Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ63/2015/2<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 13
Показанi документи с 1 за 13
1.


   
    Функціонування NO-синтази лімфоцитів периферичної крові пацієнтів з ревматичною патологією [Текст] / М. В. Купчак [та ін.] // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ (кровь, патофизиология)
Анотація: Мета роботи - з'ясувати низку каталітичних і кінетичних характеристик NO-синтази лімфоцитів периферичної крові хворих на ревматоїдний артрит та анкілозивний спондилоартрит. Матеріали та методи. Досліджували лімфоцити периферичної крові практично здорових осіб і хворих на ревматоїдний артрит та анкілозивний спондилоартрит на момент госпіталізації в ревматологічне відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Усіх їх розділено на дві групи: хворі на ревматоїдний артрит (n=40) і хворі на анкілозивний спондилоартрит (n=30). Групу контролю складали практично (клінічно) здорові донори віком 20-35 років (n=30). Результати та обговорення. Проаналізовано властивості NO-синтази лімфоцитів периферичної крові хворих на ревматоїдний артрит та анкілозивний спондилоартрит. Помічено, що у всьому діапазоні досліджуваних концентрацій L-аргініну активність еNO-синтази пацієнтів із ревматичною патологією знижена порівняно з величиною у практично здорових осіб. Зниження ендотеліальної форми ензиму супроводжується різким зростанням активності його індуцибельної форми. Встановлено, що за умов розвитку ревматичної патології в імунокомпететних клітинах інгібування активності eNOS відбувається за рахунок зменшення кількості обертів ензиму. Синтез азоту оксиду в лімфоцитах крові пацієнтів з ревматичними захворюваннями відбувається, головним чином, індуцибельною формою NO-синтази, а за нормальних фізіологічних умов - за участю ендотеліальної форми ензиму. Максимальна миттєва швидкість утворення NADPH(H+) за участю еNO-синтази у пацієнтів з ревматичною патологією істотно відрізняється від такої у практично здорових осіб. Висновки. У лімфоцитах крові хворих на ревматоїдний артрит та анкілозивний спондилоартрит суттєво знижується активність eNO-синтази та багатократно зростає iNO-синтази може бути додатковим прогностичним показником для діагностики ревматичних захворювань та визначення ефективності фармакотерапії.


Дод.точки доступу:
Купчак, М.В.; Єфремова, У.П.; Ковальський, П. П.; Фафула, Р. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Зінчук, О. М.
    Клініко-епідеміологічні особливості перебігу ботулізму в сучасних умовах [Текст] / О. М. Зінчук, Н. М. Прикуда, А. М. Задорожний // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 12-17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
БОТУЛИЗМ (кровь, патофизиология, эпидемиология)
Анотація: Мета роботи - з'ясувати клініко-епідеміологічні особливості ботулізму в сучасних умовах. Матеріали та методи. Проаналізовано перебіг харчового ботулізму у 58 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні в 2009-2014 рр. Для визначення ступеня залежності між окремими показниками використовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Результати та обговорення. Встановлено, що основною причиною хвороби були консерви домашнього приготування. Переважали спорадичні випадки - 84,5%, тоді як сімейні й колективні спалахи спостерігалися лише у 15,5%. У 60,3% випадків хвороба почала проявлятися в першу добу після споживання інфікованих продуктів. У 10,3% хворих тривалість інкубаційного періоду не перевищувала 2-12 год. Встановлено зворотну кореляцію між тривалістю інкубаційного й догоспітального періодів та тяжкістю перебігу хвороби (відповідно r=-0,58+-0,11; р0,01 та r


Дод.точки доступу:
Прикуда, Н.М.; Задорожний, А. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Нетяженко, Н. В.
    Зміни параметрів тромбоцитарної активності та їхній вплив на перебіг гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST у жінок та чоловіків [Текст] / Н. В. Нетяженко // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 18-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
КОРОНАРНАЯ БОЛЕЗНЬ (кровь, патофизиология)
ТРОМБОЦИТЫ (патология)
Анотація: Мета роботи - вивчити тромбоцитарний гемостаз хворих з гострим коронарним синдромом із елевацією сегмента ST та порівняти агрегаційну здатність тромбоцитів і їхній вплив на перебіг основного захворювання у жінок та чоловіків. Матеріали та методи. Обстежено 105 хворих, з них 45 жінок. Пацієнтів розподілено на групи згідно зі шкалою ризику ТІМІ. Оцінювали ступінь спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів турбідиметричним методом та мотодом флюктуації світлопропускання. Перебіг захворювання оцінювали протягом усього госпітального періоду. Результати та обговорення. У жінок спостерігалося виражене зростання тромбоцитарної активності із підвищенням ризику летальності, за шкалою ТІМІ. У жінок усіх груп, за даними агрегатометрії, порівняно із чоловіками значно переважала агрегація тромбоцитів під впливом арахідонової кислоти, аденозиндифосфату, адреналіну та колагену, максимальна активність якої спостерігалася в групі високого ризику щодо госпітальної летальності, за шкалою ТІМІ. Переважання спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів супроводжувалося зростанням частоти ускладнень і летальності у жінок з груп з помірним та високим ризиком порівняно із чоловіками. Висновки. Гострий коронарний синдром із елевацією сегмента ST супроводжується значними змінами тромбоцитарної активності, які характеризуються суттєвим зростанням спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів під пливом арахідонової кислоти, аденозиндифосфату, колагену та адреналіну, вираженість дії яких пропорційна ризику госпітальної летальності, за шкалою ТІМІ. Інтенсивність вказаних змін вірогідно переважає у жінок порівняно з чоловіками.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Бісюк, Ю. А.
    Asp299Gly поліморфізм гена TLR-4 та антиендотоксиновий імунітет у хворих на бронхіальну астму з фіксованою/оборотною обструкцією в популяції АР Крим [Текст] / Ю. А. Бісюк // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (иммунология, патофизиология)
ЭНДОТОКСИНЫ (иммунология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (иммунология)
Анотація: Мета роботи - вивчити Asp299Gly поліморфізм гена TRL-4та антиендотоксиновий імунітет у хворих на бронхіальну астму з фіксованою/оборотною оьструкцією в популяції АР Крим. Матеріали та методи. У дослідженні взяв участь 331 хворий на бронхіальну астму. Групу контролю для генетичного дослідження склали 285 волонтерів, а для оцінки антиендотоксинового імунітету - 92 практично здорових мешканця АР Крим. Результати та обговорення. У контрольній групі частота розподілу генотипів (АА - 242, AG - 40, GG - 3) вірогідно не відрізнялася від такої у хворих на бронхіальну астму з фіксованою (АА - 122, AG - 40, GG - 1, x2=1,65; р=0,44) і оборотною обструкцією (АА - 139, AG - 38, GG - 3, x2=4,41; р=0,11). Частота гетерозиготного (AG) і гомозиготного (GG) генотипу превалювала у пацієнтів з оборотною обструкцією (AG + GG - 23%) порівняно з контролем (AG + GG - 15%, х2=4,41; р=0,04). Стан антиендотоксинового імунітету не залежать від Asp299Gly поліморфізму гена TLR-4. Висновки. Ризик розвитку бронхіальної астми з оборотною обструкцією в популяції АР Крим пов'язаний із превалюванням генотипів AG i GG поліморфної ділянки Asp299Gly гена TLR-4.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Рейті, А. О.
    Чинники, що визначають ймовірність метастазування в центральній лімфатичний колектор у пацієнтів зі злоякісними дрібними осередками щитоподібної залози [Текст] / А. О. Рейті, Г. В. Бандура // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 33-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология, хирургия)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА, МЕТАСТАЗЫ (патофизиология)
Анотація: Мета роботи - встановити чинники, що підвищують ризик регіонарного метастазування в центральний лімфатичний колектор шиї у разі злоякісних дрібноосередкових захворювань щитоподібної залози. Матеріали та методи. У дослідженні ретроспективно проаналізовано результати комплексної діагностики та лікування 47 хворих із дрібними злоякісними осередковими утвореннями щитоподібної залози. В якості можливих предикторів регіонарного метастазування оцінювали: вік, стать, розміри осередку, мультифокальність та ураження капсули щитоподібної залози, супутні захворювання. Результати та обговорення. Проведений аналіз даних хірургічного лікування пацієнтів з дрібновогнищевою злоякісною патологією встановив прямі кореляційні зв'язки між розмірами вогнища -7 мм, мультифокальністю (двостороннє ураження), інвазією в капсулу з наявністю регіонарних метастазів, що розцінено як фактори ризику. Висновки. Вивчено ультразвукові та морфологічні фактори, які відносять пацієнтів до групи ризику щодо імовірності локорегіонарного метастазування. Вік та гендерна приналежність не показали статистично значимих зв'язків.


Дод.точки доступу:
Бандура, Г.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Шмагой, В. Л.
    Частота та практична значущість клінічних і рентгенологічних ознак для діагностики й лікування порушень зрощення переломів великогомілкової кістки [Текст] / В. Л. Шмагой // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 37-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ (диагностика, терапия)
Анотація: Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих із порушеннями зрощення переломів кісток гомілки шляхом встановлення практичної значущості і патогенетичності ознак порушень консолідації, удосконалення динамічного нагляду та передопераційного обстеження. Матеріали та методи. У 2008-2013 рр. в ортопедо-травматологічному центрі Київської обласної клінічної лікарні №1 проходили оперативне лікування 143 пацієнти з порушеннями зрощення кісток гомілки, відповідно зі сповільненою консолідацією переломів - 54 та псевдоартрозами - 89. Клінічний матеріал вивчали за стандартними звітними формами медичного закладу, результатами клінічного обстеження пацієнтів, лікування та нагляду в динаміці по закінченні стаціонарного курсу. Результати та обговорення. Під час клінічних обстежень хворих виявляли основні клінічні та рентгенографічні ознаки порушень зрощення та чинники, що могли сприяти їхньому виникненню. Порівняли частоту виявлення окремих клінічних та рентгенологічних ознак у разі різних видів порушень зрощення. Оцінювали наслідки лікування в строк 12 міс після реостеосинтезу за модифікованою шкалою Neer-Grantham-Sheltron. Висновки. Оцінивши загальну кількість виявлених ознак порушень зрощення за всіх типів порушень консолідації переломів великогомілкової кістки, виділити ті, що мають найбільшу частоту та можуть бути зараховані до первинних патогномонічних ознак. Це рентгенологічна картина сповільнення появи ознак зрощення (51,8%) та рентгенологічне збільшення розмірів міжуламкової щілини (50,4%). Оцінюючи наслідки лікування пацієнтів з порушеннями зрощення переломів великогомілкової кістки за строками відновлення працездатності, зауважили вірогідно значуще прискорення отримання позитивного наслідку в групі зі сповільненою консолідацією на 1,7 і 4,3 міс порівняно з групою псевдоартрозів та статистично значуще переважання відмінних результатів у групі зі сповільненою консолідацією, ніж у групі з псевдоартрозами.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Алтуніна, Н. В.
    Структура порушень серцевого ритму у постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2 типу [Текст] / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (патофизиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (патофизиология)
Анотація: Мета роботи - вивчити особливості порушень серцевого ритму у хворих на цукровий діабет 2 типу, що перенесли не-Q-ІМ. Матеріали та методи. Обстежено 170 хворих (середній вік - 61,72 року +-0,89 року). До основної групи ввійшли 65 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, що перенесли не-Q-ІМ. І група порівняння складалася із 50 хворих з не-Q-ІМ в анамнезі без супутнього ЦД, ІІ - із 55 пацієнтів із ЦД 2 типу без перенесеного ІМ. Для характеристики серцевого ритму застосовували 24-годинне моніторування ЕКГ. Результати та обговорення. У пацієнтів основної групи частіше виявляли СВЕС і ШЕС із частотою -60 за 1 год (р0,005), прогностично несприятливі парні ШЕС (р0,005) порівняно з І групою порівняння. Також у постінфарктних хворих із ЦД помічено тенденцію (р0,1) до частіших пароксизмів СВТ і збільшення групових ШЕС (р0,1). Під час порівняння показників хворих основної групи і ІІ групи порівняння виявлено частіші парні СВЕС (р0,05) і ШЕС (р0,001), групові ШЕС (р0,001), "пробіжки" СВТ (р0,01) і ШТ (р0,05), стійкі пароксизми СВТ (р0,05) у постінфарктних хворих із ЦД 2 типу. Окрім цього, у них частіше реєстрували ШЕС із кількістю -30 за 1 год (р0,05) і -60 за 1 год (р0,001), поліморфні ШЕС (р0,001). Також у хворих основної групи простежувалася тенденція до збільшення ШЕС із частотою -10 за 1 год (р0,1) та пароксизмів ФП (р0,2) порівняно з ІІ групою порівняння. Висновки. У постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2 типу найчастіше бувають суправентикулярні екстрасистоли високої частоти, парні та групові суправентикулярні екстрасистоли, пароксизми суправентикулярної тахікардії та шлуночкові екстрасистоли високих градацій. При цьому частота суправентикулярних екстрасистол більшою мірою залежить від порушень вуглеводного обміну, тоді як шлуночкових екстрасистол високих градацій пов'язана з перенесеним у анамнезі інфарктом міокарда. Наявність поєднаної патології зумовлює сумацію негативних впливів на ритмічну стабільність серця.


Дод.точки доступу:
Лизогуб, В. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Мальчевська, Т. Й.
    Антагоністи кальцію та система плазмового гемостазу при стабільній ішемічній хворобі серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією [Текст] / Т. Й. Мальчевська // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 49-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
КАЛЬЦИЙ (анализ)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (патофизиология)
ГЕМОСТАЗ
Анотація: Мета роботи - на підставі вивчення згортальної, протизгортальної систем плазми крові і фібринолізу дослідити вплив антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду на плазмовий гемостаз у хворих зі стабільною ішемічною хворобою серця з артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У 60 хворих на ішемічну хворобу серця з артеріальною гіпертензією оцінювали систему плазмового гемостазу за коагулологічними методами (АЧТЧ, ПТЧ, ТЧ), рівень ФГ - за допомогою хронометричного методу (за Клауссом). Фібринолітичний потенціал вивчали за часом еуглобулінового лізису згустка (ЧЕЛ), Хагеман-залежним фібринолізом (ХЗФ), активністю плазміногену (ПГ), антикоагулянтну активність - за рівнями АТ-ІІІ і ПС. Контрольну групу склали 10 практично здорових осіб. Результати та обговорення. Леркамен впливав на зовнішні та внутрішні механізми тромбоутворення, продовжував вірогідно активований частково тромбопластиновий час на 34,6%, протромбіновий час - на 40,2%, тромбіновий час - на 26%, у 86% хворих рівень фібриногену мав тенденцію до зниження. Антагоністи кальцію не впливали на антикоагулянтну ланку плазмового гемостазу. Як і леркамен, так і амлодипін підвищували фібринолітичний потенціал,зокрема амлодипін більше впливав на контактну фазу фібринолізу. Висновки. Таким чином, антагоністи кальцію при ішемічній хворобі серця з артеріальною гіпертензією вирівнюють дисбаланс у різних ланках системи гемостазу. Антагоністи кальцію в комплексному лікуванні хворих із ішемічною хворобою та артеріальною гіпертензією можуть справляти позитивний адитивний ефект на фібринолітичний потенціал плазми крові, водночас зменшуючи коагуляційний.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Пліговка, В. М.
    Стан вуглеводного обміну у хворих на гіпертонічну хворобу й ожиріння при коморбідному субклінічному гіпотиреозі [Текст] / В. М. Пліговка // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (патофизиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН
Анотація: Мета роботи - вивчити зміни показників вуглеводного обміну у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, абдомінальним ожирінням при коморбідному субклінічному гіпотиреозі на тлі автоімунного тиреоїдиту. Матеріали та методи. В обстеження було включено 85 пацієнтів. Пацієнти були розділені на наступні клінічні групи: 1-ша група - 62 пацієнти в фазі субклінічного гіпотиреозу; 2-га група - 23 пацієнти в фазі еутиреозу. У хворих були досліджені антропометричні показники, рівні тиреоїдних гормонів і показники вуглеводного обміну. Результати та обговорення. Слабкий, але статистично значущий зв'язок був між показниками ТТГ і НОМА (r=0,26), а також слабкий негативний статистично значущий кореляційний зв'язок визначений між показником ТТГ і рівнем глюкози через 2 год при проведенні ГТТ. Висновки. Порушення вуглеводного обміну при субклінічному гіпотиреозі обумовлено додатковим впливом ТТГ на рівень глюкози в постпрандіальний період, посилюючи при цьому стан інсулінорезистентності у пацієнтів з гіпертонічною хворобою і ожирінням. Додаткове підвищення рівня інсулінорезистентності у хворих на ожиріння та гіпертонічну хворобу має несприятливий прогноз щодо розвитку цукрового діабету.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Левшова, З. В.
    Вплив терапії статинами на перебіг раннього періоду гострого коронарного синдрому зі стійким підйомом сегмента ST на електрокардіограмі [Текст] / З. В. Левшова // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 58-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
КОРОНАРНАЯ БОЛЕЗНЬ (патофизиология, терапия)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ (методы)
Анотація: Мета роботи - вивчити плейотропні ефекти статинів в госпітальний період гострого коронарного синдрому на підставі визначення впливу препаратів цієї групи на ліпідний спектр, вираженість системного запалення та ендотеліальну функцію. Матеріали та методи. Обстежено 87 хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) з підйомом сегмента ST на електрокардіограмі. Пацієнти І групи (n=34) отримували традиційну терапію, ІІ (n=53) - додатково розувастатин по 10 мг/добу. Результати та обговорення. Статистично підтверджено вищий рівень загального холестерину в ІІ групі на 10-ту добу - на 0,9 ммоль/л (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,25 - 1,59 ммоль/л). На 10-ту добу у хворих, які не отримували статини, знизився рівень С-реактивного білка на 2,2 мг/л (95% ДІ 0,24 - 4,06 мг/л), у хворих, які його отримували, - на 16,93 мг/л (95% ДІ 6,56 - 27,28 мг/л; р=0,0036). Параметри ендотеліальної функції у перші 10 діб ГКС в обох групах не змінилися. Висновки. Призначення розувастатину в 1-шу добу ГКС супроводжується зниженням вираженості системного запалення (зниження рівня С-реактивного білка на 16,92 мг/л; 95% ДІ 6,56 - 27,28 мг/л), що запобігає розвитку ознак феномену гіперметаболізму та синдрому спонтанних змін ліпідограми.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Альбокрінов, А. А.
    Періопераційна динаміка стрес-маркерів у дітей при різних методах регіонарної анестезії передньої черевної стінки [Текст] / А. А. Альбокрінов, У. А. Фесенко // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 66-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ (методы)
БРЮШНАЯ СТЕНКА (хирургия)
ДЕТИ
Анотація: Мета роботи - порывняти періопераційну динаміку стрес-маркерів за різних методів регіональної анестезії передньої черевної стінки у дітей. Матеріали та методи. Обстежено 39 дітей віком від 1 міс до 5 років після поверхневих хірургічних втручань на передній черевній стінці в умовах регіонарної анестезії з седацією: каудальна анестезія (n=9); тораколюмбальна паравертебральна блокада на рівні Th12-L1 (n=10); блокада поперечного простору живота (transverses abdominal plane) - ТАР-блок (n=10); блокада клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів (n=10) 0,25% бупівакаїном. Досліджували плазмовий рівень кортизолу та глюкози перед, під час та наступного ранку після операції. Результати та обговорення. Каудальна анестезия забезпечує стабільні рівні стрес-маркерів інтраопераційно, але після операції спостерігається підвищення рівня кортизолемії та глікемії, що можна пояснити проривом болю. У разі паравертебральної анестезії для таких операцій спостерізається оптимальна динаміка стрес-маркерів протягом усього періопераційного періоду. Периферичні блокади нервів (ТАР-блок та блокада клубово-підчеревного і клубово-пахвинного нервів) під час операцій на передній черевній стінці у дітей не забезпечують стабільного рівня стрес-маркерів у плазмі, проте в післяопераційний період їхня динаміка в згаданій групі стабільніша, можливо, за рахунок залишкової анальгезії від периферичних блоків. Висновки. Динаміка вмісту кортизолу та глюкози в плазмі крові у дітей під час операцій на передній черевній стінці залежить від методу анестезії.


Дод.точки доступу:
Фесенко, У. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Семен, Х. О.
    Особливості діагностики легеневої артеріальної гіпертензії [Текст] / Х. О. Семен // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 72-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ (диагностика)
ДЕТИ
Анотація: У статті на підставі аналізу клінічного випадку обговорено сучасний діагностичний алгоритм легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ). ЛАГ розглядають як орфанне захворювання із поширеністю 10,6-26,0 випадків на 1 млн дорослого населення та захворюваністю 2,0-7,6 випадку. Діагностика ідіопатичної ЛАГ вимагає заперечення хвороб, що можуть супроводжуватися легеневою гіпертензією (ЛГ) та правошлуночковою серцевою недостатністю. Обговорено діагностичну та прогностичну цінність методів обстеження, що використовують для постановки діагнозу ЛАГ. Акцентовано увагу на потребі у вірогідній оцінці гемодинамічних змін у легеневій артерії та правих відділах серця шляхом їх катетеризації. Наведено доповнення до клінічної класифікації ЛГ і основні діагностичні підходи до ЛАГ.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Яблучанський, М. І.
    Клінічний діагноз [Текст] / М. І. Яблучанський // Медицина транспорту України : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 81-84. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5428
MeSH-головна:
ОБЩАЯ ВРАЧЕБНАЯ ПРАКТИКА (методы)
Анотація: Розглянуто загальну методологію діагнозу, визначення діагнозу, клінічний діагноз, діагноз хвороби і діагноз хворого; синдромний і нозологічний рівні діагнозу; ймовірний і можливий діагнози; попередній діагноз, диференційний діагноз, симптоми і синдроми в діагностиці; структура клінічного діагнозу, комбінований діагноз.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)