Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ4/2019/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 16
Показанi документи с 1 за 16

Sizyi, M.
Dynamic study of concentrations of inflammatory and anti-inflammatory interleukins in patients with neck injuries [Text] / M. Sizyi // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - P4-8. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ (кровь)
ШЕИ ТРАВМЫ (диагностика)
Анотація: Досліджено цитокіновий статус у 64 пацієнтів з ушкодженнями шиї і пошкодженням її внутрішніх структур. Тяжка травма завдає шкоди захисним бар’єрам організму й активізує імунологічну реакцію. Із речовин, що виділяються в ході цього процесу, прозапальні цитокіни відіграють важливу роль. Показано, що моніторинг цитокінового статусу (IL-6, IL-8, IL-10, TNF?) у гострому періоді травми має важливе клінічне, прогностичне та діагностичне значення. Завдяки динамічному дослідженню концентрацій прозапальних і протизапальних інтерлейкінів протягом перших десяти днів у пацієнтів разом із клінічними даними було змінено тактику рутинного лікування та оптимізовано терміни й обсяг хірургічного лікування. Фактор некрозу пухлин-? є надійним індикатором розвитку інфекційного ускладнення, що дозволяє змінити антибактеріальну, протизапальну терапію та поліпшити її результати.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Топографо-анатомічні особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку [Текст] / О. О. Трач [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ (анатомия и гистология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ (анатомия и гистология)
Анотація: Комплексом макромікроскопічних методів установлено особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку. Використано макромікроскопічний, морфометричний, топографо-анатомічний методи та статистичний аналіз. Борозни присередньої поверхні потиличної частки головного мозку класифіковані як постійні, типові та непостійні. Комплекс анатомічних структур присередньої поверхні потиличної частки головного мозку включає в себе тім’яно-потиличну й острогову борозни, клин, пташину острогу та додаткові борозни. Тім’яно-потилична й острогова борозни поділені на відрізки: задній (дистальний відросток), передній (проксимальний відросток), загальний (загальна ніжка). Тім’яно-потилична борозна поєднується з переднім кінцем острогової борозни у 98,5 %. Довжина тім’яно-потиличної борозни становить min 16,0 мм, max 58 мм, М=35,8 мм, глибина – відповідно min 9,0 мм, max 43,0 мм, М=24,3 мм. Установлено, що у 35 % випадків задній кінець острогової борозни не досягає верхівки (кута) потиличної частки великого мозку на min 2,0 мм, max 14,0 мм, М=7,8 мм. У 43 % задній кінець острогової борозни роздвоюється. Відстань між заднім кінцем острогової борозни й верхнім кінцем тім’яно-потиличної борозни дорівнює min 18,0 мм, max 64,00 мм, М=39,8 мм. Довжина острогової борозни становить min 37 мм, max 79 мм, М=54 мм. Глибина передньої частини острогової борозни коливається від min 8,0 мм до max 36,0 мм, у середньому становить М=20,7 мм; глибина задньої частини – min 5,0 мм, max 22,0 мм, М=12,8 мм.

Дод.точки доступу:
Трач, О.О.; Шиян, Д.М.; Терещенко, А.О.; Ладна, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Черкашенинов, Е. Г.
Морфологические изменения стенок варикозно расширенных вен нижних конечностей при миниинвазивном хирургическом лечении [Текст] / Е. Г. Черкашенинов // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 16-22. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (кровоснабжение)
Анотація: Досліджено стінку вени при лікуванні хворих на варикозну хворобу шляхом ендовенозної лазерної та радіочастотної абляцій. Матеріалом для патоморфологічного дослідження були фрагменти видалених вен із варикозною хворобою. Використовували такі гістологічні методи забарвлення: гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном з дозабарвленням на еластику, за Маллорі. Показано, що при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок у стінці вени розвиваються виражені незворотні морфологічні зміни у вигляді пошкодження ендотеліальних клітин, гіпертрофії всіх шарів стінки вени, тотального розвитку в ній сполучної тканини з порушенням структури колагену як у базальній мембрані ендотеліоцитів, так і в м’язовому та еластичному шарах. Зміна структури колагену в стінці вен простежується в усіх досліджуваних групах, що можливо, оскільки лікування мініінвазивними методами проводять на тлі вже змінених венозних стовбурів. У той самий час пошкодження в стінці вени максимально виражені при використанні ендовенозної лазерної коагуляції вен і супроводжуються частим больовим синдромом у післяопераційному періоді. Останнє підтверджується морфологічними змінами у вигляді тотального некрозу стінки вени з некрозом і повною десквамацією ендотелію в просвіт судини. Пошкодження стінки вени нижніх кінцівок, зміненої хронічним поточним процесом при варикозному розширенні, зокрема її ендотелію і всіх шарів, при використанні радіочастотної абляції мінімізовані. Відповідно, загоєння навколишніх тканин у ділянці дії радіочастотної абляції проходить у більш короткі терміни і з успішним результатом для пацієнта, що підтверджено меншою кількістю парестезій і хворобливості по ходу вени в післяопераційному періоді.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сравнительный анализ биохимических параметров ротовой жидкости в зависимости от состояния твердых тканей зубов [Текст] / С. П. Ярова [и др.] // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 23-29. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЛЮНА (физиология)
ЗУБ (микробиология)
Анотація: Були визначені рН, буферна ємкість, швидкість слиновиділення, імпеданс, міцелярність та мінералізуюча здатність ротової рідини за значеннями коефіцієнта дисперсії. Коефіцієнти дисперсії імпедансу ротової рідини пацієнтів із клиноподібним дефектом і пришийковим карієсом були вірогідно нижчі, ніж у пацієнтів з інтактними твердими тканинами (р=0,004). Найбільша крутизна коефіцієнта дисперсії була характерна ротовій рідині осіб без пришийкової патології, що відповідає високому ступеню її рідкокристалічної фази, більшій дисперсності й міцелярності. Було визначено сильний зворотний кореляційний зв’язок імпедансу з рН і буферною ємкостю, виражена пряма кореляція – зі швидкістю слиновиділення й коефіцієнтом дисперсії. Взаємозв’язки між біофізичними показниками ротової рідини потребують подальшого вивчення з метою діагностики пришийкової патології і контролю ефективності профілактичних заходів.

Дод.точки доступу:
Ярова, С.П.; Заболотная, И.И.; Петухов, В.В.; Кобцева, Е.А.; Рева, О.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Журавльова, Л. В.
Функціональний стан біліарної системи у хворих на хронічний холецистит на тлі цукрового діабету 2-го типу [Текст] / Л. В. Журавльова, Г. Ю. Тимошенко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 30-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика)
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ (секреция)
Анотація: Вивчали моторно-евакуаторну й холесекреторну функції біліарної системи та особливості перебігу хронічного холециститу на тлі цукрового діабету 2-го типу. Обстежено 93 хворих: 62 осіб з поєднаним перебігом цукрового діабету 2-го типу та хронічного холециститу та 31 пацієнта з ізольованим хронічним холециститом. Контрольна група була представлена 20 практично здоровими особами та репрезентативна за віком і кількістю пробандів чоловічої та жіночої статі із групами хворих. Установлено, що перебіг хронічного холециститу супроводжується порушенням моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, яке проявляється збільшенням часу латентного періоду, об’єму порожнини жовчного міхура, коефіцієнтів випорожнення в динаміці та зниженням індексу скорочення жовчного міхура. За цукрового діабету 2-го типу може формуватись атиповий перебіг хронічного холециститу, якому притаманні моторно-евакуаторні порушення біліарного тракту та фізико-хімічні зміни жовчі, вираженість даних змін перевищує такі за ізольованого хронічного холециститу. Особливості перебігу хронічного холециститу у хворих на цукровий діабет 2-го типу проявляються маловираженою клінічною симптоматикою та вираженими змінами на обох етапах проведення холецистосонографії, що є результатом розвитку автономної нейропатії. За цукрового діабету 2-го типу доцільним є визначення стану жовчного міхура (проведення холецистосонографії) для запобігання ризику розвитку ускладнень (жовчнокам’яної хвороби) та своєчасного призначення антимікробної терапії за наявності додаткового вогнища запалення.

Дод.точки доступу:
Тимошенко, Г.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кардіологічні маски гіпотиреозу [Текст] / Н. Є. Пірятінська [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ (диагностика)
Анотація: Гіпотиреоз є поширеним станом дефіциту гормонів щитоподібної залози, який легко діагностувати і коригувати. Однак часто симптоми недостатності щитоподібної залози неспецифічні і схожі на такі за інших соматичних захворювань, особливо в пацієнтів старшого віку, що викликає труднощі у своєчасній діагностиці й лікуванні. Нерідко моносимптоматика призводить до помилковості діагнозу через так звані терапевтичні «маски» гіпотиреозу. Розглянуто клінічний випадок пізно діагностованого гіпотиреозу, що перебігає під кардіологічної маскою. Лікування пацієнта з приводу серцево-судинної недостатності не принесло очікуваного результату. За додаткової діагностики було виявлено аутоімунний тиреоїдит, первинний гіпотиреоз, тяжкий перебіг. Для коригування функції щитоподібної залози пацієнтові призначено: L-тироксин, що привело до значних поліпшень з боку серцево-судинної системи.

Дод.точки доступу:
Пірятінська, Н.Є.; Сапричова, Л.В.; Вдовіченко, В.Ю.; Клочко, Н.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Варешнюк, О. В.
Моторний розвиток дітей із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, народжених передчасно [Текст] / О. В. Варешнюк // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕТИ
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ (повреждения)
БРОКА ЦЕНТР (повреждения)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ (диагностика)
Анотація: Проведено комплексне обстеження 79 дітей у середньому віці (3,2±1,3) року з перенесеним перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, що народились недоношеними. Вивчено клінічні особливості порушень моторних функцій у дітей, народжених передчасно, які перенесли перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку, ускладнене внутрішньошлуночковими крововиливами. Показано, що у 20,3 % хворих дітей діагностовано церебральний параліч, який супроводжувався тяжкими руховими розладами IV–V рівнів за класифікацією великих моторних функцій GMFCS; у 37,9 % – спастичну диплегію з ІІ–ІІІ рівнем рухових розладів; у 27,8 % – геміплегічну форму дитячого церебрального паралічу з руховими розладами, що відповідають І рівню за класифікацією GMFCS. У 14,0 % обстежених дітей діагностовано набуту постгеморагічну гідроцефалію, при цьому переважна більшість дітей, які були прооперовані до 6 місяців життя, не мали рухового дефіциту (ІІІ рівень за класифікацією GMFCS); 1 дитина (9,1 %) не була прооперована та мала V рівень рухових розладів за GMFCS. Установлено, що найбільш вагомими факторами, які формують тяжкий руховий прогноз, є: гестаційний вік 27–30 тижнів, пери-інтравентрикулярні крововиливи II–IV ступенів, перивентрикулярна лейкомалація ІІІ ступеня та ознаки перивентрикулярної ішемії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Черненко, М. Е.
Проблема дифференциальной диагностики нейродегенеративной патологии [Текст] / М. Е. Черненко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 49-54. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
Анотація: Диференційний діагноз розсіяного склерозу і хвороби Вільсона–Коновалова є важливим клінічним завданням, від вірного вирішення якого залежить своєчасне призначення адекватної терапії. При уявній на перший погляд простоті диференційної діагностики цих хвороб у ряді випадків, особливо нетипових, виникають труднощі в постановці правильного діагнозу. Магнітно-резонансна томографія є обов’язковим дослідженням у структурі комплексного обстеження хворих із розсіяним склерозом і хворобою Вільсона–Коновалова. Стандартизовані магнітно-резонансні томографічні дослідження на високопольному томографі є обов’язковими в усіх випадках проведення диференційного діагнозу у хворих з демієлінізуючою патологією центральної нервової системи й нейродегенеративними захворюваннями. Аналіз топографії вогнищевих змін у динаміці й оцінювання швидкості наростання атрофічних змін мають величезне значення для своєчасного призначення адекватного лікування, що і собі безпосередньо впливає на прогноз захворювання. У статті описано дані магнітно-резонансної томографії головного мозку 30 пацієнтів із розсіяним склерозом і 10 – із хворобою Вільсона–Коновалова, які перебували на лікуванні в ДУ «ІНПН НАМН України» (м. Харків). Дійшли висновку про те, що і розсіяний склероз, і хвороба Вільсона–Коновалова належать до хронічних частково керованих захворювань, за яких надзвичайно важливим є динамічний моніторинг. Невід’ємною частиною моніторингу є адекватна нейровізуалізація. Жодна з методик діагностики розсіяного склерозу і хвороби Вільсона–Коновалова не має самостійного діагностичного значення, а встановлення діагнозу можливе лише за всебічного аналізу клінічних, лабораторних, генетичних та нейровізуалізаційних даних.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

В'юн, В. В.
Клінічна типологія й механізми психогенезу станів психологічної дезадаптації лікарів-інтернів [Текст] / В. В. В'юн // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВРАЧИ (психология)
Анотація: Проведено комплексне обстеження 213 лікарів-інтернів обох статей. Розроблено систему психотерапевтичної корекції станів дезадаптації та психопрофілактичної підтримки лікарів-інтернів у період професійної підготовки. Виділено високий (14,1 %), середній (20,2 %) та низький (65,7 %) рівні адаптації лікаря-інтерна до професійної діяльності. Установлено астенічний (25,8 % чоловіків та 22,5 % жінок), гіперестезичний (20,6 % чоловіків та 23,2 % жінок), тривожно-депресивний (11,3 та 20,6 % відповідно), психосоматичний (14,5 % чоловіків та 18,1 % жінок), астено-апатичний (12,3 та 11,2 % відповідно) та адиктивний (15,5 % чоловіків та 4,4 % жінок) варіанти дезадаптивних реакцій у лікарів-інтернів. Розроблено модель формування розладів адаптації лікарів-інтернів, що представлена комплексом патогенних чинників. Показано, що базисом формування дезадаптивних реакцій у лікарів-інтернів є наявність соматичної патології, черепно-мозкові травми й нейроінфекції в анамнезі та схильність до адиктивної поведінки. Прогностично значущими факторами формування розладів адаптації є конфлікти в сімейних і професійних відносинах, тривожна помисливість, низька комунікативність, складні умови праці, дефіцит позитивних емоцій, усвідомлення недостатнього рівня компетентності, низький рівень мотивації та недосконалість механізмів психологічного захисту. Тригерами розвитку станів дезадаптації є високий рівень професійного стресу, виснаження адаптації, тривале психічне напруження, фрустрація значущих базових потреб та високі показники за клінічною шкалою тривоги і депресії HDRS. Розроблено й апробовано систему медико-психологічної підтримки лікарів-інтернів із застосуванням комплексу психодіагностичного, психотерапевтичного, психоосвітнього та психопрофілактичного впливів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Ісаков, P. I.
Аналіз сімейної тривоги в жінок із депресивними розладами різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості [Текст] / P. I. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 61-69. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ (диагностика)
ДЕПРЕССИЯ (диагностика)
Анотація: Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптаціі?), 83 жінки з ендогенною (депресивнии? епізод; рекурентно депресивнии? розлад; біполярнии? афективнии? розлад, поточнии? епізод депресіі?) та 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Досліджено особливості сімейної тривоги в жінок з депресією різного генезу і різної вираженості макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації для визначення таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Використано клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. Виявлено загальну тенденцію до збільшення показників сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості в міру збільшення ступеня макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації. При цьому найбільші відмінності показників спостерігались між групами з помірною та тяжкою дезадаптацією, а найменші – між групами без ознак дезадаптації та з ознаками легкої дезадаптації. Отримані дані варто враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів даного контингенту.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Косенко, К. А.
Структура й вираженість патологічного тривожного реагування у представників командного складу морського торговельного і пасажирського флотів [Текст] / К. А. Косенко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 70-76. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ (диагностика)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ГРУППЫ ЛИЦ (психология)
Анотація: Протягом 2016–2019 років обстежено 180 командирів морського флоту України: 110 членів командного складу торгового флоту та 70 – пасажирського. Клініко-психопатологічним і психодіагностичним методами досліджено специфіку проявів тривожного реагування командного складу торговельного і пасажирського морських флотів для визначення необхідності створення специфічних системних заходів з охорони психічного здоров’я даного контингенту. Показано, що частка представників командного складу торговельного (69,1 %) і пасажирського (57,1 %) морських флотів має ознаки психічної дезадаптації, які в більшості випадків не досягають клінічно окресленої вираженості. У значної кількості осіб командного складу як торговельного, так і пасажирського морського флоту мають місце прояви патологічного тривожного реагування й тривожної симптоматики переважно середньої інтенсивності. У командирів торговельного морського флоту спостерігаються більш інтенсивні прояви тривожної симптоматики, середня вираженість якої наближається до верхньої межі субклінічних значень, у представників пасажирського флоту – до верхньої межі нормативних показників. Більш низький показник тривожної симптоматики в командирів пасажирського флоту зумовлений значуще більшою кількістю осіб без ознак психічної дезадаптації, у той час як значно підвищений рівень тривожного реагування капітанів торговельного флоту – більшою кількістю респондентів із доклінічними дезадаптивними проявами.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Кривоніс, Т. Г.
Оцінка психосоціального ресурсу в родині з онкологічним пацієнтом [Текст] / Т. Г. Кривоніс // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 77-81. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА
МЕДСЕСТРИНСКИЙ УХОД ЗА ОНКОЛОГИЧЕСКИМИ БОЛЬНЫМИ
Анотація: Онкологічні пацієнти переживають високий рівень стресу як на фізичному, так і на психологічному рівні, що може викликати брак особистих психологічних ресурсів. Психосоціальна допомога здатна компенсувати нестачу та бути основою для відновлення хворих у подальшому. Обстежено 286 онкологічних пацієнтів: 174 жінок та 114 чоловіків. Хворих досліджували на різних етапах лікувального процесу: при першому зіткненні із захворюванням – 78 жінок та 51 чоловіка та при поверненні хвороби чи її рецидиві – 96 жінок та 63 чоловіків. У дослідженні використано методики: FACES-3 і MSPSS. Показано, що в цілому жінки оцінювали власний психосоціальний ресурс більш позитивно, ніж чоловіки. Основним джерелом підтримки для пацієнтів, особливо жінок, була саме родина порівняно зі значущими іншими та друзями. Родини з достатнім рівнем сімейної адаптованості характеризувались високими рівнями психосоціальної підтримки, тоді як порушення сімейного функціонування спричиняло зниження зовнішнього ресурсу. Психосоціальна допомога – важлива складова комплексної психологічної допомоги для пацієнтів з онкологічними захворюваннями. При розробці заходів медико-психологічної допомоги необхідно враховувати актуальний рівень психосоціальної підтримки пацієнта та його сприйняття учасниками лікувального процесу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Маркова, М. В.
Типи взаємодії у тріаді мати-дитина-батько при загрозі передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів як критерій диференціації заходів їх медико-психологічного супроводу [Текст] / М. В. Маркова, Н. В. Гринько // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 82-90. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ (психология)
Анотація: Обстежено 150 жінок на 23–37-му тижнях вагітності: 120 – із загрозою передчасних пологів (основна група, ОГ), 30 – із фізіологічним перебігом вагітності (група порівняння, ГП) – та їхніх чоловіків. Вивчали типи взаємодії у тріаді мати–дитина–батько при загрозі передчасних пологів та після пологів. У психодіагностичному дослідженні виявлено достовірно високий рівень середнього значення реактивної та особистісної тривожності в жінок ОГ. Середній показник рівня депресивності вищий в ОГ, де є випадки субдепресивного стану й тяжкої депресії, у ГП останнього не виявлено. За шкалою Кранлі, на першому етапі дослідження в жінок ОГ рівень прив’язаності до плода становив (71,0±1,0) бала (порушення прив’язаності), у жінок ГП – (51,0±2,0) бала (достатній рівень прив’язаності), р0,05. За допомогою «Тесту ставлення вагітної» визначено превалюючий тип ставлення жінки до майбутньої дитини в аспекті перебігу вагітності. Установлено, що у 20,8 % жінок ОГ переважає ейфоричний тип, у 9,17 % – оптимальний, у 9,17 % – гіпонозогнозичний, у 2,5 % – тривожний, у 3,33 % – депресивний. У 26,7 % жінок ГП має місце оптимальний тип. Інші типи ставлення до вагітності не зустрічаються. У жінок ОГ на всіх етапах обстеження переважає дезорієнтація (41–46 осіб), трохи рідше зустрічається залежний тип (35–36), автономний (23–29) і значно менше – уникнення близькості (14–16), у жінок ГП домінує автономний тип (10–13), дешо рідше – залежний тип (8–10) та уникнення близькості (4–9) і значно рідше – дезорієнтація (3–4). На кожному етапі обстеження рівень соціальної підтримки у ОГ знижений відносно такого в ГП. Відмічено, що в обох групах рівень соціальної підтримки за двома шкалами – підтримка колег по роботі та громадських організацій – знижений.

Дод.точки доступу:
Гринько, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Пуляева, И. С.
Антикоагулянтная терапия больных со стенозом сонных артерий при нарушении ритма [Текст] / И. С. Пуляева // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 91-94. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ (лекарственная терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ (терапевтическое применение)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ (лекарственная терапия)
Анотація: Проаналізовано результати обстеження й лікування методом каротидної ендартеректомії 23 пацієнтів із миготливою аритмією й ураженням сонних артерій у ДУ «ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ» із 2017 по 2019 рік. Антиагреганти (аспірин – 20 пацієнтам, клопідогрель – 3) були призначені через наявність серцево-судинних захворювань і попереднього інфаркту міокарда. Порушення мозкового кровообігу в післяопераційному періоді в жодного пацієнта не виявлено. Напружену гематому діагностовано у двох хворих і кровотеча з м’яких тканин, яка потребувала ревізії післяопераційної рани з гемостазу, – у одного. Показано, що в пацієнтів із гемодинамічно значущим стенозом і нестабільною бляшкою сонних артерій найчастіше розвивається атеротромботичний інсульт. Пацієнти зі стенозами сонних артерій і порушенням ритму повинні отримувати антиагрегантну й антикоагулянтну терапію з корекцією артеріального тиску за відсутності кровотечі.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Желєзнікова, М. О.
Оптимізація лікування поліомавірусної інфекції у хворих після трансплантації нирки [Текст] / М. О. Желєзнікова // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 95-100. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЛИОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (терапия)
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ
Анотація: Імуносупресія є найбільш важливим та основним загальноприйнятим фактором ризику для реплікації ВК- та JC-поліомавірусу після трансплантації. Досліджено ефективність схем лікування дисфункції трансплантата нирки в пацієнтів із хронічною хворобою нирок V стадії з поліомавірусною інфекцією. Доведено, що одночасне виявлення ВК-поліомавірусу у крові та сечі є несприятливим фактором, який впливає на функціональний стан трансплантата нирки та повинен привести до перегляду схем імуносупресивної терапії з конверсією з такролімусу на циклоспорин, редукцією доз циклоспорину та препаратів мікофенолової кислоти або конверсією на еверолімус, що достовірно покращує безпосередні й віддалені результати лікування та дозволяє подовжити строк функціонування донорської нирки.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу [Текст] / А. Б. Мансиров [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 101-108. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ
Анотація: Визначено й узагальнено ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок унаслідок тактичних помилок, а також шляхи їхнього попередження. Типовими тактичними помилками інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу були: використання методу без показань, недотримання технології остеосинтезу та використання неадекватних «авторських» методик, внесення власних інтраопераційних «поправок» та зміна ходу оперативного втручання, надлишкове розсвердлювання кістково-мозкового каналу, значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків та оточуючих м’яких тканин, невірний тип блокування або невчасна динамізація, відсутність послідовності у відновному лікуванні. Найбільш негативний вплив на анатомічне відновлення кістки та функціональне відновлення кінцівки має розсвердлювання кістково-мозкового каналу, виконане без відповідних на те показань і з технічними недоліками.

Дод.точки доступу:
Мансиров, А.Б.; Литовченко, В.О.; Березка, М.І.; Гарячий, Є.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)