Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ92/2019/21/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 26
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-26

Гаріян, С. В.
Особливості змін біохімічних показників крові піддослідних тварин внаслідок поєднаної абдоміно-скелетної травми та ішемії-реперфузії нижніх кінцівок [Текст] / С. В. Гаріян // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 119-126. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (кровь, патофизиология)
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ (осложнения)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ (осложнения)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (осложнения)
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ
Анотація: Вступ. Поєднана травма – важливе питання сучасної медицини, оскільки є основною причиною смерті та тривалої втрати працездатності серед осіб молодого віку. До найбільш розповсюджених ускладнень належить остеоартроз, що спричиняє інвалідність. Несприятливим фактором, що впливає на його розвиток, є ішемія-реперфузія кінцівки, однак її вплив потребує додаткового вивчення. Мета дослідження – вивчити вплив ішемії-реперфузії кінцівки на моделі поєднаної абдоміно-скелетної травми та масивної крововтрати на зміни біохімічних показників крові. Методи дослідження. Робота має експериментальний характер, її виконували на 130-ти статевозрілих білих щурах-самцях лінії Вістар. Усіх тварин поділили на чотири групи: контрольну і три дослідних. До контрольної групи входили інтактні тварини, до 1-ї дослідної – щури, яким моделювали перелом стегна, масивну зовнішню крововтрату та ішемію-реперфузію нижніх кінцівок, до 2-ї дослідної – тварини, яким моделювали скелетну травму, масивну зовнішню крововтрату і закриту травму органів черевної порожнини, до 3-ї дослідної – щури, яким моделювали закриту травму органів черевної порожнини, скелетну травму, масивну зовнішню крововтрату й ішемію-реперфузію нижніх кінцівок. Тварин дослідних груп виводили з експерименту через 3, 7, 14 та 21 добу після моделювання травм. У сироватці крові піддослідних тварин визначали рівень лужної і кислої фосфатаз та на основі цих даних розраховували індекс мінералізації. Результати й обговорення. У піддослідних тварин усіх груп спостерігали тривале зростання активності лужної і кислої фосфатаз та, як наслідок, індексу мінералізації. Виявлено однотипність у динаміці змін досліджуваних показників у щурів 1-ї і 2-ї дослідних груп. У групі піддослідних тварин, яким моделювали абдоміно-скелетну травму, масивну крововтрату та ішемію-реперфузію нижніх кінцівок, їх зміни були найбільш вираженими, зокрема індекс мінералізації через 21 добу був меншим від контрольних показників на 51,7 % (р0,05). Висновок. Ішемія-реперфузія кінцівки при поєднаній абдоміно-скелетній травмі негативно впливає на репаративні процеси в кістковій тканині, на що вказує різке зменшення індексу мінералізації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шацький, В. В.
Особливості проксимального і дистального транспорту натрію за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та їх корекція в експерименті [Текст] / В. В. Шацький // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 127-133. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (осложнения)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ (осложнения, патофизиология)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (осложнения, патофизиология)
ГЕМОРРАГИИ (осложнения)
ПОЧЕЧНЫЕ КАНАЛЬЦЫ ДИСТАЛЬНЫЕ
Анотація: Вступ. Найефективнішим способом зупинки масивної зовнішньої кровотечі визнано накладання джгута. Повне знекровлення кінцівки протягом 2 год може зумовити ушкодження нервів і судин під джгутом, міонекроз, рабдоміоліз, тромбоз глибоких вен. Однак недостатньо вивчено роль ішемії-реперфузії кінцівки в патогенезі порушень іонорегулювальної функції нирок за умов гострої крововтрати. Немає даних щодо ефективності їх корекції карбацетамом. Мета дослідження – з?ясувати особливості ниркового транспорту натрію в ранній період після нанесення скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою, та ефективність корекції виявлених порушень карбацетамом. Методи дослідження. Експерименти виконано на 108-ми нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. У 1-й дослідній групі моделювали двогодинну ішемію кінцівки з наступною реперфузією, у 2-й – гостру крововтрату в обсязі 20–22 % об?єму циркулюючої крові, у 3-й – ці ушкодження поєднували, у 4-й – тваринам з гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки внутрішньочеревно вводили карбацетам у дозі 5 мг/кг. Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 та 14 діб у щурів дослідних груп визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Тварин контрольної групи вводили в наркоз і брали для досліджень через 1 год. Визначали діурез та концентрацію іонів натрію в сечі й сироватці крові. Розраховували проксимальний і дистальний транспорт натрію. Результати й обговорення. Реперфузія після двогодинної ішемії кінцівки в білих щурів супроводжувалась істотним зниженням проксимального і дистального транспорту натрію з максимумом порушень через 1 добу та нормалізацією показників через 14 діб. Гостра крововтрата суттєво поглиблювала порушення процесів проксимального і дистального транспорту натрію. Поєднання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки супроводжувалось більшим зниженням показників. Використання карбацетаму привело до покращення досліджуваних показників через 7 і 14 діб застосування, які не досягали рівня контрольної групи. Висновки. Ускладнення гострої крововтрати двогодинною ішемією та реперфузією кінцівки викликає більше зниження величини проксимального і дистального транспорту натрію порівняно з іншими дослідними групами. Застосування за цих умов карбацетаму супроводжується нефропротекторним ефектом.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Нечипорук, В. М.
Корекція вітамінами групи В порушень обміну сірковмісних амінокислот при гіпер- і гіпофункції щитоподібної залози [Текст] / В. М. Нечипорук, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 134-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ГИПЕРТИРЕОЗ (метаболизм, осложнения, терапия)
ГИПОТИРЕОЗ (метаболизм, осложнения, терапия)
АМИНОКИСЛОТЫ СЕРУСОДЕРЖАЩИЕ (метаболизм)
ВИТАМИНОВ B КОМПЛЕКС (терапевтическое применение)
Анотація: Вступ. Гіпергомоцистеїнемія є відомим фактором ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи та ключовим фактором активізації запалення при аутоімунних захворюваннях. Гіпотиреоз пов’язаний зі збільшенням рівня гомоцистеїну та підвищенням ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи. Раніше ми показали, що експериментальне відтворення гіпертиреозу шляхом введення тваринам L-тироксину супроводжується зниженням вмісту в крові гомоцистеїну, зростанням рівня гідроген сульфіду та змінами активності ензимів метаболізму гомоцистеїну і цистеїну. Мета дослідження – оцінити вплив вітамінів В6, В9, В12 і бетаїну на рівень цистеїну, гомоцистеїну, гідроген сульфіду та сульфгідрильних груп при тривалому гіпер- і гіпотиреозі. Методи дослідження. Стан гіпер- та гіпотиреозу в експериментальних щурів моделювали шляхом введення тваринам, відповідно, L-тироксину і мерказолілу протягом 21-ї доби. Результати й обговорення. Встановлено, що гіпертиреоз призводив до зниження в сироватці крові рівня гомоцистеїну та сульфгідрильних груп, збільшення величини “гідроген сульфід/гомоцистеїн”. Тривалий гіпотиреоз спричиняв підвищення в сироватці крові рівня цистеїну, гомоцистеїну та сульфгідрильних груп, зменшення рівня гідроген сульфіду і величини “гідроген сульфід/гомоцистеїн”. Висновки. Фолієва кислота, ціанокобаламін, піридоксин і бетаїн при їх введенні паралельно з L-тироксином частково запобігають порушенню процесів метаболізму гомоцистеїну та цистеїну (призводять до підвищення концентрації гідроген сульфіду та зниження концентрації гомоцистеїну в крові). Водночас при гіпотиреозі корекція фолієвою кислотою, ціанокобаламіном, піридоксином і бетаїном викликає такі зміни: достовірно знижується рівень гомоцистеїну, зростають концентрація цистеїну, гідроген сульфіду, сульфгідрильних груп та величина “гідроген сульфід/гомоцистеїн”.

Дод.точки доступу:
Корда, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Герасимець, І. І.
Дослідження гепатопротекторних властивостей густого екстракту грибів шиїтаке [Текст] / І. І. Герасимець, Л. С. Фіра, І. І. Медвідь // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 97-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПАРАЦЕТАМОЛ (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ГЕПАТИТ (патофизиология, этиология)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ (терапия)
ГРИБЫ
Анотація: Вступ. У статті розглянуто питання щодо визначення динаміки лабораторних показників у сироватці крові та гомогенаті печінки щурів, уражених парацетамолом, і після корекції густим екстрактом грибів шиїтаке. Мета дослідження – вивчити гепатопротекторні властивості густого екстракту грибів шиїтаке в експерименті на щурах з модельованим парацетамоловим гепатитом. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих щурах-самцях. Тварин поділили на 10 груп, кожна з яких включала 6 щурів. Гострий гепатит моделювали шляхом введення парацетамолу інтрагастрально в дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу (протягом 2-х діб) у вигляді суспензії в 2 % розчині крохмального гелю. Для корекції токсичного ураження застосовували густий екстракт грибів шиїтаке, який вводили інтрагастрально за 2 год до введення парацетамолу та щоденно після ураження в дозі 150 мг/кг маси тіла. Препарат порівняння “Силібор” вводили за тією ж схемою, що й екстракт грибів шиїтаке, в дозі 20мг/кг маси тіла тварини. На 3-тю, 7-му і 10-ту доби від початку ураження проводили евтаназію щурів з використанням барбамілу натрію. Дослідженням піддавали гомогенат печінки та сироватку крові. Ступінь цитолізу гепатоцитів після введення коригувальних чинників оцінювали за активністю аланін- та аспартатамінотрансфераз, гамма-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази і величиною тимолової проби. Результати й обговорення. Виявлено виражений цитоліз гепатоцитів після введення щурам токсиканта на основі дослідження активності амінотрансфераз, гамма-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази та величини тимолової проби. Застосування густого екстракту грибів шиїтаке сприяло нормалізації досліджуваних показників, що свідчило про гепато- та цитопротекторні властивості цього фармакологічного препарату. Висновки. Отримані результати підтверджують порушення структурно-функціональної цілісності печінки, формування явищ цитолізу і холестазу в печінці після ураження щурів токсичними дозами парацетамолу. Виявлено позитивний вплив густого екстракту грибів шиїтаке на динаміку лабораторних показників у сироватці крові та гомогенаті печінки тварин за умов змодельованого парацетамолового гепатиту.

Дод.точки доступу:
Фіра, Л.С.; Медвідь, І.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Яремчук, О. З.
Вплив L-аргініну та аміногуанідину на рівень синтезу оксиду азоту в мозочку і великих півкулях головного мозку за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому [Текст] / О. З. Яремчук, К. А. Посохова, І. П. Кузьмак // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 105-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ (патофизиология, терапия)
МОЗЖЕЧОК (метаболизм)
АРГИНИН (терапевтическое применение)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю антифосфоліпідних антитіл, артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією, невиношуванням вагітності. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на вміст нітрит- і нітрат-аніонів у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/c з антифосфоліпідним синдромом до і на 18-й день вагітності. Методи дослідження. Дослідження виконували на мишах-самках лінії BALB/с, із змодельованим АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) у комбінації з аміногуанідином (10 мг/кг). Про вміст оксиду азоту в гомогенатах мозочка та великих півкулях головного мозку тварин з АФС до і на 18-й день вагітності робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів – нітрит-аніонів (NO2–) і нітрат-аніонів (NO3–). Результати й обговорення. У мишей лінії BALB/с з АФС у мозочку та великих півкулях головного мозку зростав вміст стабільних метаболітів оксиду азоту – NO2– і NO3– порівняно з показниками інтактних тварин. При експериментальному АФС на 18-й день вагітності вміст NO2– і NO3– у мозочку збільшувався, а у великих півкулях головного мозку тварин з АФС – зменшувався відносно контролю. На тлі комбінованого введення мишам з АФС попередника синтезу оксиду азоту L-аргініну та селективного інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину відзначали зниження вмісту NO2– і NO3– у мозочку (на 28 та 17 %) і великих півкулях головного мозку (на 16 та 10 %) порівняно з показниками тварин з АФС. У вагітних спостерігали мишей лінії BALB/с з АФС, яким вводили L-аргінін у комбінації з аміногуанідином, спостерігали зменшення вмісту NO2– на 29 % та NO3– на 25 % у мозочку, збільшення рівня NO2– на 21 % і NO3– на 22 % у великих півкулях головного мозку відносно вагітних самок з АФС. Висновок. Комбіноване застосування L-аргініну й аміногуанідину призводить до нормалізації рівня стабільних метаболітів синтезу оксиду азоту – NO2– і NO3– у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/с за умов АФС до і на 18-й день вагітності.

Дод.точки доступу:
Посохова, К.А.; Кузьмак, І.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шевчук, O. О.
Визначення деяких показників гострої токсичності мелфалану в щурів [Текст] / O. О. Шевчук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 113-118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
САРКОЛИЗИН (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ
ОТРАВЛЕНИЕ (патофизиология, этиология)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Гематотоксичність та ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту при лікуванні злоякісних новоутворень є основними лімітуючими факторами ефективного лікування і часто призводять до переривання та відстрочення хіміотерапії. Пошук нових ефективних лікарських засобів, біоматеріалів і речовин для пом’якшення зменшення інтенсивності побічних реакцій протипухлинної хіміотерапії є надзвичайно актуальним. Для їх апробації та проведення доклінічних досліджень необхідна модель, яка б відтворювала типові побічні ефекти поліхіміотерапії. Відомо, що найбільш виражений токсичний вплив на кістковий мозок та шлунково-кишковий тракт (а саме слизові оболонки) мають алкілуючі протипухлинні засоби з властивостями радіоміметиків. Мета дослідження – провести скринінгові дослідження із застосуванням цитостатика мелфалану з метою визначення основних параметрів токсичності та подальшого апробування як моделі цитостатичної мієлодепресії для виконання подальших доклінічних досліджень. Методи дослідження. Дослідження виконано на статевозрілих щурах, яких було поділено на групи. Тваринам ввели одноразово у хвостову вену мелфалан у дозах 3, 6, 9 та 12 мг/кг. Основні показники гострої токсичності (летальна доза ЛД50, 1/ЛД50 – абсолютна токсичність, ЛД84/ЛД16 – зона гострої токсичної дії, 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз)) визначали методом найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності за В. Б. Прозоровським та за методом Фінні з використанням програми StatPlus 2009 Professional 5.8.4. Результати й обговорення. Як свідчать дані регресійного аналізу за методом Фінні, ЛД50 становила (4,22±0,62) мг/кг (нижня межа ЛД50 – 3,10 мг/кг, а верхня – 5,49 мг/кг). Показники за методом Прозоровського: ЛД50 мелфалану при одноразовому внутрішньовенному введенні – (4,765±1,003) мг/кг (від 2,63 мг/кг (нижня межа) до 6,90 мг/кг (верхня межа)). Висновок. Для проведення експериментів, апробування моделі цитостатичної мієлодепресії та подальшого вивчення впливу чинників корекції на стан кісткового мозку і показники периферичної крові було обрано дозу мелфалану 3 мг/кг одноразово внутрішньовенно.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Зарівна, Н. О.
Вивчення режимів згущення при одержанні густого екстракту чебрецю повзучого [Текст] / Н. О. Зарівна // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 140-146. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТИМЬЯН (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ
Анотація: Вступ. Одним із пріоритетних напрямків сучасної фармації є створення нових лікарських засобів рослинного походження. Лікарська рослинна сировина і рослинні препарати при правильному дозуванні практично не токсичні, не шкідливі, відносно доступні та ефективні. Актуальною лікарською рослинною сировиною, що характеризується високим складом і вмістом біологічно активних речовин, є трава чебрецю повзучого. Чебрець повзучий (Thymus serpyllum) родини ясноткові (Lamiaceae) розповсюджений на території України в дикому вигляді та широко культивується. Як відомо, препарати на основі досліджуваної сировини призначають при захворюваннях дихальних шляхів – бронхітах, запаленні легень, кашлюку тощо. Фармацевтична розробка передбачає отримання густого екстракту чебрецю повзучого. Мета дослідження – підібрати режими згущення та визначити оптимальні умови при розробці технології отримання густого екстракту чебрецю повзучого. Методи дослідження. Під час дослідження було використано таке обладнання: насос глибокого вакууму VT6 з максимальним розрідженням до 0,85 кгс/см2 із вакуумметром ОБВ 1-100 з діапазоном вимірювання від 0 до -1 кгс/см2; .лабораторний роторний випарювач LABOROTA 4001, валкову дробарку, сита, вагу КП4, екстрактор, нержавіючу стальну чашу, термометр. Результати й обговорення. У результаті проведеного експерименту вибрано оптимальну температуру упарювання – 65–70 °С, визначено час упарювання – 4–4,5 год і одержано густий екстракт чебрецю повзучого, який являє собою густу в’язку масу, що не виливається з тари, а розтягується в нитки і знову зливається в суцільну масу зі специфічним запахом та задовільними фармакотехнологічними показниками. Враховуючи те, що густий екстракт – це складна фізико-хімічна система, яка складається з фенольних сполук, що є термолабільними, підвищення температури понад 70 °С призводило до зниження вмісту флавоноїдів, які обрано маркерами якості досліджуваного екстракту. Висновок. Вивчено режими згущення при отриманні густого екстракту чебрецю повзучого, вибрано оптимальні умови одержання досліджуваного екстракту, які полягають у випаровуванні під вакуумом при температурі 60–70 °С і залишковому вакуумі 0,8 кгс/см2. Як результат отримано густий екстракт чебрецю повзучого із задовільними показниками якості, що дозволить у майбутньому розробити лікарський засіб належної якості.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Metformin exerts cardioprotection in isoproterenol-induced cardiomyopathy in rars [Text] / H. Ya. Loi [and etc.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - P169-177. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ КАРДИОМИОПАТИИ (патофизиология, терапия, этиология)
МЕТФОРМИН (терапевтическое применение)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЕ ПЕПТИДЫ (диагностическое применение)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. У хворих на цукровий діабет у зв’язку з нейропатією виникає дисфункція автономної нервової системи, внаслідок чого серцева діяльність піддається надмірній симпатичній стимуляції, що називають кардіальною автономною нейропатією. Пацієнти з нейропатією мають підвищений ризик виникнення гіпертрофії лівого шлуночка та більш схильні до розвитку серцево-судинних ускладнень. Встановлено, що метформін, препарат першої лінії для початкової фармакотерапії цукрового діабету 2 типу, проявляє виражені кардіопротекторні ефекти. Проте його активність у міокарді, що піддається надмірному симпатичному впливу, вивчено недостатньо. Мета дослідження – встановити ефекти метформіну на кардіальне ремоделювання, викликане пролонгованим введенням ізопротеренолу в низькій дозі. Методи дослідження. Щоб викликати кардіоміопатію, щурам лінії Вістар внутрішньочеревно вводили ізопротеренол (Iso – 5 мг/кг) за присутності метформіну (М – 100 мг/кг) або фізрозчину впродовж 7-ми д. нів. Зразки тканин було зафарбовано гематоксиліном і еозином з використанням стандартного методу. Сироватковий рівень мозкового натрійуретичного пептиду досліджено за допомогою Rat BNP ELISA Kit. Однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA з попарним порівнянням груп за критерієм Бонфероні проведено для статистичної оцінки результатів за допомогою програми GraphPad Prism версії 5.00. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що лікування метформіном достовірно зменшує серцеву гіпертрофію в щурів, індуковану введенням ізопротеренолу в дозі 5 мг/кг протягом 7-ми днів. Антигіпертрофічний ефект препарату підтверджено тим, що його застосування сприяло зниженню рівня мозкового натрійуретичного пептиду в сироватці крові. Структурні фібротичні зміни в міокарді було також попереджено. Висновки. Метформін проявляє кардіопротекцію при пролонгованому введенні ізопротеренолу в низькій дозі, запобігаючи гіпертрофічному та фібротичному ремоделюванню і репрограмуванню фетальних генів. Тому препарат може бути потенційним засобом для профілактики ремоделювання міокарда, спричиненого надмірною активністю симпатичної нервової системи в пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Loi, H.Ya.; Pavliuk, B.V.; Kramar, S.B.; Korda , M.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Horyn, M. M.
Analisis of approaches to the development and validation of the methods of analysis of meldonium in drugs and biological liquids [Text] / M. M. Horyn, L. S. Logoyda // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - P178-183. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ (химия)
ЖИДКОСТИ ТЕЛА
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ (действие лекарственных препаратов)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ
Анотація: Вступ. Розробка і валідація аналітичних методів відіграють важливу роль у створенні, розробці та виробництві лікарських засобів. Розробка методики аналізу – підтвердження того, що аналітичний метод придатний для використання з метою визначення концентрації API в комбінованій лікарській формі. Це дає можливість застосовувати спрощені процедури для перевірки того, що методика аналізу точно і послідовно забезпечить надійне визначення активного фармацевтичого інгредієнта в лікарському засобі. Валідація аналітичної методики має важливе значення для розробки аналітичних методів, і її широко перевіряють на специфічність, лінійність, правильність, прецизійність, робасність. Таким чином, розробка та валідація аналітичних методів дозволяють підтвердити можливість точного і надійного визначення ефективності активного фармацевтичного інгредієнта в лікарських засобах та біологічних рідинах. Критерієм пошуку був аналітичний метод розробки мельдонію. Огляд літератури проводили в період 1990–2019 рр., щоб зробити його оновленим та всеосяжним і показати нові підходи до розробки методів аналізу мельдонію. Джерелами були всесвітньо відомі журнали, а ключовими словами в якості фільтра – мельдоній, спектрофотометричний метод, високоефективна рідинна хроматографія, кількісне визначення, розробка методики, валідація. Мета дослідження – проаналізувати підходи до розробки та валідації методів аналізу мельдонію в лікарських засобах і біологічних рідинах. Висновки. У світлі переваг, які обговорювали в цьому огляді, можна зробити висновок, що хіміки-аналітики постійно працюють над розробкою нових методів аналізу мельдонію в лікарських засобах і біологічних рідинах та їх оптимізацією з метою економії часу і витратних матеріалів, що також забезпечує ефективність розробленої методології. Дослідження літератури показало, що для аналізу мельдонію індивідуально або в комбінації з іншими лікарськими засобами існує ряд методів. Однак немає аналітичних методів для одночасного аналізу цих препаратів у комбінованій лікарській формі.

Дод.точки доступу:
Logoyda, L.S.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Мусієнко, В. А.
Генетичні маркери цукрового діабету 2 типу [Текст] / В. А. Мусієнко, М. І. Марущак // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 184-191. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
Анотація: Вступ. Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) є глобальною проблемою охорони здоров’я у зв’язку зі швидкими культурними та соціальними змінами, постарінням населення, посиленням урбанізації, зміною харчування, зменшенням фізичної активності. Деякі фактори ризику можна контролювати, наприклад режим харчування та ожиріння, інші, такі, як стать, вік, генетика, перебувають поза нашим контролем. Вважають, що цукровий діабет 2 типу є полігенним розладом, який розвивається через складну взаємодію між декількома генами та факторами навколишнього середовища. Першим доказом ролі генетичних маркерів у розвитку цукрового діабету 2 типу були дослідження, проведені в другій половині ХХ ст. на близнюках у багатодітних сім’ях. Перші гени-кандидати виявлено для рідкісних форм цукрового діабету (неонатальний, мітохондріальний ЦД, MODY). На даний час відомо чимало генетичних маркерів ЦД2, однак патогенетичний зв’язок більшості з них ще потрібно підтвердити. Проте це лише незначна частка генетичної складової хвороби. Темпи дослідження складної генетики ЦД2 протягом останнього десятиліття були вражаючими. На даний час відомо понад 300 локусів, які тісно пов’язані із ЦД2. Найбільш дослідженими і такими, що становлять вагомий науковий інтерес, є гени KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO та TNF?. Варто відзначити, що роль генів у патогенезі цукрового діабету не однозначна і потребує подальшого дослідження. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про генетичні маркери, які беруть участь у механізмах розвитку цукрового діабету 2 типу. Висновки. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження генетичних факторів у патогенезі цукрового діабету 2 типу. Визначення ролі поліморфізму генів у розвитку і прогресуванні цукрового діабету 2 типу відкриє шлях для нових підходів до діагностики, стратифікації, моніторингу, профілактики та лікування цього захворювання.

Дод.точки доступу:
Марущак, М.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Hrytsyk, R. A.
Investigation of the effect of Artemisial L. herb extracts on the progress of the toxic tetrachloromethane liver damage [Text] / R. A. Hrytsyk, O. A. Struk, V. M. Ivanochko // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - P147-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ (патофизиология, этиология)
УГЛЕРОДОМ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМ ОТРАВЛЕНИЕ (осложнения)
ПОЛЫНЬ
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (выделение и очистка)
Анотація: Вступ. Одним з перспективних джерел створення лікарських препаратів із гепатопротекторною активністю є види роду Полин, які застосовують як апетитні, глистогінні, бактерицидні, жовчогінні та протизапальні засоби, дія яких зумовлена наявністю різних груп біологічно активних сполук. Мета дослідження – вивчити гостру токсичність та вплив водно-спиртових екстрактів з трави полину гіркого і полину звичайного на перебіг токсичного тетрахлорметанового ураження печінки. Методи дослідження. Для визначення гострої токсичності використовували методику доклінічного вивчення безпечності лікарських засобів. Гепатозахисну активність екстрактів з трави полину гіркого та полину звичайного вивчали на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту. Як препарат порівняння застосовували гепатопротектор вітчизняного виробництва – таблетки “Силібор”. Результати й обговорення. У результаті проведеного дослідження встановлено, що внутрішньошлункове введення екстрактів з трави полину гіркого та полину звичайного в дозі 6000 мг/кг не призводило до загибелі тварин, змін зі сторони інтегральних, гематологічних, біохімічних показників та морфологічної структури внутрішніх органів піддослідних тварин не виникало, що вказувало на відсутність токсичної дії екстрактів у цій дозі та характеризувало їх як практично нетоксичні (V клас токсичності, LD505000 мг/кг) відповідно до класифікації речовин за токсичністю. Результати вивчення гепатопротекторної активності екстрактів з трави полину гіркого та полину звичайного свідчили про те, що при гострому токсичному ураженні печінки вони проявляли виражену гепатопротекторну активність, пригнічуючи пероксидні деструктивні процеси та зменшуючи розвиток синдрому цитолізу, і практично не поступалися за гепатопротекторною активністю препарату порівняння “Силібор”. Висновки. Гостра токсичність після внутрішньошлункового введення екстрактів з трави полину гіркого та полину звичайного в дозі 6000 мг/кг не призводила до загибелі тварин, вони були охайними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові й світлові подразники, процеси сечовиділення і дефекації були в нормі, порушень дихання та судом не спостерігали. Досліджувані екстракти з трави полину гіркого та полину звичайного проявляють при гострому токсичному ураженні печінки гепатопротекторну активність, про що свідчать зниження інтенсивності процесу пероксидного окиснення ліпідів і зменшення токсичності дії тетрахлорметану, доводячи біохімічні показники крові тварин та гомогенату печінки до рівня інтактних тварин.

Дод.точки доступу:
Struk, O.A.; Ivanochko, V.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Будняк, Л. І.
Вплив ступеня подрібнення на вилучення біологічно активних речовин із примули дрібнозубчастої листків [Текст] / Л. І. Будняк, М. М. Васенда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 156-161. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПЕРВОЦВЕТ (химия)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ
ФЛАВОНОИДЫ
Анотація: Вступ. Створення нових фітопрепаратів та вдосконалення технологій їх виробництва – важливий напрямок фармацевтичної науки і практики. Екстрагування сировини є складним фізико-хімічним процесом. На нього впливає багато чинників. Вагомим є вплив ступеня подрібнення рослинної сировини на інтенсифікування процесу екстрагування. Мета дослідження – визначити вплив ступеня подрібнення рослинної сировини на вилучення флавоноїдів та поліфенолів із примули дрібнозубчастої листків. Методи дослідження. Кількісний вміст флавоноїдів та поліфенолів у витяжках, отриманих із сировини зі ступенем подрібнення 2 мм, 3 мм, 4 мм і 5 мм, визначали спектрофотометричним методом на спектрoфoтoметрі Lambda 25 Perkin Elmer (США). Результати й обговорення. Найбільшу кількість флавоноїдів екстраговано з витяжок із ступенем подрібнення примули дрібнозубчастої листків до 4 мм, їх вміст становив 344,82 мкг/мл. Найоптимальнішим був ступінь подрібнення сировини для вилучення поліфенолів 2 та 4 мм. Враховуючи результати попередніх досліджень, у ході яких встановлено, що фракція 3–4 мм найменше поглинає екстрагенту, вирішено для оптимізації технології використовувати сировину зі ступенем подрібнення 4 мм. Висновки. Спектрофотометричним методом встановлено кількісний вміст флавоноїдів та поліфенолів у витяжках із примули дрібнозубчастої листків. Вміст флавоноїдів у витяжках, одержаних із сировини зі ступенем подрібнення 2, 3, 4 та 5 мм, становить 328,48, 305,00, 344,82 і 293,39 мкг/мл відповідно. Кількісний вміст поліфенолів у витяжках, отриманих із сировини зі ступенем подрібнення 2, 3, 4 та 5 мм, складає 411,88, 396,25, 386,34 і 357,95 мкг/мл відповідно. Найоптимальнішим є ступінь подрібнення примули дрібнозубчастої листків 4 мл, при якому вилучається найбільше флавоноїдів та поліфенолів і витрачається найменша кількість екстрагенту.

Дод.точки доступу:
Васенда, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Дослідження впливу фітокомпозицій на процеси неферментативного глікозилювання, активність цитолітичних процесів, показники ліпідного обміну та баланс пероксидного окиснення ліпідів в організмі тварин при експериментальному цукровому діабеті [Текст] / Х. І. Курило [и др.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 162-168. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (патофизиология, терапия)
ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов)
ФИТОТЕРАПИЯ
Анотація: Вступ. Цукровий діабет – одна з глобальних медико-соціальних і економічних проблем сьогодення. Його лікування потребує комплексного підходу і ґрунтується на застосуванні пероральних гіпоглікемічних засобів, проведенні дієтотерапії, інсулінотерапії та фітотерапії. Ризик виникнення негативних побічних ефектів зростає при комбінованій фармакотерапії цукрового діабету. Актуальним є пошук принципово нових за механізмом дії засобів, здатних знижувати рівень глікемії та інсулінорезистентність, сприяти відновленню інсуліноутворювальної функції підшлункової залози і нівелювати шкідливі для організму прояви оксидативного стресу, що розвивається при цукровому діабеті. У цьому відношенні перспективним є дослідження гіпоглікемічної дії лікарських рослин. Встановлення особливостей впливу фітокомпозиції, яка містить екстракти козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурин, на патогенетичні ланки експериментальних патологічних процесів та механізмів її гіпоглікемічної активності є пріоритетним і актуальним, а отримані результати сприятимуть розробці нових фітопрепаратів з гіпоглікемічною дією. Мета дослідження – з’ясувати метаболітотропні ефекти та обґрунтувати доцільність застосування ліпосомальної форми фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину для підвищення ефективності корекції метаболічних зрушень при експериментальному цукровому діабеті. Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах-самцях, яким моделювали стрептозотоциновий цукровий діабет, а для корекції застосовували галевіт та арфа-комбі. Результати й обговорення. Фітокомпозиція на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину та галевіт за умов лікувально-профілактичного застосування при експериментальному цукровому діабеті 2 типу сприяли відновленню показників вуглеводного обміну, покращували стан ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантний баланс організму шляхом корекції в печінці тварин активності супероксиддисмутази, каталази і збереження природних резервів відновленого глутатіону, поліпшували процеси енергозабезпечення клітин шляхом стабілізації в крові активності сукцинатдегідрогенази, спричиняли антицитолітичний та детоксикаційний вплив, зменшуючи тим самим рівень ендогенної інтоксикації. Висновок. Отримані результати – підґрунтя для подальшого вивчення можливостей комбінованого застосування фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину з метою зменшення побічних ефектів.

Дод.точки доступу:
Курило, Х.І.; Кліщ, І.М.; Вольська, А.С.; Рожковський, Я.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Гнатюк, М. С.
Особливості змін цитокінового профілю при пошкодженні сім'яників рубоміцином гідрохлоридом [Текст] / М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, Л. В. Татарчук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ЯИЧКИ (патофизиология)
ДАУНОМИЦИН (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ЦИТОКИНИНЫ (кровь)
Анотація: Рубоміцин – протипухлинний антибіотик антрациклінового ряду з вираженою цитостатичною дією, який при введенні в організм чоловіків може призводити до структурно-функціональних змін сім’яників. Мета дослідження – вивчити особливості змін цитокінового профілю при пошкодженні сім’яників рубоміцином гідрохлоридом. Методи дослідження. Морфометричними методами досліджували структури сім’яників 30-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців. Імуноферментним методом у сироватці їх крові визначали концентрацію фактора некрозу пухлини ? (TNF?), інтерлейкінів (IL2, IL6, IL10). Гістостереометрично на мікропрепаратах сім’яників визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин, сперматогенних епітеліоцитах, відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та стромально-паренхіматозні відношення в органі. Проводили кореляційний аналіз між концентрацією цитокінів та досліджуваними гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. При дії рубоміцину гідрохлориду на організм концентрація IL2 у сироватці крові підвищилась на 22,0 %, IL6 – на 45,2 %, IL10 – на 34,5 %, TNF? – на 12,5 % (р?0,001). Нерівномірне, диспропорційне збільшення вмісту цитокінів у сироватці крові при змодельованій патології вказувало на дисбаланс цитокінового профілю. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин збільшилися на 5,3 %, у сперматогенних епітеліоцитах – на 7,4 % (р?0,01), що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 13,5 раза, а сперматогенних епітеліоцитів – у 19,4 раза (р?0,001), що вказувало на суттєві структурно-функціональні зміни цього органа. Виявлено наявність сильних позитивних кореляційних взаємозв’язків між відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та концентрацією IL2, IL6, IL10 (r=+0,82±0,03). Меншої сили позитивні кореляційні взаємозв’язки встановлено між вказаними гістостереометричними параметрами сім’яників та концентрацією TNF? в сироватці крові (r=+0,65±0,02). Між стромально-паренхіматозними відношеннями в сім’яниках щурів 2-ї групи спостережень та вмістом цитокінів у сироватці крові коефіцієнт кореляції коливався в межах від 0,52 до 0,64. Висновки. Введення в організм рубоміцину гідрохлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників та суттєвого дисбалансу цитокінів – IL2, IL6, IL10, TNF? в сироватці крові. Ступінь порушень цитокінового профілю при змодельованій патології корелює з вираженням змін структурного гомеостазу, відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, стромально-паренхіматозними відношеннями в досліджуваному органі.

Дод.точки доступу:
Коноваленко, С.О.; Татарчук, Л.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Гапоненко, Я. Ю.
Наночастинки оксиду цинку посилюють гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату [Текст] / Я. Ю. Гапоненко, Н. Я. Летняк, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АЗОТА ОКСИДЫ (терапевтическое применение)
НАНОЧАСТИЦЫ (терапевтическое применение)
ГЕРБИЦИДЫ (токсичность)
ПЕЧЕНЬ (патофизиология)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками. Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату. Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини. Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид. Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.

Дод.точки доступу:
Летняк, Н.Я.; Корда, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Федосєєва, О. В.
Вплив реперфузії нижніх кінцівок на динаміку змін показників ендогенної інтоксикації за умов поєднаної травми органів черевної порожнини та масової крововтрати [Текст] / О. В. Федосєєва // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 37-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ (осложнения, патофизиология)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (осложнения, патофизиология)
ГЕМОРРАГИИ (осложнения)
ОТРАВЛЕНИЕ (патофизиология, этиология)
РЕПЕРФУЗИЯ
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (патология)
Анотація: Вступ. У статті наведено результати експериментального дослідження, під час якого вивчали вплив реперфузії нижніх кінцівок на розвиток ендогенної інтоксикації при закритій травмі органів черевної порожнини та масивній зовнішній крововтраті. Відомо, що ендогенна інтоксикація є складним багатокомпонентним процесом, зумовленим патологічною біологічною активністю ендогенних продуктів або дисфункцією систем природної детоксикації. Результати дослідження показали, що реперфузія нижніх кінцівок посилює розвиток ендогенної інтоксикації при поєднаній травмі в експерименті. Мета дослідження – вивчити вплив реперфузії нижніх кінцівок на зміну окремих показників ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати. Методи дослідження. Експеримент проведено на 80-ти нелінійних щурах-самцях масою 190–220 г. У дослідних групах було змодельовано реперфузію нижніх кінцівок у поєднанні із закритою травмою органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати та проаналізовано вміст маркерів ендогенної інтоксикації (молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм) та еритроцитарний індекс інтоксикації. Достовірність відмінностей між контрольною та дослідною групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні. Результати й обговорення. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки викликало значне достовірне підвищення показника ендогенного індексу інтоксикації у всіх дослідних групах. Максимальне його збільшення відзначено у групі тварин, в яких накладання джгута поєднувалось із травмою органів черевної порожнини та масивною крововтратою. Це довело потенціюючу дію реперфузійного синдрому на розвиток системних змін при поєднаній травмі. Також доведено, що прояв ендогенної інтоксикації протягом перших 24 год після накладання кровоспинного джгута за своєю силою аналогічний до такого, що виникає внаслідок поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної зовнішньої крововтрати. Висновок. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки протягом 2 год посилює розвиток ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати, що підтверджується достовірним зростанням показника ендогенного індексу інтоксикації та молекул середньої маси через 7 діб після реперфузії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Заічко, К. О.
Добова варіабельність рівня розчинних тол-подібних рецепторів 2 в сироватці крові жінок, хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з перебігом захворювання [Текст] / К. О. Заічко, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ (кровь, патофизиология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ
РЕЦЕПТОРЫ КЛЕТОЧНОЙ ПОВЕРХНОСТИ
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: Вступ. Ревматоїдний артрит (РА) належить до захворювань, які асоціюються з розладами циркадних ритмів продукування прозапальних медіаторів. Імунозапальні та ангіогенні процеси в синовії активуються з участю тол-подібних рецепторів 2 (TLR2). Вивчення циркадних ритмів продукування TLR2, зокрема їх розчинної форми (sTLR2), що міститься в біологічних рідинах, дозволить персоніфікувати прогноз перебігу захворювання та контроль ефективності лікування у хворих на РА. Мета дослідження – визначити добову варіабельність рівня розчинної форми тол-подібних рецепторів у сироватці крові жінок, хворих на РА, та оцінити зв’язок з перебігом захворювання. Методи дослідження. Обстежено 173 хворих на РА (100 % жінок) віком (43,7±7,35) року та 34 жінки групи контролю віком (42,4±10,5) року. Діагноз РА встановлювали за критеріями ACR/EULAR 2010. Рівень sTLR2 в сироватці крові визначали о 0800; 1400; 2000 та 0200 за допомогою набору фірми “Cloud-Clone Corp.” (TLR2, SEA663Hu). Дослідження виконували з дотриманням біоетичних норм. Статистичну обробку результатів проводили в пакеті прикладних програм SPSS22. Результати й обговорення. У практично здорових жінок виявлено циркадні коливання рівня sTLR2 в сироватці крові з акрофазою о 0800 та батифазою о 2000. У хворих на РА встановлено циркадні особливості продукування sTLR2: відмічено підвищення рівня sTLR2 в сироватці крові впродовж доби (у 2 рази) порівняно з групою контролю; варіабельність рівня sTLR2 в крові хворих на РА була меншою, ніж у групі контролю; спостерігали прямий зв’язок між рівнем sTLR2 в сироватці крові, рентгенологічною стадією та показниками активності захворювання (DAS28, CDAI, HAQ, RAID). Висновки. Встановлено циркадну варіабельність рівня sTLR2 в сироватці крові жінок, хворих на РА, та практично здорових осіб. У хворих на РА відмічено підвищення рівня sTLR2 (більш виражене вранці), що асоціюється зі збільшенням тяжкості перебігу захворювання.

Дод.точки доступу:
Станіславчук, М.А.; Заічко, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Безкоровайна, Г. О.
Статеві відмінності вільнорадикальних процесів у міокарді при ушкодженні адреналіном на тлі світлової депривації [Текст] / Г. О. Безкоровайна, І. М. Кліщ, М. Р. Хара // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (патофизиология, этиология)
АДРЕНАЛИН (вредные воздействия)
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Анотація: Вступ. Ішемічна хвороба серця – основна причина смерті, й частіше вона виникає в чоловіків. Серед факторів ризику головним є стрес. При цьому порушується баланс системи прооксиданти/антиоксиданти. Серед антиоксидантів важливе місце займає мелатонін, який зменшує ушкодження міокарда за умов гіперкатехоламінемії. На сьогодні недостатньо вивчено питання щодо гендерної відмінності кардіопротекторних ефектів мелатоніну при порушеній активності пінеальної залози. Мета дослідження – встановити статеві відмінності вільнорадикальних процесів у міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі світлової депривації. Методи дослідження. У міокарді шлуночків самців і самиць щурів визначали активність пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи при ушкодженні адреналіном. Некроз міокарда моделювали шляхом введення адреналіну (0,5 мг/кг) у м’яз на тлі світлової депривації (10 днів повної темряви, освітлення 0,5-1 LX). Група контролю складалася з тварин, які перебували в умовах збереженого режиму зміни циклів день/ніч (12 год освітлення 500 LX/12 год темряви 0,5-1 LX). Результати й обговорення. Розвиток некротичного процесу в міокарді щурів на тлі десятидобової світлової депривації характеризувався меншою активацією ПОЛ порівняно з показниками тварин групи контролю. Це підтверджувалося меншим вмістом продуктів ПОЛ у міокарді шлуночків. Активність антиоксидантної системи за таких умов була більшою, ніж у тварин групи контролю, особливо в самиць. Ця закономірність свідчила про позитивний вплив попередньої десятидобової світлової депривації на розвиток некротичного процесу в міокарді, що можна пояснити посиленим синтезом мелатоніну, який є антиоксидантом, а також була характерна для щурів обох статей, але кардіопротекторний ефект світлової депривації більш істотним був у самиць. Висновок. Світлова депривація сприяє захисту серця від ушкодження адреналіном, про що свідчать менша активність пероксидного окиснення ліпідів і більша активність ензимів антиоксидантної системи, особливо в самиць.

Дод.точки доступу:
Кліщ, І.М.; Хара, М.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Сушко, О. О.
Вплив цитратів ванадію та хрому на стан про/антиоксидантної системи в підшлунковій залозі щурів з алоксановим цукровим діабетом [Текст] / О. О. Сушко, Р. Я. Іскра // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 20-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (патофизиология, этиология)
АЛЛОКСАН (вредные воздействия)
ВАНАДИЯ СОЕДИНЕНИЯ (терапевтическое применение)
ХРОМ (терапевтическое применение)
КРЫСЫ
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА (патология)
Анотація: Вступ. За цукрового діабету посилюється оксидативний стрес, що є причиною виснаження антиоксидантної системи. Сполуки Ванадію та Хрому є антиоксидантами, тому можна розглядати їх в якості профілактичного застосування для уповільнення прогресування цукрового діабету та ризику ускладнень. Мета дослідження – дослідити вплив цитратів ванадію та хрому на активність про/антиоксидантної системи у підшлунковій залозі щурів із алоксановим цукровим діабетом. Методи дослідження. Дослідження проводилось на 32 лабораторних щурах лінії Вістар. Тварини були розділені на чотири групи. Щурі І (контрольної) та ІІІ групи вживали чисту воду без добавок; ІІ та ІV групи – споживали воду з цитратами ванадію, в кількості 0,5 мкг V/мл води, та хрому – 0,1 мкг Cr/мл води. У тварин ІІІ і IV груп викликали цукровий діабет шляхом внутрішньоочеревинного введення 5% розчину моногідрату алоксану у кількості 150 мг/кг маси тіла. Матеріалом для дослідження були гомогенати тканини підшлункової залози щурів. Визначали вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів: гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів, а також активність ензимів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та вміст відновленого глутатіону. Результати й обговорення. За сумісної дії цитратів ванадію та хрому на інтактних тварин знижувався вміст ТБК-активних продуктів та вірогідне зростання активності ензимів антиоксидантного захисту. За експериментального цукрового діабету вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів зростав, однак відбувалось виснаження захисних можливостей системи антиоксидантного захисту. За попереднього введення цитратів ванадію та хрому до раціону щурів з експериментальним діабетом сприяло зростанню активності досліджуваних ензимів антиоксидантної системи до рівня контролю. Очевидно, мікроелементи ванадій та хром, як антиоксиданти, мають здатність бути акцептором вільних радикалів, і, відповідно, зменшувати оксидативний стрес у діабетичних тварин. Висновки. За цукрового діабету гіперглікемія призводить до зростання продуктів ПОЛ та зниження показників антиоксидантного захисту. За сумісної дії цитратів ванадію та хрому у підшлунковій залозі діабетичних щурів нормалізувалися показники про/антиоксидантної системи.

Дод.точки доступу:
Іскра, Р.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Порівняльний аналіз кардіопротекторних властивостей корвітину та сухого екстракту з хости ланцетолистої листя за умов адреналінового ушкодження серця [Текст] / О. С. Линда [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ (патофизиология, этиология)
АДРЕНАЛИН (вредные воздействия)
КВЕРЦЕТИН (терапевтическое применение)
ХОСТА
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. У сучасних умовах психоемоційний стрес ускладнює перебіг і прогноз основних захворювань серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу) та може призвести до розвитку некротичного ушкодження міокарда. Дослідження, які проводять в останні роки фармакологи, фармацевти і медики, спрямовані на пошук нових рослинних засобів із кардіопротекторними властивостями з більшою ефективністю та меншою токсичністю порівняно з існуючими на сьогодні на фармацевтичному ринку препаратами. Мета дослідження – вивчити мембранопротекторні властивості сухого екстракту з хости ланцетолистої листя та показники функціонування серцевого м’яза на моделі токсичного ураження серця адреналіном. Методи дослідження. Експерименти проведено на шестимісячних 42-х білих щурах-самцях масою 180–200 г. Некротичне ушкодження міокарда моделювали шляхом одноразового внутрішньом’язового введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг. З метою корекції щодня протягом експерименту вводили сухий екстракт з хости ланцетолистої листя в дозі 100 мг/кг маси тіла та корвітин у дозі 42 мг/кг. Дослідження виконували через 24 та 48 год після введення адреналіну. Записували і проводили аналіз електрокардіограм, у сироватці крові та серці визначали активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази. Результати й обговорення. Активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові щурів, яким вводили адреналін, підвищувалася в усі терміни експерименту. Активність креатинфосфокінази в сироватці крові тварин після введення адреналіну збільшувалася: через 24 год – у 2,2 раза, через 48 год – у 2,5 раза. У серці щурів спостерігали зворотну тенденцію до зниження цих показників. Через 24 год після введення адреналіну позитивний вплив на активність ензимів мав корвітин. У кінці експерименту ефективними виявились обидва коригувальних чинники. На електрокардіограмах підтверджено розвиток міокардіодистрофії в щурів, які отримали токсичну дозу адреналіну. До кінця експерименту як екстракт, так і корвітин проявили позитивний вплив на показники електрокардіограми у тварин, що підтвердило їх кардіопротекторні властивості. Висновки. Кардіотоксична доза адреналіну призводить до цитолізу кардіоцитів та зміни проникності плазматичних мембран, на що вказують підвищення активності аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові та її зниження в серці. Сухий екстракт з хости ланцетолистої листя та корвітин мають виражений протекторний вплив на активність ензимів. Екстракт і корвітин, введені на тлі адреналінового ушкодження серця, зменшують збудливість синусового вузла та сповільнюють проведення імпульсів передсердями і шлуночками.

Дод.точки доступу:
Линда, О.С.; Пелих, В.Є.; Фіра, Л.С.; Денефіль, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)