння – диклофенаку натрію (58,3 %) та корвітину (52,3 %). Висновок. Антимедіаторна дія сполуки ПК-66 більшою мірою зумовлена антагонізмом до брадикініну, меншою – до простагландинів та лейкотрієнів.

Дод.точки доступу:
Крамар, Г.І.; Степанюк, Г.І.; Волощук, Н.І.; Альчук, О.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Порушення біохімічного складу жовчі за умов поєднаної травми живота і грудної клітки в період ранніх проявів травматичної хвороби та його корекція тіотриазоліном [Текст] / О. А. Зачепа [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 74-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ (осложнения, патофизиология, терапия)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ (осложнения, патофизиология, терапия)
ЖЕЛЧЬ (секреция)
АНТИОКСИДАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Вступ. Травми продовжують залишатися найпоширенішою причиною смертності в цілому світі. У структурі бойової травми тупі й проникні ушкодження грудної клітки і живота займають третє місце, поступаючись пораненням кінцівок та голови. Мета дослідження – з?ясувати характер порушення жовчоутворювальної функції печінки за умов поєднаної травми живота і грудної клітки щурів у ранній період травматичної хвороби та оцінити ефективність його корекції тіотриазоліном. Методи дослідження. Експерименти проведено на 86-ти нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г, яких поділили на п?ять груп: контрольну та чотири дослідних. Травми наносили за умов тіопентал-натрієвого наркозу в дозі 40 мг/кг маси тварини. До контрольної групи ввійшли інтактні тварини, яких тільки вводили в наркоз. У 1-й дослідній групі щурам моделювали травму грудної клітки, у 2-й – тупу травму живота, в 3-й – ці травми поєднували, в 4-й – тваринам з поєднаною травмою внутрішньочеревно вводили тіотриазолін у дозі 9,1 мг·кг-1. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травм за умов тіопентал-натрієвого наркозу в щурів катетеризували загальну жовчну протоку та протягом 60 хв збирали жовч, в якій визначали концентрацію сумарних жовчних кислот і холестеролу, розраховували холато-холестероловий коефіцієнт. Результати й обговорення. При нанесенні ізольованих травм грудної клітки, живота та їх поєднанні суттєво порушувалась жовчоутворювальна функція печінки, що проявлялось зниженням синтезу холатів і зростанням холато-холестеролового коефіцієнта. За тяжкістю розвитку печінкової дисфункції їх можна розподілити так: ізольована травма грудної кліткиізольована травма животапоєднана травма. Унаслідок виявлених порушень істотно підвищувався холато-холестероловий коефіцієнт, який домінував за умов ізольованої травми живота та поєднаної травми. Зміщення балансу в бік накопичення холестеролу посилювало літогенні властивості жовчі. Семиденне застосування тіотриазоліну в групі тварин з поєднаною травмою сприяло істотному збільшенню вмісту в жовчі сумарних жовчних кислот, зростанню холато-холестеролового коефіцієнта, не впливало на концентрацію холестеролу в жовчі. Висновки. Поєднана травма живота і грудної клітки сприяє більшому зниженню функціональної спроможності печінки порівняно з ізольованими ураженнями. В його основі лежить пригнічення синтетичних процесів у мікросомальній системі гепатоцитів. Тіотриазолін здатен знизити негативний вплив патогенних чинників травми на функціональну спроможність гепатоцитів, що слід враховувати в комплексній інтенсивній терапії поєднаної травми живота і грудної клітки.

Дод.точки доступу:
Зачепа, О.А.; Гудима, А.А.; Сушко, Ю.І.; Ярошенко, Т.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Боднар, П. Я.
Оцінка біохімічних показників і стану згортальної системи крові щурів за умов хронічної неопластичної інтоксикації [Текст] / П. Я. Боднар, Н. Є. Лісничук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 83-88. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ОТРАВЛЕНИЕ (кровь, патофизиология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Онкологічні хворі належать до групи високого ризику розвитку тромбоемболічних та інших тяжких ускладнень, що можна пояснити прогресуванням пухлини і дією цитостатичних препаратів через порушення як біохімічних, так і гемостазіологічних процесів. Особливе значення при цьому має ендогенна інтоксикація організму. Мета дослідження – оцінити біохімічні показники і стан згортальної системи крові щурів за умов хронічної неопластичної інтоксикації. Методи дослідження. Експеримент виконано на 36-ти статевозрілих нелінійних щурах. Хронічну неопластичну інтоксикацію моделювали шляхом введення несиметричного 1,2-диметилгідразин гідрохлориду (ДМГ) підшкірно в міжлопаткову ділянку в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень упродовж 30-ти тижнів, відповідно до маси тварини – з розрахунку 0,1 мл розчину ДМГ на 10 г маси тіла щура. Дослідження гемостазіологічного стану плазми крові включало визначення протромбінового часу за Квіком, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу, фібриногену А та фібрин-мономерного комплексу. Результати й обговорення. Згідно з результатами аналізу біохімічних показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, на 70-й день експерименту відмічено лише тенденцію до їх зростання порівняно з контрольними даними. На 140-й та 210-й дні виявлено достовірне їх підвищення щодо контрольної групи. Визначення вмісту в сироватці крові щурів молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм у різні терміни спостереження показало статистично достовірне збільшення. Відмічено несуттєве зростання активованого часткового протромбінового часу протягом усього експерименту. Відносно інших показників зареєстровано хвилеподібні зміни гемостазіологічних показників. Висновки. Протягом 210-ти днів експерименту наростають прояви ендогенної інтоксикації, про що свідчить достовірне підвищення рівня в крові молекул середньої маси. Надмірне утворення продуктів вільнорадикального окиснення в поєднанні з компенсаторною активацією ензимних ланок антиоксидантної системи в початковий період експерименту і поступовим її виснаженням, починаючи із 140-го дня, підтверджується достовірним зниженням активності супероксиддисмутази і каталази в сироватці крові до кінця експерименту стосовно контролю. Подовження протромбінового часу, скорочення протромбінового індексу, зростання в крові рівня фібриногену А та розчинного фібрин-мономерного комплексу можна розцінювати як передумову патофізіологічного обґрунтування фактора ризику активації згортання крові в онкологічних хворих.

Дод.точки доступу:
Лісничук, Н.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Вівчар, Р. Я.
Кореляційні зв'язки рівнів інтерлейкінів та показників цитокінового, гуморального та клітинного імунітету у хворих на розсіяний склероз із різними типами перебігу [Текст] / Р. Я. Вівчар, Т. Я. Ярошенко // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 89-96. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ (иммунология, патофизиология)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ (диагностическое применение)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ
Анотація: Вступ. Розсіяний склероз (РС) вважають “найзагадковішим” нервовим захворюванням через його непостійність, нестабільність та непередбачуваність, а дослідження імунної системи є невід’ємною частиною діагностики цього захворювання. Тому більш чітке уявлення про імунологічні механізми при різних типах перебігу РС, кореляція їх показників не тільки дозволять поліпшити діагностику та поглибити наші знання про патогенез, але й можуть стати основою для вдосконалення патогенетичного лікування із застосуванням різних імунотерапевтичних засобів. Мета дослідження – з’ясувати особливості кореляції показників імунопатогенезу цитокінового, гуморального та клітинного імунітету у хворих на розсіяний склероз із різними типами перебігу. Методи дослідження. Результати досліджень аналізували методом варіаційної статистики за допомогою програми STATISTICA 8.0 (“Statsoft”, США). У всіх обстежуваних визначали рівні інтерлейкінів 1?, 2, 33, фактора некрозу пухлини ?, імуноглобулінів А, G, M, а також лімфоцити СD3+, СD4+, СD8+, СD19+, СD25+, СD56+. Результати й обговорення. Достовірне підвищення концентрації імуноглобуліну A в сироватці крові пацієнтів із РС вказувало на інфікованість слизових оболонок, особливо вираженим воно виявилося у хворих з первинно-прогресивним типом перебігу РС. Значне збільшення вмісту імуноглобулінів G і М у сироватці крові пацієнтів із РС свідчило про хронічний перебіг процесу, особливо вираженим воно було при рецидивно-ремітивному типі перебігу РС. Виявлені коливання середнього вмісту циркулювальних імунних комплексів у сироватці крові пацієнтів із РС вказували на ступінь тяжкості імунопатологічного процесу. В групі хворих із вторинно-прогресивним типом перебігу РС між показниками імунного статусу і рівнями інтерлейкінів 1?, 2, 33 та фактора некрозу пухлини ? спостерігали значну кількість сильних кореляційних зв’язків і зв’язків середньої сили. Рівень інтерлейкіну 2 у всіх обстежених пацієнтів із РС мав найбільше кореляційних зв’язків із показниками імунного статусу, що свідчило про його важливу участь у патогенезі РС. Висновок. Дослідження кореляційних зв’язків цитокінів, а також інших показників, гуморального та клітинного імунітету у хворих на розсіяний склероз є актуальним і перспективним напрямком для вивчення механізмів імунопатогенезу цього захворювання та його корекції.

Дод.точки доступу:
Ярошенко, Т.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Герасимець, І. І.
Дослідження гепатопротекторних властивостей густого екстракту грибів шиїтаке [Текст] / І. І. Герасимець, Л. С. Фіра, І. І. Медвідь // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 97-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПАРАЦЕТАМОЛ (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ГЕПАТИТ (патофизиология, этиология)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ (терапия)
ГРИБЫ
Анотація: Вступ. У статті розглянуто питання щодо визначення динаміки лабораторних показників у сироватці крові та гомогенаті печінки щурів, уражених парацетамолом, і після корекції густим екстрактом грибів шиїтаке. Мета дослідження – вивчити гепатопротекторні властивості густого екстракту грибів шиїтаке в експерименті на щурах з модельованим парацетамоловим гепатитом. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих щурах-самцях. Тварин поділили на 10 груп, кожна з яких включала 6 щурів. Гострий гепатит моделювали шляхом введення парацетамолу інтрагастрально в дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу (протягом 2-х діб) у вигляді суспензії в 2 % розчині крохмального гелю. Для корекції токсичного ураження застосовували густий екстракт грибів шиїтаке, який вводили інтрагастрально за 2 год до введення парацетамолу та щоденно після ураження в дозі 150 мг/кг маси тіла. Препарат порівняння “Силібор” вводили за тією ж схемою, що й екстракт грибів шиїтаке, в дозі 20мг/кг маси тіла тварини. На 3-тю, 7-му і 10-ту доби від початку ураження проводили евтаназію щурів з використанням барбамілу натрію. Дослідженням піддавали гомогенат печінки та сироватку крові. Ступінь цитолізу гепатоцитів після введення коригувальних чинників оцінювали за активністю аланін- та аспартатамінотрансфераз, гамма-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази і величиною тимолової проби. Результати й обговорення. Виявлено виражений цитоліз гепатоцитів після введення щурам токсиканта на основі дослідження активності амінотрансфераз, гамма-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази та величини тимолової проби. Застосування густого екстракту грибів шиїтаке сприяло нормалізації досліджуваних показників, що свідчило про гепато- та цитопротекторні властивості цього фармакологічного препарату. Висновки. Отримані результати підтверджують порушення структурно-функціональної цілісності печінки, формування явищ цитолізу і холестазу в печінці після ураження щурів токсичними дозами парацетамолу. Виявлено позитивний вплив густого екстракту грибів шиїтаке на динаміку лабораторних показників у сироватці крові та гомогенаті печінки тварин за умов змодельованого парацетамолового гепатиту.

Дод.точки доступу:
Фіра, Л.С.; Медвідь, І.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Яремчук, О. З.
Вплив L-аргініну та аміногуанідину на рівень синтезу оксиду азоту в мозочку і великих півкулях головного мозку за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому [Текст] / О. З. Яремчук, К. А. Посохова, І. П. Кузьмак // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 105-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ (патофизиология, терапия)
МОЗЖЕЧОК (метаболизм)
АРГИНИН (терапевтическое применение)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю антифосфоліпідних антитіл, артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією, невиношуванням вагітності. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на вміст нітрит- і нітрат-аніонів у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/c з антифосфоліпідним синдромом до і на 18-й день вагітності. Методи дослідження. Дослідження виконували на мишах-самках лінії BALB/с, із змодельованим АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) у комбінації з аміногуанідином (10 мг/кг). Про вміст оксиду азоту в гомогенатах мозочка та великих півкулях головного мозку тварин з АФС до і на 18-й день вагітності робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів – нітрит-аніонів (NO2–) і нітрат-аніонів (NO3–). Результати й обговорення. У мишей лінії BALB/с з АФС у мозочку та великих півкулях головного мозку зростав вміст стабільних метаболітів оксиду азоту – NO2– і NO3– порівняно з показниками інтактних тварин. При експериментальному АФС на 18-й день вагітності вміст NO2– і NO3– у мозочку збільшувався, а у великих півкулях головного мозку тварин з АФС – зменшувався відносно контролю. На тлі комбінованого введення мишам з АФС попередника синтезу оксиду азоту L-аргініну та селективного інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину відзначали зниження вмісту NO2– і NO3– у мозочку (на 28 та 17 %) і великих півкулях головного мозку (на 16 та 10 %) порівняно з показниками тварин з АФС. У вагітних спостерігали мишей лінії BALB/с з АФС, яким вводили L-аргінін у комбінації з аміногуанідином, спостерігали зменшення вмісту NO2– на 29 % та NO3– на 25 % у мозочку, збільшення рівня NO2– на 21 % і NO3– на 22 % у великих півкулях головного мозку відносно вагітних самок з АФС. Висновок. Комбіноване застосування L-аргініну й аміногуанідину призводить до нормалізації рівня стабільних метаболітів синтезу оксиду азоту – NO2– і NO3– у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/с за умов АФС до і на 18-й день вагітності.

Дод.точки доступу:
Посохова, К.А.; Кузьмак, І.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Шевчук, O. О.
Визначення деяких показників гострої токсичності мелфалану в щурів [Текст] / O. О. Шевчук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 113-118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
САРКОЛИЗИН (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ
ОТРАВЛЕНИЕ (патофизиология, этиология)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Гематотоксичність та ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту при лікуванні злоякісних новоутворень є основними лімітуючими факторами ефективного лікування і часто призводять до переривання та відстрочення хіміотерапії. Пошук нових ефективних лікарських засобів, біоматеріалів і речовин для пом’якшення зменшення інтенсивності побічних реакцій протипухлинної хіміотерапії є надзвичайно актуальним. Для їх апробації та проведення доклінічних досліджень необхідна модель, яка б відтворювала типові побічні ефекти поліхіміотерапії. Відомо, що найбільш виражений токсичний вплив на кістковий мозок та шлунково-кишковий тракт (а саме слизові оболонки) мають алкілуючі протипухлинні засоби з властивостями радіоміметиків. Мета дослідження – провести скринінгові дослідження із застосуванням цитостатика мелфалану з метою визначення основних параметрів токсичності та подальшого апробування як моделі цитостатичної мієлодепресії для виконання подальших доклінічних досліджень. Методи дослідження. Дослідження виконано на статевозрілих щурах, яких було поділено на групи. Тваринам ввели одноразово у хвостову вену мелфалан у дозах 3, 6, 9 та 12 мг/кг. Основні показники гострої токсичності (летальна доза ЛД50, 1/ЛД50 – абсолютна токсичність, ЛД84/ЛД16 – зона гострої токсичної дії, 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз)) визначали методом найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності за В. Б. Прозоровським та за методом Фінні з використанням програми StatPlus 2009 Professional 5.8.4. Результати й обговорення. Як свідчать дані регресійного аналізу за методом Фінні, ЛД50 становила (4,22±0,62) мг/кг (нижня межа ЛД50 – 3,10 мг/кг, а верхня – 5,49 мг/кг). Показники за методом Прозоровського: ЛД50 мелфалану при одноразовому внутрішньовенному введенні – (4,765±1,003) мг/кг (від 2,63 мг/кг (нижня межа) до 6,90 мг/кг (верхня межа)). Висновок. Для проведення експериментів, апробування моделі цитостатичної мієлодепресії та подальшого вивчення впливу чинників корекції на стан кісткового мозку і показники периферичної крові було обрано дозу мелфалану 3 мг/кг одноразово внутрішньовенно.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Гаріян, С. В.
Особливості змін біохімічних показників крові піддослідних тварин внаслідок поєднаної абдоміно-скелетної травми та ішемії-реперфузії нижніх кінцівок [Текст] / С. В. Гаріян // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 119-126. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (кровь, патофизиология)
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ (осложнения)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ (осложнения)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (осложнения)
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Вступ. Поєднана травма – важливе питання сучасної медицини, оскільки є основною причиною смерті та тривалої втрати працездатності серед осіб молодого віку. До найбільш розповсюджених ускладнень належить остеоартроз, що спричиняє інвалідність. Несприятливим фактором, що впливає на його розвиток, є ішемія-реперфузія кінцівки, однак її вплив потребує додаткового вивчення. Мета дослідження – вивчити вплив ішемії-реперфузії кінцівки на моделі поєднаної абдоміно-скелетної травми та масивної крововтрати на зміни біохімічних показників крові. Методи дослідження. Робота має експериментальний характер, її виконували на 130-ти статевозрілих білих щурах-самцях лінії Вістар. Усіх тварин поділили на чотири групи: контрольну і три дослідних. До контрольної групи входили інтактні тварини, до 1-ї дослідної – щури, яким моделювали перелом стегна, масивну зовнішню крововтрату та ішемію-реперфузію нижніх кінцівок, до 2-ї дослідної – тварини, яким моделювали скелетну травму, масивну зовнішню крововтрату і закриту травму органів черевної порожнини, до 3-ї дослідної – щури, яким моделювали закриту травму органів черевної порожнини, скелетну травму, масивну зовнішню крововтрату й ішемію-реперфузію нижніх кінцівок. Тварин дослідних груп виводили з експерименту через 3, 7, 14 та 21 добу після моделювання травм. У сироватці крові піддослідних тварин визначали рівень лужної і кислої фосфатаз та на основі цих даних розраховували індекс мінералізації. Результати й обговорення. У піддослідних тварин усіх груп спостерігали тривале зростання активності лужної і кислої фосфатаз та, як наслідок, індексу мінералізації. Виявлено однотипність у динаміці змін досліджуваних показників у щурів 1-ї і 2-ї дослідних груп. У групі піддослідних тварин, яким моделювали абдоміно-скелетну травму, масивну крововтрату та ішемію-реперфузію нижніх кінцівок, їх зміни були найбільш вираженими, зокрема індекс мінералізації через 21 добу був меншим від контрольних показників на 51,7 % (р0,05). Висновок. Ішемія-реперфузія кінцівки при поєднаній абдоміно-скелетній травмі негативно впливає на репаративні процеси в кістковій тканині, на що вказує різке зменшення індексу мінералізації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Шацький, В. В.
Особливості проксимального і дистального транспорту натрію за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та їх корекція в експерименті [Текст] / В. В. Шацький // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 127-133. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (осложнения)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ (осложнения, патофизиология)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (осложнения, патофизиология)
ГЕМОРРАГИИ (осложнения)
ПОЧЕЧНЫЕ КАНАЛЬЦЫ ДИСТАЛЬНЫЕ
Анотація: Вступ. Найефективнішим способом зупинки масивної зовнішньої кровотечі визнано накладання джгута. Повне знекровлення кінцівки протягом 2 год може зумовити ушкодження нервів і судин під джгутом, міонекроз, рабдоміоліз, тромбоз глибоких вен. Однак недостатньо вивчено роль ішемії-реперфузії кінцівки в патогенезі порушень іонорегулювальної функції нирок за умов гострої крововтрати. Немає даних щодо ефективності їх корекції карбацетамом. Мета дослідження – з?ясувати особливості ниркового транспорту натрію в ранній період після нанесення скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою, та ефективність корекції виявлених порушень карбацетамом. Методи дослідження. Експерименти виконано на 108-ми нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. У 1-й дослідній групі моделювали двогодинну ішемію кінцівки з наступною реперфузією, у 2-й – гостру крововтрату в обсязі 20–22 % об?єму циркулюючої крові, у 3-й – ці ушкодження поєднували, у 4-й – тваринам з гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки внутрішньочеревно вводили карбацетам у дозі 5 мг/кг. Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 та 14 діб у щурів дослідних груп визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Тварин контрольної групи вводили в наркоз і брали для досліджень через 1 год. Визначали діурез та концентрацію іонів натрію в сечі й сироватці крові. Розраховували проксимальний і дистальний транспорт натрію. Результати й обговорення. Реперфузія після двогодинної ішемії кінцівки в білих щурів супроводжувалась істотним зниженням проксимального і дистального транспорту натрію з максимумом порушень через 1 добу та нормалізацією показників через 14 діб. Гостра крововтрата суттєво поглиблювала порушення процесів проксимального і дистального транспорту натрію. Поєднання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки супроводжувалось більшим зниженням показників. Використання карбацетаму привело до покращення досліджуваних показників через 7 і 14 діб застосування, які не досягали рівня контрольної групи. Висновки. Ускладнення гострої крововтрати двогодинною ішемією та реперфузією кінцівки викликає більше зниження величини проксимального і дистального транспорту натрію порівняно з іншими дослідними групами. Застосування за цих умов карбацетаму супроводжується нефропротекторним ефектом.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Нечипорук, В. М.
Корекція вітамінами групи В порушень обміну сірковмісних амінокислот при гіпер- і гіпофункції щитоподібної залози [Текст] / В. М. Нечипорук, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 134-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ГИПЕРТИРЕОЗ (метаболизм, осложнения, терапия)
ГИПОТИРЕОЗ (метаболизм, осложнения, терапия)
АМИНОКИСЛОТЫ СЕРУСОДЕРЖАЩИЕ (метаболизм)
ВИТАМИНОВ B КОМПЛЕКС (терапевтическое применение)
Анотація: Вступ. Гіпергомоцистеїнемія є відомим фактором ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи та ключовим фактором активізації запалення при аутоімунних захворюваннях. Гіпотиреоз пов’язаний зі збільшенням рівня гомоцистеїну та підвищенням ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи. Раніше ми показали, що експериментальне відтворення гіпертиреозу шляхом введення тваринам L-тироксину супроводжується зниженням вмісту в крові гомоцистеїну, зростанням рівня гідроген сульфіду та змінами активності ензимів метаболізму гомоцистеїну і цистеїну. Мета дослідження – оцінити вплив вітамінів В6, В9, В12 і бетаїну на рівень цистеїну, гомоцистеїну, гідроген сульфіду та сульфгідрильних груп при тривалому гіпер- і гіпотиреозі. Методи дослідження. Стан гіпер- та гіпотиреозу в експериментальних щурів моделювали шляхом введення тваринам, відповідно, L-тироксину і мерказолілу протягом 21-ї доби. Результати й обговорення. Встановлено, що гіпертиреоз призводив до зниження в сироватці крові рівня гомоцистеїну та сульфгідрильних груп, збільшення величини “гідроген сульфід/гомоцистеїн”. Тривалий гіпотиреоз спричиняв підвищення в сироватці крові рівня цистеїну, гомоцистеїну та сульфгідрильних груп, зменшення рівня гідроген сульфіду і величини “гідроген сульфід/гомоцистеїн”. Висновки. Фолієва кислота, ціанокобаламін, піридоксин і бетаїн при їх введенні паралельно з L-тироксином частково запобігають порушенню процесів метаболізму гомоцистеїну та цистеїну (призводять до підвищення концентрації гідроген сульфіду та зниження концентрації гомоцистеїну в крові). Водночас при гіпотиреозі корекція фолієвою кислотою, ціанокобаламіном, піридоксином і бетаїном викликає такі зміни: достовірно знижується рівень гомоцистеїну, зростають концентрація цистеїну, гідроген сульфіду, сульфгідрильних груп та величина “гідроген сульфід/гомоцистеїн”.

Дод.точки доступу:
Корда, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Зарівна, Н. О.
Вивчення режимів згущення при одержанні густого екстракту чебрецю повзучого [Текст] / Н. О. Зарівна // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 140-146. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТИМЬЯН (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ
Анотація: Вступ. Одним із пріоритетних напрямків сучасної фармації є створення нових лікарських засобів рослинного походження. Лікарська рослинна сировина і рослинні препарати при правильному дозуванні практично не токсичні, не шкідливі, відносно доступні та ефективні. Актуальною лікарською рослинною сировиною, що характеризується високим складом і вмістом біологічно активних речовин, є трава чебрецю повзучого. Чебрець повзучий (Thymus serpyllum) родини ясноткові (Lamiaceae) розповсюджений на території України в дикому вигляді та широко культивується. Як відомо, препарати на основі досліджуваної сировини призначають при захворюваннях дихальних шляхів – бронхітах, запаленні легень, кашлюку тощо. Фармацевтична розробка передбачає отримання густого екстракту чебрецю повзучого. Мета дослідження – підібрати режими згущення та визначити оптимальні умови при розробці технології отримання густого екстракту чебрецю повзучого. Методи дослідження. Під час дослідження було використано таке обладнання: насос глибокого вакууму VT6 з максимальним розрідженням до 0,85 кгс/см2 із вакуумметром ОБВ 1-100 з діапазоном вимірювання від 0 до -1 кгс/см2; .лабораторний роторний випарювач LABOROTA 4001, валкову дробарку, сита, вагу КП4, екстрактор, нержавіючу стальну чашу, термометр. Результати й обговорення. У результаті проведеного експерименту вибрано оптимальну температуру упарювання – 65–70 °С, визначено час упарювання – 4–4,5 год і одержано густий екстракт чебрецю повзучого, який являє собою густу в’язку масу, що не виливається з тари, а розтягується в нитки і знову зливається в суцільну масу зі специфічним запахом та задовільними фармакотехнологічними показниками. Враховуючи те, що густий екстракт – це складна фізико-хімічна система, яка складається з фенольних сполук, що є термолабільними, підвищення температури понад 70 °С призводило до зниження вмісту флавоноїдів, які обрано маркерами якості досліджуваного екстракту. Висновок. Вивчено режими згущення при отриманні густого екстракту чебрецю повзучого, вибрано оптимальні умови одержання досліджуваного екстракту, які полягають у випаровуванні під вакуумом при температурі 60–70 °С і залишковому вакуумі 0,8 кгс/см2. Як результат отримано густий екстракт чебрецю повзучого із задовільними показниками якості, що дозволить у майбутньому розробити лікарський засіб належної якості.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)